Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старода́вня Македо́нія (грец. Μακεδονία), також Македонське царство — антична Грецька держава північної частини Стародавньої Греції (розташовувалася в основному на території сучасної Греції), яка на заході межувала з давньогрецькою державою Епір і на сході — з Фракією. Звідси Александр Македонський розпочав свій легендарний похід на Персію, який завершився підкоренням усієї Азії.
| Μακεδονία Стародавня Македонія | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
|
| |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Столиця | Егі (800-ті до н. е. — бл. 400 до н. е.) Пелла (бл. 400 до н. е. — 148 до н.е.) | ||||||||||||||
| Мови | давньомакедонська мова, пізніше аттична/койне | ||||||||||||||
| Релігії | давньогрецька релігія | ||||||||||||||
| Форма правління | монархія | ||||||||||||||
| Цар | |||||||||||||||
| - 808 - 778 до н. е. | Каран | ||||||||||||||
| - 359 - 336 до н. е. | Філіпп II Македонський | ||||||||||||||
| - 336 - 323 до н. е. | Александр III | ||||||||||||||
| - 221 - 179 до н. е. | Філіпп V Македонський | ||||||||||||||
| Історичний період | класична античність | ||||||||||||||
| - Каран заснував династію Аргеадів | 800-ті роки до н. е. | ||||||||||||||
| - Амінта III об'єднав Македонію | 382 до н. е. | ||||||||||||||
| - завойована Римською Республікою під час Четвертої Македонської війни | 146 до н. е. | ||||||||||||||
| Валюта | драхма | ||||||||||||||
| |||||||||||||||
| |||||||||||||||
- Історичній області Македонія на території сучасної Греції присвячена стаття Македонія (Греція). Див. також Македонія (історична область).
Раннє царство
Перша Македонська держава була заснована на початку IX століття до н. е. грецькою династією Аргеадів, переселенців з південного грецького міста Аргоса (звідси і назва — Аргеади). Перший цар Македонії — Пердікка I.
Македонія, що успадкувала, як вважалося, землі міфічного царства Мідаса, очолювана династією Аргеадів, оформилася в самостійну державу за царя Александра I, на прізвисько Філеллін, на початку V століття до н. е. Саме за його правління починають карбувати царську монету, а Македонія, що існувала довгий час в ізоляції, вступила в контакт з Елладою і територія країни значно розширилася. До Александра I Македонію населяли різні племена, що мали власних вождів, і Царі Македонії володарювали лише номінально в районі Центральної Македонії.
Мізерні історичні документи засвідчили діяльність батька Александра, Амінти I, а вся попередня історія Македонії ґрунтується на усних переказах і легендах про прихід першого царя. Засновником царюючої династії, за Геродотом, вважається Пердікка I, вихідець з Аргоса, розташованого в східній частині Пелопоннесу. За македонською оповіддю, він прийшов до Македонії разом з двома братами і спочатку пас кіз. За свідченням античних істориків македонські племена, що жили в басейні річки Аліакмон (грец. Αλιάκμων або грец. Αλιάκμονας) і прилеглих плоскогір'ях, у VIII століття до н. е. почали свій рух на схід до узбережжя Егейського моря і на північ до річки Стримонас (грец. Στρυμών або грец. Στρυμόνας), витісняючи, винищуючи або асимілюючи місцеві племена іллірійського, фракійського, фригійського походження.
На початку V століття до н. е. Македонія і прилеглі до неї землі були підкорені перським царем Дарієм I, який допоміг македонському цареві укріпити і розширити владу над племенами. Після поразки персів експансія Македонської держави продовжувалася, і наступник Александра, Пердікка II, відчув себе досить сильним для того, щоб вступити у війну з Афінами (420-ті роки до н. е.). Під час Пелопоннеської війни Пердікка II використовував війська Спарти для придушення сепаратизму гірських племен.
Наступник Пердікки Архелай будував фортеці, проводив дороги, створив регулярну армію. При ньому значно зріс культурний вплив Еллади в Македонії, відомий Евріпід жив при дворі царя і навіть обіймав офіційну посаду. Наприкінці V століття до н. е. Македонія встановлює владу над прилеглими грецькими містами — Підною і Лариссою. Кордони Македонського царства пролягли приблизно по річці Аліакмон на півдні, що розділяла Македонію і Фессалію (область Еллади) і до річки Стрімон на сході, що відокремлює від Фракії. Піндський хребет на заході відокремлював Македонію від Епіру і Іллірії, у верхній течії Аксій (нині Вардар, або Аксіос в сучасній Греції) служив кордоном на півночі.
