Сан-Вісе́нті (порт. São Vicente) — один з Навітряної групи островів (порт. Ilhas de Barlavento) архіпелагу вулканічного походження Кабо-Верде в Макаронезії. Другий за чисельністю населення острів — 76140 мешканців (2010 рік).
Сан-Вісенті | ||||
---|---|---|---|---|
порт. São Vicente | ||||
Затока Порту-Гранді та найбільше місто острова — Мінделу. | ||||
Карта | ||||
Географічні пам'ятки Сан-Вісенті | ||||
Географія | ||||
16°51′00″ пн. ш. 24°58′00″ зх. д. / 16.850000000027780089340013° пн. ш. 24.9666666666947776320739649° зх. д.Координати: 16°51′00″ пн. ш. 24°58′00″ зх. д. / 16.850000000027780089340013° пн. ш. 24.9666666666947776320739649° зх. д. | ||||
Місцерозташування | Атлантичний океан | |||
Акваторія | Атлантичний океан | |||
Група островів | Барловенту (острови) | |||
Площа | 227 км² | |||
Довжина | 18 км | |||
Ширина | 22 км | |||
Найвища точка | Монті-Верді, 750 м | |||
Країна | ||||
Кабо-Верде | ||||
Регіон | Сан-Вісенті | |||
(Адм. одиниця) | Сан-Вісенті[d] | |||
Населення | 76 140 чол. (2010) | |||
Вебсайт | Câmara Municipal de São Vicente (порт.)] | |||
Сан-Вісенті Сан-Вісенті (Кабо-Верде) | ||||
Сан-Вісенте у Вікісховищі |
Розвинені рибальство, туризм; основне джерело доходу — комерційне використання природної морської гавані [en] в системі міжнародних перевезень вантажів.
Сан-Вісенті — батьківщина відомої співачки Сезарії Евори, яка народилась у Мінделу — головному міському центрі острова та другому за розмірами місті в країні. На честь Сезарії Евори названий міжнародний аеропорт, розташований на південь від міста.
З 1984 року в затоці [pt] під час повного місяця в перші вихідні серпня щорічно відбувається міжнародний «Festival de Música da Baía das Gatas», який збирає десятки тисяч глядачів, іноземних та кабовердійських артистів, як португаломовних, так і ні. На фестивалі переважають африканські ритми. З часу заснування він став однією з найбільших культурних подій африканського континенту. Також щорічно, переважно за 40 днів до католицького Великодня, проводиться навіяний святами та звичаями Бразилії креольський карнавал, в який додався португальський присмак спільної історії.
Історія
22 січня 1462 року був відкритий португальським мореплавцем Діогу Гомішем в день Святого Вікентія, на честь якого й отримав свою назву. Через природну нестачу прісної води острів протягом багатьох років використовувався деякими власниками з сусіднього острова Санту-Антан лише як просте пасовище для худоби.
Сан-Вісенті був заселений останнім з островів архіпелагу. І тільки 1838 року, коли Британською Ост-Індською компанією було відкрите в затоці Порту-Гранді вугільне родовище для постачання суден, що прямували через Атлантику, населення стало збільшуватись. Поселення в затоці дістало назву Мінделу (порт. Mindelo). В другій половині XIX століття на Сан-Вісенті стався бум у розвитку, пов'язаний з британським вугільним бізнесом і десятками суден, що діставалися порту для поповнення запасів. На той час місто стало важливим культурним центром. Навіть була запропонована ідея перенесення столиці Кабо-Верде до Мінделу. Підйом тривав всього кілька десятиліть. Після заміни на суднах, на початку XX століття, вугілля дизельним паливом порт втратив своє панівне становище в регіоні — його замінили порти на Канарських островах і Дакарі. Також острів дістав новий імпульс у розвитку після підключення до трансатлантичних підводних телеграфних кабелів. 1874 року підводними кабелями від Western Telegraph Company (зараз Cable & Wireless) були пов'язані Прайа-да-Матіота (порт. Praia da Matiota) на півночі затоки Порту-Гранді, Мадейра та Бразилія. 1886 року Кабо-Верде була також пов'язана підводним кабелем з Африкою та Європою.
