Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вишневеччина — маєтності та володіння Вишневецьких на Лівобережній Україні, які часто порівнюють з удільним князівством. Центром було місто Лубни.
Історія
Вишневеччину почав створювати ще князь Михайло Олександрович Вишневецький, каштелян брацлавський, київський, воєвода Київський, староста черкаський, , та . 15 вересня 1580 року за клопотанням Михайла Вишневецького підвладні йому староствай, за згодою короля, були відступлені його сину Олександру.
У 1582 році підстароста Ілляш Боруховський оружно захопив володіння у зятя Михайла Глинського боярина Михайла Грибуновича Байбузи (територію по річці Сула, Удай, Солониця). Під час суду Вишневецький свої дії пояснював трибуналу, куди його викликав Байбуза, тим, що останній не займається колонізацією даної території, і вони й дальше зостаються пустищами. Байбузи ж проживали в центральних районах Литви, на своїх землях навіть не бували. Це і зіграло вирішальну роль в резолюції суду. Байбуза у 1589 році отримав як компенсацію від Олександра Вишневецького маєтності по річці Псел. У 1590 році указом короля Сиґізмунда III Вази ці землі даруються вже дітям Михайла Байбузи Семену та Тихону Байбузам.
Утвердившись у Посуллі й закріпивши за собою захоплену територію королівською грамотою 1590 року, Олександр Вишневецький активно розпочав колонізацію краю, засновуючи міста та осаджуючи слободи.
У 1584 році Олександром було закладено місто Корсунь. Став першим старостою Корсунським. 11 лютого 1584 р. став старостою любецьким та лоївським.
Зі смертю батька у 1584 році продовжив батькову справу. Викупив землі (частина територій сучасних Полтавської та Черкаської областей), якими батько лише користувався зі згоди Корони Польської (за 5 000 литовських кіп).
У 1589 році князь Олександр почав будувати замок на Замковій горі та заклав місто Чигирин, що стало столицею нового староства. У 1592 році отримав для цього міста королівський привілей на магдебурзьке право.
У 1591 році отримав від короля Сиґізмунда III Вази дозвіл на будівництво фортеці біля річки Сули. Нове місто було закладене на місці давнього руського городища Лубни і назване Олександровом. Проте нова назва не прижилась і містечко продовжували називати Лубнами. Сюди Олександр переселив частину своїх підданих з Волині. Майже одразу там було введене магдебурзьке право. Саме Лубни й стають головним містом, згодом і фортецею Вишневеччини.
Олександр закладає місто та називає на честь свого батька — Михайлів. Місто було закладене на безлюдному урочищі Пирятин. Незабаром воно стало йменуватися Пирятин. Дуже скоро Олександр Вишневецький виклопотав магдебурзьке право для Пирятина, а також і для Мошнів, які викупив у князів Домонтів.
Після смерті бездітного Олександра Вишневецького у 1594 році, його володіння перейшли до брата Михайла Вишневецького, старости овруцького, котрий енергійно продовжив колонізаційні зусилля попередника.
На початку XVII ст. стався конфлікт між власниками двох найбільших в Україні латифундій — князями Острозькими та Вишневецькими. Михайлові Вишневецькому надаються привілєї на пустища в межиріччі Псла та Ворскли. Він необережно захопив території, які раніше були даровані на Черкаський замок. У 1609 році князь Януш Острозький, черкаський староста, посилає 3-тисячний загін під проводом переяславського підстарости Шлешинського війною на землі Вишневецького. Загін спустошив володіння Михайла Вишневецького і захопив велику здобич. У відповідь Вишневецький у 1611 році, «ґвалтом окупуючи всю Сулу», приєднав Горошин і Сліпород. Потім, користуючись протистоянням Речі Посполитої та Москви, у 1614 році завоював Путивль з усією областю. Путивльський замок, щоправда, довелося повернути московитам, але Сенча і Лохвиця залишилися під Михайлом Вишневецьким.
