Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Українофо́бія (україноненависництво, антиукраїнізм, україножерство) — різновид ксенофобії, агресивне несприйняття існування України, її суверенітету та української нації, форма зверхності, ірраціональна і злісна ворожість до України як держави, до українців як народу, а також їхньої культури, мови та історії, традицій та менталітету, ненависть до всього українського, вороже ставлення до українства та всіх виявів української національно-культурної самобутності, заперечення існування української нації.
Спектр тлумачень терміна
У законодавстві України поняття українофобії визначається наступним чином:
 | "Українофобія - дискримінаційні дії, публічно висловлені заклики, у тому числі в медіа, у літературних та мистецьких творах, що заперечують суб’єктність Української держави, української нації, боротьбу проти підкорення, експлуатації, асиміляції Українського народу, а також правомірність захисту політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитку української національної державності, науки, культури, зневажають питомі етнокультурні ознаки українців, ігнорують українську мову та культуру". |  |
Український вчений Олександр Музичко дав таке тлумачення поняття:
| | Українофобія – система поглядів та дій, що мінімізують, заперечують чи нівелюють їх вплив на суспільно-політичні та культурні процеси, суб’єктність Української держави, консолідацію українського народу та нації, питомі етнокультурні ознаки та уявлення українців, державотворчий потенціал українців, агресивно нав’язують українцям не традиційні для них етнокультурні риси або ігнорують українську мову та культуру, державно-національні символи. Українофобія є головним чинником денаціоналізації та дискримінації українців в Україні та поза її межами. Є складовою поглядів та діяльності частини не-українців та політико-державних еліт. Українофобія (власне страх перед всім національно-українським) властива частині зденаціоналізованих українців як відображення їх психічної травми, засіб уникнення дискримінації. Засобами реалізації українофобських принципів є інформаційна війна проти носіїв україноцентричного образу історії, культури, релігії, створення власних груп підтримки всередині своїх країн та зовні — професійних українофобів, дискредитація борців проти українофобії, борців за права українців, поширення серед українців негативних автостереотипів, нацьковування не-українців на українців, маніпуляція загальними гуманістичними принципами. | |
Законопроєктом № 2342-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобіганню та протидії дискримінації в Україні» поданого 5 березня 2013 року народними депутатами від ВО «Свобода» Ігорем Мірошниченком та Олександром Мирним, українофобію запропоновано законодавчо закріпити як «форму дискримінації, яка полягає в рішеннях, діях або бездіяльності, спрямованих на приниження України як держави, української нації, культури, мови, історії та традицій.».
Українофобія є різновидом ксенофобії — ненависті до незнайомого чи чужого — і спостерігається серед народів, які жили в контакті з українцями в колишньому СРСР чи інших місцях. Українофобія — є таким самим проявом нетолерантності, як і будь-які прояви нацизму, расизму, шовінізму.
Українофобія відрізняється від інших національних фобій переважно своєю інтенсивністю. Інколи українофобія використовується як засіб для відволікання від реальних проблем. Українофобія у більшості випадків — це «не проста „насмішка“ над українською нацією, а щире бажання їй зла». Українофобські настрої також підживлюються і розпалюються в рамках великих геополітичних проєктів. Українофобія є формою великодержавної агресії, яка раніше кваліфікувалася в політичній літературі як великодержавне хамство й насильство щодо тих народів, котрі становлять корінну більшість.
Українофобія є явищем того самого порядку, що й антисемітизм, але на відміну від нього, українофобія — явище більш політичне і здебільшого характерне для людей, що проживають в Україні і не сприймають її.
Українофобія й антиукраїнізм є близькими поняттями, але українофобія ближче до психічної сфери, а антиукраїнізм — це більш концептуальне поняття і зводиться до політики.
Українофобія — явище не нове. Термін «українофобія» зустрічається в статті Сергія Єфремова «Українське життя 1912-го» ще в 1912 році. Втім, слово «українофобія» молодше за його прояви. Окреслюючи та описуючи явище неприязні, іноді — ненависті до українців фактично в категоріях, властивих українофобству, українські діячі доволі не часто вживали саме слово до початку XX століття і вже дещо частіше — починаючи від 1905—1907 років. З середини XX століття це поняття було забуте в СРСР, перемістившись у середовище української діаспори, звідки переважно повернулося в Україну в 1990-х.
Прояви
Ненависть до українців проявляється у різноманітних формах та проявах: у використанні образливих етнонімів, у стереотипному приписуванні цілому народові окремих, негативних рис та навіть у запереченні українцям права на саме існування, як окремого етносу, неприйнятності факту, що українці — це окремий народ та дратуванні фактом, що хтось вважає себе українцем. Українофоби намагаються представити цілий народ, націю у карикатурному вигляді, приписати цілому народові такі риси поведінки, які можуть бути притаманні лише конкретній людині. Українофоби стверджують, що «всі українці якісь не такі: жеруть лише сало, жадібні, запроданці, хитрі»… І.Дзюба вважає, що неодмінна в російських українофобів «знущальна» згадка про «хохлацьке» сало є неусвідомленим виявом специфічної закомплексованості на ньому та компенсацією глибокої кривди, втрати. Твердження про те що нібито слово «Україна» походить від «окраїни» є улюбленою тезою всіх українофобів від історії, а в нормативному підручнику для царських гімназій професора Іловайського це подавалося як незаперечна істина.
Проявом українофобії є «рускій мір» в Україні на різних рівнях: на клерикальному чи політичному.
Виділяють такі рівні проявів українофобії:
- соціально-психологічний — зневажливе, нетерпиме ставлення до всього українського, особливо до мови;
- ідейно-політичний — «обґрунтування» тези про «найвищу» розвиненість «великого і могутнього російського народу» і відмирання «селянської української нації» — саме на цій основі й здійснюється російськомовна експансія, роздмухування і організація різного роду пропагандистських антиукраїнських кампаній під гаслами необхідності державної двомовності; свідоме применшення масштабу українофобії та спроба трактувати цей термін вузько в порівнянні з його вікіфікованим значенням.
- соціальна практика — блокування заходів щодо українського національно-культурного відродження.
Побутова українофобія
Побутова українофобія є таким же проявом ксенофобії, як і інші прояви немотивованого страху чи ненависті стосовно чужинців чи чужорідних, незнайомих явищ, як і інші форми расизму. Ксенофобія у такій формі притаманна, як правило, але не винятково, малоосвіченим, малокультурним прошаркам населення і обумовлена передусім невіглаством, або специфічними стереотипами окремих культур. Така українофобія має прояви, як правило, у зневажливому або відверто ворожому ставленні до українців у тих регіонах, де вони контактують з представниками інших націй.
Побутова українофобія проявляється перш за все у використанні образливих етнонімів та зневажливих прізвиськ, у глузливому ставленні до української культури, мови, тощо. Використання зневажливих і евфемістичних позначень для українців є найпоширенішим серед народів, з якими українці мали довшу історію спільного проживання. На побутовому рівні стосовно українців, наприклад на теренах колишнього СРСР та Росії найбільше використовується така презирлива назва, як «хохли». В деяких регіонах така зневажлива назва поширена навіть більше ніж нормативна назва українців. Наприклад, в Росії використання зневажливих етнонімів стосовно українців поширено навіть в друкованій пресі, кіно та на телебаченні, що викликає занепокоєння українців Росії:.
| | «Новосибірськ, 29 січня 2006 р. національно-культурна автономія українців міста Новосибірська (НКАУ) розповсюдила заяву з пропозицією провести в Росії і в Україні кампанію суспільного осуду журналістів, які розпалюють в ЗМІ національну ворожнечу і ненависть. НКАУ м. Новосибірська вважає, що зміст і публікація нижче перерахованих творів в ЗМІ РФ найбільш принижує національну і людську гідність етнічних українців, що проживають в Російській Федерації. На першому місці статті головного редактора групи ділових журналів «ІД Родіонова» Георгія Бовта («Війна з хохлами» від 16.01.2006 і «Хохли як двигун прогресу» від 18.04.2005), опубліковані на www.gazeta.ru. На другому місці спецпроєкт РІА «Новий Регіон» від 18.01.2006 (генеральний директор проєкту Олександр Щетінін, головний редактор Юлія Шатова) «Що сибірякові дарма, для хохла – смерть», розміщений на www.nr2.ru. На третьому місці стаття тележурналіста Михайла Леонтьєва («Україна – наша країна, і там повинні бути наші політичні сили» від 13.01.06), опублікована на www.km.ru.» | |
Сюди ж відноситься ставлення до українців, як до «молодших братів», що живуть коштом інших, приписування цілому народові окремих негативних ознак, таких як жадібність, підступність та інші. Побутова українофобія також проявляється у зловтісі з приводу кризи української політики чи економіки, з приводу, наприклад, програшу українців у матчі з футболу.
До проявів побутової українофобії слід віднести пейоративний етнонім «бандерівці (бандери)» (від спотвореного прізвища Степана Бандери), який поширився після Другої світової війни, аналогічний поширеним у XVIII столітті прізвиську «мазепинці» та у XX столітті прізвиську «петлюрівці»
Концептуальна українофобія
На відміну від побутової, концептуальна українофобія не обмежена класовими, становими рамками чи рівнем культури. Вона частіше являє собою досить складну систему уявлень про Україну, українців, українську мову і культуру, як ворожий конспіративний проєкт, як вигадане або штучне явище, спрямоване проти інших. Такий тип українофобії найбільше поширений у Росії, де під впливом націоналізму ідеї вигаданості та штучності існування України набувають дедалі більшої популярності. Деякі політики в Росії ставляться до України, як до частини Росії і заперечують саме існування українського народу, як окремого етносу:
| | Вже сьогодні нам необхідно зайняти жорстку позицію, що південноросійські, малоруські землі — невіддільна частина російської держави, що немає ні «українського» народу, ні «української» мови, що все це ідеологічні фантоми.. | |
Корені концептуальної українофобії спостерігаються ще з часів Російської імперії, коли прагнення українців користуватися власною мовою чи самим вирішувати проблему державотворення розглядалося як сепаратизм і змова ворогів Росії. В цьому світлі перевага віддавалася архаїчній назві України — Малоросія, а українська мова сприймалася тільки як малоросійський діалект або як вигадана і штучна мова, спеціально створена для руйнування Росії. З цієї причини Російська імперія з ініціативи місцевих поборників імперії запроваджувала цілу низку дискримінаційних законів проти української мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ) і намагалася таким чином зупинити ріст національної свідомості українців.
Відомими ідеологами концептуальної українофобії були Василь Шульгін, який, окрім антисемітських творів, ще написав у 1939 р. українофобську монографію рос. «Украинствующие и мы», та Микола Ульянов, який висловлював такі ж ідеї у праці «Походження українського сепаратизму» (1966). Обидва автори не тільки відмовляють Україні та українцям у праві на існування, але й називають Україну та українців вигадкою Польщі та Австрії. Вони були адептами загальноросійської ідеї, яка заперечує право українців бути окремим народом від росіян. Ці українофобські твори не тільки передруковуються зараз у Росії, але й доповнюються новими доробками антиукраїнських теорій, де тепер, на відміну від попередніх тверджень, «творцями» України проголошуються не конкретні держави, а увесь Захід:
| | Створення на межі з Росією, з території Росії, на базі етнічних росіян, «наряджених» в «українців», «незалежної» русофобської держави — це Великий Антиросійський Проєкт, розроблений і проведений Заходом. | |
Давньою мрією українофобів є надання російській мові статусу державної, деякі науковці стверджують, що «менше ніж на ліквідацію української держави українофоби не погодяться».
Українофобія як прояв ненависті до українських національних героїв
Мазепофобія
1708 року Православна російська церква наклала анафему на Івана Мазепу гетьмана Війська Запорозького. Анафема була накладена за наказом російського царя Петра І у зв'язку з тим, що Іван Мазепа, переслідуючи інтереси українського козацтва, перейшов на бік шведського короля Карла XII в ході Великої Північної війни. В українській історіографії та пресі ця анафема розглядається як один з етапів боротьби російського царату з українською державністю. Українські церкви — Українська православна церква Київського патріархату, Українська православна церква Канади, Українська греко-католицька церква не визнають цю анафему і продовжують служити молебні за упокій душі Мазепи. У вересні 2018 року Вселенський патріарх і синод Константинопольської церкви зробили заяву, що вони ніколи не визнавали дійсною анафему на Івана Мазепу, тому що вона була накладена суто з політичних мотивів.
Шевченкофобія
Важливою складовою частиною концептуальної українофобії є шевченкофобія. Її «піонером» у сучасній Україні, за словами Івана Дзюби, був київський журналіст Олесь Бузина, який 2000 року видав книгу «Вурдалак Тарас Шевченко» .
Петлюрофобія
Бандерофобія
Визначення терміну «бандерофобія» (разом із ґрунтовним аналізом проблеми, як зазначив один із засновників Народного Руху України, астрофізик, доктор фізико-математичних наук етнічний єврей Леонід Шульман) дав доцент кафедри культурології Києво-Могилянської державної академії, політолог, публіцист, журналіст, кандидат філософських наук, член Національної спілки журналістів України, етнічний росіянин Ігор Лосєв у статті «Явище „бандерофобії“ в російській свідомості», опублікованій 2001 року в четвертому номері журналу «Сучасність».
Бандерофобія — явище, за Лосєвим, яке належить до числа фундаментальних, базових конструкцій російської ментальності в її ставленні до України та українців, і яке в російській свідомості має мало спільного з бандерівщиною як реальним феноменом української історії, тобто йдеться про специфічну російську модель тлумачення цього руху, яку можна визначати як міф, складову інших російських міфів на українську тематику. В свідомості, а ще більше в підсвідомості деяких росіян, історична реальність перетворилася на символ, що живе своїм автономним від істини життям. Цей символ надзвичайно активно використовується у багатьох публікаціях, що мають за мету створювати негативний імідж України, окремих її регіонів та політичних сил. Лосєв стверджує, що символ «бандєровца» постає у сприйнятті росіянина на підсвідомому рівні як свого роду «анти-ідеал» України, як втілення «поганої України» — це, на його думку, модель найгірших рис українця, як їх собі уявляє російська свідомість. Тип «антиросійський», за визначенням, саме через своє українство, через максимально різкий і непоступливий прояв, маніфестацію свого українства у формах, що принципово за своїм характером зіставні з формами демонстрації «російськости» росіянином як представником державного народу.
З метою пропаганди цей символ також застосовується на теренах України.
Термін в основному використовується в публіцистиці, де, наприклад, зазначається, що бандерофобія вкрай сильна в російському суспільстві, і в риториці політиків — переважно з ВО «Свобода». Так, член Політради ВО «Свобода» Ігор Мірошниченко називає «бандерофобами» тих, хто боїться Степана Бандеру, а лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок заявив, що «„бандерофобія“ — це не просто боязнь тіней минулого. Суть в іншому. Декого тяжко жахає те, що дух Бандери матеріалізується сьогодні».
У Росії
Ігор Лосєв вважає, що явище бандерофобії належить до фундаментальних, базових конструкцій російської ментальності в її ставленні до України та українців. Він пояснює це тим, що «бандєровщина» в російській свідомості має мало спільного з бандерівщиною як реальним феноменом української історії, що дає підстави говорити про специфічну російську модель тлумачення цього руху, яку можна визначати як складову інших російських міфів на українську тематику. Лосєв визначає, що практично в усіх російських текстах щодо «бандерівщини», навіть у тих, котрі мають претензію на академічність, панує істерично-звинувачувальний тон. «Бандєровєц» постає у сприйнятті пересічного росіянина на підсвідомому рівні як втілення «поганої України» і є моделлю найгірших рис українця, як їх собі уявляє російська свідомість. Образ «бандєровца», який має викликати страх, ненависть й огиду на рівні фізіологічних рефлексів, надається до антиукраїнської пропаганди як свого роду «страшилка» для етнічних росіян у Російській Федерації та Україні і для певної частини українців Сходу й Півдня. Лосєв вважає, що росіяни схильні приписувати «бандєровцам» ту ворожість до себе, яку вони самі відчувають до свідомих у національному сенсі українців, і тоді теза «ми їх ненавидимо» міняється на зручнішу й психологічно більш виграшну — «вони нас ненавидять».
Історик Євген Наконечний зазначав, що, заперечуючи право українського народу на власну державу, в Росії з ненавистю стали називати іменем Бандери цілу західну гілку українського народу і взагалі всіх патріотів, для яких метою боротьби була вільна, самостійна, соборна Україна. Він стверджував, що для українофобів навіть українська мова зробилася «бандерівською». Для підтвердження цієї тези Наконечний наводив слова директора Інституту країн СНД Костянтина Затуліна, який сказав, що незалежна Україна зовсім не «братня слов'янська держава, а політично у найвищий спосіб організована бандерівщина, а бандерівець — не брат росіянину».
В Україні
Ігор Лосєв зазначає, що на теренах України символ «бандєровца» є наріжним каменем усієї пропаганди лівих та проросійських партій і організацій, що прислужується меті протиставлення західних і східних регіонів держави, залякування російського та російськомовного населення сходу й півдня якоюсь жахливою, жорстокою, невідомою, а тому ще страшнішою силою. Академік етнічний українець Микола Жулинський вважає, що явище «бандерофобії» присутнє не лише в російській свідомості, як пише Ігор Лосєв, але й у свідомості українській, особливо на Сході України.
Галичанофобія
У книжці «Прокислі „щі“ від Табачника. Галичанофобія — отруйне вістря українофобії» академік Іван Дзюба вводить поняття «галичанофобія» на прикладі Дмитра Табачника, міністра освіти і культури у 2010—2014 роках, ненависть якого до України на думку академіка вибіркова. І. Дзюба вважає, що в «галіційстві» яскраво й вичерпно проявляється те власне українське, чого так не любить пан Табачник, і це дає автору право фактично ототожнити галичанофобію і українофобію. І. Дзюба стверджує, чого пан Табачник терпіти не може в «галіційстві», — це саме і є, власне, національно українське. Академік вважає проявом галичанофобії «думку Табачника та його керівників-регіоналів» про те, що південно-східні українці, які вважають рідною спільну російсько-українську культуру, і ті, хто вітає відкриття пам'ятників СС «Галичині» не є представниками єдиної нації. Вчений Володимир Панченко також зауважує, що статті Дмитра Табачника буквально переповнені лютою галичанофобією.
На думку Івана Дзюби, галичанофобія, яку намагаються «розпалювати не тільки деякі партійні боси та їхні речники, а й головний ідеолог однієї великої партії, межує з расизмом». Також він робить висновок, що галичанофобія висвітлює весь фальш так званої «слов'янської ідеї», адже від слов'янства відсікають цілі слов'янські народи.
В Україні
Ще в часи Першої світової війни Сергій Єфремов засуджував грубу українофобську, русифікаторську політику російської військової адміністрації на окупованих західноукраїнських землях.
Одним з проявом українофобії науковці вважають придушення політики українізації, яка здійснювалась у 20-30-ті роки XX століття. У 1923 р. секретар ЦК КП(б)У Д. З. Лебідь висунув теорію «боротьби двох культур». Згідно з нею українська мова і культура визнавалися як селянські, відсталі, а російська — як пролетарська, а отже, передова. Ця теорія стала ідеологічною платформою для поширення українофобії, скоро українофоби на місцях почали вдаватися до відкритого бунту проти українізації. В Миколаєві, наприклад, деякі батьки учнів трудової школи № 15 висунули ультимативну умову: якщо перша група не буде російськомовною, то діти не підуть до школи. Окружна інспектура намагалася досягти компромісу з батьками-бунтівниками. Але чим більше їм йшли на поступки, тим більше вимог висували українофоби. Вони писали безпідставні скарги до урядових інстанцій, у тому числі Голові Президії ВУЦВК Г. Петровському. Компетентні державні органи не давали принципової обґрунтованої оцінки цим явищам, що було явним потуранням українофобам, сприяло їх подальшій активізації. Навіть прямі образи, за котрі й за тодішнім законодавством винних потрібно було притягати до відповідальності, українофобам сходили з рук. Наприклад, службовець Новиков цинічно заявляв, що «українська мова — це собача мова». Знайшлось багато захисників, у тому числі й у Наркомосвіті, у професора Одеського інституту народного господарства П. М. Толстого, котрий на засіданні відомчої комісії інституту заявив: «Стан з вирішенням національного питання вважаю насильницьким, а товаришів, що перейшли на викладання українською мовою, — ренегатами».
Вчені вважають, що поява в Україні великої кількості соціально спотворених людей, тобто «своїх» українофобів, відбулася завдяки цілеспрямованій політиці русифікації й асиміляції з проголошенням ідеї «зближення та злиття нації», яку здійснював брежнєвський тоталітарний режим.
Із проголошенням незалежності український народ повернувся до свого національного коріння, намагаючись відродити історичну пам'ять, культуру, традиції, національний дух, але таке природне зростання націоналізму зіткнулося з нарощуванням нової хвилі українофобії. В незалежній Україні росіяни де-юре позбулися статусу панівної нації, і ця формальна зміна статусу — з панівного на «національну меншину» — була болісно сприйнята багатьма росіянами, що призвело до зростання різноманітних проявів українофобії.
Великою мірою упереджене ставлення до української держави та українців в Україні наслідує українофобські настрої в Росії й у багатьох випадках місцеві представники антиукраїнських рухів сповідують ті ж імперські ідеї, що й споріднені організації в Росії. Одним із яскравих прикладів експорту українофобії в Україну є Євразійська Спілка Молоді — радикальна молодіжна організація, спонсорована Євразійським рухом Олександра Дугіна. Ця організація не тільки не приховує своєї ненависті до України, але й звинувачується в організації нападів на державні і приватні організації України та закликає до порушення територіальної цілісності країни. В жовтні 2007 р. Євразійська Спілка Молоді взяла відповідальність за акт вандалізму, внаслідок чого був знищений Герб України на вершині гори Говерла. В деяких регіонах України рішенням суду діяльність цієї організації була заборонена. Показовим фактом розповсюдження українофобії в Україні є приналежність таких українських політиків, як Наталія Вітренко та Дмитро Корчинський до Вищої Ради — організації, яку звинувачують не тільки у відвертій українофобії, але й у розповсюджені расизму. Комуністична партія України не тільки не засуджує прояви українофобії, але й розповсюджує українофобський твір Василя Шульгіна «Украинствующиє и мы» на своїй інтернет-сторінці.
В Україні існують також залишки минулої зневаги й упередженості до української мови та культури. Такі українофобські настрої знайшли своє втілення в лавах представників окремих політичних партій України. Так член Партії Регіонів та депутат Донецької міської ради Микола Левченко викликав хвилю невдоволення громадськості та навіть членів власної партії своїми принизливими коментарями про українську мову та літературу.
В Україні для «православних братств» характерна патологічна українофобія, що має гностико-маніхейські коріння: все українське розглядається ними як результат «диявольського відпадання малоросіян від Росії і російської культури».
За часів УРСР в великих урбанізованих містах, особливо в робочих районах на хвилі поширеної побутової українофобії відбувалися спонтанно-організовані масові зіткнення між російськомовною молоддю і переважно україномовними мешканцями гуртожитків і прикордонних до цих районів селищ. Наприклад у 1980-х роках на заході Києва в масових сутичках приймали одночасно сотні молодих людей, очолюваних подекуди кримінальними елементами. Основною ознакою за якою молодики визначали супротивника була українська мова.
Українофобія в Україні — явище «позакультурне й параноїдальне, бо воно протистоїть громадянській нормі, прийнятій в усьому світі, коли чужий поважає народ, серед якого живе». Українофобію роздмухують ті, що нездатні запропонувати жодного позитиву й використовують ненависть до української мови й НАТО у неосвічених і задурених людей.
Влада
Окремі політики вважають, що українофобія є характерною ознакою режиму Януковича. Науковець Євген Костюк вважає, що за часів президентства В.Януковича українофобія влади є тотальною — і не лише культурно-історична, але й соціальна. Він стверджує, що, знищивши духовні підвалини існування української нації, утримувачам режиму, буде значно легше визискувати українців економічно. Прагнучи перетворити українців на безправний і бездумний натовп, влада нищить їхню мову та культуру, топчеться по історичній пам'яті, робить українську націю упослідженою на власній землі..
На думку В.Наливайченка весь уряд України сьогодні живе українофобією, він також звертає увагу, що «про це кажуть навіть закордонні організації і дивуються, що міністр освіти ставить під сумнів соборність України» (йдеться про звіт організації Freedom House, де зокрема вказується, що позиція Д.Табачника «руйнує дух національної солідарності»). Також В.Наливайченко стверджує, що міністр-українофоб Д.Табачник та «інші українофоби, які на державних посадах, за кошти українських громадян, ведуть політику, яка шкодить національній єдності та незалежності України: витісняють українську мову із освіти, теле- та радіоефіру, закривають україномовні школи, фальсифікують історію, протиставляючи українців між собою». Такої ж думки дотримується В.Шкляр, який стверджує, що ксенофобія в Україні культивується владою на державному рівні, «адже посаду міністра освіти й науки обіймає відвертий ксенофоб Табачник». В.Шкляр каже: «владні україноненависники кажуть нам в обличчя, що тут, на нашій землі, можна ображати лише українців і більше нікого». Він впевнений, така політика обійдеться владі дуже дорого. М.Рябчук стверджує, що у чинній владі, яка здійснює політику подальшої марґіналізації та русифікації україномовного населення, на чільних виконавчих посадах «упевнено красуються запеклі українофоби на кшталт Табачніка, Костусєва чи Саламатіна». Ю.Тимошенко вважає, що «нову країну» будують українофоби і що влада Януковича «боїться і не розуміє всього українського, яке чуже для них за духом і не потрібне за змістом.».
На День української писемності та мови, 21 лютого 2011 р. українські письменники оприлюднили звернення до співгромадян з приводу «повзучої політичної війни проти цінностей, що складають підвалини української ідентичності», в якій вони виступили проти «роздмухування ксенофобії» і зауважили, що «країну роз'єднує не мова, українська чи російська, країну роз'єднує провокаційна, агресивна українофобська політика уряду, що старою як світ тактикою „розділяй і владарюй“ намагається відволікти увагу народу від власних економічних та дипломатичних поразок». На думку О.Донія сьогодні при владі безкультурні українофоби, які пропагують російський націоналізм — тобто люди, які ненавидять Україну. Я.Кендзьор заявляє, що «команда Януковича продовжує знищувати українство в Україні». Л.Буняк згадує, що ще за часів Президента В. Ющенка «українофоби та україножери різних кольорів та мастей» вільно вели різку антиукраїнську агітацію та пропаганду на телебаченні, радіо, в пресі, також він вважає що тепер «україножери мають більшість у Верховній Раді» і що під крилом «кримінально-олігархічної влади позбирались україножери та українофоби, словом, всі ті, хто зветься „п'ятою колоною“ під зверхністю двоголового орла».
На думку О.Тягнибока «так звана адмінреформа Януковича» є посиленням українофобії через «зміцнення у владі одіозного українофоба Табачника і ліквідацію Українського інституту національної пам'яті». Він також заявив, що сьогодні українофобія не знаходить належної відповіді з боку влади та правоохоронних органів, «більше того, саме потурання чи безпосередня участь останніх уможливлює українофобські дії». ВО «Свобода» вважає неприпустимим підігрівання антиукраїнської істерії в суспільстві, «потурання цьому з боку місцевої влади в окремих регіонах України, байдужість, а інколи і відверто українофобські дії з боку центральної влади та правоохоронців», також свободівці стверджують, що «убивство українця Максима Чайки у Одесі стало наслідком бездіяльності влади та правоохоронних органів на прояви українофобії». Програма ВО «Свободи» містить пункт про запровадження кримінальної відповідальності за прояви українофобії.
