Кишині́в (рум. Chișinău; МФА: [/ˌkɪʃɪˈnəʊ/] ( прослухати); також Кішінеу) — столиця Республіки Молдова. Найбільше місто Молдови, її економічний і культурний центр, розташований в центрі країни на річці Бик. Кишинів володіє особливим статусом в адміністративному розподілі Молдови — він є муніципієм. До складу муніципію Кишинів входять: власне муніципій Кишинів, 6 міст (Синджера, Дурлешти, Ватра, Кодру, Вадул-луй-Воде, Криково) і 25 населених пунктів, об'єднаних у 13 комун (сіл).
Кишинів рум. Chișinău | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
Основні дані | |||||
47°01′22″ пн. ш. 28°50′07″ сх. д. / 47.02277777780555112° пн. ш. 28.835277777805554678° сх. д.Координати: 47°01′22″ пн. ш. 28°50′07″ сх. д. / 47.02277777780555112° пн. ш. 28.835277777805554678° сх. д. | |||||
Країна | Молдова | ||||
Регіон | Муніципій Кишинів | ||||
Столиця для | Молдова | ||||
Засновано | 1436 (588 років) | ||||
Перша згадка | 1436 | ||||
Статус міста | 1818 | ||||
Площа | 571 км² | ||||
Населення | 673 613 (01.01.2021) | ||||
Агломерація | 809 600 (01.01.2015) | ||||
Висота НРМ | 85 м | ||||
Водойма | Бик | ||||
Назва мешканців | рум. chișinăuieni, фр. Chisinovienne[2] і фр. Chisinovien[2] | ||||
Міста-побратими | Бухарест Гренобль Мангейм Київ Одеса Чернівці Реджо-Емілія Сакраменто | ||||
Телефонний код | (373) 22 | ||||
Часовий пояс | |||||
GeoNames | 618426 | ||||
OSM | r1748490 ·R | ||||
Поштові індекси | MD-20xx | ||||
Міська влада | |||||
Мер міста | |||||
Вебсайт | www.chisinau.md | ||||
Мапа | |||||
Кишинів Кишинів (Молдова) | |||||
| |||||
| |||||
Кишинів у Вікісховищі |
Кишинів вперше згадується в грамоті 1436 року. Статус міста отримав у 1818 році незабаром після входження до складу Російської імперії. Населення міста на 2018 рік становить 690 тис. мешканців. Площа міста становить близько 120 км², а всього муніципію — 635 км².
Назва
Найпоширеніша версія, зазначена понад 125 років тому в Новоросійському календарі, відносить назву міста до давньорумунського терміну Chișla Noua [кішла ноуе] — новий хутір. Саме слово chișla є запозичення турецького слова kışla зі значенням «барак». В Бессарабії це слово означає «невелике селище, хутір». Через будову утворення назви (одна частина тюркська, інша — румунська) сучасні дослідники сумніваються в справедливості цієї точки зору.
Спочатку топоніми з елементом Кишенев зустрічаються в документах з терен населених тюрками в XV столітті і потім протягом декількох століть залишалися місцем кочівлі племен, тому деякі дослідники припускають, що назва міста має не романське, а тюркське походження. Вони вважають, що слово походить від половецького слова Кишеня («kesene»), означає «місце поховання, мавзолей». У багатьох місцях, у назві яких є складова частина кишенев, наприклад, Кишенькі, колись мали давні поховання — мавзолеї, кургани. Такі поховання могли належати печенігам і половцям, що мешкали в Причорномор'ї на початку II століття н. е. або ж татаро-монголами, що зайняли цей край в XIII столітті. Про існування в районі сучасного Кишинева печенізьких поховань, свідчать археологічні розкопки.
Інші версії назви пов'язують з угорським Kisjenő — «маленький Йено» (Йено — одне з угорських племен, які прийшли в Європу в 896). У західній Румунії на кордоні з Угорщиною є місто Kisjenő, або Chişineu, але доказів, що підтверджують зв'язок в походженні назв цих міст, не знайдено. Зважаючи на те, що значну частину населення Молдавського князівства складали русини і староукраїнська мова була мовою діловодства, правомірним може бути також виведення назви Кишинів від українського слова «кишеня».
Географія
Кишинів розташований в центральному районі Молдови на висоті 85 м над рівнем моря на Східноєвропейській рівнині. Місто стоїть на семи пагорбах і витягнуте вздовж річки Бик — правої притоки Дністра. Частина Кишинева по правому березі Бика займає надзаплавні тераси, розділені долиною струмка Дурлешті, і декількома балками (Мала Малина, Велика Малина та розгалужена Мунчештська балка). Лівобережний схил долини Бика складається з двох терас, перша з яких полого опускається до річки, а друга розташована на висоті 60-90 м.
Місто розташоване на піднесеній лісистій місцевості Кодр. У ґрунті переважає чорнозем, який ідеально підходить для розвитку сільського господарства. З корисних копалини поширений вапняк, багатий добре збереженими скам'янілостями. Глибше залягають крейдяні піски і мергелі.
У межах Кишинева знаходиться Гідігіцьке водосховище та 23 озера.
Центральний проспект Кишинева названо на честь національного героя Штефана чел Маре.
Клімат
Кишинів розташований в зоні з достатньо м'яким, помірно-континентальним кліматом з помірно жарким літом та помірно м'якою вітряною зимою.
Протягом року нараховується близько 2215 сонячних годин, з них 329 годин в липні і лише 54 години в грудні. Середньорічна температура становить 9,6 °C, а рівень опадів — 547 мм/м². Літо починається на початку травня. Середня температура становить 20-25 °C, а в центрі міста іноді досягає 35-40 °C. Дощі рідкісні, але рясні. Середня температура січня близько −3,2 °C, стовпчик термометра рідко опускається нижче позначки в −10 °C. Навесні і восени температура коливається між 18-22 °C, опади більш рясні ніж влітку.
Температурний мінімум був встановлений 20 лютого 1954 (- 28,9 °C), а максимум 19 липня 2007 (+ 39,4 °C).
Клімат Кишинева | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 15,5 | 20,7 | 25,7 | 31,6 | 35,9 | 37,5 | 39,4 | 39,2 | 37,3 | 32,6 | 23,6 | 18,3 | 39,4 |
Середній максимум, °C | 0,9 | 2,6 | 8,1 | 15,4 | 22,0 | 25,2 | 27,5 | 27,2 | 21,5 | 15,1 | 7,5 | 2,3 | 14,6 |
Середня температура, °C | −1,9 | −0,8 | 3,7 | 10,4 | 16,5 | 19,9 | 22,1 | 21,7 | 16,3 | 10,5 | 4,1 | −0,6 | 10,2 |
Середній мінімум, °C | −4,3 | −3,6 | 0,2 | 5,9 | 11,6 | 15,2 | 17,3 | 16,9 | 12,0 | 6,8 | 1,6 | −2,8 | 6,4 |
Абсолютний мінімум, °C | −28,4 | −28,9 | −21,1 | −6,6 | −1,1 | 3,6 | 7,8 | 5,5 | −2,4 | −10,8 | −21,6 | −22,4 | −28,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 31 | 34 | 39 | 46 | 65 | 62 | 56 | 62 | 36 | 37 | 39 | 543 |
Джерело: Погода i клімат(рос.) |
Флора
Кишинів вважається одним із найзеленіших міст Європи. Майже на всіх вулицях міста ростуть дерева і влітку місто потопає в зелені. У Кишиневі безліч скверів і парків, у яких виростають понад 50 видів дерев, чагарників та ліан, як типових для Молдови (тополя, кінський каштан, акація, клен, верба, липа, горобина, катальпа, береза, ялина, дуб, бук, граб, ялина сиза (синя), ясен звичайний, сосна звичайна, модрина європейська та інші), так та рідкісних видів (кедр, канадський бундук, гліцинія, коркове дерево, віргінський ялівець).
