Євге́н Костянти́нович Тимче́нко (псевдонім — Богун; 27 жовтня 1866, Полтава — 22 травня 1948, Київ) — український мовознавець-україніст, спеціаліст із санскриту, порівняльного мовознавства, поліглот (знав французьку, німецьку, англійську та італійську мови), перекладач (Метерлінк, Мопассан, Байрон та інші), академік АН УРСР, член-кореспондент AH CPCP (з 1929 року).
Євген Костянтинович Тимченко | |
---|---|
Народився | 27 жовтня 1866 Полтава, Російська імперія |
Помер | 22 травня 1948 (81 рік) Київ, УРСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія→УНР→СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | філолог, русист, українознавець, викладач університету |
Alma mater | Київський університет, Петербурзький університет |
Галузь | мовознавець—україніст, перекладач |
Заклад | Інститут мовознавства АН УРСР |
Вчене звання | Дійсний член НТШ, академік АН УРСР, член-кореспондент AH СРСР, професор Варшавського університету і Київського університету |
Членство | НАН України Академія наук СРСР Наукове товариство імені Шевченка |
Роботи у Вікіджерелах Тимченко Євген Костянтинович у Вікісховищі |
Автор праць із фонетики, граматики, лексики, лексикографії, діалектології та історії української мови, автор підручників, загалом понад ста праць (деякі з них ще й досі не опубліковані, окремі мають сучасні передруки). Автор першого перекладу фінського епосу «Калевала» українською мовою.
Активний член Братства тарасівців, дійсний член НТШ, член Київської Старої Громади (1918–1932), професор Київського університету й ІНО, з 1918 року — голова Постійної Комісії для складання історичного словника української мови УАН. Учасник правописної конференції 1927 року.
Дмитро Павличко у передмові до видання «Калевали» в перекладі Євгена Тимченка зауважить:
Євген Тимченко духовно і фізично належить до плеяди найкращих українських інтелігентів, що їх розтоптала комуністична система.
Життєпис
Народився 27 жовтня 1866 року в Полтаві в родині службовця. У 1889—1890 роках навчався в Петербурзькому університеті як вільний слухач. У 1891—1893 роках працював у державних установах Києва і Чернігова, в редакції «Киевской старины», в бібліотеці Київського університету. 1910 року закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Викладав російську мову в середніх навчальних закладах та Вищих жіночих курсах, магістр російської мови та словесності. Працював у редакції часопису «Киевская старина».
У 1914—1915 роках, після захисту дисертації, викладав у Варшавському університеті. 1916 року евакуювався до Ростова, де організував товариство «Просвіта».
1918 року делегований до Центральної Ради як представник «Просвіти». Брав участь у заснуванні Української академії наук. У 1918—1932 роках обіймав посаду професора Київського університету. У 1919—1930 роках працював головою Комісії для складання історичного словника української мови ВУАН, водночас був заступником голови соціально-економічного відділу Інституту української наукової мови ВУАН. У 1925—1928 роках член Комісії для впорядкування українського правопису при Наркомосі України. У 1930—1933 роках працював у відділі історії української мови Інституту мовознавства ВУАН. Звільнений за сфабрикованим звинуваченням про «участь у контрреволюційній діяльності СВУ».
1938 року безпідставно заарештований органами НКВС. Належність до контрреволюційної організації заперечив, але визнав свої «націоналістичні» погляди. 1939 року засуджений на 5 років заслання до Красноярського краю. 1943 року повернувся до Києва і старанням Максима Рильського та Леоніда Булаховського був прийнятий на попереднє місце роботи. З 1944 року працював старшим науковим співробітником Інституту мовознавства АН УРСР. Тривалий час не мав можливості опублікувати свої праці через заборону з боку радянської цензури (лише 1948 року посмертно з'явилася його стаття «Одна діалектна особливість вживання морфеми ся»).