3 березня, інтелігенція Львова звернулась відкритим листом до Голови ВР України та народних депутатів стосовно позиції Міносвіти у сфері мовної та літературної освіти, яку вона охарактеризувала як «антиконституційну, непрофесійну та українофобську». Політв´язень комуністичних таборів Ірина Калинець у своєму зверненні до Президента «Припинити сваволю україножерів!» наголошує, що в Україні не відстежуються прояви порушення прав людини та прояви національної, расової чи етнічної дискримінації, особливо з боку чиновництва, зокрема, україножерного, і ставить запитання чому мають право на працю україножери — ті, хто обзиває українців «хохлами», а їхніх дітей — «помаранчевими крисами», натомість українці в низці випадків безробітні або ж заробляють на шматок хліба на роботах, які далеко не відповідають ані їхньому фахові, ні освіті, ні можливостям.
Науковці вважають, що безвідповідальність нардепів-українофобів за паплюження в залі парламенту Української держави та її Конституції, зокрема державного статусу української мови, є можливою через особливості Конституції, яка не передбачає відповідальності за її порушення в стінах парламенту.
Академік Іван Дзюба у своїй книзі «Нагнітання мороку. Від чорносотенців початку XX століття до українофобів початку століття XXI» доводить, що у незалежній Україні, за підтримки правлячої олігархії та залежної політичної еліти, «відбувається системна компрометація національних історичних та культурних цінностей і насаджування ідеології російського неоімперіалізму». Автор цитує джерела, які демонструють, що усі кроки міністра освіти України Д.Табачника та його соратників уже були прописані сто років тому, зокрема і київським цензором Сергієм Щоголєвим. Той ще у 1912 році у своїй книзі «Украинское движение как современный этап южно-русского сепаратизма» давав чіткі рекомендації, як швидко й ефективно провести русифікацію".
Мовна політика
 |  | |||||||||
Ліворуч: Вадим Колесніченко на мітингу на підтримку кандидата в президенти Віктора Януковича; президент Росії Дмитро Медвєдєв нагороджує Сергія Ківалова Орденом Дружби | ||||||||||
Історик Євген Костюк стверджує, що одним з головних елементів українофобської політики режиму є намагання проштовхнути Проєкт Закону «Про засади державної мовної політики», внесений до Верховної Ради відомими українофобами — депутатами від Партії Регіонів Ківаловим і Колесніченком.. А сам законопроєкт Ківалова — Колесніченка кричущим прикладом українофобії, який переконливо засвідчує ненависть нинішнього режиму до всього українського та його бажання тримати українців в рабському становищі на їх власній землі.
У відкритому листі від 04 липня 2012 р. до Президента В.Януковича від глав Церков і релігійних організацій України та заяві Ініціативної групи «Першого грудня» проголошується:
Схвалений «мовний» законопроєкт є фактом змови, брехні і злочину. <...> Цей документ належить традиції українофобії і ніколи не стане частиною національного політичного і правового життя нашої держави.
Регіони
Оксана Пахльовська вважає, що українофобія сходу та півдня України — це не вияв російської культури, а вияв російського безкультур'я, жертвою його стає також питома російська культура. Вона стверджує, що «українофобія розширює простір російсько-радянського вандалізму, змушуючи багатьох людей відвертатися від Росії, не довіряти їй і не поважати її як країну, що комплектує свою ідентичність шляхом експансії шовінізму, ксенофобії, расизму».
Одеса
Політологи вважають, що Одеса перетворилася на «полігон для українофобів» і що в Одесі можна «переконатися в живучості українофобської пропаганди», також відмічають, що на одеських телеканалах «відверта українофобськість багатьох телесюжетів створює якесь сюрреалістичне враження, наче усе це відбувається не в Україні». Олег Тягнибок заявив, що «Одеса — яскравий приклад українофобії, що панує в нашому суспільстві». Науковці стверджують, що через проведення в Одесі кампанії українофобії, в місті стало важко працювати, навчатися, хоча на їхню думку Одеса не вибрана центром антиукраїнських настроїв (задіяно весь Південь і Схід), просто вона виділяється в цьому сенсі.
Закарпаття
Науковці називають три основні джерела, з яких усе активніше поширюється українофобія на Закарпатті:
- неорусинський рух;
- цілеспрямований вплив інших держав;
- використання церкви для розпалювання нетерпимості у регіоні.
Доктор філологічних наук, професор Любомир Белей у доповіді «Українське Закарпаття поч. XXI ст. під натиском українофобії та асиміляції», в якій він характеризує ситуацію із численними проявами українофобії в українській частині Закарпаття, зазначає:
«У Закарпатській області ще з часів розвалу СРСР було активовано радикальний антиукраїнський та українофобський політичний неорусинський проєкт, який і нині активно підтримують Москва, Будапешт, Братислава та деякі політичні кола в Україні» ... Утім, ситуація в регіоні не є критичною. Сепаратистські рухи на Закарпатті не є масовими і популярними. Їхнє існування можливе лише через бездіяльність української влади у сфері захисту національних інтересів»
Крим
Під впливом певних політичних рухів Росії спостерігається поширення українофобії в Криму. В цьому регіоні України, навіть у парламенті автономії з вуст віце-спікера та головного редактора «Кримської правди» у 1997 році лунали українофобські тези та ідеї схожі з висловлюваннями російських українофобів:
Немає такої української мови. Це мова черні… Це мова, яку штучно придумали Шевченко й інші авантюристи. Я вам скажу більше — немає і такої нації «українці», як і немає ніякого майбутнього у Української держави. Ми просто зобов'язані поставити заслін українізації….
Також місцеві українські організації півострова звертають увагу на посилення українофобських настроїв та нехтування правами етнічних українців у цьому регіоні. Члени громади вказують на те, що українську мову фактично вилучили з користування попри положення Конституції і незважаючи на це, на півострові продовжуються спекуляції про утиски російської мови. Іншим українофобським заходом в Криму також вважають[] , який планували відкрити проросійські організації кримської автономії та Севастополя.
У вересні 2012 року активісти російського націоналістичного руху в Криму закликали ліквідувати державний статус української мови та виступали з відвертими ксенофобськими і нацистськими заявами.
У квітні 2013 року, в Сімферополі, рекламна агенція «Vnimanie», на головній сторінці свого сайту розмістило зображення з українофобськими написами «Убий у собі українця» (рос. «Убей в себе украинца!»), «Досить мукати на мові!» (рос. «Хватит мычать на мове!»).
Донбас
Українофобія на сході України, а саме в Донецькій та Луганській областях ширилась ще з 1990-х років, коли в цих областях створено було фактично «антиукраїнську автономію» з "вільною економічною зоною «Донецьк», з вбивствами українських патріотів, закриттям українських шкіл, плеканням антиукраїнської позиції ЗМІ, місцевих чиновників та формуванням суспільної свідомості людей, «каторих нікто нє паставіт на калєні». За роки панування в регіоні, намагаючись створити якусь іншу ідентичність, а по суті просто імпортуючи російську пропаганду через брак своєї, Партія Регіонів виховала з малоосвіченого населення багатотисячну масу українофобів, яка в 2014 році люто відгородилися барикадами від усього світу Оглядачі в 2014 відзначають що Донецька та Луганська області є розсадниками русофільства та українофобства, що вилилось в сепаратистські заворушення, референдуми про федералізацію, створення псевдореспублік, та в звичайний тероризм, де в зонах, що контролюються терористами, людей, які розмовляють українською, ув'язнюють та катують до смерті
Вибрані факти українофобії
| Дата | Місце | Форма | Реакція держави\правова оцінка | Потерпілий |
| 2006 | Луганськ | Відмова в наданні освіти українською мовою | Судовий позов потерпілого на Східноукраїнський національний університет. Задоволення клопотання позивача. Суд визнав протиправною діяльність Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля щодо мови навчання стосовно Мельничука Сергія Андрійовича. Суд постановив стягнути з університету на користь Мельничука на відшкодування моральної шкоди 1000 гривень. | Сергій Мельничук |
| 29 грудня 2006 року | Луганськ | Напад після прямого ефіру на луганському телеканалі «ІРТА». Струс мозку. | Порушена кримінальна справа проти потерпілого, якого звинуватили у хуліганстві. | Сергій Мельничук |
| 2 липня 2012 року | Київ | Образливі висловлювання. Депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко в ефірі телеканалу ICTV заявив, що не вважає українською мовою діалекти, якими говорять на Львівщині та Галичині. | Відсутня | Неперсоніфіковано |
| 13 липня 2012 року | Луганськ | Напад на члена Комісії людських та громадянських прав Світового конґресу українців, а згодом викрадення фотодоказів побиття. | Відсутня | Сергій Мельничук |
| 20 липня 2012 року | Одеса | Побиття відвідувачів магазину за використання української мови. | Відсутня | Андрій Анікеєнко |
| 26 липня 2012 року | Київ | Напад у власній квартирі на активістку мовної акції протесту під Українським домом. Завдання легких побоїв, заподіяння струсу мозку. | Відсутня | Людмила Олексій |
У світі
Австро-Угорщина
Після початку Першої світової війни в Австро-Угорщині розквітла українофобія. Однією з причин цього було те, що в середовищі українців Австро-Угорщини в другій половині XIX століття існував досить потужний москвофільський рух. І хоча він на початку XX ст. значною мірою втратив свої позиції, але в умовах воєнної істерії погано «послужив» для підавстрійських українців.
Тисячі галичан (як москвофілів, так і не москвофілів) було заарештовано за підозрою в нелояльності й вислано до спеціальних таборів у глибині Австрії, де їх роками тримали без суду й слідства. Лише у Львові 20 серпня 1914 р. влада заарештувала майже 1200 чоловік, більшість із яких опинилася в сумнозвісному концентраційному таборі Талергоф. Кількість в'язнів у цьому таборі сягала 30 тисяч чоловік, з яких від важких умов та хвороб померло майже 2 тисячі. Особливо посилювалися репресії проти українців під час наступу російських військ. Військові трибунали за щонайменшою підозрою виносили смертні вироки.
Єврейська громада
Український і єврейський народи мали досить складну історію стосунків протягом багатьох сторіч. Такі події української історії, як визвольна війна Богдана Хмельницького, становлення Української Народної Республіки та Друга світова війна ознаменувалися також трагічними подіями, погромами та винищенням євреїв в Україні. Разом з негативом у відносинах між двома народами існував і існує безліч прикладів добросусідства і взаємодопомоги. Україна займала третє місце в світі за чисельністю єврейського населення. Роками всередині єврейських громад України та й зовні, будувався і плекався міф про українців, як природжених погромників та вбивць. У відповідь, серед радикальних кіл України поширювалися теорії єврейської змови, вини усіх євреїв у терорі більшовизму, Голодоморі, тощо. Низка спостерігачів відмічає войовничо українофобську риторику деяких авторів, які фактично ототожнюють українців з антисемітизмом, надмірно зосереджуються тільки на злочинах, перебільшують вину українців та ігнорують позитив в україно-єврейських стосунках. Розпалювання українофобії сягнуло такого рівня, що для створення негативного образу українця-погромника стали використовувати різні нечесні методи, в тому числі, навіть сфальсифіковані матеріали.
Одним з прикладів спекуляції на темі «природної злочинності та антисемітизму» українців став сегмент телепрограми компанії CBS «60 хвилин» під назвою «Потворне обличчя свободи» (англ. The Ugly Face of Freedom). Ця дванадцятихвилинна програма перекручувала факти та події в Західній Україні під час Другої Світової війни і звинувачувала гуртом усіх українців у злочинах декількох осіб. Ця програма була розцінена як провокація, оскільки трансляція цього скандального сюжету 23 жовтня 1994 р. була приурочена спеціально до візиту президента України Леоніда Кучми до США. Основною критикою програми було розпалювання ненависті до українців на основі неправдивих і відверто вигаданих фактів про події на Західній Україні під час Другої Світової війни. Низка американських, єврейських і українських оглядачів висловили своє занепокоєння з приводу розпалювання ненависті до українців. Канадська компанія, яка транслювала цю програму вибачилася перед глядачами за упередженість цієї програми. Від імені декількох українських організацій були направлені скарги в регулюючі державні установи.
Спотворені уявлення про українців продовжують поширюватися не тільки в Ізраїлі, але й у США. Іншим прикладом такого вкоріненого негативного стереотипу про злочинців-українців у єврейській громаді була стаття Данієля Мендельсона в газеті Нью-Йорк Таймс 14 липня 2002 року, де автор повторює ті ж самі стереотипи про українців-лиходіїв «гірших за поляків та німців», і висловлює подив, що вони не збіглися з приємним досвідом відвідин міста в Україні, де жив його дядько.
Створення негативного образу українця і насаджування українофобії призвело до того, що за свідченнями деяких спостерігачів, молоде покоління ізраїльтян та євреїв загалом, мають уявлення про українців майже виключно, як про злочинців і колаборантів, незважаючи на внесок українців в розгром нацизму під час Другої Світової війни та рятування багатьох євреїв мирним населенням. Понад 4000 громадян України, які ризикуючи своїм життям рятували євреїв були проголошені Праведниками світу (1/5 від загальної кількості). Загально відомим є внесок митрополита Андрея Шептицького в рятування тисяч євреїв, в Ізраїлі поширюються вимоги зарахувати його до списку Праведників також.
Українофоби єврейського походження ставлять знак рівності між національними інтересами українців, націоналізмом і антисемітизмом і, відповідно, ліквідацію конфлікту між українцями та євреями бачать у притлумленні національних почуттів українців.
Канада
Українці Канади теж стикаються з проявами нетерпимості та ксенофобії. Найбільшого розголосу в Канаді набув скандал навколо кандидата від Ліберальної Партії Канади — Майкла Ігнатьєва. У своїй книзі «Кров і приналежність» (англ. Blood and Belonging) цей нащадок російських емігрантів, автор та викладач, який провів більшість життя поза Канадою, охарактеризував своє ставлення до українців таким чином:
Українська незалежність асоціюється в мене з селянськими вишиванками, гугнявими звуками народних інструментів, фальшивими козаками в шароварах і чоботах, злісними антисемітами. Причиною того, що мені складно сприймати по-поважному Україну, лежить значно глибше, ніж моя проста звичка запідозрювати в усьому націоналізм. У глибині моєї душі, я, як сказали б українці, є великоросом і маю ще залишки старої російської зневаги до цих «малоросів». Українці зараз мають державу. Але чи насправді вони є нацією?
На момент висування цього кандидата від міста Торонто відбувся гучний протест громадськості проти номінації кандидата з українофобськими висловами на місце в парламенті країни. Іншою критикою була дуже швидка та недемократична номінація від Ліберальної Партії, яка не враховувала таке контроверсійне минуле кандидата, а також ставлення місцевої громади до нього.
Польща
Історія відносин польського та українського народів має багато неприємних і болісних сторінок — починаючи від визвольної війни Богдана Хмельницького і закінчуючи взаємною ненавистю і злочинами один проти одного під час Другої світової війни. Українці згадують з жалем такі антиукраїнські події, як «Пацифікацію» та «Операцію Вісла» так само, як поляки з болем згадують вбивства мирного населення у Волині. Однак, з обох боків були вжиті дійові заходи для примирення обох народів, які мали б бути зразком добросусідських відносин. 2 грудня 1991 року Республіка Польща першою серед зарубіжних країн визнала державну незалежність України.
Попри цей позитив у польсько-українських відносинах, деякі спостерігачі звертають увагу на намагання декотрих осіб у Польщі далі спекулювати на складному минулому народів і загострювати увагу тільки на негативі. Занепокоєння викликає організація виставок про злочини українців, встановлення пам'ятників, які сприятимуть тільки розпаленню ненависті між народами. Злочини під час війни та після неї, на жаль, відбувалися з обох боків, але надмірна увага на дії тільки українців викликає незадоволення українців як у Польщі, так і в Україні. В Україні такі дії польської сторони кваліфікуються як розпалювання українофобії і ворожнечі між народами і руйнують той позитив у відносинах, що був досягнутий останніми роками.
Деякі українські організації Польщі також висловлюють занепокоєння в зв'язку з хвилею анти-українських акцій під час проведення фестивалю української культури в польському місті Перемишлі влітку 1995 року. Під час проведення фестивалю були не тільки численні погрози проти учасників, але й акти вандалізму, анти-українські написи та плакати, був вчинений підпал офісу Українців Польщі. В деяких місцях країни анти-українські напади, акти вандалізму набувають організованого характеру і спрямовані передусім на центри української культури, школи, церкви, пам'ятники.
5 лютого 2010 року ВО «Свобода» виступило із заявою щодо проявів українофобії та шовінізму у Республіці Польща. Заява була спрямована Надзвичайному і Повноважному Послу Республіки Польща в Україні і всім Генеральним консулам Республіки Польща в Україні. В заяві ВО «Свобода» висловлює «стурбованість черговим проявом українофобії та шовінізму у сусідній Республіці Польща», зокрема називають «відверто антиукраїнськими» заявами у ЗМІ «представників польської влади, що заперечують визнання в Україні Степана Бандери та представників ОУН-УПА героями». ВО «Свобода» також вважає, що «позиція Польщі щодо визнання Степана Бандери та ОУН-УПА є втручанням у внутрішні справи України» та закликає владу Республіки Польща «припинити здійснювати кроки, що нагнітають антиукраїнську істерію та ображають національну гідність українців».
Росія
Історик Тетяна Таїрова-Яковлева зазначає, що українофобія в Росії була завжди, особливо з другої половини XVIII століття. В Росії спостерігається значне поширення українофобії та насаджування ненависті до України і українців. Українофобія стала частиною державної політики й найважливішою складовою російської пропаганди. Іван Драч стверджує, що „у Росії ніколи не було, немає і поки що не передбачається іншого інтересу в Україні, ніж винищення до решти, до ноги, до пня української нації“, тому, на його думку, „від найрафінованішого філософа до найзахланнішого п'яниці надто в багатьох росіян вкладено справді фатальну одержимість українофобією“. На систематичну українофобію у цій країні звертають увагу численні заяви українських громад РФ, які навіть характеризують українофобію, як державну політику Російської Федерації. Науковці вважають українофобію „елементом російської історичної традиції“.
Представники українських організацій звертають увагу на переслідування українців, українських установ та членів української громади в Росії: в Москві націоналістичні організації проводили активну кампанію проти бібліотеки української літератури і домоглися її закриття, вбивства декількох активістів української громади досі не були розкриті, проти інших членів громади вчинені замахи.
Українофобські заяви в цій країні лунають від різних впливових осіб держави і навіть від представників законодавчої влади, як наприклад від заступника спікера Державної Думи (парламенту) Росії — Володимира Жириновського:
Ніякої України немає, а в Києві, як і в Мінську, має сидіти російський губернатор. (…) Дійсними кордонами Росії є ті, які були у вересні 1917 року (…) Усіх вас ми відправимо до Сибіру, вас не будуть розстрілювати. Українці потрібні як замерзлі музейні експонати .
Крім того, впливові представники Росії, такі як мер Москви Юрій Лужков були неодноразово звинувачені у розпалюванні ненависті. Деякі з них були визнані персонами нон-ґрата в Україні і їм був заборонений в'їзд до країни. Ряд приватних осіб та організацій РФ втручаються у внутрішні справи України і насаджують ненависть до України. Представник і засновник Євразійського руху, Олександр Дуґін не приховує свого ворожого ставлення до самої ідеї існування України:
Україна як самостійна держава являє собою велику небезпеку для всієї Євразії.
Російській тележурналіст Максим Шевченко вважає, що „фон українофобії існує практично во всіх російських ЗМІ“.
В Росії існують і діячі культури, які транслювали нав'язану їм українофобію як, наприклад, Михайло Задорнов, Іван Охлобистін, Сергій Лук'яненко, Йосип Кобзон, Еліна Бистрицька та ін. З усіх їх у свій час лише Іван Ургант знайшов у собі сміливість, щоб покаятися за вчинену помилку побутової українофобії.
Українофобія була вибором російської еліти, а через масову її пропаганду в ЗМІ українофобія стала соціологічним фактом всього російського суспільства.
Окрім концептуальної українофобії, яка набула великого поширення в багатьох сферах російського суспільства, уряд країни не робить відчутних заходів для боротьби з побутовою українофобією і проявами ксенофобії стосовно українців в Росії. Занепокоєння багатьох викликає часте і безкарне використання образливих етнонімів стосовно українців не тільки у повсякденному житті, але в пресі і кіно. Українофобські вислови і стереотипи в таких фільмах, як „Брат-2“, „72 метри“, „Ми з майбутнього 2“ та інші, не отримали відповідної критичної реакції від органів державної влади Росії.
Українофобія в Росії має аж ніяк не побутовий характер, якою, наприклад, є ксенофобія стосовно низки інших народів — поляків чи китайців. Українофобія в Росії має не маргінальний характер, як наприклад, юдофобія в Росії, яку сповідують ряд радикальних профашистських організацій. Українофобія в Росії має офіційний публічний і масовий характер — вона підтримується російською владою, є офіційною політикою в російських ЗМІ, а завдяки інформаційній війні проти України стала фактично основою масової свідомості в його ставленні до України, українців і всього українського.
Російські експерти зазначають, що одразу після Помаранчевої революції, на російському телебаченні розпочалась антиукраїнська істерія, яка досі триває. На думку російських вчених, останніми роками в Росії поширилася й українофобія, пов'язана із газовими війнами. Російські експерти відмічають, що антиукраїнська й антигрузинська риторики є чи не головними частинами новин на російському телебаченні впродовж останніх декількох років За даними російських соціологів, радикально ставлення до України погіршилося після війни в Грузії, коли „Віктор Ющенко зайняв, як кажуть у Росії, проамериканську позицію“. Якщо у липні минулого року до України погано ставилися 37 % росіян, то вже восени — 53 %. Невдовзі ситуація стала ще гіршою: після газової війни цей показник сягнув 62 %. Це рекордні дані за всю новітню історію відносин Києва і Москви. Російські та українські соціологи визнають, що негативне ставлення до держави Україна в Росії може з часом перерости в погане ставлення і до українського народу. Вони зазначають, що антиукраїнська кампанія, яку російське телебачення проводить вже впродовж декількох років, може позначитися безпосередньо і на ставленні до українців. Російський журналіст С. Новопрудський висловив думку, що українофобія в Росії якщо й існує, то на обивательському рівні. Але він вважає, якщо інформаційна кампанія триватиме, то й українофобні настрої в Росії нарощуватимуться, тому загроза зростання побутової українофобії існує. Він пояснює це тим, що пострадянський російський народ історично схильний до такого роду фобій.
Російські українофоби досі доводять, що Україну і „українськість“ придумали вороги Росії для її послаблення і розчленування. „Удар ножем у спину“, завданий Радянському Союзу українським керівництвом у грудні 1991 року, знову підтвердив в Росії образ зрадників-мазепинців. В Росії серед інших етносів „ближнього зарубіжжя“ українці вважаються особливо близькими родичами, яким готові йти на певні поступки, їх, однак, не ставлять на один рівень із собою ні в соціальному, ні в культурному плані і досі не визнають самостійною нацією зі своєю національною державою. Більшість росіян все ще дивиться на українців як на малоросів, частину російської нації, і не розуміє, чому українці намагаються утвердити свою мову, свою культуру і власну державу. Незважаючи на урбанізацію та індустріалізацію, українці все ще вважаються в Росії нерозвинутим селянським народом, хохлами.
На думку Ігоря Лосєва, потік українофобії в Росії є свідомою стратегією деморалізації українців приниженням, головною метою якої є нав'язати колишньому колонізованому погляди колонізатора і змусити дивитися на себе очима метрополії. Він стверджує, що це робиться для того щоб знизити самооцінку українців, прищепити їм комплекс меншовартості й огиди до самого себе: „ви бидло, ви ніхто і звати вас ніяк“. Приниження намагаються зробити нормою і сформувати в українців звичку до неї, а з народом, що має таку звичку, можна робити геть усе, — вважає науковець.
Науковці стверджують, що сучасні російські українофобські пропагандисти з початку минулого століття не вигадали нічого нового: вони лише переспівують класику україноненависництва, що демонструє їх ідеологічне безпліддя й абсолютну неспроможність додати свої імена до плеяди колишніх великих українофобів, як-от Струве, Стороженко, Щеголєв, Волконський, Царинний та ін. Навіть у дрібницях їхні нинішні епігони-українофоби припускаються багатьох фактичних і побутових помилок, а намагаючись щось процитувати мовою оригіналу, спотворюють українську до невпізнання. Ігор Лосєв вважає це одним з елементів стратегії приниження, тому у нинішньому освіченому російському суспільстві демонструвати невігластво щодо України не вважається гріхом, як не вважалося і раніше.
|
Причини
Науковці зазначають, що прояви українофобії в Росії у вигляді органічного неприйняття частиною росіян мови, культури взагалі, традицій та звичаїв українського етносу, небажання втратити політико-економічне і духовне панування в Україні — мають глибоке історичне коріння. Про це свідчать приклади з епох Петра І й Катерини II, коли навіть Біблію забороняли друкувати українською мовою. Дослідники вважають, що таким чином проявляється не тільки несприйняття культури іншої нації чи страх за її розвиток, а й шовіністична політика „великої“ нації, „спрямована на поневолення та експлуатацію інших націй, дискримінацію в економічній, політичній і культурній області“, яку, на думку науковців, можна вважати підґрунтям українофобії. Так, генерал-лейтенант Бредов під час переговорів з українським генералом А. Кравсом 31 серпня 1919 р. в Києві заявив останньому, що „Киев — мать русских городов, никогда не был украинским и не будет“.
Починаючи з XVIII століття центр Російської імперії вважав щонайменше частину українців нелояльними сепаратистами, мазепинцями. Наприкінці XIX століття було відроджено образ зрадників-мазепинців, щоб скомпрометувати представників українського національного спрямування і поєднати їх у громадській думці з поляками або австро-угорцями. Українська мова та культура й український етнос як спільнота не мали глибокої поваги, їх самобутність не визнавалася, а їхні протагоністи висміювали їх як хохлів або боролися з ними як з мазепинцями.
Російський філолог, літературознавець і політолог Олег Проскурін вважає, що українофобія виникла і поширилася в російському суспільстві як своєрідна реакція на творчість Гоголя, при цьому вона парадоксальним чином сприяла національній самоідентифікації української культурної еліти.
У „Відкритому листі до російських письменників“ Володимир Винниченко обурюється тотальною кампанією дискредитації українців у російському письменстві на початку минулого століття і пише:
"…сумною схильністю до "хохлацьких" анекдотів страждають за небагатьма винятками всі російські письменники. Особливо ж вона набула загрозливого, майже епідемічного характеру за останні кілька років. "Хохол" неодмінно знайдеться в кожного белетриста". І яким же він постає у російських письменників? "Завжди і скрізь "хохол" - трохи дурнуватий, трохи хитруватий, неодмінно ледачий, меланхолійний та інколи добросердечний. Про інші властивості людської психіки з цих оповідань зовсім не чутно. Понад тридцять мільйонів їх, а така дивовижна нерухомість і односторонність розвитку. Що ні постать, то або незграбний дурень, або дурнуватий ледар, або ледачий пройдисвіт. І дуже рідко це - недалекий, сентиментальний, незлий бевзь на кшталт "хохла" у М. Горького.