Після смерті князя Михайла Вишневецького у 1616 році, сім'ю Вишневецьких засуджують на баніцію. Опікуном дітей та управляючим маєтками Вишневецьких стає Юрій Вишневецький (брат Олександра та Михайла), староста кам'янецький, каштелян київський. Свої маєтності княгиня Раїна та князь Юрій розділили. Причому по роздільномулисту частина маєтностей, що лежала в сторону до Псла стала належати Юрію. У 1618 році Юрій Вишневецький помер і маєтності були передані княгині Раїні Вишневецькій та її дітям — Яремі та Ганні. Раїна Вишневецька відома тим, що заснувала на лівобережних землях три православні монастирі: Густинський, Ладанський та Мгарський.
У 1619 році помирає Раїна Вишневецька. Опікуном над малолітніми Яремою та Ганною став троюрідний дядько — князь Костянтин Вишневецький. 1620 року помирає староста переславський, черкаський та канівський Януш Костянтинович Острозький, який мав володіння на лівобережжі. Король видає указ про створення так званої «селітренної адміністрації». Землі Острозького розділяються між Янушем Заславським, який став старостою переяславським і Костянтином Вишневецьким — новим старостою Черкаським та Канівським.
При розділі території Янушу Заславському була вписана заборона на державні «селітрені землі», а Костянтину Вишневецькому, чи то випадково, чи зумисно не вписали такого правила. Скориставшись цим, Костянтин Вишневецький на чолі 10-12 тисячного війська у 1622 році приєднує землі шляхтича Бартоломея Обалковського Яблонів, Миргород, серед них урочища, де були потім засновані Грунь, Комиші, Шенгаріївка, Мала Павлівка, а також селітряні промисли на річках Хорол, Псел, Грунь, біля Більського городища, на річках Ворсклі, Орелі, Мерчику, Орчику, Говтві та Сулі. Суд зобов'язав Вишневецького віддати назад ці землі. Однак повернуті були не всі міста. Миргород та Яблонів були віддані, а багато глухих місць все-таки залишилось за князем. Це Остапове, Золотушин, Хомутець. В 1624 році були захоплені урочище Клемятичі, на місці давньоруського міста Желді, де він заснував містечко Жовнин.
П'ятим та останнім власником Вишневеччини став Ярема Вишневецький. Саме з його ім'ям пов'язуються ті величезні володіння на Лівобережній Україні, які увійшли в історію під назвою Вишневеччини. Повернувшись у 1632 році в Україну з-за кордону, де він закінчував свою освіту, Ярема вступив у володіння батьківськими маєтностями. У 1632—1634 роках він брав участь у війні з Московією.
З 1635 року Ярема займався Вишневеччиною, здійснюючи одне за одним захоплення суміжних земель. 1636 року, першим із Вишневецьких, постійно осідає на Лубенщині, будує замок на Лисій горі. У своїй резиденції він будує розкішний палац на Замковій горі, на схилах якої терасами був насаджений сад, прикрашений фонтанами, гротами, скульптурами. Прилегла до замку територія заселялась прибулою шляхтою.
У 1638 році він Ярема одружується на Ґризельді Замойській, дочці Великого канцлера Речі Посполитої Томаша Замойського. Весілля грається у Львові з великими пишностями. На нього витрачається близько 250 тисяч злотих. Молоду дружину він привозить в Лубни в свій замок.
1640 року Ярема відібрав Хорольщину, яка належала Станіславу Жолкевському. У 1643 році захопив Грайворон із сусідніми селами в городельського старости Харлезького, наступного року відібрав у маршалка надвірного коронного Адама Казановського місто Ромни з прилеглими землями. У 1645—1646 роках захопив володіння чернігівської каштелянки Софії Козаковської за Удаєм.