Фауна
У парках міста мешкають близько 14 видів птахів та 14 видів земноводних. З ссавців у місті зустрічається їжак, європейський кріт, тхір, куниця та кажан. Крім цього є білки та польові миші, а також безпритульні пси. Відомі заходи до міста лисиць та зайців. Серед птахів поширено кілька видів голубів, а також сороки, ворони, сойки, стрижі, шпаки, ластівки, синиці, дятли та горобці. У деяких районах міста було помічено на прольоті сапсан. Видовий склад плазунів та амфібій небагатий. Зустрічаються звичайний вуж, гадюка звичайна і гадюка Нікольського, прудка ящірка, зелена жаба, озерна жаба, звичайний тритон та інші. Зустрічаються шкідники дерев та чагарників: попелиця, щитівка, павутинний кліщик, шовкопряд. Були повідомлення про невелику кількість жуків-оленів та жуків вусачів у деяких парках. Іноді з'являються в масовій кількості сонечко, американський білий метелик.
Історія
Вперше в історичних документах Кишинів, як монастирське село, згадується 17 липня 1436 року в грамоті воєвод Молдови Іллі І та Штефана ІІ. Поселення належало монастирям Галата та Фрумоаса аж до 1818. Згідно з радянською історіографією, перша згадка про місто датується 1466. За часів панування Османської імперії, починаючи із середини XVI сторіччя, внаслідок економічного гніту та постійних набігів турків та татар, місто розвивалось уповільненими темпами. Кишинів двічі спалювався під час російсько-турецьких війн у 1739 та 1788 році.
Внаслідок російсько-турецької війни (1806—1812), місто, разом із Бессарабією, увійшло до складу Російської імперії. 22 квітня 1818 року Кишинів, разом із прилеглими селами, був подарований державі єрусалимським патріархом. Цього ж року, Кишинів офіційно отримує статус міста і стає адміністративним центром Бессарабської області, а з 1873 — Бессарабської губернії. У 1892 році було запущено міський водогін. А наприкінці XIX століття до складу міста включили навколишні села: , Ришкановка (Гецеоань), , , .
ХХ—ХХІ століття
6—7 квітня 1903 року відбувся Кишинівський погром під час котрого загинуло 49 чоловік, 586 поранено (покалічено), знищено більше 1500 домів (більше третини всіх домів Кишинева). На початку XX століття було створено кілька металообробних підприємств (заводи Сербова, Ланге і Мокану та інші).
Після жовтневого перевороту, 21 листопада 1917 розпочав свою діяльність «Сфатул Церій» (Рада краю), який 2 грудня проголосив створення Молдовської Демократичної Республіки. 27 березня 1918 року «Сфатул Церій» проголосував за приєднання Бессарабії до Румунії.
Під час міжвоєнного періоду, у місті активно розвивалась промисловість, розпочали діяльність ряд закладів культури та освіти: гімназія ім. Міхая Емінеску, , , , філіал Румунського інституту соціальних наук. Станом на 1940 рік, населення міста становило 110 тис.чоловік.
28 червня 1940 року радянські війська увійшли в Кишинів, а 2 серпня сформована Молдовська Радянська Соціалістична Республіка зі столицею в Кишиневі. На початку Німецько-радянської війни, 16 липня 1941 року, місто знову було зайнято румунськими військами, ставши центром губернаторства Бессарабія. 24 серпня 1944 року, під час Яссько-Кишинівської операції, до міста увійшли радянські війська.
Після закінчення Другої світової війни розпочалась суттєва реконструкція міста, що сильно постраждало під час війни. Станом на 1944 рік, у місті проживало лише близько 25 тис. чоловік. У 1945—1947 роках затверджується генеральна схема реконструкції Кишинева, у розробці якої брав участь архітектор О. В. Щусєв. У 1946 році відновився трамвайний рух, а 1949 року — відкрилася перша тролейбусна лінія.
До 1950 року в місті було збудовано 85 фабрик та заводів, серед яких трикотажна фабрика «Стяуа рошие», меблевий комбінат, швейна фабрика № 1, взуттєва фабрика, тютюновий комбінат. У 1950 році в Кишиневі населення становило 134 тисячі чоловік.
Вирішальним поштовхом для розвитку міста стала постанова Радміну СРСР 1971 року «Про заходи щодо подальшого розвитку міста Кишинева», у рамках котрої місту із союзних фондів було виділено близько мільярда рублів. Протягом 1960—1970-их років в місті було запущено такі промислові підприємства, як «», «», «Електромашина», «Волна», «», «Зоріле» тощо. Були введені в експлуатацію 1,6 млн кв. метрів житла, 16 шкіл, 7 лікарень, 36 дитячих садків.
У 1990 році в місті була введена посада примара і першим обраним головою став Н. Костін. 27 серпня 1991 прийнята декларація незалежності Республіки Молдова, у якій Молдова проголошувалась суверенною державою зі столицею в Кишиневі.
Адміністративний поділ
Кишинів володіє особливим статусом в адміністративному поділі Молдови — він є муніципієм. До складу муніципія Кишинів входять: власне місто Кишинів, 6 навколишніх міст (Синджера, Дурлешти, Ватра (місто), Кодру, Вадул-луй-Воде, Криково) та 25 населених пунктів, об'єднаних в 13 комун (села) (Бечой, Бик, Бреїла, Бубуєч, Будешть, Бунець, Ведулень, Гідігіч, Гоян, Гоянул-Ноу, Гретьєшть, Гулбоака, Гумулешть, Доброджа, Думбрава, Келтуйторі, Колоніца, Кондріца, Крузешть, Ревака, Стеучень, Стрейстень, Тогатін, Трушень, Феурешть, Фрумушика, Чероборта, Чореску).
Кишинів поділений на 5 секторів (районів): Центр (рум. Centru); Чекани (рум. Ciocana); Боюкани (рум. Buiucani); Ботаніка (рум. Botanica); Ришкановка (рум. Râşcani). Кожен сектор управляється претурою, на чолі з претором.
Органи влади
Примар
1990 року в Молдові було відновлено інститут примарства. Першим примаром Кишинева став Ніколае Костін. Потім — Серафім Урекян.
У 2005 році було 4 спроби провести вибори примари, проте вони провалилися через недостатню явку. З 2005 року по 2007 в. о. мера був Василь Урсу. 25 січня 2007 року Василя Урсу було призначено міністром транспорту, а виконувачем обов'язків мера став В'ячеслав Йордан. Після виборів у червні 2007 року примаром став Дорін Кіртоаке, якого переобрали на виборах 2011 року та виборах 2015 року.
На дострокових виборах примари Кишинева 3 червня 2018 року перемогу у другому турі здобув голова партії «Гідність і правда» Андрій Нестасе, проте 19 червня 2018 року міський суд Кишинева скасував результати виборів, що викликало протести. 21 червня рішення про відміну було підтверджено Апеляційною палатою Кишинева.
20 жовтня та 3 листопада 2019 року (у два тури) пройшли чергові вибори примари Кишинева, перемогу у другому турі здобув (примара з 11 листопада 2019 року).
Муніципальна рада
Муніципальна рада Кишинева складається з 51 радника, обраних у результаті виборів, які проводяться за пропорційною системою. Останні вибори проводились у 2019 році, внаслідок яких сформувався наступний склад:
Партія | Кількість радників | Відсоток від загальної кількості радників % |
---|---|---|
Партія соціалістів | 22 | 43,14 % |
Виборчий блок «ACUM Platforma DA și PAS» | 10 | 19,61 % |
Партія «Дія та солідарність» | 9 | 17,64 % |
Ліберальна партія | 3 | 5,88 % |
Європейська соціал-демократична партія | 2 | 4 % |
Шор | 2 | 4 % |
Нова сила | 1 | 1,97 % |
Партія комуністів | 1 | 1,97 % |
Партія національної єдності | 1 | 1,97 % |
Демографія
Рік | Населення |
---|---|
1812 | 7 000 |
1818 | 18 595 |
1835 | 34 079 |
1844 | 52 196 |
1865 | 94 047 |
1897 | 108 000 |
1912 | 121 200 |
1930 | 114 800 |
1950 | 134 000 |
1963 | 253 500 |
1980 | 519 200 |
1991 | 676 700 |
1996 | 662 500 |
2002 | 662 200 |
2010 | 663 400 |
2012 | 723 500 |
У 1944 році населення міста налічувало всього 25 тисяч жителів, а до 1950 року — 134 тисячі осіб. У 1960 році в місті проживало 215 тисяч жителів. Інтенсивний економічний та соціальний розвиток міста сприяв міграційному притоку населення. Він поповнювався як за рахунок сільського населення республіки (60 %), так і за рахунок фахівців, що прибули з інших регіонів СРСР. Приплив мігрантів у 1980 році зріс удвічі порівняно з 1950. Народження 500-тисячного мешканця місто відзначило у 1979 році.