Наукова і творча діяльність
У питаннях сучасної літературної мови представник архаїзаторсько-етнографічної школи, що орієнтувалася на самобутність розвитку мови в дусі відповідно пересіяних діалектних записів, а в історії мови — молодограматиком.
Виступав проти гіпотези про прасхідньослов'янську мову («Слов'янська одність і становище української мови в слов'янській родині» [ 27 січня 2018 у Wayback Machine.] // журнал «Україна», 1924). Пропонував увести до української абетки літери s (замість дз), z (замість дж) та j (замість й, зокрема в є, ї, ю, я) Євген Тимченко. Desiderata в справі нашого правопису. — Історія українського правопису. XVI—XX ст. — Київ, 2004. Харківська правописна конференція підтримала ідею щодо s та z , проте після того, як ЦК КП(б)У на чолі з Лазарем Кагановичем засудив впровадження нових літер, конференція анулювала своє рішення.
Разом з Володимиром Науменком та іншими співробітниками журналу «Киевская старина» уклав тлумачний словник української мови, який після остаточної редакції Бориса Грінченка став відомий як «Словник Грінченка».
Твором життя Тимченка є «Історичний словник українського язика (XIV—XVIII ст.)». Тимченко склав його прототип на поч. ХХ ст. і він мав бути виданий як додаток до «Словаря української мови» Б.Грінченка (1907–1909), але перший том (А–Ж) в дуже поширеній версії при співпраці Е.Волошина, К. Лазаревської та Г.Петренка вийшов лише у 1930–1932 роках. Розгром української культури в УСРР припинив працю над словником, черговий випуск знищений у друкарні. Картки для дальших випусків зберігаються в Інституті мовознавства в Києві.
Перекладав карельсько-фінський і естонський народні епоси («Калевала», Львів, 1901, «Калевіпоег» — частково) і з французької мови (Мопассан, Метерлінк, Гюґо).
Вибрані праці
- Еліас Леннрот. Ораторія КАЛЕВАЛА. 50 рун Євген Тимченко Львів, [НТШ], 1901, 361 сторінка.
Монографії [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- «Причинки до української діалектології» (К., 1908).
- «Функции генетива в южнорусской языковой области» [ 7 грудня 2016 у Wayback Machine.] (Варшава, 1913)
- «Льокатив в українській мові» [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (К., 1925).
- «Номінатив і датив в українській мові» [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (К., 1925).
- «Вокатив і інструменталь в українській мові» [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (К, 1926).
- «Акузатив в українській мові» [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] (К., 1928).
- Відмінки іменників української мови: студії Євгена Тимченка 1913—1928 років / Ред. М. Г. Железняк, , С. Ю. Бортник, Р. М. Кушнір, М. І. Мельник, М. І. Степаненко, Я. С. Яцків. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. doi:10.37068/b/9789660299610 [репринтне видання].
Словники
- Словник Грінченка (у співавторстві)
- Русско-малорусский словарь. (2 тт., 1897–1899).
- Русско-малорусский словарь. Т. 1 (А–О). 1897.
- «Історичний словник українського язика» (Т. 1, — Т. 2; Х.-К., 1930—1932; перевидано 1985).
- «Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст.» (У 2 кн.; К., 2002). — Кн. 1. А-Н, — Кн. 2. О-Я.
Підручники
- «Українська граматика» [ 19 лютого 2018 у Wayback Machine.] (К., 1907, 1917, 1918).
- «Українська граматика для шкіл середніх» (1918)
- «Українська граматика для ІІІ і IV кляси шкіл середніх» (1918)
- «Курс історії українського язика. Вступ і фонетика» [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] (К., 1927; 2-е вид. 1930).