Загарбав у 1646 році в старости переяславського і Великого коронного хорунжого Олександра Конецпольського міста і містечка: Гадяч, Полтаву, Зигмунтів, Соколину Гору, Кременчук, Подолки, Добрик, Краснопіль, Крукполе, Лукашівське, Бірки, Опочинське, Глинськ (Близько 1616 року король Сиґізмунд ІІІ передав Глинськ у володіння скарбовому писареві Ф. Миравицькому а потім вже Конецпольському), Лютенька, Зіньків, Олеснів, Охтирку, Рухавка та інші населені пункти. Збитки Олександра Конєцпольського від цього наїзду склали 500 тис. злотих.
У часи Яреми Вишневецького до Вишневеччини на Лівобережжі належало 56 міст і містечок (Полтава, Король, Золотоноша, Пирятин, Лохвиця, Ромни, Глинськ, Брагинь, Сенча, Лукомль, Хорол, Хомутець, Снятинка, Жовнин, Горошин, Буромль, Варва, Білошапки, Монастирище, Курінька, Ічня, Срібне, Городня, Янушпіль, Галиця, Піщана, Золотоноша, Домонтів, Чорнухи, Жеревка, Держикраївка, Мошни та інші) з центром у м. Лубни. Нині це переважно територія Полтавської області, частково Київської (Яготинський район), Черкаської і Чернігівської областей, в яких жило понад 288 тис. осіб., що сплачували щороку 1 млн. 200 тис. злотих чиншу. Утримував 12-20 тис. першокласного надвірного війська, витрачав для цього 180 тис. злотих річно. Володів Білим Каменем. В Золотоноші, укріпленому замку, збиралися мита та податки. За інвентарем 1641 року на Вишневеччині було 39 837 господарств (34 822 на Полтавщині); крім того, було безліч фільварків, а на річках 423 млинових кола. Окрім Вишневеччини Яремі належало 72 поселення і ЗО фільварків на Волині; Брагин з округою на Поліссі; Немирів, Бершадь, Ладижин із навколишніми селами на Поділлі; Збараж з округою в Галичині (перейшов у власність після смерті останнього з князів Збаразьких).
Вишневецький турбувався про примноження людності у своїх маєтностях. Із цією метою він надавав поселенцям звичні «слободи» і слідкував, щоб вони не обкладалися додатковими повинностями зверх установлених княжими універсалами.
З початком Визвольної війни 1648 року повстанці Максима Кривоноса знищили палац у Лубнах і всю князівську резиденцію, вирізавши міське населення. Сам Ярема з приватним війском маршем перейшов на Правобережжя, де з жорстокістю взявся придушувати повстанський рух. Після переможної для Речі Посполитої битви під Берестечком Вишневецький невдовзі помер. Зі смертю польського короля Михайла Вишневецького 10 листопада 1673 року назавжди зникла остання гілка роду князів Вишневецьких, а їхні володіння перейшли до польських магнатів Замойських. Лубни під час Визвольної війни 1648—1654 років стало містом полковим, а на території колишньої Вишневеччини було утворено Лубенський козацький полк — один з найбільших полків в Україні.
Примітки
- Лев Падалка «Минуле Полтавської території і її заселення», Дослідження та матеріали з картами, Видання Полтавської вченої архівної комісії, репринтне видання, Сага, Харків 2009(рос.)
- Чтения в историческом обществе Нестора Летописца 1900 № 14. стр.98-99(рос.)
- Микола Куриленко Густинський Свято-Троїцький монастир. — Б.м., 1997. — 88 с.: іл.
- . Архів оригіналу за 21 серпня 2016. Процитовано 20 лютого 2017.
- Мгарський Лубенський Спасо-Преображенський монастир
- Труды Полтавской ученой архивной комиссии. вып.8. Полтава, 1912. стор. 60.(рос.)
- Олексій Сокирко «Козацьке військо періоду „Руїни“ 60 — 70-х рр.» XVII ст.