Етнічний склад населення власне міста Кишинів (в рамках п'яти секторів), за переписом 2004: 68,62 % — молдовани, 15,72 % — росіяни, 9,17 % — українці, 1,01 % — гагаузи, 1,41 % — болгари, 0, 44 % — євреї, 0,13 % — поляки, 0,05 % — цигани, 3,44 % — представники інших національностей.
Переважну більшість населення міста становлять православні християни (88 %), також є протестанти (1,3 %) та католики (0,4 %).
Всього | молдовани | % | українці | % | росіяни | % | гагаузи | % | румуни | % | болгари | % | ін нац-сті | % | не вказано | % |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
712 218 | 481 626 | 67,6 | 58 945 | 8,3 | 99 149 | 13,9 | 6446 | 0,9 | 31 984 | 4,5 | 8868 | 1,2 | 11 605 | 1,6 | 13 595 | 1,9 |
Економіка
Муніципій Кишинів є основним економічним центром республіки Молдова. Кишинів забезпечує понад 45 % ВВП країни і понад 60 % податків та зборів до державного бюджету. Валовий регіональний продукт на одну особу в Кишиневі вдвічі вищий, ніж у середньому по країні.
Промисловий сектор муніципію формує понад 65 % від загальнодержавного обсягу переробної промисловості, харчової промисловості — 33,7 %, тютюнової індустрії — 88,1 %, текстильної — 62,7 %, швейно-галантерейної — 50,8 %, шкіряної і взуттєвої — 94,6 %, деревообробної — 67,1 %, хімічної — 91,6 %, меблевої — 98 %, машинобудівної — 84,6 %.
Транспорт
Внутрішньоміські перевезення в Кишиневі здійснюються автобусами, тролейбусами, маршрутними таксі.
З кінця XIX століття Кишинів функціонував трамвай. У 1913 році його було переведено на електричну тягу. До кінця 1950-х років мережа трамвайних ліній перевищила 17 км, а кількість пасажирів, що щорічно перевозилися, перевищила 9 млн осіб. На початку 1960-х тролейбус повністю витіснив трамвай.
Тролейбус
Тролейбус є головним видом міського пасажирського транспорту. Перший тролейбус було пущено 1949 року проспектом Леніна (нині бульвар Штефана чел Маре) від залізничного вокзалу до медичного інституту. В даний час мережа охоплює всі райони Кишинева та деякі передмістя. Кількість тролейбусних маршрутів — 31. Частина маршрутів (насамперед виходять за межі міста) обслуговуються бездротовими тролейбусами. Оператором перевезень є . У місті є 3 тролейбусні парки загальною чисельністю понад 400 одиниць. Загальна кількість машин, що виходить на лінію по робочих днях — понад 330.
Автобус
Автобусне сполучення у Кишиневі було введено у березні 1946 року. Спочатку містом курсували автобуси марки ЗІС-154. В даний час у муніципальному автобусному парку Кишинева на балансі знаходяться близько 200 автобусів марок ISUZU, MAN, VDL. У 2021—2022 роках. відбулося суттєве оновлення автобусного парку міста. Були закуплені 130 нових турецьких автобусів ISUZU Citiport 12. Також були закуплені вживані автобуси MAN та VDL, що дозволило списати застарілі автобуси Ikarus та підвищити якість автобусних перевезень у місті.
Залізниця
Історія залізничного сполучення в Бессарабії почалася з моменту, коли у 1844 році імператор Микола I схвалив будівництво кінної залізниці Одеса — Паркани. Будівництво було здійснено у 1863—1865 роках. Залізниця від Паркан до Кишинева була побудована у 1867—1870 роках. У 1870 році було збудовано перший (тимчасовий) залізничний вокзал Кишинева. У серпні 1871 року було відкрито рух поїздів Тираспольсько-Кишиневською залізницею, що започаткувало діяльність залізничної мережі Бессарабії. Наприкінці 1870-х років було збудовано основну будівлю кишинівського залізничного вокзалу (архітектор Г. Ф. Лонський).
На початку XX століття залізнична мережа Бессарабії перевищила 850 км, залізничний вокзал обслуговував велику кількість пасажирів.
Під час Другої світової війни будівля залізничного вокзалу було неодноразово знищена. Після війни було ухвалено рішення стару будівлю не відновлювати. Будівництво нової будівлі вокзалу завершилося 1948 року (архітектор Л. М. Чуприн, головний консультант О. В. Щусєв).
Культура
Музеї та бібліотеки
- Національний музей історії Молдови
- Національний музей етнографії та природної історії
- Національний музей образотворчого мистецтва Республіки Молдови
- Музей румунської літератури «М. Когелнічану»
Бібліотеки Кишинева:
- Національна бібліотека Молдови
- Муніципальна бібліотека Б.П. Хашдєу
- Бібліотека імені Лесі Українки (Кишинів)
Театри
В місті розташовані театри:
Телебачення
30 квітня 1958 року в ефір виходить молдовське телебачення (тепер «TVM»). У березні 1988 року введено в експлуатацію Страшенський РТПЦ, звідки ведеться мовлення телеканалів для Кишинева та його околиць. В даний час прийом телепрограм можливий у радіусі понад 100—120 км від Страшен.
З жовтня 1990 року в Кишиневі розпочато ретрансляцію першої програми румунського телебачення «TVR-1». 1 січня 1992 року припинено ретрансляцію Російського телебачення (колишня друга Загальносоюзна програма ТБ СРСР). 1 лютого 1992 року був переміщений на канал Останкіно-1, а Останкіно-1 на канал колишньої другої програми. У березні 1993 року в Кишиневі розпочинається ретрансляція французького телеканалу «TV5-Europe».
1994 року в Кишиневі розпочинає роботу кабельна мережа «Єврокабель», власником якої є молдово-румунське спільне підприємство. Спочатку було доступно 8 телевізійних каналів, потім їх число було збільшено до 20 з лишком. До 2000 кабельна мережа покрила практично всю територію міста.
У 1995 році засновано , яка здійснює ефірне мовлення за системою MMDS. У грудні 1996 року «SunTV» поглинає свого основного конкурента — «Єврокабель».
У травні 1995 року в Кишиневі розпочалося технічне мовлення каналу ВТВ, а у вересні ВТВ починає ретрансляцію програми ТВ6-Москва. 14 жовтня 1997 року — ретрансляція програм «ТВ6-Москва» та виробництво власних програм розпочинає телекомпанія «NIT».
Торішнього серпня 1995 року починає роботу .
У липні 1999 року в Кишиневі починає мовлення румунський телеканал PRO TV. Передаюча антена студії була встановлена на вежі Кишинівського телецентру. Власником студії є спільне молдавсько-румунське підприємство MEDIAPRO.
Торішнього серпня 1999 року з передавача на висотному будинку у районі Ботаніка починає мовлення «Телеканал 26». Наприкінці грудня 2000 року у Кишиневі та трьох інших містах Молдови розпочав мовлення . 21 лютого 2001 року припинив мовлення.
Цифрове телебачення
На початку грудня 2007 року телекомунікаційний оператор Arax запустив першу в Кишиневі мережу цифрового кабельного телебачення ZEBRA, ознаменувавши початок переходу кабельних операторів на цифровий формат мовлення. Майже одночасно з Arax найбільший оператор кабельного телебачення SUN TV також запустив цифрове мовлення.
Кінотеатри
Перші кінопокази в Кишиневі пройшли в 1897 в Дворянському клубі, що розташовувався на місці нинішнього кінотеатру «Патрія-Чентру».
З листопада 1906 року у Кишиневі почали проводитися регулярні кінопокази у звичайних приміщеннях, а 1912 року було відкрито перший спеціально обладнаний кінотеатр «Орфеум». Після створення МРСР мережа кінотеатрів значно розширилася. До 1980-х років у місті працювали кінотеатри:
- «»,
- «»,
- «»,
- «»,
- «»,
- «»,
- «»,
- «»,
- кінотеатр імені Ткаченко,
- «Москова».
Музика
Одним із найстаріших музичних творів, присвячених Кишиневу, є концерт для фортепіано з оркестром «Кишинівський карнавал», написаний композитором А. Хлєбовським у середині ХІХ століття.
Найвідоміша пісня про Кишинева — «Моє біле місто» на музику композитора Є. Д. Доги та слова Г. Воде з фільму «Дністровські мелодії» (мелодію цієї пісні грають куранти годинника на будівлі Примарії Кишинева)[43]. Крім цього Євген Дога склав збірку пісень про Кишинів «Місто співає» (1967) і присвятив Кишиневу музичну п'єсу для естрадного оркестру «Ритми міста» (1970).
Некрополі
На території комуни в Кишиневі знаходиться — один з найбільших у Європі.
Архітектура
Найстаріші будівлі Кишинева: Мазаракіївська церква (1752), Церква Костянтина та Олени (1777), Вірменська церква (1803), Благовіщенська церква (1807—1810), Харлампіївська церква (1812), Собор Божого Провидіння (1843).
Після приєднання в 1812 Бессарабії до Росії в 1817 визначився центр міста, з'явилися перші прямі і широкі вулиці. У 1834 році було затверджено генеральний план Кишинева. Прямокутна сітка широких вулиць відповідала принципам забудови південних міст Російської імперії. У 1831—1836 роках тут зводяться Кафедральний собор та дзвіниця. Потім поблизу собору споруджується тріумфальна арка.
У другій половині ХІХ століття будувалися навчальні та адміністративні будівлі, застосовувалися елементи візантійської, романської та готичної архітектури, а також . Більшість будинків, як і раніше, залишалася одноповерховою. У 1862 році розпочали мощення вулиць. Благоустрою Кишинева сприяв А. О. Бернардацці. Наприкінці XIX століття Кишинів займав простір понад 660 десятин, що має неправильну фігуру в 5? верст довжини і 4 версти ширини. На початку XIX століття будуються будівлі міської думи (нині Примерія), окружного суду (управління залізниці), міського банку (органний зал), краєзнавчого музею.
У 1919—1940 роках Кишинів забудовувався невеликими особняками з цегли та вапняку (котельця). У роки Другої світової війни місто втратило житловий фонд більш ніж на 70 %.
Поріднені міста
Станом на 2021 рік, Кишинів поріднився з 17 містами:
Галерея
- Центр міста
- Фасад органного залу
-
- Зима в Кишиневі
-
-
- «Ворота міста», в'їзд до міста зі сторони Ботаніки
- Залізничний вокзал станції Кишинів
Відомі люди
Народилися
- Бірман Серафима Германівна (1890—1976) — російська та радянська актриса театру та кіно, театральний режисер, педагог, мемуарист, теоретик
- Кобизєва Клавдія Семенівна (1905-1995) — молдавська радянська скульпторка, народний художник Молдавської РСР
- Тутишкін Андрій Петрович (1910—1971) — російський радянський актор театру і кіно, режисер
- Казанська Алла Олександрівна (1920—2008) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний педагог
- Вєтров Давид — молдовський письменник.
- Колпаків Юрій Миколайович — підполковник Армії УНР.
- Костін Ігор Федорович (1935—2015) — український фотожурналіст, кінооператор, єдиний фотограф, який зробив фото зруйнованого реактора в Чорнобилі.
- Ніколаєв Юрій Олександрович (* 1948) — радянський і російський теле — і радіоведучий, актор
- Альона Мун (нар. 1989) — молдовська співачка.
- Осмоловський Аркадій Дмитрович — професор і український політичний діяч з Бессарабії, депутат Сфатул Церію.
- Піонтковський Іван Миколайович — Генерал-майор російської армії, у 1918 році — генерал-хорунжий збройних сил Української Держави.
- Корабельникова Маргарита Павлівна (1931—2021) — радянська акторка театру і кіно.
Проживали
- Бієшу Марія Лук'янівна (1935—2012) — відома оперна співачка (лірико-драматичне сопрано).
- Коцюбинський Михайло Михайлович — український письменник, громадський діяч.
- Нечуй-Левицький Іван Семенович — український письменник, вчителював у гімназії з 1873 року.
- Черниченко Юрій Дмитрович (1929—2010) — російський журналіст і письменник, народний депутат СРСР. Закінчив філологічний факультет Кишинівського університету.
Див. також
Примітки
- Чисельність населення на 01.01.2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- В.Г. Фоменко. Ещё о топониме Кишенёв // Ономастика. — 1969.
- Т.М. Обалдуева. Курганы эпохи бронзы на р. Когильник // Изв. Молдавск. филиала АН СССР. — Кишинёв, 1955, №5 (25), стр. 48.
- Золтан А. «Из истории русской лексики». — Будапешт, 1987. — С. 35. (рос.)
- . Архів оригіналу за 9 Січня 2013. Процитовано 22 Жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 26 Липня 2014. Процитовано 22 Жовтня 2012.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . chisinau.md (рум.). Chişinău. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 29 листопада 2021.
- . tv8.md (рум.). . 23 листопада 2021. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 211 с.
Посилання
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 Жовтня 2012. Процитовано 31 Жовтня 2012.
Страшенський район | Кріуленський район | Дубесарський район |
Страшенський район Яловенський район | Дубесарський район Аненій-Нойський район | |
Яловенський район | Яловенський район | Яловенський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kishini v rum Chișinău MFA ˌkɪʃɪˈneʊ prosluhati takozh Kishineu stolicya Respubliki Moldova Najbilshe misto Moldovi yiyi ekonomichnij i kulturnij centr roztashovanij v centri krayini na richci Bik Kishiniv volodiye osoblivim statusom v administrativnomu rozpodili Moldovi vin ye municipiyem Do skladu municipiyu Kishiniv vhodyat vlasne municipij Kishiniv 6 mist Sindzhera Durleshti Vatra Kodru Vadul luj Vode Krikovo i 25 naselenih punktiv ob yednanih u 13 komun sil Kishiniv rum ChișinăuGerb Kishineva Prapor KishinevaRatusha mista Pam yatnik Shtefanu Velikomu Gotel Kosmos Ministerstvo silskogo gospodarstva zhitlova zabudova Malldova Opernij teatr Triumfalna arkaOsnovni dani47 01 22 pn sh 28 50 07 sh d 47 02277777780555112 pn sh 28 835277777805554678 sh d 47 02277777780555112 28 835277777805554678 Koordinati 47 01 22 pn sh 28 50 07 sh d 47 02277777780555112 pn sh 28 835277777805554678 sh d 47 02277777780555112 28 835277777805554678Krayina MoldovaRegion Municipij KishinivStolicya dlya MoldovaZasnovano 1436 588 rokiv Persha zgadka 1436Status