Золотий період в історії острова відбиває відносно добре збережений історичний центр міста Мінделу, в якому домінують стилі колоніальної архітектури. Гарний приклад того часу — колишній Палац губернатора або Народний палац (порт. Palácio do Povo) після проголошення незалежності. Національний ліцей Кабо-Верде (пізніше Центральний ліцей інфанта Енріке, нині школа [en]), заснований 1917 року, мав величезне значення у розвитку національної самосвідомості кабовердійців. Його випускниками були багато національних діячів, зокрема політичний діяч Амілкар Кабрал і президент Педру Піреш.
З початком Другої світової війни на острови Кабо-Верде періодично прибували врятовані члени екіпажів з суден, що зазнали корабельну аварію чи були торпедовані. На липень 1941 року на островах перебували більше 300 врятованих з затонулих суден в очікуванні транспорту до Лісабону. Так, наприклад, в кінці березня 1941 року до Сан-Вісенті прибули під вітрилами на рятувальному човні 35 членів екіпажу вантажного судна «Clan Macnab», який у складі англійського конвою SL-68 (5000 тонн вантажу, зокрема чавун, авіаційне паливо, рис та чай) прямував за маршрутом Читтаґонґ — Фрітаун — Лондон — Глазго. Вночі 17 березня через невдалий маневр судно зіткнулося з норвезьким танкером «Strix». На світанку 18 березня з судна надійшло повідомлення про течу. По обіді «Clan Macnab» був відокремлений від конвою, щоб незалежно дістатися до Сан-Вінсенті. Незабаром після цього з судна був переданий сигнал SOS — «Clan Macnab» йшов під воду, а екіпаж рятувався у човнах. В результаті інциденту шістнадцять членів екіпажу загинули. Ще тридцять шість врятував корвет HMS «Crocus». На початку липня 1941 року португальський (шлюп) доставив у Сан-Вісенті 24 врятованих з британського вантажного судна «Auditor», який прямував з Лондона до Тейбл-Бей і Бейри з вантажем 10 літаків і 5300 тонн вантажів. 4 липня воно було торпедоване німецьким підводним човном U-123 і затонуло.
Географія
Розташований на північному заході архіпелагу між островами Санту-Антан (відокремлений від нього каналом Сан-Вісенті) і [pt]. Площа острова — 227 км²; протяжність зі сходу на захід — 24 км, з півночі на південь — 16 км.
Хоча острів має вулканічне походження, він є відносно пласким, особливо його центральна частина, а також місцевості на сході біля міста Кальау та півночі біля Байя-даш-Гаташ. Найвища точка острова Монті-Верді (порт. Monte Verde — «зелена гора») має висоту 750 м над рівнем моря. Інші великі узвишшя — Монті-Кара (порт. Monte Cara — «особа, обличчя»; названа через подобу до людського обличчя, що дивиться на небо) має висоту 480 м на точці «ніс» (порт. «nariz»), 488 м на піку «підборіддя» (порт. «queixo») і далі на південний захід до 571 м у найвищій точці цієї гірської формації піку Фатейша (порт. Fateixa); вершини масиву Мадейрал/Топона (порт. Madeiral/Topona) мають висоту 675 м і 699 м відповідно; Топе-де-Кейша (порт. Tope de Caixa) — 535 м. Незважаючи на сильну ерозію, все ще добре видно кратери деяких вулканів — Віана (порт. Viana) та Кальяу (порт. Calhau) на сході острова, Порту-Гранді (порт. Porto Grande) на північному заході (природна затока в кратері затопленого вулкана).
- Монті-Верді
- Монті-Кара
- Мадейрал
- Віана
- Кальяу
- Порту-Гранді
Міський район Мінделу розташований на північному заході острова біля затоки Порту-Гранді. Білі піщані пляжі знаходяться поблизу міст Байя-даш-Гаташ, Кальяу та Сан-Педру. На острові, майже повністю позбавленому рослинності, проведені роботи з озеленення — насаджені плантації акації в рівнинних місцевостях (уздовж долини Сан-Педру між Мінделу й аеропортом, Рібейра-ді-Вінья та Саламанса). Незважаючи на досить обмежений успіх цих плантацій, озеленення на острові продовжується.
Клімат
Клімат тропічний, сухий. Протягом року середня температура повітря тримається на рівні близько 24 °C, морської води змінюється від 22 °C в лютому до 27 °C у вересні. Клімат знаходиться під сильним впливом харматану, який несе сухе та запорошене повітря з Сахари.