Статті
- Програма до збирання діалектичних одмін української мови (1910, у співпраці з К.Михальчуком)
- Мірза-Авакянц — «Читанка з історії України», ч. 1, вип. 1 (1922)
- О. Колесса — Південно-волинське городище і городиські рукописні памятники XII—XVI в. (1923)
- Вказівки, як записувати діалектичні матеріали на укр. язиковім обширі (1925)
- Рід в українській мові // Збірник історично-філологічного відділу ВУАН. — № 76-б, ч. 2. — 1928. — С. 125—138;
- Пам'яті Бориса Михайловича Ляпунова // Наукові записки Інституту мовознавства АН УРСР. — Т. 2-3. — 1946. — С. 242—248;
- Одна діалектна особливість вживання морфеми -ся // Наукові записки Інституту мовознавства АН УРСР. — Т. 6. — 1948. — С. 74-75;
Примітки
- Железняк М. Г., Іщенко О. С. (2022), Синтаксична спадщина Євгена Тимченка, doi:10.37068/b/9789660299610-iv-xvi, процитовано 19 грудня 2022
- Дмитро Павличко в передмові до видання «Калевали» в перекладі Є.Тимченка зізнається:
1973 року, перебуваючи у Фінляндії, при підготовці фінського номера «Всесвіту і маючи намір приступити до вивчення мови суомі», щоб перекласти «Калевалу», я простідював Тимченків переклад. Мене вразила його багатюща лексика, витонченість і віртуозність. Я зрозумів, що «Калевалу» краще за Тимченка не перекладу…
- Дмитро Павличко:
Його прізвище у матеріалах слідства стоїть поруч з іменами М.Грушевського, А.Кримського, С.Єфремова, А.Ніковського, Л.Старицької-Черняхівської, В.Дурдуківського та багатьох інших. Він найближчий до цих людей, але ув'язнити його могли і за дружні контакти з неокласиками, тобто з молодим поколінням великих талантів і мучеників за Україну
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 березня 2016. Процитовано 17 лютого 2012.
- Вдруге переклад буде видано у 1928 році вже в Києві, і нарешті третій на сьогодні — відредагований Д.Павличком — вийшов у 1995 році
Література
- Юркова О. В. Тимченко Євген Костянтинович [ 23 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 83. — .
- Тимченко (псевд. Богун) Євген // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. Аркадій Жуковський. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1995. — Кн. 2, [т. 11] : Доповнення і виправлення. — С. 3208. — .
- Тимченко Євген // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1898. — 1000 екз.
- Огієнко І. Історичний словник української мови [ 28 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Історія української літературної мови / Іван Огієнко; Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К.: Наша культура і наука, 2001. — 440 с. — .
- Дмитро Павличко. Калевала. // Калевала. — К.: Основи, 1995.
- Тимченко Євген Костянтинович // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України — 75. 1930—2005: Матеріали до історії / В. Г. Скляренко (відп. ред.). — К.: Довіра, 2005. — С. 391—392.
- Кримський А. Життєпис проф. Є. К. Тимченка (складений їм самим) // Записки історично-філологічного відділу ВУАН. — Кн. І: 1919 р. / Гол. ред. Д. І. Багалій. Видання УАН. — К., 1919. — С. LC—LCI.
- Булаховський Л. А. Євген Костянтинович Тимченко // Наукові записки Інституту мовознавства АН УРСР. — Т. 6. — 1948. — С. 127—130.
- Жовтобрюх М. А. Є. К. Тимченко як дослідник української мови // Українська мова і література в школі. — 1966. — № 10. — С. 8-24.
- Жовтобрюх М. А. Євген Костянтинович Тимченко — вчений і педагог // Мовознавство. — 1991. — № 5. — С. 63-69.
- Кровицька О. В. Лексикографічна спадщина Є.Тимченка // Українська мова. — 2007. — № 1. — С. 74-81.
- Євген Тимченко — вчений і громадський діяч; Наукова спадщина Є.Тимченка як джерело мовознавчих досліджень [Добірки статей] // Українська історична та діалектна лексика. — Львів, 1996. — Вип. 3. — С. 4-188.
- Булахов М. Г. Тимченко Евгений Константинович. // Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 3. — Минск, 1978. — С. 228—230.
