Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яре́ма-Миха́йло Вишневе́цький (Єремі́я-Миха́йло Корибут-Вишневе́цький, пол. Jeremi Michał Wiśniowiecki; 17 серпня 1612, Лубни — 20 серпня 1651, Паволоч) — державний та військовий діяч Речі Посполитої з руського князівського роду Вишневецьких, магнат. Воєвода руський (1646). Батько короля Міхала I Корибута Вишневецького. Проводив активне освоєння земель Лівобережної України. Виховувався у православній родині, однак згодом прийняв римо-католицизм. Противник повстання Хмельницького та представник «воєнної партії» під час його придушення.
| Ярема Вишневецький | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Попередник: | Яків Собеський | |
| Наступник: | Станіслав Лянцкоронський | |
| Ім'я при народженні: | Єремія Михайло | |
| Народження: | 17 серпня 1612 Лубни | |
| Смерть: | 20 серпня 1651 (39 років) Паволоч | |
| Причина смерті: | холера | |
| Поховання: | Костьол Святого Хреста[1] | |
| Національність: | русин | |
| Країна: | Річ Посполита | |
| Релігія: | католицька церква[2] | |
| Освіта: | Львівська єзуїтська колегія[3], Падуанський університет[4] і Болонський університет[4] | |
| Рід: | Вишневецькі | |
| Батько: | Михайло Вишневецький | |
| Мати: | Раїна Вишневецька | |
| Шлюб: | Ґризельда Вишневецька | |
| Діти: | Михайло | |
| Автограф: |  | |
| | ||
Життєпис
Дитинство
Народився 17 серпня 1612 року в м. Лубнах. Походив із русько-литовського князівського роду, син київського каштеляна Михайла Вишневецького і молдованки, доньки господаря Молдови Раїни Вишневецької-Могилянки. Став сиротою в 7 років, виховував його дальній родич князь Костянтин Вишневецький.
Навчався в колегіумі єзуїтів у Львові, де до нього навчався і Богдан Хмельницький. Потім вивчав військову справу в Нідерландах, Італії, Іспанії.
Власність, господарська діяльність
Володів величезними маєтностями в Україні. Зокрема, на Лівобережжі йому належало 56 міст і містечок із центром у м. Лубнах (т. зв. «Вишневеччина», нині переважно територія Полтавської області, частково Київської (Яготинський район), Черкаської і Чернігівської областей, в яких жило понад 288000 осіб, що сплачували щороку 1 млн. 200 тис. злотих чиншу). Утримував 12-20 тис. першокласного надвірного війська, на Правобережжі, зокрема володів Білим Каменем.
За 16 років існування «України-Вишневеччини» чисельність населення краю збільшилася з 4,5 тис. до 230 тис. осіб[]. Запроваджував пільги для новоприбулих переселенців, активно заохочував ремесла. Відбивши в магната Адама Казановського спадкове місто Ромни, відібране в його батька, Єремія за 4 роки перетворив його в найбільший на Задніпров'ї торговельно-економічний центр. У місті почали розвиватися ковальство, ткацтво, вовнярство, з'явився двір для приїжджих купців, роменські ювеліри стали відомими далеко за межами Вишневеччини. Жива торгівля велася як з «далеким зарубіжжям» (хліб, поташ і селітра йшли з тих країв у Західну Європу), так і з Московією. Причому торговий натиск з Вишневеччини був таким значним, що її купці вели свої справи просто в Москві, всупереч наявній в ті часи забороні «литовським людям» торгувати в столиці Московщини. Заохочуючи цехову систему, Єремія звільняв ремісників «від повинностей менших і частих», за винятком відновлення греблі в разі її прориву і оборони міста від неприятеля. Частина цехової продукції йшла «на замок», за яку намісник князя мав платити цеховикам за твердими розцінками.
Поташ, законтрактований в маєтках Яреми Вишневецького, Павло Юрій Боїм сплавляв до Гданська.
За даними подимного реєстру 1640 року у Київському воєводстві володів чи посідав міста і містечка: , Лубни, Сенча, Лукомль, Хорол, Хомутець, Снятинка, Жовнине, Горошин, , Пирятин, Варва, Білошапки, Лохвиця, Монастирище, Курінька, Ічня, Срібне, Городня, Глинськ, Іванопіль, Галиця, Піщана, Золотоноша, Домантове, Чорнухи, Прилуки, , , Мошни та приналежні до них села, хутори; всього — 7603 «дими».
Віросповідання, фундації
1631 року перейшов з православ'я в католицизм. Водночас князь активно виступав на захист і православної віри. Віротерпимості у володіннях князя-католика можна було лише позаздрити. Крім Михайлівського костьолу і бернардинського кляштору в Лубнах та трьох капличок у великих містах, більш ніщо не свідчило про «католицьку експансію». Натомість Ієремія неодноразово обдаровував православні монастирі привілеями і земельними наданнями. Ба більше: саме за його повелінням у досить великому містечку Срібному (на теренах Чернігівської області) постало православне братство з церквою, школою, шпиталем і місцем для зборів. Вільно могли відправляти у Вишневеччині свої обряди і прихильники «аріанської єресі», переслідувані в усій Речі Посполитій. Лише завдяки заступництву Єремії, ігумен Мгарського монастиря Калістрат зміг протистояти спробам католицьких патерів перетворити православні пристановища на римо-католицькі (кляштори).
Племінник Петра Могили, що перейшов із православ'я до католицизму, Ярема Вишневецький, заснував церковне Срібнянське братство зі школою, шпиталем і місцем для зборів. Подія відбулася до 1640 року в день закінчення будівництва церкви так званим «вписанням» в книгу живота (на престольне Євангеліє) в Хресто-Воздвиженській церкві: «повелінням його князівської милості Яреми Вишневецького». Споруда церкви в ім'я чесного Хреста Господня здійснилися за почином місцевого священика отця Георгія Созанського.
«Вина» князя Єремії — втручання у протистояння між двома православними митрополитами: Ісаєю Копинським — духівником своєї матері, і Петром Могилою — двоюрідним дядьком «задніпровського державці». Ісая прагнув уберегти Руську церкву Речі Посполитої від західних впливів, підпорядкувати її Московському патріархату. Навпаки, Петро Могила мав намір створити самостійний Київський патріархат, посилав здібних учнів до Західної Європи, аби в підсумку підвищити освітній рівень православних, котрий помітно поступався, як порівняти з католиками. Єремія виступив на боці свого дядька — допоміг йому відібрати від Ісаї Густинський і Мгарський монастирі.Сталося це 1635 року. А за 2 роки потому спалахнуло повстання Павлюка-Острянина. Дослідження тогочасних свідчень, насамперед відписок московських прикордонних воєвод зі слів задніпровських ченців, свідчить, що повстання було підбурене духовенством кола Ісайї Копинського, які лякали козаків, без того стурбованих питанням утисків їхніх вільностей урядом Речі Посполитої, нібито насильницьким покатоличенням України.
Його коштом збудували у м. Вишнівці (зруйнували під час Хмельниччини).
Війна
Брав участь у Смоленській війні 1632—1634 років, відбитті наїзду Абази-паші 1633 року. Бився з татарами в 1640–1646 роках (Охматівська битва). Що ж до стосунків з козацтвом — там теж не все так просто. Ієремія змушений був захищати свої володіння від повстанців Павла Павлюка і Якова Острянина, що видається цілком природним. В його військах були козацькі хоругви, мав фінансові справи з удовою страченого козацького ватажка Івана Сулими. 1644 року на чолі зі своїм надвірним військом брав участь у перемозі над татарською ордою під проводом Тугай-бея під Охматовим. 1648 року укріпив Бровари як місця проти-визвольного повстання, оскільки володів тими землями.
На початку повстання Богдана Хмельницького 1648 року під тиском повсталих відступив зі своїх володінь на Лівобережжі. 1648 року в костелі Святого Хреста (францисканців) у Львові відбулись збори шляхти, яка вирішила просити Ярему Вишневецького взяти на себе оборону міста, для чого зібрала кошти; він їх взяв, але покинув місто. Під час діяльності в серпні-вересні 1648 року козацької комісії на чолі з Адамом Кисілем, без її попередження про напад його відділ атакував Острог, через що були страчені 5 заручників (реєстровців-козаків з корогви Миколи Кисіля).
На Правобережній Україні чинив екзекуції, намагаючись придушити повстання. У боях 1648 року під Махнівкою, П'яткою і Старокостянтиновом надвірні загони Яреми Вишневецького та інших магнатів вели успішні бої з козацько-селянськими загонами на чолі з Максимом Кривоносом. Після розгрому урядового війська в Пилявецькій битві 1648 року Вишневецький відступив до Львова.
1649 року очолив оборону Збаража від козацько-татарського війська. 1651 року — один з керівників урядової армії (він командував лівим крилом кавалерії) в битві під Берестечком проти козацько-татарського війська.
Помер 20 серпня 1651 року під Поволоччю (за однією з версій від дизентерії[]). Вважається, що муміфіковані останки Вишневецького покояться в крипті монастиря Святого Хреста (Święty Krzyż) в Польщі. Однак польський дослідник, фаховий криміналіст Ян Відацький, котрий проводив дослідження тих останків, піддав сумніву їхню належність Яремі Вишневецькому.
Сім'я та діти
27 лютого 1639 року одружився з Гризельдою Замойською, донькою великого коронного канцлера Томаша Замойського та Катерини Острозької. 1640 року в Замості у них народився єдиний син Міхал Томаш Корибут-Вишневецький (1640—1673), майбутній польський король у 1669—1673 роках.
Родовід Яреми
| Александер Корибут-Вишневецький | |||||||||||||
| Михаїл Корибут-Вишневецький | |||||||||||||
| Михаїл Корибут-Вишневецький | |||||||||||||
| Юрій Зенович | |||||||||||||
| Ієремія Корибут-Вишневецький | |||||||||||||
| Ієремія Могила | |||||||||||||
| Раїна Могила | |||||||||||||
| Єлизавета Чомортань-Лозинська | |||||||||||||
Вшанування пам'яті
У його рідному місті Лубни є Вулиця Князів Вишневецьких, названа не лише на честь Єремії, а й на честь усієї його славетної родини.
У культурі
У відомому творі Генрика Сенкевича «Вогнем і мечем» (1884) зображений національним героєм Польщі (водночас 1646 року погрожував фізичною розправою членам сейму, обіцяв розігнати сейм, гостро дебатував з королем).
Відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький написав історичний роман «Князь Єремія Вишневецький», який був виданий уже після смерті його автора, 1932 року.
Українському журналісту Юрію Рудницькому належить книга «Ієремія Вишневецький. Спроба реабілітації», де постать князя оцінюється позитивно.
У кінематографі
- Богдан-Зиновій Хмельницький (2009) — фільм українського режисера Миколи Мащенка.
- Гетьман (2015) — фільм українського режисера Валерія Ямбурського
- Вогнем і мечем (1999) — фільм польського режисера Єжи Гофмана
Примітки
- Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 213. — 552 с. —
- Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 166–167. — 552 с. —
- Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 164. — 552 с. —
- Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 166. — 552 с. —
- Оборонець держави чи батько «мавпи на троні». Чому Єремія Вишневецький захищав Річ Посполиту, але не став своїм
- Polaczkówna H. Boym Paweł Jerzy (1581—1641) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — S. 381. (пол.)
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький (видання друге…) — С. 15—16.
- Щербак В. Вишневецький Ярема // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 519.
- Ярема Вишневецький застерігає у заповіті 1651 р. про непорушність православного храму Вишневецького замку, «gdzie depositoria ciał rodziców moich zostawają», наказуючи утримувати його «w pożądku wszelakim, poprawach structury swojej i innych pobożnych respektach». Заповіт опублікував Владислав Томкевич: Misięcznik Heraldyczny. — Lwów, 1930. — R. 3. — S. 67—77. Підтвердження кн. Яремою фундацій своїх батьків задніпровським православним монастирям. (див.: Tomkiewicz W. Jeremi Wiśniowiecki (1612—1651). — Warszawa, 1933. — S. 109.) Яковенко Н. Релігійні конверсії: спроба погляду зсередини [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] / Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI—XVII ст. — К., 2002.
- Зимницька С. Проблема зміни віри представниками роду князів Вишневецьких у вітчизняній та зарубіжній історіографії другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст. [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Цифровий архів Острозької академії. — 2013. — Наукові записки. Історичні науки. — Вип. 20. — С. 160.
- Крип'якевич І. П. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 67. — .
- Świtalski Z. Kisiel Mikołaj h. własnego (ok. 1605—1653) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1966—1667. — T. XII. — S. 492. reprint (пол.)
- Трейлер фільму «Гетьман». Архів оригіналу за 2 січня 2016. Процитовано 27 квітня 2015.
Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Довідник з історії України / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — .
- Дяченко Т. М. Лубенщина і князі Вишневецькі [Архівовано 11 березня 2012 у Wayback Machine.].
- Качковський Л. Втрачені можливості. Руське князівство у складі Речі Посполитої [Архівовано 10 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (з продовженням)
- Крип'якевич І. П. Богдан Хмельницький. Видання друге, виправлене і доповнене. — Львів : Світ, 1990. — 408 с. — .
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .
- Радянська енциклопедія історії України. — К., 1969. — Т. 1.
- Рудницький Ю. Ієремія Вишневецький: спроба реабілітації [Архівовано 17 березня 2013 у Wayback Machine.]. — Львів, 2007. — .
- Рудницький Ю. Міфи Яреми Вишневецького. Князь — такий же «наш», як і Хмельницький [Архівовано 23 жовтня 2010 у Wayback Machine.].
- Вишневецький Єремія-Михайло. Енциклопедія українського козацтва // Запорізький державний університет.
- Сікора Р. З історії польських крилатих гусарів. — К. : Дух і літера, 2012. — .
- Щербак В. О. Вишневецький Ярема (Ієремія) [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 519. — .
Посилання
- Генеалогія роду (дому) Збаразьких-Вишневецьких [Архівовано 18 жовтня 2005 у Wayback Machine.] (відгалуження роду Ґедиміновичів [Архівовано 9 липня 2006 у Wayback Machine.])
- 45. Липня 19 — Реляція возного «єнерала» Павла Дубинського про вручення позову кн. Єремі Вишневецькому від п. Овдотії Лукавської за несплату грошей [Архівовано 15 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Правденко О. Князь Ієремія Вишневецький — патріот своєї землі, меценат та ворог Богдана Хмельницького [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.].
| Попередник Яків Собеський |  | Воєвода Руський 1646-1651 | | Наступник Станіслав Лянцкоронський |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vishneveckij Yare ma Miha jlo Vishneve ckij Yeremi ya Miha jlo Koribut Vishneve ckij pol Jeremi Michal Wisniowiecki 17 serpnya 1612 Lubni 20 serpnya 1651 Pavoloch derzhavnij ta vijskovij diyach Rechi Pospolitoyi z ruskogo knyazivskogo rodu Vishneveckih magnat Voyevoda ruskij 1646 Batko korolya Mihala I Koributa Vishneveckogo Provodiv aktivne osvoyennya zemel Livoberezhnoyi Ukrayini Vihovuvavsya u pravoslavnij rodini odnak zgodom prijnyav rimo katolicizm Protivnik povstannya Hmelnickogo ta predstavnik voyennoyi partiyi pid chas jogo pridushennya Yarema Vishneveckij Ruskij voyevoda Poperednik Yakiv Sobeskij Nastupnik Stanislav Lyanckoronskij Im ya pri narodzhenni Yeremiya MihajloNarodzhennya 17 serpnya 1612 1612 08 17 LubniSmert 20 serpnya 1651 1651 08 20 39 rokiv PavolochPrichina smerti holeraPohovannya Kostol Svyatogo Hresta 1 Nacionalnist rusinKrayina Rich PospolitaReligiya katolicka cerkva 2 Osvita Lvivska yezuyitska kolegiya 3 Paduanskij universitet 4 i Bolonskij universitet 4 Rid VishneveckiBatko Mihajlo VishneveckijMati Rayina VishneveckaShlyub Grizelda VishneveckaDiti Mihajlo Avtograf Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Ditinstvo 1 2 Vlasnist gospodarska diyalnist 1 3 Virospovidannya fundaciyi 1 4 Vijna 2 Sim ya ta diti 3 Rodovid Yaremi 4 Vshanuvannya pam yati 4 1 U kulturi 4 2 U kinematografi 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZhittyepisred Ditinstvored Narodivsya 17 serpnya 1612 roku v m Lubnah Pohodiv iz rusko litovskogo knyazivskogo rodu sin kiyivskogo kashtelyana Mihajla Vishneveckogo i moldovanki donki gospodarya Moldovi Rayini Vishneveckoyi Mogilyanki Stav sirotoyu v 7 rokiv vihovuvav jogo dalnij rodich knyaz Kostyantin Vishneveckij 5 Navchavsya v kolegiumi yezuyitiv u Lvovi de do nogo navchavsya i Bogdan Hmelnickij Potim vivchav vijskovu spravu v Niderlandah Italiyi Ispaniyi Vlasnist gospodarska diyalnistred Volodiv velicheznimi mayetnostyami v Ukrayini Zokrema na Livoberezhzhi jomu nalezhalo 56 mist i mistechok iz centrom u m Lubnah t zv Vishnevechchina nini perevazhno teritoriya Poltavskoyi oblasti chastkovo Kiyivskoyi Yagotinskij rajon Cherkaskoyi i Chernigivskoyi oblastej v yakih zhilo ponad 288000 osib sho splachuvali shoroku 1 mln 200 tis zlotih chinshu Utrimuvav 12 20 tis pershoklasnogo nadvirnogo vijska na Pravoberezhzhi zokrema volodiv Bilim Kamenem Za 16 rokiv isnuvannya Ukrayini Vishnevechchini chiselnist naselennya krayu zbilshilasya z 4 5 tis do 230 tis osib dzherelo Zaprovadzhuvav pilgi dlya novopribulih pereselenciv aktivno zaohochuvav remesla Vidbivshi v magnata Adama Kazanovskogo spadkove misto Romni vidibrane v jogo batka Yeremiya za 4 roki peretvoriv jogo v najbilshij na Zadniprov yi torgovelno ekonomichnij centr U misti pochali rozvivatisya kovalstvo tkactvo vovnyarstvo z yavivsya dvir dlya priyizhdzhih kupciv romenski yuveliri stali vidomimi daleko za mezhami Vishnevechchini Zhiva torgivlya velasya yak z dalekim zarubizhzhyam hlib potash i selitra jshli z tih krayiv u Zahidnu Yevropu tak i z Moskoviyeyu Prichomu torgovij natisk z Vishnevechchini buv takim znachnim sho yiyi kupci veli svoyi spravi prosto v Moskvi vsuperech nayavnij v ti chasi zaboroni litovskim lyudyam torguvati v stolici Moskovshini Zaohochuyuchi cehovu sistemu Yeremiya zvilnyav remisnikiv vid povinnostej menshih i chastih za vinyatkom vidnovlennya grebli v razi yiyi prorivu i oboroni mista vid nepriyatelya Chastina cehovoyi produkciyi jshla na zamok za yaku namisnik knyazya mav platiti cehovikam za tverdimi rozcinkami Potash zakontraktovanij v mayetkah Yaremi Vishneveckogo Pavlo Yurij Boyim splavlyav do Gdanska 6 Za danimi podimnogo reyestru 1640 roku u Kiyivskomu voyevodstvi volodiv chi posidav mista i mistechka Bragin Lubni Sencha Lukoml Horol Homutec Snyatinka Zhovnine Goroshin Buroml Piryatin Varva Biloshapki Lohvicya Monastirishe Kurinka Ichnya Sribne Gorodnya Glinsk Ivanopil Galicya Pishana Zolotonosha Domantove Chornuhi Priluki Zherevka Derzhikrayivka Moshni ta prinalezhni do nih sela hutori vsogo 7603 dimi 7 Virospovidannya fundaciyired nbsp Portret u palaci Vishnivcya 1631 roku perejshov z pravoslav ya v katolicizm 8 Vodnochas knyaz aktivno vistupav na zahist i pravoslavnoyi viri 9 Viroterpimosti u volodinnyah knyazya katolika mozhna bulo lishe pozazdriti Krim Mihajlivskogo kostolu i bernardinskogo klyashtoru v Lubnah ta troh kaplichok u velikih mistah bilsh nisho ne svidchilo pro katolicku ekspansiyu Natomist Iyeremiya neodnorazovo obdarovuvav pravoslavni monastiri privileyami i zemelnimi nadannyami Ba bilshe same za jogo povelinnyam u dosit velikomu mistechku Sribnomu na terenah Chernigivskoyi oblasti postalo pravoslavne bratstvo z cerkvoyu shkoloyu shpitalem i miscem dlya zboriv Vilno mogli vidpravlyati u Vishnevechchini svoyi obryadi i prihilniki arianskoyi yeresi peresliduvani v usij Rechi Pospolitij Lishe zavdyaki zastupnictvu Yeremiyi igumen Mgarskogo monastirya Kalistrat zmig protistoyati sprobam katolickih pateriv peretvoriti pravoslavni pristanovisha na rimo katolicki klyashtori Pleminnik Petra Mogili sho perejshov iz pravoslav ya do katolicizmu Yarema Vishneveckij zasnuvav cerkovne Sribnyanske bratstvo zi shkoloyu shpitalem i miscem dlya zboriv Podiya vidbulasya do 1640 roku v den zakinchennya budivnictva cerkvi tak zvanim vpisannyam v knigu zhivota na prestolne Yevangeliye v Hresto Vozdvizhenskij cerkvi povelinnyam jogo knyazivskoyi milosti Yaremi Vishneveckogo Sporuda cerkvi v im ya chesnogo Hresta Gospodnya zdijsnilisya za pochinom miscevogo svyashenika otcya Georgiya Sozanskogo Vina knyazya Yeremiyi vtruchannya u protistoyannya mizh dvoma pravoslavnimi mitropolitami Isayeyu Kopinskim duhivnikom svoyeyi materi i Petrom Mogiloyu dvoyuridnim dyadkom zadniprovskogo derzhavci Isaya pragnuv uberegti Rusku cerkvu Rechi Pospolitoyi vid zahidnih vpliviv pidporyadkuvati yiyi Moskovskomu patriarhatu Navpaki Petro Mogila mav namir stvoriti samostijnij Kiyivskij patriarhat posilav zdibnih uchniv do Zahidnoyi Yevropi abi v pidsumku pidvishiti osvitnij riven pravoslavnih kotrij pomitno postupavsya yak porivnyati z katolikami Yeremiya vistupiv na boci svogo dyadka dopomig jomu vidibrati vid Isayi Gustinskij i Mgarskij monastiri Stalosya ce 1635 roku A za 2 roki potomu spalahnulo povstannya Pavlyuka Ostryanina Doslidzhennya togochasnih svidchen nasampered vidpisok moskovskih prikordonnih voyevod zi sliv zadniprovskih chenciv svidchit sho povstannya bulo pidburene duhovenstvom kola Isajyi Kopinskogo yaki lyakali kozakiv bez togo sturbovanih pitannyam utiskiv yihnih vilnostej uryadom Rechi Pospolitoyi nibito nasilnickim pokatolichennyam Ukrayini Jogo koshtom zbuduvali kostel karmelitiv bosih u m Vishnivci zrujnuvali pid chas Hmelnichchini 10 Vijnared nbsp Yarema Vishneveckij Yuliush Kossak 1899 nbsp Jmovirnij prah knyazya v kripti kostelu Brav uchast u Smolenskij vijni 1632 1634 rokiv vidbitti nayizdu Abazi pashi 1633 roku Bivsya z tatarami v 1640 1646 rokah Ohmativska bitva Sho zh do stosunkiv z kozactvom tam tezh ne vse tak prosto Iyeremiya zmushenij buv zahishati svoyi volodinnya vid povstanciv Pavla Pavlyuka i Yakova Ostryanina sho vidayetsya cilkom prirodnim V jogo vijskah buli kozacki horugvi mav finansovi spravi z udovoyu strachenogo kozackogo vatazhka Ivana Sulimi 1644 roku na choli zi svoyim nadvirnim vijskom brav uchast u peremozi nad tatarskoyu ordoyu pid provodom Tugaj beya pid Ohmatovim 1648 roku ukripiv Brovari yak miscya proti vizvolnogo povstannya oskilki volodiv timi zemlyami Na pochatku povstannya Bogdana Hmelnickogo 1648 roku pid tiskom povstalih vidstupiv zi svoyih volodin na Livoberezhzhi 1648 roku v kosteli Svyatogo Hresta franciskanciv u Lvovi vidbulis zbori shlyahti yaka virishila prositi Yaremu Vishneveckogo vzyati na sebe oboronu mista dlya chogo zibrala koshti vin yih vzyav ale pokinuv misto 11 Pid chas diyalnosti v serpni veresni 1648 roku kozackoyi komisiyi na choli z Adamom Kisilem bez yiyi poperedzhennya pro napad jogo viddil atakuvav Ostrog cherez sho buli stracheni 5 zaruchnikiv reyestrovciv kozakiv z korogvi Mikoli Kisilya 12 Na Pravoberezhnij Ukrayini chiniv ekzekuciyi namagayuchis pridushiti povstannya U boyah 1648 roku pid Mahnivkoyu P yatkoyu i Starokostyantinovom nadvirni zagoni Yaremi Vishneveckogo ta inshih magnativ veli uspishni boyi z kozacko selyanskimi zagonami na choli z Maksimom Krivonosom Pislya rozgromu uryadovogo vijska v Pilyaveckij bitvi 1648 roku Vishneveckij vidstupiv do Lvova 1649 roku ocholiv oboronu Zbarazha vid kozacko tatarskogo vijska 1651 roku odin z kerivnikiv uryadovoyi armiyi vin komanduvav livim krilom kavaleriyi v bitvi pid Berestechkom proti kozacko tatarskogo vijska Pomer 20 serpnya 1651 roku pid Povolochchyu za odniyeyu z versij vid dizenteriyi dzherelo Vvazhayetsya sho mumifikovani ostanki Vishneveckogo pokoyatsya v kripti monastirya Svyatogo Hresta Swiety Krzyz v Polshi Odnak polskij doslidnik fahovij kriminalist Yan Vidackij kotrij provodiv doslidzhennya tih ostankiv piddav sumnivu yihnyu nalezhnist Yaremi Vishneveckomu Sim ya ta ditired 27 lyutogo 1639 roku odruzhivsya z Grizeldoyu Zamojskoyu donkoyu velikogo koronnogo kanclera Tomasha Zamojskogo ta Katerini Ostrozkoyi 1640 roku v Zamosti u nih narodivsya yedinij sin Mihal Tomash Koribut Vishneveckij 1640 1673 majbutnij polskij korol u 1669 1673 rokah Rodovid Yaremired Aleksander Koribut Vishneveckij Mihayil Koribut Vishneveckij Katerina Skorutyanka Mihayil Koribut Vishneveckij Yurij Zenovich Sofiya Zenovich Anna Slushka Iyeremiya Koribut Vishneveckij Ivan Mogila Iyeremiya Mogila Mariya Raresh Rayina Mogila Georgios Kataratos Yelizaveta Chomortan Lozinska Hristina Lozinska Vshanuvannya pam yatired U jogo ridnomu misti Lubni ye Vulicya Knyaziv Vishneveckih nazvana ne lishe na chest Yeremiyi a j na chest usiyeyi jogo slavetnoyi rodini U kulturired U vidomomu tvori Genrika Senkevicha Vognem i mechem 1884 zobrazhenij nacionalnim geroyem Polshi vodnochas 1646 roku pogrozhuvav fizichnoyu rozpravoyu chlenam sejmu obicyav rozignati sejm gostro debatuvav z korolem Vidomij ukrayinskij pismennik Ivan Nechuj Levickij napisav istorichnij roman Knyaz Yeremiya Vishneveckij yakij buv vidanij uzhe pislya smerti jogo avtora 1932 roku Ukrayinskomu zhurnalistu Yuriyu Rudnickomu nalezhit kniga Iyeremiya Vishneveckij Sproba reabilitaciyi de postat knyazya ocinyuyetsya pozitivno U kinematografired Bogdan Zinovij Hmelnickij 2009 film ukrayinskogo rezhisera Mikoli Mashenka Getman 2015 film ukrayinskogo rezhisera Valeriya Yamburskogo 13 Vognem i mechem 1999 film polskogo rezhisera Yezhi GofmanaPrimitkired Czamanska I Wisniowieccy monografia rodu Poznan Wydawnictwo Poznanskie 2007 S 213 552 s ISBN 978 83 7177 229 0 d Track Q9379244d Track Q130214150 Czamanska I Wisniowieccy monografia rodu Poznan Wydawnictwo Poznanskie 2007 S 166 167 552 s ISBN 978 83 7177 229 0 d Track Q9379244d Track Q130214150 Czamanska I Wisniowieccy monografia rodu Poznan Wydawnictwo Poznanskie 2007 S 164 552 s ISBN 978 83 7177 229 0 d Track Q9379244d Track Q130214150 a b Czamanska I Wisniowieccy monografia rodu Poznan Wydawnictwo Poznanskie 2007 S 166 552 s ISBN 978 83 7177 229 0 d Track Q9379244d Track Q130214150 Oboronec derzhavi chi batko mavpi na troni Chomu Yeremiya Vishneveckij zahishav Rich Pospolitu ale ne stav svoyim Polaczkowna H Boym Pawel Jerzy 1581 1641 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1936 T II 1 zeszyt 1 S 381 pol Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij vidannya druge S 15 16 Sherbak V Vishneveckij Yarema Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il S 519 Yarema Vishneveckij zasterigaye u zapoviti 1651 r pro neporushnist pravoslavnogo hramu Vishneveckogo zamku gdzie depositoria cial rodzicow moich zostawaja nakazuyuchi utrimuvati jogo w pozadku wszelakim poprawach structury swojej i innych poboznych respektach Zapovit opublikuvav Vladislav Tomkevich Misiecznik Heraldyczny Lwow 1930 R 3 S 67 77 Pidtverdzhennya kn Yaremoyu fundacij svoyih batkiv zadniprovskim pravoslavnim monastiryam div Tomkiewicz W Jeremi Wisniowiecki 1612 1651 Warszawa 1933 S 109 Yakovenko N Religijni konversiyi sproba poglyadu zseredini Arhivovano 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Paralelnij svit Doslidzhennya z istoriyi uyavlen ta idej v Ukrayini XVI XVII st K 2002 Zimnicka S Problema zmini viri predstavnikami rodu knyaziv Vishneveckih u vitchiznyanij ta zarubizhnij istoriografiyi drugoyi polovini HIH pershoyi polovini HH st Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Cifrovij arhiv Ostrozkoyi akademiyi 2013 Naukovi zapiski Istorichni nauki Vip 20 S 160 Krip yakevich I P Istorichni prohodi po Lvovi Lviv Kamenyar 1991 S 67 ISBN 5 7745 0316 X Switalski Z Kisiel Mikolaj h wlasnego ok 1605 1653 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1966 1667 T XII S 492 reprint pol Trejler filmu Getman Arhiv originalu za 2 sichnya 2016 Procitovano 27 kvitnya 2015 Dzherelared Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Dyachenko T M Lubenshina i knyazi Vishnevecki Arhivovano 11 bereznya 2012 u Wayback Machine Kachkovskij L Vtracheni mozhlivosti Ruske knyazivstvo u skladi Rechi Pospolitoyi Arhivovano 10 zhovtnya 2007 u Wayback Machine z prodovzhennyam Krip yakevich I P Bogdan Hmelnickij Vidannya druge vipravlene i dopovnene Lviv Svit 1990 408 s ISBN 5 11 000889 2 Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Radyanska enciklopediya istoriyi Ukrayini K 1969 T 1 Rudnickij Yu Iyeremiya Vishneveckij sproba reabilitaciyi Arhivovano 17 bereznya 2013 u Wayback Machine Lviv 2007 ISBN 966 8522 83 4 Rudnickij Yu Mifi Yaremi Vishneveckogo Knyaz takij zhe nash yak i Hmelnickij Arhivovano 23 zhovtnya 2010 u Wayback Machine Vishneveckij Yeremiya Mihajlo Enciklopediya ukrayinskogo kozactva Zaporizkij derzhavnij universitet Sikora R Z istoriyi polskih krilatih gusariv K Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 260 7 Sherbak V O Vishneveckij Yarema Iyeremiya Arhivovano 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 519 ISBN 966 00 0734 5 Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Yarema Vishneveckij Genealogiya rodu domu Zbarazkih Vishneveckih Arhivovano 18 zhovtnya 2005 u Wayback Machine vidgaluzhennya rodu Gediminovichiv Arhivovano 9 lipnya 2006 u Wayback Machine 45 Lipnya 19 Relyaciya voznogo yenerala Pavla Dubinskogo pro vruchennya pozovu kn Yeremi Vishneveckomu vid p Ovdotiyi Lukavskoyi za nesplatu groshej Arhivovano 15 sichnya 2021 u Wayback Machine Pravdenko O Knyaz Iyeremiya Vishneveckij patriot svoyeyi zemli mecenat ta vorog Bogdana Hmelnickogo Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Poperednik Yakiv Sobeskij nbsp Voyevoda Ruskij 1646 1651 nbsp Nastupnik Stanislav Lyanckoronskij Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yarema Vishneveckij amp oldid 43910529