Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Гідігіцьке водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 47°06′00″ пн. ш. 28°42′50″ сх. д. / 47.100000000027776536626334° пн. ш. 28.71388888891677738° сх. д.Координати: 47°06′00″ пн. ш. 28°42′50″ сх. д. / 47.100000000027776536626334° пн. ш. 28.71388888891677738° сх. д. | ||||
| Країна |  Молдова | |||
| Довжина | 8,5 км | |||
| Ширина | 0,94 км | |||
| Площа | 8,03 км² | |||
| Об'єм | 400 кубічний гектометр | |||
| Басейн | Басейн Дністра | |||
| Вливаються | Бик | |||
| Виливається | Бик | |||
  Гідігіцьке водосховище Гідігіцьке водосховище (Молдова) | ||||
 Гідігіцьке водосховище у Вікісховищі | ||||
Гідігіцьке водосховище (молд./рум. Lacul de acumulare Sireți-Ghidighici) — водосховище на річці Бик у Страшенському районі Молдови за 12 км від Кишинева. Біля водосховища розташоване місто Ватра, яке раніше мало назву Гідігіч і дало йому назву.
Загальна інформація
Статистичні дані (на 1984 рік):
- глибина біля греблі — 9,9 м
- середня тривалість льодоставу — 75 днів
- товщина льоду — 15—30 см
Коротка характеристика
Гідігіцьке водосховище розташоване приблизно за 70—75 км від початку річки Бик і лежить у Кодрах. Навколишня місцевість горбиста та яриста. У водосховище впадають дві притоки Бика — Сирець (ліва) та Кожушна (права). Площа водозбірного басейну водосховища складає 805 км².
Гребля Гідігіцького водосховища земляна, з донним водовипуском та бетонним паводковим водоскидом. Вода використовується для зрошення та санітарних перепусків у русло річки Бик. З водоплавних птахів гніздяться чапля сіра, бугай, крижень, лиска та інші, з риб водяться карась, короп, краснопірка, лящ, плітка, судак, верховодка, щука, окунь двох видів (дрібний, до 100 грамів, і великий, до 1 кг).
Гідігіцьке водосховище почало заповнюватися навесні 1962 року, а проєктного рівня досягло лише навесні 1963 року. Раніше дослідження та збирання зоопланктону проводили на природних водоймах ложа водосховища, в річці Бик біля села Страшен і в Биковецьких болотах, розташованих у гирлі Биковця, притоки Бика, за 12 км вище від водосховища.
Всі ці водойми вплинули на формування зоопланктону Гідігіцького водосховища в перші 2 роки його становлення. Зоопланктон у них якісно та кількісно був представлений переважно коловертками. Наприклад, у Гідігіцьких водоймах виявлено 53 форми зоопланктону, з яких 75,4 % були коловертки. Більшість цих форм (81,1 %) увійшла до складу зоопланктону водосховища з першого року його існування. Разом з тим, деяких форм, як наприклад Acanthocyclops bicuspidatus, [pl], Ectocyclops phaleratus, [en], Platyas quadricornis, Mytilina videns та інших, не виявлено й другого року.
За чисельністю в Гідігіцьких болотах коловертки становили в середньому 77,0-94,1 % від 85,7-97,7 тис. прим./м³. З наймасовіших коловерток виділялися Brachionus calyciflorus f.amphiceros, Br.leydigii var. quadratus, Anuraeopsis fissa, Keratella quadrata, Asplanchna sieboldi тощо. Чисельність ракоподібних, за рідкісним винятком, досягала 60,0 тис. прим./м³ — головним чином за рахунок личинкових стадій Acanthocyclops vernalis.
Дещо більшу різноманітність зоопланктону — до 71 форми встановлено в Биковецьких болотах, причому 58,6 % видів були спільними і для Гідігіцьких водойм. Так само як і в останніх, основна маса цих форм — 73,2 % за різноманітністю та 48,0-93,0 % за чисельністю була представлена коловертками. З ракоподібних відносно часто зустрічалася Bosmina longirostris, але чисельність її не перевищувала 10 тис. прим./м³. Спорадично, але з чисельністю до 264,0 тис. зустрічалася Moina rectirostris.
Помітних змін у видовому складі зоопланктону Гідігіцького водосховища порівняно з Гідігіцькими та Биковецькими болотами, принаймні за час його існування, не відбулося. Низка форм, як зазначено вище, поки що не виявлено. З іншого боку, у складі зоопланктону з'явилися нові форми, не зазначені в Гідігіцьких та Биковецьких болотах, зокрема, 9 — коловертки, 6 — гіллястовусі та 1 — із циклопід. Більшість із них є мешканцями чагарників.
Цікавим є знаходження коловертки Polyarthra pfoloba Wulfert., яку вперше вказано для фауни території колишнього СРСР. До останнього часу вона була відома лише з водойм Західної Європи (Woigt, 1958; Bartos, 1959; Godeany, 1961).
Основне ядро зоопланктону у водосховищі поки що не сформоване. З 93 форм, виявлених у водосховищі, домінують 6 коловерток — Brachionus angularis, Brachionus calyciflorus, Keratella quadrata, Synchaeta sp. та Brachionus leydigii. Випали зі складу зоопланктону обидва представники калянід. Очевидно, і надалі вони будуть відсутні тут, якщо рівень мінералізації води не підвищиться.
Дуже мізерно представлені веслоногі рачки — лише 10 форм. П'ять із них — Paracyclops affinis, Acanthocyclops vernalis, Canthocamptus staphilinus, Acanthocyclops bicuspidatus та Laophonte mohammed зустрічалися лише в якісних пробах. Відносно багато, але не більше 5,0 тис. прим. /м³ (та й то другого року становлення водосховища) досягали Mesocyclops crassus і Cyclops vicinus. Сумарну чисельність веслоногих рачків визначали личинкові стадії циклопід.
Більш різноманітно (16 форм) представлені гіллястовусі рачки. З них 7 форм зустрічалися виключно у якісних пробах. Це Daphnia longispina, Daphnia cucullata var. berolinensis, Simocephalus vetulus, Alonopsis ambigua тощо. Найбільшої масовості досягають Bosmina longirostris f. Similis (18,3 тис. прим./м³), Bosmina longirostris f. cornuta (17,3 тис. прим./м³) і Moina dubia (14,7 тис. прим./м³), що визначили сумарну чисельність гіллястовусих рачків 1963 року.
Як бачимо, зоопланктон Гідігіцького водосховища в перші 2 роки його становлення відрізнявся значною нестійкістю свого видового складу і відносно низькою чисельністю ракоподібних, хоча, як показали дослідження бактеріальної флори (Кривенцова, 1964) та альгофлори (Шалар, 1964) сприятливими, у всякому разі, не обмежуючи масового їх розвитку.
Особливо низькою була чисельність усіх трьох груп зоопланктону 1962 року — всього 59,2 тис. прим./м з біомасою 0,15 г.
Наступного 1963 року найбільша чисельність зоопланктону припадає на липень — 611,6 тис. прим./м³ з біомасою 3,9 г — і визначається переважно численним розвитком коловерток, які становлять 54,6 % його загальної чисельності.
Не можна не відзначити зростання ролі веслоногих і гіллястовусих рачків, що досягли відповідно чисельності 220,2 і 57,0 тис. прим. /м³. З подальшим становленням водосховища та покращенням газового режиму води зоопланктон має набути рис, властивих іншим озерно-ставковим водосховищам з превалюванням копеподно-кладоцерного комплексу.
Транспорт
До Гідігіцького водосховища курсує маршрут мікроавтобуса № 171, маршрут автобуса № 20 та приміський поїзд Кишинів-Унгени.
Історія
Водосховище збудовано 1963 року. На початку 1960-х років на березі водосховища споруджено зону відпочинку площею близько 1 тис. га, з яких 124 га займали зеленими насадженнями. Тут проводилися всесоюзні та міжнародні змагання з веслування на байдарках та каное, академічного веслування та інших видів спорту. Найбільше водосховище на малих (місцевих) річках — Гідігіцьке — через замулення втратило на 2000 рік 31 % свого об'єму.
Примітки
- Аркуш карти L-35-XI. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) .
- Гидрография и морфометрия малых водохранилищ Молдавии. Ученые труды А. И. Набережного. оригіналу за 16 вересня 2017. Процитовано 15 вересня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidigicke vodoshovishe47 06 00 pn sh 28 42 50 sh d 47 100000000027776536626334 pn sh 28 71388888891677738 sh d 47 100000000027776536626334 28 71388888891677738 Koordinati 47 06 00 pn sh 28 42 50 sh d 47 100000000027776536626334 pn sh 28 71388888891677738 sh d 47 100000000027776536626334 28 71388888891677738Krayina MoldovaDovzhina 8 5 kmShirina 0 94 kmPlosha 8 03 km Ob yem 400 kubichnij gektometrBasejn Basejn DnistraVlivayutsya BikVilivayetsya BikGidigicke vodoshovisheGidigicke vodoshovishe Moldova Gidigicke vodoshovishe u Vikishovishi Gidigicke vodoshovishe mold rum Lacul de acumulare Sireți Ghidighici vodoshovishe na richci Bik u Strashenskomu rajoni Moldovi za 12 km vid Kishineva Bilya vodoshovisha roztashovane misto Vatra yake ranishe malo nazvu Gidigich i dalo jomu nazvu Zagalna informaciyaStatistichni dani na 1984 rik glibina bilya grebli 9 9 m serednya trivalist lodostavu 75 dniv tovshina lodu 15 30 smKorotka harakteristikaGidigicke vodoshovishe roztashovane priblizno za 70 75 km vid pochatku richki Bik i lezhit u Kodrah Navkolishnya miscevist gorbista ta yarista U vodoshovishe vpadayut dvi pritoki Bika Sirec liva ta Kozhushna prava Plosha vodozbirnogo basejnu vodoshovisha skladaye 805 km Greblya Gidigickogo vodoshovisha zemlyana z donnim vodovipuskom ta betonnim pavodkovim vodoskidom Voda vikoristovuyetsya dlya zroshennya ta sanitarnih perepuskiv u ruslo richki Bik Z vodoplavnih ptahiv gnizdyatsya chaplya sira bugaj krizhen liska ta inshi z rib vodyatsya karas korop krasnopirka lyash plitka sudak verhovodka shuka okun dvoh vidiv dribnij do 100 gramiv i velikij do 1 kg source source source source source source Video vodoshovisha Gidigicke vodoshovishe pochalo zapovnyuvatisya navesni 1962 roku a proyektnogo rivnya dosyaglo lishe navesni 1963 roku Ranishe doslidzhennya ta zbirannya zooplanktonu provodili na prirodnih vodojmah lozha vodoshovisha v richci Bik bilya sela Strashen i v Bikoveckih bolotah roztashovanih u girli Bikovcya pritoki Bika za 12 km vishe vid vodoshovisha Vsi ci vodojmi vplinuli na formuvannya zooplanktonu Gidigickogo vodoshovisha v pershi 2 roki jogo stanovlennya Zooplankton u nih yakisno ta kilkisno buv predstavlenij perevazhno kolovertkami Napriklad u Gidigickih vodojmah viyavleno 53 formi zooplanktonu z yakih 75 4 buli kolovertki Bilshist cih form 81 1 uvijshla do skladu zooplanktonu vodoshovisha z pershogo roku jogo isnuvannya Razom z tim deyakih form yak napriklad Acanthocyclops bicuspidatus pl Ectocyclops phaleratus en Platyas quadricornis Mytilina videns ta inshih ne viyavleno j drugogo roku Ribalki na vodoshovishi Za chiselnistyu v Gidigickih bolotah kolovertki stanovili v serednomu 77 0 94 1 vid 85 7 97 7 tis prim m Z najmasovishih kolovertok vidilyalisya Brachionus calyciflorus f amphiceros Br leydigii var quadratus Anuraeopsis fissa Keratella quadrata Asplanchna sieboldi tosho Chiselnist rakopodibnih za ridkisnim vinyatkom dosyagala 60 0 tis prim m golovnim chinom za rahunok lichinkovih stadij Acanthocyclops vernalis Desho bilshu riznomanitnist zooplanktonu do 71 formi vstanovleno v Bikoveckih bolotah prichomu 58 6 vidiv buli spilnimi i dlya Gidigickih vodojm Tak samo yak i v ostannih osnovna masa cih form 73 2 za riznomanitnistyu ta 48 0 93 0 za chiselnistyu bula predstavlena kolovertkami Z rakopodibnih vidnosno chasto zustrichalasya Bosmina longirostris ale chiselnist yiyi ne perevishuvala 10 tis prim m Sporadichno ale z chiselnistyu do 264 0 tis zustrichalasya Moina rectirostris Pomitnih zmin u vidovomu skladi zooplanktonu Gidigickogo vodoshovisha porivnyano z Gidigickimi ta Bikoveckimi bolotami prinajmni za chas jogo isnuvannya ne vidbulosya Nizka form yak zaznacheno vishe poki sho ne viyavleno Z inshogo boku u skladi zooplanktonu z yavilisya novi formi ne zaznacheni v Gidigickih ta Bikoveckih bolotah zokrema 9 kolovertki 6 gillyastovusi ta 1 iz ciklopid Bilshist iz nih ye meshkancyami chagarnikiv Cikavim ye znahodzhennya kolovertki Polyarthra pfoloba Wulfert yaku vpershe vkazano dlya fauni teritoriyi kolishnogo SRSR Do ostannogo chasu vona bula vidoma lishe z vodojm Zahidnoyi Yevropi Woigt 1958 Bartos 1959 Godeany 1961 Osnovne yadro zooplanktonu u vodoshovishi poki sho ne sformovane Z 93 form viyavlenih u vodoshovishi dominuyut 6 kolovertok Brachionus angularis Brachionus calyciflorus Keratella quadrata Synchaeta sp ta Brachionus leydigii Vipali zi skladu zooplanktonu obidva predstavniki kalyanid Ochevidno i nadali voni budut vidsutni tut yaksho riven mineralizaciyi vodi ne pidvishitsya Duzhe mizerno predstavleni veslonogi rachki lishe 10 form P yat iz nih Paracyclops affinis Acanthocyclops vernalis Canthocamptus staphilinus Acanthocyclops bicuspidatus ta Laophonte mohammed zustrichalisya lishe v yakisnih probah Vidnosno bagato ale ne bilshe 5 0 tis prim m ta j to drugogo roku stanovlennya vodoshovisha dosyagali Mesocyclops crassus i Cyclops vicinus Sumarnu chiselnist veslonogih rachkiv viznachali lichinkovi stadiyi ciklopid Bilsh riznomanitno 16 form predstavleni gillyastovusi rachki Z nih 7 form zustrichalisya viklyuchno u yakisnih probah Ce Daphnia longispina Daphnia cucullata var berolinensis Simocephalus vetulus Alonopsis ambigua tosho Najbilshoyi masovosti dosyagayut Bosmina longirostris f Similis 18 3 tis prim m Bosmina longirostris f cornuta 17 3 tis prim m i Moina dubia 14 7 tis prim m sho viznachili sumarnu chiselnist gillyastovusih rachkiv 1963 roku Yak bachimo zooplankton Gidigickogo vodoshovisha v pershi 2 roki jogo stanovlennya vidriznyavsya znachnoyu nestijkistyu svogo vidovogo skladu i vidnosno nizkoyu chiselnistyu rakopodibnih hocha yak pokazali doslidzhennya bakterialnoyi flori Krivencova 1964 ta algoflori Shalar 1964 spriyatlivimi u vsyakomu razi ne obmezhuyuchi masovogo yih rozvitku Osoblivo nizkoyu bula chiselnist usih troh grup zooplanktonu 1962 roku vsogo 59 2 tis prim m z biomasoyu 0 15 g Nastupnogo 1963 roku najbilsha chiselnist zooplanktonu pripadaye na lipen 611 6 tis prim m z biomasoyu 3 9 g i viznachayetsya perevazhno chislennim rozvitkom kolovertok yaki stanovlyat 54 6 jogo zagalnoyi chiselnosti Ne mozhna ne vidznachiti zrostannya roli veslonogih i gillyastovusih rachkiv sho dosyagli vidpovidno chiselnosti 220 2 i 57 0 tis prim m Z podalshim stanovlennyam vodoshovisha ta pokrashennyam gazovogo rezhimu vodi zooplankton maye nabuti ris vlastivih inshim ozerno stavkovim vodoshovisham z prevalyuvannyam kopepodno kladocernogo kompleksu TransportDo Gidigickogo vodoshovisha kursuye marshrut mikroavtobusa 171 marshrut avtobusa 20 ta primiskij poyizd Kishiniv Ungeni IstoriyaVodoshovishe zbudovano 1963 roku Na pochatku 1960 h rokiv na berezi vodoshovisha sporudzheno zonu vidpochinku plosheyu blizko 1 tis ga z yakih 124 ga zajmali zelenimi nasadzhennyami Tut provodilisya vsesoyuzni ta mizhnarodni zmagannya z vesluvannya na bajdarkah ta kanoe akademichnogo vesluvannya ta inshih vidiv sportu Najbilshe vodoshovishe na malih miscevih richkah Gidigicke cherez zamulennya vtratilo na 2000 rik 31 svogo ob yemu PrimitkiArkush karti L 35 XI Masshtab 1 200 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Gidrografiya i morfometriya malyh vodohranilish Moldavii Uchenye trudy A I Naberezhnogo originalu za 16 veresnya 2017 Procitovano 15 veresnya 2017