Респу́бліка Ка́бо-Ве́рде (Республіка Зеленого мису, порт. República de Cabo Verde [ˈkabu ˈveɾdɨ], кабув. Repúblika di Kabu Verdi) — держава на 18 островах в Атлантичному океані за 620 км від західного узбережжя Африки.
Республіка Кабо-Верде | |||||
| |||||
Гімн: Cântico da Liberdade | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Прая country H G O | ||||
Офіційні мови | Португальська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Республіка | ||||
- Президент | Жозе Марія Невіш | ||||
- Прем'єр-міністр | Уліссеш Коррея-і-Сілва | ||||
Незалежність | від Португалії | ||||
- Визнано | 5 липня 1975 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 4033 км² (172) | ||||
- Внутр. води | незначний % | ||||
Населення | |||||
- оцінка Липень 2015 | 545 993 (165) | ||||
- перепис 2005 | 507 000 | ||||
- Густота | 126 чол/км² (79) | ||||
ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
- Повний | 3,055 млрд $ (158) | ||||
- На душу населення | 6418 $ (92) | ||||
ІЛР (2004) | ▲ 0,722 (середня) (106) | ||||
Валюта | Ескудо Кабо-Верде (CVE ) | ||||
Часовий пояс | CVT (UTC-1) | ||||
- Літній час | не спостерігається (UTC-1) | ||||
Коди ISO 3166 | CV / CPV / 132 | ||||
Домен | .cv | ||||
Телефонний код | +238 | ||||
|
Площа 4033 км². Столиця — Прая.
Частина інформації в цій статті застаріла. |
Історія
До прибуття перших європейців острови залишались безлюдними.
Острови були відкриті всередині XV ст. португальськими морськими експедиціями, що здійснювали свої подорожі за дорученням і за рахунок португальського принца Енріке Мореплавця. Претендентами на відкриття островів є експедиція 1456 року під керівництвом італійських капітанів Альвізе Кадамосто і Антоніотто Узодімаре та експедиція 1460 року, яку очолювали португалець Діогу Гоміш і італієць Антоніо да Нолі. Колонізація розпочалась з 1462 року. Економіка островів трималася на рибних промислах і експорті продуктів тропічної рослинності. 1581 року потрапили під іспанську корону. З 1640 року — знову володіння Португалії.
У XIX ст. гавань Мінделу на острові Сан-Вісенте була важливим торговим центром, як головний склад для зберігання британцями вугілля для кораблів, що вирушали до Нового Світу. Зусиллями британців область, у якій була бухта, отримала розвиток, на острові було створено вугільну та телеграфну станції.
У 1930 році урядом Португалії був прийнятий «Колоніальний акт». Метиси-кабовердівці до середини XX ст. становили більше ніж третину основного населення, що суттєво відрізнялося від становища в інших португальських колоніях. Серед них значну роль відігравали асиміладуші, які мали можливість отримати освіту та роботу в португальській адміністрації. Кабо-Верде стало першою колонією, у якій з'явилася вища освіта (станом на 1975 рік 25 % населення Кабо-Верде мало освіту, тоді як у Гвінеї-Бісау лише 5 %).
У 1951 році колонія Кабо-Верде отримала статус заморської провінції (порт. provincia ultramarina). 1953 року з португальської Гвінеї, після отримання вищої освіти, повернулися сини кабовердинців-плантаторів та підприємців, які створили на чолі з Амілкаром Кабралом підпільний рух за незалежність Гвінеї, членами якого стала революційно налаштована інтелігенція та місцеві робітники. Невдовзі А. Кабрал змушений був втікати до Анголи, де разом з Агостиньо Нето взяв участь у створенні народного руху за звільнення Анголи.