Незабаром після вбивства Архелая в 399 до н. е. через несприятливі зовнішні чинники і внутрішню смуту Македонське царство послабшало. Царі в результаті запеклої боротьби за престол змінювалися швидко. До середини IV століття до н. е. країна опинилася на межі розвалу.
Піднесення Македонії
Всі македонські царі до Філіппа II мали владу, доволі обмежену племінними і клановими протиріччями. В результаті Македонія була прохідним двором для військових загонів грецьких держав, командири яких могли садити на номінальний царський трон бажаних осіб. В першій половині IV століття до н. е. країна роздиралася міжусобною боротьбою і з'явилася реальна загроза захоплення країни фракійськими та іллірійськими племенами. Саме зовнішня загроза дозволила Філіппу II сконцентрувати збройні сили, відбити зовнішній натиск і змусити до підкорення македонські клани. Далекоглядна, стратегічно вивірена політика Філіппа укріпила державу і зумовила експансію Македонського царства на територію Еллади, на той час ослаблену нескінченними розбратами.
За царя Філіппа II (359 — 336 роки до н. е.), територія Македонії розширилася і включила Пангей, багатий золотими Пангейськими копальнями, Халкідіку, всі грецькі міста-поліси на фракійському узбережжі Егейського моря, землі іллірійців на сході і пеонійців на півночі. Епір і Фессалія стали васальними державами Македонії. Після битви при Херонеї вся материкова Еллада, за винятком Спарти, визнала залежність від македонського царя Філіппа.
У своєму відношенні до Філіппа II греки розкололися, одні розглядали його як агресора, душителя свободи Еллади, інші вітали як лідера, здатного згуртувати роздрібнену Грецію. У цей період Македонія перебувала під сильним культурним впливом давньогрецьких держав, зберігаючи при цьому давню самобутність. Наприклад, архітектура палаців у Пеллі ближче до крито-мікенського стилю, ніж до класичного еллінізму, хоча слід зауважити, що через політичний устрій елліни воліли будувати храми замість палаців. Відрізнявся також родинний устрій, зокрема допускалася полігамія, і у Філіппа II окрім Олімпіади, епірської царівни, матері Александра, було ще декілька дружин, хоча всі вони мали різний статус. Македонці тієї епохи здавалися витонченим грекам грубими і неосвіченими, схожими з варварів. Сильний фракійський вплив відчувається в давньогрецькій релігії македонців. Закінчивши приготування до походу у володіння Персії, Філіпп II не встиг здійснити задумане. Він був убитий як і попередні македонські царі, але залишив сильну регулярну армію і міцну державу.
Доба еллінізму
Син Філіппа Александр III Великий (356 — 323 до н. е.) за час свого правління зумів розширити кордони Македонського царства, включивши до його складу не лише грецькі поліси, але і всю Перську імперію, Єгипет Ахеменідів і частково Індію. Втім навряд чи доречно називати космополітичну імперію Александра Македонського царством.
Александр активно користувався культурною спадщиною підкорених держав, при цьому проте знайомлячи підкорені народи з культурою Греції і заохочуючи вивчення грецьких наук. Зокрема він заснував Александрію, відому своїм мусейоном, маяком та бібліотекою. В результаті, хоча новоутворена імперія і розпалася незабаром після його смерті, її спадщина збереглася і дозволила підкореним народам вступити в епоху еллінізму.
Довга боротьба діадохів і їх наступників — епігонів — призвела до створення низки самостійних елліністичних держав (найбільшими з них були монархії Селевкідів, Птолемеїв і власне Македонія). У більшості держав при владі перебували олігархія чи царі. Боротьба держав на чолі з Афінами проти Македонії після смерті Александра (Ламійська війна) закінчилася перемогою Македонії і розправою із грецькими демократами. Після вторинної поразки у Хремонідовій війні (267—261 роки до н. е., названа на честь афінського полководця Хремоніда) Афіни були розгромлені, ставши цілком залежними від Македонської монархії. Однак Македонія не змогла відновити свою владу над усім Балканським півостровом. Проти неї боролися два нових могутніх союзу — Ахейський (відновлено близько 280 до н. е.) та Етолійський (створений близько 320 до н. е.).