- Тимченко Є. Вокатив і інструменталь в українській мові / Є. Тимченко. — Київ: Українська Академія Наук, 1926. — 118 с. — Режим доступу: https://nibu.kyiv.ua/elfond/tymchenko_vokatyv_i_instrumental_v_ukrajinskij_movi/tymchenko_vokatyv_i_instrumental_v_ukrajinskij_movi.pdf [ 26 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
- Євген Тимченко на сайті інституту мовознавства НАН України [ 24 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Євген Тимченко. З української складні [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Zbruch, 27.10.2016.
- Присвятив своє життя слову. До 150-річчя від дня народження Є. Тимченка (1866—1948) // Дати і події, [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] 2016, друге півріччя : календар знамен. дат № 2 (8) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2016. — С. 111—113.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Timchenko Yevge n Kostyanti novich Timche nko psevdonim Bogun 27 zhovtnya 1866 Poltava 22 travnya 1948 Kiyiv ukrayinskij movoznavec ukrayinist specialist iz sanskritu porivnyalnogo movoznavstva poliglot znav francuzku nimecku anglijsku ta italijsku movi perekladach Meterlink Mopassan Bajron ta inshi akademik AN URSR chlen korespondent AH CPCP z 1929 roku Yevgen Kostyantinovich TimchenkoNarodivsya 27 zhovtnya 1866 1866 10 27 Poltava Rosijska imperiyaPomer 22 travnya 1948 1948 05 22 81 rik Kiyiv URSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya UNR SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist filolog rusist ukrayinoznavec vikladach universitetuAlma mater Kiyivskij universitet Peterburzkij universitetGaluz movoznavec ukrayinist perekladachZaklad Institut movoznavstva AN URSRVchene zvannya Dijsnij chlen NTSh akademik AN URSR chlen korespondent AH SRSR profesor Varshavskogo universitetu i Kiyivskogo universitetuChlenstvo NAN Ukrayini Akademiya nauk SRSR Naukove tovaristvo imeni ShevchenkaRoboti u Vikidzherelah Timchenko Yevgen Kostyantinovich u Vikishovishi Avtor prac iz fonetiki gramatiki leksiki leksikografiyi dialektologiyi ta istoriyi ukrayinskoyi movi avtor pidruchnikiv zagalom ponad sta prac deyaki z nih she j dosi ne opublikovani okremi mayut suchasni peredruki Avtor pershogo perekladu finskogo eposu Kalevala ukrayinskoyu movoyu Aktivnij chlen Bratstva tarasivciv dijsnij chlen NTSh chlen Kiyivskoyi Staroyi Gromadi 1918 1932 profesor Kiyivskogo universitetu j INO z 1918 roku golova Postijnoyi Komisiyi dlya skladannya istorichnogo slovnika ukrayinskoyi movi UAN Uchasnik pravopisnoyi konferenciyi 1927 roku Dmitro Pavlichko u peredmovi do vidannya Kalevali v perekladi Yevgena Timchenka zauvazhit Yevgen Timchenko duhovno i fizichno nalezhit do pleyadi najkrashih ukrayinskih inteligentiv sho yih roztoptala komunistichna sistema ZhittyepisNarodivsya 27 zhovtnya 1866 roku v Poltavi v rodini sluzhbovcya U 1889 1890 rokah navchavsya v Peterburzkomu universiteti yak vilnij sluhach U 1891 1893 rokah pracyuvav u derzhavnih ustanovah Kiyeva i Chernigova v redakciyi Kievskoj stariny v biblioteci Kiyivskogo universitetu 1910 roku zakinchiv istoriko filologichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Vikladav rosijsku movu v serednih navchalnih zakladah ta Vishih zhinochih kursah magistr rosijskoyi movi ta slovesnosti Pracyuvav u redakciyi chasopisu Kievskaya starina U 1914 1915 rokah pislya zahistu disertaciyi vikladav u Varshavskomu universiteti 1916 roku evakuyuvavsya do Rostova de organizuvav tovaristvo Prosvita 1918 roku delegovanij do Centralnoyi Radi yak predstavnik Prosviti Brav uchast u zasnuvanni Ukrayinskoyi akademiyi nauk U 1918 1932 rokah obijmav posadu profesora Kiyivskogo universitetu U 1919 1930 rokah pracyuvav golovoyu Komisiyi dlya skladannya istorichnogo slovnika ukrayinskoyi movi VUAN vodnochas buv zastupnikom golovi socialno ekonomichnogo viddilu Institutu ukrayinskoyi naukovoyi movi VUAN U 1925 1928 rokah chlen Komisiyi dlya vporyadkuvannya ukrayinskogo pravopisu pri Narkomosi Ukrayini U 1930 1933 rokah pracyuvav u viddili istoriyi ukrayinskoyi movi Institutu movoznavstva VUAN Zvilnenij za sfabrikovanim zvinuvachennyam pro uchast u kontrrevolyucijnij diyalnosti SVU 1938 roku bezpidstavno zaareshtovanij organami NKVS Nalezhnist do kontrrevolyucijnoyi organizaciyi zaperechiv ale viznav svoyi nacionalistichni poglyadi 1939 roku zasudzhenij na 5 rokiv zaslannya do Krasnoyarskogo krayu 1943 roku povernuvsya do Kiyeva i starannyam Maksima Rilskogo ta Leonida Bulahovskogo buv prijnyatij na poperednye misce roboti Z 1944 roku pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom Institutu movoznavstva AN URSR Trivalij chas ne mav mozhlivosti opublikuvati svoyi praci cherez zaboronu z boku radyanskoyi cenzuri lishe 1948 roku posmertno z yavilasya jogo stattya Odna dialektna osoblivist vzhivannya morfemi sya Pomer 22 travnya 1948 roku Naukova i tvorcha diyalnistU pitannyah suchasnoyi literaturnoyi movi predstavnik arhayizatorsko etnografichnoyi shkoli sho oriyentuvalasya na samobutnist rozvitku movi v dusi vidpovidno peresiyanih dialektnih zapisiv a v istoriyi movi molodogramatikom Vistupav proti gipotezi pro prashidnoslov yansku movu Slov yanska odnist i stanovishe ukrayinskoyi movi v slov yanskij rodini 27 sichnya 2018 u Wayback Machine zhurnal Ukrayina 1924 Proponuvav uvesti do ukrayinskoyi abetki literi s zamist dz z zamist dzh ta j zamist j zokrema v ye yi yu ya Yevgen Timchenko Desiderata v spravi nashogo pravopisu Istoriya ukrayinskogo pravopisu XVI XX st Kiyiv 2004 Harkivska pravopisna konferenciya pidtrimala ideyu shodo s ta z prote pislya togo yak CK KP b U na choli z Lazarem Kaganovichem zasudiv vprovadzhennya novih liter konferenciya anulyuvala svoye rishennya Razom z Volodimirom Naumenkom ta inshimi spivrobitnikami zhurnalu Kievskaya starina uklav tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi yakij pislya ostatochnoyi redakciyi Borisa Grinchenka stav vidomij yak Slovnik Grinchenka Tvorom zhittya Timchenka ye Istorichnij slovnik ukrayinskogo yazika XIV XVIII st Timchenko sklav jogo prototip na poch HH st i vin mav buti vidanij yak dodatok do Slovarya ukrayinskoyi movi B Grinchenka 1907 1909 ale pershij tom A Zh v duzhe poshirenij versiyi pri spivpraci E Voloshina K Lazarevskoyi ta G Petrenka vijshov