mista 1818Plosha 571 km Naselennya 673 613 01 01 2021 Aglomeraciya 809 600 01 01 2015 Visota NRM 85 mVodojma BikNazva meshkanciv rum chișinăuieni fr Chisinovienne 2 i fr Chisinovien 2 Mista pobratimi Buharest Grenobl Mangejm Kiyiv Odesa Chernivci Redzho Emiliya SakramentoTelefonnij kod 373 22Chasovij poyas UTC 2GeoNames 618426OSM r1748490 RPoshtovi indeksi MD 20xxMiska vladaMer mistaVebsajt www chisinau mdMapaKishinivKishiniv Moldova Kishiniv u Vikishovishi Kishiniv vpershe zgaduyetsya v gramoti 1436 roku Status mista otrimav u 1818 roci nezabarom pislya vhodzhennya do skladu Rosijskoyi imperiyi Naselennya mista na 2018 rik stanovit 690 tis meshkanciv Plosha mista stanovit blizko 120 km a vsogo municipiyu 635 km NazvaNajposhirenisha versiya zaznachena ponad 125 rokiv tomu v Novorosijskomu kalendari vidnosit nazvu mista do davnorumunskogo terminu Chișla Noua kishla noue novij hutir Same slovo chișla ye zapozichennya tureckogo slova kisla zi znachennyam barak V Bessarabiyi ce slovo oznachaye nevelike selishe hutir Cherez budovu utvorennya nazvi odna chastina tyurkska insha rumunska suchasni doslidniki sumnivayutsya v spravedlivosti ciyeyi tochki zoru Spochatku toponimi z elementom Kishenev zustrichayutsya v dokumentah z teren naselenih tyurkami v XV stolitti i potim protyagom dekilkoh stolit zalishalisya miscem kochivli plemen tomu deyaki doslidniki pripuskayut sho nazva mista maye ne romanske a tyurkske pohodzhennya Voni vvazhayut sho slovo pohodit vid poloveckogo slova Kishenya kesene oznachaye misce pohovannya mavzolej U bagatoh miscyah u nazvi yakih ye skladova chastina kishenev napriklad Kishenki kolis mali davni pohovannya mavzoleyi kurgani Taki pohovannya mogli nalezhati pechenigam i polovcyam sho meshkali v Prichornomor yi na pochatku II stolittya n e abo zh tataro mongolami sho zajnyali cej kraj v XIII stolitti Pro isnuvannya v rajoni suchasnogo Kishineva pechenizkih pohovan svidchat arheologichni rozkopki Inshi versiyi nazvi pov yazuyut z ugorskim Kisjeno malenkij Jeno Jeno odne z ugorskih plemen yaki prijshli v Yevropu v 896 U zahidnij Rumuniyi na kordoni z Ugorshinoyu ye misto Kisjeno abo Chisineu ale dokaziv sho pidtverdzhuyut zv yazok v pohodzhenni nazv cih mist ne znajdeno Zvazhayuchi na te sho znachnu chastinu naselennya Moldavskogo knyazivstva skladali rusini i staroukrayinska mova bula movoyu dilovodstva pravomirnim mozhe buti takozh vivedennya nazvi Kishiniv vid ukrayinskogo slova kishenya GeografiyaKishiniv roztashovanij v centralnomu rajoni Moldovi na visoti 85 m nad rivnem morya na Shidnoyevropejskij rivnini Misto stoyit na semi pagorbah i vityagnute vzdovzh richki Bik pravoyi pritoki Dnistra Chastina Kishineva po pravomu berezi Bika zajmaye nadzaplavni terasi rozdileni dolinoyu strumka Durleshti i dekilkoma balkami Mala Malina Velika Malina ta rozgaluzhena Muncheshtska balka Livoberezhnij shil dolini Bika skladayetsya z dvoh teras persha z yakih pologo opuskayetsya do richki a druga roztashovana na visoti 60 90 m Misto roztashovane na pidnesenij lisistij miscevosti Kodr U grunti perevazhaye chornozem yakij idealno pidhodit dlya rozvitku silskogo gospodarstva Z korisnih kopalini poshirenij vapnyak bagatij dobre zberezhenimi skam yanilostyami Glibshe zalyagayut krejdyani piski i mergeli U mezhah Kishineva znahoditsya Gidigicke vodoshovishe ta 23 ozera Centralnij prospekt Kishineva nazvano na chest nacionalnogo geroya Shtefana chel Mare Klimat Kishiniv roztashovanij v zoni z dostatno m yakim pomirno kontinentalnim klimatom z pomirno zharkim litom ta pomirno m yakoyu vitryanoyu zimoyu Protyagom roku narahovuyetsya blizko 2215 sonyachnih godin z nih 329 godin v lipni i lishe 54 godini v grudni Serednorichna temperatura stanovit 9 6 C a riven opadiv 547 mm m Lito pochinayetsya na pochatku travnya Serednya temperatura stanovit 20 25 C a v centri mista inodi dosyagaye 35 40 C Doshi ridkisni ale ryasni Serednya temperatura sichnya blizko 3 2 C stovpchik termometra ridko opuskayetsya nizhche poznachki v 10 C Navesni i voseni temperatura kolivayetsya mizh 18 22 C opadi bilsh ryasni nizh vlitku Temperaturnij minimum buv vstanovlenij 20 lyutogo 1954 28 9 C a maksimum 19 lipnya 2007 39 4 C Klimat KishinevaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 15 5 20 7 25 7 31 6 35 9 37 5 39 4 39 2 37 3 32 6 23 6 18 3 39 4Serednij maksimum C 0 9 2 6 8 1 15 4 22 0 25 2 27 5 27 2 21 5 15 1 7 5 2 3 14 6Serednya temperatura C 1 9 0 8 3 7 10 4 16 5 19 9 22 1 21 7 16 3 10 5 4 1 0 6 10 2Serednij minimum C 4 3 3 6 0 2 5 9 11 6 15 2 17 3 16 9 12 0 6 8 1 6 2 8 6 4Absolyutnij minimum C 28 4 28 9 21 1 6 6 1 1 3 6 7 8 5 5 2 4 10 8 21 6 22 4 28 9Norma opadiv mm 36 31 34 39 46 65 62 56 62 36 37 39 543Dzherelo Pogoda i klimat ros FloraBotanichnij sad Akademiyi nauk Respubliki Moldova Kishiniv vvazhayetsya odnim iz najzelenishih mist Yevropi Majzhe na vsih vulicyah mista rostut dereva i vlitku misto potopaye v zeleni U Kishinevi bezlich skveriv i parkiv u yakih virostayut ponad 50 vidiv derev chagarnikiv ta lian yak tipovih dlya Moldovi topolya kinskij kashtan akaciya klen verba lipa gorobina katalpa bereza yalina dub buk grab yalina siza sinya yasen zvichajnij sosna zvichajna modrina yevropejska ta inshi tak ta ridkisnih vidiv kedr kanadskij bunduk gliciniya korkove derevo virginskij yalivec FaunaU parkah mista meshkayut blizko 14 vidiv ptahiv ta 14 vidiv zemnovodnih Z ssavciv u misti zustrichayetsya yizhak yevropejskij krit thir kunicya ta kazhan Krim cogo ye bilki ta polovi mishi a takozh bezpritulni psi Vidomi zahodi do mista lisic ta zajciv Sered ptahiv poshireno kilka vidiv golubiv a takozh soroki voroni sojki strizhi shpaki lastivki sinici dyatli ta gorobci U deyakih rajonah mista bulo pomicheno na proloti sapsan Vidovij sklad plazuniv ta amfibij nebagatij Zustrichayutsya zvichajnij vuzh gadyuka zvichajna i gadyuka Nikolskogo prudka yashirka zelena zhaba ozerna zhaba zvichajnij triton ta inshi Zustrichayutsya shkidniki derev ta chagarnikiv popelicya shitivka pavutinnij klishik shovkopryad Buli povidomlennya pro neveliku kilkist zhukiv oleniv ta zhukiv vusachiv u deyakih parkah Inodi z yavlyayutsya v masovij kilkosti sonechko amerikanskij bilij metelik IstoriyaDokladnishe Istoriya Kishineva Vpershe v istorichnih dokumentah Kishiniv yak monastirske selo zgaduyetsya 17 lipnya 1436 roku v gramoti voyevod Moldovi Illi I ta Shtefana II Poselennya nalezhalo monastiryam Galata ta Frumoasa azh do 1818 Zgidno z radyanskoyu