Архелай (дав.-гр. Άρχέλαος, лат. Archelaus) — македонський цар, що правив в 413 - 399 р. до н. е.
Архелай Македонський | |
---|---|
дав.-гр. Ἀρχέλαος | |
Народився | 5 століття до н. е. Стародавня Македонія |
Помер | 399 до н. е. Стародавня Македонія |
Країна | Стародавня Македонія |
Діяльність | король, спортсмен |
Знання мов | давньогрецька |
Конфесія | давньогрецька релігія |
Рід | Аргеади |
Батько | Пердікка II |
Мати | d |
У шлюбі з | невідомо |
Діти | Орест Македонський і Архелай II |
Нагороди | d (408 до н. е.) |
|
Біографія
Архелай був незаконним сином царя Пердікка II від рабині Сіміхі. Платон так розповів про захоплення Архелаєм влади:
"Він не мав ані найменших прав на владу, якій нині володіє, тому що народився від рабині Алкета, брата Пердікка, і, розмірковуючи по справедливості, сам був Алкетовим рабом, а якби побажав дотримуватися справедливість, то й понині залишався б у рабстві у Алкета …. Почав він з того, що запросив до себе пана свого і стрия [Алкета], пообіцявши повернути йому владу, якої того позбавив Пердікка, і, напоївши гостей доп'яна — і самого Алкета, і сина його Олександра, свого двоюрідного брата і майже ровесника, — звалив обох на віз, вивіз серед ночі в полі і зарізав, а трупи зникли безслідно. Зробивши таку несправедливість, він навіть не помітив, що став нещасний з людей, і ніякого каяття не відчував, а трохи згодом не побажав стати щасливим, тому що не виховав у згоді зі справедливістю свого брата, хлопчика років семи, законного сина Пердікка, і не передав йому владу, яка того належала по справедливості, але втопив дитину в криниці, матері ж його, Клеопатрі, оголосив, що той ганявся за гусаком, впав у воду і захлинувся. "
Закон або звичай престолонаслідування не дотримувався у македонців, не був освячений релігією. Однак син рабині Архелай, безчесно захопивши царство, виявився здатним государем. Архелай побудував багато фортець і укріплень, велів прокласти прямі дороги і провів різні перетворення для поліпшення військової справи. При цьому для підготовки македонського війська і військового спорядження, Архелай зробив більше, ніж всі попередні йому царі.
У 410 до н. е. він осадив Підну, і після здачі переніс місто на 3 км від моря, щоб легше було утримувати його в своїй владі, адже Македонія не мала у своєму розпорядженні флотом. Був захоплений місто Ларісса в Фессалії на півночі Еллади. Велася нескінченна війна з племенами з Верхньої Македонії. З Афінами, ослабленими після сицилійської катастрофи і не представляли небезпеки для Македонії, Архелай підтримував добросусідські відносини, в першу чергу виразилися в організації торгівлі між обома країнами. З Македонії афіняни отримували продукти тваринництва, землеробства, метали та смолу. Крах сицилійської експедиції і загибель флоту викликали велику потребу в будматеріалах. Архелай в зв'язку з цим відпускав афінянам велика кількість кораблебудівного лісу. Афінські народні збори висловило подяку Архелаю за його заслуги перед Афінами і присвоїло йому і спадкоємцям титул «проксен».
Архелай запрошував до Македонії найосвіченіших людей Греції: архітекторів, музикантів, письменників і поетів, лікарів, філософів, істориків і військових фахівців. Відомо, що серед них були Евріпід, поет Агафон, історик Фукідід та інші. Син знаменитого Гіппократ а довгий час був в Македонії царським лікарем. Грецькі архітектори побудували Архелаю величний палац у , новій столиці Македонії. Художник Зевксис, який перебував при македонському дворі, створив чудові твори, що прикрашали резиденцію македонського правителя та приваблювали до столиці Македонії багато іноземців. Сократ говорив про Архелай, що до нього їздять не заради його самого, а заради того, щоб подивитися на його палац, на який він витратив 400 хв, тоді як на власну освіту він нічого не витратив. У Македонії Евріпід знаходився близько півтора років, до своєї смерті в 406 до н. е.. Користувався великою повагою царя і навіть займав офіційну посаду. З «висловів» Плутарха: « Архелай на бенкеті, коли один з найкращих його застольніков попросив у нього золоту чашу, велів рабові піднести її Еврипіду; а у відповідь на здивування випрошував сказав: 'Тобі личить просити, а Еврипіду — отримувати без прохання '».