lishe u 1930 1932 rokah Rozgrom ukrayinskoyi kulturi v USRR pripiniv pracyu nad slovnikom chergovij vipusk znishenij u drukarni Kartki dlya dalshih vipuskiv zberigayutsya v Instituti movoznavstva v Kiyevi Perekladav karelsko finskij i estonskij narodni eposi Kalevala Lviv 1901 Kalevipoeg chastkovo i z francuzkoyi movi Mopassan Meterlink Gyugo Vibrani praciElias Lennrot Oratoriya KALEVALA 50 run Yevgen Timchenko Lviv NTSh 1901 361 storinka Monografiyi 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Prichinki do ukrayinskoyi dialektologiyi K 1908 Funkcii genetiva v yuzhnorusskoj yazykovoj oblasti 7 grudnya 2016 u Wayback Machine Varshava 1913 Lokativ v ukrayinskij movi 20 grudnya 2016 u Wayback Machine K 1925 Nominativ i dativ v ukrayinskij movi 20 grudnya 2016 u Wayback Machine K 1925 Vokativ i instrumental v ukrayinskij movi 20 grudnya 2016 u Wayback Machine K 1926 Akuzativ v ukrayinskij movi 20 grudnya 2016 u Wayback Machine K 1928 Vidminki imennikiv ukrayinskoyi movi studiyi Yevgena Timchenka 1913 1928 rokiv Red M G Zheleznyak S Yu Bortnik R M Kushnir M I Melnik M I Stepanenko Ya S Yackiv Kiyiv Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2022 doi 10 37068 b 9789660299610 reprintne vidannya Slovniki Slovnik Grinchenka u spivavtorstvi Russko malorusskij slovar 2 tt 1897 1899 Russko malorusskij slovar T 1 A O 1897 Istorichnij slovnik ukrayinskogo yazika T 1 T 2 H K 1930 1932 perevidano 1985 Materiali do slovnika pisemnoyi ta knizhnoyi ukrayinskoyi movi XV XVIII st U 2 kn K 2002 Kn 1 A N Kn 2 O Ya Pidruchniki Ukrayinska gramatika 19 lyutogo 2018 u Wayback Machine K 1907 1917 1918 Ukrayinska gramatika dlya shkil serednih 1918 Ukrayinska gramatika dlya III i IV klyasi shkil serednih 1918 Kurs istoriyi ukrayinskogo yazika Vstup i fonetika 9 lipnya 2021 u Wayback Machine K 1927 2 e vid 1930 Statti Programa do zbirannya dialektichnih odmin ukrayinskoyi movi 1910 u spivpraci z K Mihalchukom Mirza Avakyanc Chitanka z istoriyi Ukrayini ch 1 vip 1 1922 O Kolessa Pivdenno volinske gorodishe i gorodiski rukopisni pamyatniki XII XVI v 1923 Vkazivki yak zapisuvati dialektichni materiali na ukr yazikovim obshiri 1925 Rid v ukrayinskij movi Zbirnik istorichno filologichnogo viddilu VUAN 76 b ch 2 1928 S 125 138 Pam yati Borisa Mihajlovicha Lyapunova Naukovi zapiski Institutu movoznavstva AN URSR T 2 3 1946 S 242 248 Odna dialektna osoblivist vzhivannya morfemi sya Naukovi zapiski Institutu movoznavstva AN URSR T 6 1948 S 74 75 PrimitkiZheleznyak M G Ishenko O S 2022 Sintaksichna spadshina Yevgena Timchenka doi 10 37068 b 9789660299610 iv xvi procitovano 19 grudnya 2022 Dmitro Pavlichko v peredmovi do vidannya Kalevali v perekladi Ye Timchenka ziznayetsya 1973 roku perebuvayuchi u Finlyandiyi pri pidgotovci finskogo nomera Vsesvitu i mayuchi namir pristupiti do vivchennya movi suomi shob pereklasti Kalevalu ya prostidyuvav Timchenkiv pereklad Mene vrazila jogo bagatyusha leksika vitonchenist i virtuoznist Ya zrozumiv sho Kalevalu krashe za Timchenka ne perekladu Dmitro Pavlichko Jogo prizvishe u materialah slidstva stoyit poruch z imenami M Grushevskogo A Krimskogo S Yefremova