Правобережна Сокілка (в минулому — Сокілка) — село в Україні, у Кобеляцькій міській громаді Полтавського району Полтавської області. Населення становить 207 осіб.
село Правобережна Сокілка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Полтавська область |
Район | Полтавський район |
Громада | Кобеляцька міська громада |
Облікова картка | Правобережна Сокілка |
Основні дані | |
Населення | 207 |
Поштовий індекс | 39254 |
Телефонний код | +380 5343 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 104 м |
Водойми | р. Ворскла |
Відстань до обласного центру | 85 км |
Відстань до центру громади/сільради | 17 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 39200, Полтавська обл., Полтавський р-н, м. Кобеляки, вул. Касьяна, 29 |
Карта | |
Правобережна Сокілка | |
Правобережна Сокілка | |
Мапа | |
Географія
Село Правобережна Сокілка знаходиться на правом березі річки Ворскли, за 17 км від районного центру Кобеляки та за 85 км від обласного центру Полтава. Вище за течією річки, на відстані 5-ти кілометрів розташоване село Перегонівка, нижче за течією, на відстані 4-х кілометрів розташоване село Лучки — центр Лучківської сільської ради, на протилежному, лівому березі річки — села Панське та Лівобережна Сокілка.
Історія
Поселення Соколя Гора згадується ще 1646 (коли його разом із низкою інших захопив князь Ярема Вишневецький). 1672 сотник Соколевої Гори присягав разом із Полтавським полком і далі Сокільська сотня вже постійно у складі цього полку (до того вона бувала у підпорядкуванні і Чигиринського полку). 12 квітня 1709 відбулася битва біля містечка Сокілка між військами Швеції та Війська Запорозького Низового із військами московських інтервентів. 1714 свої маєтності тут заповів церкві місцевий козак Микита Федорович. 1717 гетьман ствердив це надання і на їх основі став будуватися Сокологірський (Сокільський) Преображенський монастир - формально ліквідований 1786 (але лише 1797 іконостас монастиря та інше церковне начиння передали Успенському кафедральному собору Катеринослава). Після 1765 Сокілка стала однією з рот Дніпровського пікінерного полку. Восени 1769 ця рота повстала (одним з приводів було запровадження форменого зимового мундиру замість зручніших-тепліших козацьких шуб-тулупів), повстання придушили лише на початку 1770. Сокілка була одним з найлюдніший міст Кременчуцького повіту (мала 6 тис. мешканців у 1780-х), згодом увійшла до виокремленого з нього Кобеляцького повіту.
За даними на 1859 рік у казеному містечку Сокілка Кобеляцького повіту Полтавської губернії, мешкало 3399 осіб (1650 чоловічої статі та 1749 — жіночої), налічувалось 151 дворове господарство, існували 4 православні церкви та приходське училище, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари.
Станом на 1900 рік село було центром Сокільської волості.
З 1917 - у складі УНР. Під час москвосько-большевицької окупації Сокілка постраждала від терору голодом 1932-1933.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Кобеляцької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Кобеляцького району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області.
Сокільська порода овець
Сокільська порода овець створена на Полтавщині понад 500 років тому методом народної селекції та добору місцевих овець, що мали сірий смушок, з можливимвикористанням овець каракульської породи та кримських маличів.
Назва породи походить від села Сокілка, відомим як місце розведення сокільських овець та центр торгівлі смушками особливого забарвлення і рельєфу. Смушки переважно сірі з блакитним чи стальним відтінками, іноді чорні. Їх одержували від забитих ягнят у віці 1—3 дні. Домінантний ген широзі (сірий колір) у гомозиготному стані призводить до хронічної тимпанії і загибелі ягнят у 3 – 4-місячному віці, якщо їх не використовувати для одержання смушків. Зазвичай забивають до 40–60% народженого поголів’я чоловічої статі.
Повністю Сокільська порода сформувалася до ХІХ ст. і розводилась на всій території сучасної центральної України. Нині порода перебуває в критичному стані: стабільно зменшується як кількості суб’єктів племінної справи, так і загальне й маточне поголів’я тварин у них. Поголів’я племінних самок не перевищує 100 голів і 5 самців і зберігається лише в одному дослідному господарстві Інституту тваринництва.
Пам'ятки
Відомі люди
В селі народилися:
- Лось Іван Григорович (1904—1985) — живописець.
- Лось Леонід Федорович (1928—2000) — архітектор, лауреат Шевченківської премії,
- Наріжний Симон Петрович (1898—1983) — дослідник української еміграції, бібліограф, історик.