Джерела
- Вирський Д. Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555—1595 рр.) [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Україна в Центрально-Східній Європі. — 2015. — Вип. 15. — С. 108—124.
- Мицик Ю. Вишневецькі [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 519—520. — .
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 540—553. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichni zemli UkrayiniVishnevechchinaZagalna informaciyaVhodila do skladu Rich PospolitaSuchasna lokaciya Livoberezhna Ukrayina Poltavshina Povorsklya Posullya Period uzhivannya toponima XVI XVII st Naselennya ukrayinciRoztashuvannya na karti Volodinnya Vishneveckih u XVI XVII st na mapi Rechi Pospolitoyi korichnevij Derzhavi na teritoriyi VishnevechchinaUkrayina Vishnevechchina mayetnosti ta volodinnya Vishneveckih na Livoberezhnij Ukrayini yaki chasto porivnyuyut z udilnim knyazivstvom Centrom bulo misto Lubni IstoriyaVishnevechchinu pochav stvoryuvati she knyaz Mihajlo Oleksandrovich Vishneveckij kashtelyan braclavskij kiyivskij voyevoda Kiyivskij starosta cherkaskij ta 15 veresnya 1580 roku za klopotannyam Mihajla Vishneveckogo pidvladni jomu starostvaj za zgodoyu korolya buli vidstupleni jogo sinu Oleksandru U 1582 roci pidstarosta Illyash Boruhovskij oruzhno zahopiv volodinnya u zyatya Mihajla Glinskogo boyarina Mihajla Gribunovicha Bajbuzi teritoriyu po richci Sula Udaj Solonicya Pid chas sudu Vishneveckij svoyi diyi poyasnyuvav tribunalu kudi jogo viklikav Bajbuza tim sho ostannij ne zajmayetsya kolonizaciyeyu danoyi teritoriyi i voni j dalshe zostayutsya pustishami Bajbuzi zh prozhivali v centralnih rajonah Litvi na svoyih zemlyah navit ne buvali Ce i zigralo virishalnu rol v rezolyuciyi sudu Bajbuza u 1589 roci otrimav yak kompensaciyu vid Oleksandra Vishneveckogo mayetnosti po richci Psel U 1590 roci ukazom korolya Sigizmunda III Vazi ci zemli daruyutsya vzhe dityam Mihajla Bajbuzi Semenu ta Tihonu Bajbuzam Utverdivshis u Posulli j zakripivshi za soboyu zahoplenu teritoriyu korolivskoyu gramotoyu 1590 roku Oleksandr Vishneveckij aktivno rozpochav kolonizaciyu krayu zasnovuyuchi mista ta osadzhuyuchi slobodi Mihajlo Vishneveckij U 1584 roci Oleksandrom bulo zakladeno misto Korsun Stav pershim starostoyu Korsunskim 11 lyutogo 1584 r stav starostoyu lyubeckim ta loyivskim Zi smertyu batka u 1584 roci prodovzhiv batkovu spravu Vikupiv zemli chastina teritorij suchasnih Poltavskoyi ta Cherkaskoyi oblastej yakimi batko lishe koristuvavsya zi zgodi Koroni Polskoyi za 5 000 litovskih kip U 1589 roci knyaz Oleksandr pochav buduvati zamok na Zamkovij gori ta zaklav misto Chigirin sho stalo stoliceyu novogo starostva U 1592 roci otrimav dlya cogo mista korolivskij privilej na magdeburzke pravo U 1591 roci otrimav vid korolya Sigizmunda III Vazi dozvil na budivnictvo forteci bilya richki Suli Nove misto bulo zakladene na misci davnogo ruskogo gorodisha Lubni i nazvane Oleksandrovom Prote nova nazva ne prizhilas i mistechko prodovzhuvali nazivati Lubnami Syudi Oleksandr pereseliv chastinu svoyih piddanih z Volini Majzhe odrazu tam bulo vvedene magdeburzke pravo Same Lubni j stayut golovnim mistom zgodom i forteceyu Vishnevechchini Oleksandr zakladaye misto ta nazivaye na chest svogo batka Mihajliv Misto bulo zakladene na bezlyudnomu urochishi Piryatin Nezabarom vono stalo jmenuvatisya Piryatin Duzhe skoro Oleksandr Vishneveckij viklopotav magdeburzke pravo dlya Piryatina a takozh i dlya Moshniv yaki vikupiv u knyaziv Domontiv Pislya smerti bezditnogo Oleksandra Vishneveckogo u 1594 roci jogo volodinnya perejshli do brata Mihajla Vishneveckogo starosti ovruckogo kotrij energijno prodovzhiv kolonizacijni zusillya poperednika Na pochatku XVII st stavsya konflikt mizh vlasnikami dvoh najbilshih v Ukrayini latifundij knyazyami Ostrozkimi ta Vishneveckimi Mihajlovi Vishneveckomu nadayutsya privilyeyi na pustisha v mezhirichchi Psla ta Vorskli Vin neoberezhno zahopiv teritoriyi yaki ranishe buli darovani na Cherkaskij zamok U 1609 roci knyaz Yanush Ostrozkij cherkaskij starosta posilaye 3 tisyachnij zagin pid provodom pereyaslavskogo pidstarosti Shleshinskogo vijnoyu na zemli Vishneveckogo Zagin spustoshiv volodinnya Mihajla Vishneveckogo i zahopiv veliku zdobich U vidpovid Vishneveckij u 1611 roci gvaltom okupuyuchi vsyu Sulu priyednav Goroshin i Sliporod Potim koristuyuchis protistoyannyam Rechi Pospolitoyi ta Moskvi u 1614 roci zavoyuvav Putivl z usiyeyu oblastyu Putivlskij zamok shopravda dovelosya povernuti moskovitam ale Sencha i Lohvicya zalishilisya pid Mihajlom Vishneveckim Rayina Vishnevecka Pislya smerti knyazya Mihajla Vishneveckogo u 1616 roci sim yu Vishneveckih zasudzhuyut na baniciyu Opikunom ditej ta upravlyayuchim mayetkami Vishneveckih staye Yurij Vishneveckij brat Oleksandra ta Mihajla starosta kam yaneckij kashtelyan kiyivskij Svoyi mayetnosti knyaginya Rayina ta knyaz Yurij rozdilili Prichomu po rozdilnomulistu chastina mayetnostej sho lezhala v storonu do Psla stala nalezhati Yuriyu U 1618 roci Yurij Vishneveckij pomer i mayetnosti buli peredani knyagini Rayini Vishneveckij ta yiyi dityam Yaremi ta Ganni Rayina Vishnevecka vidoma tim sho zasnuvala na livoberezhnih zemlyah tri pravoslavni monastiri Gustinskij Ladanskij ta Mgarskij U 1619 roci pomiraye Rayina Vishnevecka Opikunom nad malolitnimi Yaremoyu ta Gannoyu stav troyuridnij dyadko knyaz Kostyantin Vishneveckij 1620 roku pomiraye starosta pereslavskij cherkaskij ta kanivskij Yanush Kostyantinovich Ostrozkij yakij mav volodinnya na livoberezhzhi Korol vidaye ukaz pro stvorennya tak zvanoyi selitrennoyi administraciyi Zemli Ostrozkogo rozdilyayutsya mizh Yanushem Zaslavskim yakij stav starostoyu pereyaslavskim i Kostyantinom Vishneveckim novim starostoyu Cherkaskim ta Kanivskim Pri rozdili teritoriyi Yanushu Zaslavskomu bula vpisana zaborona na derzhavni selitreni zemli a Kostyantinu Vishneveckomu chi to vipadkovo chi zumisno ne vpisali takogo pravila Skoristavshis cim Kostyantin Vishneveckij na choli 10 12 tisyachnogo vijska u 1622 roci priyednuye zemli shlyahticha Bartolomeya Obalkovskogo Yabloniv Mirgorod sered nih urochisha de buli potim zasnovani Grun Komishi Shengariyivka Mala Pavlivka a takozh selitryani promisli na richkah Horol Psel Grun bilya Bilskogo gorodisha na richkah Vorskli Oreli Merchiku Orchiku Govtvi ta Suli Sud zobov yazav Vishneveckogo viddati nazad ci zemli Odnak povernuti buli ne vsi mista Mirgorod ta Yabloniv buli viddani a bagato gluhih misc vse taki zalishilos za knyazem Ce Ostapove Zolotushin Homutec V 1624 roci buli zahopleni urochishe Klemyatichi na misci davnoruskogo mista Zheldi de vin zasnuvav mistechko Zhovnin P yatim ta ostannim vlasnikom Vishnevechchini stav Yarema Vishneveckij Same z jogo im yam pov yazuyutsya ti velichezni volodinnya na Livoberezhnij Ukrayini yaki uvijshli v istoriyu pid nazvoyu Vishnevechchini Povernuvshis u 1632 roci v Ukrayinu z za kordonu de vin zakinchuvav svoyu osvitu Yarema vstupiv u volodinnya batkivskimi mayetnostyami U 1632 1634 rokah vin brav uchast u vijni z Moskoviyeyu Z 1635 roku Yarema zajmavsya Vishnevechchinoyu zdijsnyuyuchi odne za odnim zahoplennya sumizhnih zemel 1636 roku pershim iz Vishneveckih postijno osidaye na Lubenshini buduye zamok na Lisij gori U svoyij rezidenciyi vin buduye rozkishnij palac na Zamkovij gori na shilah yakoyi terasami buv nasadzhenij sad prikrashenij fontanami grotami skulpturami Prilegla do zamku teritoriya zaselyalas pribuloyu shlyahtoyu Yarema Vishneveckij U 1638 roci vin Yarema odruzhuyetsya na Grizeldi Zamojskij dochci Velikogo kanclera Rechi Pospolitoyi Tomasha Zamojskogo Vesillya grayetsya u Lvovi z velikimi pishnostyami Na nogo vitrachayetsya blizko 250 tisyach zlotih Molodu druzhinu vin privozit v Lubni v svij zamok 1640 roku Yarema vidibrav Horolshinu yaka nalezhala Stanislavu Zholkevskomu U 1643 roci zahopiv Grajvoron iz susidnimi selami v gorodelskogo starosti Harlezkogo nastupnogo roku vidibrav u marshalka nadvirnogo koronnogo Adama Kazanovskogo misto Romni z prileglimi zemlyami U 1645 1646 rokah zahopiv volodinnya chernigivskoyi kashtelyanki Sofiyi Kozakovskoyi za Udayem Zagarbav u 1646 roci v starosti pereyaslavskogo i Velikogo koronnogo horunzhogo Oleksandra Konecpolskogo mista i mistechka Gadyach Poltavu Zigmuntiv Sokolinu Goru Kremenchuk Podolki Dobrik Krasnopil Krukpole Lukashivske Birki Opochinske Glinsk Blizko 1616 roku korol Sigizmund III peredav Glinsk u volodinnya skarbovomu pisarevi F Miravickomu a potim vzhe Konecpolskomu Lyutenka Zinkiv Olesniv Ohtirku Ruhavka ta inshi naseleni punkti Zbitki Oleksandra Konyecpolskogo vid cogo nayizdu sklali 500 tis zlotih Polskij korol Mihajlo Koribut Vishneveckij U chasi Yaremi Vishneveckogo do Vishnevechchini na Livoberezhzhi nalezhalo 56 mist i mistechok Poltava Korol Zolotonosha Piryatin Lohvicya Romni Glinsk Bragin Sencha Lukoml Horol Homutec Snyatinka Zhovnin Goroshin Buroml Varva