A Nikovskogo L Starickoyi Chernyahivskoyi V Durdukivskogo ta bagatoh inshih Vin najblizhchij do cih lyudej ale uv yazniti jogo mogli i za druzhni kontakti z neoklasikami tobto z molodim pokolinnyam velikih talantiv i muchenikiv za Ukrayinu PDF Arhiv originalu PDF za 11 bereznya 2016 Procitovano 17 lyutogo 2012 Vdruge pereklad bude vidano u 1928 roci vzhe v Kiyevi i nareshti tretij na sogodni vidredagovanij D Pavlichkom vijshov u 1995 rociLiteraturaYurkova O V Timchenko Yevgen Kostyantinovich 23 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 83 ISBN 978 966 00 1359 9 Timchenko psevd Bogun Yevgen Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red Arkadij Zhukovskij Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1995 Kn 2 t 11 Dopovnennya i vipravlennya S 3208 ISBN 5 7707 4049 3 Timchenko Yevgen Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1898 1000 ekz Ogiyenko I Istorichnij slovnik ukrayinskoyi movi 28 serpnya 2021 u Wayback Machine Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi Ivan Ogiyenko Uporyad avt ist biogr narisu ta primit M S Timoshik K Nasha kultura i nauka 2001 440 s ISBN 966 7821 01 3 Dmitro Pavlichko Kalevala Kalevala K Osnovi 1995 ISBN 5 7707 7649 8 Timchenko Yevgen Kostyantinovich Institut movoznavstva im O O Potebni NAN Ukrayini 75 1930 2005 Materiali do istoriyi V G Sklyarenko vidp red K Dovira 2005 S 391 392 Krimskij A Zhittyepis prof Ye K Timchenka skladenij yim samim Zapiski istorichno filologichnogo viddilu VUAN Kn I 1919 r Gol red D I Bagalij Vidannya UAN K 1919 S LC LCI Bulahovskij L A Yevgen Kostyantinovich Timchenko Naukovi zapiski Institutu movoznavstva AN URSR T 6 1948 S 127 130 Zhovtobryuh M A Ye K Timchenko yak doslidnik ukrayinskoyi movi Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1966 10 S 8 24 Zhovtobryuh M A Yevgen Kostyantinovich Timchenko vchenij i pedagog Movoznavstvo 1991 5 S 63 69 Krovicka O V Leksikografichna spadshina Ye Timchenka Ukrayinska mova 2007 1 S 74 81 Yevgen Timchenko vchenij i gromadskij diyach Naukova spadshina Ye Timchenka yak dzherelo movoznavchih doslidzhen Dobirki statej Ukrayinska istorichna ta dialektna leksika Lviv 1996 Vip 3 S 4 188 Bulahov M G Timchenko Evgenij Konstantinovich Bulahov M G Vostochnoslavyanskie yazykovedy Biobibliogr slovar t 3 Minsk 1978 S 228 230 Timchenko Ye Vokativ i instrumental v ukrayinskij movi Ye Timchenko Kiyiv Ukrayinska Akademiya Nauk 1926 118 s Rezhim dostupu https nibu kyiv ua elfond tymchenko vokatyv i instrumental v ukrajinskij movi tymchenko vokatyv i instrumental v ukrajinskij movi pdf 26 zhovtnya 2021 u Wayback Machine PosilannyaYevgen Timchenko na sajti institutu movoznavstva NAN Ukrayini 24 kvitnya 2015 u Wayback Machine Yevgen Timchenko Z ukrayinskoyi skladni 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Zbruch 27 10 2016 Prisvyativ svoye zhittya slovu Do 150 richchya vid dnya narodzhennya Ye Timchenka 1866 1948 Dati i podiyi 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine 2016 druge pivrichchya kalendar znamen dat 2 8 Nac parlam b ka Ukrayini Kiyiv 2016 S 111 113 Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela