Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Щитівка тутова | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Pseudaulacaspis pentagona (Targioni-Tozzwtt) | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Тутова щитівка (Pseudaulacaspis pentagona) — вид комах родини Diaspididae ряду клопів (Hemiptera), небезпечний шкідник.
Оселяється на молодій корі, листках і плодах багатьох видів плодових і декоративних рослин, за винятком хвойних. Своєрідність виду полягає в наявності географічних рас, котрі надають перевагу різним кормовим рослинам.
Поширення
Шкідник поширений практично на всіх континентах: Європа, Азія, Африка, Південна, Північна, Центральна Америка. В Європі від шкідника найбільше потерпають деревні та кущові рослини Болгарії, Греції, Німеччини, Польщі, Португалії, Франції, колишньої Югославії. В Європі і США відома, насамперед, як шкідник шовковиці.
На територію колишнього СРСР тутова (біла сливова) щитівка потрапила із Японії в кінці 20-х — початку 30-х років XX ст. Перший спалах було зафіксовано в 1933 р. у Сухумі на японській вишні Вважалося, що в 1934 р. спалах було знищено, але через 5 років цього шкідника виявили на плодових (аличі) у районі Батумі. У 1959 р. знову відзначено її появу в Абхазії. Також вогнища спостерігались в Аджарії.
Тутова щитівка дуже пошкоджує персик, сливу й інші кісточкові плодові в Аргентині, Уругваї; шовковицю — в Італії, Франції і країнах колишньої Югославії; чайні плантації — в Японії. У Туреччині вона належить до найнебезпечніших шкідників плодових культур. На Чорноморському узбережжі Кавказу (у районі Сухумі і Батумі) пошкоджує бузок, шовковицю.
Завдає великої шкоди яблуні, груші, абрикосу, смородині, винограду, черешні, вишні, шовковиці. Пошкоджує багато лісових і декоративних культур із 70 родин: ясен, платан, вербу, софору, кінський каштан, тополю, горіх волоський, клен, катальпу, березу, бузок, білу акацію, шипшину, айву японську, кизил та ін.
Шкодочинність
Пошкодження наносяться рослинам у процесі живлення личинками і самками щитівок. Вони за допомогою довгого колючого хобота висмоктують клітинний сік, що спричинює відмирання судин флоеми і порушує низхідний сокорух, а це, в свою чергу, веде до патологічних змін в тканинах і призводить до послаблення рослин, появи некрозів. Гілки заселених рослин завчасно втрачають пластичність; у них порушується природний процес утворення тканин. Унаслідок росту нових тканин збільшується внутрішній тиск, що призводить спочатку до поздовжнього, а потім — до поперечного розтріскування мертвої кори. Поява багатьох тріщин підсилює транспірацію і відкриває шлях для проникнення патогенних мікроорганізмів. Пошкоджені плоди не розвиваються до звичайних розмірів і вкриваються плямами. При цьому знижується товарна цінність і врожай.
Самки і личинки заселяють пагони, гілки і стовбури дерев. За високої щільності популяції стовбури і гілки, особливо товсті, у верхній частині покриваються суцільним шаром щитків самок, а в нижній частині — самців. На молодих пагонах заселяються тільки самці, самки віддають перевагу стовбурам і товстим гілкам. Німфи самців мають білі, видовжені, з двома поздовжніми жолобками щитки, з однією білою прозорою личинковою шкуркою, розташованою в головному кінці щитка. Дуже заселені дерева з більшою кількістю самців бувають покриті таким щільним шаром білих коконів, що стають подібними до стовбурів берез.
Шкодочинність Pseudaulacaspis pentagona залежить від багатьох факторів, серед яких — співвідношення самців та самок і т. ін. Коли в популяції переважають самці, то шкода рослинам — відносно невелика, навіть у разі суцільного покриття гілок і стовбурів шаром коконів. У випадку переважання в популяції самок ступінь пошкодження дуже істотний — спостерігається всихання гілок і цілих рослин.
