Букефа́л (латинізоване Буцефал) (грец. Βουκεφάλας, букв. «бикоголовий»; лат. Bucephalus) — улюблений кінь Александра Македонського.
Легенда
Історія переповідає, що Олександр Македонський у віці 10 років (за Плутархом) став єдиною людиною, якій підкорився норовливий 11-річний кінь. Цього коня запропонував македонському царю Філіппу II торговець з Фесалії Філоник за 13 талантів (за іншими даними 16), що вважалось дуже великою сумою в ті часи. Однак, оскільки ніхто не міг загнуздати норовливого коня, цар відмовився б від купівлі, але син його Олександр пообіцяв заплатити за жеребця, якщо зможе приборкати того.
Про приборкування Плутарх переповідав так:
«Олександр відразу підбіг до коня, схопив його за вуздечку та повернув мордою до сонця: мабуть, він помітив, що кінь лякається, бачачи попереду себе рухому тінь. Деякий час Олександр пробіг поряд з конем, погладжуючи його рукою. Впевнившись, що Букефал заспокоївся та дихає на повні груди, Олександр скинув із себе плащ та легким стрибком скочив на коня. Спочатку, злегка натягнувши повіддя, він стримував Букефала, не наносячи йому ударів та не смикаючи за уздечку. Коли ж Олександр побачив, що норов коня не загрожує більше ніякою бідою та що Букефал рветься вперед, він дав йому волю і навіть став підбадьорювати його гучними окликами та ударами ніг. Філіп і його свита мовчали, перебуваючи у тривозі, але коли Олександр за всіма правилами повернув коня та повернувся до них гордий та радісний, всі одразу зустріли його гучними вигуками. Батько, як кажуть, навіть просльозився від радості, поцілував Олександра, що зліз з коня та сказав: «Шукай, сину мій, царство по собі, бо Македонія для тебе дуже мала!»»
Олександр взяв Букефала в похід в Азію, але беріг улюбленця, в бою використовував інших коней. В битві на річці Гранік під ним вбили одного з них.
Арріан, Курцій та Плутарх розповідають історію, що трапилася з Букефалом десь в прикаспійських місцях в Персії. Тамтешні варвари, уксії, викрали коня. Тоді Олександр звелів, щоб йому негайно повернули Букефала, а інакше він винищить весь народ. Улюбленого коня царя повернули в цілості та неушкодженості, а Олександр на радощах навіть заплатив викуп викрадачам.
Деякі автори передають, що Букефал загинув в битві з індійським царем Пором в 326 до н. э., однак Арріан пише про це інакше:
На тому місці, де пройшла битва, та на тому, звідки Олександр переправився через , він заснував два міста: одне назвав Нікеєю, за те що переміг тут індів, а інше Букефалами, на спомин свого коня Букефала, що пав тут не від чиєї стріли, а виснажений спекою та роками (йому було близько 30 років). Багато праці та небезпеки розділив він з Олександром; тільки Олександр міг сісти на нього, тому що інших наїзників він ставив ні в що; був він рослий, благородного нраву. Вирізнявся він головою, що була схожа на бичу; від неї, кажуть він і отримав своє ім'я. Інші ж розповідають, що він був вороної масті, але на лобі у нього була біла пляма, що нагадувала голову бика.»
Плутарх передає інший варіант, що Букефал вмер після битви з Пором від ран. За Арріаном та Плутархом Букефал був ровесником Олександра, тоді його смерть настала в досить значному для коней віці.
Засноване Олександром та назване ним, в честь коня місто Букефала існує і в наші часи під іменем на території Пакистану. В ньому збереглись і руїни античних часів.
Багато дослідників вважають, що Букефал був представником ахалтекінської породи коней.
Див. також
Примітки
- Плутарх, «Олександр», 6, Порівняльні життєописи в двох томах
- Плутарх, «Олександр», 44, Порівняльні життєописи в двох томах
- Діодор, 17.94
- Арріан, Похід Олександра, 5.19
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Букефал |
Література
- Peter Green: Alexander der Größte. Mensch oder Mythos? 272 S., reich illustriert, Freiburg, Ploetz, 1974,
- N. G. L. Hammond / H. H. Scullard, The Oxford Classical Dictionary, Oxford, 2. Auflage 1970
- Marian Graf von Hutten-Czapski, Die Geschichte des Pferdes, Leipzig 1985. S.123ff.
Посилання
- Букефал // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bukefa l latinizovane Bucefal grec Boykefalas bukv bikogolovij lat Bucephalus ulyublenij kin Aleksandra Makedonskogo Mozayika AleksandraLegendaYunij Oleksandr priborkuye Bukefala Malyunok Andre Castaigne Istoriya perepovidaye sho Oleksandr Makedonskij u vici 10 rokiv za Plutarhom stav yedinoyu lyudinoyu yakij pidkorivsya norovlivij 11 richnij kin Cogo konya zaproponuvav makedonskomu caryu Filippu II torgovec z Fesaliyi Filonik za 13 talantiv za inshimi danimi 16 sho vvazhalos duzhe velikoyu sumoyu v ti chasi Odnak oskilki nihto ne mig zagnuzdati norovlivogo konya car vidmovivsya b vid kupivli ale sin jogo Oleksandr poobicyav zaplatiti za zherebcya yaksho zmozhe priborkati togo Pro priborkuvannya Plutarh perepovidav tak Oleksandr vidrazu pidbig do konya shopiv jogo za vuzdechku ta povernuv mordoyu do soncya mabut vin pomitiv sho kin lyakayetsya bachachi poperedu sebe ruhomu tin Deyakij chas Oleksandr probig poryad z konem pogladzhuyuchi jogo rukoyu Vpevnivshis sho Bukefal zaspokoyivsya ta dihaye na povni grudi Oleksandr skinuv iz sebe plash ta legkim stribkom skochiv na konya Spochatku zlegka natyagnuvshi poviddya vin strimuvav Bukefala ne nanosyachi jomu udariv ta ne smikayuchi za uzdechku Koli zh Oleksandr pobachiv sho norov konya ne zagrozhuye bilshe niyakoyu bidoyu ta sho Bukefal rvetsya vpered vin dav jomu volyu i navit stav pidbadoryuvati jogo guchnimi oklikami ta udarami nig Filip i jogo svita movchali perebuvayuchi u trivozi ale koli Oleksandr za vsima pravilami povernuv konya ta povernuvsya do nih gordij ta radisnij vsi odrazu zustrili jogo guchnimi vigukami Batko yak kazhut navit proslozivsya vid radosti pociluvav Oleksandra sho zliz z konya ta skazav Shukaj sinu mij carstvo po sobi bo Makedoniya dlya tebe duzhe mala Oleksandr vzyav Bukefala v pohid v Aziyu ale berig ulyublencya v boyu vikoristovuvav inshih konej V bitvi na richci Granik pid nim vbili odnogo z nih Arrian Kurcij ta Plutarh rozpovidayut istoriyu sho trapilasya z Bukefalom des v prikaspijskih miscyah v Persiyi Tamteshni varvari uksiyi vikrali konya Todi Oleksandr zveliv shob jomu negajno povernuli Bukefala a inakshe vin vinishit ves narod Ulyublenogo konya carya povernuli v cilosti ta neushkodzhenosti a Oleksandr na radoshah navit zaplativ vikup vikradacham Deyaki avtori peredayut sho Bukefal zaginuv v bitvi z indijskim carem Porom v 326 do n e odnak Arrian pishe pro ce inakshe Na tomu misci de projshla bitva ta na tomu zvidki Oleksandr perepravivsya cherez vin zasnuvav dva mista odne nazvav Nikeyeyu za te sho peremig tut indiv a inshe Bukefalami na spomin svogo konya Bukefala sho pav tut ne vid chiyeyi strili a visnazhenij spekoyu ta rokami jomu bulo blizko 30 rokiv Bagato praci ta nebezpeki rozdiliv vin z Oleksandrom tilki Oleksandr mig sisti na nogo tomu sho inshih nayiznikiv vin staviv ni v sho buv vin roslij blagorodnogo nravu Viriznyavsya vin golovoyu sho bula shozha na bichu vid neyi kazhut vin i otrimav svoye im ya Inshi zh rozpovidayut sho vin buv voronoyi masti ale na lobi u nogo bula bila plyama sho nagaduvala golovu bika Plutarh peredaye inshij variant sho Bukefal vmer pislya bitvi z Porom vid ran Za Arrianom ta Plutarhom Bukefal buv rovesnikom Oleksandra todi jogo smert nastala v dosit znachnomu dlya konej vici Zasnovane Oleksandrom ta nazvane nim v chest konya misto Bukefala isnuye i v nashi chasi pid imenem na teritoriyi Pakistanu V nomu zbereglis i ruyini antichnih chasiv Bagato doslidnikiv vvazhayut sho Bukefal buv predstavnikom ahaltekinskoyi porodi konej Div takozhVidomi tvarini IncitatPrimitkiPlutarh Oleksandr 6 Porivnyalni zhittyeopisi v dvoh tomah Plutarh Oleksandr 44 Porivnyalni zhittyeopisi v dvoh tomah Diodor 17 94 Arrian Pohid Oleksandra 5 19 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu BukefalLiteraturaPeter Green Alexander der Grosste Mensch oder Mythos 272 S reich illustriert Freiburg Ploetz 1974 ISBN 978 3 87640 060 0 N G L Hammond H H Scullard The Oxford Classical Dictionary Oxford 2 Auflage 1970 Marian Graf von Hutten Czapski Die Geschichte des Pferdes Leipzig 1985 S 123ff PosilannyaBukefal Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 angl