У 1972 році провінція набула статусу автономії. У квітні 1974 року, після зміни правого режиму в Португалії, новий португальський уряд визнав Африканську партію незалежності Гвінеї та Кабо-Верде (PAIGC) як законного представника населення Кабо-Верде і організувало переговори, на яких партія висунула вимоги щодо незалежності країни. Португальська сторона відхилила вимоги, посилаючись на те, що в Кабо-Верде не було визвольної війни і що мешканці островів залишаються громадянами Португалії та запропонувавши території залишатися в статусі автономії. Проте, в листопаді 1974 року в Лісабоні було підписано угоду про проголошення незалежності і було сформовано перехідний уряд автономної Республіки Кабо-Верде. 30 червня 1975 року відбулися вибори в Національну Асамблею Республіки і 5 червня 1975 року було оголошено про незалежність. Після проголошення незалежності був обраний шлях подальшого розвитку на основі марксизму, який спрямовувався на побудову соціалістичної держави в короткочасному союзі з іншою колишньою африканською колонією Португалії, Гвінеєю-Бісау до 1981 року. До 1986 року назва країни — Республіка Островів Зеленого Мису (порт. República das Ilhas de Cabo Verde). Після приходу до влади демократичних сил з назви було прибрано слово «Ilhas», республіку почали іменувати як Кабо-Верде.
Перші вибори на багатопартійній основі проведені в 1991 році; переміг «Рух за демократію». Республіка спрямувала свій курс на демократичний устрій.
Географія
Острівна держава розташовується поблизу західного узбережжя Африки, поблизу узбережжя Мавританії та Сенегалу.
Архіпелаг з островів вулканічного походження, які умовно поділяються на дві групи островів:
- північна Навітряна група (порт. Ilhas de Barlavento) — Санту-Антан, Сан-Вісенте, , — ненаселений, Сал, Боа-Вішта, а також малі ненаселені острови — Бранку та Разу між островами Сан-Ніколау та Санта-Лузія; Пассарус навпроти міста Мінделу на острові Сан-Вісенті; Рабо-ді-Жунку біля узбережжя острова Сал; Сал-Рей та Балуарті біля узбережжя острова Боавішта;
- південна Підвітряна група (порт. Ilhas de Sotavento) — Маю, Сантьягу, Фогу, Брава, а також малі ненаселені острови — Санта-Марія навпроти міста Прая на острові Сантьягу; Гранді, Сіма, Рей, Луїш Карнейру, Сападу приблизно за 8 км від острова Брава та Арійа вздовж узбережжя цього острова.
Клімат
Клімат Праї | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 33,0 | 36,7 | 35,2 | 36,0 | 36,4 | 40,0 | 40,0 | 34,9 | 35,0 | 37,0 | 36,9 | 33,2 | 40,0 |
Середній максимум, °C | 26,1 | 26,2 | 27,4 | 27,7 | 28,9 | 29,4 | 29,7 | 30,6 | 30,5 | 30,7 | 29,4 | 27,6 | 28,7 |
Середня температура, °C | 22 | 22 | 22 | 23 | 24 | 24 | 25 | 26 | 26 | 26 | 25 | 23 | 24 |
Середній мінімум, °C | 19,7 | 19,2 | 19,4 | 20,2 | 21,1 | 21,9 | 23,3 | 24,3 | 24,4 | 24,1 | 22,8 | 21,4 | 21,8 |
Абсолютний мінімум, °C | 10,0 | 10,2 | 10,0 | 14,0 | 10,7 | 14,1 | 11,0 | 16,0 | 18,0 | 19,4 | 16,4 | 16,0 | 1,0 |
Годин сонячного сяйва | 310,0 | 282,5 | 341,0 | 330,0 | 341,0 | 300,0 | 279,0 | 217,0 | 240,0 | 279,0 | 300,0 | 279,0 | 3498,5 |
Норма опадів, мм | 3 | 7 | 1 | 5 | 0 | 3 | 5 | 15 | 73 | 16 | 7 | 10 | 145 |
Вологість повітря, % | 61 | 58 | 57 | 56 | 57 | 61 | 67 | 72 | 74 | 67 | 64 | 63 | 73 |
Джерело: Weatherbase.com (вологість, середня температура), Met Office для опадів. |
Політична система
Кабо-Верде за формою правління є парламентською республікою, згідно з Конституцією 25 вересня 1992 року, глава держави — президент, що обирається парламентом із числа депутатів. Виконавча влада належить президентові та урядові на чолі з прем'єр-міністром. Державний устрій — унітарна держава.
Найголовніші політичні партії:
- , заснована 19 січня 1981 року;
- , заснований 1990 року.
Зовнішня політика
Кабо-Верде є членом ООН (з 1975), Африканського Союзу, низки інших міжнародних та регіональних організацій.