Заручником українофобських забобонів вважають А.Денікіна, а його „патологічну“ українофобію пояснюють домінуючим в середовищі російських монархістів розумінням української проблеми як „антиімперської сепаратистської інтриги“, ідейним впливом монархіста Василя Шульгіна, а також польським етнічним походженням і зневажливим ставленням до українців. Навіть ядро Добровольчої армії, що складалося з донських, терських і кубанських козаків, Денікін постійно підозрював в „українських симпатіях“.
Історія свідчить, що українофобія особливо спалахує в переломні моменти розвитку і набуває в цей час цинічних і агресивних форм. Як приклад, вчені наводять випадок, коли у лютому 2000 р. Конституційний Суд України на запит 51 народного депутата виніс чітке тлумачення необхідності застосування державної мови в органах державної влади, місцевого самоврядування та навчальних закладах. Відразу ж Міністерство закордонних справ Росії у своїй ноті державному керівництву України звинуватило його у згортанні російської мови в державі, закритті російськомовних шкіл і забороні вживати російську мову, і ці надумані звинувачення підтримали місцеві українофоби.
Російські науковці припускають, що у представників правлячої сьогодні в Росії еліти та її ідеологічної обслуги присутня якась особлива нелюбов до України та її політики і вважають це різновидом нелюбові до всього, що, на їх думку, загрожує їхньому перебуванню при владі. Антиукраїнські випади за все більше звучать у і висловлюваннях політиків (апофеозом таких випадів, що не має аналогів в світовій дипломатичній практиці, в наш час залишається інтерв'ю посла Російської Федерації в Києві Віктора Черномирдіна, що ображає вищу державну владу країни свого перебування), насправді не несуть у собі будь-якого особливого, зокрема ідеологічного змісту з тієї причини, що в більшої частини правлячої сьогодні в Росії еліти та її „телевізійно-попсової“ і псевдонаукової обслуги взагалі відсутня будь-яка ідеологія — як у сфері внутрішньої, так і в області зовнішньої політики.
На думку науковців, з точки зору здорового глузду у нормального росіянина начебто немає підстав не любити сусідню Україну і близький по крові народ. Але, науковці переконані, що еліта не любить Україну та її громадськість за спробу організувати демократичний устрій і незалежний зовнішньополітичний курс, а обивателі просто „купуються“ на пропагандистські „цукерки“ типу „російського Криму“, „неспроможність української державності“ і тому подібних речей, що є суперечливими нормам міжнародного права. Втім, російські науковці роблять висновок, що як тільки постане питання про відповідальність за свій антиукраїнізм (як і за антиамериканізм), весь цей „грізний настрій“ еліти та простих росіян зникне. В той же час вони вважають, що потрібно бути уважним, адже „невідомо, що в якийсь момент може прийти в голову тим, хто в антиукраїнській пропаганді зайшов дуже далеко і від того втратили здатність розсудливо мислити“.
СРСР
Роберт Конквест у роботі „Жнива скорботи“ (1987) про голод в СРСР початку 1930-х років, зазначає, що ще радянський дисидент академік Андрій Сахаров писав про українофобію Йосипа Сталіна.
Угорщина
Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан неодноразово відзначався своїми українофобними висловами. Після того як Віктор Орбан черговий раз зневажливо висловився на адресу України, назвавши її «нічийною“ землею» та порівняв з Афганістаном, МЗС України викликав посла Угорщини для відвертої розмови. Під час російського повномасштабного вторгнення в Україну він неодноразово висловлював підтримку Росії та виступав проти надання військової та фінансової допомоги Україні.
У мистецтві
У поезії
Зіновій Бляхарський в есе «Українофобія „от ґаспадіна Нобеля“» розглядає вірш Йосипа Бродського «Щодо незалежності України» і стверджує, що в ньому вражають не літературні чи інтелектуальні «перли», а ганебний потужний заряд «протихохлацької» жовчі та їді, якої не відчувається навіть у риториці етнічно російських фашистського штибу радикалів типу Лимонова чи Баркашова. З. Бляхарський звертає увагу на такий пасаж «Горькой вошни карбованец, семечки в полной жмене. Не нам, кацапам, их обвинять в измене…» і вважає, що ображаючи «хохлів», Й. Бродський одночасно підкреслює свою обрану національність, належність до якої далі за текстом повинні підсилювати лайливі звернення і посилання «на три букви…». З. Бляхарський стверджує, що у «творі» у стилі найяскравіших ксенофобських традицій минулого акцентуються хохлацька недолугість, підступність, лукавство, егоїзм та хтивість, який він називає «патентованим набором російських українофобів». На думку автора есе, Й. Бродський, розкидаючи слова по тексту, глузує з наших національних символів: прапора, «гетьманів-вертухаїв», Дніпра, Шевченка (як протиставлення великому слову Олександра Пушкіна «брехню Тараса»). З. Бляхарський зауважує, що теж мимохідь, уподібнюючись до В. С. Черномирдіна, Й. Бродський відкидає думку про якусь відповідальність Росії за злочини більшовизму в Україні («полно качать права, шить нам одно, другое…»).
Втім, Бляхарський стверджує, що вірш не є якимсь екстраординарним явищем — це лише звична, емоційно-поетично підсилена українофобія, яка так часто пробивається «на останній батьківщині» цього поета в середовищах російсько-єврейських емігрантів, між якими він перебував в останні свої десятиліття.
У літературі
В есе «Українофобія під скальпелем сатирика» критик І.Сюндюков доводить, що створена у 1928 р. сатирична комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло» не тільки про українізацію; в ній йдеться про проблему значну ширшу та драматичнішу — а саме про психологію і природу національних перевертнів, адже ця проблема є актуальною і дотепер, тому що за 80 років психологія агресивного міщанина мало змінилася, в той же час такий тип є пречудовим живильним середовищем для будь-якого шовінізму, українофобії, і, за певних обставин, також політичної деспотії. Герой п'єси Мина Мазайло — радянський службовець, мешканець Харкова, співробітник Донвугілля, який переконаний в тому, що мало не найбільшим нещастям його життя є «грубе», «мужицьке» прізвище; водночас Мазайло бере уроки «по руському правописанию». Свою відразу до всього українського Мина пояснює так: «Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади». Також він заявляє: «Українцями звуться ті, хто вчить нещасних службовців так званої української мови». В вуста іншого персонажу тьоті Моті Куліш вкладає «перлини» шовінізму, як-от: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной», «Ви серйозно чи по-вкраїнському?», «Тільки що під'їхали до вокзалу, дивлюсь — отакими великими літерами написано: „Харків“. Дивлюсь — не „Харьков“, а „Харків“. Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?», або ж: «Милії ви мої люди! Яка у вас провінція, ах, яка ще провінція! Ой, яка ще темрява! Про якусь українську мову споряться і справді якоюсь чудернацькою мовою балакають. Боже! У нас, у Курську, нічого подібного!», чи про те що українська мова — це «австріяцька видумка». Критики відмічають у цій п'єсі «вражаюче пророцтво» М.Куліша, яке виголошує дядько Тарас, прорікаючи: «Їхня (більшовиків) українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було… Попереджаю!»., а також схожість з «аргументації» Мини і тьоті Моті з деякими публікаціями сучасних російських і «українських», південно-східних газет.
У кіно
В радянські часи на Київській кіностудії ім. Олександра Довженка вирував дух українофобії, особливо серед редакторок, котрим доручалось українські кіносценарії перекладати російською мовою, і які погано володіли українською мовою.
У російських стрічках (як-от «Брат-2», «Ми з майбутнього-2», «Матч», серіал ) українці часто показані в негативному плані, відбувається маніпуляція історичними фактами, у документальних фільмах свідчать підставні особи. Андрій Іллєнко вважає, що російське кіно в останні роки показувало українців переважно, як «неповноцінних дебілів». На його думку у фільмі «Ми з майбутнього 2» Українська повстанська армія показана як «повні дегенерати, якісь п'яні», а у фільмі «Брат 2» українці показані в якомусь жахливому вигляді. У новому фільмі «Біла гвардія» також простежуються українофобські нотки. Голова Національної експертної комісії з питань захисту суспільної моралі Василь Костицький заявляв, що російські фільми «Голодомор», «72 метри» і «Полтавська баталія» мають ознаки українофобії. За словами глави НЕК, фільм «Голодомор» «дещо спотворює українську історію», у «72 метрах» українців називають «хохлами» і не зовсім чесними людьми, причому, жоден «порядний» персонаж у фільмі не є українцем. На його думку, українська історія, викладена у фільмі «Полтавська баталія», також перекручена. У фільмі «72 метри» слово «українець» не вживається, лише «хохол» — «А, так ти хохол? Точно хохол? Я так і знав, що хохол!» — так висловлюється один із головних персонажів фільму у виконанні Марата Башарова. У фільмі «Брат 2» персонажі неодноразово називають українців «хохлами», а також висловлюють на їхню адресу інші зневажливі образливі вирази. Зокрема, персонаж актора Сухорукова, розстрілюючи українців, яким автори фільму відвели роль представників етнічного мафіозного угрупування, говорить: «Вы мне, гады, ещё за Севастополь ответите». У фільмі «12» (2007) Нікіти Михалкова у складі присяжних українець постає в образі старого маразматика, який щось невиразно белькоче, бігає довкола столу босий, а у портфелі носить свічки, будильник, ободок від унітаза та інші чудернацькі речі. В «Адміралі» (А. Кравчук, 2009) саме український батальйон виявився зрадником. У фільмі «Ми з майбутнього-2» підступні бійці УПА розстрілюють мирних жителів.
Документальний фільм Вєри Кузьміної «Убить русского в себе» (2009 рік), знятий московською телекомпанією «ТВ-Центр» — одна з-поміж багатьох зразків сучасного російського агітпропу, скерованого проти України. Фільми та телевізійні програми такого ґатунку можна побачити на московських каналах «ТВ-Центр», «Россия», «Первый канал», «НТВ», «РТР-Планета». В «активі» компанії Продюсерский центр «Студия Третий Рим» чотири антиукраїнські стрічки, зняті у 2007—2009 роках: «Украина. Повторение пройденого» (фільм перший — 2007, другий — 2008), «Украина юбилейная. Битва за историю» (2009) та «Украина — ненька, матушка — Россия» (2009), демонстровані каналом «ТВ-Центр». Таку ж спрямованість має одна з серій телевізійного циклу телеканала «НТВ» «Алтарь Победы», під назвою «Каратели» (2009), програма Міхаіла Лєонтьєва «Оранжевые дети Третьего Рейха» («Первый канал», 2010) та картина канала «Россия» «Украинский национализм: невыученные уроки».
Історик проаналізував численні випадки українофобії — як елемента російської історичної традиції і лейтмотиву більше сотні російських фільмів — і у травні 2012 року прочитав доповідь про антиукраїнську пропаганду у художніх і документальних фільмах російського виробництва, в якій він зробив такий висновок:
«За останнє десятиліття росіяни встигли зняти цілу низку фільмів і серіалів на історичну тематику. На жаль, це не безневинна мистецька гра та спроба героїзації свого минулого, це навіть не творчість, покликана скріпити внутрішній національний дух. Майже у всіх цих фільмах чітко проглядається намагання утвердити на всьому російськомовному просторі свій, злегка відкоректований під сучасних правителів, історичний канон... Росія веде дуже інтенсивну історичну політику у найрізноманітніших ділянках. Держава, яка претендує на імперський статус, у такий спосіб маркує за допомогою історичних стереотипів і кліше свій імперський простір. І проводять історичну політику тепер ніякі не комісари і політруки, а визначні митці, письменники та науковці. Оскільки більшість із них має старий радянський вишкіл, то й пропагандистський продукт виходить із «душком» з минулого. Ними «годують» у кінозалах, по телевізору. Народу розказують, що справжні їхні вороги — це підступний Захід, душехвати — католики, зрадливі наймити Заходу — галичани.
Серіал «Віталька»
На думку української мовознавиці, докторки філологічних наук, професорки Лариси Масенко, втілений у серіалі образ Вітальки є виявом крайньої українофобії, а творці цього образу — расисти.
| | Актор, котрий його грає, створює на рідкість потворний образ. Віталька — неохайний хлопець з огидною зовнішністю. Схиблений на сексі, він весь час незграбно залицяється до дівчат. Не маючи жодних шансів на успіх, недоумок повсякчас наражається на зневагу, глум і роздратування з боку всіх, хто навколо нього. І говорить Віталька такою ж огидною, як він сам, мовою. Ущербність скаліченого напівукраїнського мовлення Вітальки актор ще й увиразнює, потворно розтягуючи рота. Всі решта численних персонажів цього скетчу, крім Віталькиної матері, такої ж недоумкуватої почвари, як і він, розмовляють стандартною російською мовою. Жодного персонажа, який розмовляв би літературною українською, в серіалі немає, відтак носіями буцімто української залишаються тільки придуркуватий Віталька з такою самою жалюгідною матір’ю. Через такий промовистий портрет Вітальки, мовно протиставлений російськомовному оточенню, в підсвідомості глядачів (а серіал має успіх переважно серед дівчат) закарбовується образ української мови як мови неповноцінних маргіналів. | |
У публіцистиці
На думку І.Дзюби, для певної частини російської публіцистики саме існування України як держави є неприпустимим викликом Росії, а ідея незалежності України подається як «виплід тупого егоїзму невдячних і темних „хохлов-салоедов“», тому повправлятися в сарказмі на українські теми не проминають нагоди нерідко навіть «респектабельні» публіцисти. Академік І.Дзюба робить висновок, що в російській «імпер-патріотичній» публіцистиці панує примітивно-фарсовий рівень пародіювання української незалежницької аргументації, який наперед відкидає будь-яку перспективу вислуховування і зрозуміння. Також він вважає, що деякі російські публіцисти згодні відмовитися від Західної України як «безнадійно зіпсутої націоналізмом, відрубати її як суху гілку, але решту українського древа все-таки взяти в свої не- вилазні обійми».
Реакція
Упереджене і злісне ставлення до українців, їхньої культури і мови має певну реакцію і в деяких випадках призводить до відповідного посилення ксенофобських настроїв серед українського населення. Так, як і серед інших народів, упередженість і ненависть іноді породжують ненависть і упередженість у відповідь. Однак в Україні одним з оригінальних і нових проявів спротиву шовінізму і українофобії є використання гумору і інтернету у боротьбі з цими явищами. Чи не найоригінальнішим засобом боротьби з українофобією є висміювання великодержавних стереотипів і ідей в спільноті Живого Журналу «Фофуддя». Останнім часом феномен фофудді набирає дедалі більшої популярності й поза інтернетною спільнотою, оскільки багато вбачають в ньому дійовий засіб протидії упередженості й ненависті.
Наприкінці літа 2009 року було також організоване добровільне об'єднання патріотично налаштованих українців (УВО) — активних користувачів Інтернет ресурсів, створене для організованої інформаційної боротьби легальними методами. Місце дії — інформаційний простір.
20 квітня 2010 року в Івано-Франківську відбулось театралізоване дійство «похорон українофобії». На сцені виступали «головні герої» постановки — імпровізовані міністр освіти і науки Дмитро Табачник, прем'єр-міністр Микола Азаров, голова КПУ Петро Симоненко та голова Донецького окружного адміністративного суду Каріне Абдукадирова. Також на центральну площу міста винесли бутафорну домовину з написом «українофобія», яку наповнювали основними зразками та символами сучасної українофобії.
11 березня 2011 року, у Львові в рамках АнтиТабачної кампанії на честь роковин перебування Дмитра Табачника на посаді міністра освіти і науки України відбулось урочисте «відкриття» імпровізованого вищого навчального закладу у вигляді великого дерев'яного ящика — «Інституту Українофобії ім. Д. В. Табачника». Після урочистої презентації «Інституту» на ньому встановили пам'ятну дошку червоного кольору із вигравійованими золотими буквами та портретом міністра освіти.
22 травня 2012 року у Львівському національному університету імені Івана Франка відбувся перший всеукраїнський науково-практичний семінар «Українофобія як явище та політтехнологія» під час якого відомі історики, науковці, громадські та політичні діячі обговорили причини й тенденції поширення українофобських настроїв в Україні.
Другий семінар було проведено в рамках XIX форуму книговидавців 14 вересня 2012 року у форматі круглого столу «Українофобія та українське книговидання».
Третій семінар «Українофобія як явище та політтехнологія», який відбувся 28 березня 2013 року, було присвячено визначенню терміну «Українофобія».
Четвертий та п'ятий семінари, проведені 17 травня 2013 року, мали тематику «Розстріли на карпатських перевалах у березні 1939 року: невідомий злочин» та «Міфи навколо українсько-польського конфлікту на Волині як українофобські технології».
У липні 2013 українські філологи зі всіх регіонів вирішили об'єднати зусилля та створити Книгу національної ганьби, в якій розкажуть про діяння сучасних українофобів. Ідею створити «Книгу ганьби» підтримали не лише галицькі освітяни, а й вчителі із Сходу України та Криму. За словами декана філологічного факультету Львівського національного університету Ярослава Гарасима, буде створений спеціальний сайт, на якому і будуть розміщуватися матеріали майбутньої книги.
У серпні 2014 вийшов друком 1-й випуск збірника матеріалів «Українофобія як явище та політтехнологія».
Українофоби
У серпні 2011 р. інформаційна агенція УНІАН провела опитування серед експертів з українофобії щодо п'ятірки найактивніших українофобів часів Незалежності. Експерти називали прізвища Віктора Януковича, Миколи Азарова, Петра Симоненка, Вадима Колесніченка, Дмитра Табачника, Володимира Литвина, Михайла Кулиняка, Олександра Лавриновича, Наталію Вітренко, Олексія Костусєва, Миколу Левченка тощо. Також до українофобів зараховують депутатів Сергія Ківалова, Вадима Колесніченка, Вадима Рабіновича, Євгенія Мураєва, Максима Бужанського. До іноземних українофобів належать Володимир Путін, Олександр Лукашенко, Рамзан Кадиров, Віктор Орбан, Яків Кедмі.
До плеяди колишніх великих російських українофобів науковці відносять Струве, Стороженка, Щеголєва, Волконського, Царинного.
У теперішній час неодноразово звинувачували в українофобії Костянтина Затуліна.
Російський «Перший канал» є ледь не найголовнішим антиукраїнським рупором на російському телебаченні. Наприклад, як реакція на протести прихильників української мови проти прийняття закону «Про засади державної мовної політики», 8 липня канал випустив репортаж під назвою «В Україні трапилась нова політична криза», де свідомо перекручуються статистичні дані про стан російської мови, вказується на число 20 млн росіян в Україні та вигадано міф про подібність перекладу назви перекису водню до назви 10 % розчину аміаку.
Див. також
- Бандерофобія
- Загальноросійська ідея
- Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму
- Сталінобус
- Білорусофобія
- (Інтернаціоналізм чи русифікація?)
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 травня 2014. Процитовано 10 квітня 2011.
- УКРАЇНОЖЕР — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua) . Процитовано 7 серпня 2022.
- В. Перевезій. Українофобія // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 728—729. — .
- Що таке українофобія і як її розпізнати УНІАН 24.03.2011
- Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»
- Музичко О. Українофобія: тягар історії та виклики сучасності//Українофобія як явище та політтехнологія: Збірник статей / НАН України. ІУАД ім. М. С. Грушевського. Львівське відділення; Філологічний факультет ЛНУ імені Івана Франка; Упоряд.: Гарасим Я., Гречило А., Пилипчук С., Сова А., Халак Н. — Львів, 2014. — Вип. 1. — 140 с.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 18 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 12 березня 2011.
- Українофобія — хвороба небезпечна [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.] // Всеукраїнська громадсько-політична та літературна газета «Кримська Світлиця» № 9 за 02.03.2007
- Єфремов Сергій «Українське життя 1912-го» [ 31 травня 2017 у Wayback Machine.] Перевірено 10.04.2011
- Людмила ІВАЩЕНКО/ Українофобія: лише два виходи [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]// газета «Чорноморські новини» від 26 Січня 2013 р.
- Українофобія є небезпечним явищем — науковці [ 27 травня 2012 у Wayback Machine.] Радіо Свобода, 03 червня 2012
- Іван Дзюба. Нагнітання мороку. Від чорносотенців початку XX століття до українофобів століття XXI / Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2011, 503 стор. формат: 60х90 1/16
- Ігор ЛОСЄВ. «Лінгвістична шизофренія» Газета «День» 09-06-2012
- Бакалець О. Українофобія: історія і сьогодення[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 7 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 05.07.2002. Процитовано 05.07.2002.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2007. Процитовано 23 грудня 2006.
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2007. Процитовано 17 квітня 2007.
- . Архів оригіналу за 6 травня 2008. Процитовано 7 липня 2008.
- Прощавай, Росія! [ 1 грудня 2006 у Wayback Machine.] УП. Дмитрий Белянский. 08.11.2006
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 17 квітня 2007.
- . Архів оригіналу за 13 березня 2016. Процитовано 29 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 29 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 3 квітня 2014.
- Михайло Смолін. Преодоление «украинства» и общерусское единство. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 17 квітня 2007.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 30 вересня 2007.
- . Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 20 травня 2017.
- Н. Ульянов Происхождение украинского сепаратизма [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.] Lib.ru
- Украинская «Матрица». Перезагрузка. Часть 1 [ 25 лютого 2007 у Wayback Machine.] Алексей Орлов. KM.ru
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 7 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2011. Процитовано 7 травня 2011.
- Біднов В. Церковна Анатема на гетьмана Івана Мазепу // Мазепинський збірник. — Т. 2. Праці уні. — Варшава, 1938. — Т. 47. — С. 46.
- (укр.). Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 22 вересня 2018.
- Дзюба Іван. Шевченкофобія в сучасній Україні. — К., 2006. — С. 26.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2008. Процитовано 2 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 2 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 2 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 5 грудня 2008. Процитовано 29 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 березня 2011.
- Україна в устах російських опозиціонерів
- . Архів оригіналу за 2 липня 2011. Процитовано 2 березня 2011.
- Століття Бандери
- Д. Донцов. «Еще о русском либерализме» // Украинская жизнь. 1912. № 10. С. 84.
- Іван Драч: „Злочинам проти людства немає терміну давності“ [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] „Народне слово“ 29 березня 2007 року
- Наконечний Є. П. Украдене ім'я: Чому русини стали українцями / Передмова Я. Дашкевича. — 3-є, доп. і випр. вид. — Львів, 2001. — 400 с. стор.154
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2006. Процитовано 2 березня 2011.
- український літературознавець, академік НАН України Іван Дзюба, «Прокислі „щі“ від Табачника. Галичанофобія — отруйне вістря українофобії». Видавництво «Коло». 2010
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 15 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 17 лютого 2011. Процитовано 15 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 2 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2008. Процитовано 2 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 14 червня 2019.
- Заборона влади не зупинила російських націоналістів. BBC Ukrainian. 04 листопада 2006 p
- Нова українська опричнина, або Що спільного між «Порою», неоєвразійцями, Іваном Грозним та Юлією Тимошенко? [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] Андрій Окара. Дзеркало тижня. № 9 (537) 12 — 18 березня 2005
- Євразійська молодь проти України. [ 6 березня 2008 у Wayback Machine.] Радіо Свобода. Володимир Притула. 30 листопада 2006
- При штурмі СБУ в Києві арештовано 10 активістів ЄСМ [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.] РБК-Україна. 14.06.2006
- Радикальные русские маргиналы хотят разделить Украину по Сталину [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.] Украинская правда. 18.07.2006
- http://www.korrespondent.net/main/212658/ [ 5 грудня 2008 у Wayback Machine.] Евразийский Союз Молодежи уничтожил Герб Украины на вершине Говерлы
- Харьковский суд запретил деятельность Евразийского союза молодежи. [ 20 жовтня 2007 у Wayback Machine.] STATUS QUO 20.03.2007
- У полоні чотирьох імперій, або Про корені расизму в Росії і про небезпеку його сходів на Сході й Півдні України [ 27 червня 2007 у Wayback Machine.] Валерій Говгаленко. Дзеркало тижня. № 30 (609) 5 — 19 серпня 2006
- Василий Витальевич Шульгин. «Украинствующие и мы» [ 6 березня 2008 у Wayback Machine.] Кременчугский городской комитет Коммунистической партии Украины
- Секретар Донецької міськради Левченко — про мову, Шевченка і сифіліс. [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.] Антон Зікора. УНІАН 02.03.2007
- Анна Герман вважає провокаційною заяву Миколи Левченка щодо української мови. Гомін України. March 08, 2007
- Эксперт: Украинские «православные братства» — это городские сумасшедшие [ 22 червня 2012 у Wayback Machine.]Росбалт, 20/06/2012
- [Про особливості моменту в «тутейшій» гуманітарній політиці.] 29 травня 2010
- «Свобода» у Львівській облраді виступила на підтримку «Експресу»[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2012. Процитовано 14 червня 2019.
- . Архів оригіналу за 7 травня 2011. Процитовано 6 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 30 квітня 2011. Процитовано 6 травня 2011.
- Скандальний роман Шкляра з'явиться в шкільних бібліотеках? УНІАН 09.03.2011
- Василь Шкляр: «безнастанна боротьба — це вже спосіб нашого існування» [ 2019-08-01 у Wayback Machine.] «Слово Просвіти» 21/04/2011 у рубриці «Абетка відомих імен»
- Микола Рябчук. «Співаки» і «функціонери». 24.03.11[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 7 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 29 липня 2019.
- Олесь Доній: Ідеологія нинішньої влади — російський націоналізм і українофобія[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2010. Процитовано 6 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 29 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2012. Процитовано 6 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2015. Процитовано 6 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2011. Процитовано 7 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 29 липня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2015. Процитовано 7 травня 2011.
- Ірина Штогрін. Діагноз: українофобія [ 21 червня 2011 у Wayback Machine.] Вебсайт «Радіо Свобода» 19.06.2011. Назва з екрану.
- . Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 4 липня 2012.
- Главы церквей и интеллигенция ополчились против закона о языках[недоступне посилання з липня 2019]
- Оксана ПАХЛЬОВСЬКА. Російська «регіональна» — як дірка від швейцарського сиру?
- . Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 12 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2014. Процитовано 12 березня 2011.
- Тягнибок ставит Одессу в пример украинофобам. «Газета по-киевски». 25.11.2009[недоступне посилання з липня 2019] Перевірено 16.03.2011
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 3 червня 2012.
- Рефреймінг наміру [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.] № 10 (639) Валентина Самар. Дзеркало тижня. 17 — 23 березня 2007
- Николай Семена. Зеркало недели. № 40 (157) 4 — 10 октября 1997
- Заява української громадськості Севастополя «Протестуємо проти українофобії міської влади» [ 5 червня 2008 у Wayback Machine.] Українське життя в Севастополі. 3 березня 2007 р.
- У Севастополі російську мову проголошують офіційною? [ 14 березня 2007 у Wayback Machine.] Українська правда. 04.03.2007
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
- У Криму розгорівся скандал навколо постерів «Досить мукати на мове!». Відео [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] «Obozrevatel» 9 квітня 2013
- . Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 червня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 червня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 23 червня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 11 червня 2014.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 11 червня 2014.