istoriografiyeyu persha zgadka pro misto datuyetsya 1466 Za chasiv panuvannya Osmanskoyi imperiyi pochinayuchi iz seredini XVI storichchya vnaslidok ekonomichnogo gnitu ta postijnih nabigiv turkiv ta tatar misto rozvivalos upovilnenimi tempami Kishiniv dvichi spalyuvavsya pid chas rosijsko tureckih vijn u 1739 ta 1788 roci Vnaslidok rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 misto razom iz Bessarabiyeyu uvijshlo do skladu Rosijskoyi imperiyi 22 kvitnya 1818 roku Kishiniv razom iz prileglimi selami buv podarovanij derzhavi yerusalimskim patriarhom Cogo zh roku Kishiniv oficijno otrimuye status mista i staye administrativnim centrom Bessarabskoyi oblasti a z 1873 Bessarabskoyi guberniyi U 1892 roci bulo zapusheno miskij vodogin A naprikinci XIX stolittya do skladu mista vklyuchili navkolishni sela Rishkanovka Geceoan HH HHI stolittya 6 7 kvitnya 1903 roku vidbuvsya Kishinivskij pogrom pid chas kotrogo zaginulo 49 cholovik 586 poraneno pokalicheno znisheno bilshe 1500 domiv bilshe tretini vsih domiv Kishineva Na pochatku XX stolittya bulo stvoreno kilka metaloobrobnih pidpriyemstv zavodi Serbova Lange i Mokanu ta inshi Triumfalna arka v centri Kishineva pered Pravoslavnoyu cerkvoyu Pislya zhovtnevogo perevorotu 21 listopada 1917 rozpochav svoyu diyalnist Sfatul Cerij Rada krayu yakij 2 grudnya progolosiv stvorennya Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki 27 bereznya 1918 roku Sfatul Cerij progolosuvav za priyednannya Bessarabiyi do Rumuniyi Pid chas mizhvoyennogo periodu u misti aktivno rozvivalas promislovist rozpochali diyalnist ryad zakladiv kulturi ta osviti gimnaziya im Mihaya Eminesku filial Rumunskogo institutu socialnih nauk Stanom na 1940 rik naselennya mista stanovilo 110 tis cholovik 28 chervnya 1940 roku radyanski vijska uvijshli v Kishiniv a 2 serpnya sformovana Moldovska Radyanska Socialistichna Respublika zi stoliceyu v Kishinevi Na pochatku Nimecko radyanskoyi vijni 16 lipnya 1941 roku misto znovu bulo zajnyato rumunskimi vijskami stavshi centrom gubernatorstva Bessarabiya 24 serpnya 1944 roku pid chas Yassko Kishinivskoyi operaciyi do mista uvijshli radyanski vijska Div takozh Kishinivske getto Kishinivske geto Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni rozpochalas suttyeva rekonstrukciya mista sho silno postrazhdalo pid chas vijni Stanom na 1944 rik u misti prozhivalo lishe blizko 25 tis cholovik U 1945 1947 rokah zatverdzhuyetsya generalna shema rekonstrukciyi Kishineva u rozrobci yakoyi brav uchast arhitektor O V Shusyev U 1946 roci vidnovivsya tramvajnij ruh a 1949 roku vidkrilasya persha trolejbusna liniya Do 1950 roku v misti bulo zbudovano 85 fabrik ta zavodiv sered yakih trikotazhna fabrika Styaua roshie meblevij kombinat shvejna fabrika 1 vzuttyeva fabrika tyutyunovij kombinat U 1950 roci v Kishinevi naselennya stanovilo 134 tisyachi cholovik Virishalnim poshtovhom dlya rozvitku mista stala postanova Radminu SRSR 1971 roku Pro zahodi shodo podalshogo rozvitku mista Kishineva u ramkah kotroyi mistu iz soyuznih fondiv bulo vidileno blizko milyarda rubliv Protyagom 1960 1970 ih rokiv v misti bulo zapusheno taki promislovi pidpriyemstva yak Elektromashina Volna Zorile tosho Buli vvedeni v ekspluataciyu 1 6 mln kv metriv zhitla 16 shkil 7 likaren 36 dityachih sadkiv U 1990 roci v misti bula vvedena posada primara i pershim obranim golovoyu stav N Kostin 27 serpnya 1991 prijnyata deklaraciya nezalezhnosti Respubliki Moldova u yakij Moldova progoloshuvalas suverennoyu derzhavoyu zi stoliceyu v Kishinevi Administrativnij podilKishiniv volodiye osoblivim statusom v administrativnomu podili Moldovi vin ye municipiyem Do skladu municipiya Kishiniv vhodyat vlasne misto Kishiniv 6 navkolishnih mist Sindzhera Durleshti Vatra misto Kodru Vadul luj Vode Krikovo ta 25 naselenih punktiv ob yednanih v 13 komun sela Bechoj Bik Breyila Bubuyech Budesht Bunec Vedulen Gidigich Goyan Goyanul Nou Gretyesht Gulboaka Gumulesht Dobrodzha Dumbrava Keltujtori Kolonica Kondrica Kruzesht Revaka Steuchen Strejsten Togatin Trushen Feuresht Frumushika Cheroborta Choresku Kishiniv podilenij na 5 sektoriv rajoniv Centr rum Centru Chekani rum Ciocana Boyukani rum Buiucani Botanika rum Botanica Rishkanovka rum Rascani Kozhen sektor upravlyayetsya preturoyu na choli z pretorom Organi vladiRatusha KishinevaPrimar 1990 roku v Moldovi bulo vidnovleno institut primarstva Pershim primarom Kishineva stav Nikolae Kostin Potim Serafim Urekyan U 2005 roci bulo 4 sprobi provesti vibori primari prote voni provalilisya cherez nedostatnyu yavku Z 2005 roku po 2007 v o mera buv Vasil Ursu 25 sichnya 2007 roku Vasilya Ursu bulo priznacheno ministrom transportu a vikonuvachem obov yazkiv mera stav V yacheslav Jordan Pislya viboriv u chervni 2007 roku primarom stav Dorin Kirtoake yakogo pereobrali na viborah 2011 roku ta viborah 2015 roku Na dostrokovih viborah primari Kishineva 3 chervnya 2018 roku peremogu u drugomu turi zdobuv golova partiyi Gidnist i pravda Andrij Nestase prote 19 chervnya 2018 roku miskij sud Kishineva skasuvav rezultati viboriv sho viklikalo protesti 21 chervnya rishennya pro vidminu bulo pidtverdzheno Apelyacijnoyu palatoyu Kishineva 20 zhovtnya ta 3 listopada 2019 roku u dva turi projshli chergovi vibori primari Kishineva peremogu u drugomu turi zdobuv primara z 11 listopada 2019 roku Municipalna rada Municipalna rada Kishineva skladayetsya z 51 radnika obranih u rezultati viboriv yaki provodyatsya za proporcijnoyu sistemoyu Ostanni vibori provodilis u 2019 roci vnaslidok yakih sformuvavsya nastupnij sklad Partiya Kilkist radnikiv Vidsotok vid zagalnoyi kilkosti radnikiv Partiya socialistiv 22 43 14 Viborchij blok ACUM Platforma DA și PAS 10 19 61 Partiya Diya ta solidarnist 9 17 64 Liberalna partiya 3 5 88 Yevropejska social demokratichna partiya 2 4 Shor 2 4 Nova sila 1 1 97 Partiya komunistiv 1 1 97 Partiya nacionalnoyi yednosti 1 1 97 DemografiyaPogruddya Tarasa Shevchenka bilya ukrayinsko rosijskoyi shkoli 8 v KishineviRik Naselennya1812 7 0001818 18 5951835 34 0791844 52 1961865 94 0471897 108 0001912 121 2001930 114 8001950 134 0001963 253 5001980 519 2001991 676 7001996 662 5002002 662 2002010 663 4002012 723 500 U 1944 roci naselennya mista nalichuvalo vsogo 25 tisyach zhiteliv a do 1950 roku 134 tisyachi osib U 1960 roci v misti prozhivalo 215 tisyach zhiteliv Intensivnij ekonomichnij ta socialnij rozvitok mista spriyav migracijnomu pritoku naselennya Vin popovnyuvavsya