Занепад царства
У 215 до н. е. Македонія вступила в першу з трьох війн проти Риму (див. Македонські війни). Результатом поразки у Другій Македонській війні (197 до н. е.) і Третій Македонській війні (168 до н. е.) стало повалення правлячої династії і оголошення Македонії римською провінцією в 146 до н. е..
Під час великого переселення народів на Македонію безперервно здійснювали набіги готи і авари. В VI-VII століттях н. е. слов'янські племена заснували там свої перші поселення.
В IX-X століттях Візантія почала оспорювати в Болгарського Царства право володіти Македонією, але була витіснена на периферію (893—927). Візантія заволоділа західною Македонією в добу правління імператора Василія II Болгаробійці.
З 1014 країна на півтора століття опинилася під владою Візантійської імперії. Після падіння Константинополя в ході Четвертого Хрестового походу 1204 року, латиняни і болгари розв'язали війну за право володіти Македонією; у підсумку країна була поглинена Нікеєю в 1234 році.
Мова
Про мову стародавніх македонян, як і про мову інших стародавніх племен і народів, в часи відсутності писемності відомо небагато. Вона вживалася до початку V століття до н. е. і зберігалася в деяких областях ще впродовж декількох століть нашої ери. До нас дійшло менше сотні коротких записів, зроблених Ісихієм Александрійським в V столітті. На основі цих записів стверджують, що ця мова була доволі близька до грецької, можливо навіть була її діалектом.
Давньомакедонська мова відчувала вплив дорійської грецької, а з початком бурхливого культурного розвитку і тісної взаємодії з іншими державами Еллади різниця між мовами почала скорочуватися.
Внаслідок вкрай незначного лінгвістичного матеріалу, з'явилося безліч точок зору на походження давньомакедонської мови. Найчастіше її розглядають як:
- діалект іллірійської мови з елементами грецької;
- діалект грецької мови з елементами іллірійської;
- діалект грецької мови з елементами іллірійської і фракійської;
- діалект грецької мови з елементами мови не індоєвропейської групи;
- самостійну індо-європейську мову, споріднену з грецькою, фракійською і фригійською.
Грецька і слов'янська версії
У зв'язку з відсутністю точних даних існують різні версії щодо знаходження стародавньої держави Македонія, земель, які входили до її складу, а також мовних, релігійних і культурних особливостей людей, які входили до її складу. Така ситуація стала причиною появи різноманітних версій історії, які часто використовуються в політичних мотивах. Науковці, що дискутують про те, чи була Стародавня Македонія еллінською державою чи ні, посилаються як на свідоцтва античних авторів, так і на лінгвістичний матеріал. Жодний з доказів не є безперечним, хоча накопичений лінгвістичний і історичний матеріал дозволяє віднести македонців до грецької гілки народів.
Грецьке, або еллінське, походження стародавніх македонян ставиться під питання в однобічному порядку сучасною державою Північна Македонія. Решта ж науковців розглядають стародавніх македонян як предків сучасних греків і людей, які розмовляли на діалектах старогрецької мови та перейняли еллінську культуру. Водночас поняття «еллін» і «македонянин» прийнято розрізняти, маючи на увазі заснування Стародавньої Македонії як окремої держави мігруючими греками.
Між прибічниками обох версій боротьба не вщухає до нашого часу. Серед останніх проявів цієї боротьби — позов Греції до Європейського Суду щодо правомірності назви сучасної Північної Македонії. Значно більшу стурбованість у Греції викликає національна історія Північної Македонії, запропонована істориками Скоп'є, адже стоїть питання, чи мають право сучасні південні слов'яни на історичну і культурну спадщину держави Александра Македонського, хоча останні досі не навели переконливих історичних свідчень появи, розселення та розвитку міст македонців-слов'ян у регіоні.
Переважання «грецької» версії в сучасній Європі і світі теж пов'язане з історичними[] і політичними[] мотивами:
- Фундамент для сучасних історичних уявлень на це питання був закладений у часи розвалу Візантійської імперії (часів масового переселення греків у Західну Європу), і розбудований у XVI—XIX ст — в часи значного занепаду і зменшення впливу слов'янських держав на світову політику (південних слов'ян, Польщі, Чехії, Русі)[].
