Термін давньоруська мова (також давньоукраїнська мова, давньосхіднослов'янська мова) вживається для позначення:
- сукупності діалектів, якими розмовляло слов'янське населення Русі (спільносхіднослов'янська мова);
- наддіалектної писемної мови, якою користувались у Русі (давньоруська (давньокиївська) писемно-літературна мова). Проте, на сьогодні остаточно спростовані теорії про давньоруську мовну єдність.
Давньоруська мова рѹсьскъ ꙗзыкъ | |
---|---|
Поширена в | Русь |
Регіон | Східна Європа |
Носії | 0 (мертва мова) |
Місце | Мертва мова; Розвинулася в сучасні близькоспоріднені східнослов'янські мови |
Писемність | кирилиця і глаголиця |
Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
Час розходження | приблизно XIV ст. |
Офіційний статус | |
Державна | Русь[] |
Офіційна | Русь[] |
Коди мови | |
ISO 639-3 | orv |
Науковці мають істотно різні погляди на давньоруську мову. Ряд дослідників вважають давньоруською лише письмово-літературну мову, заперечуючи існування в минулому спільної усної давньосхіднослов'янської мови.
Не слід плутати давньоруську мову зі староцерковнослов'янською (та її пізнішими формами), яка була літературною мовою середньовічних слов'ян і за походженням є південнослов'янською.
Походження
Слов'янські діалекти Київської Русі
Проблема існування спільної східнослов'янської мови
Сучасні східнослов'янські мови мають ряд спільних рис, що відрізняють їх від інших слов'янських мов. На цей факт спирається гіпотеза про існування в минулому спільної мови східних слов'ян, на основі якої утворилися українська, білоруська та російська мови. Прихильниками цієї гіпотези були О. Востоков, І. Срезневський, О. Потебня, О. Соболевський, О. Шахматов, Л. Васильєв, М. Дурново, Б. Ляпунов, Г. Ільїнський, Л. Булаховський, А. Селіщев, С. Обнорський, М. Грунський, В. Виноградов, Р. Аванесов, П. Кузнецов, В. Борковський, Ф. Філін, М. Жовтобрюх, В. Колесов, В. Марков, В. Німчук та ін.
Вже на початку XX століття український лінгвіст Степан Смаль-Стоцький висловив іншу точку зору. Помітивши певні спільні риси української та сербської мов, що не властиві російській мові, він висловив гіпотезу про формування української та інших східнослов'янських мов безпосередньо з праслов'янської мови і заперечив існування в минулому спільної мови східних слов'ян. Згідно з цією точкою зору, спільні риси східнослов'янських мов з'явились не через спільне походження, а внаслідок взаємного впливу вже після розпаду давньослов'янської спільноти. Такої точки зору дотримувались і дотримуються Є. Тимченко, І. Огієнко, Ю. Шевельов, Віталій Русанівський, О. Ткаченко, Г. Півторак, І. Матвіяс, В. Скляренко та ін.
Між прихильниками двох точок зору точилася жвава наукова дискусія. Наявний на той час лінгвістичний матеріал не дозволяв надати перевагу жодній з двох гіпотез. Згасання дискусії у другій половині XX століття було викликане політичними чинниками. У тридцятих роках низка видатних українських лінгвістів, зокрема Є. Тимченко, були репресовані, а з кінця 1940-х років ідеологи радянського режиму вдалися до поширення історичної концепції про Київську Русь як «колиску трьох братніх народів». Ця концепція містила і постулат про існування за часів Київської Русі «єдиної давньоруської народності» з єдиною мовою. Публічне поширення інших точок зору в Радянському Союзі було заборонене. Вважалося, що в гіпотетичній давньоруській мові існували говори північно-західних територій із цоканням (нерозрізненням [ц] і [ч]) (дивіться Давньоновгородський діалект), проривним ґ, формою родового відмінку однини жіночого роду на -ѣ (у женѣ) та на південних і південно-східних — з розрізненням [ц] і [ч] , фрикативним [г] (або [h], [γ]), формою родового відмінку однини жіночого роду на -ы (у жены) та ін. Діалектні відмінності були і в лексиці. Подальший розвиток діалектних рис пов'язувався із т. зв. посиленням феодальної роздрібненості Русі (кінець XI — 2-а половина XII ст.).
Ситуація змінилася лише в 1990-ті роки. Внаслідок розпаду СРСР припинився ідеологічний тиск, і дискусія повернулась у наукове русло.
Накопичений за пів століття лінгвістичний матеріал дозволив поставити крапку в суперечці про існування в минулому спільної східнослов'янської мови. Ключову роль у цьому відіграли результати дослідження новгородських берестяних грамот. Російський лінгвіст А. Залізняк виявив, що у мові старіших грамот специфічні риси давньоновгородського діалекту виявляються найяскравіше. В мові пізніших грамот специфічних новгородських рис стає менше. Отже відбувалося не розходження, а зближення новгородського діалекту з іншими слов'янськими діалектами Київської Русі. Таким чином остаточно з'ясовано, що давньоновгородський діалект розвинувся з праслов'янської мовної єдності незалежно від давньокиївського.
Російський лінгвіст С. Л. Ніколаєв на основі аналізу історичного розвитку системи наголосів у діалектах слов'янських мов дійшов висновку, що й ряд інших племен Київської Русі походили з різних гілок слов'янства і розмовляли віддаленими слов'янськими діалектами.
Російський лінгвіст Г. А. Хабургаєв заперечує існування єдиної давньоруської мови і розглядає діалекти XI—XII століття як безпосередню спадщину пізньопраслав'янської епохи, а загальні риси східнослов'янських мов сформувалися в результаті конвергентних процесів початково неоднорідних слов'янських діалектів, що вступили у взаємодію на території Східної Європи.
Протягом часу існування Київської Русі відбувалось певне зближення слов'янських діалектів на її території, однак паралельно йшов процес формування нових фонетичних, лексичних, морфологічних та граматичних рис, що є специфічними для сучасних української, білоруської та російської мов. Отже гіпотезу про існування у минулому спільної мови східних слов'ян можна вважати спростованою.
Застосування терміна «давньоруська мова» до слов'янських діалектів Київської Русі у роботах сучасних лінгвістів є даниною традиції і не відображає реальної лінгвістичної картини того періоду.
Походження
Донедавна вважалося, що східнослов'янські племена (словени, кривичі, в'ятичі, радимичі, дреговичі, східні поляни, волиняни, древляни, сіверяни, угличі (уличі), тиверці, дуліби, білі хорвати) розмовляли близькоспорідненими східнослов'янськими діалектами, які виділилися із праслов'янської етномовної спільності приблизно в VI ст. н. е.
Згідно з сучасними даними, згадані східнослов'янські племена походять з різних діалектних зон спільнослов'янської мови. Давній східнослов'янський мовний ареал був діалектно досить виразно здиференційований. Монолітної, структурно одноманітної мови не було. Мовні особливості східнослов'янських діалектів реконструюються на основі свідчень писемних пам'яток, написаних кирилицею (відомі з серед. XI ст., окр. написи — з поч. X ст.), та сучасних східнослов'янських говірок із залученням матеріалу інших слов'янських мов.
За наслідками процесу занепаду редукованих в XI—XIII столітті, південь і південний захід (територія руської мови й пізніше майбутніх української та білоруської мов) виявилися протиставленими півночі й північному сходові (територія майбутньої російської мови).
Писемна мова Русі
Давньоруська чи місцевий варіант старослов'янської?
Питання про існування в Русі спільної писемної мови є значно менш контроверсійним. Абсолютна більшість лінгвістів визнає існування такої мови. Все ж у науковому товаристві існує дискусія щодо виправданості застосування терміна «давньоруська мова».
На відміну від сучасних літературних мов східнослов'янських народів, писемна мова часів Русі була значно менш пов'язана з місцевими діалектами. Бурхливий розвиток писемності на Русі розпочався з приходом на її терени християнства. Разом з християнством на Русі почала поширюватись і писемна мова слов'янського перекладу Святого Письма — Староцерковнослов'янська мова (церковнослов'янська) писемна мова. Цю мову створили в середині IX століття Кирило і Мефодій на основі діалекту, яким розмовляли предки сучасних македонців, що жили тоді на дещо більшій території, до якої належало також рідне місто Кирила та Мефодія Солунь (нині місто Салоніки в Греції). Крім македонських, ця мова містила також моравські елементи, оскільки Кирило і Мефодій тривалий час вели місіонерську діяльність серед слов'ян Великоморавії. Наприкінці IX століття мова слов'янського перекладу Святого Письма зазнала подальшої модифікації на території Болгарії.
Отже, церковнослов'янська писемна мова, яка прийшла в Русь разом із християнством, поєднувала в собі лінгвістичні особливості македонських, моравських та болгарських діалектів. Слов'янські діалекти Русі у формуванні цієї мови участі не брали.
Перебуваючи в обігу на Руси, церковнослов'янська мова вбирала в себе дедалі більше рис місцевих діалектів. Глибина цього процесу була різною в різних сферах застосування мови. Найменшого впливу зазнали канонічні тексти релігійного змісту. Мова цих текстів залишалася найбільш близькою до початкового варіанту церковнослов'янської писемної мови.
У світських документах вплив місцевих діалектів був сильніший. Пишучи договори, купчі грамоти тощо їхні автори не могли обійтися без побутової лексики, яку вони змушені були брати з розмовної мови. Отже мова світських документів Русі дедалі більше поєднувала в собі як церковнослов'янську основу, так і деякі риси місцевих діалектів. Щодо співвідношення цих двох складових думки лінгвістів різняться. Частина дослідників, не заперечуючи присутність у писемній мові Русі місцевих елементів, вважає, що в своїй основі все ж залишалась церковнослов'янською. Тому вони вважають, доречнішим вважати її місцевим варіантом церковнослов'янської мови. Однак більшість філологів, визнаючи церковноослов'янську основу давньоруської мови, все ж вважають що присутність східнослов'янських елементів є настільки значною, що дозволяє говорити про окрему давньоруську писемну мову.[]
Лінгвістичні риси
Частина фонетичних, лексичних і граматичних рис зближує давньоруську мову з іншими східнослов'янськими, а також південнослов'янськими та західнослов'янськими мовами. Разом з тим давньоруська мова відрізняється рядом специфічних рис. Високорозвиненими були лексична, словотворча і граматична системи, які успадкували багато рис праслов'янської мови і разом з тим виробили чимало іновацій.
Фонетика
Фонетичними фактами дописемного періоду стали повноголосся та початкові ро, ло з праслов'янських сполук or, ol перед приголосними при циркумфлексовій інтонації як специфічно східнослов'янська реалізація закону відкритого складу у сполученнях голосних із [r], [l] (див. метатеза плавних у слов'янських мовах); такі рефлекси першої палаталізації і йотації, як палатальні ч’, ж’ (через ступінь дж’) з праслов'янських tj, dj (свѣча, межа) і kt, gt перед голосними переднього ряду (печи, мочи) та ін.
Після деназалізації праслов'янських носових голосних (X ст.) система вокалізму налічувала десять фонем: голосні переднього ряду [і], [e] (= відкритий [ε]), [ѣ] (= закритий [е], близький до [і], або ж дифтонг [іе]), [ь] (= редукований, надкороткий [е]), [a] та непереднього ряду [ы], [у], [о], [ъ] (= редукований, надкороткий [о]), [а]. У системі консонантизму було 26 фонем:
- губні [п], [б], [в (w)] (імовірно, губно-губний), [м],
- передньоязикові тверді [д], [т], /z/ [з], /s/ [с], [н], [р], [л]
- середньоязикові — /zʲ/ [з’], /sʲ/ [с’], /ɕ/ [ш’], /ʑ/ [ж’], /d͡ʑ/ [дж’], /t͡sʲ/ [ц’], /t͡ɕ/ [ч’], [ш'ч’], [ж'дж’], [н’], [р’], [л’]
- задньоязикові [к], [ґ] (на півночі) та [γ] (або [h]) (на півдні), [х].
Звук [j] був позиційним варіантом голосної фонеми [і]. Приголосний ф вживався тільки в запозичених (в основному з грецької мови) словах (Примітка: не зважаючи на написання літери ф, її зазвичай вимовляли як [хв], або заміняли на х (Охрѣмъ або Ехрѣмъ з грец. Εφραίμ) або п (Пилипъ з грец. Φιλίππος)).