yak za rahunok silskogo naselennya respubliki 60 tak i za rahunok fahivciv sho pribuli z inshih regioniv SRSR Pripliv migrantiv u 1980 roci zris udvichi porivnyano z 1950 Narodzhennya 500 tisyachnogo meshkancya misto vidznachilo u 1979 roci Etnichnij sklad naselennya vlasne mista Kishiniv v ramkah p yati sektoriv za perepisom 2004 68 62 moldovani 15 72 rosiyani 9 17 ukrayinci 1 01 gagauzi 1 41 bolgari 0 44 yevreyi 0 13 polyaki 0 05 cigani 3 44 predstavniki inshih nacionalnostej Perevazhnu bilshist naselennya mista stanovlyat pravoslavni hristiyani 88 takozh ye protestanti 1 3 ta katoliki 0 4 Nacionalnij sklad municipiya Kishiniv za perepisom 2004 Vsogo moldovani ukrayinci rosiyani gagauzi rumuni bolgari in nac sti ne vkazano 712 218 481 626 67 6 58 945 8 3 99 149 13 9 6446 0 9 31 984 4 5 8868 1 2 11 605 1 6 13 595 1 9EkonomikaMunicipij Kishiniv ye osnovnim ekonomichnim centrom respubliki Moldova Kishiniv zabezpechuye ponad 45 VVP krayini i ponad 60 podatkiv ta zboriv do derzhavnogo byudzhetu Valovij regionalnij produkt na odnu osobu v Kishinevi vdvichi vishij nizh u serednomu po krayini Promislovij sektor municipiyu formuye ponad 65 vid zagalnoderzhavnogo obsyagu pererobnoyi promislovosti harchovoyi promislovosti 33 7 tyutyunovoyi industriyi 88 1 tekstilnoyi 62 7 shvejno galanterejnoyi 50 8 shkiryanoyi i vzuttyevoyi 94 6 derevoobrobnoyi 67 1 himichnoyi 91 6 meblevoyi 98 mashinobudivnoyi 84 6 TransportDokladnishe Transport Kishineva Kishinivskij tramvaj Vnutrishnomiski perevezennya v Kishinevi zdijsnyuyutsya avtobusami trolejbusami marshrutnimi taksi Z kincya XIX stolittya Kishiniv funkcionuvav tramvaj U 1913 roci jogo bulo perevedeno na elektrichnu tyagu Do kincya 1950 h rokiv merezha tramvajnih linij perevishila 17 km a kilkist pasazhiriv sho shorichno perevozilisya perevishila 9 mln osib Na pochatku 1960 h trolejbus povnistyu vitisniv tramvaj Kishinivskij trolejbusTrolejbus Trolejbus ye golovnim vidom miskogo pasazhirskogo transportu Pershij trolejbus bulo pusheno 1949 roku prospektom Lenina nini bulvar Shtefana chel Mare vid zaliznichnogo vokzalu do medichnogo institutu V danij chas merezha ohoplyuye vsi rajoni Kishineva ta deyaki peredmistya Kilkist trolejbusnih marshrutiv 31 Chastina marshrutiv nasampered vihodyat za mezhi mista obslugovuyutsya bezdrotovimi trolejbusami Operatorom perevezen ye U misti ye 3 trolejbusni parki zagalnoyu chiselnistyu ponad 400 odinic Zagalna kilkist mashin sho vihodit na liniyu po robochih dnyah ponad 330 Avtobus Avtobusne spoluchennya u Kishinevi bulo vvedeno u berezni 1946 roku Spochatku mistom kursuvali avtobusi marki ZIS 154 V danij chas u municipalnomu avtobusnomu parku Kishineva na balansi znahodyatsya blizko 200 avtobusiv marok ISUZU MAN VDL U 2021 2022 rokah vidbulosya suttyeve onovlennya avtobusnogo parku mista Buli zakupleni 130 novih tureckih avtobusiv ISUZU Citiport 12 Takozh buli zakupleni vzhivani avtobusi MAN ta VDL sho dozvolilo spisati zastarili avtobusi Ikarus ta pidvishiti yakist avtobusnih perevezen u misti Zaliznichnij vokzal KishinevaZaliznicya Dokladnishe Kishiniv stanciya Istoriya zaliznichnogo spoluchennya v Bessarabiyi pochalasya z momentu koli u 1844 roci imperator Mikola I shvaliv budivnictvo kinnoyi zaliznici Odesa Parkani Budivnictvo bulo zdijsneno u 1863 1865 rokah Zaliznicya vid Parkan do Kishineva bula pobudovana u 1867 1870 rokah U 1870 roci bulo zbudovano pershij timchasovij zaliznichnij vokzal Kishineva U serpni 1871 roku bulo vidkrito ruh poyizdiv Tiraspolsko Kishinevskoyu zalizniceyu sho zapochatkuvalo diyalnist zaliznichnoyi merezhi Bessarabiyi Naprikinci 1870 h rokiv bulo zbudovano osnovnu budivlyu kishinivskogo zaliznichnogo vokzalu arhitektor G F Lonskij Na pochatku XX stolittya zaliznichna merezha Bessarabiyi perevishila 850 km zaliznichnij vokzal obslugovuvav veliku kilkist pasazhiriv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni budivlya zaliznichnogo vokzalu bulo neodnorazovo znishena Pislya vijni bulo uhvaleno rishennya staru budivlyu ne vidnovlyuvati Budivnictvo novoyi budivli vokzalu zavershilosya 1948 roku arhitektor L M Chuprin golovnij konsultant O V Shusyev Mizhnarodnij aeroport KishinivDiv takozh Kishiniv aeroport KulturaMuzeyi ta biblioteki Muzeyi Kishineva Nacionalnij muzej istoriyi Moldovi Nacionalnij muzej etnografiyi ta prirodnoyi istoriyi Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva Respubliki Moldovi Muzej rumunskoyi literaturi M Kogelnichanu Biblioteki Kishineva Nacionalna biblioteka Moldovi Municipalna biblioteka B P Hashdyeu Biblioteka imeni Lesi Ukrayinki Kishiniv Teatri V misti roztashovani teatri Stadion ZimNacionalnij teatr operi ta baletu Respubliki Moldova Kishinivskij derzhavnij cirkTelebachennya 30 kvitnya 1958 roku v efir vihodit moldovske telebachennya teper TVM U berezni 1988 roku vvedeno v ekspluataciyu Strashenskij RTPC zvidki vedetsya movlennya telekanaliv dlya Kishineva ta jogo okolic V danij chas prijom teleprogram mozhlivij u radiusi ponad 100 120 km vid Strashen Z zhovtnya 1990 roku v Kishinevi rozpochato retranslyaciyu pershoyi programi rumunskogo telebachennya TVR 1 1 sichnya 1992 roku pripineno retranslyaciyu Rosijskogo telebachennya kolishnya druga Zagalnosoyuzna programa TB SRSR 1 lyutogo 1992 roku buv peremishenij na kanal Ostankino 1 a Ostankino 1 na kanal kolishnoyi drugoyi programi U berezni 1993 roku v Kishinevi rozpochinayetsya retranslyaciya francuzkogo telekanalu TV5 Europe 1994 roku v Kishinevi rozpochinaye robotu kabelna merezha Yevrokabel vlasnikom yakoyi ye moldovo rumunske spilne pidpriyemstvo Spochatku bulo dostupno 8 televizijnih kanaliv potim yih chislo bulo zbilsheno do 20 z lishkom Do 2000 kabelna merezha pokrila praktichno vsyu teritoriyu mista U 1995 roci zasnovano yaka zdijsnyuye efirne movlennya za sistemoyu MMDS U grudni 1996 roku SunTV poglinaye svogo osnovnogo konkurenta Yevrokabel U travni 1995 roku v Kishinevi rozpochalosya tehnichne movlennya kanalu VTV a u veresni VTV pochinaye retranslyaciyu programi TV6 Moskva 14 zhovtnya 1997 roku retranslyaciya program TV6 Moskva ta virobnictvo vlasnih program rozpochinaye telekompaniya NIT Torishnogo serpnya 1995 roku pochinaye robotu U lipni 1999 roku v Kishinevi pochinaye movlennya rumunskij telekanal PRO TV Peredayucha antena studiyi bula vstanovlena na vezhi Kishinivskogo telecentru Vlasnikom studiyi ye spilne moldavsko rumunske pidpriyemstvo MEDIAPRO Torishnogo serpnya 1999 roku z peredavacha