- Семен Журахович (1907—1997) — український письменник, сценарист
Примітки
- рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 1910)
- рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Ковчег смаку. Україна
Посилання
- Погода в селі Правобережна Сокілка
Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravoberezhna Sokilka v minulomu Sokilka selo v Ukrayini u Kobelyackij miskij gromadi Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 207 osib selo Pravoberezhna SokilkaKrayina UkrayinaOblast Poltavska oblastRajon Poltavskij rajonGromada Kobelyacka miska gromadaOblikova kartka Pravoberezhna Sokilka Osnovni daniNaselennya 207Poshtovij indeks 39254Telefonnij kod 380 5343Geografichni daniGeografichni koordinati 49 01 35 pn sh 34 08 31 sh d H G OSerednya visota nad rivnem morya 104 mVodojmi r VorsklaVidstan do oblasnogo centru 85 kmVidstan do centru gromadi silradi 17 kmMisceva vladaAdresa radi 39200 Poltavska obl Poltavskij r n m Kobelyaki vul Kasyana 29KartaPravoberezhna SokilkaPravoberezhna SokilkaMapaGeografiyaSelo Pravoberezhna Sokilka znahoditsya na pravom berezi richki Vorskli za 17 km vid rajonnogo centru Kobelyaki ta za 85 km vid oblasnogo centru Poltava Vishe za techiyeyu richki na vidstani 5 ti kilometriv roztashovane selo Peregonivka nizhche za techiyeyu na vidstani 4 h kilometriv roztashovane selo Luchki centr Luchkivskoyi silskoyi radi na protilezhnomu livomu berezi richki sela Panske ta Livoberezhna Sokilka IstoriyaPoselennya Sokolya Gora zgaduyetsya she 1646 koli jogo razom iz nizkoyu inshih zahopiv knyaz Yarema Vishneveckij 1672 sotnik Sokolevoyi Gori prisyagav razom iz Poltavskim polkom i dali Sokilska sotnya vzhe postijno u skladi cogo polku do togo vona buvala u pidporyadkuvanni i Chigirinskogo polku 12 kvitnya 1709 vidbulasya bitva bilya mistechka Sokilka mizh vijskami Shveciyi ta Vijska Zaporozkogo Nizovogo iz vijskami moskovskih interventiv 1714 svoyi mayetnosti tut zapoviv cerkvi miscevij kozak Mikita Fedorovich 1717 getman stverdiv ce nadannya i na yih osnovi stav buduvatisya Sokologirskij Sokilskij Preobrazhenskij monastir formalno likvidovanij 1786 ale lishe 1797 ikonostas monastirya ta inshe cerkovne nachinnya peredali Uspenskomu kafedralnomu soboru Katerinoslava Pislya 1765 Sokilka stala odniyeyu z rot Dniprovskogo pikinernogo polku Voseni 1769 cya rota povstala odnim z privodiv bulo zaprovadzhennya formenogo zimovogo mundiru zamist zruchnishih teplishih kozackih shub tulupiv povstannya pridushili lishe na pochatku 1770 Sokilka bula odnim z najlyudnishij mist Kremenchuckogo povitu mala 6 tis meshkanciv u 1780 h zgodom uvijshla do viokremlenogo z nogo Kobelyackogo povitu Za danimi na 1859 rik u kazenomu mistechku Sokilka Kobelyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi meshkalo 3399 osib 1650 cholovichoyi stati ta 1749 zhinochoyi nalichuvalos 151 dvorove gospodarstvo isnuvali 4 pravoslavni cerkvi ta prihodske uchilishe vidbuvalos 3 yarmarki na rik ta bazari Stanom na 1900 rik selo bulo centrom Sokilskoyi volosti Z 1917 u skladi UNR Pid chas moskvosko bolshevickoyi okupaciyi Sokilka postrazhdala vid teroru golodom 1932 1933 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Kobelyackoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Kobelyackogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Poltavskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Sokilska poroda ovecSokilska poroda ovec stvorena na Poltavshini ponad 500 rokiv tomu metodom narodnoyi selekciyi ta doboru miscevih ovec sho mali sirij smushok z mozhlivimvikoristannyam ovec karakulskoyi porodi ta krimskih malichiv Nazva porodi pohodit vid sela Sokilka vidomim yak misce rozvedennya sokilskih ovec ta centr torgivli smushkami osoblivogo zabarvlennya i relyefu Smushki perevazhno siri z blakitnim chi stalnim vidtinkami inodi chorni Yih oderzhuvali vid zabitih yagnyat u vici 1 3 dni Dominantnij gen shirozi sirij kolir u gomozigotnomu stani prizvodit do hronichnoyi timpaniyi i zagibeli yagnyat u 3 4 misyachnomu vici yaksho yih ne vikoristovuvati dlya oderzhannya smushkiv Zazvichaj zabivayut do 40 60 narodzhenogo pogoliv ya cholovichoyi stati Povnistyu Sokilska poroda sformuvalasya do HIH st i rozvodilas na vsij teritoriyi suchasnoyi centralnoyi Ukrayini Nini poroda perebuvaye v kritichnomu stani stabilno zmenshuyetsya yak kilkosti sub yektiv pleminnoyi spravi tak i zagalne j matochne pogoliv ya tvarin u nih Pogoliv ya pleminnih samok ne perevishuye 100 goliv i 5 samciv i zberigayetsya lishe v odnomu doslidnomu gospodarstvi Institutu tvarinnictva Pam yatkiRegionalnij landshaftnij park Nizhnovorsklyanskij Vidomi lyudiV seli narodilisya Los Ivan Grigorovich 1904 1985 zhivopisec Los Leonid Fedorovich 1928 2000 arhitektor laureat Shevchenkivskoyi premiyi Narizhnij Simon Petrovich 1898 1983 doslidnik ukrayinskoyi emigraciyi bibliograf istorik Semen Zhurahovich 1907 1997 ukrayinskij pismennik scenaristPrimitkiros doref Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda tom XXXIII Izdan Centralnym statisticheskim komitetom Ministerstva Vnutrennih Dѣl SanktPeterburg 1862 263 s kod 1910 ros doref Adres kalendar Spravochnaya knizhka Poltavskoj gubernii na 1900 Sostavlen D A Ivanenko Sekretarem Poltavskogo Gubernskago Statisticheskogo Komiteta Poltava Tipo litografiya Gubernskago Pravleniya 1900 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Kovcheg smaku UkrayinaPosilannyaPogoda v seli Pravoberezhna SokilkaCe nezavershena stattya z geografiyi Poltavskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi