Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Всеукраїнська правописна конференція тривала з 25 травня по 3 червня 1927 року в Харкові і була скликана з метою всеукра

Всеукраїнська правописна конференція

Всеукраїнська правописна конференція

Всеукраїнська правописна конференція тривала з 25 травня по 3 червня 1927 року в Харкові і була скликана з метою всеукраїнського обговорення проєкту Правопису 1926 року. До роботи конференції було залучено широке коло українських мовознавців та літераторів з Радянської України та Західної України, поділеної на той час між трьома державами. За результатами конференції було затверджено правопис, відомий як «харківський» або «скрипниківка», який був покликаний передусім згладити відмінності між різними правописами, що були у вжитку в той час. В 1930-их роках радянська влада суттєво змінила цей правопис, узгодивши його в деяких питаннях із правилами російської мови. Більшість учасників конференції пізніше було репресовано..

Історія

1 серпня 1925 року Народний комісаріат освіти УСРР скликав Державну Комісію для впорядкування українського правопису. Пленум цієї комісії двічі збирався в Харкові, тодішній столиці Радянської України, для вироблення проєкту українського правопису. Вироблений Державною Комісією проєкт (виданий окремою книжкою у 1926 році) поступив на розгляд правописної конференції.

Серед питань, які розглядала Конференція, були зокрема абетка (включення чи виключення окремих літер), письмо (латинка чи кирилиця), лексика (зокрема розбіжності між галицькою та наддніпрянською термінологією).

На тлі латинізації мов СРСР, що активно відбувалася у 1920-их, питання введення латинки виглядало актуальним. Водночас це питання було одним із найбільш поляризуючих. Його розглядали протягом двох днів, і під час голосування було вирішено зберегти кирилицю, при чому учасники розділилися майже порівну: 20 за латинку і 25 — проти. Радянська преса викривила результати голосування, подавши, нібито за латинку було лише 8 голосів. Основними аргументами проти латинки було те, що зміна абетки потягне величезні витрати, відгородить українців від росіян та сприятиме полонізації українців у Західній Україні.

Були пропозиції додати в кириличну абетку нові літери, зокрема: л̇ (на позначення середнього л — не твердого і не м'якого, як у слові "Ленко" — Л̇енко), ў на (позначення короткого "у", як в кінці слова "гуляв" — гуляў), ѕ (на позначення дж — ѕерело), z (на позначення дз — ґуzик) та j (на позначення й, зокрема в є, ї, ю, я — Украjіна). Також була пропозиція передавати м'які йотовані ближче до драгоманівки: "сьаду" (тобто "сяду"), "бjу, бйу" (тобто "б'ю"), "мьjата, мьята" (тобто "м'ята") тощо. Жодну з цих ідей не підтримали, так само як і пропозицію скасувати літеру ґ на користь літери г.

Всі постанови конференції мали лише дорадчий характер. Деякі питання конференція не розв'язала, а передала їх Державній Комісії при Наркомосвіти для остаточного вирішення.

Оцінка результатів конференції

Український мовознавець Степан Смаль-Стоцький відзначив:

«Найбільша хиба і причина повної невдачі конференції лежить поза конференцією. Як писати поодинокі слова, це мусить виходити само собою із правописної системи і тільки така система може бути предметом нарад і постанов конференції. Правописні системи можуть бути ріжні, а відповідно до системи і поодинокі слова можуть писатися ріжно. Отже для конференції треба було підготовити ясну і добре умотивовану ту правописну систему, яка по думці Правописної Комісії малаб лягти в основу українського правопису. Цього не зроблено. Бо виданий Правописною Комісією проєкт не подавав системи, тільки сам губився в подробицях, як я це показав в моїх увагах до проєкту. Річ ясна, що і конференція згубилася в подробицях, смішних голосуваннях і постановах. Не маючи твердого ґрунту під ногами, хиталася на всі боки, постановляла, то знов своїх постанов відрікалася. За браком належитого і свідомого ціли підготування конференція иншого результату дати не могла.»

Список учасників

  1. Олександр Бадан, журналіст-комуніст (Закарпаття). Репресований 1933 року.
  2. Іван Бойків О., лінґвіст, педагог, співробітник Інституту мовознавства. Помер 1932 року.
  3. Петро Бузук, лінґвіст, професор (Бесарабія), директор Інституту мовознавства Білор. АН. Репресований 1934 р. Розстріляний 1938 року.
  4. Леонід Булаховський, мовознавець, професор (Харків). Редактор правопису 1946 р. Помер 1961 року.
  5. Зиновій Висоцький (псевдо Степовий), журналіст, комуніст-укапіст (Дніпропетровщина). 1935—36 засуджений до розстрілу спецколеґією Харківського облсуду.
  6. Остап Вишня, письменник (Полтавщина). Репресований 1933 р. Звільнений 1943 року.
  7. , викладач української мови та літератури в київських вузах та на курсах українізації (Київ). Заарештований за справою СВУ і 9 місяців перебував під слідством. Після звільнення до грудня 1934 жив у Києві, після (вбивства Кірова) виїхав до Самарканда. Подальша доля невідома.
  8. Микола Вороний, письменник, перекладач (Дніпропетровщина). Репресований 1934 р. Розстріляний 1938 року.
  9. Всеволод Ганцов, мовознавець (Чернігів). Репресований за справою СВУ 1929—1946 рр. Повторно 1949—1956 рр. Помер 1979 року.
  10. Микола Гладкий, біолог (Чернігівщина). Редактор мови в газеті «Пролетарська Правда». Заарештований 1930 р, 1931 р. звільнений з обмеженням місць проживання. Помер 1947 року в Красноярську.
  11. Петро Гладкий, учитель (Чернігівщина). Незак. вища освіта. Близький до школи В. Ганцова. Заарештований 1937, розстріляний.
  12. Григорій Голоскевич, мовознавець (Поділля). Учень Олексія Шахматова, автор Правописного словника. Репресований за справою СВУ 1929 р, наклав на себе руки в Тобольську 1935 року.
  13. Микола Грунський, славіст, професор (Харківщина). У 40-х старший наук. співр. Інституту мовознавства. Помер 1951 року.
  14. Василь Дем'янчук, мовознавець (Західна Україна). Репресований 1938 р, розстріляний у Медвеж'єгорську, Карелія.
  15. Петро Дятлів, журналіст (Чернігівщина). Репресований у 1930-х.
  16. Майк Йогансен, письменник, мовознавець (Харків). Проєкт латинізації українського письма. Репресований, розстріляний 1937 року на засланні.
  17. Михайло Калинович, мовознавець, професор (Поділля). Керівник Інституту мовознавства 1937—41 рр. 1939—1944 був головою Відділення сусп. наук АН УРСР. Головний редактор словника 1948 року. Помер 1949 року.
  18. Євген Касьяненко, журналіст-комуніст, перекладач з нім. (Полтавщина). Репресований у 1930-х.
  19. Варфоломій Кириленко, учитель (Чернігівщина). 1942-го вивезено на примусові роботи до Німеччини. Помер 1965 року в Канаді.
  20. Кондрашенко С. О., педагог (Дніпропетровщина).
  21. Агатангел Кримський, академік (Волинь). Орієнталіст, історик української мови, редактор Академічного словника (1924). Репресований 1941 р. Помер 1942 року в м. Кустанай.
  22. Іван Ліщина-Мартиненко, викладач, архівіст (Полтавщина). 10 вересня 1929 року заарештований, засуджений на 10 років таборів, Біломорканал.
  23. Юрій Мазуренко, юрист (Донеччина), професор Харківського інституту народного господарства. Репресований 1934 року.
  24. Олександр Мізерницький, педагог (Холмщина). У 1925 голова спілки Робос. Репресований 1934 року.
  25. Мороз В. Б., педагог (Буковина).
  26. Андрій Музичка, літературознавець, професор (Західна Україна). Репресований у 1930-х. Висланий до РСФСР.
  27. Мусій М. І., учитель (Західна Україна).
  28. Микола Наконечний, мовознавець (Полтавщина). Співавтор фразеологічного словника 1959 р. Розробник основ української літературної вимови. Помер 1981 року.