Перед голосними переднього ряду приголосні зберігали позиційну палаталізованість, що виникла у праслов'янській мові в результаті дії закону складового сингармонізму. Друге пом'якшення приголосних (2-а половина XI ст.) призвело до ліквідації відмінності між фонематичною та позиційною м'якістю (не в усіх діалектах давньоукраїнської мови цей процес відбувся послідовно): палатальні приголосні змінилися на палаталізовані (передньоязикові за місцем творення). Якості приголосного і голосного стали взаємопов'язаними в єдиній функціональній одиниці — . Після занепаду редукованих голосних за приголосними фонемами закріпилася диференційна ознака палаталізованості, а за голосними — лабіалізованості (у більшості говірок). Занепад слабких редукованих (XI—XIII ст.) привів до їх повної девокалізації, сильні [ъ], [ь] перейшли відповідно в [о], [е] (позиц. різновиди [ы], [ь] — голосні [ы], [і] — у сильній позиції змінилися у протоукраїнських і протобілоруських діалектах в [ы], [і], у проторосійських — в [о], [е]). Унаслідок занепаду редукованих у фонологічній системі давньоукраїнської мови сталися важливі зміни: скоротилася кількість голосних фонем, перебудувалися фонемні відношення, виникли закриті склади, відбулися процеси спрощення, асиміляції і дисиміляції у нових групах приголосних та ін. Праслов'янські інтонаційні розрізнення втратилися; наголос став динамічним.
Граматика
- Іменник
Граматична будова давньоруської мови була флективною. У системі іменника розрізнялися три роди (чоловічий, жіночий і середній), три числа (однина, двоїна і множина) і сім відмінків. Типи відмінювання іменників (їх було шість) визначалися характером давньої (праіндоєвропейської) основи. У пізній давньоруській мові відбувалася перебудова відмінкової системи, перегрупування типів відмінювання залежно від роду й закінчення, що призвело до формування відмінкових систем сучасних східнослов'янських мов з 3-4 відмінами.
- Прикметник
Прикметники мали іменну й займенникову форми (якісні — добръ, добрыи; відносні — камѧнь, камѧный; вищий ступінь порівняння — добрѣи, добрѣишии) (ѧ — юс малий, ѣ — ять). Найвищий ступінь утворювався описово.
- Дієслово
Дієслова розрізнялися за двома основами: теперішнього часу й інфінітива. Від основи теперішнього часу утворювалися наказовий спосіб, активний і пасивний дієприкметники теперішнього часу; від основи інфінітива — супін, аорист, імперфект, активні й пасивні дієприкметники минулого часу, дієприкметник минулого часу на -л-. Форми минулого часу були прості (аорист, імперфект) і складені (перфект, плюсквамперфект).
Функціонування
За час функціонування давньоукраїнської мови відбулися
- занепад давньої системи відмінювання іменників,
- формування числівника як окремої частини мови,
- втрата супіна,
- виникнення єдиної форми минулого часу на основі перфекта,
- нових форм умовного та наказового способів, дієприслівників та ін.
На основі церковнослов'янської мови і діалектів відбувалися контакти давньоукраїнської мови з багатьма мовами: грецькою, тюркськими, фіно-угорськими тощо.
Застосування
Давньоруська мова мала розгалужені стилі (юридично-діловий, літописний, світсько-художній) і виконувала всі державні та світські культурні функції. Це мова «Руської Правди», «Повісті временних літ», «Слова о полку Ігоревім», «Повчання Володимира Мономаха», «Моління Данила Заточника» та ін. У різних регіонах Русі вона поступово збагачувалася місцевими лексичними та стилістичними особливостями і згодом стала основою формування української, білоруської і російської писемно-літературних мов давнього періоду.
Давньоруська літературна мова поєднувала в різних типах писемності особливості народнорозмовної та церковнослов'янської мов. Церковнослов'янська мова української редакції, тобто позначена впливом східнослов'янських діалектів, закріпилася як мова церкви, церковної літератури та богослужіння.
Приклад
«Заповіт» Т. Шевченка давньоруською мовою (переклав Андрій Андрусяк)
ЗАВѢТЪ Шьвьчєнъковъ
Въ гробѣ мѧ по съмьрти
Погрєбѣтє чинъмь
Сєрєдѣ широка полꙗ
Милꙑ Ѹкраинꙑ
Ꙗко бꙑхъ рольѭ широкѫ
Дънѣпръ жє и скалꙑ
Видѣти а чюти моглъ
Громъ ѥго нємалꙑи
А сънєсє ѿъ Ѹкраинꙑ
Въ синѥѥ морє
Кръвь ворожьѭ, а тако
И рольѭ и горꙑ
Вьргѫ вьсє, поущѭ сѧ
Къ самомѹ Богѹ
Молитъ сѧ… А пєрєжє
Ꙗ нє знаѭ Бога.
А погрєбъшє възидѣтє
Вєригꙑ поръвѣтє
Ворога кръвьѭ зълоѭ
Волѭ ѡкропитє
И тъгдꙑ въ домѹ вєлицѣ
Вольни въ новѣ родѣ
Помѧнѫти мѧ мозѣтє
Въ добрѣ рѣчи годѣ.
Див. також
Примітки
- Шевельов, Юрій (2002). . Харків: «АКТА». Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
- В. І. Тихоша, М. Я. Плющ, С. О. Караман. Рідна мова 10. К., «Освіта» 2004.
- Мозер Міхаель. Українська мова // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2019. — С. 596—601. — 842 с. — .
- * Глущенко В. А., Півторак Г. П. Давньоруська мова // Українська мова: енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000.
- Хабургаев, Г. А. (2005). Языки мира. Славянские языки (російська) . Москва: Academia. с. 418—437.
- Залізняк Л. Л. Якою мовою говорили в давньому Києві? / Таврійські студії N1: Історичні науки / Крим. ун-т культури, мистецтв і туризму. — Сімф.: Фенікс, 2011.
Джерела
- Глущенко В. А., Півторак Г. П. Давньоруська мова [ 17 липня 2019 у Wayback Machine.] // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- Глущенко В. А., Півторак Г. П. Давньоруська мова // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Німчук В. В.. Живе мовлення півдня Київської Русі [ 10 червня 2019 у Wayback Machine.] / Історія української культури. Том 1. — Київ, 2001.
- Німчук В. В.. Літературні мови Київської Русі [ 7 грудня 2015 у Wayback Machine.] / Історія української культури. Том 1. — Київ, 2001.
- Німчук В. В.. Давньоруська спадщина в лексиці української мови. — Київ: Наукова думка, 1992. — 416 с.
- Півторак Г. П. Мовна ситуація в Київській Русі [ 20 червня 2019 у Wayback Machine.] / Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски» [ 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]. — К., 2001 (2-ге вид., доп. — К., 2004)
- Потебня А. А. Два исследования о звуках рус. языка. Воронеж, 1866;
- Соболевский А. И. Лекции по истории рус. языка. К., 1888;
- Шахматов А. А. Очерк древнейшего периода истории рус. языка. Пг., 1915; Введение в курс истории рус. языка. Пг., 1916;
- Smal-Stockyj voň S., Gartner T. Grammatik der ruthenischen (ukrainischen) Sprache. Wien, 1913 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Смаль-Стоцький С. Розвиток поглядів про сім'ю слов'янських мов і їх взаємне споріднення. // Зап. наук. т-ва ім. Т. Г. Шевченка. Праці філологічної секції, 1925 [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Тимченко Є. Слов'янська єдність і становище української мови в слов'янській родині / Україна № 3 [ 29 грудня 2017 у Wayback Machine.], 1924;
- Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам'ятників письменської староукраїнщини XI—XVIII вв. — К., 1924;
- Якубинский Л. П. История древнерус. языка. М., 1953;
- Шахматов А. А. Истор. морфология рус. языка. М., 1957;
- Срезневский И. И. Материалы для Словаря древнерус. языка, т. 1 — 3. М., 1958;
- Филин Ф. П. Образование языка вост. славян. М., 1962; Происхождение рус., укр. и белорус. языков. Ленинград, 1972;
- Німчук В. В. Історія української мови. Морфологія / Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Наукова думка, 1978. — 539 с. ;
- Жовтобрюх М. А., Русанівський В. М., Скляренко В. Г. Історія української мови. Фонетика [ 27 грудня 2017 у Wayback Machine.]. К., 1979;
- Колесов В. В. Истор. фонетика рус. языка. М., 1980;
- Історія української мови. Синтаксис / Г. П. Арполенко, А. П. Грищенко, В. В. Німчук ; редкол.: А. П. Грищенко (відп. ред.), В. В, Німчук, В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Наук. думка, 1983. — 503 с.;
- Історія української мови. Лексика і фразеологія / В. О. Винник, В. Й. Горобець, В. Л. Карпова [та ін.]; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Наук. думка, 1983. — 742 с.;
- Півторак Г. П. Формування і діалектна диференціація давньоруської мови. К., 1988;
- Півторак Г. П. Українська мова: погляд крізь віки [ 22 квітня 2018 у Wayback Machine.]. — Газета «Голос України» (№ 67 (6822), 11.04.2018)
- Словник-довідник «Слова о полку Ігоревім»:
- Зализняк А. А. Древненовгородский диалект. [ 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] Москва, 1995 (2-е изд., М., 2004).
- Николаев С. Л. Раннее диалектное членение и внешние связи восточнославянских диалектов, [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Вопросы языкознания, 1994, № 3.
Посилання
- В'ячеслав Корнієнко. Населення Київської держави розмовляло староукраїнською мовою [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] // Радіо «Свобода». — 01.03.2020.
- Олександр Палій. Українська мова: крапочка над нашим «і» // УНІАН, 9.11.2011 [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Олексій Редченко. Не молитвою єдиною (українська мова в Київській Русі). Народна газета, № 29 (827) 13.08.2008 http://web.archive.org/web/20220129135148/http://redchenko.com/?p=175. Олексій Редченко. Українська граматика на стінах Софії Київської (ознаки сучасного українського пропису на графіті ХІ-ХІІІ ст.) [ 21 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Українська мова в Київській Русі (уривок із фільму «Сергій Висоцький. Пам'ять минулого», ДТРК «Культура», 2009) [ 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Літературні мови Київської Русі (В. В. Німчук) [ 7 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Праруська мова // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1479. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Termin davnoruska mova takozh davnoukrayinska mova davnoshidnoslov yanska mova vzhivayetsya dlya poznachennya sukupnosti dialektiv yakimi rozmovlyalo slov yanske naselennya Rusi spilnoshidnoslov yanska mova naddialektnoyi pisemnoyi movi yakoyu koristuvalis u Rusi davnoruska davnokiyivska pisemno literaturna mova Prote na sogodni ostatochno sprostovani teoriyi pro davnorusku movnu yednist Davnoruska mova rѹssk ꙗzykPoshirena vRusRegionShidna YevropaNosiyi0 mertva mova MisceMertva mova Rozvinulasya v suchasni blizkosporidneni shidnoslov yanski moviPisemnistkirilicya i glagolicyaKlasifikaciyaIndoyevropejska sim ya Balto slov yanska gilkaSlov yanska grupaShidnoslov yanska pidgrupaDavnoruska mova dd dd dd Chas rozhodzhennyapriblizno XIV st Oficijnij statusDerzhavnaRus dzherelo OficijnaRus dzherelo Kodi moviISO 639 3orv Naukovci mayut istotno rizni poglyadi na davnorusku movu Ryad doslidnikiv vvazhayut davnoruskoyu lishe