Реде́нський Ліс — заповідно-мисливське господарство, розташоване на височині Кодри в Молдові; засноване у 1976 році. Площа 5 646 га (5 123 га займають ліси, 16 га — водойми, 4 га — луки). Рельєф характерний для низькогір'я — глибоко врізаний з розвиненою балковою мережею. Максимальна висота території — 260 метрів над рівнем моря.
47°06′ пн. ш. 28°18′ сх. д. / 47.100° пн. ш. 28.300° сх. д.Координати: 47°06′ пн. ш. 28°18′ сх. д. / 47.100° пн. ш. 28.300° сх. д. | |
Країна | Молдова |
---|---|
Площа | 5 646 га |
Засновано | 1976 |
Реденський Ліс (Молдова) | |
Місцевість має характер низькогір'я, завдяки глибоко врізаній, добре розвиненій яружній мережі. Ґрунти бурі і сірі лісові (на високих плато), чорноземи (вододільні плато і схили до 260 м н.р.м.). Клімат помірного поясу, атлантико-континентальний лісової області. близько 7 °С; -4 °С; липня - близько 20 °С. близько 500 мм.
Флора
Більша частина заповідника зайнята грабовими лісами, які змінили корінні букові і дубові ліси. Основні лісові породи - граб, дуби черешчатий і скельний, бук, ясен звичайний, осика; із супутніх порід найчастіше зустрічаються клени, липа, берест, яблуня, береза; із чагарників звичайні ліщина, кизил, гордовина, свидина криваво-червона, клокичка, бересклет, терен, бирючина, черемха звичайна (рідко). У трав'яному покриві найчастіші снить, копитень, маренка запашна, гравілат міський, конвалія, купина широколиста, астрагал солодколистний, фіалки лісова і дивовижна, зірочник, осоки парвська і волосиста. З рідкісних видів зустрічаються бересклет карликовий, зуб'янка залозиста, герань червоно-бура, вовчоягідник звичайний, барвінок малий, анемона дібровна, підсніжник звичайний та ін. На території заповідника є велика ділянка букового лісу, де бук належить до особливого підвиду.
Фауна
Тваринний світ багатий, з ссавців характерні свиня дика, сарна європейська, олені (благородний і японський), заєць сірий, вивірка лісова, лисиця руда, борсук, куниця лісова, тхір лісовий, кіт лісовий; акліматизовані марал (азійський підвид наявного в лісі оленя благородного), ондатра.
З птахів звичайні: сова вухата, припутень, голуб-синяк, звичайна горлиця, лиска, фазан, вивільга, вівсянка, соловейко, зяблик.
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 392(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rede nskij Lis zapovidno mislivske gospodarstvo roztashovane na visochini Kodri v Moldovi zasnovane u 1976 roci Plosha 5 646 ga 5 123 ga zajmayut lisi 16 ga vodojmi 4 ga luki Relyef harakternij dlya nizkogir ya gliboko vrizanij z rozvinenoyu balkovoyu merezheyu Maksimalna visota teritoriyi 260 metriv nad rivnem morya Redenskij Lis47 06 pn sh 28 18 sh d 47 100 pn sh 28 300 sh d 47 100 28 300 Koordinati 47 06 pn sh 28 18 sh d 47 100 pn sh 28 300 sh d 47 100 28 300Krayina MoldovaPlosha5 646 gaZasnovano1976Redenskij Lis Moldova Miscevist maye harakter nizkogir ya zavdyaki gliboko vrizanij dobre rozvinenij yaruzhnij merezhi Grunti buri i siri lisovi na visokih plato chornozemi vododilni plato i shili do 260 m n r m Klimat pomirnogo poyasu atlantiko kontinentalnij lisovoyi oblasti blizko 7 S 4 S lipnya blizko 20 S blizko 500 mm FloraBilsha chastina zapovidnika zajnyata grabovimi lisami yaki zminili korinni bukovi i dubovi lisi Osnovni lisovi porodi grab dubi chereshchatij i skelnij buk yasen zvichajnij osika iz suputnih porid najchastishe zustrichayutsya kleni lipa berest yablunya bereza iz chagarnikiv zvichajni lishina kizil gordovina svidina krivavo chervona klokichka beresklet teren biryuchina cheremha zvichajna ridko U trav yanomu pokrivi najchastishi snit kopiten marenka zapashna gravilat miskij konvaliya kupina shirokolista astragal solodkolistnij fialki lisova i divovizhna zirochnik osoki parvska i volosista Z ridkisnih vidiv zustrichayutsya beresklet karlikovij zub yanka zalozista geran chervono bura vovchoyagidnik zvichajnij barvinok malij anemona dibrovna pidsnizhnik zvichajnij ta in Na teritoriyi zapovidnika ye velika dilyanka bukovogo lisu de buk nalezhit do osoblivogo pidvidu FaunaTvarinnij svit bagatij z ssavciv harakterni svinya dika sarna yevropejska oleni blagorodnij i yaponskij zayec sirij vivirka lisova lisicya ruda borsuk kunicya lisova thir lisovij kit lisovij aklimatizovani maral azijskij pidvid nayavnogo v lisi olenya blagorodnogo ondatra Z ptahiv zvichajni sova vuhata priputen golub sinyak zvichajna gorlicya liska fazan vivilga vivsyanka solovejko zyablik LiteraturaGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 392 ros