Іван Григорович Лось нар 23 вересня 1904 Сокілка пом 26 квітня 1985 Київ український радянський живописець член Спілки р

Іван Григорович Лось (нар. 23 вересня 1904, Сокілка — пом. 26 квітня 1985, Київ) — український радянський живописець; член Спілки радянських художників України з 1939 року.

Лось Іван Григорович



Народження	23 вересня 1904(1904-09-23) Правобережна Сокілка, Кобеляцький район, Україна
Смерть	26 квітня 1985(1985-04-26) (80 років)
	Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія УНР СРСР
Жанр	історичний живопис, портрет і пейзаж
Навчання	Київський художній інститут (1928)
Діяльність	художник
Вчитель	Кричевський Федір Григорович
Працівник	Театр Київського військового округу
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Лось).

Біографія

Народився 23 вересня 1904 року в селі Сокілці (нині село Правобережна Сокілка Полтавського району Полтавської області, Україна). У 1926 році у рідному селі встановив пам'ятник Тарасу Шевченку. 1928 року закінчив Київський художній інститут, де навчався у Федора Кричевського.

Протягом 1928—1932 років очолював мультиплікаційний відділ кіностудії у Києві; працював у Театрі Київського військового округу. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки (7 листопада 1944), медаллю «За бойові заслуги» (9 березня 1944).

Упродовж 1948—1958 років — головний художник малярсько-скульптурного комбінату і у 1955—1971 роках — голова художньої ради Художнього фонду УРСР. Жив у Києві, в будинку на вулиці Червоноармійській, № 42, квартира № 4. Помер у Києві 26 квітня 1985 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису. Створював портрети, пейзажі, картини на літературну та історичну тематику. Серед робіт:

«Тарас Шевченко у кріпацькій сім'ї читає свої твори» (1939, Шевченківський національний заповідник);
«На Ворсклі» (1949);
«Тарас Шевченко серед селян в Україні» (1949—1950, Національний музей Тараса Шевченка);
«Юрій Збанацький» (1951);
«Суботів. Три криниці» (1953);
«Осінь» (1956);
«Рідний край» (1957);
«Тарас Шевченко в Україні» (1961);
«Друзі у неволі. Тарас Шевченко і Андрій Обеременко» (1962; 1964);
«Північний Кавказ» (1966);
«Повстання селян на чолі з Кармалюком» (1968);
«Богдан Хмельницький» (1968);
«Дума про Володимира Леніна» (1969);
«Рідна Полтавщина» (1970).

Брав участь у республіканських виставках з 1937 року.

Крім вище зазначених музеїв, деякі полотна зберігаються у Національному музеї історії України у Києві, Музеї історії Полтавської битви, Полтавському, Миколаївському і Сумському художніх музеях, Лубенській галереї образотворчого мистецтва, Чернігівському літературно-меморіальному музеї Михайла Коцюбинського, Кобеляцькому музеї літературири і мистецтва, Музеї Тараса Шевченка у Торонто.

Примітки

Лось Иван Григорьевич / Память народа. (рос.)

Література

Лось Іван Григорович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 275.;
Лось Іван Григорович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 136.;
Лось Іван Григорович // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 368;
В. М. Ханко. Лось Іван Григорович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — .

[1] Лось Иван Григорьевич / Память народа. (рос.)