Діодор пише, що Архелай був випадково поранений на полюванні своїм коханцем Кратером і помер, хоча Аристотель вважав, що Архелай став жертвою змови:
" Часто замаху вчиняються через те, що деякі з монархів зганьбили людини плотської зв'язком. Таке замах Кратера на Архелая. Кратер завжди обтяжувався цією зв'язком, так що виявилося досить нікчемного приводу, а саме: той обіцяв видати за нього одну зі своїх дочок, але обіцянки свого не дотримав … однак головною причиною неприязного ставлення Кратера до Архелаю таки послужило те, що він обтяжувався любовної зв'язком з ним. До цієї змови з тієї ж причини примкнув і Гелленократ з Ларісса. Архелай користувався його молодістю, але не дотримав своєї обіцянки і не повернув його на батьківщину; тоді той вирішив, що Архелай складався з ним у зв'язку не по любовному захопленню, а просто проявляючи свою нахабність … Керував замахом на Архелая Декамніх; він перший налаштовував проти нього змовників; причиною його гніву було те, що Архелай видав його для бичування поетові Еврипіду. "
Платон дотримується 3-й версії, найбільш правдоподібною: змовники вбили царя заради влади і проголосили Кратера царем, але через кілька днів він сам був убитий іншим змовником.
Престол Македонії успадкував син Архелая Орест, який був ще дитиною.
Примітки
- Архелай, греческий царь // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Платон, «Горгій»
- Фукідід, 2.100
- Діодор, 13.49
- Аристотель, " Політика "
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Arhelaj dav gr Arxelaos lat Archelaus makedonskij car sho praviv v 413 399 r do n e Arhelaj Makedonskijdav gr ἈrxelaosNarodivsya 5 stolittya do n e Starodavnya MakedoniyaPomer 399 do n e Starodavnya MakedoniyaKrayina Starodavnya MakedoniyaDiyalnist korol sportsmenZnannya mov davnogreckaKonfesiya davnogrecka religiyaRid ArgeadiBatko Perdikka IIMati dU shlyubi z nevidomoDiti Orest Makedonskij i Arhelaj IINagorodi d 408 do n e Mediafajli u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Arhelaj znachennya BiografiyaArhelaj buv nezakonnim sinom carya Perdikka II vid rabini Simihi Platon tak rozpoviv pro zahoplennya Arhelayem vladi Vin ne mav ani najmenshih prav na vladu yakij nini volodiye tomu sho narodivsya vid rabini Alketa brata Perdikka i rozmirkovuyuchi po spravedlivosti sam buv Alketovim rabom a yakbi pobazhav dotrimuvatisya spravedlivist to j ponini zalishavsya b u rabstvi u Alketa Pochav vin z togo sho zaprosiv do sebe pana svogo i striya Alketa poobicyavshi povernuti jomu vladu yakoyi togo pozbaviv Perdikka i napoyivshi gostej dop yana i samogo Alketa i sina jogo Oleksandra svogo dvoyuridnogo brata i majzhe rovesnika zvaliv oboh na viz viviz sered nochi v poli i zarizav a trupi znikli bezslidno Zrobivshi taku nespravedlivist vin navit ne pomitiv sho stav neshasnij z lyudej i niyakogo kayattya ne vidchuvav a trohi zgodom ne pobazhav stati shaslivim tomu sho ne vihovav u zgodi zi spravedlivistyu svogo brata hlopchika rokiv semi zakonnogo sina Perdikka i ne peredav jomu vladu yaka togo nalezhala po spravedlivosti ale vtopiv ditinu v krinici materi zh jogo Kleopatri ogolosiv sho toj ganyavsya za gusakom vpav u vodu i zahlinuvsya Zakon abo zvichaj prestolonasliduvannya ne dotrimuvavsya u makedonciv ne buv osvyachenij religiyeyu Odnak sin rabini Arhelaj bezchesno zahopivshi carstvo viyavivsya zdatnim gosudarem Arhelaj pobuduvav bagato fortec i ukriplen veliv proklasti pryami dorogi i proviv rizni peretvorennya dlya polipshennya vijskovoyi spravi Pri comu dlya pidgotovki makedonskogo vijska i vijskovogo sporyadzhennya Arhelaj zrobiv bilshe nizh vsi poperedni jomu cari U 410 do n e vin osadiv Pidnu i pislya zdachi perenis misto na 3 km vid morya shob legshe bulo utrimuvati jogo v svoyij vladi adzhe Makedoniya ne mala u svoyemu rozporyadzhenni flotom Buv zahoplenij misto Larissa v Fessaliyi na pivnochi Elladi Velasya neskinchenna vijna z plemenami z Verhnoyi Makedoniyi Z Afinami oslablenimi pislya sicilijskoyi katastrofi i ne predstavlyali nebezpeki dlya Makedoniyi Arhelaj pidtrimuvav dobrosusidski vidnosini v pershu chergu virazilisya v organizaciyi torgivli mizh oboma krayinami Z Makedoniyi afinyani otrimuvali produkti tvarinnictva zemlerobstva metali ta smolu Krah sicilijskoyi ekspediciyi i zagibel flotu viklikali veliku potrebu v budmaterialah Arhelaj v zv yazku z cim vidpuskav afinyanam velika kilkist korablebudivnogo lisu Afinski narodni zbori vislovilo podyaku Arhelayu za jogo zaslugi pered Afinami i prisvoyilo jomu i spadkoyemcyam titul proksen Arhelaj zaproshuvav do Makedoniyi najosvichenishih lyudej Greciyi arhitektoriv muzikantiv pismennikiv i poetiv likariv filosofiv istorikiv i vijskovih fahivciv Vidomo sho sered nih buli Evripid poet Agafon istorik Fukidid ta inshi Sin znamenitogo Gippokrat a dovgij chas buv v Makedoniyi carskim likarem Grecki arhitektori pobuduvali Arhelayu velichnij palac u novij stolici Makedoniyi Hudozhnik Zevksis yakij perebuvav pri makedonskomu dvori stvoriv chudovi tvori sho prikrashali rezidenciyu makedonskogo pravitelya ta privablyuvali do stolici Makedoniyi bagato inozemciv Sokrat govoriv pro Arhelaj sho do nogo yizdyat ne zaradi jogo samogo a zaradi togo shob podivitisya na jogo palac na yakij vin vitrativ 400 hv todi yak na vlasnu osvitu vin nichogo ne vitrativ U Makedoniyi Evripid znahodivsya blizko pivtora rokiv do svoyeyi smerti v 406 do n e Koristuvavsya velikoyu povagoyu carya i navit zajmav oficijnu posadu Z visloviv Plutarha Arhelaj na benketi koli odin z najkrashih jogo zastolnikov poprosiv u nogo zolotu chashu veliv rabovi pidnesti yiyi Evripidu a u vidpovid na zdivuvannya viproshuvav skazav Tobi lichit prositi a Evripidu otrimuvati bez prohannya Diodor pishe sho Arhelaj buv vipadkovo poranenij na polyuvanni svoyim kohancem Kraterom i pomer hocha Aristotel vvazhav sho Arhelaj stav zhertvoyu zmovi Chasto zamahu vchinyayutsya cherez te sho deyaki z monarhiv zganbili lyudini plotskoyi zv yazkom Take zamah Kratera na Arhelaya Krater zavzhdi obtyazhuvavsya ciyeyu zv yazkom tak sho viyavilosya dosit nikchemnogo privodu a same toj obicyav vidati za nogo odnu zi svoyih dochok ale obicyanki svogo ne dotrimav odnak golovnoyu prichinoyu nepriyaznogo stavlennya Kratera do Arhelayu taki posluzhilo te sho vin obtyazhuvavsya lyubovnoyi zv yazkom z nim Do ciyeyi zmovi z tiyeyi zh prichini primknuv i Gellenokrat z Larissa Arhelaj koristuvavsya jogo molodistyu ale ne dotrimav svoyeyi obicyanki i ne povernuv jogo na batkivshinu todi toj virishiv sho Arhelaj skladavsya z nim u zv yazku ne po lyubovnomu zahoplennyu a prosto proyavlyayuchi svoyu nahabnist Keruvav zamahom na Arhelaya Dekamnih vin pershij nalashtovuvav proti nogo zmovnikiv prichinoyu jogo gnivu bulo te sho Arhelaj vidav jogo dlya bichuvannya poetovi Evripidu Platon dotrimuyetsya 3 j versiyi najbilsh pravdopodibnoyu zmovniki vbili carya zaradi vladi i progolosili Kratera carem ale cherez kilka dniv vin sam buv ubitij inshim zmovnikom Prestol Makedoniyi uspadkuvav sin Arhelaya Orest yakij buv she ditinoyu PrimitkiArhelaj grecheskij car Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Platon Gorgij Fukidid 2 100 Diodor 13 49 Aristotel Politika Dzherela