Підна (грец. Πύδνα) — місто в Греції, в сучасній македонській області Пієрія, а також давньомакедонське місто, фортеця на західному узбережжі затоки Термаїкос, біля підніжжя гори .
Підна Πύδνα | |
---|---|
Македонське поховання в Підні | |
Підна | |
Координати: 40°22′ пн. ш. 22°35′ сх. д. / 40.367° пн. ш. 22.583° сх. д. | |
Країна | Греція |
Децентр. адміністрація | Адміністрація Македонії і Фракії |
Периферія | Центральна Македонія |
Периф. одиниця | Пієрія |
Колишні адмін. одиниці | |
- Регіон | Македонія |
- Ном | Пієрія |
Розташування на мапі ному | |
Висота над р.м. | 78 м |
Населення (2001) | |
- Усього | 4012 |
Часовий пояс | EET/EEST (/) |
Поштовий код | 600 64 |
Телефонний код(и) | 23510 |
Авто | KN |
Історія
Підна була заснована греками з Евбеї на початку 7 століття до н. е. За Фукідідом, вона вже дуже рано підкорилася македонянам, її завоював Александр I Македонський, хоча з часом місто повернуло собі незалежність. Афіняни брали його в облогу 432 до н. е.
Під владу Македонії Підну повернув 410 до н. е. Архелай Македонський. Філіпп ІІ Македонський зміцнив її, розширив і прикрасив. Після смерті Александра Великого його мати Олімпіада Епірська переховувалась у Підні, через що діадох Кассандр обложив і захопив місто в 317 до н. е.. У 168 до н. е. у битві при Підні македонський цар Персей був розбитий вщент римлянами.
Після підкорення Македонії Римом почалося поступове падіння міста. За свідченням Страбона пізніше місто прийняло назву Кітрос (грец. Κίτρος) або Кітрон (грец. Κίτρον). Ця назва збереглася досі в найменуванні одного з сусідніх сіл.
1867 року у Підні було відкрите та досліджене македонське поховання археологом Леоном Хеузе.
Населення
Рік | Місто | Муніципалітет |
---|---|---|
1981 | 1,882 | — |
1991 | 1,789 | 4,678 |
Див. також
Примітки
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
Джерела
- Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона [ 24 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidna grec Pydna misto v Greciyi v suchasnij makedonskij oblasti Piyeriya a takozh davnomakedonske misto fortecya na zahidnomu uzberezhzhi zatoki Termayikos bilya pidnizhzhya gori Pidna PydnaMakedonske pohovannya v PidniMakedonske pohovannya v PidniPidnaKoordinati 40 22 pn sh 22 35 sh d 40 367 pn sh 22 583 sh d 40 367 22 583KrayinaGreciyaDecentr administraciyaAdministraciya Makedoniyi i FrakiyiPeriferiyaCentralna MakedoniyaPerif odinicyaPiyeriyaKolishni admin odinici RegionMakedoniya NomPiyeriyaRoztashuvannya na mapi nomuVisota nad r m 78 m Naselennya 2001 Usogo 4012Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 600 64Telefonnij kod i 23510Avto KNIstoriyaPidna bula zasnovana grekami z Evbeyi na pochatku 7 stolittya do n e Za Fukididom vona vzhe duzhe rano pidkorilasya makedonyanam yiyi zavoyuvav Aleksandr I Makedonskij hocha z chasom misto povernulo sobi nezalezhnist Afinyani brali jogo v oblogu 432 do n e Pid vladu Makedoniyi Pidnu povernuv 410 do n e Arhelaj Makedonskij Filipp II Makedonskij zmicniv yiyi rozshiriv i prikrasiv Pislya smerti Aleksandra Velikogo jogo mati Olimpiada Epirska perehovuvalas u Pidni cherez sho diadoh Kassandr oblozhiv i zahopiv misto v 317 do n e U 168 do n e u bitvi pri Pidni makedonskij car Persej buv rozbitij vshent rimlyanami Pislya pidkorennya Makedoniyi Rimom pochalosya postupove padinnya mista Za svidchennyam Strabona piznishe misto prijnyalo nazvu Kitros grec Kitros abo Kitron grec Kitron Cya nazva zbereglasya dosi v najmenuvanni odnogo z susidnih sil 1867 roku u Pidni bulo vidkrite ta doslidzhene makedonske pohovannya arheologom Leonom Heuze NaselennyaRik Misto Municipalitet1981 1 882 1991 1 789 4 678Div takozhBitva pri PidniPrimitkiDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 DzherelaEnciklopedichnij slovnik Brokgauza ta Yefrona 24 listopada 2011 u Wayback Machine