Українсько-кабо-вердійські відносини
Уряд Кабо-Верде офіційно визнав незалежність України 16 січня 1992 року, а дипломатичні відносини з Україною встановлено 25 березня 1992 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Кабо-Верде, що відає справами щодо України, розташоване у Москві (Росія). Справами України в Кабо-Верде відає українське посольство в Португалії.
Державна символіка
Державний прапор країни затверджено 22 вересня 1992 року. Прапор складається із двох білих і однієї червоної смуги на синьому тлі, що символізує Атлантичний океан, у лівій половині коло із 10 (за кількістю великих островів) золотих п'ятипроменевих зірок.
Державний герб було затверджено у 1992 році. Рівносторонній трикутник блакитного кольору — символ єдності, рівності громадянських прав, з білим смолоскипом усередині, символом свободи. 10 золотих зірок символізують населені острови країни, а золотий ланцюг — згуртованість народу під час посухи.
Державним гімном країни з 1966 року є «Пісня свободи» (порт. Cântico da Liberdade) на слова і музику .
Адміністративно-територіальній поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 14 районів.
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 1,15 тис. військовослужбовців.
Економіка
Кабо-Верде — одна з найменш розвинених держав. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 3,1 млрд доларів США (166-е місце в світі); що у перерахунку на одну особу становить 6 тис. доларів (93-е місце в світі). Промисловість разом із будівництвом становить 22 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством — 12 %; сфера обслуговування — 66 % (станом на 2006 рік).
Надходження в державний бюджет Кабо-Верде за 2006 рік склали 325 млн доларів США, а витрати — 370 млн; дефіцит становив 14 %.
Валюта
Національною валютою країни є ескудо Кабо-Верде.
Промисловість
Головні галузі промисловості: харчова і гірнича.
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 44 млн кВт·год електроенергії; загальний обсяг спожитої — 40,9 млн кВт·год.
У 2004 році споживання нафти склало 1,1 тис. барелів на добу (100 % імпортується), природний газ не використовується для господарських потреб.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку перебувають 9 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: банани, батат, цукрова тростина, кава, кукурудза, квасоля.
Транспорт
Міжнародні морські порти: Міндело, Прая, Палмейра і Сал Рей. Міндело на острові Сан-Вісенте — головний порт для круїзних лайнерів і термінал для поромного сполучення з Санто-Антан. Прая на Сантьяго є основним центром для місцевих поромних перевезень на інші острови.
Морський торговий флот — 13 кораблів (2009). Здійснюються перевезення всередині архіпелагу, а також у Західну Африку, Європу і Америку. Вантажообіг портів (2000) — 450 тис. т. Між сусідніми островами ходять пороми і катери.
У 2014 році в країні було 7 аеропортів, у тому числі 4 міжнародних і 3 внутрішніх. (Ще два аеропорти було закрито з міркувань безпеки).
Міжнародні аеропорт ім. Амілкар Кабрала на о. Сал (міжнародні рейси з 1973 року) і в м. Прая (1999), що забезпечують повітряне сполучення з країнами Африки, Європи, Північної і Південної Америки. 2000 року перевезено 140 тис. пасажирів і 20 млн ткм вантажів. Авіалінії місцевих компаній Таква (Transportes Aéreos de Cabo Verde) і Halcyonair (англ. Halcyonair) з'єднують між собою майже всі острови архіпелагу (крім Брава).
Протяжність автодоріг — 1350 км, в тому числі 932 км асфальтованих (2013).
Регулярне автобусне сполучення на островах відсутнє. Найдешевший спосіб пересування на островах — маршрутні таксі (порт. Aluguer) (звані в народі «Carrinhos»), плата за проїзд в них трохи більше 1 $. У маршрутних таксі є пункти відправлення та прибуття, по дорозі вони зупиняються всюди, але не мають чіткого розкладу і вирушають, як тільки заповняться всі вільні місця. Інший вид транспорту, іноді єдиний — таксі.
Залізничного сполучення немає.
Туризм
У 1996 році Кабо-Верде відвідало 36 тис. іноземних туристів, що дало прибуток у 11 млн доларів США. 2013 року в країні було 552 тис. туристів (серед яких 9 % місцевих), більшість із них прилетіло з Європи.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Кабо-Верде: Португалія, Іспанія, США, Італія, Нідерланди, Марокко, Бразилія.
Держава експортує: риба, банани, сіль. Основні покупці:
- Іспанія (38,2 %)
- Португалія (33,3 %)
- США (9,2 %)
- Марокко (5,4 %).
У 2006 році вартість експорту склала 96,7 млн доларів США.
Держава імпортує: промислові вироби, харчові продукти. Основні імпортери:
- Португалія (40,8 %)
- Італія (7,8 %)
- Нідерланди (7,2 %)
- Іспанія (5,7 %)
- Бразилія (5,7 %).
У 2006 році вартість імпорту склала 495,1 млн доларів США.
Торгівля з Україною
Торгівля з Кабо-Верде у 2009—2013 роках практично не велася (1 тис. доларів США на рік за позицією «конденсатори електричні»). 2014 року зареєстровано експорт українських харчових продуктів вартістю у 26,5 тис. доларів США.
Населення
Населення держави у 2006 році становило 0,42 млн осіб (164-те місце в світі). Густота населення: 110,5 осіб/км² (61-е місце в світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 24,9 ‰; смертність 6,6 ‰; природний приріст 18,3 ‰.
Вікова піраміда населення (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 37,9 % (80,6 тис. чоловіків, 79,3 тис. жінок);
- дорослі (15—64 років) — 55,3 % (13,5 тис. чоловіків, 119,4 тис. жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 6,7 % (10,5 тис. чоловіків, 17,8 тис. жінок).
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 30 %. Головні міста держави: Прая (113 тис. осіб), Мінделу (70 тис. осіб), Санта-Марія (17 тис. осіб).
Етнічний склад
Головні етноси, що складають кабо-вердійську націю: мулати — 71 %, темношкірі африканці — 28 %, європейці — 1 %.
Мови
Офіційна мова Кабо-Верде — португальська. Це мова навчання та управління. Вона також використовується у ЗМІ.
Кабувердьяну, креольська мова на основі португальської, використовується в побуті і є рідною мовою практично всіх мешканців Кабо-Верде. Національна конституція вимагає заходів, щоб надати їй паритету з португальською мовою. Нею видана значна кількість літератури. З моменту незалежності від Португалії креольська поступово набуває авторитету всередині країни.
Релігії
Головні релігії держави: католицтво — 96 % населення, протестантизм — 3 %.
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 70,7 року: для чоловіків — 67,4 року, для жінок — 74,2 року. Смертність немовлят до 1 року становила 46,5 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 550 жителів; лікарями — 1 лікар на 5130 жителів (станом на 1996 рік).
Освіта
Рівень письменності в 2003 році становив 76,6 %: 85,8 % серед чоловіків, 69,2 % серед жінок.
Витрати на освіту в 2003 році склали 4,1 % від ВВП, 20 % усіх державних громадських видатків.
Інтернет
У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Кабо-Верде користувались 5 тис. осіб.
Примітки
- (англ.) Praia, Cape Verde Travel Weather Averages
- (англ.) Cape Verde weather.
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- Відносини між Україною та Кабо-Верде. [ 19 січня 2016 у Wayback Machine.] — Посольство України в Португалії.
Джерела
- Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 3. Предметно-тематична частина: К–О / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2012. — 315 с.
- (рос.) Данилов П. П. Республика Зеленого Мыса. — М.: Мысль, 1984. — 141 с.
- (рос.) Григорович А. А., Грибанов В. В. Кабо-Верде. — М.: Мысль, 1988. — 108 с.
- (рос.) Дябин А., Сидорова Г. Кабо-Верде на пути к демократии // «Азия и Африка сегодня» (Москва). — 2008. — № 8. — С. 37—49.
Посилання
- Кабо-Верде [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- (російська)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Respu blika Ka bo Ve rde Respublika Zelenogo misu port Republica de Cabo Verde ˈkabu ˈveɾdɨ kabuv Republika di Kabu Verdi derzhava na 18 ostrovah v Atlantichnomu okeani za 620 km vid zahidnogo uzberezhzhya Afriki Respublika Kabo Verde port Republica de Cabo Verde kabuv Republika di Kabu Verdi Prapor Emblema Gimn Cantico da Liberdade Roztashuvannya Kabo Verde Stolicya ta najbilshe misto Praya 14 55 pn sh 23 31 zh d country H G O Oficijni movi Portugalska Forma pravlinnya Respublika Prezident Zhoze Mariya Nevish Prem yer ministr Ulissesh Korreya i Silva Nezalezhnist vid Portugaliyi Viznano 5 lipnya 1975 Plosha Zagalom 4033 km 172 Vnutr vodi neznachnij Naselennya ocinka Lipen 2015 545 993 165 perepis 2005 507 000 Gustota 126 chol km 79 VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 3 055 mlrd 158 Na dushu naselennya 6418 92 ILR 2004 0 722 serednya 106 Valyuta Eskudo Kabo Verde a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 CVE a Chasovij poyas CVT UTC 1 Litnij chas ne sposterigayetsya UTC 1 Kodi ISO 3166 CV CPV 132 Domen cv Telefonnij kod 238 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kabo Verde Plosha 4033 km Stolicya Praya Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin IstoriyaDokladnishe Do pributtya pershih yevropejciv ostrovi zalishalis bezlyudnimi Ostrovi buli vidkriti vseredini XV st portugalskimi morskimi ekspediciyami sho zdijsnyuvali svoyi podorozhi za doruchennyam i za rahunok portugalskogo princa Enrike Moreplavcya Pretendentami na vidkrittya ostroviv ye ekspediciya 1456 roku pid kerivnictvom italijskih kapitaniv Alvize Kadamosto i Antoniotto Uzodimare ta ekspediciya 1460 roku yaku ocholyuvali portugalec Diogu Gomish i italiyec Antonio da Noli Kolonizaciya rozpochalas z 1462 roku Ekonomika ostroviv trimalasya na ribnih promislah i eksporti produktiv tropichnoyi roslinnosti 1581 roku potrapili pid ispansku koronu Z 1640 roku znovu volodinnya Portugaliyi U XIX st gavan Mindelu na ostrovi San Visente bula vazhlivim torgovim centrom yak golovnij sklad dlya zberigannya britancyami vugillya dlya korabliv sho virushali do Novogo Svitu Zusillyami britanciv oblast u yakij bula buhta otrimala rozvitok na ostrovi bulo stvoreno vugilnu ta telegrafnu stanciyi U 1930 roci uryadom Portugaliyi buv prijnyatij Kolonialnij akt Metisi kaboverdivci do seredini XX st stanovili bilshe nizh tretinu osnovnogo naselennya sho suttyevo vidriznyalosya vid stanovisha v inshih portugalskih koloniyah Sered nih znachnu rol vidigravali asimiladushi yaki mali mozhlivist otrimati osvitu ta robotu v portugalskij administraciyi Kabo Verde stalo pershoyu koloniyeyu u yakij z yavilasya visha osvita stanom na 1975 rik 25 naselennya Kabo Verde malo osvitu todi yak u Gvineyi Bisau lishe 5 U 1951 roci koloniya Kabo Verde otrimala status zamorskoyi provinciyi port provincia ultramarina 1953 roku z portugalskoyi Gvineyi pislya otrimannya vishoyi osviti povernulisya sini kaboverdinciv plantatoriv ta pidpriyemciv yaki stvorili na choli z Amilkarom Kabralom pidpilnij ruh za nezalezhnist Gvineyi chlenami yakogo stala revolyucijno nalashtovana inteligenciya ta miscevi robitniki Nevdovzi A Kabral zmushenij buv vtikati do Angoli de razom z Agostino Neto vzyav uchast u stvorenni narodnogo ruhu za zvilnennya Angoli U 1972 roci provinciya nabula statusu avtonomiyi U kvitni 1974 roku pislya zmini pravogo rezhimu v Portugaliyi novij portugalskij uryad viznav Afrikansku partiyu nezalezhnosti Gvineyi ta Kabo Verde PAIGC yak zakonnogo predstavnika naselennya Kabo Verde i organizuvalo peregovori na yakih partiya visunula vimogi shodo nezalezhnosti krayini Portugalska storona vidhilila vimogi posilayuchis na te sho v Kabo Verde ne bulo vizvolnoyi vijni i sho meshkanci ostroviv zalishayutsya gromadyanami Portugaliyi ta zaproponuvavshi teritoriyi zalishatisya v statusi avtonomiyi Prote v listopadi 1974 roku v Lisaboni bulo pidpisano ugodu pro progoloshennya nezalezhnosti i bulo sformovano perehidnij uryad avtonomnoyi Respubliki Kabo Verde 30 chervnya 1975 roku vidbulisya vibori v Nacionalnu Asambleyu Respubliki i 5 chervnya 1975 roku bulo ogolosheno pro nezalezhnist Pislya progoloshennya nezalezhnosti buv obranij shlyah podalshogo rozvitku na osnovi marksizmu yakij spryamovuvavsya na pobudovu socialistichnoyi derzhavi v korotkochasnomu soyuzi z inshoyu kolishnoyu afrikanskoyu koloniyeyu Portugaliyi Gvineyeyu Bisau do 1981 roku Do 1986 roku nazva krayini Respublika Ostroviv Zelenogo Misu port Republica das Ilhas de Cabo Verde Pislya prihodu do vladi demokratichnih sil z nazvi bulo pribrano slovo Ilhas respubliku pochali imenuvati yak Kabo Verde Pershi vibori na bagatopartijnij osnovi provedeni v 1991 roci peremig Ruh za demokratiyu Respublika spryamuvala svij kurs na demokratichnij ustrij GeografiyaKarta ostroviv Kabo Verde Dokladnishe Geografiya Kabo Verde Ostrivna derzhava roztashovuyetsya poblizu zahidnogo uzberezhzhya Afriki poblizu uzberezhzhya Mavritaniyi ta Senegalu Arhipelag z ostroviv vulkanichnogo pohodzhennya yaki umovno podilyayutsya na dvi grupi ostroviv pivnichna Navitryana grupa port Ilhas de Barlavento Santu Antan San Visente nenaselenij Sal Boa Vishta a takozh mali nenaseleni ostrovi Branku ta Razu mizh ostrovami San Nikolau ta Santa Luziya Passarus navproti mista Mindelu na ostrovi San Visenti Rabo di Zhunku bilya uzberezhzhya ostrova Sal Sal Rej ta Baluarti bilya uzberezhzhya ostrova Boavishta pivdenna Pidvitryana grupa port Ilhas de Sotavento Mayu Santyagu Fogu Brava a takozh mali nenaseleni ostrovi Santa Mariya navproti mista Praya na ostrovi Santyagu Grandi Sima Rej Luyish Karnejru Sapadu priblizno za 8 km vid ostrova Brava ta Arija vzdovzh uzberezhzhya cogo ostrova Klimat Klimat Prayi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 33 0 36 7 35 2 36 0 36 4 40 0 40 0 34 9 35 0 37 0 36 9 33 2 40 0 Serednij maksimum C 26 1 26 2 27 4 27 7 28 9 29 4 29 7 30 6 30 5 30 7 29 4 27 6 28 7 Serednya temperatura C 22 22 22 23 24 24 25 26 26 26 25 23 24 Serednij minimum C 19 7 19 2 19 4 20 2 21 1 21 9 23 3 24 3 24 4 24 1 22 8 21 4 21 8 Absolyutnij minimum C 10 0 10 2 10 0 14 0 10 7 14 1 11 0 16 0 18 0 19 4 16 4 16 0 1 0 Godin sonyachnogo syajva 310 0 282 5 341 0 330 0 341 0 300 0 279 0 217 0 240 0 279 0 300 0 279 0 3498 5 Norma opadiv mm 3 7 1 5 0 3 5 15 73 16 7 10 145 Vologist povitrya 61 58 57 56 57 61 67 72 74 67 64 63 73 Dzherelo Weatherbase com vologist serednya temperatura Met Office dlya opadiv Politichna sistemaKabo Verde za formoyu pravlinnya ye parlamentskoyu respublikoyu zgidno z Konstituciyeyu 25 veresnya 1992 roku glava derzhavi prezident sho obirayetsya parlamentom iz chisla deputativ Vikonavcha vlada nalezhit prezidentovi ta uryadovi na choli z prem yer ministrom Derzhavnij ustrij unitarna derzhava Najgolovnishi politichni partiyi zasnovana 19 sichnya 1981 roku zasnovanij 1990 roku Zovnishnya politika Kabo Verde ye chlenom OON z 1975 Afrikanskogo Soyuzu nizki inshih mizhnarodnih ta regionalnih organizacij Ukrayinsko kabo verdijski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko kaboverdijski vidnosini Uryad Kabo Verde oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 16 sichnya 1992 roku a diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 25 bereznya 1992 roku Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Kabo Verde sho vidaye spravami shodo Ukrayini roztashovane u Moskvi