  29. Кость Німчинов, мовознавець (Харківщина). Репресований 1937 року. подальша доля невідома.
  30. Сергій Пилипенко, журналіст (Київ). Директор Інституту літератури в Харкові. Репресований 1933 року.
  31. Микола Плевако, літературознавець, професор (Харківщина). Засланий до Казахстану 1938 року де помер за нез’ясованих обставин.
  32. Попів Олександр І., професор (Харківщина). Педагог та церковний діяч. Заарештований 1933 р, випущений 1939 року. Після війни на еміґрації.
  33. Антон Приходько, юрист, політичний діяч (Кубань),. Заступник наркома освіти. Репресований у 1930-х.
  34. Рахинський Володимир Т., викладач (Чернігівщина). директор педкурсів.
  35. Андрій Пісоцький (Річицький), літератор (Дніпропетровщина). Редактор українського видання «Капітал» Маркса. Репресований у 1930-х за звинуваченням у «перевиконанні хлібозаготівель».
  36. Степан Рудницький, географ (Перемишль). Приїхав на запрошення уряду УРСР 1927 року. Засланий на Соловки у 1930-х. Доля невідома.
  37. Савицький П. М., педагог (Західна Україна).
  38. Іларіон Свєнціцький, філолог, мистецтвознавець (Західна Україна). Помер 1956 року.
  39. Тадей Секунда, інженер-механік, перекладач (Західна Україна). Репресований у кін. 1930-х.
  40. Олекса Синявський, мовознавець, професор (Таврія). Репресований 1934 р. Розстріляний 1937 року.
  41. Василь Сімович, мовознавець, професор (Західна Україна). Помер 1944 року.
  42. Микола Скрипник, ідеолог українізації в Україні (1920—1930-х) (Донбас). Наклав на себе руки 1933 року.
  43. Іван Соколянський, дефектолог, професор (Кубань). Заарештований 1934 р, реабілітований, з 1939 р. у Москві. Помер 1960 року.
  44. Солодкий Н. Л., учитель (Херсонщина). 1933 р. закінчив Херсонський педагогічний інститут, завідувач кафедри української мови у Запоріжжі. Репресований 1937 року. Помер у тюрмі.
  45. Кирило Студинський, літературознавець, академік (Західна Україна). Депутат Верховної Ради УРСР з 1939 р. Помер за нез'ясованих обставин під час евакуації зі Львова 1941 року.
  46. Микола Сулима, педагог, професор (Харківщина). Працював у Кримському педагогічному інституті. Репресований після 1935 року за «український буржуазний націоналізм у синтаксисі». Відбував ув'язнення в Карагандинській області Казахстану. На початку 1950-х рр. на поселенні в м. Ухта (Комі). Подальша доля невідома.
  47. Євген Тимченко, мовознавець, професор (Полтава). Засланий 1937 р. З 1944 р. старший науковий співробітник Інституту мовознавства. Помер 1948 року.
  48. Борис Ткаченко, мовознавець (Харківщина). Учень Леоніда Булаховського й Олекси Синявського. Репресований 1937 року. Розстріляний.
  49. Ткаченко Г. В., учитель (Київщина).
  50. Василь Чапленко, мовознавець, письменник (Дніпропетровщина). З 1945 року на еміґрації.
  51. Яків Чепіга-Зеленкевич, професор, педагог (Херсонщина). Помер на засланні 1938 року.
  52. Микола Чернявський, письменник (Дніпропетровщина). Репресований у 1930-х. Помер 1948 року.
  53. , професор (Поділля). З 1932 р. професор Білгородського педагогічного інституту, 1933—39 рр. завідувач кафедри рос. мови та літератури Тамбовського пед. інст. Після 1939 р. професор Одеського університету. Помер 1980 року.
  54. Володимир Щепотьєв, етнограф, історик літератури (Полтава). Засуджений за справою СВУ, засланий на три роки. Після повернення 1937 року репресований.
  55. Володимир Ярошенко, мовознавець (Полтавщина). Учень Олексія Шахматова. Репресований 1934 р. У 1944—57 на педагогічній роботі. Помер 1957 року.

