Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кишинівське гето — єврейське гето в Кишиневі, створене румунською владою в період окупації міста. Гето створено 25 липня 1941 року по розпорядженню військового губернатора Бессарабії Костянтина Войкулеску (рум. Constantin Voiculescu).
| Кишинівське гето | |
 | |
| Країна |  Молдова |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Кишинів |
| Каталожний код | ghettos/935 |
 Кишинівське гето у Вікісховищі | |
Координати: 47°00′00″ пн. ш. 28°50′00″ сх. д. / 47.000000000028° пн. ш. 28.83333° сх. д.
Євреї в Кишиневі
Згідно з переписом 1930 року, в Кишиневі проживало 50 603 євреї. На момент початку війни точне число єврейських жителів міста невідомо, різні джерела називають цифри від 60 до 80 тисяч.
Історія
Створення
Майже всіх, які не встигли евакуюватися, євреїв Кишинева і довколишніх містечок зігнали в найбідніші квартали міста й обнесли район парканом з колючим дротом (довжина 4 км по периметру). За різними оцінками в гето виявилося від 9 до 13 тисяч євреїв. На 11 серпня в гето було 10 578 осіб, потім чисельність ув'язнених збільшилася шляхом переселення євреїв з навколишніх населених пунктів до 11 525 осіб.
Офіційно гето було створено 25 серпня 1941 року наказом румунського коменданта Кишинева. Цю дату називає у своєму рапорті в Берліні штурмбаннфюрер Цапп, командир айнзатцкоманди 11A (айнзатцгруп D).
Особливістю управління цим гето було те, що воно знаходилося в подвійному підпорядкуванні — румунської та німецької комендатур. Крім того, з території гето були виселені місцеві жителі-християни, які отримали спеціальні перепустки на вхід і вихід з гето.
Гето підпорядковувалося військовому командуванню Кишинева, яке очолювали в 1941 році полковник Д. Тудос (18 липня — 1 вересня), генерал Костянтин Панаітіу (1-7 вересня) і полковник Євген Думітреску (7 вересня — 15 листопада).
Життя в гето
З 5 серпня 1941 для євреїв Кишинева було введено обов'язкове носіння на одязі жовтої зірки.
Був організований юденрат в складі 20 осіб під керівництвом Гутмана Ландо. У гето були створені пекарні, лікарні й аптеки. Всі проживали в гето своїм коштом. У гето існував чорний ринок, якому сприяло наявність будинків прилеглих до гето, проживання в ньому християн з правом вільного виходу і дорога, що проходила через гето в аеропорт.
Існують різні відомості про ставлення окупантів до жителів гето. На першому виступі перед в'язнями військовий комендант полковник Тудос сказав: «Жиди відсьогодні ви — раби великої Румунії. Хто не буде виконувати накази, буде розстріляний…». Однак ряд свідків стверджує, що ставлення охорони і військового командування до в'язнів було гуманним і цивілізованим.
Опір
В гето існувало організоване підпілля, яке влаштовувало акти саботажу. Були також випадки нападу на німців і румунів. Одним з ініціаторів підпілля в кишинівському гето був комуніст Б. М. Дейч. Він був заарештований і розстріляний.
Знищення жителів
У жовтні 1941 року почалися депортації кишинівських євреїв до Трансністрії. За даними перепису румунської влади в 1942 році в Кишиневі залишалося всього 100 євреїв, з них 99 — в гето. Коли радянські війська увійшли до Кишинева, тих хто вижили в гето залишилося 6 осіб.
Пам'ять
В СРСР замовчувався антиєврейський характер геноциду. Так, у книзі «Історія Кишинева, 1466—1966», випущеній до 500-річчя міста, сказано, що «на початку серпня район вулиць Іринопольська — Катеринівська був перетворений в гето. В цей табір фашисти зігнали 25 тисяч осіб, які були приречені на смерть від голоду і хвороб». Про те, що це були євреї, не згадується.
Пам'ятник жертвам гето був встановлений за ініціативою і на кошти Асоціації колишніх в'язнів гето і нацистських концтаборів в 1992 році на території гето (скульптор Наум Епельбаум і заслужений архітектор Молдови Семен Шойхет).