Виділяють два сезони: з листопада по липень — сухий «сезон вітрів», коли дмуть пасати; з серпня по жовтень — «сезон дощів», хоча кількість атмосферних опадів насправді низька.
Примітки
- Evolução da população residente em Cabo Verde por Ilha Concelho (1900—2010) [ 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] (порт.)
- Також — (Calheta Grande; Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1906. — Vol. II. — P. 626.)
- Festival de Baia das Gatas (фр.)
- Cape Verde Festivals (англ.)
- «Attack on convoy» // «The West Australian», Tuesday 25 March 1941, p. 7 (англ.)
«Convoy SL.68» // «SL and SL/MKS Convoy Series» (англ.) - «Seamen of sunken ships in Portugal» // «The Argus», Friday 18 July 1941, p. 1 (англ.)
«SS Auditor (+1941)» // «The Wrecksite» (англ.) - The climate of São Vicente (Cape Verde) (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Вісенте (Кабо-Верде)
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Holiday Cabo Verde — São Vicente and Santo Antão | |
2. Carnival de Sao Vicente — Cabo Verde Groupo |
- São Vicente. Photos: Mindelo Infos (фр.), eCaboVerde (англ.)
- São Vicente — The Cultural Island (англ.)
- «The island of St. Vincent» // «South Australian Chronicle and Weekly Mail», Saturday 26 March 1881, p. 15 (англ.)
- «Round the World in 1882. St. Vincent to the cape» // «Australian Town and Country Journal», Saturday 23 September 1882, p. 602 (англ.)
- «About St. Vincent» // «The Maitland Weekly Mercury», Saturday 11 October 1913, p. 12 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina San Visenti San Vise nti port Sao Vicente odin z Navitryanoyi grupi ostroviv port Ilhas de Barlavento arhipelagu vulkanichnogo pohodzhennya Kabo Verde v Makaroneziyi Drugij za chiselnistyu naselennya ostriv 76140 meshkanciv 2010 rik San Visentiport Sao VicenteZatoka Portu Grandi ta najbilshe misto ostrova Mindelu Karta Geografichni pam yatki San VisentiGeografichni pam yatki San VisentiGeografiya16 51 00 pn sh 24 58 00 zh d 16 850000000027780089340013 pn sh 24 9666666666947776320739649 zh d 16 850000000027780089340013 24 9666666666947776320739649 Koordinati 16 51 00 pn sh 24 58 00 zh d 16 850000000027780089340013 pn sh 24 9666666666947776320739649 zh d 16 850000000027780089340013 24 9666666666947776320739649Misceroztashuvannya Atlantichnij okeanAkvatoriya Atlantichnij okeanGrupa ostroviv Barloventu ostrovi Plosha 227 km Dovzhina 18 kmShirina 22 kmNajvisha tochka Monti Verdi 750 mKrayina Kabo VerdeRegion San VisentiAdm odinicya San Visenti d Naselennya 76 140 chol 2010 Vebsajt Camara Municipal de Sao Vicente port San VisentiSan Visenti Kabo Verde San Visente u Vikishovishi Rozvineni ribalstvo turizm osnovne dzherelo dohodu komercijne vikoristannya prirodnoyi morskoyi gavani en v sistemi mizhnarodnih perevezen vantazhiv San Visenti batkivshina vidomoyi spivachki Sezariyi Evori yaka narodilas u Mindelu golovnomu miskomu centri ostrova ta drugomu za rozmirami misti v krayini Na chest Sezariyi Evori nazvanij mizhnarodnij aeroport roztashovanij na pivden vid mista Z 1984 roku v zatoci pt pid chas povnogo misyacya v pershi vihidni serpnya shorichno vidbuvayetsya mizhnarodnij Festival de Musica da Baia das Gatas yakij zbiraye desyatki tisyach glyadachiv inozemnih ta kaboverdijskih artistiv yak portugalomovnih tak i ni Na festivali perevazhayut afrikanski ritmi Z chasu zasnuvannya vin stav odniyeyu z najbilshih kulturnih podij afrikanskogo kontinentu Takozh shorichno perevazhno za 40 dniv do katolickogo Velikodnya provoditsya naviyanij svyatami ta zvichayami Braziliyi kreolskij karnaval v yakij dodavsya portugalskij prismak spilnoyi istoriyi IstoriyaMindelu na pochatku XX stolittya 22 sichnya 1462 roku buv vidkritij portugalskim moreplavcem Diogu Gomishem v den Svyatogo Vikentiya na chest yakogo j otrimav svoyu nazvu Cherez prirodnu nestachu prisnoyi vodi ostriv protyagom bagatoh rokiv vikoristovuvavsya deyakimi vlasnikami z susidnogo ostrova Santu Antan lishe yak proste pasovishe dlya hudobi San Visenti buv zaselenij ostannim z ostroviv arhipelagu I tilki 1838 roku koli Britanskoyu Ost Indskoyu kompaniyeyu bulo vidkrite v zatoci Portu Grandi vugilne rodovishe dlya postachannya suden sho pryamuvali cherez Atlantiku naselennya stalo zbilshuvatis Poselennya v zatoci distalo nazvu Mindelu port Mindelo V drugij polovini XIX stolittya na San Visenti stavsya bum u rozvitku pov yazanij z britanskim vugilnim biznesom i desyatkami suden sho distavalisya portu dlya popovnennya zapasiv Na toj chas misto stalo vazhlivim kulturnim centrom Navit bula zaproponovana ideya perenesennya stolici Kabo Verde do Mindelu Pidjom trivav vsogo kilka desyatilit Pislya zamini na sudnah na pochatku XX stolittya vugillya dizelnim palivom port vtrativ svoye panivne stanovishe v regioni jogo zaminili porti na Kanarskih ostrovah i Dakari Takozh ostriv distav novij impuls u rozvitku pislya pidklyuchennya do transatlantichnih pidvodnih telegrafnih kabeliv 1874 roku pidvodnimi kabelyami vid Western Telegraph Company zaraz Cable amp Wireless buli pov yazani Praja da Matiota port Praia da Matiota na pivnochi zatoki Portu Grandi Madejra ta Braziliya 1886 roku Kabo Verde bula takozh pov yazana pidvodnim kabelem z Afrikoyu ta Yevropoyu Kolishnij Palac gubernatora abo Narodnij palac port Palacio do Povo Zolotij period v istoriyi ostrova vidbivaye vidnosno dobre zberezhenij istorichnij centr mista Mindelu v yakomu dominuyut stili kolonialnoyi arhitekturi Garnij priklad togo chasu kolishnij Palac gubernatora abo Narodnij palac port Palacio do Povo pislya progoloshennya nezalezhnosti Nacionalnij licej Kabo Verde piznishe Centralnij licej infanta Enrike nini shkola en zasnovanij 1917 roku mav velichezne znachennya u rozvitku nacionalnoyi samosvidomosti kaboverdijciv Jogo vipusknikami buli bagato nacionalnih diyachiv zokrema politichnij diyach Amilkar Kabral i prezident Pedru Piresh Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni na ostrovi Kabo Verde periodichno pribuvali vryatovani chleni ekipazhiv z suden sho zaznali korabelnu avariyu chi buli torpedovani Na lipen 1941 roku na ostrovah perebuvali bilshe 300 vryatovanih z zatonulih suden v ochikuvanni transportu do Lisabonu Tak napriklad v kinci bereznya 1941 roku do San Visenti pribuli pid vitrilami na ryatuvalnomu chovni 35 chleniv ekipazhu vantazhnogo sudna Clan Macnab yakij u skladi anglijskogo konvoyu SL 68 5000 tonn vantazhu zokrema chavun aviacijne palivo ris ta chaj pryamuvav za marshrutom Chittagong Fritaun London Glazgo Vnochi 17 bereznya cherez nevdalij manevr sudno zitknulosya z norvezkim tankerom Strix Na svitanku 18 bereznya z sudna nadijshlo povidomlennya pro techu Po obidi Clan Macnab buv vidokremlenij vid konvoyu shob nezalezhno distatisya do San Vinsenti Nezabarom pislya cogo z sudna buv peredanij signal SOS Clan Macnab jshov pid vodu a ekipazh ryatuvavsya u chovnah V rezultati incidentu shistnadcyat chleniv ekipazhu zaginuli She tridcyat shist vryatuvav korvet HMS Crocus Na pochatku lipnya 1941 roku portugalskij shlyup dostaviv u San Visenti 24 vryatovanih z britanskogo vantazhnogo sudna Auditor yakij pryamuvav z Londona do Tejbl Bej i Bejri z vantazhem 10 litakiv i 5300 tonn vantazhiv 4 lipnya vono bulo torpedovane nimeckim pidvodnim chovnom U 123 i zatonulo GeografiyaRoztashovanij na pivnichnomu zahodi arhipelagu mizh ostrovami Santu Antan vidokremlenij vid nogo kanalom San Visenti i pt Plosha ostrova 227 km protyazhnist zi shodu na zahid 24 km z pivnochi na pivden 16 km Hocha ostriv maye vulkanichne pohodzhennya vin ye vidnosno plaskim osoblivo jogo centralna chastina a takozh miscevosti na shodi bilya mista Kalau ta pivnochi bilya Bajya dash Gatash Najvisha tochka ostrova Monti Verdi port Monte Verde zelena gora maye visotu 750 m nad rivnem morya Inshi veliki uzvishshya Monti Kara port Monte Cara osoba oblichchya nazvana cherez podobu do lyudskogo oblichchya sho divitsya na nebo maye visotu 480 m na tochci nis port nariz 488 m na piku pidboriddya port queixo i dali na pivdennij zahid do 571 m u najvishij tochci ciyeyi girskoyi formaciyi piku Fatejsha port Fateixa vershini masivu Madejral Topona port Madeiral Topona mayut visotu 675 m i 699 m vidpovidno Tope de Kejsha port Tope de Caixa 535 m Nezvazhayuchi na silnu eroziyu vse she dobre vidno krateri deyakih vulkaniv Viana port Viana ta Kalyau port Calhau na shodi ostrova Portu Grandi port Porto Grande na pivnichnomu zahodi prirodna zatoka v krateri zatoplenogo vulkana Monti Verdi Monti Kara Madejral Viana Kalyau Portu Grandi Miskij rajon Mindelu roztashovanij na pivnichnomu zahodi ostrova bilya zatoki Portu Grandi Bili pishani plyazhi znahodyatsya poblizu mist Bajya dash Gatash Kalyau ta San Pedru Na ostrovi majzhe povnistyu pozbavlenomu roslinnosti provedeni roboti z ozelenennya nasadzheni plantaciyi akaciyi v rivninnih miscevostyah uzdovzh dolini San Pedru mizh Mindelu j aeroportom Ribejra di Vinya ta Salamansa Nezvazhayuchi na dosit obmezhenij uspih cih plantacij ozelenennya na ostrovi prodovzhuyetsya KlimatKlimat tropichnij suhij Protyagom roku serednya temperatura povitrya trimayetsya na rivni blizko 24 C morskoyi vodi zminyuyetsya vid 22 C v lyutomu do 27 C u veresni Klimat znahoditsya pid silnim vplivom harmatanu yakij nese suhe ta zaporoshene povitrya z Sahari Vidilyayut dva sezoni z listopada po lipen suhij sezon vitriv koli dmut pasati z serpnya po zhovten sezon doshiv hocha kilkist atmosfernih opadiv naspravdi nizka Atmosferna observatoriya Kabo Verde CVAO na pivnichno shidnomu uzberezhzhi San Visente bilya mista Kalyau PrimitkiEvolucao da populacao residente em Cabo Verde por Ilha Concelho 1900 2010 13 listopada 2013 u Wayback Machine port Takozh Calheta Grande Portugal diccionario historico chorographico heraldico biographico bibliographico numismatico e artistico E Pereira G Rodrigues Lisboa J Romano Torres 1906 Vol II P 626 Festival de Baia das Gatas fr Cape Verde Festivals angl Attack on convoy The West Australian Tuesday 25 March 1941 p 7 angl Convoy SL 68 SL and SL MKS Convoy Series angl Seamen of sunken ships in Portugal The Argus Friday 18 July 1941 p 1 angl SS Auditor 1941 The Wrecksite angl The climate of Sao Vicente Cape Verde angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu San Visente Kabo Verde Zovnishni videofajli 1 Holiday Cabo Verde Sao Vicente and Santo Antao 2 Carnival de Sao Vicente Cabo Verde Groupo Sao Vicente Photos Mindelo Infos fr eCaboVerde angl Sao Vicente The Cultural Island angl The island of St Vincent South Australian Chronicle and Weekly Mail Saturday 26 March 1881 p 15 angl Round the World in 1882 St Vincent to the cape Australian Town and Country Journal Saturday 23 September 1882 p 602 angl About St Vincent The Maitland Weekly Mercury Saturday 11 October 1913 p 12 angl