pismovo literaturnu movu zaperechuyuchi isnuvannya v minulomu spilnoyi usnoyi davnoshidnoslov yanskoyi movi Ne slid plutati davnorusku movu zi starocerkovnoslov yanskoyu ta yiyi piznishimi formami yaka bula literaturnoyu movoyu serednovichnih slov yan i za pohodzhennyam ye pivdennoslov yanskoyu Pohodzhennya li ul li ul li ul Slov yanski dialekti Kiyivskoyi RusiProblema isnuvannya spilnoyi shidnoslov yanskoyi movi Suchasni shidnoslov yanski movi mayut ryad spilnih ris sho vidriznyayut yih vid inshih slov yanskih mov Na cej fakt spirayetsya gipoteza pro isnuvannya v minulomu spilnoyi movi shidnih slov yan na osnovi yakoyi utvorilisya ukrayinska biloruska ta rosijska movi Prihilnikami ciyeyi gipotezi buli O Vostokov I Sreznevskij O Potebnya O Sobolevskij O Shahmatov L Vasilyev M Durnovo B Lyapunov G Ilyinskij L Bulahovskij A Selishev S Obnorskij M Grunskij V Vinogradov R Avanesov P Kuznecov V Borkovskij F Filin M Zhovtobryuh V Kolesov V Markov V Nimchuk ta in Vzhe na pochatku XX stolittya ukrayinskij lingvist Stepan Smal Stockij visloviv inshu tochku zoru Pomitivshi pevni spilni risi ukrayinskoyi ta serbskoyi mov sho ne vlastivi rosijskij movi vin visloviv gipotezu pro formuvannya ukrayinskoyi ta inshih shidnoslov yanskih mov bezposeredno z praslov yanskoyi movi i zaperechiv isnuvannya v minulomu spilnoyi movi shidnih slov yan Zgidno z ciyeyu tochkoyu zoru spilni risi shidnoslov yanskih mov z yavilis ne cherez spilne pohodzhennya a vnaslidok vzayemnogo vplivu vzhe pislya rozpadu davnoslov yanskoyi spilnoti Takoyi tochki zoru dotrimuvalis i dotrimuyutsya Ye Timchenko I Ogiyenko Yu Shevelov Vitalij Rusanivskij O Tkachenko G Pivtorak I Matviyas V Sklyarenko ta in Mizh prihilnikami dvoh tochok zoru tochilasya zhvava naukova diskusiya Nayavnij na toj chas lingvistichnij material ne dozvolyav nadati perevagu zhodnij z dvoh gipotez Zgasannya diskusiyi u drugij polovini XX stolittya bulo viklikane politichnimi chinnikami U tridcyatih rokah nizka vidatnih ukrayinskih lingvistiv zokrema Ye Timchenko buli represovani a z kincya 1940 h rokiv ideologi radyanskogo rezhimu vdalisya do poshirennya istorichnoyi koncepciyi pro Kiyivsku Rus yak kolisku troh bratnih narodiv Cya koncepciya mistila i postulat pro isnuvannya za chasiv Kiyivskoyi Rusi yedinoyi davnoruskoyi narodnosti z yedinoyu movoyu Publichne poshirennya inshih tochok zoru v Radyanskomu Soyuzi bulo zaboronene Vvazhalosya sho v gipotetichnij davnoruskij movi isnuvali govori pivnichno zahidnih teritorij iz cokannyam nerozriznennyam c i ch divitsya Davnonovgorodskij dialekt prorivnim g formoyu rodovogo vidminku odnini zhinochogo rodu na ѣ u zhenѣ ta na pivdennih i pivdenno shidnih z rozriznennyam c i ch frikativnim g abo h g formoyu rodovogo vidminku odnini zhinochogo rodu na y u zheny ta in Dialektni vidminnosti buli i v leksici Podalshij rozvitok dialektnih ris pov yazuvavsya iz t zv posilennyam feodalnoyi rozdribnenosti Rusi kinec XI 2 a polovina XII st Situaciya zminilasya lishe v 1990 ti roki Vnaslidok rozpadu SRSR pripinivsya ideologichnij tisk i diskusiya povernulas u naukove ruslo Nakopichenij za piv stolittya lingvistichnij material dozvoliv postaviti krapku v superechci pro isnuvannya v minulomu spilnoyi shidnoslov yanskoyi movi Klyuchovu rol u comu vidigrali rezultati doslidzhennya novgorodskih berestyanih gramot Rosijskij lingvist A Zaliznyak viyaviv sho u movi starishih gramot specifichni risi davnonovgorodskogo dialektu viyavlyayutsya najyaskravishe V movi piznishih gramot specifichnih novgorodskih ris staye menshe Otzhe vidbuvalosya ne rozhodzhennya a zblizhennya novgorodskogo dialektu z inshimi slov yanskimi dialektami Kiyivskoyi Rusi Takim chinom ostatochno z yasovano sho davnonovgorodskij dialekt rozvinuvsya z praslov yanskoyi movnoyi yednosti nezalezhno vid davnokiyivskogo Rosijskij lingvist S L Nikolayev na osnovi analizu istorichnogo rozvitku sistemi nagolosiv u dialektah slov yanskih mov dijshov visnovku sho j ryad inshih plemen Kiyivskoyi Rusi pohodili z riznih gilok slov yanstva i rozmovlyali viddalenimi slov yanskimi dialektami Rosijskij lingvist G A Haburgayev zaperechuye isnuvannya yedinoyi davnoruskoyi movi i rozglyadaye dialekti XI XII stolittya yak bezposerednyu spadshinu piznopraslav yanskoyi epohi a zagalni risi shidnoslov yanskih mov sformuvalisya v rezultati konvergentnih procesiv pochatkovo neodnoridnih slov yanskih dialektiv sho vstupili u vzayemodiyu na teritoriyi Shidnoyi Yevropi Protyagom chasu isnuvannya Kiyivskoyi Rusi vidbuvalos pevne zblizhennya slov yanskih dialektiv na yiyi teritoriyi odnak paralelno jshov proces formuvannya novih fonetichnih leksichnih morfologichnih ta gramatichnih ris sho ye specifichnimi dlya suchasnih ukrayinskoyi biloruskoyi ta rosijskoyi mov Otzhe gipotezu pro isnuvannya u minulomu spilnoyi movi shidnih slov yan mozhna vvazhati sprostovanoyu Zastosuvannya termina davnoruska mova do slov yanskih dialektiv Kiyivskoyi Rusi u robotah suchasnih lingvistiv ye daninoyu tradiciyi i ne vidobrazhaye realnoyi lingvistichnoyi kartini togo periodu Pohodzhennya Donedavna vvazhalosya sho shidnoslov yanski plemena sloveni krivichi v yatichi radimichi dregovichi shidni polyani volinyani drevlyani siveryani uglichi ulichi tiverci dulibi bili horvati rozmovlyali blizkosporidnenimi shidnoslov yanskimi dialektami yaki vidililisya iz praslov yanskoyi etnomovnoyi spilnosti priblizno v VI st n e Zgidno z suchasnimi danimi zgadani shidnoslov yanski plemena pohodyat z riznih dialektnih zon spilnoslov yanskoyi movi Davnij shidnoslov yanskij movnij areal buv dialektno dosit virazno zdiferencijovanij Monolitnoyi strukturno odnomanitnoyi movi ne bulo Movni osoblivosti shidnoslov yanskih dialektiv rekonstruyuyutsya na osnovi svidchen pisemnih pam yatok napisanih kiriliceyu vidomi z sered XI st okr napisi z poch X st ta suchasnih shidnoslov yanskih govirok iz zaluchennyam materialu inshih slov yanskih mov Za naslidkami procesu zanepadu redukovanih v XI XIII stolitti pivden i pivdennij zahid teritoriya ruskoyi movi j piznishe majbutnih ukrayinskoyi ta biloruskoyi mov viyavilisya protistavlenimi pivnochi j pivnichnomu shodovi teritoriya majbutnoyi rosijskoyi movi Pisemna mova RusiBerestyana gramota 591 z kirilichnoyu abetkoyu 11 st Berestyani gramoti Onfima z kirilichnoyu abetkoyu 13 st Davnoruska chi miscevij variant staroslov yanskoyi Pitannya pro isnuvannya v Rusi spilnoyi pisemnoyi movi ye znachno mensh kontroversijnim Absolyutna bilshist lingvistiv viznaye isnuvannya takoyi movi Vse zh u naukovomu tovaristvi isnuye diskusiya shodo vipravdanosti zastosuvannya termina davnoruska mova Na vidminu vid suchasnih literaturnih mov shidnoslov yanskih narodiv pisemna mova chasiv Rusi bula znachno mensh pov yazana z miscevimi dialektami Burhlivij rozvitok pisemnosti na Rusi rozpochavsya z prihodom na yiyi tereni hristiyanstva Razom z hristiyanstvom na Rusi pochala poshiryuvatis i pisemna mova slov yanskogo perekladu Svyatogo Pisma Starocerkovnoslov yanska mova cerkovnoslov yanska pisemna mova Cyu movu stvorili v seredini IX stolittya Kirilo i Mefodij na osnovi dialektu yakim rozmovlyali predki suchasnih makedonciv sho zhili todi na desho bilshij teritoriyi do yakoyi nalezhalo takozh ridne misto Kirila ta Mefodiya Solun nini misto Saloniki v Greciyi Krim makedonskih cya mova mistila takozh moravski elementi oskilki Kirilo i Mefodij trivalij chas veli misionersku diyalnist sered slov yan Velikomoraviyi Naprikinci IX stolittya mova slov yanskogo perekladu Svyatogo Pisma zaznala podalshoyi modifikaciyi na teritoriyi Bolgariyi Otzhe cerkovnoslov yanska pisemna mova yaka prijshla v Rus razom iz hristiyanstvom poyednuvala v sobi lingvistichni osoblivosti makedonskih moravskih ta bolgarskih dialektiv Slov yanski dialekti Rusi u formuvanni ciyeyi movi uchasti ne brali Perebuvayuchi v obigu na Rusi cerkovnoslov yanska mova vbirala v sebe dedali bilshe ris miscevih dialektiv Glibina cogo procesu bula riznoyu v riznih sferah zastosuvannya movi Najmenshogo vplivu zaznali kanonichni teksti religijnogo zmistu Mova cih tekstiv zalishalasya najbilsh blizkoyu do pochatkovogo variantu cerkovnoslov yanskoyi pisemnoyi movi U svitskih dokumentah vpliv miscevih dialektiv buv silnishij Pishuchi dogovori kupchi gramoti tosho yihni avtori ne mogli obijtisya bez pobutovoyi leksiki yaku voni zmusheni buli brati z rozmovnoyi movi Otzhe mova svitskih dokumentiv Rusi dedali bilshe poyednuvala v sobi yak cerkovnoslov yansku osnovu tak i deyaki risi miscevih dialektiv Shodo spivvidnoshennya cih dvoh skladovih dumki lingvistiv riznyatsya Chastina doslidnikiv ne zaperechuyuchi prisutnist u pisemnij movi Rusi miscevih elementiv vvazhaye sho v svoyij osnovi vse zh zalishalas cerkovnoslov yanskoyu Tomu voni vvazhayut dorechnishim vvazhati yiyi miscevim variantom cerkovnoslov yanskoyi movi Odnak bilshist filologiv viznayuchi cerkovnooslov yansku osnovu davnoruskoyi movi vse zh vvazhayut sho prisutnist shidnoslov yanskih elementiv ye nastilki znachnoyu sho dozvolyaye govoriti pro okremu davnorusku pisemnu movu dzherelo Lingvistichni risi Chastina fonetichnih leksichnih i gramatichnih ris zblizhuye davnorusku movu z inshimi shidnoslov yanskimi a takozh pivdennoslov yanskimi ta zahidnoslov yanskimi movami Razom z tim davnoruska mova vidriznyayetsya ryadom specifichnih ris Visokorozvinenimi buli leksichna slovotvorcha i gramatichna sistemi yaki uspadkuvali bagato ris praslov yanskoyi movi i razom z tim virobili chimalo inovacij Fonetika Fonetichnimi faktami dopisemnogo periodu stali povnogolossya ta pochatkovi ro lo z praslov yanskih spoluk or ol pered prigolosnimi pri cirkumfleksovij intonaciyi yak specifichno shidnoslov yanska realizaciya zakonu vidkritogo skladu u spoluchennyah golosnih iz r l div metateza plavnih u slov yanskih movah taki refleksi pershoyi palatalizaciyi i jotaciyi yak palatalni ch zh cherez stupin dzh z praslov yanskih tj dj svѣcha mezha i kt gt pered golosnimi perednogo ryadu pechi mochi ta in Pislya denazalizaciyi praslov yanskih nosovih golosnih X st sistema vokalizmu nalichuvala desyat fonem golosni perednogo ryadu i e vidkritij e ѣ zakritij e blizkij do i abo zh diftong ie redukovanij nadkorotkij e a ta neperednogo ryadu y u o redukovanij nadkorotkij o a U sistemi konsonantizmu bulo 26 fonem gubni p b v w imovirno gubno gubnij m perednoyazikovi tverdi d t z z s s n r l serednoyazikovi zʲ z sʲ s ɕ sh ʑ zh d ʑ dzh t sʲ c t ɕ ch sh ch zh dzh n r l zadnoyazikovi k g na pivnochi ta g abo h na pivdni h Zvuk j buv pozicijnim variantom golosnoyi fonemi i Prigolosnij f vzhivavsya tilki v zapozichenih v osnovnomu z greckoyi movi slovah Primitka ne zvazhayuchi na napisannya literi f yiyi zazvichaj vimovlyali yak hv abo zaminyali na h Ohrѣm abo Ehrѣm z grec Efraim abo p Pilip z grec Filippos Pered golosnimi perednogo ryadu prigolosni zberigali pozicijnu palatalizovanist sho vinikla u praslov yanskij movi v rezultati diyi zakonu skladovogo singarmonizmu Druge pom yakshennya prigolosnih 2 a polovina XI st prizvelo do likvidaciyi vidminnosti mizh fonematichnoyu ta pozicijnoyu m yakistyu ne v usih dialektah davnoukrayinskoyi movi cej proces vidbuvsya poslidovno palatalni prigolosni zminilisya na palatalizovani perednoyazikovi za miscem tvorennya Yakosti prigolosnogo i golosnogo stali vzayemopov yazanimi v yedinij funkcionalnij odinici Pislya zanepadu redukovanih golosnih za prigolosnimi fonemami zakripilasya diferencijna oznaka palatalizovanosti a za golosnimi labializovanosti u bilshosti govirok Zanepad slabkih redukovanih XI XIII st priviv do yih povnoyi devokalizaciyi silni perejshli vidpovidno v o e pozic riznovidi y golosni y i u silnij poziciyi zminilisya u protoukrayinskih i protobiloruskih dialektah v y i u protorosijskih v o e Unaslidok zanepadu redukovanih u fonologichnij sistemi davnoukrayinskoyi movi stalisya vazhlivi zmini skorotilasya kilkist golosnih fonem perebuduvalisya fonemni vidnoshennya vinikli zakriti skladi vidbulisya procesi sproshennya asimilyaciyi i disimilyaciyi u novih grupah prigolosnih ta in Praslov yanski intonacijni rozriznennya vtratilisya nagolos stav dinamichnim Gramatika Imennik Dokladnishe Istoriya ukrayinskogo vidminka Gramatichna budova davnoruskoyi movi bula flektivnoyu U sistemi imennika rozriznyalisya tri rodi cholovichij zhinochij i serednij tri chisla odnina dvoyina i mnozhina i sim vidminkiv Tipi vidminyuvannya imennikiv yih bulo shist viznachalisya harakterom davnoyi praindoyevropejskoyi osnovi U piznij davnoruskij movi vidbuvalasya perebudova vidminkovoyi sistemi peregrupuvannya tipiv vidminyuvannya zalezhno vid rodu j zakinchennya sho prizvelo do formuvannya vidminkovih sistem suchasnih shidnoslov yanskih mov z 3 4 vidminami Prikmetnik Dokladnishe Istoriya ukrayinskogo prikmetnika Prikmetniki mali imennu j zajmennikovu formi yakisni dobr dobryi vidnosni kamѧn kamѧnyj vishij stupin porivnyannya dobrѣi dobrѣishii ѧ yus malij ѣ yat Najvishij stupin utvoryuvavsya opisovo Diyeslovo Dokladnishe Istoriya ukrayinskogo diyeslova Diyeslova rozriznyalisya za dvoma osnovami teperishnogo chasu j infinitiva Vid osnovi teperishnogo chasu utvoryuvalisya nakazovij sposib aktivnij i pasivnij diyeprikmetniki teperishnogo chasu vid osnovi infinitiva supin aorist imperfekt aktivni j pasivni diyeprikmetniki minulogo chasu diyeprikmetnik minulogo chasu na l Formi minulogo chasu buli prosti aorist imperfekt i skladeni perfekt plyuskvamperfekt Funkcionuvannya Za chas funkcionuvannya davnoukrayinskoyi movi vidbulisya zanepad davnoyi sistemi vidminyuvannya imennikiv formuvannya chislivnika yak okremoyi chastini movi vtrata supina viniknennya yedinoyi formi minulogo chasu na osnovi perfekta novih form umovnogo ta nakazovogo sposobiv diyeprislivnikiv ta in Na osnovi cerkovnoslov yanskoyi movi i dialektiv vidbuvalisya kontakti davnoukrayinskoyi movi z bagatma movami greckoyu tyurkskimi fino ugorskimi tosho Zastosuvannya Davnoruska mova mala rozgaluzheni stili yuridichno dilovij litopisnij svitsko hudozhnij i vikonuvala vsi derzhavni ta svitski kulturni funkciyi Ce mova Ruskoyi Pravdi Povisti vremennih lit Slova o polku Igorevim Povchannya Volodimira Monomaha Molinnya Danila Zatochnika ta in U riznih regionah Rusi vona postupovo zbagachuvalasya miscevimi leksichnimi ta stilistichnimi osoblivostyami i zgodom stala osnovoyu formuvannya ukrayinskoyi biloruskoyi i rosijskoyi pisemno literaturnih mov davnogo periodu Davnoruska literaturna mova poyednuvala v riznih tipah pisemnosti osoblivosti narodnorozmovnoyi ta cerkovnoslov yanskoyi mov Cerkovnoslov yanska mova ukrayinskoyi redakciyi tobto poznachena vplivom shidnoslov yanskih dialektiv zakripilasya yak mova cerkvi cerkovnoyi literaturi ta bogosluzhinnya Priklad Zapovit T Shevchenka davnoruskoyu movoyu pereklav Andrij Andrusyak ZAVѢT Shvchyenkov V grobѣ mѧ po smrti Pogryebѣtye chinm Syeryedѣ shiroka polꙗ Milꙑ Ѹkrainꙑ Ꙗko bꙑh rolѭ shirokѫ Dnѣpr zhye i skalꙑ Vidѣti a chyuti mogl Grom ѥgo nyemalꙑi A snyesye ѿ Ѹkrainꙑ V sinѥѥ morye Krv vorozhѭ a tako I rolѭ i gorꙑ Vrgѫ vsye poushѭ sѧ K samomѹ Bogѹ Molit sѧ A pyeryezhye Ꙗ nye znaѭ Boga A pogryebshye vzidѣtye Vyerigꙑ porvѣtye Voroga krvѭ zloѭ Volѭ ѡkropitye I tgdꙑ v domѹ vyelicѣ Volni v novѣ rodѣ Pomѧnѫti mѧ mozѣtye V dobrѣ rѣchi godѣ Div takozhStarocerkovnoslov yanska mova Staroukrayinska mova Davnoruska etnokulturna spilnist Istoriya ukrayinskoyi movi Pam yatki ukrayinskoyi moviPrimitkiShevelov Yurij 2002 Harkiv AKTA Arhiv originalu za 4 grudnya 2016 Procitovano 19 grudnya 2016 V I Tihosha M Ya Plyush S O Karaman Ridna mova 10 K Osvita 2004 ISBN 966 04 0467 0 Mozer Mihael Ukrayinska mova Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 2 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2019 S 596 601 842 s ISBN 978 966 00 1740 5 Glushenko V A Pivtorak G P Davnoruska mova Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 Haburgaev G A 2005 Yazyki mira Slavyanskie yazyki rosijska Moskva Academia s 418 437 Zaliznyak L L Yakoyu movoyu govorili v davnomu Kiyevi Tavrijski studiyi N1 Istorichni nauki Krim un t kulturi mistectv i turizmu Simf Feniks 2011 DzherelaGlushenko V A Pivtorak G P Davnoruska mova 17 lipnya 2019 u Wayback Machine Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Glushenko V A Pivtorak G P Davnoruska mova Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Nimchuk V V Zhive movlennya pivdnya Kiyivskoyi Rusi 10 chervnya 2019 u Wayback Machine Istoriya ukrayinskoyi kulturi Tom 1 Kiyiv 2001 Nimchuk V V Literaturni movi Kiyivskoyi Rusi 7 grudnya 2015 u Wayback Machine Istoriya ukrayinskoyi kulturi Tom 1 Kiyiv 2001 Nimchuk V V Davnoruska spadshina v leksici ukrayinskoyi movi Kiyiv Naukova dumka 1992 416 s Pivtorak G P Movna situaciya v Kiyivskij Rusi 20 chervnya 2019 u Wayback Machine Pohodzhennya ukrayinciv rosiyan bilorusiv ta yihnih mov Mifi i pravda pro troh brativ slov yanskih zi spilnoyi koliski 1 lyutogo 2012 u Wayback Machine K 2001 2 ge vid dop K 2004 Potebnya A A Dva issledovaniya o zvukah rus yazyka Voronezh 1866 Sobolevskij A I Lekcii po istorii rus yazyka K 1888 Shahmatov A A Ocherk drevnejshego perioda istorii rus yazyka Pg 1915 Vvedenie v kurs istorii rus yazyka Pg 1916 Smal Stockyj von S Gartner T Grammatik der ruthenischen ukrainischen Sprache Wien 1913 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Smal Stockij S Rozvitok poglyadiv pro sim yu slov yanskih mov i yih vzayemne sporidnennya Zap nauk t va im T G Shevchenka Praci filologichnoyi sekciyi 1925 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Timchenko Ye Slov yanska yednist i stanovishe ukrayinskoyi movi v slov yanskij rodini Ukrayina 3 29 grudnya 2017 u Wayback Machine 1924 Shahmatov O Krimskij A Narisi z istoriyi ukrayinskoyi movi ta hrestomatiya z pam yatnikiv pismenskoyi staroukrayinshini XI XVIII vv K 1924 Yakubinskij L P Istoriya drevnerus yazyka M 1953 Shahmatov A A Istor morfologiya rus yazyka M 1957 Sreznevskij I I Materialy dlya Slovarya drevnerus yazyka t 1 3 M 1958 Filin F P Obrazovanie yazyka vost slavyan M 1962 Proishozhdenie rus ukr i belorus yazykov Leningrad 1972 Nimchuk V V Istoriya ukrayinskoyi movi Morfologiya Institut movoznavstva im O O Potebni Kiyiv Naukova dumka 1978 539 s Zhovtobryuh M A Rusanivskij V M Sklyarenko V G Istoriya ukrayinskoyi movi Fonetika 27 grudnya 2017 u Wayback Machine K 1979 Kolesov V V Istor fonetika rus yazyka M 1980 Istoriya ukrayinskoyi movi Sintaksis G P Arpolenko A P Grishenko V V Nimchuk redkol A P Grishenko vidp red V V Nimchuk V M Rusanivskij ta in K Nauk dumka 1983 503 s Istoriya ukrayinskoyi movi Leksika i frazeologiya V O Vinnik V J Gorobec V L Karpova ta in AN URSR In t movoznavstva im O O Potebni Kiyiv Nauk dumka 1983 742 s Pivtorak G P Formuvannya i dialektna diferenciaciya davnoruskoyi movi K 1988 Pivtorak G P Ukrayinska mova poglyad kriz viki 22 kvitnya 2018 u Wayback Machine Gazeta Golos Ukrayini 67 6822 11 04 2018 Slovnik dovidnik Slova o polku Igorevim Zaliznyak A A Drevnenovgorodskij dialekt 6 lyutogo 2012 u Wayback Machine Moskva 1995 2 e izd M 2004 Nikolaev S L Rannee dialektnoe chlenenie i vneshnie svyazi vostochnoslavyanskih dialektov 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Voprosy yazykoznaniya 1994 3 PosilannyaV yacheslav Korniyenko Naselennya Kiyivskoyi derzhavi rozmovlyalo staroukrayinskoyu movoyu 29 chervnya 2020 u Wayback Machine Radio Svoboda 01 03 2020 Oleksandr Palij Ukrayinska mova krapochka nad nashim i UNIAN 9 11 2011 24 sichnya 2018 u Wayback Machine Oleksij Redchenko Ne molitvoyu yedinoyu ukrayinska mova v Kiyivskij Rusi Narodna gazeta 29 827 13 08 2008 http web archive org web 20220129135148 http redchenko com p 175 Oleksij Redchenko Ukrayinska gramatika na stinah Sofiyi Kiyivskoyi oznaki suchasnogo ukrayinskogo propisu na grafiti HI HIII st 21 listopada 2017 u Wayback Machine Ukrayinska mova v Kiyivskij Rusi urivok iz filmu Sergij Visockij Pam yat minulogo DTRK Kultura 2009 31 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Literaturni movi Kiyivskoyi Rusi V V Nimchuk 7 grudnya 2015 u Wayback Machine Praruska mova Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1479 1000 ekz