- Навіщо мені Донбас? 06-05-2014 [ 9 травня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 20 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 20 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 липня 2012. Процитовано 20 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 20 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 20 вересня 2012.
- Між молотом і ковадлом — Галичина під час Першої світової війни [ 21 січня 2005 у Wayback Machine.] Петро КРАЛЮК, професор, доктор філософських наук
- Українсько-єврейські стосунки: мітологія, що підміняє реальність. [ 6 березня 2008 у Wayback Machine.] Леонід Фінберг. Часопис «Ї»
- Євреї в Україні сьогодні: реальність без міфів. [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.] Василь Яременко. Сільські вісті, ч.114 (30.09.2003)
- Efforts to reconcile Jewish and Ukrainian People. [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.] Olga Kaczmar, 2005
- . Архів оригіналу за 5 березня 2008. Процитовано 7 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 17 червня 2008. Процитовано 7 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 9 травня 2008. Процитовано 7 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 28 травня 2008. Процитовано 7 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2008. Процитовано 7 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 30 листопада 2006. Процитовано 17 квітня 2007.
- . Архів оригіналу за 30 грудня 2006. Процитовано 17 квітня 2007.
- Деякі українці не є такими поганими… [ 25 серпня 2007 у Wayback Machine.] Зустріч. Червень 2002 року
- «What Happened to Uncle Shmiel?» [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] New York Times. 14 July 2002.
- «Яд Вашем» [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.] Петро Мірчук. Зустрічі й розмови в Ізраїлю.
- Повідомлення Верховної Ради України [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.] Апарат Верховної Ради України. 1994.
- З однобоким баченням історії слід боротися [ 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] Україна і світ сьогодні. 01.03.2006
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2007. Процитовано 10 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 20 листопада 2006. Процитовано 7 липня 2008.
- . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 17 квітня 2007.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 17 квітня 2007.
- CBC News. Tuesday, November 29, 2005
- Ukrainians Disappointed with Liberal Push for Ignatieff as Candidate. [ 7 березня 2008 у Wayback Machine.] The Ukrainian Canadian Congress. BRAMA, Nov 29, 2005
- Прес-служба Президента України Віктора Ющенка. 14 червня 2005
- Голос Америки.11/07/2003
- Дерево розбрату [ 4 травня 2007 у Wayback Machine.] Львівська газета. 02.03.2007
- Звернення до Польщі з приводу антиукраїнських провокації [ 13 лютого 2007 у Wayback Machine.] ЛМО ВО «Свобода». 12 квітня 2005 року
- Пам'ятникова війна: реінкарнація минулого [ 14 жовтня 2007 у Wayback Machine.] Олесь Андрійчук. Дзеркало тижня. № 11 (640) 24 — 30 березня 2007
- The last besieged fortress: Peremyshl wracked by Ukrainian-Polish confrontation [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.] Petro Tyma. The Ukrainian Weekly, July 21, 1996, No. 29, Vol. LXIV
- Львівська Газета. 31 жовтня, 2006 року, № 27 (27)
- . Архів оригіналу за 11 листопада 2010. Процитовано 29 липня 2019.
- Тетяна Таїрова-Яковлєва. «У Росії просто не знають історії України. Від слова — „Зовсім“! [ 30 листопада 2021 у Wayback Machine.] // День. — 24 січня, 2020.
- Українофобія як державна політика. Олійник Олександр. Хайвей. 20 червня 2006.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 3 січня 2015.
- Вимагаємо захистити громадян Російської Федерації — українців від націонал-шовіністичного розгулу, що набирає силу в країні. [ 21 березня 2008 у Wayback Machine.] Звернення республіканського національно-культурного центру українців Башкортостану. 31.12.06
- Пресс-релиз УНКА (Украинской национально-культурной автономии) Новосибирской области для СМИ РФ и г. [ 5 вересня 2008 у Wayback Machine.] Кобза. 13.06.01
- Открытое письмо Комиссару национальных меншинств ОБСЕ господину Максу Ван дер Стулу [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] Председатель Уральской ассоциации украинцев, профессор С. Г. Паняк. 30.09.00
- Акція проти Бібліотеки української літератури в Москві [ 27 вересня 2008 у Wayback Machine.] Об'єднання українців Росії „Кобза“. 11.12.06
- Українців Росії вбивають. [ 10 квітня 2008 у Wayback Machine.] Об'єднання українців Росії „Кобза“. 06.01.07
- Пам'яті Володимира Побурінного [ 6 вересня 2008 у Wayback Machine.] Об'єднання українців Росії „Кобза“ 26.12.06
- Пам'яті Анатолія Криля [ 29 серпня 2008 у Wayback Machine.] Об'єднання українців Росії „Кобза“ 26.12.06
- Як пішов у вічність Володимир Сенишин [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Об'єднання українців Росії „Кобза“ 30.12.06
- Пам'яті Володимира Сенишина [ 29 серпня 2008 у Wayback Machine.] Об'єднання українців Росії „Кобза“ 26.12.06
- Чому Жириновський та Затулін не зможуть «помити ноги» в Чорному морі? На українському березі [ 19 лютого 2007 у Wayback Machine.] Оксана Коваленко, УП. 08.06.2006.
- Старые исторические обиды не могут в дальнейшем служить компасом в российско-украинских отношениях. [ 2007-08-12 у Wayback Machine.] Андрей Окара. Независимая Газета. 27 июня 2001 г.
- Україна в російських геополітичних концепціях [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] П. О. Кір'яков, К. Є. Лускалова, В. І. Литвиненко
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 27 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 31 серпня 2014.
- Хотиненко як краще… [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.] Олег Кудрін. Народний оглядач. 2.03.2004
- . Архів оригіналу за 1 червня 2009. Процитовано 14 лютого 2011.
- . Архів оригіналу за 16 квітня 2010. Процитовано 12 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 7 травня 2011.
- Ігор Лосєв. Виховання приниженням [ 1 червня 2012 у Wayback Machine.] Український Тиждень № 21, 25-31 травня 2012
- Краткий политический словарь / Абаренков В. П., Аверкин А. Г., Агешин Ю. А., Алексеев Р. Ф., и др.; Сост.: Оников Л. А. (Общ. ред.), Шишлин Н. В. (Общ. ред.). — 4-е изд., доп. — М.: Политиздат, 1987. — 509 c.
- Наконечний Є. П. Украдене ім'я: Чому русини стали українцями / Передмова Я. Дашкевича.— 3-є, доп. і випр. вид.— Львів, 2001.— 400 с.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 12 червня 2013.
- Володимира Винниченко. „Відкритий лист до російських письменників“//Москва: Журнал „Украинская жизнь“. Число 10 за 1913 рік
- Антиукраинизм „халявщиков“. Олег Черковец, доктор экономических наук, Москва.
- Robert Conquest, „The Harvest of Sorrow: Soviet Collectivization and the Terror-Famine“, Oxford University Press, (1987), , стор. 211. Український переклад [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Орбан під оплески Москви назвав Україну „фінансово неіснуючою“
- . Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 7 липня 2008.
- Микола Вінграновський сьогодні або Дискурс української історії в його поезії Тарас САЛИГА, доктор філологічних наук, професор. Газета «День» № 137, середа, 4 серпня 2010
- Ігор Лосєв, Виховання приниженням [ 1 червня 2012 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2010. Процитовано 7 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 7 квітня 2011.
- Російські фільми перевірять на українофобство
- Атака агітпропу [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] http://www.ukrrudprom.com/digest/Ataka_agtpropu.html [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.] Атака агітпропу
- Лариса Масенко. Телевізійні стратегії приниження української мови [ 4 травня 2013 у Wayback Machine.] // День, 25.03.2013.
- Фофудья — відповідь українчегів московському «прєведу» [ 13 січня 2007 у Wayback Machine.] І-Репортер. 27 жовтня 2005
- . Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 7 травня 2011.
- . Архів оригіналу за 4 травня 2011. Процитовано 13 березня 2011.
- . Архів оригіналу за 26 березня 2015. Процитовано 19 травня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
- . Архів оригіналу за 22 травня 2013. Процитовано 20 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 20 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 20 травня 2013.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 серпня 2014.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 26 травня 2012.
- Янукович не Кучма. Как Украина — не Россия[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2011. Процитовано 9 лютого 2011.
- Юрій РАЙХЕЛЬ. Українофоби зазнають поразки / Газета «День», № 54 29 березня 2011
- . Архів оригіналу за 11 липня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
Література
- Перевезій В. Українофобія // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 728—729. — .
- Музичко О. Є. Українофобія // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; НАН України. Інститут історії України. — К.: Наукова думка, 2019. — С. 541—543. — 842 с. — .
- Українофобія як явище та політтехнологія: Збірник статей / НАН України. ІУАД ім. М. С. Грушевського. Львівське відділення; Філологічний факультет ЛНУ імені Івана Франка; Упоряд.: Гарасим Я., Гречило А., Пилипчук С., Сова А., Халак Н. — Львів, 2014. — Вип. 1. — 140 с.
- Якубова Л. Що живить українофобію путінської Росії? // Перелом: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками / Відп. ред. В. Смолій. — К.: НАН України. Ін-т історії України, 2022. — Кн. 2. — С. 1331—1336. — .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Українофобія |
- Efforts to reconcile Jewish and Ukrainian People [ 15 вересня 2008 у Wayback Machine.] Olga Kaczmar, 2005.
- Українсько-єврейські стосунки: мітологія, що підміняє реальність [ 6 березня 2008 у Wayback Machine.] Леонід Фінберг.
- Prejudice Against Ukrainians in NY Times [ 20 листопада 2006 у Wayback Machine.] Association «Zustrich». July 14, 2002
- The Ukrainian Weekly, November 3, 1996, No. 44, Vol. LXIV
- Зустрічі і розмови в Ізраїлі [ 27 березня 2008 у Wayback Machine.] Др. Петро Мірчук
- Фільм 72 Метри [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Игорь Лосев. Феномен бандерофобии в русском сознании [ 29 серпня 2008 у Wayback Machine.]
- Польша: украинофобия? [ 9 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Українофобія — хвороба окупантів [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Українофобія «от ґаспадіна Нобеля» [ 8 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Українофобія в країні РФ[недоступне посилання з липня 2019]
- Секретар Донецької міськради Левченко — про мову, Шевченка і сифіліс [ 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Що таке українофобія і як її розпізнати
- Віктор Рог. Українофобія. «П'ята колона» та її ляльководи[недоступне посилання]
- Експерти визначили найактивніших українофобів часів Незалежності [ 14 вересня 2011 у Wayback Machine.] / УНІАН, 23 серпня 2011
- Аліна Пастухова, Олександр Михельсон. «Ліца» антипатріотизму [ 10 серпня 2012 у Wayback Machine.]
- Українофобія як явище та політтехнологія: Збірник статей. — Вип.1[недоступне посилання з червня 2019]
- Росіяни в Латвії розкритикували ім'я Олена й українську політику (відео) [ 28 травня 2015 у Wayback Machine.]
- Парламент ухвалив законопроєкт, який засуджує та забороняє російську імперську пропаганду
- Закон України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії2 | Історична правда
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinofo biya ukrayinonenavisnictvo antiukrayinizm ukrayinozherstvo riznovid ksenofobiyi agresivne nesprijnyattya isnuvannya Ukrayini yiyi suverenitetu ta ukrayinskoyi naciyi forma zverhnosti irracionalna i zlisna vorozhist do Ukrayini yak derzhavi do ukrayinciv yak narodu a takozh yihnoyi kulturi movi ta istoriyi tradicij ta mentalitetu nenavist do vsogo ukrayinskogo vorozhe stavlennya do ukrayinstva ta vsih viyaviv ukrayinskoyi nacionalno kulturnoyi samobutnosti zaperechennya isnuvannya ukrayinskoyi naciyi Naslidki aktu narugi nad pam yatnikom Geroyam Krut 21 travnya 2007 roku Vandali oblili pam yatnik zhovtoyu farboyu j obpisali antiukrayinskimi gaslami ta lajkoyu Spektr tlumachen terminaU zakonodavstvi Ukrayini ponyattya ukrayinofobiyi viznachayetsya nastupnim chinom Ukrayinofobiya diskriminacijni diyi publichno vislovleni zakliki u tomu chisli v media u literaturnih ta misteckih tvorah sho zaperechuyut sub yektnist Ukrayinskoyi derzhavi ukrayinskoyi naciyi borotbu proti pidkorennya ekspluataciyi asimilyaciyi Ukrayinskogo narodu a takozh pravomirnist zahistu politichnih ekonomichnih kulturnih prav Ukrayinskogo narodu rozvitku ukrayinskoyi nacionalnoyi derzhavnosti nauki kulturi znevazhayut pitomi etnokulturni oznaki ukrayinciv ignoruyut ukrayinsku movu ta kulturu Ukrayinskij vchenij Oleksandr Muzichko dav take tlumachennya ponyattya Ukrayinofobiya sistema poglyadiv ta dij sho minimizuyut zaperechuyut chi nivelyuyut yih vpliv na suspilno politichni ta kulturni procesi sub yektnist Ukrayinskoyi derzhavi konsolidaciyu ukrayinskogo narodu ta naciyi pitomi etnokulturni oznaki ta uyavlennya ukrayinciv derzhavotvorchij potencial ukrayinciv agresivno nav yazuyut ukrayincyam ne tradicijni dlya nih etnokulturni risi abo ignoruyut ukrayinsku movu ta kulturu derzhavno nacionalni simvoli Ukrayinofobiya ye golovnim chinnikom denacionalizaciyi ta diskriminaciyi ukrayinciv v Ukrayini ta poza yiyi mezhami Ye skladovoyu poglyadiv ta diyalnosti chastini ne ukrayinciv ta politiko derzhavnih elit Ukrayinofobiya vlasne strah pered vsim nacionalno ukrayinskim vlastiva chastini zdenacionalizovanih ukrayinciv yak vidobrazhennya yih psihichnoyi travmi zasib uniknennya diskriminaciyi Zasobami realizaciyi ukrayinofobskih principiv ye informacijna vijna proti nosiyiv ukrayinocentrichnogo obrazu istoriyi kulturi religiyi stvorennya vlasnih grup pidtrimki vseredini svoyih krayin ta zovni profesijnih ukrayinofobiv diskreditaciya borciv proti ukrayinofobiyi borciv za prava ukrayinciv poshirennya sered ukrayinciv negativnih avtostereotipiv nackovuvannya ne ukrayinciv na ukrayinciv manipulyaciya zagalnimi gumanistichnimi principami Zakonoproyektom 2342 1 Pro vnesennya zmin do deyakih zakonodavchih aktiv Ukrayini shodo zapobigannyu ta protidiyi diskriminaciyi v Ukrayini podanogo 5 bereznya 2013 roku narodnimi deputatami vid VO Svoboda Igorem Miroshnichenkom ta Oleksandrom Mirnim ukrayinofobiyu zaproponovano zakonodavcho zakripiti yak formu diskriminaciyi yaka polyagaye v rishennyah diyah abo bezdiyalnosti spryamovanih na prinizhennya Ukrayini yak derzhavi ukrayinskoyi naciyi kulturi movi istoriyi ta tradicij Ukrayinofobiya ye riznovidom ksenofobiyi nenavisti do neznajomogo chi chuzhogo i sposterigayetsya sered narodiv yaki zhili v kontakti z ukrayincyami v kolishnomu SRSR chi inshih miscyah Ukrayinofobiya ye takim samim proyavom netolerantnosti yak i bud yaki proyavi nacizmu rasizmu shovinizmu Ukrayinofobiya vidriznyayetsya vid inshih nacionalnih fobij perevazhno svoyeyu intensivnistyu Inkoli ukrayinofobiya vikoristovuyetsya yak zasib dlya vidvolikannya vid realnih problem Ukrayinofobiya u bilshosti vipadkiv ce ne prosta nasmishka nad ukrayinskoyu naciyeyu a shire bazhannya yij zla Ukrayinofobski nastroyi takozh pidzhivlyuyutsya i rozpalyuyutsya v ramkah velikih geopolitichnih proyektiv Ukrayinofobiya ye formoyu velikoderzhavnoyi agresiyi yaka ranishe kvalifikuvalasya v politichnij literaturi yak velikoderzhavne hamstvo j nasilstvo shodo tih narodiv kotri stanovlyat korinnu bilshist Ukrayinofobiya ye yavishem togo samogo poryadku sho j antisemitizm ale na vidminu vid nogo ukrayinofobiya yavishe bilsh politichne i zdebilshogo harakterne dlya lyudej sho prozhivayut v Ukrayini i ne sprijmayut yiyi Ukrayinofobiya j antiukrayinizm ye blizkimi ponyattyami ale ukrayinofobiya blizhche do psihichnoyi sferi a antiukrayinizm ce bilsh konceptualne ponyattya i zvoditsya do politiki Ukrayinofobiya yavishe ne nove Termin ukrayinofobiya zustrichayetsya v statti Sergiya Yefremova Ukrayinske zhittya 1912 go she v 1912 roci Vtim slovo ukrayinofobiya molodshe za jogo proyavi Okreslyuyuchi ta opisuyuchi yavishe nepriyazni inodi nenavisti do ukrayinciv faktichno v kategoriyah vlastivih ukrayinofobstvu ukrayinski diyachi dovoli ne chasto vzhivali same slovo do pochatku XX stolittya i vzhe desho chastishe pochinayuchi vid 1905 1907 rokiv Z seredini XX stolittya ce ponyattya bulo zabute v SRSR peremistivshis u seredovishe ukrayinskoyi diaspori zvidki perevazhno povernulosya v Ukrayinu v 1990 h ProyaviAnatolij Sharij populyarnij sered rosiyan bloger z antiukrayinskoyu spryamovanistyu Dokladnishe Ksenofobiya Diskriminaciya ta Shovinizm Nenavist do ukrayinciv proyavlyayetsya u riznomanitnih formah ta proyavah u vikoristanni obrazlivih etnonimiv u stereotipnomu pripisuvanni cilomu narodovi okremih negativnih ris ta navit u zaperechenni ukrayincyam prava na same isnuvannya yak okremogo etnosu neprijnyatnosti faktu sho ukrayinci ce okremij narod ta dratuvanni faktom sho htos vvazhaye sebe ukrayincem Ukrayinofobi namagayutsya predstaviti cilij narod naciyu u karikaturnomu viglyadi pripisati cilomu narodovi taki risi povedinki yaki mozhut buti pritamanni lishe konkretnij lyudini Ukrayinofobi stverdzhuyut sho vsi ukrayinci yakis ne taki zherut lishe salo zhadibni zaprodanci hitri I Dzyuba vvazhaye sho neodminna v rosijskih ukrayinofobiv znushalna zgadka pro hohlacke salo ye neusvidomlenim viyavom specifichnoyi zakompleksovanosti na nomu ta kompensaciyeyu glibokoyi krivdi vtrati Tverdzhennya pro te sho nibito slovo Ukrayina pohodit vid okrayini ye ulyublenoyu tezoyu vsih ukrayinofobiv vid istoriyi a v normativnomu pidruchniku dlya carskih gimnazij profesora Ilovajskogo ce podavalosya yak nezaperechna istina Proyavom ukrayinofobiyi ye ruskij mir v Ukrayini na riznih rivnyah na klerikalnomu chi politichnomu Vidilyayut taki rivni proyaviv ukrayinofobiyi socialno psihologichnij znevazhlive neterpime stavlennya do vsogo ukrayinskogo osoblivo do movi idejno politichnij obgruntuvannya tezi pro najvishu rozvinenist velikogo i mogutnogo rosijskogo narodu i vidmirannya selyanskoyi ukrayinskoyi naciyi same na cij osnovi j zdijsnyuyetsya rosijskomovna ekspansiya rozdmuhuvannya i organizaciya riznogo rodu propagandistskih antiukrayinskih kampanij pid gaslami neobhidnosti derzhavnoyi dvomovnosti svidome primenshennya masshtabu ukrayinofobiyi ta sproba traktuvati cej termin vuzko v porivnyanni z jogo vikifikovanim znachennyam socialna praktika blokuvannya zahodiv shodo ukrayinskogo nacionalno kulturnogo vidrodzhennya Pobutova ukrayinofobiya Priklad pobutovoyi ukrayinofobiyi ta vikoristannya gluzlivih etnonimiv stosovno ukrayinciv Pobutova ukrayinofobiya ye takim zhe proyavom ksenofobiyi yak i inshi proyavi nemotivovanogo strahu chi nenavisti stosovno chuzhinciv chi chuzhoridnih neznajomih yavish yak i inshi formi rasizmu Ksenofobiya u takij formi pritamanna yak pravilo ale ne vinyatkovo maloosvichenim malokulturnim prosharkam naselennya i obumovlena peredusim neviglastvom abo specifichnimi stereotipami okremih kultur Taka ukrayinofobiya maye proyavi yak pravilo u znevazhlivomu abo vidverto vorozhomu stavlenni do ukrayinciv u tih regionah de voni kontaktuyut z predstavnikami inshih nacij Pobutova ukrayinofobiya proyavlyayetsya persh za vse u vikoristanni obrazlivih etnonimiv ta znevazhlivih prizvisk u gluzlivomu stavlenni do ukrayinskoyi kulturi movi tosho Vikoristannya znevazhlivih i evfemistichnih poznachen dlya ukrayinciv ye najposhirenishim sered narodiv z yakimi ukrayinci mali dovshu istoriyu spilnogo prozhivannya Na pobutovomu rivni stosovno ukrayinciv napriklad na terenah kolishnogo SRSR ta Rosiyi najbilshe vikoristovuyetsya taka prezirliva nazva yak hohli V deyakih regionah taka znevazhliva nazva poshirena navit bilshe nizh normativna nazva ukrayinciv Napriklad v Rosiyi vikoristannya znevazhlivih etnonimiv stosovno ukrayinciv poshireno navit v drukovanij presi kino ta na telebachenni sho viklikaye zanepokoyennya ukrayinciv Rosiyi Novosibirsk 29 sichnya 2006 r nacionalno kulturna avtonomiya ukrayinciv mista Novosibirska NKAU rozpovsyudila zayavu z propoziciyeyu provesti v Rosiyi i v Ukrayini kampaniyu suspilnogo osudu zhurnalistiv yaki rozpalyuyut v ZMI nacionalnu vorozhnechu i nenavist NKAU m Novosibirska vvazhaye sho zmist i publikaciya nizhche pererahovanih tvoriv v ZMI RF najbilsh prinizhuye nacionalnu i lyudsku gidnist etnichnih ukrayinciv sho prozhivayut v Rosijskij Federaciyi Na pershomu misci statti golovnogo redaktora grupi dilovih zhurnaliv ID Rodionova Georgiya Bovta Vijna z hohlami vid 16 01 2006 i Hohli yak dvigun progresu vid 18 04 2005 opublikovani na www gazeta ru Na drugomu misci specproyekt RIA Novij Region vid 18 01 2006 generalnij direktor proyektu Oleksandr Shetinin golovnij redaktor Yuliya Shatova Sho sibiryakovi darma dlya hohla smert rozmishenij na www nr2 ru Na tretomu misci stattya telezhurnalista Mihajla Leontyeva Ukrayina nasha krayina i tam povinni buti nashi politichni sili vid 13 01 06 opublikovana na www km ru Syudi zh vidnositsya stavlennya do ukrayinciv yak do molodshih brativ sho zhivut koshtom inshih pripisuvannya cilomu narodovi okremih negativnih oznak takih yak zhadibnist pidstupnist ta inshi Pobutova ukrayinofobiya takozh proyavlyayetsya u zlovtisi z privodu krizi ukrayinskoyi politiki chi ekonomiki z privodu napriklad prograshu ukrayinciv u matchi z futbolu Do proyaviv pobutovoyi ukrayinofobiyi slid vidnesti pejorativnij etnonim banderivci banderi vid spotvorenogo prizvisha Stepana Banderi yakij poshirivsya pislya Drugoyi svitovoyi vijni analogichnij poshirenim u XVIII stolitti prizvisku mazepinci ta u XX stolitti prizvisku petlyurivci Konceptualna ukrayinofobiya Na vidminu vid pobutovoyi konceptualna ukrayinofobiya ne obmezhena klasovimi stanovimi ramkami chi rivnem kulturi Vona chastishe yavlyaye soboyu dosit skladnu sistemu uyavlen pro Ukrayinu ukrayinciv ukrayinsku movu i kulturu yak vorozhij konspirativnij proyekt yak vigadane abo shtuchne yavishe spryamovane proti inshih Takij tip ukrayinofobiyi najbilshe poshirenij u Rosiyi de pid vplivom nacionalizmu ideyi vigadanosti ta shtuchnosti isnuvannya Ukrayini nabuvayut dedali bilshoyi populyarnosti Deyaki politiki v Rosiyi stavlyatsya do Ukrayini yak do chastini Rosiyi i zaperechuyut same isnuvannya ukrayinskogo narodu yak okremogo etnosu Vzhe sogodni nam neobhidno zajnyati zhorstku poziciyu sho pivdennorosijski maloruski zemli neviddilna chastina rosijskoyi derzhavi sho nemaye ni ukrayinskogo narodu ni ukrayinskoyi movi sho vse ce ideologichni fantomi Koreni konceptualnoyi ukrayinofobiyi sposterigayutsya she z chasiv Rosijskoyi imperiyi koli pragnennya ukrayinciv koristuvatisya vlasnoyu movoyu chi samim virishuvati problemu derzhavotvorennya rozglyadalosya yak separatizm i zmova vorogiv Rosiyi V comu svitli perevaga viddavalasya arhayichnij nazvi Ukrayini Malorosiya a ukrayinska mova sprijmalasya tilki yak malorosijskij dialekt abo yak vigadana i shtuchna mova specialno stvorena dlya rujnuvannya Rosiyi Z ciyeyi prichini Rosijska imperiya z iniciativi miscevih pobornikiv imperiyi zaprovadzhuvala cilu nizku diskriminacijnih zakoniv proti ukrayinskoyi movi Valuyevskij cirkulyar Emskij ukaz i namagalasya takim chinom zupiniti rist nacionalnoyi svidomosti ukrayinciv Vasil Shulgin Vidomimi ideologami konceptualnoyi ukrayinofobiyi buli Vasil Shulgin yakij okrim antisemitskih tvoriv she napisav u 1939 r ukrayinofobsku monografiyu ros Ukrainstvuyushie i my ta Mikola Ulyanov yakij vislovlyuvav taki zh ideyi u praci Pohodzhennya ukrayinskogo separatizmu 1966 Obidva avtori ne tilki vidmovlyayut Ukrayini ta ukrayincyam u pravi na isnuvannya ale j nazivayut Ukrayinu ta ukrayinciv vigadkoyu Polshi ta Avstriyi Voni buli adeptami zagalnorosijskoyi ideyi yaka zaperechuye pravo ukrayinciv buti okremim narodom vid rosiyan Ci ukrayinofobski tvori ne tilki peredrukovuyutsya zaraz u Rosiyi ale j dopovnyuyutsya novimi dorobkami antiukrayinskih teorij de teper na vidminu vid poperednih tverdzhen tvorcyami Ukrayini progoloshuyutsya ne konkretni derzhavi a uves Zahid Stvorennya na mezhi z Rosiyeyu z teritoriyi Rosiyi na bazi etnichnih rosiyan naryadzhenih v ukrayinciv nezalezhnoyi rusofobskoyi derzhavi ce Velikij Antirosijskij Proyekt rozroblenij i provedenij Zahodom Davnoyu mriyeyu ukrayinofobiv ye nadannya rosijskij movi statusu derzhavnoyi deyaki naukovci stverdzhuyut sho menshe nizh na likvidaciyu ukrayinskoyi derzhavi ukrayinofobi ne pogodyatsya Ukrayinofobiya yak proyav nenavisti do ukrayinskih nacionalnih geroyivMazepofobiya Dokladnishe Anafema na getmana Ivana Mazepu 1708 roku Pravoslavna rosijska cerkva naklala anafemu na Ivana Mazepu getmana Vijska Zaporozkogo Anafema bula nakladena za nakazom rosijskogo carya Petra I u zv yazku z tim sho Ivan Mazepa peresliduyuchi interesi ukrayinskogo kozactva perejshov na bik shvedskogo korolya Karla XII v hodi Velikoyi Pivnichnoyi vijni V ukrayinskij istoriografiyi ta presi cya anafema rozglyadayetsya yak odin z etapiv borotbi rosijskogo caratu z ukrayinskoyu derzhavnistyu Ukrayinski cerkvi Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu Ukrayinska pravoslavna cerkva Kanadi Ukrayinska greko katolicka cerkva ne viznayut cyu anafemu i prodovzhuyut sluzhiti molebni za upokij dushi Mazepi U veresni 2018 roku Vselenskij patriarh i sinod Konstantinopolskoyi cerkvi zrobili zayavu sho voni nikoli ne viznavali dijsnoyu anafemu na Ivana Mazepu tomu sho vona bula nakladena suto z politichnih motiviv Shevchenkofobiya Vazhlivoyu skladovoyu chastinoyu konceptualnoyi ukrayinofobiyi ye shevchenkofobiya Yiyi pionerom u suchasnij Ukrayini za slovami Ivana Dzyubi buv kiyivskij zhurnalist Oles Buzina yakij 2000 roku vidav knigu Vurdalak Taras Shevchenko Petlyurofobiya Banderofobiya Dokladnishe Banderofobiya Viznachennya terminu banderofobiya razom iz gruntovnim analizom problemi yak zaznachiv odin iz zasnovnikiv Narodnogo Ruhu Ukrayini astrofizik doktor fiziko matematichnih nauk etnichnij yevrej Leonid Shulman dav docent kafedri kulturologiyi Kiyevo Mogilyanskoyi derzhavnoyi akademiyi politolog publicist zhurnalist kandidat filosofskih nauk chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini etnichnij rosiyanin Igor Losyev u statti Yavishe banderofobiyi v rosijskij svidomosti opublikovanij 2001 roku v chetvertomu nomeri zhurnalu Suchasnist Banderofobiya yavishe za Losyevim yake nalezhit do chisla fundamentalnih bazovih konstrukcij rosijskoyi mentalnosti v yiyi stavlenni do Ukrayini ta ukrayinciv i yake v rosijskij svidomosti maye malo spilnogo z banderivshinoyu yak realnim fenomenom ukrayinskoyi istoriyi tobto jdetsya pro specifichnu rosijsku model tlumachennya cogo ruhu yaku mozhna viznachati yak mif skladovu inshih rosijskih mifiv na ukrayinsku tematiku V svidomosti a she bilshe v pidsvidomosti deyakih rosiyan istorichna realnist peretvorilasya na simvol sho zhive svoyim avtonomnim vid istini zhittyam Cej simvol nadzvichajno aktivno vikoristovuyetsya u bagatoh publikaciyah sho mayut za metu stvoryuvati negativnij imidzh Ukrayini okremih yiyi regioniv ta politichnih sil Losyev stverdzhuye sho simvol bandyerovca postaye u sprijnyatti rosiyanina na pidsvidomomu rivni yak svogo rodu anti ideal Ukrayini yak vtilennya poganoyi Ukrayini ce na jogo dumku model najgirshih ris ukrayincya yak yih sobi uyavlyaye rosijska svidomist Tip antirosijskij za viznachennyam same cherez svoye ukrayinstvo cherez maksimalno rizkij i nepostuplivij proyav manifestaciyu svogo ukrayinstva u formah sho principovo za svoyim harakterom zistavni z formami demonstraciyi rosijskosti rosiyaninom yak predstavnikom derzhavnogo narodu Z metoyu propagandi cej simvol takozh zastosovuyetsya na terenah Ukrayini Termin v osnovnomu vikoristovuyetsya v publicistici de napriklad zaznachayetsya sho banderofobiya vkraj silna v rosijskomu suspilstvi i v ritorici politikiv perevazhno z VO Svoboda Tak chlen Politradi VO Svoboda Igor Miroshnichenko nazivaye banderofobami tih hto boyitsya Stepana Banderu a lider VO Svoboda Oleg Tyagnibok zayaviv sho banderofobiya ce ne prosto boyazn tinej minulogo Sut v inshomu Dekogo tyazhko zhahaye te sho duh Banderi materializuyetsya sogodni U Rosiyi Igor Losyev vvazhaye sho yavishe banderofobiyi nalezhit do fundamentalnih bazovih konstrukcij rosijskoyi mentalnosti v yiyi stavlenni do Ukrayini ta ukrayinciv Vin poyasnyuye ce tim sho bandyerovshina v rosijskij svidomosti maye malo spilnogo z banderivshinoyu yak realnim fenomenom ukrayinskoyi istoriyi sho daye pidstavi govoriti pro specifichnu rosijsku model tlumachennya cogo ruhu yaku mozhna viznachati yak skladovu inshih rosijskih mifiv na ukrayinsku tematiku Losyev viznachaye sho praktichno v usih rosijskih tekstah shodo banderivshini navit u tih kotri mayut pretenziyu na akademichnist panuye isterichno zvinuvachuvalnij ton Bandyerovyec postaye u sprijnyatti peresichnogo rosiyanina na pidsvidomomu rivni yak vtilennya poganoyi Ukrayini i ye modellyu najgirshih ris ukrayincya yak yih sobi uyavlyaye rosijska svidomist Obraz bandyerovca yakij maye viklikati strah nenavist j ogidu na rivni fiziologichnih refleksiv nadayetsya do antiukrayinskoyi propagandi yak svogo rodu strashilka dlya etnichnih rosiyan u Rosijskij Federaciyi ta Ukrayini i dlya pevnoyi chastini ukrayinciv Shodu j Pivdnya Losyev vvazhaye sho rosiyani shilni pripisuvati bandyerovcam tu vorozhist do sebe yaku voni sami vidchuvayut do svidomih u nacionalnomu sensi ukrayinciv i todi teza mi yih nenavidimo minyayetsya na zruchnishu j psihologichno bilsh vigrashnu voni nas nenavidyat Istorik Yevgen Nakonechnij zaznachav sho zaperechuyuchi pravo ukrayinskogo narodu na vlasnu derzhavu v Rosiyi z nenavistyu stali nazivati imenem Banderi cilu zahidnu gilku ukrayinskogo narodu i vzagali vsih patriotiv dlya yakih metoyu borotbi bula vilna samostijna soborna Ukrayina Vin stverdzhuvav sho dlya ukrayinofobiv navit ukrayinska mova zrobilasya banderivskoyu Dlya pidtverdzhennya ciyeyi tezi Nakonechnij navodiv slova direktora Institutu krayin SND Kostyantina Zatulina yakij skazav sho nezalezhna Ukrayina zovsim ne bratnya slov yanska derzhava a politichno u najvishij sposib organizovana banderivshina a banderivec ne brat rosiyaninu V Ukrayini Igor Losyev zaznachaye sho na terenah Ukrayini simvol bandyerovca ye narizhnim kamenem usiyeyi propagandi livih ta prorosijskih partij i organizacij sho prisluzhuyetsya meti protistavlennya zahidnih i shidnih regioniv derzhavi zalyakuvannya rosijskogo ta rosijskomovnogo naselennya shodu j pivdnya yakoyus zhahlivoyu zhorstokoyu nevidomoyu a tomu she strashnishoyu siloyu Akademik etnichnij ukrayinec Mikola Zhulinskij vvazhaye sho yavishe banderofobiyi prisutnye ne lishe v rosijskij svidomosti yak pishe Igor Losyev ale j u svidomosti ukrayinskij osoblivo na Shodi Ukrayini Galichanofobiya U knizhci Prokisli shi vid Tabachnika Galichanofobiya otrujne vistrya ukrayinofobiyi akademik Ivan Dzyuba vvodit ponyattya galichanofobiya na prikladi Dmitra Tabachnika ministra osviti i kulturi u 2010 2014 rokah nenavist yakogo do Ukrayini na dumku akademika vibirkova I Dzyuba vvazhaye sho v galicijstvi yaskravo j vicherpno proyavlyayetsya te vlasne ukrayinske chogo tak ne lyubit pan Tabachnik i ce daye avtoru pravo faktichno ototozhniti galichanofobiyu i ukrayinofobiyu I Dzyuba stverdzhuye chogo pan Tabachnik terpiti ne mozhe v galicijstvi ce same i ye vlasne nacionalno ukrayinske Akademik vvazhaye proyavom galichanofobiyi dumku Tabachnika ta jogo kerivnikiv regionaliv pro te sho pivdenno shidni ukrayinci yaki vvazhayut ridnoyu spilnu rosijsko ukrayinsku kulturu i ti hto vitaye vidkrittya pam yatnikiv SS Galichini ne ye predstavnikami yedinoyi naciyi Vchenij Volodimir Panchenko takozh zauvazhuye sho statti Dmitra Tabachnika bukvalno perepovneni lyutoyu galichanofobiyeyu Na dumku Ivana Dzyubi galichanofobiya yaku namagayutsya rozpalyuvati ne tilki deyaki partijni bosi ta yihni rechniki a j golovnij ideolog odniyeyi velikoyi partiyi mezhuye z rasizmom Takozh vin robit visnovok sho galichanofobiya visvitlyuye ves falsh tak zvanoyi slov yanskoyi ideyi adzhe vid slov yanstva vidsikayut cili slov yanski narodi V UkrayiniDokladnishe Kolonializm Etnocid Lingvocid ta Ukrayinofilstvo She v chasi Pershoyi svitovoyi vijni Sergij Yefremov zasudzhuvav grubu ukrayinofobsku rusifikatorsku politiku rosijskoyi vijskovoyi administraciyi na okupovanih zahidnoukrayinskih zemlyah Odnim z proyavom ukrayinofobiyi naukovci vvazhayut pridushennya politiki ukrayinizaciyi yaka zdijsnyuvalas u 20 30 ti roki XX stolittya U 1923 r sekretar CK KP b U D Z Lebid visunuv teoriyu borotbi dvoh kultur Zgidno z neyu ukrayinska mova i kultura viznavalisya yak selyanski vidstali a rosijska yak proletarska a otzhe peredova Cya teoriya stala ideologichnoyu platformoyu dlya poshirennya ukrayinofobiyi skoro ukrayinofobi na miscyah pochali vdavatisya do vidkritogo buntu proti ukrayinizaciyi V Mikolayevi napriklad deyaki batki uchniv trudovoyi shkoli 15 visunuli ultimativnu umovu yaksho persha grupa ne bude rosijskomovnoyu to diti ne pidut do shkoli Okruzhna inspektura namagalasya dosyagti kompromisu z batkami buntivnikami Ale chim bilshe yim jshli na postupki tim bilshe vimog visuvali ukrayinofobi Voni pisali bezpidstavni skargi do uryadovih instancij u tomu chisli Golovi Prezidiyi VUCVK G Petrovskomu Kompetentni derzhavni organi ne davali principovoyi obgruntovanoyi ocinki cim yavisham sho bulo yavnim poturannyam ukrayinofobam spriyalo yih podalshij aktivizaciyi Navit pryami obrazi za kotri j za todishnim zakonodavstvom vinnih potribno bulo prityagati do vidpovidalnosti ukrayinofobam shodili z ruk Napriklad sluzhbovec Novikov cinichno zayavlyav sho ukrayinska mova ce sobacha mova Znajshlos bagato zahisnikiv u tomu chisli j u Narkomosviti u profesora Odeskogo institutu narodnogo gospodarstva P M Tolstogo kotrij na zasidanni vidomchoyi komisiyi institutu zayaviv Stan z virishennyam nacionalnogo pitannya vvazhayu nasilnickim a tovarishiv sho perejshli na vikladannya ukrayinskoyu movoyu renegatami Vcheni vvazhayut sho poyava v Ukrayini velikoyi kilkosti socialno spotvorenih lyudej tobto svoyih ukrayinofobiv vidbulasya zavdyaki cilespryamovanij politici rusifikaciyi j asimilyaciyi z progoloshennyam ideyi zblizhennya ta zlittya naciyi yaku zdijsnyuvav brezhnyevskij totalitarnij rezhim Iz progoloshennyam nezalezhnosti ukrayinskij narod povernuvsya do svogo nacionalnogo korinnya namagayuchis vidroditi istorichnu pam yat kulturu tradiciyi nacionalnij duh ale take prirodne zrostannya nacionalizmu zitknulosya z naroshuvannyam novoyi hvili ukrayinofobiyi V nezalezhnij Ukrayini rosiyani de yure pozbulisya statusu panivnoyi naciyi i cya formalna zmina statusu z panivnogo na nacionalnu menshinu bula bolisno sprijnyata bagatma rosiyanami sho prizvelo do zrostannya riznomanitnih proyaviv ukrayinofobiyi Dokladnishe Vandalizm na Goverli 2007 roku Velikoyu miroyu uperedzhene stavlennya do ukrayinskoyi derzhavi ta ukrayinciv v Ukrayini nasliduye ukrayinofobski nastroyi v Rosiyi j u bagatoh vipadkah miscevi predstavniki antiukrayinskih ruhiv spoviduyut ti zh imperski ideyi sho j sporidneni organizaciyi v Rosiyi Odnim iz yaskravih prikladiv eksportu ukrayinofobiyi v Ukrayinu ye Yevrazijska Spilka Molodi radikalna molodizhna organizaciya sponsorovana Yevrazijskim ruhom Oleksandra Dugina Cya organizaciya ne tilki ne prihovuye svoyeyi nenavisti do Ukrayini ale j zvinuvachuyetsya v organizaciyi napadiv na derzhavni i privatni organizaciyi Ukrayini ta zaklikaye do porushennya teritorialnoyi cilisnosti krayini V zhovtni 2007 r Yevrazijska Spilka Molodi vzyala vidpovidalnist za akt vandalizmu vnaslidok chogo buv znishenij Gerb Ukrayini na vershini gori Goverla V deyakih regionah Ukrayini rishennyam sudu diyalnist ciyeyi organizaciyi bula zaboronena Pokazovim faktom rozpovsyudzhennya ukrayinofobiyi v Ukrayini ye prinalezhnist takih ukrayinskih politikiv yak Nataliya Vitrenko ta Dmitro Korchinskij do Vishoyi Radi organizaciyi yaku zvinuvachuyut ne tilki u vidvertij ukrayinofobiyi ale j u rozpovsyudzheni rasizmu Komunistichna partiya Ukrayini ne tilki ne zasudzhuye proyavi ukrayinofobiyi ale j rozpovsyudzhuye ukrayinofobskij tvir Vasilya Shulgina Ukrainstvuyushiye i my na svoyij internet storinci V Ukrayini isnuyut takozh zalishki minuloyi znevagi j uperedzhenosti do ukrayinskoyi movi ta kulturi Taki ukrayinofobski nastroyi znajshli svoye vtilennya v lavah predstavnikiv okremih politichnih partij Ukrayini Tak chlen Partiyi Regioniv ta deputat Doneckoyi miskoyi radi Mikola Levchenko viklikav hvilyu nevdovolennya gromadskosti ta navit chleniv vlasnoyi partiyi svoyimi prinizlivimi komentaryami pro ukrayinsku movu ta literaturu V Ukrayini dlya pravoslavnih bratstv harakterna patologichna ukrayinofobiya sho maye gnostiko manihejski korinnya vse ukrayinske rozglyadayetsya nimi yak rezultat diyavolskogo vidpadannya malorosiyan vid Rosiyi i rosijskoyi kulturi Za chasiv URSR v velikih urbanizovanih mistah osoblivo v robochih rajonah na hvili poshirenoyi pobutovoyi ukrayinofobiyi vidbuvalisya spontanno organizovani masovi zitknennya mizh rosijskomovnoyu moloddyu i perevazhno ukrayinomovnimi meshkancyami gurtozhitkiv i prikordonnih do cih rajoniv selish Napriklad u 1980 h rokah na zahodi Kiyeva v masovih sutichkah prijmali odnochasno sotni molodih lyudej ocholyuvanih podekudi kriminalnimi elementami Osnovnoyu oznakoyu za yakoyu molodiki viznachali suprotivnika bula ukrayinska mova Ukrayinofobiya v Ukrayini yavishe pozakulturne j paranoyidalne bo vono protistoyit gromadyanskij normi prijnyatij v usomu sviti koli chuzhij povazhaye narod sered yakogo zhive Ukrayinofobiyu rozdmuhuyut ti sho nezdatni zaproponuvati zhodnogo pozitivu j vikoristovuyut nenavist do ukrayinskoyi movi j NATO u neosvichenih i zadurenih lyudej Vlada Okremi politiki vvazhayut sho ukrayinofobiya ye harakternoyu oznakoyu rezhimu Yanukovicha Naukovec Yevgen Kostyuk vvazhaye sho za chasiv prezidentstva V Yanukovicha ukrayinofobiya vladi ye totalnoyu i ne lishe kulturno istorichna ale j socialna Vin stverdzhuye sho znishivshi duhovni pidvalini isnuvannya ukrayinskoyi naciyi utrimuvacham rezhimu bude znachno legshe viziskuvati ukrayinciv ekonomichno Pragnuchi peretvoriti ukrayinciv na bezpravnij i bezdumnij natovp vlada nishit yihnyu movu ta kulturu topchetsya po istorichnij pam yati robit ukrayinsku naciyu uposlidzhenoyu na vlasnij zemli Na dumku V Nalivajchenka ves uryad Ukrayini sogodni zhive ukrayinofobiyeyu vin takozh zvertaye uvagu sho pro ce kazhut navit zakordonni organizaciyi i divuyutsya sho ministr osviti stavit pid sumniv sobornist Ukrayini jdetsya pro zvit organizaciyi Freedom House de zokrema vkazuyetsya sho poziciya D Tabachnika rujnuye duh nacionalnoyi solidarnosti Takozh V Nalivajchenko stverdzhuye sho ministr ukrayinofob D Tabachnik ta inshi ukrayinofobi yaki na derzhavnih posadah za koshti ukrayinskih gromadyan vedut politiku yaka shkodit nacionalnij yednosti ta nezalezhnosti Ukrayini vitisnyayut ukrayinsku movu iz osviti tele ta radioefiru zakrivayut ukrayinomovni shkoli falsifikuyut istoriyu protistavlyayuchi ukrayinciv mizh soboyu Takoyi zh dumki dotrimuyetsya V Shklyar yakij stverdzhuye sho ksenofobiya v Ukrayini kultivuyetsya vladoyu na derzhavnomu rivni adzhe posadu ministra osviti j nauki obijmaye vidvertij ksenofob Tabachnik V Shklyar kazhe vladni ukrayinonenavisniki kazhut nam v oblichchya sho tut na nashij zemli mozhna obrazhati lishe ukrayinciv i bilshe nikogo Vin vpevnenij taka politika obijdetsya vladi duzhe dorogo M Ryabchuk stverdzhuye sho u chinnij vladi yaka zdijsnyuye politiku podalshoyi marginalizaciyi ta rusifikaciyi ukrayinomovnogo naselennya na chilnih vikonavchih posadah upevneno krasuyutsya zapekli ukrayinofobi na kshtalt Tabachnika Kostusyeva chi Salamatina Yu Timoshenko vvazhaye sho novu krayinu buduyut ukrayinofobi i sho vlada Yanukovicha boyitsya i ne rozumiye vsogo ukrayinskogo yake chuzhe dlya nih za duhom i ne potribne za zmistom Na Den ukrayinskoyi pisemnosti ta movi 21 lyutogo 2011 r ukrayinski pismenniki oprilyudnili zvernennya do spivgromadyan z privodu povzuchoyi politichnoyi vijni proti cinnostej sho skladayut pidvalini ukrayinskoyi identichnosti v yakij voni vistupili proti rozdmuhuvannya ksenofobiyi i zauvazhili sho krayinu roz yednuye ne mova ukrayinska chi rosijska krayinu roz yednuye provokacijna agresivna ukrayinofobska politika uryadu sho staroyu yak svit taktikoyu rozdilyaj i vladaryuj namagayetsya vidvolikti uvagu narodu vid vlasnih ekonomichnih ta diplomatichnih porazok Na dumku O Doniya sogodni pri vladi bezkulturni ukrayinofobi yaki propaguyut rosijskij nacionalizm tobto lyudi yaki nenavidyat Ukrayinu Ya Kendzor zayavlyaye sho komanda Yanukovicha prodovzhuye znishuvati ukrayinstvo v Ukrayini L Bunyak zgaduye sho she za chasiv Prezidenta V Yushenka ukrayinofobi ta ukrayinozheri riznih koloriv ta mastej vilno veli rizku antiukrayinsku agitaciyu ta propagandu na telebachenni radio v presi takozh vin vvazhaye sho teper ukrayinozheri mayut bilshist u Verhovnij Radi i sho pid krilom kriminalno oligarhichnoyi vladi pozbiralis ukrayinozheri ta ukrayinofobi slovom vsi ti hto zvetsya p yatoyu kolonoyu pid zverhnistyu dvogolovogo orla Na dumku O Tyagniboka tak zvana adminreforma Yanukovicha ye posilennyam ukrayinofobiyi cherez zmicnennya u vladi odioznogo ukrayinofoba Tabachnika i likvidaciyu Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati Vin takozh zayaviv sho sogodni ukrayinofobiya ne znahodit nalezhnoyi vidpovidi z boku vladi ta pravoohoronnih organiv bilshe togo same poturannya chi bezposerednya uchast ostannih umozhlivlyuye ukrayinofobski diyi VO Svoboda vvazhaye nepripustimim pidigrivannya antiukrayinskoyi isteriyi v suspilstvi poturannya comu z boku miscevoyi vladi v okremih regionah Ukrayini bajduzhist a inkoli i vidverto ukrayinofobski diyi z boku centralnoyi vladi ta pravoohoronciv takozh svobodivci stverdzhuyut sho ubivstvo ukrayincya Maksima Chajki u Odesi stalo naslidkom bezdiyalnosti vladi ta pravoohoronnih organiv na proyavi ukrayinofobiyi Programa VO Svobodi mistit punkt pro zaprovadzhennya kriminalnoyi vidpovidalnosti za proyavi ukrayinofobiyi 3 bereznya inteligenciya Lvova zvernulas vidkritim listom do Golovi VR Ukrayini ta narodnih deputativ stosovno poziciyi Minosviti u sferi movnoyi ta literaturnoyi osviti yaku vona oharakterizuvala yak antikonstitucijnu neprofesijnu ta ukrayinofobsku Politv yazen komunistichnih taboriv Irina Kalinec u svoyemu zvernenni do Prezidenta Pripiniti svavolyu ukrayinozheriv nagoloshuye sho v Ukrayini ne vidstezhuyutsya proyavi porushennya prav lyudini ta proyavi nacionalnoyi rasovoyi chi etnichnoyi diskriminaciyi osoblivo z boku chinovnictva zokrema ukrayinozhernogo i stavit zapitannya chomu mayut pravo na pracyu ukrayinozheri ti hto obzivaye ukrayinciv hohlami a yihnih ditej pomaranchevimi krisami natomist ukrayinci v nizci vipadkiv bezrobitni abo zh zaroblyayut na shmatok hliba na robotah yaki daleko ne vidpovidayut ani yihnomu fahovi ni osviti ni mozhlivostyam Naukovci vvazhayut sho bezvidpovidalnist nardepiv ukrayinofobiv za paplyuzhennya v zali parlamentu Ukrayinskoyi derzhavi ta yiyi Konstituciyi zokrema derzhavnogo statusu ukrayinskoyi movi ye mozhlivoyu cherez osoblivosti Konstituciyi yaka ne peredbachaye vidpovidalnosti za yiyi porushennya v stinah parlamentu Akademik Ivan Dzyuba u svoyij knizi Nagnitannya moroku Vid chornosotenciv pochatku XX stolittya do ukrayinofobiv pochatku stolittya XXI dovodit sho u nezalezhnij Ukrayini za pidtrimki pravlyachoyi oligarhiyi ta zalezhnoyi politichnoyi eliti vidbuvayetsya sistemna komprometaciya nacionalnih istorichnih ta kulturnih cinnostej i nasadzhuvannya ideologiyi rosijskogo neoimperializmu Avtor cituye dzherela yaki demonstruyut sho usi kroki ministra osviti Ukrayini D Tabachnika ta jogo soratnikiv uzhe buli propisani sto rokiv tomu zokrema i kiyivskim cenzorom Sergiyem Shogolyevim Toj she u 1912 roci u svoyij knizi Ukrainskoe dvizhenie kak sovremennyj etap yuzhno russkogo separatizma davav chitki rekomendaciyi yak shvidko j efektivno provesti rusifikaciyu Movna politika Dokladnishe Zakon Ukrayini Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki Livoruch Vadim Kolesnichenko na mitingu na pidtrimku kandidata v prezidenti Viktora Yanukovicha prezident Rosiyi Dmitro Medvyedyev nagorodzhuye Sergiya Kivalova Ordenom Druzhbi Istorik Yevgen Kostyuk stverdzhuye sho odnim z golovnih elementiv ukrayinofobskoyi politiki rezhimu ye namagannya proshtovhnuti Proyekt Zakonu Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki vnesenij do Verhovnoyi Radi vidomimi ukrayinofobami deputatami vid Partiyi Regioniv Kivalovim i Kolesnichenkom A sam zakonoproyekt Kivalova Kolesnichenka krichushim prikladom ukrayinofobiyi yakij perekonlivo zasvidchuye nenavist ninishnogo rezhimu do vsogo ukrayinskogo ta jogo bazhannya trimati ukrayinciv v rabskomu stanovishi na yih vlasnij zemli U vidkritomu listi vid 04 lipnya 2012 r do Prezidenta V Yanukovicha vid glav Cerkov i religijnih organizacij Ukrayini ta zayavi Iniciativnoyi grupi Pershogo grudnya progoloshuyetsya Shvalenij movnij zakonoproyekt ye faktom zmovi brehni i