Див. також
Примітки
- Дорон (Спектор), 1993, с. 93.
- Дорон (Спектор), 1993, с. 95-96.
- Кишинёв // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Дорон (Спектор), 1993, с. 90.
- Memories of the Holocaust: Kishinev (Chisinau) (англ.). Jewish Virtual Library. Архів оригіналу за 11 липня 2012.
- Дорон (Спектор), 1993, с. 165-169.
- Дорон (Спектор), 1993, с. 97.
- Пам'ятник в'язням кишинівського гето [ 11 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Дорон (Спектор), 1993, с. 54.
Література
- Дорон (Спектор) Д. Кишинівське гето - останній погром = Ghetto Kishinev — the Final Pogrom. — Кишинів : Ліга, 1993. — 236 с. — (Бібліотека Алія) — 3000 прим.
- Paul A. Shapiro. The Kishinev Ghetto 1941—1942: A Documentary History of the Holocaust in Romania's Contested Borderlands. With chronology by Radu Ioanid and Brewster Chamberlin. The University of Alabama Press, 2015. — 280 pp.
- Paul A. Shapiro. Ghetoul din Chișinău 1941—1942: O istorie documentară a Holocaustului în interiorul frontierelor contestate ale României. Бухарест: Curtea Veche, 2016. — 304 pp.
- Samuel Aroni. Memories of the Holocaust: Kishinev (Chișinău) 1941—1944. University of California, Los Angeles (UCLA), 1995. — 172 pp.
Посилання
- Фотографії та карти [ 30 Травня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kishinivske geto yevrejske geto v Kishinevi stvorene rumunskoyu vladoyu v period okupaciyi mista Geto stvoreno 25 lipnya 1941 roku po rozporyadzhennyu vijskovogo gubernatora Bessarabiyi Kostyantina Vojkulesku rum Constantin Voiculescu Kishinivske getoKrayina MoldovaAdministrativna odinicyaKishinivKatalozhnij kodghettos 935 Kishinivske geto u Vikishovishi Koordinati 47 00 00 pn sh 28 50 00 sh d 47 000000000028 pn sh 28 83333 sh d 47 000000000028 28 83333 Yevreyi zbirayutsya v geto Yevreyi vidznacheni shestikutnoyu zirkoyu serpen 1941 rokuInter yer getoYevreyi v KishineviZgidno z perepisom 1930 roku v Kishinevi prozhivalo 50 603 yevreyi Na moment pochatku vijni tochne chislo yevrejskih zhiteliv mista nevidomo rizni dzherela nazivayut cifri vid 60 do 80 tisyach IstoriyaStvorennya Majzhe vsih yaki ne vstigli evakuyuvatisya yevreyiv Kishineva i dovkolishnih mistechok zignali v najbidnishi kvartali mista j obnesli rajon parkanom z kolyuchim drotom dovzhina 4 km po perimetru Za riznimi ocinkami v geto viyavilosya vid 9 do 13 tisyach yevreyiv Na 11 serpnya v geto bulo 10 578 osib potim chiselnist uv yaznenih zbilshilasya shlyahom pereselennya yevreyiv z navkolishnih naselenih punktiv do 11 525 osib Oficijno geto bulo stvoreno 25 serpnya 1941 roku nakazom rumunskogo komendanta Kishineva Cyu datu nazivaye u svoyemu raporti v Berlini shturmbannfyurer Capp komandir ajnzatckomandi 11A ajnzatcgrup D Osoblivistyu upravlinnya cim geto bulo te sho vono znahodilosya v podvijnomu pidporyadkuvanni rumunskoyi ta nimeckoyi komendatur Krim togo z teritoriyi geto buli viseleni miscevi zhiteli hristiyani yaki otrimali specialni perepustki na vhid i vihid z geto Geto pidporyadkovuvalosya vijskovomu komanduvannyu Kishineva yake ocholyuvali v 1941 roci polkovnik D Tudos 18 lipnya 1 veresnya general Kostyantin Panaitiu 1 7 veresnya i polkovnik Yevgen Dumitresku 7 veresnya 15 listopada Zhittya v geto Z 5 serpnya 1941 dlya yevreyiv Kishineva bulo vvedeno obov yazkove nosinnya na odyazi zhovtoyi zirki Buv organizovanij yudenrat v skladi 20 osib pid kerivnictvom Gutmana Lando U geto buli stvoreni pekarni likarni j apteki Vsi prozhivali v geto svoyim koshtom U geto isnuvav chornij rinok yakomu spriyalo nayavnist budinkiv prileglih do geto prozhivannya v nomu hristiyan z pravom vilnogo vihodu i doroga sho prohodila cherez geto v aeroport Isnuyut rizni vidomosti pro stavlennya okupantiv do zhiteliv geto Na pershomu vistupi pered v yaznyami vijskovij komendant polkovnik Tudos skazav Zhidi vidsogodni vi rabi velikoyi Rumuniyi Hto ne bude vikonuvati nakazi bude rozstrilyanij Odnak ryad svidkiv stverdzhuye sho stavlennya ohoroni i vijskovogo komanduvannya do v yazniv bulo gumannim i civilizovanim Opir V geto isnuvalo organizovane pidpillya yake vlashtovuvalo akti sabotazhu Buli takozh vipadki napadu na nimciv i rumuniv Odnim z iniciatoriv pidpillya v kishinivskomu geto buv komunist B M Dejch Vin buv zaareshtovanij i rozstrilyanij Znishennya zhiteliv U zhovtni 1941 roku pochalisya deportaciyi kishinivskih yevreyiv do Transnistriyi Za danimi perepisu rumunskoyi vladi v 1942 roci v Kishinevi zalishalosya vsogo 100 yevreyiv z nih 99 v geto Koli radyanski vijska uvijshli do Kishineva tih hto vizhili v geto zalishilosya 6 osib Pam yatV SRSR zamovchuvavsya antiyevrejskij harakter genocidu Tak u knizi Istoriya Kishineva 1466 1966 vipushenij do 500 richchya mista skazano sho na pochatku serpnya rajon vulic Irinopolska Katerinivska buv peretvorenij v geto V cej tabir fashisti zignali 25 tisyach osib yaki buli prirecheni na smert vid golodu i hvorob Pro te sho ce buli yevreyi ne zgaduyetsya Pam yatnik zhertvam geto buv vstanovlenij za iniciativoyu i na koshti Asociaciyi kolishnih v yazniv geto i nacistskih konctaboriv v 1992 roci na teritoriyi geto skulptor Naum Epelbaum i zasluzhenij arhitektor Moldovi Semen Shojhet Div takozhIstoriya KishinevaPrimitkiDoron Spektor 1993 s 93 Doron Spektor 1993 s 95 96 Kishinyov Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Doron Spektor 1993 s 90 Memories of the Holocaust Kishinev Chisinau angl Jewish Virtual Library Arhiv originalu za 11 lipnya 2012 Doron Spektor 1993 s 165 169 Doron Spektor 1993 s 97 Pam yatnik v yaznyam kishinivskogo geto 11 chervnya 2013 u Wayback Machine ros Doron Spektor 1993 s 54 LiteraturaDoron Spektor D Kishinivske geto ostannij pogrom Ghetto Kishinev the Final Pogrom Kishiniv Liga 1993 236 s Biblioteka Aliya 3000 prim Paul A Shapiro The Kishinev Ghetto 1941 1942 A Documentary History of the Holocaust in Romania s Contested Borderlands With chronology by Radu Ioanid and Brewster Chamberlin The University of Alabama Press 2015 280 pp Paul A Shapiro Ghetoul din Chișinău 1941 1942 O istorie documentară a Holocaustului in interiorul frontierelor contestate ale Romaniei Buharest Curtea Veche 2016 304 pp Samuel Aroni Memories of the Holocaust Kishinev Chișinău 1941 1944 University of California Los Angeles UCLA 1995 172 pp PosilannyaFotografiyi ta karti 30 Travnya 2016 u Wayback Machine