Примітки

  1. ua_etymology, Максимwrote in; 10:40:00, 2007-03-06 10:40:00 Максим maksymus ua_etymology 2007-03-06. (en-us) . Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
  2. . Російсько-українські словники (укр.). 5 травня 2010. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 14 жовтня 2018.
  3. Василь Сімович. Правописна конференція. [ 19 липня 2020 у Wayback Machine.] — газета "Діло", 12.07.1927, с.2
  4. Микола Скрипник. Підсумки правописної дискусії [ 18 липня 2020 у Wayback Machine.] — Вісті ВУЦВК, 19 червня 1927
  5. . zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020.
  6. . zbruc.eu (укр.). Архів оригіналу за 13 жовтня 2020. Процитовано 21 липня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vseukrayinska pravopisna konferenciya trivala z 25 travnya po 3 chervnya 1927 roku v Harkovi i bula sklikana z metoyu vseukrayinskogo obgovorennya proyektu Pravopisu 1926 roku Do roboti konferenciyi bulo zalucheno shiroke kolo ukrayinskih movoznavciv ta literatoriv z Radyanskoyi Ukrayini ta Zahidnoyi Ukrayini podilenoyi na toj chas mizh troma derzhavami Za rezultatami konferenciyi bulo zatverdzheno pravopis vidomij yak harkivskij abo skripnikivka yakij buv poklikanij peredusim zgladiti vidminnosti mizh riznimi pravopisami sho buli u vzhitku v toj chas V 1930 ih rokah radyanska vlada suttyevo zminila cej pravopis uzgodivshi jogo v deyakih pitannyah iz pravilami rosijskoyi movi Bilshist uchasnikiv konferenciyi piznishe bulo represovano Istoriya1 serpnya 1925 roku Narodnij komisariat osviti USRR sklikav Derzhavnu Komisiyu dlya vporyadkuvannya ukrayinskogo pravopisu Plenum ciyeyi komisiyi dvichi zbiravsya v Harkovi todishnij stolici Radyanskoyi Ukrayini dlya viroblennya proyektu ukrayinskogo pravopisu Viroblenij Derzhavnoyu Komisiyeyu proyekt vidanij okremoyu knizhkoyu u 1926 roci postupiv na rozglyad pravopisnoyi konferenciyi Sered pitan yaki rozglyadala Konferenciya buli zokrema abetka vklyuchennya chi viklyuchennya okremih liter pismo latinka chi kirilicya leksika zokrema rozbizhnosti mizh galickoyu ta naddnipryanskoyu terminologiyeyu Na tli latinizaciyi mov SRSR sho aktivno vidbuvalasya u 1920 ih pitannya vvedennya latinki viglyadalo aktualnim Vodnochas ce pitannya bulo odnim iz najbilsh polyarizuyuchih Jogo rozglyadali protyagom dvoh dniv i pid chas golosuvannya bulo virisheno zberegti kirilicyu pri chomu uchasniki rozdililisya majzhe porivnu 20 za latinku i 25 proti Radyanska presa vikrivila rezultati golosuvannya podavshi nibito za latinku bulo lishe 8 golosiv Osnovnimi argumentami proti latinki bulo te sho zmina abetki potyagne velichezni vitrati vidgorodit ukrayinciv vid rosiyan ta spriyatime polonizaciyi ukrayinciv u Zahidnij Ukrayini Buli propoziciyi dodati v kirilichnu abetku novi literi zokrema l na poznachennya serednogo l ne tverdogo i ne m yakogo yak u slovi Lenko L enko y na poznachennya korotkogo u yak v kinci slova gulyav