Вороги та боротьба
У районах, які сприятливі для розвитку ентомофага , паразит ефективно знижує чисельність тутової щитівки, що вона не проявляє своєї шкідливості. За невисокої чисельності ентомофага, щільність популяції щитівки тримається на високому рівні.
Чисельність шкідника (щільність популяції) регулюється погодними умовами (низькі температури і сильна спека, вітри і дощі), а також регулюється (природними ворогами). На тутовій щитівці розвивається близько 30 видів паразитів, нею живиться понад 20 видів хижаків. Також пошкоджується вона декількома видами ентомопатогенних грибів. Найефективнішими ентомофагами тутової щитівки є паразит і хижак .
Завдяки активній діяльності Encarsia berlesei щільність популяції Pseudaulacaspis pentagona в зоні першого високого зараження в приморській смузі багатьох південно-європейських країн настільки зменшилась, що вид перестав завдавати відчутної шкоди. Поступово зони з високим ступенем прояву шкодочинності щитівки почали переміщуватися на північ, у райони з помірним кліматом. Умови для тутової щитівки в цих районах виявилися сприятливими, а для її паразита — не сприятливими.
Опис і розмноження
Визначити видову належність Pseudaulacaspis pentagona тільки за зовнішніми ознаками: формою, розміром, кольором тіла і щитком — не завжди легко. Для уточнення таксономічних ознак виду готують постійно окрашені мікропрепарати, які дають змогу визначити структуру різних залоз, виявити деталі пігідія, будови ніг, вусиків тощо.
У тутової щитівки яскраво виражений статевий диморфізм. Розвиток самки відбувається під щитком, аналогічно всім диаспідовим щитівкам. Щиток дорослої самки округлої форми, 2-2,5 мм в діаметрі, білого чи сіруватого кольору.
Доросла самка довжиною 1,0-1,55 мм — безкрила, нерухома; ніг і очей немає; форма тіла широкоокругла, грушоподібна, рідше кругла, колір тіла зазвичай жовтий, іноді блідо-лимонний, світло- чи жовто-помаранчевий.
Брюшко складається з передньої чітко сегментованої частини і коричневого чи темно-жовтого пігидія, утвореного злитими останніми сегментами. Молода самка має широкоовальний, грушоподібний чи круглий, плоский щиток. Будова щитка продовжується разом з ростом самки. Статевозріла самка зберігає щиток молодої самки, але трішки випуклий, щільний, сіруватий. У незаплідненої самки — білий, рихлий, ватоподібний, широко видовжений щиток. Тіло видовжене, роздуте, часто світлішого кольору, ніж у заплідненої самки. Стара чи мертва самка має зморшкувате темно-жовте чи коричневе тіло. Щитки темно-сірі, зливаються з корою рослини. Паразитна самка, за наявності ектопаразита (колоподібних і діжкоподібних личинок і їх екскрементів), має трішки випуклий щиток, більш округлої форми. За наявності ендопаразита (коричневих щільних пупаріїв з личинками всередині) щиток грушоподібний.
Німфа самця — з білим, видовженим, з двома поздовжніми жолобками щитком і коконом, в якому відбувається розвиток чоловічої особини до стадії імаго. Дорослий самець — крилатий, видовженої форми, з однією парою крил, з чіткою розчленованістю тіла на голову, груди і брюшко, з добре розвиненими очима, вусиками і ногами, зазвичай яскраво-жовтого кольору. Довжина тіла 0,5-1,0 мм. Яйця овальні білого, кремово-білого, блідо-жовтого, яскраво-жовтого чи помаранчевого кольору.
«Бродяжки» чи рухливі личинки, які щойно вилупились із яєць мають добре розвинені ноги і вусики. Їхній колір, залежно від статі, білий або помаранчевий. Личинки дуже рухливі; активні впродовж кількох годин (у цей період їх і називають «бродяжками», після чого прикріплюються до рослин і здійснюють благоустрій щитка. У самки — це період єдиної рухливої стадії, а у самців активні, здатні до перельотів і дорослі особини.
Личинки світло-кремового, світло-жовтого і помаранчевого кольору. Після прикріплення до рослин починають виділяти із залоз білі воскові нитки і будувати щиток. Після линьки втрачають ноги, очі і вусики.
На півдні Європи тутова щитівка розвивається в 2-3 поколіннях. Зимують запліднені самки. В різних екологічних зонах тутова щитівка розвивається в 2 чи 3 генераціях. Періоди весняного відкладання яєць, виходу «бродяжок», розвитку личинок, самок, появи самців варіюють і залежать від погодних умов року.
На стадії яйця і бродяжки характерний статевий диморфізм, який проявляється в різному кольорові: самки 1 і 2 генерації відкладають яйця, які за кольором розділяються, в основному, на дві групи: помаранчеві і білі (дихроізм), але можуть мати і різні відтінки (плеохроізм). Під час відкладання яєць спостерігається відповідна закономірність: самки спочатку відкладають яйця яскравого кольору, а потім світлого. Інтенсивно забарвлені яйця розташовуються по периферії щитка, а білі — ближче до тіла самки. Відповідно, визрівання групи помаранчевих яєць відбувається швидше. Із помаранчевих яєць забарвленню розвиваються самки, а з білих — самці. Відмінність за кольором зберігається у бродяжок і личинок першого покоління.
Належність особин тієї чи іншої статі у тутової щитівки можна встановити на будь-якій стадії розвитку — від яйця до імаго. Проте слід враховувати, що співвідношення яєць різного кольору може залежати від кормової рослини щитівки, часу відкладання яєць та температури в період розвитку самок. Кольорові відхилення у самок часто залежать від кормової породи, місця харчування (частини рослини, на якій харчується), умов місцезростання рослини. Плодючість самок Pseudaulacaspis pentagona варіює і становить: в умовах Грузії — 36-140, Франції — 120–280, в Італії — 120–300, у США — 27-131.
- У субтропічній зоні Грузії Pseudaulacaspis pentagona має 3 покоління. За настання низьких температур у вересні в субтропічній зоні Чорноморського узбережжя Кавказу може розвиватися лише 2 покоління і частково 3.
- У Франції тутова щитівка утворює від 2 до 3 поколінь на рік.
- У Середземноморських районах цієї країни розвивається 3 покоління, а в північних — 2 повних і періодично 3. У всіх випадках на зимівлю ідуть тільки заплідненні самки.
- У північних районах Італії Pseudaulacaspis pentagona утворює 2 покоління. У центральній і південній Італії та рівнинних і менш прохолодних місцевостях на півночі країни розвивається 3 покоління.
- У країнах колишньої Югославії і Хорватії тутова щитівка розвивається в 2 поколіннях, у Греції — в 3, в США — в 2-4 (розвиток в 4 поколіннях виявлено в південних штатах. У Китаї Pseudaulacaspis pentagona в основних районах поширення має від 2 генерацій на рік.
Примітки
- . Васильев И. В. Биологический метод борьбы с тутовой щитовкой// Тр. ВИЗР. — М.-Л.: ВИЗР. — 1949, вып. 2. — С. 84-88.
- Скалова А. Г. Обнаружение тутовой щитовки (Pseudaulacaspis pentagona Targ.) в А- джарии// Справочн. по вопросам карантина раст. — 1941, № 2. — С. 12
- Константинова Г. М., Козаржевская Э. Ф. Щитовки — вредители плодовых и декора- тивных растений. — М.: ВО «Агропромиздат», 1990. — 158 с.
- Ижевский С. С. Интродукция и применение энтомофагов. — М.: ВО «Агропромиз- дат», 1990. — 223 с.
- Гура Н. А. Методологические указания по предотвращению заноса и распростране- ния тутовой щитовки: Сб. инструктивных и методологических материалов по карантину раст. — Барнаул, 2000. — С. 31-49.
Джерела
- В. А. Вітенко. Прогноз можливості масового пошкодження тутовою щитівкою (PSEUDAULACASPIS PENTAGONA TARGIONI TOZZETTI) рослин родини Moraseae L. на території України / Науковий вісник НЛТУ України. Збірник науково-технічних праць [ 4 березня 2011 у Wayback Machine.]. — 2008 Вип. 18.9. ISSN 1994-7836
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shitivka tutovaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Napivtverdokrili Hemiptera Pidryad SternorrhynchaNadrodina Cherveci Coccoidea Rodina DiaspididaeRid Vid Shitivka tutovaBinomialna nazvaPseudaulacaspis pentagona Targioni Tozzwtt PosilannyaVikishovishe Pseudaulacaspis pentagonaEOL 841848ITIS 200836NCBI 340619 Tutova shitivka Pseudaulacaspis pentagona vid komah rodini Diaspididae ryadu klopiv Hemiptera nebezpechnij shkidnik Oselyayetsya na molodij kori listkah i plodah bagatoh vidiv plodovih i dekorativnih roslin za vinyatkom hvojnih Svoyeridnist vidu polyagaye v nayavnosti geografichnih ras kotri nadayut perevagu riznim kormovim roslinam PoshirennyaShkidnik poshirenij praktichno na vsih kontinentah Yevropa Aziya Afrika Pivdenna Pivnichna Centralna Amerika V Yevropi vid shkidnika najbilshe poterpayut derevni ta kushovi roslini Bolgariyi Greciyi Nimechchini Polshi Portugaliyi Franciyi kolishnoyi Yugoslaviyi V Yevropi i SShA vidoma nasampered yak shkidnik shovkovici Na teritoriyu kolishnogo SRSR tutova bila slivova shitivka potrapila iz Yaponiyi v kinci 20 h pochatku 30 h rokiv XX st Pershij spalah bulo zafiksovano v 1933 r u Suhumi na yaponskij vishni Vvazhalosya sho v 1934 r spalah bulo znisheno ale cherez 5 rokiv cogo shkidnika viyavili na plodovih alichi u rajoni Batumi U 1959 r znovu vidznacheno yiyi poyavu v Abhaziyi Takozh vognisha sposterigalis v Adzhariyi Tutova shitivka duzhe poshkodzhuye persik slivu j inshi kistochkovi plodovi v Argentini Urugvayi shovkovicyu v Italiyi Franciyi i krayinah kolishnoyi Yugoslaviyi chajni plantaciyi v Yaponiyi U Turechchini vona nalezhit do najnebezpechnishih shkidnikiv plodovih kultur Na Chornomorskomu uzberezhzhi Kavkazu u rajoni Suhumi i Batumi poshkodzhuye buzok shovkovicyu Zavdaye velikoyi shkodi yabluni grushi abrikosu smorodini vinogradu chereshni vishni shovkovici Poshkodzhuye bagato lisovih i dekorativnih kultur iz 70 rodin yasen platan verbu soforu kinskij kashtan topolyu gorih voloskij klen katalpu berezu buzok bilu akaciyu shipshinu ajvu yaponsku kizil ta in ShkodochinnistPoshkodzhennya nanosyatsya roslinam u procesi zhivlennya lichinkami i samkami shitivok Voni za dopomogoyu dovgogo kolyuchogo hobota vismoktuyut klitinnij sik sho sprichinyuye vidmirannya sudin floemi i porushuye nizhidnij sokoruh a ce v svoyu chergu vede do patologichnih zmin v tkaninah i prizvodit do poslablennya roslin poyavi nekroziv Gilki zaselenih roslin zavchasno vtrachayut plastichnist u nih porushuyetsya prirodnij proces utvorennya tkanin Unaslidok rostu novih tkanin zbilshuyetsya vnutrishnij tisk sho prizvodit spochatku do pozdovzhnogo a potim do poperechnogo roztriskuvannya mertvoyi kori Poyava bagatoh trishin pidsilyuye transpiraciyu i vidkrivaye shlyah dlya proniknennya patogennih mikroorganizmiv Poshkodzheni plodi ne rozvivayutsya do zvichajnih rozmiriv i vkrivayutsya plyamami Pri comu znizhuyetsya tovarna cinnist i vrozhaj Samki i lichinki zaselyayut pagoni gilki i stovburi derev Za visokoyi shilnosti populyaciyi stovburi i gilki osoblivo tovsti u verhnij chastini pokrivayutsya sucilnim sharom shitkiv samok a v nizhnij chastini samciv Na molodih pagonah zaselyayutsya tilki samci samki viddayut perevagu stovburam i tovstim gilkam Nimfi samciv mayut bili vidovzheni z dvoma pozdovzhnimi zholobkami shitki z odniyeyu biloyu prozoroyu lichinkovoyu shkurkoyu roztashovanoyu v golovnomu kinci shitka Duzhe zaseleni dereva z bilshoyu kilkistyu samciv buvayut pokriti takim shilnim sharom bilih kokoniv sho stayut podibnimi do stovburiv berez Shkodochinnist Pseudaulacaspis pentagona zalezhit vid bagatoh faktoriv sered yakih spivvidnoshennya samciv ta samok i t in Koli v populyaciyi perevazhayut samci to shkoda roslinam vidnosno nevelika navit u razi sucilnogo pokrittya gilok i stovburiv sharom kokoniv U vipadku perevazhannya v populyaciyi samok stupin poshkodzhennya duzhe istotnij sposterigayetsya vsihannya gilok i cilih roslin Vorogi ta borotbaU rajonah yaki spriyatlivi dlya rozvitku entomofaga parazit efektivno znizhuye chiselnist tutovoyi shitivki sho vona ne proyavlyaye svoyeyi shkidlivosti Za nevisokoyi chiselnosti entomofaga shilnist populyaciyi shitivki trimayetsya na visokomu rivni Chiselnist shkidnika shilnist populyaciyi regulyuyetsya pogodnimi umovami nizki temperaturi i silna speka vitri i doshi a takozh regulyuyetsya prirodnimi vorogami Na tutovij shitivci rozvivayetsya blizko 30 vidiv parazitiv neyu zhivitsya ponad 20 vidiv hizhakiv Takozh poshkodzhuyetsya vona dekilkoma vidami entomopatogennih gribiv Najefektivnishimi entomofagami tutovoyi shitivki ye parazit i hizhak Zavdyaki aktivnij diyalnosti Encarsia berlesei shilnist populyaciyi Pseudaulacaspis pentagona v zoni pershogo visokogo zarazhennya v primorskij smuzi bagatoh pivdenno yevropejskih krayin nastilki zmenshilas sho vid perestav zavdavati vidchutnoyi shkodi Postupovo zoni z visokim stupenem proyavu shkodochinnosti shitivki pochali peremishuvatisya na pivnich u rajoni z pomirnim klimatom Umovi dlya tutovoyi shitivki v cih rajonah viyavilisya spriyatlivimi a dlya yiyi parazita ne spriyatlivimi Opis i rozmnozhennyaViznachiti vidovu nalezhnist Pseudaulacaspis pentagona tilki za zovnishnimi oznakami formoyu rozmirom kolorom tila i shitkom ne zavzhdi legko Dlya utochnennya taksonomichnih oznak vidu gotuyut postijno okrasheni mikropreparati yaki dayut zmogu viznachiti strukturu riznih zaloz viyaviti detali pigidiya budovi nig vusikiv tosho U tutovoyi shitivki yaskravo virazhenij statevij dimorfizm Rozvitok samki vidbuvayetsya pid shitkom analogichno vsim