na visotnomu budinku u rajoni Botanika pochinaye movlennya Telekanal 26 Naprikinci grudnya 2000 roku u Kishinevi ta troh inshih mistah Moldovi rozpochav movlennya 21 lyutogo 2001 roku pripiniv movlennya Cifrove telebachennya Na pochatku grudnya 2007 roku telekomunikacijnij operator Arax zapustiv pershu v Kishinevi merezhu cifrovogo kabelnogo telebachennya ZEBRA oznamenuvavshi pochatok perehodu kabelnih operatoriv na cifrovij format movlennya Majzhe odnochasno z Arax najbilshij operator kabelnogo telebachennya SUN TV takozh zapustiv cifrove movlennya Kinoteatri Pershi kinopokazi v Kishinevi projshli v 1897 v Dvoryanskomu klubi sho roztashovuvavsya na misci ninishnogo kinoteatru Patriya Chentru Z listopada 1906 roku u Kishinevi pochali provoditisya regulyarni kinopokazi u zvichajnih primishennyah a 1912 roku bulo vidkrito pershij specialno obladnanij kinoteatr Orfeum Pislya stvorennya MRSR merezha kinoteatriv znachno rozshirilasya Do 1980 h rokiv u misti pracyuvali kinoteatri kinoteatr imeni Tkachenko Moskova Muzika Odnim iz najstarishih muzichnih tvoriv prisvyachenih Kishinevu ye koncert dlya fortepiano z orkestrom Kishinivskij karnaval napisanij kompozitorom A Hlyebovskim u seredini HIH stolittya Najvidomisha pisnya pro Kishineva Moye bile misto na muziku kompozitora Ye D Dogi ta slova G Vode z filmu Dnistrovski melodiyi melodiyu ciyeyi pisni grayut kuranti godinnika na budivli Primariyi Kishineva 43 Krim cogo Yevgen Doga sklav zbirku pisen pro Kishiniv Misto spivaye 1967 i prisvyativ Kishinevu muzichnu p yesu dlya estradnogo orkestru Ritmi mista 1970 Nekropoli Na teritoriyi komuni v Kishinevi znahoditsya odin z najbilshih u Yevropi ArhitekturaMuzej selaHram Rizdva Hristovogo u Kishinevi Najstarishi budivli Kishineva Mazarakiyivska cerkva 1752 Cerkva Kostyantina ta Oleni 1777 Virmenska cerkva 1803 Blagovishenska cerkva 1807 1810 Harlampiyivska cerkva 1812 Sobor Bozhogo Providinnya 1843 Pislya priyednannya v 1812 Bessarabiyi do Rosiyi v 1817 viznachivsya centr mista z yavilisya pershi pryami i shiroki vulici U 1834 roci bulo zatverdzheno generalnij plan Kishineva Pryamokutna sitka shirokih vulic vidpovidala principam zabudovi pivdennih mist Rosijskoyi imperiyi U 1831 1836 rokah tut zvodyatsya Kafedralnij sobor ta dzvinicya Potim poblizu soboru sporudzhuyetsya triumfalna arka U drugij polovini HIH stolittya buduvalisya navchalni ta administrativni budivli zastosovuvalisya elementi vizantijskoyi romanskoyi ta gotichnoyi arhitekturi a takozh Bilshist budinkiv yak i ranishe zalishalasya odnopoverhovoyu U 1862 roci rozpochali moshennya vulic Blagoustroyu Kishineva spriyav A O Bernardacci Naprikinci XIX stolittya Kishiniv zajmav prostir ponad 660 desyatin sho maye nepravilnu figuru v 5 verst dovzhini i 4 versti shirini Na pochatku XIX stolittya buduyutsya budivli miskoyi dumi nini Primeriya okruzhnogo sudu upravlinnya zaliznici miskogo banku organnij zal krayeznavchogo muzeyu U 1919 1940 rokah Kishiniv zabudovuvavsya nevelikimi osobnyakami z cegli ta vapnyaku kotelcya U roki Drugoyi svitovoyi vijni misto vtratilo zhitlovij fond bilsh nizh na 70 Poridneni mistaStanom na 2021 rik Kishiniv poridnivsya z 17 mistami Grenobl 1977 Mangajm 1989 Redzho nel Emiliya 1989 Sakramento 1990 Odesa 1994 Buharest 1999 Kiyiv 1999 Yerevan 2000 Minsk 2000 Tel Aviv 2000 Ankara 2004 Yasi 2008 Burlenge gromada 2009 Alba Yuliya 2011 Tbilisi 2011 Chernivci 2014 Suchava 2021 GalereyaCentr mista Fasad organnogo zalu Muzej sela Zima v Kishinevi Mizhnarodnij aeroport Kishiniv Botanichnij sad Akademiyi nauk Respubliki Moldova Vorota mista v yizd do mista zi storoni Botaniki Zaliznichnij vokzal stanciyi KishinivVidomi lyudiNarodilisya Birman Serafima Germanivna 1890 1976 rosijska ta radyanska aktrisa teatru ta kino teatralnij rezhiser pedagog memuarist teoretik Kobizyeva Klavdiya Semenivna 1905 1995 moldavska radyanska skulptorka narodnij hudozhnik Moldavskoyi RSR Tutishkin Andrij Petrovich 1910 1971 rosijskij radyanskij aktor teatru i kino rezhiser Kazanska Alla Oleksandrivna 1920 2008 radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino teatralnij pedagog Vyetrov David moldovskij pismennik Kolpakiv Yurij Mikolajovich pidpolkovnik Armiyi UNR Kostin Igor Fedorovich 1935 2015 ukrayinskij fotozhurnalist kinooperator yedinij fotograf yakij zrobiv foto zrujnovanogo reaktora v Chornobili Nikolayev Yurij Oleksandrovich 1948 radyanskij i rosijskij tele i radioveduchij aktor Alona Mun nar 1989 moldovska spivachka Osmolovskij Arkadij Dmitrovich profesor i ukrayinskij politichnij diyach z Bessarabiyi deputat Sfatul Ceriyu Piontkovskij Ivan Mikolajovich General major rosijskoyi armiyi u 1918 roci general horunzhij zbrojnih sil Ukrayinskoyi Derzhavi Korabelnikova Margarita Pavlivna 1931 2021 radyanska aktorka teatru i kino Prozhivali Biyeshu Mariya Luk yanivna 1935 2012 vidoma operna spivachka liriko dramatichne soprano Kocyubinskij Mihajlo Mihajlovich ukrayinskij pismennik gromadskij diyach Nechuj Levickij Ivan Semenovich ukrayinskij pismennik vchitelyuvav u gimnaziyi z 1873 roku Chernichenko Yurij Dmitrovich 1929 2010 rosijskij zhurnalist i pismennik narodnij deputat SRSR Zakinchiv filologichnij fakultet Kishinivskogo universitetu Div takozhKishinivskij okrugPrimitkiChiselnist naselennya na 01 01 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf V G Fomenko Eshyo o toponime Kishenyov Onomastika 1969 T M Obaldueva Kurgany epohi bronzy na r Kogilnik Izv Moldavsk filiala AN SSSR Kishinyov 1955 5 25 str 48 Zoltan A Iz istorii russkoj leksiki Budapesht 1987 S 35 ros Arhiv originalu za 9 Sichnya 2013 Procitovano 22 Zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 26 Lipnya 2014 Procitovano 22 Zhovtnya 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya chisinau md rum Chisinău Arhiv originalu za 3 veresnya 2012 Procitovano 29 listopada 2021 tv8 md rum 23 listopada 2021 Arhiv originalu za 29 listopada 2021 Procitovano 29 listopada 2021 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Naukove vidannya K Tempora 2007 211 s ISBN 966 8201 26 4PosilannyaKishiniv u sestrinskih VikiproyektahKishiniv u Vikimandrah Kishiniv u Vikishovishi Arhiv originalu za 9 grudnya 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 22 Zhovtnya 2012 Procitovano 31 Zhovtnya 2012 Strashenskij rajon Kriulenskij rajon Dubesarskij rajonStrashenskij rajon Yalovenskij rajon Dubesarskij rajon Anenij Nojskij rajonYalovenskij rajon Yalovenskij rajon Yalovenskij rajon