gulyay ѕ na poznachennya dzh ѕerelo z na poznachennya dz guzik ta j na poznachennya j zokrema v ye yi yu ya Ukrajina Takozh bula propoziciya peredavati m yaki jotovani blizhche do dragomanivki sadu tobto syadu bju bju tobto b yu mjata myata tobto m yata tosho Zhodnu z cih idej ne pidtrimali tak samo yak i propoziciyu skasuvati literu g na korist literi g Vsi postanovi konferenciyi mali lishe doradchij harakter Deyaki pitannya konferenciya ne rozv yazala a peredala yih Derzhavnij Komisiyi pri Narkomosviti dlya ostatochnogo virishennya Ocinka rezultativ konferenciyiUkrayinskij movoznavec Stepan Smal Stockij vidznachiv Najbilsha hiba i prichina povnoyi nevdachi konferenciyi lezhit poza konferenciyeyu Yak pisati poodinoki slova ce musit vihoditi samo soboyu iz pravopisnoyi sistemi i tilki taka sistema mozhe buti predmetom narad i postanov konferenciyi Pravopisni sistemi mozhut buti rizhni a vidpovidno do sistemi i poodinoki slova mozhut pisatisya rizhno Otzhe dlya konferenciyi treba bulo pidgotoviti yasnu i dobre umotivovanu tu pravopisnu sistemu yaka po dumci Pravopisnoyi Komisiyi malab lyagti v osnovu ukrayinskogo pravopisu Cogo ne zrobleno Bo vidanij Pravopisnoyu Komisiyeyu proyekt ne podavav sistemi tilki sam gubivsya v podrobicyah yak ya ce pokazav v moyih uvagah do proyektu Rich yasna sho i konferenciya zgubilasya v podrobicyah smishnih golosuvannyah i postanovah Ne mayuchi tverdogo gruntu pid nogami hitalasya na vsi boki postanovlyala to znov svoyih postanov vidrikalasya Za brakom nalezhitogo i svidomogo cili pidgotuvannya konferenciya inshogo rezultatu dati ne mogla Spisok uchasnikivOleksandr Badan zhurnalist komunist Zakarpattya Represovanij 1933 roku Ivan Bojkiv O lingvist pedagog spivrobitnik Institutu movoznavstva Pomer 1932 roku Petro Buzuk lingvist profesor Besarabiya direktor Institutu movoznavstva Bilor AN Represovanij 1934 r Rozstrilyanij 1938 roku Leonid Bulahovskij movoznavec profesor Harkiv Redaktor pravopisu 1946 r Pomer 1961 roku Zinovij Visockij psevdo Stepovij zhurnalist komunist ukapist Dnipropetrovshina 1935 36 zasudzhenij do rozstrilu speckolegiyeyu Harkivskogo oblsudu Ostap Vishnya pismennik Poltavshina Represovanij 1933 r Zvilnenij 1943 roku vikladach ukrayinskoyi movi ta literaturi v kiyivskih vuzah ta na kursah ukrayinizaciyi Kiyiv Zaareshtovanij za spravoyu SVU i 9 misyaciv perebuvav pid slidstvom Pislya zvilnennya do grudnya 1934 zhiv u Kiyevi pislya vbivstva Kirova viyihav do Samarkanda Podalsha dolya nevidoma Mikola Voronij pismennik perekladach Dnipropetrovshina Represovanij 1934 r Rozstrilyanij 1938 roku Vsevolod Gancov movoznavec Chernigiv Represovanij za spravoyu SVU 1929 1946 rr Povtorno 1949 1956 rr Pomer 1979 roku Mikola Gladkij biolog Chernigivshina Redaktor movi v gazeti Proletarska Pravda Zaareshtovanij 1930 r 1931 r zvilnenij z obmezhennyam misc prozhivannya Pomer 1947 roku v Krasnoyarsku Petro Gladkij uchitel Chernigivshina Nezak visha osvita Blizkij do shkoli V Gancova Zaareshtovanij 1937 rozstrilyanij Grigorij Goloskevich movoznavec Podillya Uchen Oleksiya Shahmatova avtor Pravopisnogo slovnika Represovanij za spravoyu SVU 1929 r naklav na sebe ruki v Tobolsku 1935 roku Mikola Grunskij slavist profesor Harkivshina U 40 h starshij nauk spivr Institutu movoznavstva Pomer 1951 roku Vasil Dem yanchuk movoznavec Zahidna Ukrayina Represovanij 1938 r rozstrilyanij u Medvezh yegorsku Kareliya Petro Dyatliv zhurnalist Chernigivshina Represovanij u 1930 h Majk Jogansen pismennik movoznavec Harkiv Proyekt latinizaciyi ukrayinskogo pisma Represovanij rozstrilyanij 1937 roku na zaslanni Mihajlo Kalinovich movoznavec profesor Podillya Kerivnik Institutu movoznavstva 1937 41 rr 1939 1944 buv golovoyu Viddilennya susp nauk AN URSR Golovnij redaktor slovnika 1948 roku Pomer 1949 roku Yevgen Kasyanenko zhurnalist komunist perekladach z nim Poltavshina Represovanij u 1930 h Varfolomij Kirilenko uchitel Chernigivshina 1942 go vivezeno na primusovi roboti do Nimechchini Pomer 1965 roku v Kanadi Kondrashenko S O pedagog Dnipropetrovshina Agatangel Krimskij akademik Volin Oriyentalist istorik ukrayinskoyi movi redaktor Akademichnogo slovnika 1924 Represovanij 1941 r Pomer 1942 roku v m Kustanaj Ivan Lishina Martinenko vikladach arhivist Poltavshina 10 veresnya 1929 roku zaareshtovanij zasudzhenij na 10 rokiv taboriv Bilomorkanal Yurij Mazurenko yurist Donechchina profesor Harkivskogo institutu narodnogo gospodarstva Represovanij 1934 roku Oleksandr Mizernickij pedagog Holmshina U 1925 golova spilki Robos Represovanij 1934 roku Moroz V B pedagog Bukovina Andrij Muzichka literaturoznavec profesor Zahidna Ukrayina Represovanij u 1930 h Vislanij do RSFSR Musij M I uchitel Zahidna Ukrayina Mikola Nakonechnij movoznavec Poltavshina Spivavtor frazeologichnogo slovnika 1959 r Rozrobnik osnov ukrayinskoyi literaturnoyi vimovi Pomer 1981 roku Kost Nimchinov movoznavec Harkivshina Represovanij 1937 roku podalsha dolya nevidoma Sergij Pilipenko zhurnalist Kiyiv Direktor Institutu literaturi v Harkovi Represovanij 1933 roku Mikola Plevako literaturoznavec profesor Harkivshina Zaslanij do Kazahstanu 1938 roku de pomer za nez yasovanih obstavin Popiv Oleksandr I profesor Harkivshina Pedagog ta cerkovnij diyach Zaareshtovanij 1933 r vipushenij 1939 roku Pislya vijni na emigraciyi Anton Prihodko yurist politichnij diyach Kuban Zastupnik narkoma osviti Represovanij u 1930 h Rahinskij Volodimir T vikladach Chernigivshina direktor pedkursiv Andrij Pisockij Richickij literator Dnipropetrovshina Redaktor ukrayinskogo vidannya Kapital Marksa Represovanij u 1930 h za zvinuvachennyam u perevikonanni hlibozagotivel Stepan Rudnickij geograf Peremishl Priyihav na zaproshennya uryadu URSR 1927 roku Zaslanij na Solovki u 1930 h Dolya nevidoma Savickij P M pedagog Zahidna Ukrayina Ilarion Svyencickij filolog mistectvoznavec Zahidna Ukrayina Pomer 1956 roku Tadej Sekunda inzhener mehanik perekladach Zahidna Ukrayina Represovanij u kin 1930 h Oleksa Sinyavskij movoznavec profesor Tavriya Represovanij 1934 r Rozstrilyanij 1937 roku Vasil Simovich movoznavec profesor Zahidna Ukrayina Pomer 1944 roku Mikola Skripnik ideolog ukrayinizaciyi v Ukrayini 1920 1930 h Donbas Naklav na sebe ruki 1933 roku Ivan Sokolyanskij defektolog profesor Kuban Zaareshtovanij 1934 r reabilitovanij z 1939 r u Moskvi Pomer 1960 roku Solodkij N L uchitel Hersonshina 1933 r zakinchiv Hersonskij pedagogichnij institut zaviduvach kafedri ukrayinskoyi movi u Zaporizhzhi Represovanij 1937 roku Pomer u tyurmi Kirilo Studinskij literaturoznavec akademik Zahidna Ukrayina Deputat Verhovnoyi Radi URSR z 1939 r Pomer za nez yasovanih obstavin pid chas evakuaciyi zi Lvova 1941 roku Mikola Sulima pedagog profesor Harkivshina Pracyuvav u Krimskomu pedagogichnomu instituti Represovanij pislya 1935 roku za ukrayinskij burzhuaznij nacionalizm u sintaksisi Vidbuvav uv yaznennya v Karagandinskij oblasti Kazahstanu Na pochatku 1950 h rr na poselenni v m Uhta Komi Podalsha dolya nevidoma Yevgen Timchenko movoznavec profesor Poltava Zaslanij 1937 r Z 1944 r starshij naukovij spivrobitnik Institutu movoznavstva Pomer 1948 roku Boris Tkachenko movoznavec Harkivshina Uchen Leonida Bulahovskogo j Oleksi Sinyavskogo Represovanij 1937 roku Rozstrilyanij Tkachenko G V uchitel Kiyivshina Vasil Chaplenko movoznavec pismennik Dnipropetrovshina Z 1945 roku na emigraciyi Yakiv Chepiga Zelenkevich profesor pedagog Hersonshina Pomer na zaslanni 1938 roku Mikola Chernyavskij pismennik Dnipropetrovshina Represovanij u 1930 h Pomer 1948 roku profesor Podillya Z 1932 r profesor Bilgorodskogo pedagogichnogo institutu 1933 39 rr zaviduvach kafedri ros movi ta literaturi Tambovskogo ped inst Pislya 1939 r profesor Odeskogo universitetu Pomer 1980 roku Volodimir Shepotyev etnograf istorik literaturi Poltava Zasudzhenij za spravoyu SVU zaslanij na tri roki Pislya povernennya 1937 roku represovanij Volodimir Yaroshenko movoznavec Poltavshina Uchen Oleksiya Shahmatova Represovanij 1934 r U 1944 57 na pedagogichnij roboti Pomer 1957 roku Primitkiua etymology Maksimwrote in 10 40 00 2007 03 06 10 40 00 Maksim maksymus ua etymology 2007 03 06 en us Arhiv originalu za 10 bereznya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2018 Rosijsko ukrayinski slovniki ukr 5 travnya 2010 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2018 Procitovano 14 zhovtnya 2018 Vasil Simovich Pravopisna konferenciya 19 lipnya 2020 u Wayback Machine gazeta Dilo 12 07 1927 s 2 Mikola Skripnik Pidsumki pravopisnoyi diskusiyi 18 lipnya 2020 u Wayback Machine Visti VUCVK 19 chervnya 1927 zbruc eu ukr Arhiv originalu za 10 serpnya 2020 Procitovano 6 veresnya 2020 zbruc eu ukr Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2020 Procitovano 21 lipnya 2020

Дата публікації:
Топ