diaspidovim shitivkam Shitok dorosloyi samki okrugloyi formi 2 2 5 mm v diametri bilogo chi siruvatogo koloru Dorosla samka dovzhinoyu 1 0 1 55 mm bezkrila neruhoma nig i ochej nemaye forma tila shirokookrugla grushopodibna ridshe krugla kolir tila zazvichaj zhovtij inodi blido limonnij svitlo chi zhovto pomaranchevij Bryushko skladayetsya z perednoyi chitko segmentovanoyi chastini i korichnevogo chi temno zhovtogo pigidiya utvorenogo zlitimi ostannimi segmentami Moloda samka maye shirokoovalnij grushopodibnij chi kruglij ploskij shitok Budova shitka prodovzhuyetsya razom z rostom samki Statevozrila samka zberigaye shitok molodoyi samki ale trishki vipuklij shilnij siruvatij U nezaplidnenoyi samki bilij rihlij vatopodibnij shiroko vidovzhenij shitok Tilo vidovzhene rozdute chasto svitlishogo koloru nizh u zaplidnenoyi samki Stara chi mertva samka maye zmorshkuvate temno zhovte chi korichneve tilo Shitki temno siri zlivayutsya z koroyu roslini Parazitna samka za nayavnosti ektoparazita kolopodibnih i dizhkopodibnih lichinok i yih ekskrementiv maye trishki vipuklij shitok bilsh okrugloyi formi Za nayavnosti endoparazita korichnevih shilnih pupariyiv z lichinkami vseredini shitok grushopodibnij Nimfa samcya z bilim vidovzhenim z dvoma pozdovzhnimi zholobkami shitkom i kokonom v yakomu vidbuvayetsya rozvitok cholovichoyi osobini do stadiyi imago Doroslij samec krilatij vidovzhenoyi formi z odniyeyu paroyu kril z chitkoyu rozchlenovanistyu tila na golovu grudi i bryushko z dobre rozvinenimi ochima vusikami i nogami zazvichaj yaskravo zhovtogo koloru Dovzhina tila 0 5 1 0 mm Yajcya ovalni bilogo kremovo bilogo blido zhovtogo yaskravo zhovtogo chi pomaranchevogo koloru Brodyazhki chi ruhlivi lichinki yaki shojno vilupilis iz yayec mayut dobre rozvineni nogi i vusiki Yihnij kolir zalezhno vid stati bilij abo pomaranchevij Lichinki duzhe ruhlivi aktivni vprodovzh kilkoh godin u cej period yih i nazivayut brodyazhkami pislya chogo prikriplyuyutsya do roslin i zdijsnyuyut blagoustrij shitka U samki ce period yedinoyi ruhlivoyi stadiyi a u samciv aktivni zdatni do perelotiv i dorosli osobini Lichinki svitlo kremovogo svitlo zhovtogo i pomaranchevogo koloru Pislya prikriplennya do roslin pochinayut vidilyati iz zaloz bili voskovi nitki i buduvati shitok Pislya linki vtrachayut nogi ochi i vusiki Na pivdni Yevropi tutova shitivka rozvivayetsya v 2 3 pokolinnyah Zimuyut zaplidneni samki V riznih ekologichnih zonah tutova shitivka rozvivayetsya v 2 chi 3 generaciyah Periodi vesnyanogo vidkladannya yayec vihodu brodyazhok rozvitku lichinok samok poyavi samciv variyuyut i zalezhat vid pogodnih umov roku Na stadiyi yajcya i brodyazhki harakternij statevij dimorfizm yakij proyavlyayetsya v riznomu kolorovi samki 1 i 2 generaciyi vidkladayut yajcya yaki za kolorom rozdilyayutsya v osnovnomu na dvi grupi pomaranchevi i bili dihroizm ale mozhut mati i rizni vidtinki pleohroizm Pid chas vidkladannya yayec sposterigayetsya vidpovidna zakonomirnist samki spochatku vidkladayut yajcya yaskravogo koloru a potim svitlogo Intensivno zabarvleni yajcya roztashovuyutsya po periferiyi shitka a bili blizhche do tila samki Vidpovidno vizrivannya grupi pomaranchevih yayec vidbuvayetsya shvidshe Iz pomaranchevih yayec zabarvlennyu rozvivayutsya samki a z bilih samci Vidminnist za kolorom zberigayetsya u brodyazhok i lichinok pershogo pokolinnya Nalezhnist osobin tiyeyi chi inshoyi stati u tutovoyi shitivki mozhna vstanoviti na bud yakij stadiyi rozvitku vid yajcya do imago Prote slid vrahovuvati sho spivvidnoshennya yayec riznogo koloru mozhe zalezhati vid kormovoyi roslini shitivki chasu vidkladannya yayec ta temperaturi v period rozvitku samok Kolorovi vidhilennya u samok chasto zalezhat vid kormovoyi porodi miscya harchuvannya chastini roslini na yakij harchuyetsya umov miscezrostannya roslini Plodyuchist samok Pseudaulacaspis pentagona variyuye i stanovit v umovah Gruziyi 36 140 Franciyi 120 280 v Italiyi 120 300 u SShA 27 131 U subtropichnij zoni Gruziyi Pseudaulacaspis pentagona maye 3 pokolinnya Za nastannya nizkih temperatur u veresni v subtropichnij zoni Chornomorskogo uzberezhzhya Kavkazu mozhe rozvivatisya lishe 2 pokolinnya i chastkovo 3 U Franciyi tutova shitivka utvoryuye vid 2 do 3 pokolin na rik U Seredzemnomorskih rajonah ciyeyi krayini rozvivayetsya 3 pokolinnya a v pivnichnih 2 povnih i periodichno 3 U vsih vipadkah na zimivlyu idut tilki zaplidnenni samki U pivnichnih rajonah Italiyi Pseudaulacaspis pentagona utvoryuye 2 pokolinnya U centralnij i pivdennij Italiyi ta rivninnih i mensh proholodnih miscevostyah na pivnochi krayini rozvivayetsya 3 pokolinnya U krayinah kolishnoyi Yugoslaviyi i Horvatiyi tutova shitivka rozvivayetsya v 2 pokolinnyah u Greciyi v 3 v SShA v 2 4 rozvitok v 4 pokolinnyah viyavleno v pivdennih shtatah U Kitayi Pseudaulacaspis pentagona v osnovnih rajonah poshirennya maye vid 2 generacij na rik Primitki Vasilev I V Biologicheskij metod borby s tutovoj shitovkoj Tr VIZR M L VIZR 1949 vyp 2 S 84 88 Skalova A G Obnaruzhenie tutovoj shitovki Pseudaulacaspis pentagona Targ v A dzharii Spravochn po voprosam karantina rast 1941 2 S 12 Konstantinova G M Kozarzhevskaya E F Shitovki vrediteli plodovyh i dekora tivnyh rastenij M VO Agropromizdat 1990 158 s Izhevskij S S Introdukciya i primenenie entomofagov M VO Agropromiz dat 1990 223 s Gura N A Metodologicheskie ukazaniya po predotvrasheniyu zanosa i rasprostrane niya tutovoj shitovki Sb instruktivnyh i metodologicheskih materialov po karantinu rast Barnaul 2000 S 31 49 DzherelaV A Vitenko Prognoz mozhlivosti masovogo poshkodzhennya tutovoyu shitivkoyu PSEUDAULACASPIS PENTAGONA TARGIONI TOZZETTI roslin rodini Moraseae L na teritoriyi Ukrayini Naukovij visnik NLTU Ukrayini Zbirnik naukovo tehnichnih prac 4 bereznya 2011 u Wayback Machine 2008 Vip 18 9 ISSN 1994 7836Posilannyahttp entomology ifas ufl edu creatures orn scales white peach scale htm 2 kvitnya 2012 u Wayback Machine