Іванопіль (до 1946 року — Янушпіль) — селище в Україні, у Бердичівському районі Житомирської області. Входить до складу Краснопільської сільської громади.
селище Іванопіль | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Бердичівський район |
Громада | Краснопільська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA18020090020037082 |
Основні дані | |
Статус | із 2024 року |
Площа | 11 км² |
Населення | ▼3476 (01.01.2011) |
Густота | 316 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 13253 |
Телефонний код | +380 4139 |
Географічні координати | 49°51′31″ пн. ш. 28°12′56″ сх. д. / 49.85861° пн. ш. 28.21556° сх. д.Координати: 49°51′31″ пн. ш. 28°12′56″ сх. д. / 49.85861° пн. ш. 28.21556° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 253 м
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Чуднів-Волинський |
До станції: | 20 км |
До райцентру: | |
- залізницею: | 94 км |
- автошляхами: | 79 км |
Селищна влада | |
Адреса | 13253, Житомирська обл., Бердичівський р-н, смт Іванопіль, вул. Незалежності, 19 |
Карта | |
Іванопіль | |
Іванопіль | |
Іванопіль у Вікісховищі |
Географія
У селі річка Грабарка впадає у Тетерівку. Знаходиться за 37 км від районного центру та за 21 км від залізничної станції Чуднів-Волинський.
Населення
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення становила 7 364 особи, з них українців — 4 917, росіян — 162, німців — 3, євреїв — 721, поляків — 1 481, інших — 80.
Походження назви
Перекази твердять, що населеним пунктом у XVII столітті володів польський державний діяч, магнат, князь Януш Острозький. Янушове поле — звідси і Янушпіль. Згодом назва була адаптованою на український лад — Іванопіль. Офіційно відбулося це 7 червня 1946 року, коли вийшов Указ Президії Верховної Ради УРСР.
Історія
Історія поселень на території сучасного Янушполя сягає в далеку кам'яну добу. Про це свідчать знайдені на цих землях наконечники, кремнієві сокири тощо. Проте ці поселення жодним чином не мають відношення до села.
Заснований в XVII столітті як Янушпіль Волинського воєводства у складі Речі Посполитої. Перші ж відомості про селище можна знайти в історичних документах часів визвольної війни українського народу 1648—1658 рр.. Під Янушполем стояв табір військ Богдана Хмельницького. Із селян селища формувалися окремі загони для боротьби з польською шляхтою. Табір стояв у лісі, котрий з того часу називають Богданівським. Крім того, в самісінькому центрі Іванополя при будівництві водопроводу в 1977 році було знайдено цілий скарб срібних монет, датованих 1616 роком. Згодом було встановлено, що монети викарбовані за часів правління Сигізмунда ІІІ.
З 1793 р. — у складі Російської імперії, містечко Житомирського повіту Волинської губернії.
У 1870 році — містечко, мало 1017 мешканців, церкву, католицьку каплицю (відносилась до Краснопольської парафії), синагогу, єврейський дім молитви, свічний завод, дві грабарні, 68 ремісників.
Було у власності Домбровських, Букарів, у к. ХІХ ст. — поділено між Пігловськими та Гулевичами.
У 1886 році у містечку було засновано цукрозавод.
З 1923 до 1957 років Іванопіль — районний центр.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 231 житель селища.
У Другій світовій війні загинуло 226 жителів Іванопіля.
За часів СРСР у смт була розташована центральна садиба радгоспу «Іванопільський». Господарство спеціалізувалось на вирощуванні цукрових буряків. Працювали 8-річна та середня школи, ПТУ, будинок культури, 2 клуби, 2 бібліотеки, дільнична лікарня на 90 ліжок, дитячі ясла й дитсадок на 200 місць.
У пам'яті старожилів залишились спогади про панські маєтки Юроскіса та Генсінського, старовинний склеп на польському цвинтарі. Молодші ж пам'ятають виставку народного господарства. Жителі 50-х років згадують, як переглядали кінофільми в літньому кінотеатрі, відпочивали у старому сквері з розлогими вербами. А сучасна молодь не вірить у те, що селищем їздив міський автобус «Хлібзавод — Цукрозавод», місцевий побуткомбінат надавав населенню близько 10 видів послуг, було професійно-технічне училище. Іванопіль жив повноцінним, але радянським життям: на 1991 рік у селищі було 35 організацій і проживало 5,5 тисяч населення.
Єврейська громада
В 1847 році в Іванополі проживало 605 євреїв, в 1897 — 1251 (24,6 % від усього населення), в 1923 — 1236, в 1926 — 1369 (19,2 %), в 1939 — 721 єврей. В 1873 році були дві синагоги, в кінці XIX століття — синагога і талмуд-тора. Основне заняття єврейського населення — торгівля хлібом і худобою. 25-29 березня 1919 р. в селищі стався погром, можливо влаштований військами Директорії. На початку липня 1941 р. смт. був окупований німецькими військами, 20 травня 1942 було розстріляно 900 євреїв, всього на території району знищено 1171 євреїв. Ветерани пригадують колону, переважно єврейського населення, яка прямувала своїм останнім шляхом вулицями села під гвинтівками поліцаїв.
У травні 1942 року поліція разом із декількома німцями схопила групу кочових ромів, переважно жінок, дітей і старих чоловіків.Невдовзі після убивства євреїв, на початку червня 1942 ромів, які плакали й кричали, відвели до цукрового заводу й розстріляли на березі озера..
В 1989 в Іванопіль проживало 5 євреїв (0,1 %).
Інформаційна стела проєкту «Захистимо пам’ять», яку було урочисто відкрито в червні 2019 року, присвячена жертвам німецької окупації у Янушполі. Після відкриття стели також відбулася церемонія біля місця масового знищення євреїв.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3935 | 98.55% |
російська | 51 | 1.28% |
вірменська | 5 | 0.13% |
білоруська | 2 | 0.04% |
Усього | 3993 | 100% |
Промисловість
- Іванопільський цукровий завод (законсервовано в 2008 році, а 2009 року знищено)
- Іванопільський хлібозавод
Персоналії
- Харві Лейбенстайн (1924—1992) — американський економіст.
- Северин Букар (1773-1857)
- Шелюк Іван Семенович (1906 — ?) — український письменник.
Примітки
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 14 жовтня 2011.
- Іванопіль, Чуднівський район, Житомирська область » Історія міст і сіл Української РСР (ru-RU) . Процитовано 22 серпня 2019.
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 17 березня 2023.
- Sulimierski, Walewski, red. Chlebowskiego. . dir.icm.edu.pl (пол) . Архів оригіналу за 22 серпня 2019. Процитовано 22 серпня 2019.
- Іванопіль. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Світлана, Бурмістр; Тяглий, Михайло (2019). Місце пам’яті жертвам німецької окупації в Іванополі (PDF). http://www.holocaust.kiev.ua. УЦВІГ.
Джерела та література
- Є. М. Скляренко. Іванопіль [ 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 401. — .
- Л. В. Кругликов. Іванопіль [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
- Б. Світлана, M. Тяглий. Місце пам’яті жертвам німецької окупації в Іванополі – Київ: УЦВІГ, 2019.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іванопіль |
- облікова картка на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з лютого 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivanopil do 1946 roku Yanushpil selishe v Ukrayini u Berdichivskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Vhodit do skladu Krasnopilskoyi silskoyi gromadi selishe Ivanopil Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Berdichivskij rajon Gromada Krasnopilska silska gromada Kod KATOTTG UA18020090020037082 Osnovni dani Status iz 2024 roku Plosha 11 km Naselennya 3476 01 01 2011 Gustota 316 osib km Poshtovij indeks 13253 Telefonnij kod 380 4139 Geografichni koordinati 49 51 31 pn sh 28 12 56 sh d 49 85861 pn sh 28 21556 sh d 49 85861 28 21556 Koordinati 49 51 31 pn sh 28 12 56 sh d 49 85861 pn sh 28 21556 sh d 49 85861 28 21556 Visota nad rivnem morya 253 m Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Chudniv Volinskij Do stanciyi 20 km Do rajcentru zalizniceyu 94 km avtoshlyahami 79 km Selishna vlada Adresa 13253 Zhitomirska obl Berdichivskij r n smt Ivanopil vul Nezalezhnosti 19 Karta Ivanopil Ivanopil Ivanopil u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ivanopil znachennya GeografiyaU seli richka Grabarka vpadaye u Teterivku Znahoditsya za 37 km vid rajonnogo centru ta za 21 km vid zaliznichnoyi stanciyi Chudniv Volinskij NaselennyaZa danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya stanovila 7 364 osobi z nih ukrayinciv 4 917 rosiyan 162 nimciv 3 yevreyiv 721 polyakiv 1 481 inshih 80 Pohodzhennya nazviPerekazi tverdyat sho naselenim punktom u XVII stolitti volodiv polskij derzhavnij diyach magnat knyaz Yanush Ostrozkij Yanushove pole zvidsi i Yanushpil Zgodom nazva bula adaptovanoyu na ukrayinskij lad Ivanopil Oficijno vidbulosya ce 7 chervnya 1946 roku koli vijshov Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR IstoriyaIstoriya poselen na teritoriyi suchasnogo Yanushpolya syagaye v daleku kam yanu dobu Pro ce svidchat znajdeni na cih zemlyah nakonechniki kremniyevi sokiri tosho Prote ci poselennya zhodnim chinom ne mayut vidnoshennya do sela Zasnovanij v XVII stolitti yak Yanushpil Volinskogo voyevodstva u skladi Rechi Pospolitoyi Pershi zh vidomosti pro selishe mozhna znajti v istorichnih dokumentah chasiv vizvolnoyi vijni ukrayinskogo narodu 1648 1658 rr Pid Yanushpolem stoyav tabir vijsk Bogdana Hmelnickogo Iz selyan selisha formuvalisya okremi zagoni dlya borotbi z polskoyu shlyahtoyu Tabir stoyav u lisi kotrij z togo chasu nazivayut Bogdanivskim Krim togo v samisinkomu centri Ivanopolya pri budivnictvi vodoprovodu v 1977 roci bulo znajdeno cilij skarb sribnih monet datovanih 1616 rokom Zgodom bulo vstanovleno sho moneti vikarbovani za chasiv pravlinnya Sigizmunda III Z 1793 r u skladi Rosijskoyi imperiyi mistechko Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi U 1870 roci mistechko malo 1017 meshkanciv cerkvu katolicku kaplicyu vidnosilas do Krasnopolskoyi parafiyi sinagogu yevrejskij dim molitvi svichnij zavod dvi grabarni 68 remisnikiv Bulo u vlasnosti Dombrovskih Bukariv u k HIH st podileno mizh Piglovskimi ta Gulevichami U 1886 roci u mistechku bulo zasnovano cukrozavod Z 1923 do 1957 rokiv Ivanopil rajonnij centr Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomer shonajmenshe 231 zhitel selisha U Drugij svitovij vijni zaginulo 226 zhiteliv Ivanopilya Za chasiv SRSR u smt bula roztashovana centralna sadiba radgospu Ivanopilskij Gospodarstvo specializuvalos na viroshuvanni cukrovih buryakiv Pracyuvali 8 richna ta serednya shkoli PTU budinok kulturi 2 klubi 2 biblioteki dilnichna likarnya na 90 lizhok dityachi yasla j ditsadok na 200 misc U pam yati starozhiliv zalishilis spogadi pro panski mayetki Yuroskisa ta Gensinskogo starovinnij sklep na polskomu cvintari Molodshi zh pam yatayut vistavku narodnogo gospodarstva Zhiteli 50 h rokiv zgaduyut yak pereglyadali kinofilmi v litnomu kinoteatri vidpochivali u staromu skveri z rozlogimi verbami A suchasna molod ne virit u te sho selishem yizdiv miskij avtobus Hlibzavod Cukrozavod miscevij pobutkombinat nadavav naselennyu blizko 10 vidiv poslug bulo profesijno tehnichne uchilishe Ivanopil zhiv povnocinnim ale radyanskim zhittyam na 1991 rik u selishi bulo 35 organizacij i prozhivalo 5 5 tisyach naselennya Yevrejska gromada V 1847 roci v Ivanopoli prozhivalo 605 yevreyiv v 1897 1251 24 6 vid usogo naselennya v 1923 1236 v 1926 1369 19 2 v 1939 721 yevrej V 1873 roci buli dvi sinagogi v kinci XIX stolittya sinagoga i talmud tora Osnovne zanyattya yevrejskogo naselennya torgivlya hlibom i hudoboyu 25 29 bereznya 1919 r v selishi stavsya pogrom mozhlivo vlashtovanij vijskami Direktoriyi Na pochatku lipnya 1941 r smt buv okupovanij nimeckimi vijskami 20 travnya 1942 bulo rozstrilyano 900 yevreyiv vsogo na teritoriyi rajonu znisheno 1171 yevreyiv Veterani prigaduyut kolonu perevazhno yevrejskogo naselennya yaka pryamuvala svoyim ostannim shlyahom vulicyami sela pid gvintivkami policayiv U travni 1942 roku policiya razom iz dekilkoma nimcyami shopila grupu kochovih romiv perevazhno zhinok ditej i starih cholovikiv Nevdovzi pislya ubivstva yevreyiv na pochatku chervnya 1942 romiv yaki plakali j krichali vidveli do cukrovogo zavodu j rozstrilyali na berezi ozera V 1989 v Ivanopil prozhivalo 5 yevreyiv 0 1 Informacijna stela proyektu Zahistimo pam yat yaku bulo urochisto vidkrito v chervni 2019 roku prisvyachena zhertvam nimeckoyi okupaciyi u Yanushpoli Pislya vidkrittya steli takozh vidbulasya ceremoniya bilya miscya masovogo znishennya yevreyiv NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 3935 98 55 rosijska 51 1 28 virmenska 5 0 13 biloruska 2 0 04 Usogo 3993 100 PromislovistIvanopilskij cukrovij zavod zakonservovano v 2008 roci a 2009 roku znisheno Ivanopilskij hlibozavodPersonaliyiHarvi Lejbenstajn 1924 1992 amerikanskij ekonomist Severin Bukar 1773 1857 Shelyuk Ivan Semenovich 1906 ukrayinskij pismennik Primitki Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2011 Ivanopil Chudnivskij rajon Zhitomirska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR ru RU Procitovano 22 serpnya 2019 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 17 bereznya 2023 Sulimierski Walewski red Chlebowskiego dir icm edu pl pol Arhiv originalu za 22 serpnya 2019 Procitovano 22 serpnya 2019 Ivanopil Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Svitlana Burmistr Tyaglij Mihajlo 2019 Misce pam yati zhertvam nimeckoyi okupaciyi v Ivanopoli PDF http www holocaust kiev ua UCVIG Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihDzherela ta literaturaYe M Sklyarenko Ivanopil 8 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 401 ISBN 966 00 0610 1 L V Kruglikov Ivanopil 9 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X B Svitlana M Tyaglij Misce pam yati zhertvam nimeckoyi okupaciyi v Ivanopoli Kiyiv UCVIG 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ivanopil oblikova kartka na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z lyutogo 2019