Білошапки

Білошапки́ — село в Україні, у Яблунівській сільській громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 596 осіб.

село Білошапки
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Козин (Прилуцький район)
Код КАТОТТГ	UA74080210020078628
Основні дані
Засноване	1629
Перша згадка	1629 (395 років)
Населення	596
Площа	2,679 км²
Густота населення	222,47 осіб/км²
Поштовий індекс	17594
Телефонний код	+380 4637
Географічні дані
Географічні координати	50°22′55″ пн. ш. 32°12′47″ сх. д. / 50.38194° пн. ш. 32.21306° сх. д. / 50.38194; 32.21306Координати: 50°22′55″ пн. ш. 32°12′47″ сх. д. / 50.38194° пн. ш. 32.21306° сх. д. / 50.38194; 32.21306
Середня висота над рівнем моря	120 м
Водойми	Перевід
Місцева влада
Адреса ради	17594, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Білошапки, вул. Центральна, 15
Карта
Білошапки
Білошапки
Мапа

Географія

Село Білошапки розташоване на річці Перевід (притока Удаю), за 35 км від районного центру і за 18 км від залізнич. ст. Линовиця. Із другої сторони ставка на Переводі — зняте 2012 року з обліку село Козин.

Історія

За легендою назва с. Білошапки походить з давніх часів. Розповідають, що під час чергового нападу ординців на село, люди виставили на палицях безліч білих шапок, налякавши тим самим нападників. Після цього й закріпилася за селом назва Білошапки. У першій половині 17 ст., коли село належало князям Вишневецьким, воно було настільки багатолюдним, що звалося містечком, у якому «сидів» особливий «державця» Вишневецького Сверщевський, управитель навколишніх сіл. На той час Білошапкам належали великі степи від р. Переводу дор. Оржиці, на берегах яких у 17 ст. стали виникати значні хутори. Вперше згадується 1629, отже засновано на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої. Належало польським магнатам Корецьким і Вишневецьким.

1695 гетьман І. Мазепа надав його прилуцькому полковнику Дмитрові Горленку. 1709 універсал на Білошапки одержав бунчуковий товариш Андрій Дмитрович Горленко; але 1713 гетьман І. Скоропадський відібрав у нього село і віддав Гамаліївському монастиреві, у володінні якого воно перебувало до 1794. В 1780 році село мало 24 двори (43 хати) селян, 7 дворів (18 хат) підсусідків, 15 дворів (31 хата) козаків (19 хат виборних і 12 хат підпомічників); крім того, у селі мешкали 2 родини різночинців та 4 родини духівництва. 1787 в селі налічувалось 468 душ чоловічої статі «різного звання казенних людей і власників» — бунчукового товариша Григорія Гудими і прапорщика Якова Бурковського. В 1795 році було споруджено нову дерев'яну Георгіївську церкву (перша церква збудована до 1699 р). У 1797 році в селі налічувалось 465 душ чоловічої статі податкового населення. У 19 ст. Білошапки входили до Яблунівської волості 2-го стану.

Найдавніше знаходження на мапах 1800 рік

Після 1781 року належало до Пирятинського повіту спочатку Чернигівського намісництва, а з часом до Полтавської губернії.

У 1862 році у селі володарському та козачому Білошапки була церква та 135 дворів де жило 1067 осіб

У 1911 році у селі Білошапки була Георгіївська церква , земська та церковно-парафіївська школи та жило 1759 осіб

У 1889 році в селі було уже 136 дворів селян казенних, 26 дворів селян-власників, 64 двори козаків, 8 дворів міщан та ін. всього 343 хати з 1308 жителями. Діяла дерев'яна церква, лікарня, шинок, вітряк. У 1910 Білошапки мали 297 господарств і 1769 жителів, діяло земське початкове училище, жіноча церковно-парафіяльна школа.

З 1917 — у складі УНР. Комуністичний режим встановлено 1921.У 1923—1930 роках тут виник центр сільради. У 1925 році було 450 дворів з 2142 жителями, а у 1930 році — 488 дворів з 2218 жителями. З 1929 комуністи вдалися до систематичного терору проти незалежних господарників, здійснювали незаконні конфіскації, які називали «розкуркуленням». 1930 році в Білошапках організована артіль ім. Леніна, від якої у 1933 році була відокремлена бригада і з неї утворено артіль «Друга п'ятирічка». Пізніше, у 1934 відокремлено ще одну бригаду й створено артілі ім. Будьонного та ім. Сталіна. У 1950 році усі ці артілі були об'єднані в одну — «Сталінський шлях», перейменовану у 1961 році в артіль «Дружба». З 1961 року в селі діє середня школа. Навчалося 295 учнів (29 працівників). 1970 в колгоспі «Дружба» налічувалося 16 автомашин, 24 трактори, 7 комбайнів, а також великої рогатої худоби 274 голів, свиней 1571 голів, овець 398 голів. У 1971 році село мало 370 дворів з 977 жителями. Відповідно у 1990 році в колгоспі було 40 автомашин, 36 тракторів, 12 комбайнів, а також великої рогатої худоби — 2601, свиней — 6704, коней — 60, овець — 365. З 1996 в Білошапках містився центр садиби пайгоспу «Дружба», до якого входили відділення в с. Запереводському та селищі Козин.

У 1932—1933 роках вони штучний голодомор, відняв життя більше ніж половини жителів, переважно старших людей та дітей. У 1930 році село налічувало 2218 жителів, а після голодомору протягом трьох десятиліть лишилось 1000 душ.

Білошапківській сільській раді підпорядковувалося колишнє село Одрада.

До 2020 року орган місцевого самоврядування — Білошапківська сільська рада, якій були підпорядковані село Запереводське, селище Козин.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 724 особи, з яких 315 чоловіків та 409 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 597 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	97,82 %
російська	1,17 %
молдовська	1,01 %

Видатні уродженці

Сливинський Олександр Володимирович - член Української Центральної Ради, начальник Українського Генерального Військового Штабу.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Виноски

1. ВРУ
2. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
3. (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
4. ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
5. (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
6. . Архів оригіналу за 14 січня 2022. Процитовано 14 січня 2022.
7. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (рос.). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 263 з 562.
8. http://shron1.chtyvo.org.ua/Shkoropad_Dmytro/Pryluchchyna_Entsyklopedychnyi_dovidnyk.pdf%7CПрилуччина^{[недоступне посилання з червня 2019]} енциклопедичний довідник
9. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
10. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
11. Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

• Погода в селі Білошапки [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]