- В Османській імперії, яка прийшла на зміну Візантійській, греки, маючи значний вплив на структури влади в Османській імперії мали сприятливіші умови для збереження і розвитку власної історії і культури у порівнянні з південними слов'янами (закривалися монастирі, спалювалися стародавні книжки)[].
- В XVIII—XIX ст. в Європі активно розроблявся «давньогрецький» міф з метою обґрунтування розколу Османської імперії і створення незалежної грецької держави[]}.
- В XX ст. південнослов'янські держави були тісно пов'язані з Радянським Союзом і країнами соціалістичного табору в той час як Греція — з Західною Європою[].
- Не слід забувати також про те, що стародавня Греція включала до свого складу велику кількість земель і народів крім сучасної Греції[]. Всі ці народи в давнину також часто називались греками. В XIX ст. болгар і сербів (особливо в Австро-Угорській імперії) також інколи називали греками[].
| цього розділу під сумнівом. (квітень 2013) |
Див. також
Примітки
- Карта з атласу Alexander G. Findlay Classical Atlas to Illustrate Ancient Geography, New York, 1849
Посилання
- (рос.)
- Macedonia on the web (англ.)
- Hellenic Macedonia. Hystory and civilization from antiquity to the prezent (англ.)
- (англ.)
- Museums of Macedonia (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Staroda vnya Makedo niya grec Makedonia takozh Makedonske carstvo antichna Grecka derzhava pivnichnoyi chastini Starodavnoyi Greciyi roztashovuvalasya v osnovnomu na teritoriyi suchasnoyi Greciyi yaka na zahodi mezhuvala z davnogreckoyu derzhavoyu Epir i na shodi z Frakiyeyu Zvidsi Aleksandr Makedonskij rozpochav svij legendarnij pohid na Persiyu yakij zavershivsya pidkorennyam usiyeyi Aziyi Makedonia Starodavnya Makedoniya 800 ti roki do n e 146 do n e Verginska zirka Makedoniya istorichni kordoni na kartiMakedonske carstvo v 336 do nashoyi eri pomaranchevij Stolicya Egi 800 ti do n e bl 400 do n e Pella bl 400 do n e 148 do n e Movi davnomakedonska mova piznishe attichna kojne Religiyi davnogrecka religiya Forma pravlinnya monarhiya Car 808 778 do n e Karan 359 336 do n e Filipp II Makedonskij 336 323 do n e Aleksandr III 221 179 do n e Filipp V Makedonskij Istorichnij period klasichna antichnist Karan zasnuvav dinastiyu Argeadiv 800 ti roki do n e Aminta III ob yednav Makedoniyu 382 do n e zavojovana Rimskoyu Respublikoyu pid chas Chetvertoyi Makedonskoyi vijni 146 do n e Valyuta drahma Poperednik Nastupnik Temni stolittya Starodavnya Greciya Pergam Derzhava Selevkidiv Carstvo Ptolemeyiv Makedoniya rimska provinciya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Starodavnya Makedoniya Istorichnij oblasti Makedoniya na teritoriyi suchasnoyi Greciyi prisvyachena stattya Makedoniya Greciya Div takozh Makedoniya istorichna oblast Rannye carstvoPersha Makedonska derzhava bula zasnovana na pochatku IX stolittya do n e greckoyu dinastiyeyu Argeadiv pereselenciv z pivdennogo greckogo mista Argosa zvidsi i nazva Argeadi Pershij car Makedoniyi Perdikka I Makedoniya sho uspadkuvala yak vvazhalosya zemli mifichnogo carstva Midasa ocholyuvana dinastiyeyu Argeadiv oformilasya v samostijnu derzhavu za carya Aleksandra I na prizvisko Filellin na pochatku V stolittya do n e Same za jogo pravlinnya pochinayut karbuvati carsku monetu a Makedoniya sho isnuvala dovgij chas v izolyaciyi vstupila v kontakt z Elladoyu i teritoriya krayini znachno rozshirilasya Do Aleksandra I Makedoniyu naselyali rizni plemena sho mali vlasnih vozhdiv i Cari Makedoniyi volodaryuvali lishe nominalno v rajoni Centralnoyi Makedoniyi Mizerni istorichni dokumenti zasvidchili diyalnist batka Aleksandra Aminti I a vsya poperednya istoriya Makedoniyi gruntuyetsya na usnih perekazah i legendah pro prihid pershogo carya Zasnovnikom caryuyuchoyi dinastiyi za Gerodotom vvazhayetsya Perdikka I vihidec z Argosa roztashovanogo v shidnij chastini Peloponnesu Za makedonskoyu opoviddyu vin prijshov do Makedoniyi razom z dvoma bratami i spochatku pas kiz Za svidchennyam antichnih istorikiv makedonski plemena sho zhili v basejni richki Aliakmon grec Aliakmwn abo grec Aliakmonas i prileglih ploskogir yah u VIII stolittya do n e pochali svij ruh na shid do uzberezhzhya Egejskogo morya i na pivnich do richki Strimonas grec Strymwn abo grec Strymonas vitisnyayuchi vinishuyuchi abo asimilyuyuchi miscevi plemena illirijskogo frakijskogo frigijskogo pohodzhennya Na pochatku V stolittya do n e Makedoniya i prilegli do neyi zemli buli pidkoreni perskim carem Dariyem I yakij dopomig makedonskomu carevi ukripiti i rozshiriti vladu nad plemenami Pislya porazki persiv ekspansiya Makedonskoyi derzhavi prodovzhuvalasya i nastupnik Aleksandra Perdikka II vidchuv sebe dosit silnim dlya togo shob vstupiti u vijnu z Afinami 420 ti roki do n e Pid chas Peloponneskoyi vijni Perdikka II vikoristovuvav vijska Sparti dlya pridushennya separatizmu girskih plemen Nastupnik Perdikki Arhelaj buduvav forteci provodiv dorogi stvoriv regulyarnu armiyu Pri nomu znachno zris kulturnij vpliv Elladi v Makedoniyi vidomij Evripid zhiv pri dvori carya i navit obijmav oficijnu posadu Naprikinci V stolittya do n e Makedoniya vstanovlyuye vladu nad prileglimi greckimi mistami Pidnoyu i Larissoyu Kordoni Makedonskogo carstva prolyagli priblizno po richci Aliakmon na pivdni sho rozdilyala Makedoniyu i Fessaliyu oblast Elladi i do richki Strimon na shodi sho vidokremlyuye vid Frakiyi Pindskij hrebet na zahodi vidokremlyuvav Makedoniyu vid Epiru i Illiriyi u verhnij techiyi Aksij nini Vardar abo Aksios v suchasnij Greciyi sluzhiv kordonom na pivnochi Nezabarom pislya vbivstva Arhelaya v 399 do n e cherez nespriyatlivi zovnishni chinniki i vnutrishnyu smutu Makedonske carstvo poslabshalo Cari v rezultati zapekloyi borotbi za prestol zminyuvalisya shvidko Do seredini IV stolittya do n e krayina opinilasya na mezhi rozvalu Pidnesennya MakedoniyiFilipp II Makedonskij Makedonske carstvo i zalezhni derzhavi v 336 r do n e Vsi makedonski cari do Filippa II mali vladu dovoli obmezhenu pleminnimi i klanovimi protirichchyami V rezultati Makedoniya bula prohidnim dvorom dlya vijskovih zagoniv greckih derzhav komandiri yakih mogli saditi na nominalnij carskij tron bazhanih osib V pershij polovini IV stolittya do n e krayina rozdiralasya mizhusobnoyu borotboyu i z yavilasya realna zagroza zahoplennya krayini frakijskimi ta illirijskimi plemenami Same zovnishnya zagroza dozvolila Filippu II skoncentruvati zbrojni sili vidbiti zovnishnij natisk i zmusiti do pidkorennya makedonski klani Dalekoglyadna strategichno vivirena politika Filippa ukripila derzhavu i zumovila ekspansiyu Makedonskogo carstva na teritoriyu Elladi na toj chas oslablenu neskinchennimi rozbratami Za carya Filippa II 359 336 roki do n e teritoriya Makedoniyi rozshirilasya i vklyuchila Pangej bagatij zolotimi Pangejskimi kopalnyami Halkidiku vsi grecki mista polisi na frakijskomu uzberezhzhi Egejskogo morya zemli illirijciv na shodi i peonijciv na pivnochi Epir i Fessaliya stali vasalnimi derzhavami Makedoniyi Pislya bitvi pri Heroneyi vsya materikova Ellada za vinyatkom Sparti viznala zalezhnist vid makedonskogo carya Filippa U svoyemu vidnoshenni do Filippa II greki rozkololisya odni rozglyadali jogo yak agresora dushitelya svobodi Elladi inshi vitali yak lidera zdatnogo zgurtuvati rozdribnenu Greciyu U cej period Makedoniya perebuvala pid silnim kulturnim vplivom davnogreckih derzhav zberigayuchi pri comu davnyu samobutnist Napriklad arhitektura palaciv u Pelli blizhche do krito mikenskogo stilyu nizh do klasichnogo ellinizmu hocha slid zauvazhiti sho cherez politichnij ustrij ellini volili buduvati hrami zamist palaciv Vidriznyavsya takozh rodinnij ustrij zokrema dopuskalasya poligamiya i u Filippa II okrim Olimpiadi epirskoyi carivni materi Aleksandra bulo she dekilka druzhin hocha vsi voni mali riznij status Makedonci tiyeyi epohi zdavalisya vitonchenim grekam grubimi i neosvichenimi shozhimi z varvariv Silnij frakijskij vpliv vidchuvayetsya v davnogreckij religiyi makedonciv Zakinchivshi prigotuvannya do pohodu u volodinnya Persiyi Filipp II ne vstig zdijsniti zadumane Vin buv ubitij yak i poperedni makedonski cari ale zalishiv silnu regulyarnu armiyu i micnu derzhavu Doba ellinizmuDokladnishe Ellinistichna Greciya Div takozh Ellinistichna civilizaciya Freska Mozayika Aleksandra sho zobrazhuye bitvu pri Issi Aleksandr Makedonskij na svoyemu koni Bukefali Sin Filippa Aleksandr III Velikij 356 323 do n e za chas svogo pravlinnya zumiv rozshiriti kordoni Makedonskogo carstva vklyuchivshi do jogo skladu ne lishe grecki polisi ale i vsyu Persku imperiyu Yegipet Ahemenidiv i chastkovo Indiyu Vtim navryad chi dorechno nazivati kosmopolitichnu imperiyu Aleksandra Makedonskogo carstvom Aleksandr aktivno koristuvavsya kulturnoyu spadshinoyu pidkorenih derzhav pri comu prote znajomlyachi pidkoreni narodi z kulturoyu Greciyi i zaohochuyuchi vivchennya greckih nauk Zokrema vin zasnuvav Aleksandriyu vidomu svoyim musejonom mayakom ta bibliotekoyu V rezultati hocha novoutvorena imperiya i rozpalasya nezabarom pislya jogo smerti yiyi spadshina zbereglasya i dozvolila pidkorenim narodam vstupiti v epohu ellinizmu Dovga borotba diadohiv i yih nastupnikiv epigoniv prizvela do stvorennya nizki samostijnih ellinistichnih derzhav najbilshimi z nih buli monarhiyi Selevkidiv Ptolemeyiv i vlasne Makedoniya U bilshosti derzhav pri vladi perebuvali oligarhiya chi cari Borotba derzhav na choli z Afinami proti Makedoniyi pislya smerti Aleksandra Lamijska vijna zakinchilasya peremogoyu Makedoniyi i rozpravoyu iz greckimi demokratami Pislya vtorinnoyi porazki u Hremonidovij vijni 267 261 roki do n e nazvana na chest afinskogo polkovodcya Hremonida Afini buli rozgromleni stavshi cilkom zalezhnimi vid Makedonskoyi monarhiyi Odnak Makedoniya ne zmogla vidnoviti svoyu vladu nad usim Balkanskim pivostrovom Proti neyi borolisya dva novih mogutnih soyuzu Ahejskij vidnovleno blizko 280 do n e ta Etolijskij stvorenij blizko 320 do n e Zanepad carstvaStarodavnya Makedoniya i susidni teritoriyi Illiriya Meziya Frakiya i Dakiya v rimski chasi Div takozh Makedonski vijni U 215 do n e Makedoniya vstupila v pershu z troh vijn proti Rimu div Makedonski vijni Rezultatom porazki u Drugij Makedonskij vijni 197 do n e i Tretij Makedonskij vijni 168 do n e stalo povalennya pravlyachoyi dinastiyi i ogoloshennya Makedoniyi rimskoyu provinciyeyu v 146 do n e Pid chas velikogo pereselennya narodiv na Makedoniyu bezperervno zdijsnyuvali nabigi goti i avari V VI VII stolittyah n e slov yanski plemena zasnuvali tam svoyi pershi poselennya V IX X stolittyah Vizantiya pochala osporyuvati v Bolgarskogo Carstva pravo voloditi Makedoniyeyu ale bula vitisnena na periferiyu 893 927 Vizantiya zavolodila zahidnoyu Makedoniyeyu v dobu pravlinnya imperatora Vasiliya II Bolgarobijci Z 1014 krayina na pivtora stolittya opinilasya pid vladoyu Vizantijskoyi imperiyi Pislya padinnya Konstantinopolya v hodi Chetvertogo Hrestovogo pohodu 1204 roku latinyani i bolgari rozv yazali vijnu za pravo voloditi Makedoniyeyu u pidsumku krayina bula poglinena Nikeyeyu v 1234 roci Mova Istoriya GreciyiDoistorichna GreciyaEgejska civilizaciyaZahidnoanatolijskaMinojskaKikladskaElladskaMikenskaStarodavnya GreciyaTemni stolittyaArhayichna GreciyaKlasichna GreciyaEllinistichna GreciyaRimska imperiyaRimska GreciyaSerednovichna GreciyaVizantijska imperiyaLatinokratiyaOsmanska GreciyaSuchasna istoriyaGrecka revolyuciyaGrecke korolivstvoDruga grecka respublikaDruga svitova vijnaGrecka derzhava 1941 1944 Okupaciya ta Ruh Oporu Gromadyanska vijnaRezhim polkovnikivTretya Grecka RespublikaPortal Greciya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Istoriya Pivnichnoyi MakedoniyiStarodavnya MakedoniyaMakedoniya pid vladoyu RimaSlov yanizaciya MakedoniyiZahidne Bolgarske carstvoVizantijska MakedoniyaSerbske carstvoPrilepske korolivstvoOsmanska MakedoniyaKresnenske povstannyaBorotba za MakedoniyuIllindenske povstannyaKrushevska respublikaStara SerbiyaVardarska banovinaBolgarska MakedoniyaNezalezhna respublika MakedoniyaNarodno vizvolna borotbaAZNVMSR MakedoniyaPivnichna MakedoniyaKonflikt 2001 rokuPortal Pivnichna Makedoniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Dokladnishe Davnomakedonska mova Pro movu starodavnih makedonyan yak i pro movu inshih starodavnih plemen i narodiv v chasi vidsutnosti pisemnosti vidomo nebagato Vona vzhivalasya do pochatku V stolittya do n e i zberigalasya v deyakih oblastyah she vprodovzh dekilkoh stolit nashoyi eri Do nas dijshlo menshe sotni korotkih zapisiv zroblenih Isihiyem Aleksandrijskim v V stolitti Na osnovi cih zapisiv stverdzhuyut sho cya mova bula dovoli blizka do greckoyi mozhlivo navit bula yiyi dialektom Davnomakedonska mova vidchuvala vpliv dorijskoyi greckoyi a z pochatkom burhlivogo kulturnogo rozvitku i tisnoyi vzayemodiyi z inshimi derzhavami Elladi riznicya mizh movami pochala skorochuvatisya Vnaslidok vkraj neznachnogo lingvistichnogo materialu z yavilosya bezlich tochok zoru na pohodzhennya davnomakedonskoyi movi Najchastishe yiyi rozglyadayut yak dialekt illirijskoyi movi z elementami greckoyi dialekt greckoyi movi z elementami illirijskoyi dialekt greckoyi movi z elementami illirijskoyi i frakijskoyi dialekt greckoyi movi z elementami movi ne indoyevropejskoyi grupi samostijnu indo yevropejsku movu sporidnenu z greckoyu frakijskoyu i frigijskoyu Grecka i slov yanska versiyiDokladnishe Ellinske pohodzhennya makedonyan U zv yazku z vidsutnistyu tochnih danih isnuyut rizni versiyi shodo znahodzhennya starodavnoyi derzhavi Makedoniya zemel yaki vhodili do yiyi skladu a takozh movnih religijnih i kulturnih osoblivostej lyudej yaki vhodili do yiyi skladu Taka situaciya stala prichinoyu poyavi riznomanitnih versij istoriyi yaki chasto vikoristovuyutsya v politichnih motivah Naukovci sho diskutuyut pro te chi bula Starodavnya Makedoniya ellinskoyu derzhavoyu chi ni posilayutsya yak na svidoctva antichnih avtoriv tak i na lingvistichnij material Zhodnij z dokaziv ne ye bezperechnim hocha nakopichenij lingvistichnij i istorichnij material dozvolyaye vidnesti makedonciv do greckoyi gilki narodiv Grecke abo ellinske pohodzhennya starodavnih makedonyan stavitsya pid pitannya v odnobichnomu poryadku suchasnoyu derzhavoyu Pivnichna Makedoniya Reshta zh naukovciv rozglyadayut starodavnih makedonyan yak predkiv suchasnih grekiv i lyudej yaki rozmovlyali na dialektah starogreckoyi movi ta perejnyali ellinsku kulturu Vodnochas ponyattya ellin i makedonyanin prijnyato rozriznyati mayuchi na uvazi zasnuvannya Starodavnoyi Makedoniyi yak okremoyi derzhavi migruyuchimi grekami Mizh pribichnikami oboh versij borotba ne vshuhaye do nashogo chasu Sered ostannih proyaviv ciyeyi borotbi pozov Greciyi do Yevropejskogo Sudu shodo pravomirnosti nazvi suchasnoyi Pivnichnoyi Makedoniyi Znachno bilshu sturbovanist u Greciyi viklikaye nacionalna istoriya Pivnichnoyi Makedoniyi zaproponovana istorikami Skop ye adzhe stoyit pitannya chi mayut pravo suchasni pivdenni slov yani na istorichnu i kulturnu spadshinu derzhavi Aleksandra Makedonskogo hocha ostanni dosi ne naveli perekonlivih istorichnih svidchen poyavi rozselennya ta rozvitku mist makedonciv slov yan u regioni Perevazhannya greckoyi versiyi v suchasnij Yevropi i sviti tezh pov yazane z istorichnimi dzherelo i politichnimi dzherelo motivami Fundament dlya suchasnih istorichnih uyavlen na ce pitannya buv zakladenij u chasi rozvalu Vizantijskoyi imperiyi chasiv masovogo pereselennya grekiv u Zahidnu Yevropu i rozbudovanij u XVI XIX st v chasi znachnogo zanepadu i zmenshennya vplivu slov yanskih derzhav na svitovu politiku pivdennih slov yan Polshi Chehiyi Rusi dzherelo V Osmanskij imperiyi yaka prijshla na zminu Vizantijskij greki mayuchi znachnij vpliv na strukturi vladi v Osmanskij imperiyi mali spriyatlivishi umovi dlya zberezhennya i rozvitku vlasnoyi istoriyi i kulturi u porivnyanni z pivdennimi slov yanami zakrivalisya monastiri spalyuvalisya starodavni knizhki dzherelo V XVIII XIX st v Yevropi aktivno rozroblyavsya davnogreckij mif z metoyu obgruntuvannya rozkolu Osmanskoyi imperiyi i stvorennya nezalezhnoyi greckoyi derzhavi dzherelo V XX st pivdennoslov yanski derzhavi buli tisno pov yazani z Radyanskim Soyuzom i krayinami socialistichnogo taboru v toj chas yak Greciya z Zahidnoyu Yevropoyu dzherelo Ne slid zabuvati takozh pro te sho starodavnya Greciya vklyuchala do svogo skladu veliku kilkist zemel i narodiv krim suchasnoyi Greciyi dzherelo Vsi ci narodi v davninu takozh chasto nazivalis grekami V XIX st bolgar i serbiv osoblivo v Avstro Ugorskij imperiyi takozh inkoli nazivali grekami dzherelo Nejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim obgovorennyam ta za mozhlivosti vipravte nedoliki kviten 2013 Div takozhMakedoniya istorichna oblast Egejska Makedoniya Starodavni makedonci Slov yanizaciya MakedoniyiPrimitkiKarta z atlasu Alexander G Findlay Classical Atlas to Illustrate Ancient Geography New York 1849Posilannya ros Macedonia on the web angl Hellenic Macedonia Hystory and civilization from antiquity to the prezent angl angl Museums of Macedonia angl