zlochinu lt gt Cej dokument nalezhit tradiciyi ukrayinofobiyi i nikoli ne stane chastinoyu nacionalnogo politichnogo i pravovogo zhittya nashoyi derzhavi Regioni Oksana Pahlovska vvazhaye sho ukrayinofobiya shodu ta pivdnya Ukrayini ce ne viyav rosijskoyi kulturi a viyav rosijskogo bezkultur ya zhertvoyu jogo staye takozh pitoma rosijska kultura Vona stverdzhuye sho ukrayinofobiya rozshiryuye prostir rosijsko radyanskogo vandalizmu zmushuyuchi bagatoh lyudej vidvertatisya vid Rosiyi ne doviryati yij i ne povazhati yiyi yak krayinu sho komplektuye svoyu identichnist shlyahom ekspansiyi shovinizmu ksenofobiyi rasizmu Odesa Politologi vvazhayut sho Odesa peretvorilasya na poligon dlya ukrayinofobiv i sho v Odesi mozhna perekonatisya v zhivuchosti ukrayinofobskoyi propagandi takozh vidmichayut sho na odeskih telekanalah vidverta ukrayinofobskist bagatoh telesyuzhetiv stvoryuye yakes syurrealistichne vrazhennya nache use ce vidbuvayetsya ne v Ukrayini Oleg Tyagnibok zayaviv sho Odesa yaskravij priklad ukrayinofobiyi sho panuye v nashomu suspilstvi Naukovci stverdzhuyut sho cherez provedennya v Odesi kampaniyi ukrayinofobiyi v misti stalo vazhko pracyuvati navchatisya hocha na yihnyu dumku Odesa ne vibrana centrom antiukrayinskih nastroyiv zadiyano ves Pivden i Shid prosto vona vidilyayetsya v comu sensi Zakarpattya Naukovci nazivayut tri osnovni dzherela z yakih use aktivnishe poshiryuyetsya ukrayinofobiya na Zakarpatti neorusinskij ruh cilespryamovanij vpliv inshih derzhav vikoristannya cerkvi dlya rozpalyuvannya neterpimosti u regioni Doktor filologichnih nauk profesor Lyubomir Belej u dopovidi Ukrayinske Zakarpattya poch XXI st pid natiskom ukrayinofobiyi ta asimilyaciyi v yakij vin harakterizuye situaciyu iz chislennimi proyavami ukrayinofobiyi v ukrayinskij chastini Zakarpattya zaznachaye U Zakarpatskij oblasti she z chasiv rozvalu SRSR bulo aktivovano radikalnij antiukrayinskij ta ukrayinofobskij politichnij neorusinskij proyekt yakij i nini aktivno pidtrimuyut Moskva Budapesht Bratislava ta deyaki politichni kola v Ukrayini Utim situaciya v regioni ne ye kritichnoyu Separatistski ruhi na Zakarpatti ne ye masovimi i populyarnimi Yihnye isnuvannya mozhlive lishe cherez bezdiyalnist ukrayinskoyi vladi u sferi zahistu nacionalnih interesiv Krim Pid vplivom pevnih politichnih ruhiv Rosiyi sposterigayetsya poshirennya ukrayinofobiyi v Krimu V comu regioni Ukrayini navit u parlamenti avtonomiyi z vust vice spikera ta golovnogo redaktora Krimskoyi pravdi u 1997 roci lunali ukrayinofobski tezi ta ideyi shozhi z vislovlyuvannyami rosijskih ukrayinofobiv Nemaye takoyi ukrayinskoyi movi Ce mova cherni Ce mova yaku shtuchno pridumali Shevchenko j inshi avantyuristi Ya vam skazhu bilshe nemaye i takoyi naciyi ukrayinci yak i nemaye niyakogo majbutnogo u Ukrayinskoyi derzhavi Mi prosto zobov yazani postaviti zaslin ukrayinizaciyi Takozh miscevi ukrayinski organizaciyi pivostrova zvertayut uvagu na posilennya ukrayinofobskih nastroyiv ta nehtuvannya pravami etnichnih ukrayinciv u comu regioni Chleni gromadi vkazuyut na te sho ukrayinsku movu faktichno viluchili z koristuvannya popri polozhennya Konstituciyi i nezvazhayuchi na ce na pivostrovi prodovzhuyutsya spekulyaciyi pro utiski rosijskoyi movi Inshim ukrayinofobskim zahodom v Krimu takozh vvazhayut hto yakij planuvali vidkriti prorosijski organizaciyi krimskoyi avtonomiyi ta Sevastopolya U veresni 2012 roku aktivisti rosijskogo nacionalistichnogo ruhu v Krimu zaklikali likviduvati derzhavnij status ukrayinskoyi movi ta vistupali z vidvertimi ksenofobskimi i nacistskimi zayavami U kvitni 2013 roku v Simferopoli reklamna agenciya Vnimanie na golovnij storinci svogo sajtu rozmistilo zobrazhennya z ukrayinofobskimi napisami Ubij u sobi ukrayincya ros Ubej v sebe ukrainca Dosit mukati na movi ros Hvatit mychat na move Donbas Ukrayinofobiya na shodi Ukrayini a same v Doneckij ta Luganskij oblastyah shirilas she z 1990 h rokiv koli v cih oblastyah stvoreno bulo faktichno antiukrayinsku avtonomiyu z vilnoyu ekonomichnoyu zonoyu Doneck z vbivstvami ukrayinskih patriotiv zakrittyam ukrayinskih shkil plekannyam antiukrayinskoyi poziciyi ZMI miscevih chinovnikiv ta formuvannyam suspilnoyi svidomosti lyudej katorih nikto nye pastavit na kalyeni Za roki panuvannya v regioni namagayuchis stvoriti yakus inshu identichnist a po suti prosto importuyuchi rosijsku propagandu cherez brak svoyeyi Partiya Regioniv vihovala z maloosvichenogo naselennya bagatotisyachnu masu ukrayinofobiv yaka v 2014 roci lyuto vidgorodilisya barikadami vid usogo svitu Oglyadachi v 2014 vidznachayut sho Donecka ta Luganska oblasti ye rozsadnikami rusofilstva ta ukrayinofobstva sho vililos v separatistski zavorushennya referendumi pro federalizaciyu stvorennya psevdorespublik ta v zvichajnij terorizm de v zonah sho kontrolyuyutsya teroristami lyudej yaki rozmovlyayut ukrayinskoyu uv yaznyuyut ta katuyut do smerti Vibrani fakti ukrayinofobiyi Data Misce Forma Reakciya derzhavi pravova ocinka Poterpilij 2006 Lugansk Vidmova v nadanni osviti ukrayinskoyu movoyu Sudovij pozov poterpilogo na Shidnoukrayinskij nacionalnij universitet Zadovolennya klopotannya pozivacha Sud viznav protipravnoyu diyalnist Shidnoukrayinskogo nacionalnogo universitetu im V Dalya shodo movi navchannya stosovno Melnichuka Sergiya Andrijovicha Sud postanoviv styagnuti z universitetu na korist Melnichuka na vidshkoduvannya moralnoyi shkodi 1000 griven Sergij Melnichuk 29 grudnya 2006 roku Lugansk Napad pislya pryamogo efiru na luganskomu telekanali IRTA Strus mozku Porushena kriminalna sprava proti poterpilogo yakogo zvinuvatili u huliganstvi Sergij Melnichuk 2 lipnya 2012 roku Kiyiv Obrazlivi vislovlyuvannya Deputat vid Partiyi regioniv Vadim Kolesnichenko v efiri telekanalu ICTV zayaviv sho ne vvazhaye ukrayinskoyu movoyu dialekti yakimi govoryat na Lvivshini ta Galichini Vidsutnya Nepersonifikovano 13 lipnya 2012 roku Lugansk Napad na chlena Komisiyi lyudskih ta gromadyanskih prav Svitovogo kongresu ukrayinciv a zgodom vikradennya fotodokaziv pobittya Vidsutnya Sergij Melnichuk 20 lipnya 2012 roku Odesa Pobittya vidviduvachiv magazinu za vikoristannya ukrayinskoyi movi Vidsutnya Andrij Anikeyenko 26 lipnya 2012 roku Kiyiv Napad u vlasnij kvartiri na aktivistku movnoyi akciyi protestu pid Ukrayinskim domom Zavdannya legkih poboyiv zapodiyannya strusu mozku Vidsutnya Lyudmila OleksijU svitiAvstro Ugorshina Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni v Avstro Ugorshini rozkvitla ukrayinofobiya Odniyeyu z prichin cogo bulo te sho v seredovishi ukrayinciv Avstro Ugorshini v drugij polovini XIX stolittya isnuvav dosit potuzhnij moskvofilskij ruh I hocha vin na pochatku XX st znachnoyu miroyu vtrativ svoyi poziciyi ale v umovah voyennoyi isteriyi pogano posluzhiv dlya pidavstrijskih ukrayinciv Tisyachi galichan yak moskvofiliv tak i ne moskvofiliv bulo zaareshtovano za pidozroyu v neloyalnosti j vislano do specialnih taboriv u glibini Avstriyi de yih rokami trimali bez sudu j slidstva Lishe u Lvovi 20 serpnya 1914 r vlada zaareshtuvala majzhe 1200 cholovik bilshist iz yakih opinilasya v sumnozvisnomu koncentracijnomu tabori Talergof Kilkist v yazniv u comu tabori syagala 30 tisyach cholovik z yakih vid vazhkih umov ta hvorob pomerlo majzhe 2 tisyachi Osoblivo posilyuvalisya represiyi proti ukrayinciv pid chas nastupu rosijskih vijsk Vijskovi tribunali za shonajmenshoyu pidozroyu vinosili smertni viroki Yevrejska gromada Dokladnishe Istoriya yevreyiv v Ukrayini ta Antisemitizm Ukrayinskij i yevrejskij narodi mali dosit skladnu istoriyu stosunkiv protyagom bagatoh storich Taki podiyi ukrayinskoyi istoriyi yak vizvolna vijna Bogdana Hmelnickogo stanovlennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Druga svitova vijna oznamenuvalisya takozh tragichnimi podiyami pogromami ta vinishennyam yevreyiv v Ukrayini Razom z negativom u vidnosinah mizh dvoma narodami isnuvav i isnuye bezlich prikladiv dobrosusidstva i vzayemodopomogi Ukrayina zajmala tretye misce v sviti za chiselnistyu yevrejskogo naselennya Rokami vseredini yevrejskih gromad Ukrayini ta j zovni buduvavsya i plekavsya mif pro ukrayinciv yak prirodzhenih pogromnikiv ta vbivc U vidpovid sered radikalnih kil Ukrayini poshiryuvalisya teoriyi yevrejskoyi zmovi vini usih yevreyiv u terori bilshovizmu Golodomori tosho Nizka sposterigachiv vidmichaye vojovnicho ukrayinofobsku ritoriku deyakih avtoriv yaki faktichno ototozhnyuyut ukrayinciv z antisemitizmom nadmirno zoseredzhuyutsya tilki na zlochinah perebilshuyut vinu ukrayinciv ta ignoruyut pozitiv v ukrayino yevrejskih stosunkah Rozpalyuvannya ukrayinofobiyi syagnulo takogo rivnya sho dlya stvorennya negativnogo obrazu ukrayincya pogromnika stali vikoristovuvati rizni nechesni metodi v tomu chisli navit sfalsifikovani materiali Odnim z prikladiv spekulyaciyi na temi prirodnoyi zlochinnosti ta antisemitizmu ukrayinciv stav segment teleprogrami kompaniyi CBS 60 hvilin pid nazvoyu Potvorne oblichchya svobodi angl The Ugly Face of Freedom Cya dvanadcyatihvilinna programa perekruchuvala fakti ta podiyi v Zahidnij Ukrayini pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni i zvinuvachuvala gurtom usih ukrayinciv u zlochinah dekilkoh osib Cya programa bula rozcinena yak provokaciya oskilki translyaciya cogo skandalnogo syuzhetu 23 zhovtnya 1994 r bula priurochena specialno do vizitu prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi do SShA Osnovnoyu kritikoyu programi bulo rozpalyuvannya nenavisti do ukrayinciv na osnovi nepravdivih i vidverto vigadanih faktiv pro podiyi na Zahidnij Ukrayini pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni Nizka amerikanskih yevrejskih i ukrayinskih oglyadachiv vislovili svoye zanepokoyennya z privodu rozpalyuvannya nenavisti do ukrayinciv Kanadska kompaniya yaka translyuvala cyu programu vibachilasya pered glyadachami za uperedzhenist ciyeyi programi Vid imeni dekilkoh ukrayinskih organizacij buli napravleni skargi v regulyuyuchi derzhavni ustanovi Spotvoreni uyavlennya pro ukrayinciv prodovzhuyut poshiryuvatisya ne tilki v Izrayili ale j u SShA Inshim prikladom takogo vkorinenogo negativnogo stereotipu pro zlochinciv ukrayinciv u yevrejskij gromadi bula stattya Daniyelya Mendelsona v gazeti Nyu Jork Tajms 14 lipnya 2002 roku de avtor povtoryuye ti zh sami stereotipi pro ukrayinciv lihodiyiv girshih za polyakiv ta nimciv i vislovlyuye podiv sho voni ne zbiglisya z priyemnim dosvidom vidvidin mista v Ukrayini de zhiv jogo dyadko Stvorennya negativnogo obrazu ukrayincya i nasadzhuvannya ukrayinofobiyi prizvelo do togo sho za svidchennyami deyakih sposterigachiv molode pokolinnya izrayiltyan ta yevreyiv zagalom mayut uyavlennya pro ukrayinciv majzhe viklyuchno yak pro zlochinciv i kolaborantiv nezvazhayuchi na vnesok ukrayinciv v rozgrom nacizmu pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni ta ryatuvannya bagatoh yevreyiv mirnim naselennyam Ponad 4000 gromadyan Ukrayini yaki rizikuyuchi svoyim zhittyam ryatuvali yevreyiv buli progolosheni Pravednikami svitu 1 5 vid zagalnoyi kilkosti Zagalno vidomim ye vnesok mitropolita Andreya Sheptickogo v ryatuvannya tisyach yevreyiv v Izrayili poshiryuyutsya vimogi zarahuvati jogo do spisku Pravednikiv takozh Ukrayinofobi yevrejskogo pohodzhennya stavlyat znak rivnosti mizh nacionalnimi interesami ukrayinciv nacionalizmom i antisemitizmom i vidpovidno likvidaciyu konfliktu mizh ukrayincyami ta yevreyami bachat u pritlumlenni nacionalnih pochuttiv ukrayinciv Kanada Dokladnishe Ukrayinsko kanadski vidnosini Majkl Ignatyev Ukrayinci Kanadi tezh stikayutsya z proyavami neterpimosti ta ksenofobiyi Najbilshogo rozgolosu v Kanadi nabuv skandal navkolo kandidata vid Liberalnoyi Partiyi Kanadi Majkla Ignatyeva U svoyij knizi Krov i prinalezhnist angl Blood and Belonging cej nashadok rosijskih emigrantiv avtor ta vikladach yakij proviv bilshist zhittya poza Kanadoyu oharakterizuvav svoye stavlennya do ukrayinciv takim chinom Ukrayinska nezalezhnist asociyuyetsya v mene z selyanskimi vishivankami gugnyavimi zvukami narodnih instrumentiv falshivimi kozakami v sharovarah i chobotah zlisnimi antisemitami Prichinoyu togo sho meni skladno sprijmati po povazhnomu Ukrayinu lezhit znachno glibshe nizh moya prosta zvichka zapidozryuvati v usomu nacionalizm U glibini moyeyi dushi ya yak skazali b ukrayinci ye velikorosom i mayu she zalishki staroyi rosijskoyi znevagi do cih malorosiv Ukrayinci zaraz mayut derzhavu Ale chi naspravdi voni ye naciyeyu Na moment visuvannya cogo kandidata vid mista Toronto vidbuvsya guchnij protest gromadskosti proti nominaciyi kandidata z ukrayinofobskimi vislovami na misce v parlamenti krayini Inshoyu kritikoyu bula duzhe shvidka ta nedemokratichna nominaciya vid Liberalnoyi Partiyi yaka ne vrahovuvala take kontroversijne minule kandidata a takozh stavlennya miscevoyi gromadi do nogo Polsha Dokladnishe Ukrayinsko polski vidnosini ta Antipolonizm Mogila polskih soldativ zagiblih u boyah z UPA Bilij orel topche trizub Istoriya vidnosin polskogo ta ukrayinskogo narodiv maye bagato nepriyemnih i bolisnih storinok pochinayuchi vid vizvolnoyi vijni Bogdana Hmelnickogo i zakinchuyuchi vzayemnoyu nenavistyu i zlochinami odin proti odnogo pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ukrayinci zgaduyut z zhalem taki antiukrayinski podiyi yak Pacifikaciyu ta Operaciyu Visla tak samo yak polyaki z bolem zgaduyut vbivstva mirnogo naselennya u Volini Odnak z oboh bokiv buli vzhiti dijovi zahodi dlya primirennya oboh narodiv yaki mali b buti zrazkom dobrosusidskih vidnosin 2 grudnya 1991 roku Respublika Polsha pershoyu sered zarubizhnih krayin viznala derzhavnu nezalezhnist Ukrayini Popri cej pozitiv u polsko ukrayinskih vidnosinah deyaki sposterigachi zvertayut uvagu na namagannya dekotrih osib u Polshi dali spekulyuvati na skladnomu minulomu narodiv i zagostryuvati uvagu tilki na negativi Zanepokoyennya viklikaye organizaciya vistavok pro zlochini ukrayinciv vstanovlennya pam yatnikiv yaki spriyatimut tilki rozpalennyu nenavisti mizh narodami Zlochini pid chas vijni ta pislya neyi na zhal vidbuvalisya z oboh bokiv ale nadmirna uvaga na diyi tilki ukrayinciv viklikaye nezadovolennya ukrayinciv yak u Polshi tak i v Ukrayini V Ukrayini taki diyi polskoyi storoni kvalifikuyutsya yak rozpalyuvannya ukrayinofobiyi i vorozhnechi mizh narodami i rujnuyut toj pozitiv u vidnosinah sho buv dosyagnutij ostannimi rokami Deyaki ukrayinski organizaciyi Polshi takozh vislovlyuyut zanepokoyennya v zv yazku z hvileyu anti ukrayinskih akcij pid chas provedennya festivalyu ukrayinskoyi kulturi v polskomu misti Peremishli vlitku 1995 roku Pid chas provedennya festivalyu buli ne tilki chislenni pogrozi proti uchasnikiv ale j akti vandalizmu anti ukrayinski napisi ta plakati buv vchinenij pidpal ofisu Ukrayinciv Polshi V deyakih miscyah krayini anti ukrayinski napadi akti vandalizmu nabuvayut organizovanogo harakteru i spryamovani peredusim na centri ukrayinskoyi kulturi shkoli cerkvi pam yatniki 5 lyutogo 2010 roku VO Svoboda vistupilo iz zayavoyu shodo proyaviv ukrayinofobiyi ta shovinizmu u Respublici Polsha Zayava bula spryamovana Nadzvichajnomu i Povnovazhnomu Poslu Respubliki Polsha v Ukrayini i vsim Generalnim konsulam Respubliki Polsha v Ukrayini V zayavi VO Svoboda vislovlyuye sturbovanist chergovim proyavom ukrayinofobiyi ta shovinizmu u susidnij Respublici Polsha zokrema nazivayut vidverto antiukrayinskimi zayavami u ZMI predstavnikiv polskoyi vladi sho zaperechuyut viznannya v Ukrayini Stepana Banderi ta predstavnikiv OUN UPA geroyami VO Svoboda takozh vvazhaye sho poziciya Polshi shodo viznannya Stepana Banderi ta OUN UPA ye vtruchannyam u vnutrishni spravi Ukrayini ta zaklikaye vladu Respubliki Polsha pripiniti zdijsnyuvati kroki sho nagnitayut antiukrayinsku isteriyu ta obrazhayut nacionalnu gidnist ukrayinciv Rosiya Dokladnishe Ukrayinsko rosijski vidnosini Rusofobiya ta Moskvofilstvo Malyunok Ukrayinofobiya Istorik Tetyana Tayirova Yakovleva zaznachaye sho ukrayinofobiya v Rosiyi bula zavzhdi osoblivo z drugoyi polovini XVIII stolittya V Rosiyi sposterigayetsya znachne poshirennya ukrayinofobiyi ta nasadzhuvannya nenavisti do Ukrayini i ukrayinciv Ukrayinofobiya stala chastinoyu derzhavnoyi politiki j najvazhlivishoyu skladovoyu rosijskoyi propagandi Ivan Drach stverdzhuye sho u Rosiyi nikoli ne bulo nemaye i poki sho ne peredbachayetsya inshogo interesu v Ukrayini nizh vinishennya do reshti do nogi do pnya ukrayinskoyi naciyi tomu na jogo dumku vid najrafinovanishogo filosofa do najzahlannishogo p yanici nadto v bagatoh rosiyan vkladeno spravdi fatalnu oderzhimist ukrayinofobiyeyu Na sistematichnu ukrayinofobiyu u cij krayini zvertayut uvagu chislenni zayavi ukrayinskih gromad RF yaki navit harakterizuyut ukrayinofobiyu yak derzhavnu politiku Rosijskoyi Federaciyi Naukovci vvazhayut ukrayinofobiyu elementom rosijskoyi istorichnoyi tradiciyi Predstavniki ukrayinskih organizacij zvertayut uvagu na peresliduvannya ukrayinciv ukrayinskih ustanov ta chleniv ukrayinskoyi gromadi v Rosiyi v Moskvi nacionalistichni organizaciyi provodili aktivnu kampaniyu proti biblioteki ukrayinskoyi literaturi i domoglisya yiyi zakrittya vbivstva dekilkoh aktivistiv ukrayinskoyi gromadi dosi ne buli rozkriti proti inshih chleniv gromadi vchineni zamahi Ukrayinofobski zayavi v cij krayini lunayut vid riznih vplivovih osib derzhavi i navit vid predstavnikiv zakonodavchoyi vladi yak napriklad vid zastupnika spikera Derzhavnoyi Dumi parlamentu Rosiyi Volodimira Zhirinovskogo Niyakoyi Ukrayini nemaye a v Kiyevi yak i v Minsku maye siditi rosijskij gubernator Dijsnimi kordonami Rosiyi ye ti yaki buli u veresni 1917 roku Usih vas mi vidpravimo do Sibiru vas ne budut rozstrilyuvati Ukrayinci potribni yak zamerzli muzejni eksponati Krim togo vplivovi predstavniki Rosiyi taki yak mer Moskvi Yurij Luzhkov buli neodnorazovo zvinuvacheni u rozpalyuvanni nenavisti Deyaki z nih buli viznani personami non grata v Ukrayini i yim buv zaboronenij v yizd do krayini Ryad privatnih osib ta organizacij RF vtruchayutsya u vnutrishni spravi Ukrayini i nasadzhuyut nenavist do Ukrayini Predstavnik i zasnovnik Yevrazijskogo ruhu Oleksandr Dugin ne prihovuye svogo vorozhogo stavlennya do samoyi ideyi isnuvannya Ukrayini Ukrayina yak samostijna derzhava yavlyaye soboyu veliku nebezpeku dlya vsiyeyi Yevraziyi Rosijskij telezhurnalist Maksim Shevchenko vvazhaye sho fon ukrayinofobiyi isnuye praktichno vo vsih rosijskih ZMI V Rosiyi isnuyut i diyachi kulturi yaki translyuvali nav yazanu yim ukrayinofobiyu yak napriklad Mihajlo Zadornov Ivan Ohlobistin Sergij Luk yanenko Josip Kobzon Elina Bistricka ta in Z usih yih u svij chas lishe Ivan Urgant znajshov u sobi smilivist shob pokayatisya za vchinenu pomilku pobutovoyi ukrayinofobiyi Ukrayinofobiya bula viborom rosijskoyi eliti a cherez masovu yiyi propagandu v ZMI ukrayinofobiya stala sociologichnim faktom vsogo rosijskogo suspilstva Okrim konceptualnoyi ukrayinofobiyi yaka nabula velikogo poshirennya v bagatoh sferah rosijskogo suspilstva uryad krayini ne robit vidchutnih zahodiv dlya borotbi z pobutovoyu ukrayinofobiyeyu i proyavami ksenofobiyi stosovno ukrayinciv v Rosiyi Zanepokoyennya bagatoh viklikaye chaste i bezkarne vikoristannya obrazlivih etnonimiv stosovno ukrayinciv ne tilki u povsyakdennomu zhitti ale v presi i kino Ukrayinofobski vislovi i stereotipi v takih filmah yak Brat 2 72 metri Mi z majbutnogo 2 ta inshi ne otrimali vidpovidnoyi kritichnoyi reakciyi vid organiv derzhavnoyi vladi Rosiyi Ukrayinofobiya v Rosiyi maye azh niyak ne pobutovij harakter yakoyu napriklad ye ksenofobiya stosovno nizki inshih narodiv polyakiv chi kitajciv Ukrayinofobiya v Rosiyi maye ne marginalnij harakter yak napriklad yudofobiya v Rosiyi yaku spoviduyut ryad radikalnih profashistskih organizacij Ukrayinofobiya v Rosiyi maye oficijnij publichnij i masovij harakter vona pidtrimuyetsya rosijskoyu vladoyu ye oficijnoyu politikoyu v rosijskih ZMI a zavdyaki informacijnij vijni proti Ukrayini stala faktichno osnovoyu masovoyi svidomosti v jogo stavlenni do Ukrayini ukrayinciv i vsogo ukrayinskogo Rosijski eksperti zaznachayut sho odrazu pislya Pomaranchevoyi revolyuciyi na rosijskomu telebachenni rozpochalas antiukrayinska isteriya yaka dosi trivaye Na dumku rosijskih vchenih ostannimi rokami v Rosiyi poshirilasya j ukrayinofobiya pov yazana iz gazovimi vijnami Rosijski eksperti vidmichayut sho antiukrayinska j antigruzinska ritoriki ye chi ne golovnimi chastinami novin na rosijskomu telebachenni vprodovzh ostannih dekilkoh rokiv Za danimi rosijskih sociologiv radikalno stavlennya do Ukrayini pogirshilosya pislya vijni v Gruziyi koli Viktor Yushenko zajnyav yak kazhut u Rosiyi proamerikansku poziciyu Yaksho u lipni minulogo roku do Ukrayini pogano stavilisya 37 rosiyan to vzhe voseni 53 Nevdovzi situaciya stala she girshoyu pislya gazovoyi vijni cej pokaznik syagnuv 62 Ce rekordni dani za vsyu novitnyu istoriyu vidnosin Kiyeva i Moskvi Rosijski ta ukrayinski sociologi viznayut sho negativne stavlennya do derzhavi Ukrayina v Rosiyi mozhe z chasom pererosti v pogane stavlennya i do ukrayinskogo narodu Voni zaznachayut sho antiukrayinska kampaniya yaku rosijske telebachennya provodit vzhe vprodovzh dekilkoh rokiv mozhe poznachitisya bezposeredno i na stavlenni do ukrayinciv Rosijskij zhurnalist S Novoprudskij visloviv dumku sho ukrayinofobiya v Rosiyi yaksho j isnuye to na obivatelskomu rivni Ale vin vvazhaye yaksho informacijna kampaniya trivatime to j ukrayinofobni nastroyi v Rosiyi naroshuvatimutsya tomu zagroza zrostannya pobutovoyi ukrayinofobiyi isnuye Vin poyasnyuye ce tim sho postradyanskij rosijskij narod istorichno shilnij do takogo rodu fobij Rosijski ukrayinofobi dosi dovodyat sho Ukrayinu i ukrayinskist pridumali vorogi Rosiyi dlya yiyi poslablennya i rozchlenuvannya Udar nozhem u spinu zavdanij Radyanskomu Soyuzu ukrayinskim kerivnictvom u grudni 1991 roku znovu pidtverdiv v Rosiyi obraz zradnikiv mazepinciv V Rosiyi sered inshih etnosiv blizhnogo zarubizhzhya ukrayinci vvazhayutsya osoblivo blizkimi rodichami yakim gotovi jti na pevni postupki yih odnak ne stavlyat na odin riven iz soboyu ni v socialnomu ni v kulturnomu plani i dosi ne viznayut samostijnoyu naciyeyu zi svoyeyu nacionalnoyu derzhavoyu Bilshist rosiyan vse she divitsya na ukrayinciv yak na malorosiv chastinu rosijskoyi naciyi i ne rozumiye chomu ukrayinci namagayutsya utverditi svoyu movu svoyu kulturu i vlasnu derzhavu Nezvazhayuchi na urbanizaciyu ta industrializaciyu ukrayinci vse she vvazhayutsya v Rosiyi nerozvinutim selyanskim narodom hohlami Na dumku Igorya Losyeva potik ukrayinofobiyi v Rosiyi ye svidomoyu