Rosiya Spravami Ukrayini v Kabo Verde vidaye ukrayinske posolstvo v Portugaliyi Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor krayini zatverdzheno 22 veresnya 1992 roku Prapor skladayetsya iz dvoh bilih i odniyeyi chervonoyi smugi na sinomu tli sho simvolizuye Atlantichnij okean u livij polovini kolo iz 10 za kilkistyu velikih ostroviv zolotih p yatipromenevih zirok Derzhavnij gerb bulo zatverdzheno u 1992 roci Rivnostoronnij trikutnik blakitnogo koloru simvol yednosti rivnosti gromadyanskih prav z bilim smoloskipom useredini simvolom svobodi 10 zolotih zirok simvolizuyut naseleni ostrovi krayini a zolotij lancyug zgurtovanist narodu pid chas posuhi Derzhavnim gimnom krayini z 1966 roku ye Pisnya svobodi port Cantico da Liberdade na slova i muziku Administrativno teritorialnij podilDokladnishe Administrativnij podil Kabo Verde V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 14 rajoniv Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Kabo Verde Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 1 15 tis vijskovosluzhbovciv EkonomikaKabo Verde odna z najmensh rozvinenih derzhav Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 3 1 mlrd dolariv SShA 166 e misce v sviti sho u pererahunku na odnu osobu stanovit 6 tis dolariv 93 e misce v sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 22 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom z lisovim gospodarstvom i ribalstvom 12 sfera obslugovuvannya 66 stanom na 2006 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Kabo Verde za 2006 rik sklali 325 mln dolariv SShA a vitrati 370 mln deficit stanoviv 14 Valyuta Dokladnishe Valyuta Kabo Verde Nacionalnoyu valyutoyu krayini ye eskudo Kabo Verde Promislovist Golovni galuzi promislovosti harchova i girnicha Energetika Za 2004 rik bulo virobleno 44 mln kVt god elektroenergiyi zagalnij obsyag spozhitoyi 40 9 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 1 1 tis bareliv na dobu 100 importuyetsya prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Agrovirobnictvo U silskogospodarskomu obrobitku perebuvayut 9 ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi banani batat cukrova trostina kava kukurudza kvasolya Transport Mizhnarodni morski porti Mindelo Praya Palmejra i Sal Rej Mindelo na ostrovi San Visente golovnij port dlya kruyiznih lajneriv i terminal dlya poromnogo spoluchennya z Santo Antan Praya na Santyago ye osnovnim centrom dlya miscevih poromnih perevezen na inshi ostrovi Morskij torgovij flot 13 korabliv 2009 Zdijsnyuyutsya perevezennya vseredini arhipelagu a takozh u Zahidnu Afriku Yevropu i Ameriku Vantazhoobig portiv 2000 450 tis t Mizh susidnimi ostrovami hodyat poromi i kateri U 2014 roci v krayini bulo 7 aeroportiv u tomu chisli 4 mizhnarodnih i 3 vnutrishnih She dva aeroporti bulo zakrito z mirkuvan bezpeki Mizhnarodni aeroport im Amilkar Kabrala na o Sal mizhnarodni rejsi z 1973 roku i v m Praya 1999 sho zabezpechuyut povitryane spoluchennya z krayinami Afriki Yevropi Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki 2000 roku perevezeno 140 tis pasazhiriv i 20 mln tkm vantazhiv Avialiniyi miscevih kompanij Takva Transportes Aereos de Cabo Verde i Halcyonair angl Halcyonair z yednuyut mizh soboyu majzhe vsi ostrovi arhipelagu krim Brava Protyazhnist avtodorig 1350 km v tomu chisli 932 km asfaltovanih 2013 Regulyarne avtobusne spoluchennya na ostrovah vidsutnye Najdeshevshij sposib peresuvannya na ostrovah marshrutni taksi port Aluguer zvani v narodi Carrinhos plata za proyizd v nih trohi bilshe 1 U marshrutnih taksi ye punkti vidpravlennya ta pributtya po dorozi voni zupinyayutsya vsyudi ale ne mayut chitkogo rozkladu i virushayut yak tilki zapovnyatsya vsi vilni miscya Inshij vid transportu inodi yedinij taksi Zaliznichnogo spoluchennya nemaye Turizm U 1996 roci Kabo Verde vidvidalo 36 tis inozemnih turistiv sho dalo pributok u 11 mln dolariv SShA 2013 roku v krayini bulo 552 tis turistiv sered yakih 9 miscevih bilshist iz nih priletilo z Yevropi Zovnishnya torgivlya Osnovni torgovelni partneri Kabo Verde Portugaliya Ispaniya SShA Italiya Niderlandi Marokko Braziliya Derzhava eksportuye riba banani sil Osnovni pokupci Ispaniya 38 2 Portugaliya 33 3 SShA 9 2 Marokko 5 4 U 2006 roci vartist eksportu sklala 96 7 mln dolariv SShA Derzhava importuye promislovi virobi harchovi produkti Osnovni importeri Portugaliya 40 8 Italiya 7 8 Niderlandi 7 2 Ispaniya 5 7 Braziliya 5 7 U 2006 roci vartist importu sklala 495 1 mln dolariv SShA Torgivlya z Ukrayinoyu Torgivlya z Kabo Verde u 2009 2013 rokah praktichno ne velasya 1 tis dolariv SShA na rik za poziciyeyu kondensatori elektrichni 2014 roku zareyestrovano eksport ukrayinskih harchovih produktiv vartistyu u 26 5 tis dolariv SShA NaselennyaDokladnishe Naselennya Kabo Verde Vikova piramida naselennya Kabo Verde fr Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 0 42 mln osib 164 te misce v sviti Gustota naselennya 110 5 osib km 61 e misce v sviti Zgidno statistichnih danih za 2006 rik narodzhuvanist 24 9 smertnist 6 6 prirodnij pririst 18 3 Vikova piramida naselennya stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 37 9 80 6 tis cholovikiv 79 3 tis zhinok dorosli 15 64 rokiv 55 3 13 5 tis cholovikiv 119 4 tis zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 6 7 10 5 tis cholovikiv 17 8 tis zhinok Urbanizaciya Dokladnishe Mista Kabo Verde Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav 30 Golovni mista derzhavi Praya 113 tis osib Mindelu 70 tis osib Santa Mariya 17 tis osib Etnichnij sklad Golovni etnosi sho skladayut kabo verdijsku naciyu mulati 71 temnoshkiri afrikanci 28 yevropejci 1 Movi Oficijna mova Kabo Verde portugalska Ce mova navchannya ta upravlinnya Vona takozh vikoristovuyetsya u ZMI Kabuverdyanu kreolska mova na osnovi portugalskoyi vikoristovuyetsya v pobuti i ye ridnoyu movoyu praktichno vsih meshkanciv Kabo Verde Nacionalna konstituciya vimagaye zahodiv shob nadati yij paritetu z portugalskoyu movoyu Neyu vidana znachna kilkist literaturi Z momentu nezalezhnosti vid Portugaliyi kreolska postupovo nabuvaye avtoritetu vseredini krayini Religiyi Golovni religiyi derzhavi katolictvo 96 naselennya protestantizm 3 Ohorona zdorov ya Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 70 7 roku dlya cholovikiv 67 4 roku dlya zhinok 74 2 roku Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 46 5 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 550 zhiteliv likaryami 1 likar na 5130 zhiteliv stanom na 1996 rik Osvita Riven pismennosti v 2003 roci stanoviv 76 6 85 8 sered cholovikiv 69 2 sered zhinok Vitrati na osvitu v 2003 roci sklali 4 1 vid VVP 20 usih derzhavnih gromadskih vidatkiv Internet U 2001 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Kabo Verde koristuvalis 5 tis osib Primitki angl Praia Cape Verde Travel Weather Averages angl Cape Verde weather Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s Vidnosini mizh Ukrayinoyu ta Kabo Verde 19 sichnya 2016 u Wayback Machine Posolstvo Ukrayini v Portugaliyi DzherelaUkrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 3 Predmetno tematichna chastina K O Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2012 315 s ros Danilov P P Respublika Zelenogo Mysa M Mysl 1984 141 s ros Grigorovich A A Gribanov V V Kabo Verde M Mysl 1988 108 s ros Dyabin A Sidorova G Kabo Verde na puti k demokratii Aziya i Afrika segodnya Moskva 2008 8 S 37 49 PosilannyaPortal Afrika Kabo Verde 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 rosijska