Гадюка Нікольського | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Vipera nikolskii Vedmederja, Grubant & Rudajewa, 1986 | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Гадю́ка Ніко́льського (Vipera nikolskii) — змія родини гадюкові, ендемічний вид для Східної Румунії, Республіки Молдова, України та південної частини Росії. Вид включений до Червоної книги Росії. Деякі герпетологи вважають гадюку Нікольського підвидом звичайної гадюки.
Названа на честь українського і російського дослідника Олександра Нікольського.
Поширення
Ареал охоплює лісостепові та степові райони Румунії на схід від Карпат, Молдови, України, та чорноземні області Росії до передгір'їв Уралу, широтний діапазон становить 46-54 ° північної широти.
Поширення в Україні
Поширена тільки в лісостепу, північна межа поширення в Україні проходить через Київську, північ Полтавської (Пирятин), Сумську (Путивльський район) області. Має обмежений ареал та доволі специфічні умови до місць перебування, часто популяції пов'язані з дібровами. Локально може бути чисельною.
Будова
Гадюка Нікольського невелика у розмірах, довжина тіла до 76 см, хвоста — до 10,5 см. Самиці крупніші за самців. Співвідношення довжини тіла до хвоста у самців 6 до 1, у самиць 7 до 1. Навкруги середини тіла розташовано 20—23 рядів лусок. Голова велика, широка, ледь випукла, добре відмежована від шиї. Райдужка очей темно-каштанового кольору, темніша у самців. Забарвлення тулуба дорослих особин завжди суцільно чорне, інколи у молодих особин на верхньогубних щитках іноді зберігаються білі плями. На останніх підхвостових щитках є жовті або рожеві плями. Молоді особини мають сіро-коричневе забарвлення з коричневим малюнком на спині, після першої зимівлі темніють та на 4-му році життя набувають забарвлення, характерне для дорослих особин. Для популяцій на захід від Дніпра відомі знахідки не чорних дорослих особин, забарвлених подібно до звичайної гадюки.
Спосіб життя
В Україні найчастіше зустрічається на узліссях, лісових галявинах, лісосмугах, складених листяними породами дерев, також на луках та у мішаних лісосмугах, іноді у соснових лісах. Уникає степових ділянок та агроценозів. Активний період з березня по жовтень. Після зимівлі з'являються на поверхні землі звичайно в березні, спочатку самці, за два-три тижні — у квітні — самиці. Гадюки активні переважно в денний час. Харчуються переважно дрібними гризунами, жабами, ящірками. Парування у травні. У серпні — на початку вересня самиця народжує до 24 дитинчат довжиною до 21 см.
Охорона
Занесена до останнього видання Червоної книги України (2009).
Примітки
Посилання
- Vipera nikolskii [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гадюка Нікольського [ 30 квітня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gadyuka Nikolskogo Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Zmiyi Serpentes Rodina Gadyukovi Viperidae Pidrodina Gadyukovi Viperinae Rid Gadyuka Vipera Vid Gadyuka Nikolskogo Binomialna nazva Vipera nikolskii Vedmederja Grubant amp Rudajewa 1986 Posilannya Vikishovishe Category Vipera nikolskii EOL 790159 ITIS 634997 NCBI 110206 Gadyu ka Niko lskogo Vipera nikolskii zmiya rodini gadyukovi endemichnij vid dlya Shidnoyi Rumuniyi Respubliki Moldova Ukrayini ta pivdennoyi chastini Rosiyi Vid vklyuchenij do Chervonoyi knigi Rosiyi Deyaki gerpetologi vvazhayut gadyuku Nikolskogo pidvidom zvichajnoyi gadyuki Nazvana na chest ukrayinskogo i rosijskogo doslidnika Oleksandra Nikolskogo PoshirennyaAreal ohoplyuye lisostepovi ta stepovi rajoni Rumuniyi na shid vid Karpat Moldovi Ukrayini ta chornozemni oblasti Rosiyi do peredgir yiv Uralu shirotnij diapazon stanovit 46 54 pivnichnoyi shiroti Poshirennya v Ukrayini Poshirena tilki v lisostepu pivnichna mezha poshirennya v Ukrayini prohodit cherez Kiyivsku pivnich Poltavskoyi Piryatin Sumsku Putivlskij rajon oblasti Maye obmezhenij areal ta dovoli specifichni umovi do misc perebuvannya chasto populyaciyi pov yazani z dibrovami Lokalno mozhe buti chiselnoyu BudovaGadyuka Nikolskogo nevelika u rozmirah dovzhina tila do 76 sm hvosta do 10 5 sm Samici krupnishi za samciv Spivvidnoshennya dovzhini tila do hvosta u samciv 6 do 1 u samic 7 do 1 Navkrugi seredini tila roztashovano 20 23 ryadiv lusok Golova velika shiroka led vipukla dobre vidmezhovana vid shiyi Rajduzhka ochej temno kashtanovogo koloru temnisha u samciv Zabarvlennya tuluba doroslih osobin zavzhdi sucilno chorne inkoli u molodih osobin na verhnogubnih shitkah inodi zberigayutsya bili plyami Na ostannih pidhvostovih shitkah ye zhovti abo rozhevi plyami Molodi osobini mayut siro korichneve zabarvlennya z korichnevim malyunkom na spini pislya pershoyi zimivli temniyut ta na 4 mu roci zhittya nabuvayut zabarvlennya harakterne dlya doroslih osobin Dlya populyacij na zahid vid Dnipra vidomi znahidki ne chornih doroslih osobin zabarvlenih podibno do zvichajnoyi gadyuki Sposib zhittyaV Ukrayini najchastishe zustrichayetsya na uzlissyah lisovih galyavinah lisosmugah skladenih listyanimi porodami derev takozh na lukah ta u mishanih lisosmugah inodi u sosnovih lisah Unikaye stepovih dilyanok ta agrocenoziv Aktivnij period z bereznya po zhovten Pislya zimivli z yavlyayutsya na poverhni zemli zvichajno v berezni spochatku samci za dva tri tizhni u kvitni samici Gadyuki aktivni perevazhno v dennij chas Harchuyutsya perevazhno dribnimi grizunami zhabami yashirkami Paruvannya u travni U serpni na pochatku veresnya samicya narodzhuye do 24 ditinchat dovzhinoyu do 21 sm OhoronaZanesena do ostannogo vidannya Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 PrimitkiBondarenko Z S Zinenko O I 1 lyutogo 2016 Individual Growth Rates of Nikolsky s Viper Vipera berus nikolskii Squamata Viperidae Vestnik Zoologii T 50 1 s 65 70 doi 10 1515 vzoo 2016 0008 ISSN 2073 2333 Procitovano 23 zhovtnya 2020 PosilannyaVipera nikolskii 24 veresnya 2015 u Wayback Machine ros Gadyuka Nikolskogo 30 kvitnya 2008 u Wayback Machine ros