Biloshapki Monastirishe Kurinka Ichnya Sribne Gorodnya Yanushpil Galicya Pishana Zolotonosha Domontiv Chornuhi Zherevka Derzhikrayivka Moshni ta inshi z centrom u m Lubni Nini ce perevazhno teritoriya Poltavskoyi oblasti chastkovo Kiyivskoyi Yagotinskij rajon Cherkaskoyi i Chernigivskoyi oblastej v yakih zhilo ponad 288 tis osib sho splachuvali shoroku 1 mln 200 tis zlotih chinshu Utrimuvav 12 20 tis pershoklasnogo nadvirnogo vijska vitrachav dlya cogo 180 tis zlotih richno Volodiv Bilim Kamenem V Zolotonoshi ukriplenomu zamku zbiralisya mita ta podatki Za inventarem 1641 roku na Vishnevechchini bulo 39 837 gospodarstv 34 822 na Poltavshini krim togo bulo bezlich filvarkiv a na richkah 423 mlinovih kola Okrim Vishnevechchini Yaremi nalezhalo 72 poselennya i ZO filvarkiv na Volini Bragin z okrugoyu na Polissi Nemiriv Bershad Ladizhin iz navkolishnimi selami na Podilli Zbarazh z okrugoyu v Galichini perejshov u vlasnist pislya smerti ostannogo z knyaziv Zbarazkih Vishneveckij turbuvavsya pro primnozhennya lyudnosti u svoyih mayetnostyah Iz ciyeyu metoyu vin nadavav poselencyam zvichni slobodi i slidkuvav shob voni ne obkladalisya dodatkovimi povinnostyami zverh ustanovlenih knyazhimi universalami Z pochatkom Vizvolnoyi vijni 1648 roku povstanci Maksima Krivonosa znishili palac u Lubnah i vsyu knyazivsku rezidenciyu virizavshi miske naselennya Sam Yarema z privatnim vijskom marshem perejshov na Pravoberezhzhya de z zhorstokistyu vzyavsya pridushuvati povstanskij ruh Pislya peremozhnoyi dlya Rechi Pospolitoyi bitvi pid Berestechkom Vishneveckij nevdovzi pomer Zi smertyu polskogo korolya Mihajla Vishneveckogo 10 listopada 1673 roku nazavzhdi znikla ostannya gilka rodu knyaziv Vishneveckih a yihni volodinnya perejshli do polskih magnativ Zamojskih Lubni pid chas Vizvolnoyi vijni 1648 1654 rokiv stalo mistom polkovim a na teritoriyi kolishnoyi Vishnevechchini bulo utvoreno Lubenskij kozackij polk odin z najbilshih polkiv v Ukrayini PrimitkiLev Padalka Minule Poltavskoyi teritoriyi i yiyi zaselennya Doslidzhennya ta materiali z kartami Vidannya Poltavskoyi vchenoyi arhivnoyi komisiyi reprintne vidannya Saga Harkiv 2009 ros Chteniya v istoricheskom obshestve Nestora Letopisca 1900 14 str 98 99 ros Mikola Kurilenko Gustinskij Svyato Troyickij monastir B m 1997 88 s il Arhiv originalu za 21 serpnya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2017 Mgarskij Lubenskij Spaso Preobrazhenskij monastir Trudy Poltavskoj uchenoj arhivnoj komissii vyp 8 Poltava 1912 stor 60 ros Oleksij Sokirko Kozacke vijsko periodu Ruyini 60 70 h rr XVII st DzherelaVirskij D Vishnevechchina pershi peremogi i pershi soratniki 1555 1595 rr 21 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi 2015 Vip 15 S 108 124 Micik Yu Vishnevecki 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 519 520 ISBN 966 00 0734 5 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 16 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 820 s S 540 553 pol