strategiyeyu demoralizaciyi ukrayinciv prinizhennyam golovnoyu metoyu yakoyi ye nav yazati kolishnomu kolonizovanomu poglyadi kolonizatora i zmusiti divitisya na sebe ochima metropoliyi Vin stverdzhuye sho ce robitsya dlya togo shob zniziti samoocinku ukrayinciv prishepiti yim kompleks menshovartosti j ogidi do samogo sebe vi bidlo vi nihto i zvati vas niyak Prinizhennya namagayutsya zrobiti normoyu i sformuvati v ukrayinciv zvichku do neyi a z narodom sho maye taku zvichku mozhna robiti get use vvazhaye naukovec Naukovci stverdzhuyut sho suchasni rosijski ukrayinofobski propagandisti z pochatku minulogo stolittya ne vigadali nichogo novogo voni lishe perespivuyut klasiku ukrayinonenavisnictva sho demonstruye yih ideologichne bezpliddya j absolyutnu nespromozhnist dodati svoyi imena do pleyadi kolishnih velikih ukrayinofobiv yak ot Struve Storozhenko Shegolyev Volkonskij Carinnij ta in Navit u dribnicyah yihni ninishni epigoni ukrayinofobi pripuskayutsya bagatoh faktichnih i pobutovih pomilok a namagayuchis shos procituvati movoyu originalu spotvoryuyut ukrayinsku do nevpiznannya Igor Losyev vvazhaye ce odnim z elementiv strategiyi prinizhennya tomu u ninishnomu osvichenomu rosijskomu suspilstvi demonstruvati neviglastvo shodo Ukrayini ne vvazhayetsya grihom yak ne vvazhalosya i ranishe Vidomi rosijski propagandisti vibirkovo Olga Skabyeyeva Volodimir Solovjov Volodimir Kornilov Yevgen Popov Margarita Simonyan Dmitro Kiselov Prichini Rosijskij Stalinobus Portret Josipa Stalina v montazhi na vidznachennya peremogi SRSR u nimecko radyanskij vijni Naukovci zaznachayut sho proyavi ukrayinofobiyi v Rosiyi u viglyadi organichnogo neprijnyattya chastinoyu rosiyan movi kulturi vzagali tradicij ta zvichayiv ukrayinskogo etnosu nebazhannya vtratiti politiko ekonomichne i duhovne panuvannya v Ukrayini mayut gliboke istorichne korinnya Pro ce svidchat prikladi z epoh Petra I j Katerini II koli navit Bibliyu zaboronyali drukuvati ukrayinskoyu movoyu Doslidniki vvazhayut sho takim chinom proyavlyayetsya ne tilki nesprijnyattya kulturi inshoyi naciyi chi strah za yiyi rozvitok a j shovinistichna politika velikoyi naciyi spryamovana na ponevolennya ta ekspluataciyu inshih nacij diskriminaciyu v ekonomichnij politichnij i kulturnij oblasti yaku na dumku naukovciv mozhna vvazhati pidgruntyam ukrayinofobiyi Tak general lejtenant Bredov pid chas peregovoriv z ukrayinskim generalom A Kravsom 31 serpnya 1919 r v Kiyevi zayaviv ostannomu sho Kiev mat russkih gorodov nikogda ne byl ukrainskim i ne budet Pochinayuchi z XVIII stolittya centr Rosijskoyi imperiyi vvazhav shonajmenshe chastinu ukrayinciv neloyalnimi separatistami mazepincyami Naprikinci XIX stolittya bulo vidrodzheno obraz zradnikiv mazepinciv shob skomprometuvati predstavnikiv ukrayinskogo nacionalnogo spryamuvannya i poyednati yih u gromadskij dumci z polyakami abo avstro ugorcyami Ukrayinska mova ta kultura j ukrayinskij etnos yak spilnota ne mali glibokoyi povagi yih samobutnist ne viznavalasya a yihni protagonisti vismiyuvali yih yak hohliv abo borolisya z nimi yak z mazepincyami Rosijskij filolog literaturoznavec i politolog Oleg Proskurin vvazhaye sho ukrayinofobiya vinikla i poshirilasya v rosijskomu suspilstvi yak svoyeridna reakciya na tvorchist Gogolya pri comu vona paradoksalnim chinom spriyala nacionalnij samoidentifikaciyi ukrayinskoyi kulturnoyi eliti U Vidkritomu listi do rosijskih pismennikiv Volodimir Vinnichenko oburyuyetsya totalnoyu kampaniyeyu diskreditaciyi ukrayinciv u rosijskomu pismenstvi na pochatku minulogo stolittya i pishe sumnoyu shilnistyu do hohlackih anekdotiv strazhdayut za nebagatma vinyatkami vsi rosijski pismenniki Osoblivo zh vona nabula zagrozlivogo majzhe epidemichnogo harakteru za ostanni kilka rokiv Hohol neodminno znajdetsya v kozhnogo beletrista I yakim zhe vin postaye u rosijskih pismennikiv Zavzhdi i skriz hohol trohi durnuvatij trohi hitruvatij neodminno ledachij melanholijnij ta inkoli dobroserdechnij Pro inshi vlastivosti lyudskoyi psihiki z cih opovidan zovsim ne chutno Ponad tridcyat miljoniv yih a taka divovizhna neruhomist i odnostoronnist rozvitku Sho ni postat to abo nezgrabnij duren abo durnuvatij ledar abo ledachij projdisvit I duzhe ridko ce nedalekij sentimentalnij nezlij bevz na kshtalt hohla u M Gorkogo Zaruchnikom ukrayinofobskih zaboboniv vvazhayut A Denikina a jogo patologichnu ukrayinofobiyu poyasnyuyut dominuyuchim v seredovishi rosijskih monarhistiv rozuminnyam ukrayinskoyi problemi yak antiimperskoyi separatistskoyi intrigi idejnim vplivom monarhista Vasilya Shulgina a takozh polskim etnichnim pohodzhennyam i znevazhlivim stavlennyam do ukrayinciv Navit yadro Dobrovolchoyi armiyi sho skladalosya z donskih terskih i kubanskih kozakiv Denikin postijno pidozryuvav v ukrayinskih simpatiyah Istoriya svidchit sho ukrayinofobiya osoblivo spalahuye v perelomni momenti rozvitku i nabuvaye v cej chas cinichnih i agresivnih form Yak priklad vcheni navodyat vipadok koli u lyutomu 2000 r Konstitucijnij Sud Ukrayini na zapit 51 narodnogo deputata vinis chitke tlumachennya neobhidnosti zastosuvannya derzhavnoyi movi v organah derzhavnoyi vladi miscevogo samovryaduvannya ta navchalnih zakladah Vidrazu zh Ministerstvo zakordonnih sprav Rosiyi u svoyij noti derzhavnomu kerivnictvu Ukrayini zvinuvatilo jogo u zgortanni rosijskoyi movi v derzhavi zakritti rosijskomovnih shkil i zaboroni vzhivati rosijsku movu i ci nadumani zvinuvachennya pidtrimali miscevi ukrayinofobi Rosijski naukovci pripuskayut sho u predstavnikiv pravlyachoyi sogodni v Rosiyi eliti ta yiyi ideologichnoyi obslugi prisutnya yakas osobliva nelyubov do Ukrayini ta yiyi politiki i vvazhayut ce riznovidom nelyubovi do vsogo sho na yih dumku zagrozhuye yihnomu perebuvannyu pri vladi Antiukrayinski vipadi za vse bilshe zvuchat u rosijskih derzhavnih zasobah masovoyi informaciyi i vislovlyuvannyah politikiv apofeozom takih vipadiv sho ne maye analogiv v svitovij diplomatichnij praktici v nash chas zalishayetsya interv yu posla Rosijskoyi Federaciyi v Kiyevi Viktora Chernomirdina sho obrazhaye vishu derzhavnu vladu krayini svogo perebuvannya naspravdi ne nesut u sobi bud yakogo osoblivogo zokrema ideologichnogo zmistu z tiyeyi prichini sho v bilshoyi chastini pravlyachoyi sogodni v Rosiyi eliti ta yiyi televizijno popsovoyi i psevdonaukovoyi obslugi vzagali vidsutnya bud yaka ideologiya yak u sferi vnutrishnoyi tak i v oblasti zovnishnoyi politiki Na dumku naukovciv z tochki zoru zdorovogo gluzdu u normalnogo rosiyanina nachebto nemaye pidstav ne lyubiti susidnyu Ukrayinu i blizkij po krovi narod Ale naukovci perekonani sho elita ne lyubit Ukrayinu ta yiyi gromadskist za sprobu organizuvati demokratichnij ustrij i nezalezhnij zovnishnopolitichnij kurs a obivateli prosto kupuyutsya na propagandistski cukerki tipu rosijskogo Krimu nespromozhnist ukrayinskoyi derzhavnosti i tomu podibnih rechej sho ye superechlivimi normam mizhnarodnogo prava Vtim rosijski naukovci roblyat visnovok sho yak tilki postane pitannya pro vidpovidalnist za svij antiukrayinizm yak i za antiamerikanizm ves cej griznij nastrij eliti ta prostih rosiyan znikne V toj zhe chas voni vvazhayut sho potribno buti uvazhnim adzhe nevidomo sho v yakijs moment mozhe prijti v golovu tim hto v antiukrayinskij propagandi zajshov duzhe daleko i vid togo vtratili zdatnist rozsudlivo misliti SRSR Robert Konkvest u roboti Zhniva skorboti 1987 pro golod v SRSR pochatku 1930 h rokiv zaznachaye sho she radyanskij disident akademik Andrij Saharov pisav pro ukrayinofobiyu Josipa Stalina Ugorshina Ugorskij prem yer ministr Viktor Orban neodnorazovo vidznachavsya svoyimi ukrayinofobnimi vislovami Pislya togo yak Viktor Orban chergovij raz znevazhlivo vislovivsya na adresu Ukrayini nazvavshi yiyi nichijnoyu zemleyu ta porivnyav z Afganistanom MZS Ukrayini viklikav posla Ugorshini dlya vidvertoyi rozmovi Pid chas rosijskogo povnomasshtabnogo vtorgnennya v Ukrayinu vin neodnorazovo vislovlyuvav pidtrimku Rosiyi ta vistupav proti nadannya vijskovoyi ta finansovoyi dopomogi Ukrayini U mistectviU poeziyi Za dva roki pered smertyu Josip Brodskij rozdumuvav chi ne plyunuti jomu v Dnipro Zinovij Blyaharskij v ese Ukrayinofobiya ot gaspadina Nobelya rozglyadaye virsh Josipa Brodskogo Shodo nezalezhnosti Ukrayini i stverdzhuye sho v nomu vrazhayut ne literaturni chi intelektualni perli a ganebnij potuzhnij zaryad protihohlackoyi zhovchi ta yidi yakoyi ne vidchuvayetsya navit u ritorici etnichno rosijskih fashistskogo shtibu radikaliv tipu Limonova chi Barkashova Z Blyaharskij zvertaye uvagu na takij pasazh Gorkoj voshni karbovanec semechki v polnoj zhmene Ne nam kacapam ih obvinyat v izmene i vvazhaye sho obrazhayuchi hohliv J Brodskij odnochasno pidkreslyuye svoyu obranu nacionalnist nalezhnist do yakoyi dali za tekstom povinni pidsilyuvati lajlivi zvernennya i posilannya na tri bukvi Z Blyaharskij stverdzhuye sho u tvori u stili najyaskravishih ksenofobskih tradicij minulogo akcentuyutsya hohlacka nedolugist pidstupnist lukavstvo egoyizm ta htivist yakij vin nazivaye patentovanim naborom rosijskih ukrayinofobiv Na dumku avtora ese J Brodskij rozkidayuchi slova po tekstu gluzuye z nashih nacionalnih simvoliv prapora getmaniv vertuhayiv Dnipra Shevchenka yak protistavlennya velikomu slovu Oleksandra Pushkina brehnyu Tarasa Z Blyaharskij zauvazhuye sho tezh mimohid upodibnyuyuchis do V S Chernomirdina J Brodskij vidkidaye dumku pro yakus vidpovidalnist Rosiyi za zlochini bilshovizmu v Ukrayini polno kachat prava shit nam odno drugoe Vtim Blyaharskij stverdzhuye sho virsh ne ye yakims ekstraordinarnim yavishem ce lishe zvichna emocijno poetichno pidsilena ukrayinofobiya yaka tak chasto probivayetsya na ostannij batkivshini cogo poeta v seredovishah rosijsko yevrejskih emigrantiv mizh yakimi vin perebuvav v ostanni svoyi desyatilittya U literaturi V ese Ukrayinofobiya pid skalpelem satirika kritik I Syundyukov dovodit sho stvorena u 1928 r satirichna komediya Mikoli Kulisha Mina Mazajlo ne tilki pro ukrayinizaciyu v nij jdetsya pro problemu znachnu shirshu ta dramatichnishu a same pro psihologiyu i prirodu nacionalnih perevertniv adzhe cya problema ye aktualnoyu i doteper tomu sho za 80 rokiv psihologiya agresivnogo mishanina malo zminilasya v toj zhe chas takij tip ye prechudovim zhivilnim seredovishem dlya bud yakogo shovinizmu ukrayinofobiyi i za pevnih obstavin takozh politichnoyi despotiyi Geroj p yesi Mina Mazajlo radyanskij sluzhbovec meshkanec Harkova spivrobitnik Donvugillya yakij perekonanij v tomu sho malo ne najbilshim neshastyam jogo zhittya ye grube muzhicke prizvishe vodnochas Mazajlo bere uroki po ruskomu pravopisaniyu Svoyu vidrazu do vsogo ukrayinskogo Mina poyasnyuye tak Sercem peredchuvayu sho ukrayinizaciya ce sposib robiti z mene provinciala drugosortnogo sluzhbovcya i ne davati meni hodu na vishi posadi Takozh vin zayavlyaye Ukrayincyami zvutsya ti hto vchit neshasnih sluzhbovciv tak zvanoyi ukrayinskoyi movi V vusta inshogo personazhu toti Moti Kulish vkladaye perlini shovinizmu yak ot Po moyemu prilichnyeye bit iznasilovannoj nyezheli ukrayinizirovannoj Vi serjozno chi po vkrayinskomu Tilki sho pid yihali do vokzalu divlyus otakimi velikimi literami napisano Harkiv Divlyus ne Harkov a Harkiv Nasho pitayus navisho vi nam isportili gorod abo zh Miliyi vi moyi lyudi Yaka u vas provinciya ah yaka she provinciya Oj yaka she temryava Pro yakus ukrayinsku movu sporyatsya i spravdi yakoyus chudernackoyu movoyu balakayut Bozhe U nas u Kursku nichogo podibnogo chi pro te sho ukrayinska mova ce avstriyacka vidumka Kritiki vidmichayut u cij p yesi vrazhayuche proroctvo M Kulisha yake vigoloshuye dyadko Taras prorikayuchi Yihnya bilshovikiv ukrayinizaciya ce sposib viyaviti vsih nas ukrayinciv a todi znishiti razom shob i duhu ne bulo Poperedzhayu a takozh shozhist z argumentaciyi Mini i toti Moti z deyakimi publikaciyami suchasnih rosijskih i ukrayinskih pivdenno shidnih gazet U kino Ukrayinskij aktor Ostap Stupka zigrav rol sotnika UPA v rosijskomu filmi Mi z majbutnogo 2 Strichku bulo zaboroneno dlya pokazu v Ukrayini cherez rozpalyuvannya mizhnacionalnoyi vorozhnechi V radyanski chasi na Kiyivskij kinostudiyi im Oleksandra Dovzhenka viruvav duh ukrayinofobiyi osoblivo sered redaktorok kotrim doruchalos ukrayinski kinoscenariyi perekladati rosijskoyu movoyu i yaki pogano volodili ukrayinskoyu movoyu U rosijskih strichkah yak ot Brat 2 Mi z majbutnogo 2 Match serial ukrayinci chasto pokazani v negativnomu plani vidbuvayetsya manipulyaciya istorichnimi faktami u dokumentalnih filmah svidchat pidstavni osobi Andrij Illyenko vvazhaye sho rosijske kino v ostanni roki pokazuvalo ukrayinciv perevazhno yak nepovnocinnih debiliv Na jogo dumku u filmi Mi z majbutnogo 2 Ukrayinska povstanska armiya pokazana yak povni degenerati yakis p yani a u filmi Brat 2 ukrayinci pokazani v yakomus zhahlivomu viglyadi U novomu filmi Bila gvardiya takozh prostezhuyutsya ukrayinofobski notki Golova Nacionalnoyi ekspertnoyi komisiyi z pitan zahistu suspilnoyi morali Vasil Kostickij zayavlyav sho rosijski filmi Golodomor 72 metri i Poltavska bataliya mayut oznaki ukrayinofobiyi Za slovami glavi NEK film Golodomor desho spotvoryuye ukrayinsku istoriyu u 72 metrah ukrayinciv nazivayut hohlami i ne zovsim chesnimi lyudmi prichomu zhoden poryadnij personazh u filmi ne ye ukrayincem Na jogo dumku ukrayinska istoriya vikladena u filmi Poltavska bataliya takozh perekruchena U filmi 72 metri slovo ukrayinec ne vzhivayetsya lishe hohol A tak ti hohol Tochno hohol Ya tak i znav sho hohol tak vislovlyuyetsya odin iz golovnih personazhiv filmu u vikonanni Marata Basharova U filmi Brat 2 personazhi neodnorazovo nazivayut ukrayinciv hohlami a takozh vislovlyuyut na yihnyu adresu inshi znevazhlivi obrazlivi virazi Zokrema personazh aktora Suhorukova rozstrilyuyuchi ukrayinciv yakim avtori filmu vidveli rol predstavnikiv etnichnogo mafioznogo ugrupuvannya govorit Vy mne gady eshyo za Sevastopol otvetite U filmi 12 2007 Nikiti Mihalkova u skladi prisyazhnih ukrayinec postaye v obrazi starogo marazmatika yakij shos nevirazno belkoche bigaye dovkola stolu bosij a u portfeli nosit svichki budilnik obodok vid unitaza ta inshi chudernacki rechi V Admirali A Kravchuk 2009 same ukrayinskij bataljon viyavivsya zradnikom U filmi Mi z majbutnogo 2 pidstupni bijci UPA rozstrilyuyut mirnih zhiteliv Dokumentalnij film Vyeri Kuzminoyi Ubit russkogo v sebe 2009 rik znyatij moskovskoyu telekompaniyeyu TV Centr odna z pomizh bagatoh zrazkiv suchasnogo rosijskogo agitpropu skerovanogo proti Ukrayini Filmi ta televizijni programi takogo gatunku mozhna pobachiti na moskovskih kanalah TV Centr Rossiya Pervyj kanal NTV RTR Planeta V aktivi kompaniyi Prodyuserskij centr Studiya Tretij Rim chotiri antiukrayinski strichki znyati u 2007 2009 rokah Ukraina Povtorenie projdenogo film pershij 2007 drugij 2008 Ukraina yubilejnaya Bitva za istoriyu 2009 ta Ukraina nenka matushka Rossiya 2009 demonstrovani kanalom TV Centr Taku zh spryamovanist maye odna z serij televizijnogo ciklu telekanala NTV Altar Pobedy pid nazvoyu Karateli 2009 programa Mihaila Lyeontyeva Oranzhevye deti Tretego Rejha Pervyj kanal 2010 ta kartina kanala Rossiya Ukrainskij nacionalizm nevyuchennye uroki Istorik proanalizuvav chislenni vipadki ukrayinofobiyi yak elementa rosijskoyi istorichnoyi tradiciyi i lejtmotivu bilshe sotni rosijskih filmiv i u travni 2012 roku prochitav dopovid pro antiukrayinsku propagandu u hudozhnih i dokumentalnih filmah rosijskogo virobnictva v yakij vin zrobiv takij visnovok Za ostannye desyatilittya rosiyani vstigli znyati cilu nizku filmiv i serialiv na istorichnu tematiku Na zhal ce ne beznevinna mistecka gra ta sproba geroyizaciyi svogo minulogo ce navit ne tvorchist poklikana skripiti vnutrishnij nacionalnij duh Majzhe u vsih cih filmah chitko proglyadayetsya namagannya utverditi na vsomu rosijskomovnomu prostori svij zlegka vidkorektovanij pid suchasnih praviteliv istorichnij kanon Rosiya vede duzhe intensivnu istorichnu politiku u najriznomanitnishih dilyankah Derzhava yaka pretenduye na imperskij status u takij sposib markuye za dopomogoyu istorichnih stereotipiv i klishe svij imperskij prostir I provodyat istorichnu politiku teper niyaki ne komisari i politruki a viznachni mitci pismenniki ta naukovci Oskilki bilshist iz nih maye starij radyanskij vishkil to j propagandistskij produkt vihodit iz dushkom z minulogo Nimi goduyut u kinozalah po televizoru Narodu rozkazuyut sho spravzhni yihni vorogi ce pidstupnij Zahid dushehvati katoliki zradlivi najmiti Zahodu galichani Serial Vitalka Na dumku ukrayinskoyi movoznavici doktorki filologichnih nauk profesorki Larisi Masenko vtilenij u seriali obraz Vitalki ye viyavom krajnoyi ukrayinofobiyi a tvorci cogo obrazu rasisti Aktor kotrij jogo graye stvoryuye na ridkist potvornij obraz Vitalka neohajnij hlopec z ogidnoyu zovnishnistyu Shiblenij na seksi vin ves chas nezgrabno zalicyayetsya do divchat Ne mayuchi zhodnih shansiv na uspih nedoumok povsyakchas narazhayetsya na znevagu glum i rozdratuvannya z boku vsih hto navkolo nogo I govorit Vitalka takoyu zh ogidnoyu yak vin sam movoyu Usherbnist skalichenogo napivukrayinskogo movlennya Vitalki aktor she j uviraznyuye potvorno roztyaguyuchi rota Vsi reshta chislennih personazhiv cogo sketchu krim Vitalkinoyi materi takoyi zh nedoumkuvatoyi pochvari yak i vin rozmovlyayut standartnoyu rosijskoyu movoyu Zhodnogo personazha yakij rozmovlyav bi literaturnoyu ukrayinskoyu v seriali nemaye vidtak nosiyami bucimto ukrayinskoyi zalishayutsya tilki pridurkuvatij Vitalka z takoyu samoyu zhalyugidnoyu matir yu Cherez takij promovistij portret Vitalki movno protistavlenij rosijskomovnomu otochennyu v pidsvidomosti glyadachiv a serial maye uspih perevazhno sered divchat zakarbovuyetsya obraz ukrayinskoyi movi yak movi nepovnocinnih marginaliv U publicistici Na dumku I Dzyubi dlya pevnoyi chastini rosijskoyi publicistiki same isnuvannya Ukrayini yak derzhavi ye nepripustimim viklikom Rosiyi a ideya nezalezhnosti Ukrayini podayetsya yak viplid tupogo egoyizmu nevdyachnih i temnih hohlov saloedov tomu povpravlyatisya v sarkazmi na ukrayinski temi ne prominayut nagodi neridko navit respektabelni publicisti Akademik I Dzyuba robit visnovok sho v rosijskij imper patriotichnij publicistici panuye primitivno farsovij riven parodiyuvannya ukrayinskoyi nezalezhnickoyi argumentaciyi yakij napered vidkidaye bud yaku perspektivu visluhovuvannya i zrozuminnya Takozh vin vvazhaye sho deyaki rosijski publicisti zgodni vidmovitisya vid Zahidnoyi Ukrayini yak beznadijno zipsutoyi nacionalizmom vidrubati yiyi yak suhu gilku ale reshtu ukrayinskogo dreva vse taki vzyati v svoyi ne vilazni obijmi ReakciyaDiv takozh AntiTabachna kampaniya Ne kupuj rosijske ta Bojkot rosijskogo kino Logotip AntiTabachnoyi kampaniyi akciyi sho spryamovana proti ministra osviti Ukrayini ukrayinofoba Dmitra Tabachnika Poperedzhuvalnij znak nebezpeki Oberezhno Ukrayinofobiya Uperedzhene i zlisne stavlennya do ukrayinciv yihnoyi kulturi i movi maye pevnu reakciyu i v deyakih vipadkah prizvodit do vidpovidnogo posilennya ksenofobskih nastroyiv sered ukrayinskogo naselennya Tak yak i sered inshih narodiv uperedzhenist i nenavist inodi porodzhuyut nenavist i uperedzhenist u vidpovid Odnak v Ukrayini odnim z originalnih i novih proyaviv sprotivu shovinizmu i ukrayinofobiyi ye vikoristannya gumoru i internetu u borotbi z cimi yavishami Chi ne najoriginalnishim zasobom borotbi z ukrayinofobiyeyu ye vismiyuvannya velikoderzhavnih stereotipiv i idej v spilnoti Zhivogo Zhurnalu Fofuddya Ostannim chasom fenomen fofuddi nabiraye dedali bilshoyi populyarnosti j poza internetnoyu spilnotoyu oskilki bagato vbachayut v nomu dijovij zasib protidiyi uperedzhenosti j nenavisti Naprikinci lita 2009 roku bulo takozh organizovane dobrovilne ob yednannya patriotichno nalashtovanih ukrayinciv UVO aktivnih koristuvachiv Internet resursiv stvorene dlya organizovanoyi informacijnoyi borotbi legalnimi metodami Misce diyi informacijnij prostir 20 kvitnya 2010 roku v Ivano Frankivsku vidbulos teatralizovane dijstvo pohoron ukrayinofobiyi Na sceni vistupali golovni geroyi postanovki improvizovani ministr osviti i nauki Dmitro Tabachnik prem yer ministr Mikola Azarov golova KPU Petro Simonenko ta golova Doneckogo okruzhnogo administrativnogo sudu Karine Abdukadirova Takozh na centralnu ploshu mista vinesli butafornu domovinu z napisom ukrayinofobiya yaku napovnyuvali osnovnimi zrazkami ta simvolami suchasnoyi ukrayinofobiyi 11 bereznya 2011 roku u Lvovi v ramkah AntiTabachnoyi kampaniyi na chest rokovin perebuvannya Dmitra Tabachnika na posadi ministra osviti i nauki Ukrayini vidbulos urochiste vidkrittya improvizovanogo vishogo navchalnogo zakladu u viglyadi velikogo derev yanogo yashika Institutu Ukrayinofobiyi im D V Tabachnika Pislya urochistoyi prezentaciyi Institutu na nomu vstanovili pam yatnu doshku chervonogo koloru iz vigravijovanimi zolotimi bukvami ta portretom ministra osviti Logo seminariv Ukrayinofobiya yak yavishe ta polittehnologiya 22 travnya 2012 roku u Lvivskomu nacionalnomu universitetu imeni Ivana Franka vidbuvsya pershij vseukrayinskij naukovo praktichnij seminar Ukrayinofobiya yak yavishe ta polittehnologiya pid chas yakogo vidomi istoriki naukovci gromadski ta politichni diyachi obgovorili prichini j tendenciyi poshirennya ukrayinofobskih nastroyiv v Ukrayini Drugij seminar bulo provedeno v ramkah XIX forumu knigovidavciv 14 veresnya 2012 roku u formati kruglogo stolu Ukrayinofobiya ta ukrayinske knigovidannya Tretij seminar Ukrayinofobiya yak yavishe ta polittehnologiya yakij vidbuvsya 28 bereznya 2013 roku bulo prisvyacheno viznachennyu terminu Ukrayinofobiya Obkladinka zbirnika materialiv 1 5 seminariv Ukrayinofobiya yak yavishe ta polittehnologiya Chetvertij ta p yatij seminari provedeni 17 travnya 2013 roku mali tematiku Rozstrili na karpatskih perevalah u berezni 1939 roku nevidomij zlochin ta Mifi navkolo ukrayinsko polskogo konfliktu na Volini yak ukrayinofobski tehnologiyi U lipni 2013 ukrayinski filologi zi vsih regioniv virishili ob yednati zusillya ta stvoriti Knigu nacionalnoyi ganbi v yakij rozkazhut pro diyannya suchasnih ukrayinofobiv Ideyu stvoriti Knigu ganbi pidtrimali ne lishe galicki osvityani a j vchiteli iz Shodu Ukrayini ta Krimu Za slovami dekana filologichnogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu Yaroslava Garasima bude stvorenij specialnij sajt na yakomu i budut rozmishuvatisya materiali majbutnoyi knigi U serpni 2014 vijshov drukom 1 j vipusk zbirnika materialiv Ukrayinofobiya yak yavishe ta polittehnologiya UkrayinofobiU serpni 2011 r informacijna agenciya UNIAN provela opituvannya sered ekspertiv z ukrayinofobiyi shodo p yatirki najaktivnishih ukrayinofobiv chasiv Nezalezhnosti Eksperti nazivali prizvisha Viktora Yanukovicha Mikoli Azarova Petra Simonenka Vadima Kolesnichenka Dmitra Tabachnika Volodimira Litvina Mihajla Kulinyaka Oleksandra Lavrinovicha Nataliyu Vitrenko Oleksiya Kostusyeva Mikolu Levchenka tosho Takozh do ukrayinofobiv zarahovuyut deputativ Sergiya Kivalova Vadima Kolesnichenka Vadima Rabinovicha Yevgeniya Murayeva Maksima Buzhanskogo Do inozemnih ukrayinofobiv nalezhat Volodimir Putin Oleksandr Lukashenko Ramzan Kadirov Viktor Orban Yakiv Kedmi Do pleyadi kolishnih velikih rosijskih ukrayinofobiv naukovci vidnosyat Struve Storozhenka Shegolyeva Volkonskogo Carinnogo U teperishnij chas neodnorazovo zvinuvachuvali v ukrayinofobiyi Kostyantina Zatulina Rosijskij Pershij kanal ye led ne najgolovnishim antiukrayinskim ruporom na rosijskomu telebachenni Napriklad yak reakciya na protesti prihilnikiv ukrayinskoyi movi proti prijnyattya zakonu Pro zasadi derzhavnoyi movnoyi politiki 8 lipnya kanal vipustiv reportazh pid nazvoyu V Ukrayini trapilas nova politichna kriza de svidomo perekruchuyutsya statistichni dani pro stan rosijskoyi movi vkazuyetsya na chislo 20 mln rosiyan v Ukrayini ta vigadano mif pro podibnist perekladu nazvi perekisu vodnyu do nazvi 10 rozchinu amiaku Div takozhBanderofobiya Zagalnorosijska ideya Zvernennya deputativ vid Partiyi regioniv i KPU do polskogo Sejmu Stalinobus Bilorusofobiya Internacionalizm chi rusifikaciya Primitki Arhiv originalu za 21 travnya 2014 Procitovano 10 kvitnya 2011 UKRAYiNOZhER TLUMAChENNYa Goroh ukrayinski slovniki goroh pp ua ua Procitovano 7 serpnya 2022 V Perevezij Ukrayinofobiya Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 728 729 ISBN 978 966 611 818 2 Sho take ukrayinofobiya i yak yiyi rozpiznati UNIAN 24 03 2011 Zakon Ukrayini Pro zasudzhennya ta zaboronu propagandi rosijskoyi imperskoyi politiki v Ukrayini i dekolonizaciyu toponimiyi Muzichko O Ukrayinofobiya tyagar istoriyi ta vikliki suchasnosti Ukrayinofobiya yak yavishe ta polittehnologiya Zbirnik statej NAN Ukrayini IUAD im M S Grushevskogo Lvivske viddilennya Filologichnij fakultet LNU imeni Ivana Franka Uporyad Garasim Ya Grechilo A Pilipchuk S Sova A Halak N Lviv 2014 Vip 1 140 s ISBN 978 966 02 7241 5 Arhiv originalu za 12 sichnya 2014 Procitovano 18 travnya 2013 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 12 bereznya 2011 Ukrayinofobiya hvoroba nebezpechna 2 bereznya 2014 u Wayback Machine Vseukrayinska gromadsko politichna ta literaturna gazeta Krimska Svitlicya 9 za 02 03 2007 Yefremov Sergij Ukrayinske zhittya 1912 go 31 travnya 2017 u Wayback Machine Perevireno 10 04 2011 Lyudmila IVAShENKO Ukrayinofobiya lishe dva vihodi 10 bereznya 2016 u Wayback Machine gazeta Chornomorski novini vid 26 Sichnya 2013 r Ukrayinofobiya ye nebezpechnim yavishem naukovci 27 travnya 2012 u Wayback Machine Radio Svoboda 03 chervnya 2012 Ivan Dzyuba Nagnitannya moroku Vid chornosotenciv pochatku XX stolittya do ukrayinofobiv stolittya XXI Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2011 503 stor format 60h90 1 16 Igor LOSYeV Lingvistichna shizofreniya Gazeta Den 09 06 2012 Bakalec O Ukrayinofobiya istoriya i sogodennya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2007 Procitovano 7 lipnya 2008 Arhiv originalu za 05 07 2002 Procitovano 05 07 2002 Arhiv originalu za 10 bereznya 2007 Procitovano 23 grudnya 2006 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2007 Procitovano 17 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 6 travnya 2008 Procitovano 7 lipnya 2008 Proshavaj Rosiya 1 grudnya 2006 u Wayback Machine UP Dmitrij Belyanskij 08 11 2006 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 17 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 13 bereznya 2016 Procitovano 29 lipnya 2019 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 29 lipnya 2019 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2018 Procitovano 3 kvitnya 2014 Mihajlo Smolin Preodolenie ukrainstva i obsherusskoe edinstvo Arhiv originalu za 4 serpnya 2012 Procitovano 17 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 30 veresnya 2007 Arhiv originalu za 10 bereznya 2017 Procitovano 20 travnya 2017 N Ulyanov Proishozhdenie ukrainskogo separatizma 15 veresnya 2008 u Wayback Machine Lib ru Ukrainskaya Matrica Perezagruzka Chast 1 25 lyutogo 2007 u Wayback Machine Aleksej Orlov KM ru Arhiv originalu za 6 kvitnya 2013 Procitovano 7 travnya 2011 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2011 Procitovano 7 travnya 2011 Bidnov V Cerkovna Anatema na getmana Ivana Mazepu Mazepinskij zbirnik T 2 Praci uni Varshava 1938 T 47 S 46 ukr Arhiv originalu za 22 veresnya 2018 Procitovano 22 veresnya 2018 Dzyuba Ivan Shevchenkofobiya v suchasnij Ukrayini K 2006 S 26 Arhiv originalu za 28 grudnya 2008 Procitovano 2 bereznya 2011 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 2 bereznya 2011 Arhiv originalu za 5 travnya 2015 Procitovano 2 bereznya 2011 Arhiv originalu za 5 grudnya 2008 Procitovano 29 lipnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2 bereznya 2011 Ukrayina v ustah rosijskih opozicioneriv Arhiv originalu za 2 lipnya 2011 Procitovano 2 bereznya 2011 Stolittya Banderi D Doncov Eshe o russkom liberalizme Ukrainskaya zhizn 1912 10 S 84 Ivan Drach Zlochinam proti lyudstva nemaye terminu davnosti 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Narodne slovo 29 bereznya 2007 roku Nakonechnij Ye P Ukradene im ya Chomu rusini stali ukrayincyami Peredmova Ya Dashkevicha 3 ye dop i vipr vid Lviv 2001 400 s stor 154 Arhiv originalu za 28 serpnya 2006 Procitovano 2 bereznya 2011 ukrayinskij literaturoznavec akademik NAN Ukrayini Ivan Dzyuba Prokisli shi vid Tabachnika Galichanofobiya otrujne vistrya ukrayinofobiyi Vidavnictvo Kolo 2010 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 15 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2011 Procitovano 15 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 2 bereznya 2011 Arhiv originalu za 4 chervnya 2008 Procitovano 2 bereznya 2011 Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 14 chervnya 2019 Zaborona vladi ne zupinila rosijskih nacionalistiv BBC Ukrainian 04 listopada 2006 p Nova ukrayinska oprichnina abo Sho spilnogo mizh Poroyu neoyevrazijcyami Ivanom Groznim ta Yuliyeyu Timoshenko 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Andrij Okara Dzerkalo tizhnya 9 537 12 18 bereznya 2005 Yevrazijska molod proti Ukrayini 6 bereznya 2008 u Wayback Machine Radio Svoboda Volodimir Pritula 30 listopada 2006 Pri shturmi SBU v Kiyevi areshtovano 10 aktivistiv YeSM 2 bereznya 2014 u Wayback Machine RBK Ukrayina 14 06 2006 Radikalnye russkie marginaly hotyat razdelit Ukrainu po Stalinu 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Ukrainskaya pravda 18 07 2006 http www korrespondent net main 212658 5 grudnya 2008 u Wayback Machine Evrazijskij Soyuz Molodezhi unichtozhil Gerb Ukrainy na vershine Goverly Harkovskij sud zapretil deyatelnost Evrazijskogo soyuza molodezhi 20 zhovtnya 2007 u Wayback Machine STATUS QUO 20 03 2007 U poloni chotiroh imperij abo Pro koreni rasizmu v Rosiyi i pro nebezpeku jogo shodiv na Shodi j Pivdni Ukrayini 27 chervnya 2007 u Wayback Machine Valerij Govgalenko Dzerkalo tizhnya 30 609 5 19 serpnya 2006 Vasilij Vitalevich Shulgin Ukrainstvuyushie i my 6 bereznya 2008 u Wayback Machine Kremenchugskij gorodskoj komitet Kommunisticheskoj partii Ukrainy Sekretar Doneckoyi miskradi Levchenko pro movu Shevchenka i sifilis 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Anton Zikora UNIAN 02 03 2007 Anna German vvazhaye provokacijnoyu zayavu Mikoli Levchenka shodo ukrayinskoyi movi Gomin Ukrayini March 08 2007 Ekspert Ukrainskie pravoslavnye bratstva eto gorodskie sumasshedshie 22 chervnya 2012 u Wayback Machine Rosbalt 20 06 2012 Pro osoblivosti momentu v tutejshij gumanitarnij politici 29 travnya 2010 Svoboda u Lvivskij oblradi vistupila na pidtrimku Ekspresu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 24 veresnya 2012 Procitovano 14 chervnya 2019 Arhiv originalu za 7 travnya 2011 Procitovano 6 travnya 2011 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2011 Procitovano 6 travnya 2011 Skandalnij roman Shklyara z yavitsya v shkilnih bibliotekah UNIAN 09 03 2011 Vasil Shklyar beznastanna borotba ce vzhe sposib nashogo isnuvannya 2019 08 01 u Wayback Machine Slovo Prosviti 21 04 2011 u rubrici Abetka vidomih imen Mikola Ryabchuk Spivaki i funkcioneri 24 03 11 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 15 zhovtnya 2013 Procitovano 7 travnya 2011 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 29 lipnya 2019 Oles Donij Ideologiya ninishnoyi vladi rosijskij nacionalizm i ukrayinofobiya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 27 veresnya 2010 Procitovano 6 travnya 2011 Arhiv originalu za 23 listopada 2012 Procitovano 29 lipnya 2019 Arhiv originalu za 25 lipnya 2012 Procitovano 6 travnya 2011 Arhiv originalu za 4 chervnya 2015 Procitovano 6 travnya 2011 Arhiv originalu za 7 bereznya 2011 Procitovano 7 travnya 2011 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 29 lipnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 17 kvitnya 2015 Procitovano 7 travnya 2011 Irina Shtogrin Diagnoz ukrayinofobiya 21 chervnya 2011 u Wayback Machine Vebsajt Radio Svoboda 19 06 2011 Nazva z ekranu Arhiv originalu za 11 lipnya 2012 Procitovano 4 lipnya 2012 Glavy cerkvej i intelligenciya opolchilis protiv zakona o yazykah nedostupne posilannya z lipnya 2019 Oksana PAHLOVSKA Rosijska regionalna yak dirka vid shvejcarskogo siru Arhiv originalu za 3 bereznya 2011 Procitovano 12 bereznya 2011 Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Arhiv originalu za 30 veresnya 2014 Procitovano 12 bereznya 2011 Tyagnibok stavit Odessu v primer ukrainofobam Gazeta po kievski 25 11 2009 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Perevireno 16 03 2011 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 3 chervnya 2012 Refrejming namiru 6 bereznya 2019 u Wayback Machine 10 639 Valentina Samar Dzerkalo tizhnya 17 23 bereznya 2007 Nikolaj Semena Zerkalo nedeli 40 157 4 10 oktyabrya 1997 Zayava ukrayinskoyi gromadskosti Sevastopolya Protestuyemo proti ukrayinofobiyi miskoyi vladi 5 chervnya 2008 u Wayback Machine Ukrayinske zhittya v Sevastopoli 3 bereznya 2007 r U Sevastopoli rosijsku movu progoloshuyut oficijnoyu 14 bereznya 2007 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 04 03 2007 Arhiv originalu za 10 veresnya 2012 Procitovano 14 veresnya 2012 U Krimu rozgorivsya skandal navkolo posteriv Dosit mukati na move Video 25 veresnya 2020 u Wayback Machine Obozrevatel 9 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Arhiv originalu za 1 chervnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Arhiv originalu za 4 chervnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Arhiv originalu za 23 chervnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Arhiv originalu za 23 grudnya 2015 Procitovano 11 chervnya 2014 Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Navisho meni Donbas 06 05 2014 9 travnya 2015 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 20 veresnya 2012 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 20 veresnya 2012 Arhiv originalu za 20 lipnya 2012 Procitovano 20 veresnya 2012 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 20 veresnya 2012 Arhiv originalu za 26 veresnya 2012 Procitovano 20 veresnya 2012 Mizh molotom i kovadlom Galichina pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 21 sichnya 2005 u Wayback Machine Petro KRALYuK profesor doktor filosofskih nauk Ukrayinsko yevrejski stosunki mitologiya sho pidminyaye realnist 6 bereznya 2008 u Wayback Machine Leonid Finberg Chasopis Yi Yevreyi v Ukrayini sogodni realnist bez mifiv 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Vasil Yaremenko Silski visti ch 114 30 09 2003 Efforts to reconcile Jewish and Ukrainian People 15 veresnya 2008 u Wayback Machine Olga Kaczmar 2005 Arhiv originalu za 5 bereznya 2008 Procitovano 7 lipnya 2008 Arhiv originalu za 17 chervnya 2008 Procitovano 7 lipnya 2008 Arhiv originalu za 9 travnya 2008 Procitovano 7 lipnya 2008 Arhiv originalu za 28 travnya 2008 Procitovano 7 lipnya 2008 Arhiv originalu za 8 serpnya 2008 Procitovano 7 lipnya 2008 Arhiv originalu za 30 listopada 2006 Procitovano 17 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 30 grudnya 2006 Procitovano 17 kvitnya 2007 Deyaki ukrayinci ne ye takimi poganimi 25 serpnya 2007 u Wayback Machine Zustrich Cherven 2002 roku What Happened to Uncle Shmiel 22 grudnya 2015 u Wayback Machine New York Times 14 July 2002 Yad Vashem 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Petro Mirchuk Zustrichi j rozmovi v Izrayilyu Povidomlennya Verhovnoyi Radi Ukrayini 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Aparat Verhovnoyi Radi Ukrayini 1994 Z odnobokim bachennyam istoriyi slid borotisya 28 veresnya 2007 u Wayback Machine Ukrayina i svit sogodni 01 03 2006 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2007 Procitovano 10 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 20 listopada 2006 Procitovano 7 lipnya 2008 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 17 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 17 kvitnya 2007 CBC News Tuesday November 29 2005 Ukrainians Disappointed with Liberal Push for Ignatieff as Candidate 7 bereznya 2008 u Wayback Machine The Ukrainian Canadian Congress BRAMA Nov 29 2005 Pres sluzhba Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka 14 chervnya 2005 Golos Ameriki 11 07 2003 Derevo rozbratu 4 travnya 2007 u Wayback Machine Lvivska gazeta 02 03 2007 Zvernennya do Polshi z privodu antiukrayinskih provokaciyi 13 lyutogo 2007 u Wayback Machine LMO VO Svoboda 12 kvitnya 2005 roku Pam yatnikova vijna reinkarnaciya minulogo 14 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Oles Andrijchuk Dzerkalo tizhnya 11 640 24 30 bereznya 2007 The last besieged fortress Peremyshl wracked by Ukrainian Polish confrontation 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Petro Tyma The Ukrainian Weekly July 21 1996 No 29 Vol LXIV Lvivska Gazeta 31 zhovtnya 2006 roku 27 27 Arhiv originalu za 11 listopada 2010 Procitovano 29 lipnya 2019 Tetyana Tayirova Yakovlyeva U Rosiyi prosto ne znayut istoriyi Ukrayini Vid slova Zovsim 30 listopada 2021 u Wayback Machine Den 24 sichnya 2020 Ukrayinofobiya yak derzhavna politika Olijnik Oleksandr Hajvej 20 chervnya 2006 Arhiv originalu za 3 sichnya 2015 Procitovano 3 sichnya 2015 Vimagayemo zahistiti gromadyan Rosijskoyi Federaciyi ukrayinciv vid nacional shovinistichnogo rozgulu sho nabiraye silu v krayini 21 bereznya 2008 u Wayback Machine Zvernennya respublikanskogo nacionalno kulturnogo centru ukrayinciv Bashkortostanu 31 12 06 Press reliz UNKA Ukrainskoj nacionalno kulturnoj avtonomii Novosibirskoj oblasti dlya SMI RF i g 5 veresnya 2008 u Wayback Machine Kobza 13 06 01 Otkrytoe pismo Komissaru nacionalnyh menshinstv OBSE gospodinu Maksu Van der Stulu 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Predsedatel Uralskoj associacii ukraincev professor S G Panyak 30 09 00 Akciya proti Biblioteki ukrayinskoyi literaturi v Moskvi 27 veresnya 2008 u Wayback Machine Ob yednannya ukrayinciv Rosiyi Kobza 11 12 06 Ukrayinciv Rosiyi vbivayut 10 kvitnya 2008 u Wayback Machine Ob yednannya ukrayinciv Rosiyi Kobza 06 01 07 Pam yati Volodimira Poburinnogo 6 veresnya 2008 u Wayback Machine Ob yednannya ukrayinciv Rosiyi Kobza 26 12 06 Pam yati Anatoliya Krilya 29 serpnya 2008 u Wayback Machine Ob yednannya ukrayinciv Rosiyi Kobza 26 12 06 Yak pishov u vichnist Volodimir Senishin 12 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Ob yednannya ukrayinciv Rosiyi Kobza 30 12 06 Pam yati Volodimira Senishina 29 serpnya 2008 u Wayback Machine Ob yednannya ukrayinciv Rosiyi Kobza 26 12 06 Chomu Zhirinovskij ta Zatulin ne zmozhut pomiti nogi v Chornomu mori Na ukrayinskomu berezi 19 lyutogo 2007 u Wayback Machine Oksana Kovalenko UP 08 06 2006 Starye istoricheskie obidy ne mogut v dalnejshem sluzhit kompasom v rossijsko ukrainskih otnosheniyah 2007 08 12 u Wayback Machine Andrej Okara Nezavisimaya Gazeta 27 iyunya 2001 g Ukrayina v rosijskih geopolitichnih koncepciyah 27 veresnya 2007 u Wayback Machine P O Kir yakov K Ye Luskalova V I Litvinenko Arhiv originalu za 4 veresnya 2014 Procitovano 27 serpnya 2014 Arhiv originalu za 4 veresnya 2014 Procitovano 31 serpnya 2014 Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 31 serpnya 2014 Hotinenko yak krashe 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Oleg Kudrin Narodnij oglyadach 2 03 2004 Arhiv originalu za 1 chervnya 2009 Procitovano 14 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2010 Procitovano 12 bereznya 2011 Arhiv originalu za 12 chervnya 2008 Procitovano 7 travnya 2011 Igor Losyev Vihovannya prinizhennyam 1 chervnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinskij Tizhden 21 25 31 travnya 2012 Kratkij politicheskij slovar Abarenkov V P Averkin A G Ageshin Yu A Alekseev R F i dr Sost Onikov L A Obsh red Shishlin N V Obsh red 4 e izd dop M Politizdat 1987 509 c Nakonechnij Ye P Ukradene im ya Chomu rusini stali ukrayincyami Peredmova Ya Dashkevicha 3 ye dop i vipr vid Lviv 2001 400 s ISBN 966 02 1895 8 Arhiv originalu za 3 listopada 2013 Procitovano 12 chervnya 2013 Volodimira Vinnichenko Vidkritij list do rosijskih pismennikiv Moskva Zhurnal Ukrainskaya zhizn Chislo 10 za 1913 rik Antiukrainizm halyavshikov Oleg Cherkovec doktor ekonomicheskih nauk Moskva Robert Conquest The Harvest of Sorrow Soviet Collectivization and the Terror Famine Oxford University Press 1987 ISBN 0 19 505180 7 stor 211 Ukrayinskij pereklad 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Orban pid opleski Moskvi nazvav Ukrayinu finansovo neisnuyuchoyu Arhiv originalu za 8 lipnya 2017 Procitovano 7 lipnya 2008 Mikola Vingranovskij sogodni abo Diskurs ukrayinskoyi istoriyi v jogo poeziyi Taras SALIGA doktor filologichnih nauk profesor Gazeta Den 137 sereda 4 serpnya 2010 Igor Losyev Vihovannya prinizhennyam 1 chervnya 2012 u Wayback Machine Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2010 Procitovano 7 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 18 bereznya 2011 Procitovano 7 kvitnya 2011 Rosijski filmi pereviryat na ukrayinofobstvo Ataka agitpropu 22 grudnya 2015 u Wayback Machine http www ukrrudprom com digest Ataka agtpropu html 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Ataka agitpropu Larisa Masenko Televizijni strategiyi prinizhennya ukrayinskoyi movi 4 travnya 2013 u Wayback Machine Den 25 03 2013 Fofudya vidpovid ukrayinchegiv moskovskomu pryevedu 13 sichnya 2007 u Wayback Machine I Reporter 27 zhovtnya 2005 Arhiv originalu za 12 bereznya 2012 Procitovano 7 travnya 2011 Arhiv originalu za 4 travnya 2011 Procitovano 13 bereznya 2011 Arhiv originalu za 26 bereznya 2015 Procitovano 19 travnya 2012 Arhiv originalu za 22 veresnya 2012 Procitovano 14 veresnya 2012 Arhiv originalu za 22 travnya 2013 Procitovano 20 travnya 2013 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 20 travnya 2013 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2014 Procitovano 20 travnya 2013 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2019 Procitovano 12 veresnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 14 serpnya 2014 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 26 travnya 2012 Yanukovich ne Kuchma Kak Ukraina ne Rossiya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 10 grudnya 2011 Procitovano 9 lyutogo 2011 Yurij RAJHEL Ukrayinofobi zaznayut porazki Gazeta Den 54 29 bereznya 2011 Arhiv originalu za 11 lipnya 2012 Procitovano 12 lipnya 2012 Arhiv originalu za 15 lipnya 2012 Procitovano 12 lipnya 2012 LiteraturaPerevezij V Ukrayinofobiya Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 728 729 ISBN 978 966 611 818 2 Muzichko O Ye Ukrayinofobiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 2 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2019 S 541 543 842 s ISBN 978 966 00 1740 5 Ukrayinofobiya yak yavishe ta polittehnologiya Zbirnik statej NAN Ukrayini IUAD im M S Grushevskogo Lvivske viddilennya Filologichnij fakultet LNU imeni Ivana Franka Uporyad Garasim Ya Grechilo A Pilipchuk S Sova A Halak N Lviv 2014 Vip 1 140 s ISBN 978 966 02 7241 5 Yakubova L Sho zhivit ukrayinofobiyu putinskoyi Rosiyi Perelom Vijna Rosiyi proti Ukrayini u chasovih plastah i prostorah minuvshini Dialogi z istorikami Vidp red V Smolij K NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini 2022 Kn 2 S 1331 1336 ISBN 978 966 02 9983 2 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ukrayinofobiya Efforts to reconcile Jewish and Ukrainian People 15 veresnya 2008 u Wayback Machine Olga Kaczmar 2005 Ukrayinsko yevrejski stosunki mitologiya sho pidminyaye realnist 6 bereznya 2008 u Wayback Machine Leonid Finberg Prejudice Against Ukrainians in NY Times 20 listopada 2006 u Wayback Machine Association Zustrich July 14 2002 The Ukrainian Weekly November 3 1996 No 44 Vol LXIV Zustrichi i rozmovi v Izrayili 27 bereznya 2008 u Wayback Machine Dr Petro Mirchuk Film 72 Metri 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Igor Losev Fenomen banderofobii v russkom soznanii 29 serpnya 2008 u Wayback Machine Polsha ukrainofobiya 9 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Ukrayinofobiya hvoroba okupantiv 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Ukrayinofobiya ot gaspadina Nobelya 8 lipnya 2017 u Wayback Machine Ukrayinofobiya v krayini RF nedostupne posilannya z lipnya 2019 Sekretar Doneckoyi miskradi Levchenko pro movu Shevchenka i sifilis 5 bereznya 2008 u Wayback Machine Sho take ukrayinofobiya i yak yiyi rozpiznati Viktor Rog Ukrayinofobiya P yata kolona ta yiyi lyalkovodi nedostupne posilannya Eksperti viznachili najaktivnishih ukrayinofobiv chasiv Nezalezhnosti 14 veresnya 2011 u Wayback Machine UNIAN 23 serpnya 2011 Alina Pastuhova Oleksandr Mihelson Lica antipatriotizmu 10 serpnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinofobiya yak yavishe ta polittehnologiya Zbirnik statej Vip 1 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Rosiyani v Latviyi rozkritikuvali im ya Olena j ukrayinsku politiku video 28 travnya 2015 u Wayback Machine Parlament uhvaliv zakonoproyekt yakij zasudzhuye ta zaboronyaye rosijsku impersku propagandu Zakon Ukrayini Pro zasudzhennya ta zaboronu propagandi rosijskoyi imperskoyi politiki v Ukrayini i dekolonizaciyu toponimiyi2 Istorichna pravda