Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біблійна хронологія це історична послідовність і датування подій хронологія описаних в Біблії а також наука що досліджує

Біблійна хронологія

Біблійна хронологія

Біблійна хронологія — це історична послідовність і датування подій (хронологія), описаних в Біблії, а також наука, що досліджує й уточнює цю послідовність і датування.

Загальні принципи

Для духовного та богословського розуміння Біблії хронологія має другорядне значення. Відповідно до історизму Святого Письма цілком достатньо загальної картини послідовності подій, як це подавалося в апостольській проповіді (Дії 7:2 і далі). Проте в ісагогіці і біблійній екзегетиці хронологія відіграє важливу роль. Уточнення послідовності біблійних подій та їхнє датування допомагає зв'язати їх із відповідним історичним контекстом, що, у свою чергу, проливає світло на розуміння священної історії. Питання біблійної хронології не відносяться до віровчення, а належать до галузі історичної .

У давнину і в Середні віки біблійна хронологія реконструювалася на підставі одного лише біблійного тексту, зокрема. на його числових даних. Найвідоміша з таких реконструкцій належала Ашеру (Ушер). Проте подібний метод слабкий через: а) хронологічні прогалини у Біблії, б) схематичний, узагальнений виклад багатьох подій, в) часте вживання символічних чисел, г) відсутність в Біблії і взагалі у Стародавньому світі єдиного літочислення. Тому хронологічні дані Писання доповнюються вивченням дат позабіблійних подій, синхронних подіям біблійним.

Джерела і методи

Одним з основних джерел стародавньої хронології є епонімічні хронологічні таблиці, тобто списки правителів із зазначенням часу їхнього правління. Так, існують епонімічні списки царів Шумеру, Вавилону, Ассирії та інших країн, список афінських архонтів, римських консулів. Їхня абсолютна хронологія уточнюється згадуванням у літописах астрономічних явищ, котрі можна точно датувати. Для біблійної хронології важливий також відлік часу за ерами. До них, наприклад, належить , введена еллінським царем з початку його правління (312-311 до н. е.).

У Старому Заповіті роль початку ери іноді грає дата побудови Єрусалимського храму. В елліністичний період Ератосфен увів обчислення років за олімпіадами. Римлянин Варрон узаконив «Римську еру», тобто обчислення років від передбачуваної дати заснування Риму (бл. 753 до н. е.). Дати за епонімами й ерами коригуються за допомогою матеріальних пам'яток культури (написів правителів тощо). Зіставляючи їх з даними епонімічних списків, астрономічних спостережень, повідомленнями древніх письменників, історики реконструюють загальну синхронну послідовність і датування подій.

Є складність у тому, що у різних народів рік починався в різний час. Крім того, є відмінності в епонімічіних списках, оскільки існували різні правила датування царювання. Так, у Вавилоні період від вступу монарха на престол до нового року називався «початком царювання», а «перший рік царювання» обраховувався з нового року. Єгиптяни, навпаки, вели рахунок з моменту інтронізації. Багато царів і правителі починали рахунок не з інтронізації, а від того року, коли вони були призначені співправителями. Крім письмових джерел і матеріальних пам'яток культури, для вивчення хронології використовується радіовуглецевий метод дослідження, хоча він дає великі тимчасові коливання. До нього вдаються головним чином при вивченні хронології найдавнішої дописемниї історії.

Проблеми

Проблеми старозавітної хронології

Зважаючи на відмінність числових даних Прологу Книги Буття у Масоретському тексті та Септуагінті (наприклад, за Масоретським текстом Ламех жив 777 років, а за LXX — 753) перші спроби побудови найдавнішої хронології не дали єдиного результату. Існувало кілька дат створення людини, запропонованих , свт. Іполитом Римським, Климентом Олександрійським та іншими (3761, 5509, 5493, 5508 до н. е. тощо). Нині більшість екзегетів вважає, що Біблія містить не наукову, а головним чином символічну хронологію. відносить появу перших людей до , а перших міст — до 10 тисячоліття до н. е.

Якщо округлити числові дані Масоретського тексту і Септуагінти, початок епохи патріархів відноситься приблизно до 2 тисячоліття до Р. Х. Це датування відобразило справжні історичні перекази. Свідоцтва кодексу Хаммурапі, Нузійських текстів та інших пам'яток показують, що звичаї, описані в Книзі Буття, відповідають початку 2 тисячоліття до н. е., а в пізніший час вони зникають.

Вих. 12:40-41 обчислює час перебування ізраїльтян в Єгипті 430 роками. Однак Септуагінта поширює цей термін на весь патріархальний період, тобто починаючи з Авраама. На цій підставі екзегети святоотецького періоду (свт. Іван Золотоустий, свт. Епіфаній Кіпрський, Аврелій Августин) скорочували період перебування в Єгипті до 200 років. Відносячи час Йосифа до правління гіксосів, більшість новітніх біблеїстів датує переселення синів Якова до Єгипту бл.

Щодо дати Виходу існує дві теорії. Згідно з першою, за основу датування слід прийняти вказівку 3 Цар. 6:1 про те, що Вихід відбувся за 480 років до побудови Єрусалимського храму. Храм був побудований в 4-й рік правління Соломона — бл. 966 до н. е. Отже, Вихід повинен бути датований бл. 1446. Проте ряд історичних міркувань дозволяє розглядати 480 як символічне число (40 х 12), а Вихід віднести до кінця 13 століття до н. е.

Найбільш безперечною є старозавітна хронологія періоду, що почалася з появи монархії. Однак і тут залишається багато нез'ясованого. Історики мають лише окремі синхронні дані з позабіблійних джерел, що дозволяють уточнювати біблійну хронологію. Серед них згадка біблійних подій в пам'ятках Ассирії, Вавилону, Єгипту. Вивченню хронології міжзаповітного періоду допомагають матеріали елліністичної літератури, епіграфіки та археології, а також твори Йосипа Флавія.

Проблеми новозавітної хронології

У загальних рисах хронологія подій, описаних в Євангеліях і Діяннях та відображених у посланнях, досить ясна. Земне життя Христа Спасителя припадає на 1-у третину 1 століття. Проповідь апостолів Петра і Павла та поява Церков у країнах Середземномор'я — від Єрусалиму до Риму — припадає на 30-ті — 60-ті роки 1 століття. Що ж стосується окремих подій, то в їхньому датуванні залишається низка спірних питань.

Дата Різдва Христового

Обидва євангелісти, що розповідають про Різдво, кажуть, що Христос народився за царювання Ірода (Мт. 2:1; Лк. 1:5). Першу спробу точніше встановити дату Різдва зробив Климент Олександрійський. Він відніс цю подію за 194 роки до смерті імператора Коммода, який помер в 192 році (Стромати I, 21). Потім римський монах Діонісій Малий (помер бл. 540), працюючи за дорученням Папи над пасхаліями, відніс Різдво до 753 року після заснування Риму (за традиційною Варронового датування). Ця дата стала загальноприйнятим початком християнської ери. Однак згодом з'ясувалося, що Діонісій помилився на кілька років. Згідно з Йосифом Флавієм, у рік смерті Ірода сталося місячне затемнення (Древн., XVII, 6, 4), а розрахунки астрономів показали, що воно мало місце у березні 4 до н. е. Отже, Христос народився не пізніше цього часу.

З Мф. можна вивести, що Різдво здійснилося не в рік смерті Ірода, а принаймні років за два до цього (Мт. 2:16). Непрямим підтвердженням дати 7-6 до н. е. стала гіпотеза астронома Кеплера, котрий вважав, що різдвяна зірка означає зближення Юпітера й Сатурна у сузір'ї Риб. Примітно, що ретельне спостереження за цими планетами зафіксовано в клинописних вавилонських таблицях, опублікованих в 1925 сходознавцем Паулем Шнабелем (таблиці відносяться до 7 до н. е.). Питання про Квірінієвий перепис, згаданий у Лк. 2:2, залишається відкритим, оскільки з документів відомий лише один перепис Квірінія, проведений у 6 році. На думку Лагранжа, євангеліст хотів сказати, що перепис, згадана ним, був до правління Квірінія. Інші екзегети припускають, що Квіріній правив у Сирії двічі, як про це, можливо, свідчить напис, знайдений у 1764 у Тіволі.

Дата Хрещення Господнього

Єв. Лука вказує, що початок проповіді Хрестителя припадало на 15-й рік царювання Тиберія, коли Понтій Пілат правив Юдеєю. У цей час Ісусові Христу було близько 30 років (Лк. 3:1, 23). 15-й рік правління Тиберія падає на період з серпня 28 року по серпень 29 року. У. Ремзі вважав, що рахунок слід вести не з воцаріння Тиберія, а з того моменту, коли Август зробив його співправителем. Якщо так, то в Лк. маються на увазі 25-26 роки. Відомо, що Пілат був прокуратором близько 10 років і був відкликаний незадовго до смерті Тиберія в 37 році. Отже, найбільш правдоподібною датою Хрещення Господнього буде початок 27 року. Незабаром після Хрещення юдеї говорили Господу, що Храм будувався 46 років (Ін. 2:20), а реконструкція Храму була розпочата Іродом на 18-му році його царювання, тобто 19 до н. е. (Древн., XV, 11). Тому бесіда Спасителя з юдеями повинна була відбуватися близько 27 року.

Тривалість служіння Господа

Розповідь синоптиків створює враження, що проповідь Христова тривала близько року (або навіть менше), у той час як з 4-го Євангелія можна вивести, що її тривалість була більшою («неповні чотири роки», як вважає Євсевій Кесарійський у «Церковній історії», I, 10). Однак у синоптиків немає точної вказівки на один рік. Досить відзначити, що в Мк. 6:39 мовиться про зелену (весняну) траву, хоча мова йде не про ту весну, коли відбулося Розп'яття. У Лк. 10:38 йдеться про відвідини Господом будинку задовго до Його останньої подорожі до Єрусалиму, що побічно підтверджує хронологію Йоана.

Дата Розп'яття

Євангеліє, Діяння та одностайне Передання Церкви свідчать, що смертний вирок Господу виніс Понтій Пілат. Отже, Розп'яття не могло відбутися пізніше 37, коли Пілат був зміщений. Останній тиждень земного життя Ісуса збігся з днями старозавітної Пасхи. Згідно з Йоаном, Пасхи, тобто 14 нісана, припадав того року на п'ятницю, і саме цього дня Господь був розп'ятий (18:28; 19:14). Цю дату можна вважати найбільш правдоподібною. Щодо року Розп'яття єдності думок серед екзегетів не досягнуто. Астрономічні обчислення показують, що під час правління Пілата переддень Пасхи міг збігатися з п'ятницею у 27, 30 і 33, але немає впевненості в тому, що тодішній календар був досить точним. Найправдоподібнішою датою зазвичай називають 30. Якщо врахувати передбачувану дату Різдва, Господь був розп'ятий на 36 або 37-й рік Свого земного життя. Святий Іреней Ліонський, однак, вважає, що Йому було більше 40 (Проти єресей, II, 22). Ця думка, заснована на Ін. 8:56, 57, багатьма екзегетами не поділяється.

Хронологія апостольської епохи

Обчислюється за свідченнями самого Нового заповіту та позабіблійних джерел. Серед останніх є кілька, які дають найнадійніші дати, що служать опорними пунктами для хронологічних викладок. Після свого навернення апостол Павло три роки провів у Набатеї (Аравії), після чого повернувся в Дамаск, де його намагався заарештувати намісник царя Арети (Гал. 1:17, 2 Кор. 11:32). Відомо, що імператор Гай Калігула поступився Ареті Дамаском близько 37, а в 40 Арета помер. Отже, тільки у ці три роки могла мати місце спроба заарештувати апостола, а його навернення здійснилося за три роки до цієї спроби.

Страта ап. Якова Зеведеєвого, і арешт ап. Петра у Єрусалимі відбулися у рік смерті Ірода Агріппи I (Дії 12), тобто навесні 44.

У Дії 18:12 і далі розповідається про те, що ап. Павло був приведений на суд до проконсула Ахайї . Знайдений у 1905 дельфійський напис вказує, що Галліон правив Ахайєю в 51-52.

Апостол Павло перебував під вартою в Кесарії при прокураторах Феліксі й Фесті (Дії 23:24; 24:27). За даними Йосифа Флавія і Тацита, правив у 52-58, а Порцій Фест у 58-61 (або 60-62).

Апостол Павло відправився до Риму близько 61. Розповідь Діянь не може тягнутися далі 63 року, оскільки, згідно з Тацитом (Аннали, XV, 44), у 64 спалахнуло перше гоніння на християн в Римі, про котре євангеліст Лука не згадує.

Згідно з Йосифом Флавієм (Древн., XX, 9), апостол Яків, брат Господній, був побитий камінням після смерті Феста, але до прибуття в Єрусалим нового прокуратора Альбіна, тобто близько 62 року.

Біблійні хронологічні таблиці

Існують певні відмінності у періодизації біблійної хронології між християнством та традиційним юдаїзмом, особливо стосовно періоду після Христа. Біблійна історія охоплює періоди:

  • Шість днів творіння: від початку створення світу до створення першої людини — Адама;
  • від Адама до Потопу;
  • від Потопу до народження Ісуса:
    • від Потопу до Виходу з Єгипту;
    • від Виходу з Єгипту до Завоювання Ханаану;
    • період Суддів;
    • період Першого Храму;
    • початок періоду Другого Храму;
  • від народження Ісуса Христа до другого пришестя Ісуса Христа:
    • від народження Ісуса до апостола Павла у християнстві, а також пророцтва щодо майбутнього розвитку світу аж до приходу Месії в юдаїзмі;
    • друге пришестя Ісуса Христа, страшний суд, воскресіння мертвих.

Покоління від Адама до Авраама

Патріарх Тора та Вульгата Септуагінта
Рік народження від
Створення Адама 		Вік до
народження сина 		Рік смерті від
Створення Адама 		Років життя Рік народження від
Створення Адама 		Вік до
народження сина 		Рік смерті від
Створення Адама 		Років життя
Доба творіння (Бут. 5:1-32)
Адам 0 130 930 930 0 230 930 930
Сет (Шет) 130 105 1042 912 230 205 1142 912
Енос (Енош) 235 90 1140 905 435 190 1340 905
Кинан (Кенан) 325 70 1235 910 625 170 1535 910
Магалалієл (Магалал'їл) 395 65 1290 895 795 165 1690 895
Яред 460 162 1422 962 960 162 1922 962
Енох (Ханох) 622 65 987 365 1122 165 1487 365
Мафусаїл (Метушелах) 687 187 1656 969 1287 187 2256 969
Ламех 874 182 1651 777 1474 188 2227 753
Ной (Ноах) 1056 500/502 2006 950 1662 502 2612 950
1656 Всесвітній потоп 2262
Доба розселення (Бут. 11:10-26)
Сим (Шем) до 1558 100 2158 600 2164 100 2764 600
Арфаксад (Арпахшад) 1658 35 2096 438 2264 135 2729 465
Каїнам — — — — 2399 130 2859 460
Шелах (Сала) 1693 30 2126 433 2529 130 2989 460
Евер (Євер) 1723 34 2187 464 2659 134 3163 504
Фалек (Пелег) 1757 30 1996 239 2793 130 3132 339
Реу (Рагав) 1787 32 2026 239 2923 132 3262 339
Серуг (Серух) 1819 30 2049 230 3055 130 3385 330
Нахор 1849 29 1997 148 3185 79 3393 208
Терах (Фарра) 1878 130 2083 205 3264 130 3469 205
Авраам 1948 100 2123 175 3394 100 3569 175

Патріархи і перебування в Єгипті

Подія Масоретська традиція Традиція Септуагінти
від Сотворіння світу за Григоріанським
календарем 		від Сотворіння світу за Григоріанським
календарем
Створення світу та (Адама) 0 −3761 0 −5509
Всесвітній потоп 1656 −2104 2262 −3247
Народження Евера 1723 −2037 2659 (397 від Потопу) −2850
Вавилонська вежа 1996 −1764 2792 (530 від Потопу) −2717
Народження Авраама 1948 −1812 3394 (1132 від Потопу) −2115
Союз Бога с Авраамом 2018 −1742 3464 −2045
Переселення Авраама в Ханаан 2023 −1737 3469 −2040
Знищення Содомського пятіградія 2047 −1713 3493 −2016
Народження Ісаака 2048 −1712 3494 −2015
Жертвопринесення Ісаака 2085 −1675 3531 −1978
Народження Якова 2108 −1652 3554 −1955
Продаж Йосипа братами в рабство 2216 −1544 3662 (Початок рабства) −1847
Переселення родини Якова у Єгипет 2238 (Початок рабства) −1522 3684 −1825
Народження Мойсея 2368 −1392 4012 −1497
Вихід з Єгипту 2448 (210 років в рабстві) −1312 4092 (430 років в рабстві) −1417

Хронологія історії давнього Ізраїля

Подія Масоретська традиція Септуагінта Історична хронологія
від Сотворіння світу за Григоріанським
календарем 		від Сотворіння світу за Григоріанським
календарем 		за Григоріанським
календарем
Вихід з Єгипту та дарування Тори 2448 −1312 4092 −1417 ?
Вторгнення в Ханаан 2488 −1272 4132 −1377 ?
Період суддів 2516—2870 −1244—890 4160-е—4460-е −1340-е—1040-е ?
Початок правління царя Давида 2884 −876 4488 −1021 −1007
Початок правління царя Соломона 2924 −836 4528 −981 −971
Завершення будівництва Храму Соломона 2935 (487 р. від Вихіду) −825 4539 (447 р. від Вихіду) −970 −960
Руйнування Храму Соломона 3338 −422 4922 −587 −587
Декларація Кіра 3390 −370 4971 −538 −538
Чудо Пуриму 3405 −355 5036 −473 −473
Завершення будівництва Другого Храму 3412 −348 4993 −516 −516
Завоювання Юдеї Александром Македонським 3442 −318 5177 −332 −332
Остаточне формування складу Танаху 3460 −300 ? ?

Покоління від Авраама до Давида

Патріарх Єврейська традиція Християнська традиція (по Септуагінті) Історична хронологія
від Сотворіння світу за Григоріанським
календарем 		від Сотворіння світу за Григоріанським
календарем 		за Григоріанським
календарем
Авраам 1948—2123 −1813—1638 3394—3569 −2115—1940 ?
Ісаак 2048—2228 −1712—1532 3494—3674 −2015—1835 ?
Яків 2108—2255 −1652—1505 3554—3701 −1955—1808 ?
Юда (Иехуда) 2195—2314 −1565—1446 3641—3760 −1868—1749 ?
Перец (Фарес) ? ? ?
Хецрон (Хацрон) ? ? ?
Арам (Рам) ? ? ?
Амінадав ? ? ?
Нахшон (Наассон) ? ? ?
Салмон ? ? ?
Боаз (Вооз) ?—2793 ?—967 ? ?
Овед (Овід) ? ? ?
Єссей (Ішай) ? ? ?
Давид 2854—2924 −906—836 4458—4528 −1051—981 ?

Період царств

Об'єднане Ізраїльське царство
Давид бл. —965 до н. е.
Соломон (Шломо) бл. 968 до н. е.—928 до н. е.
Юдейське царство Ізраїльське царство
Ровоам (Рехав‘ам) 928—911 Єровоам I (Іоров‘ам) 928—907
Авія (Авіям) 911—908 Надав 907—906
Аса 908—867 Вааса (Ба‘ша) 906—883
Ела 883—882
Зімрі (Замврій) 882
Омрі (Амврій) 882—871
Йосафат (Ієхошафат) 870—846 Ахав 873—852
Ахазія 853—851
Йорам (Ієхорам) 851—843*
Охозія (Ахазія) 843—842 Йорам (Єгорам) 851—842
Гофолія (Аталія) 842—836 Єгу (Ієху) 842—814
Йоас (Ієхоаш) 836—798 Йоахаз (Ієхоахаз) 817—800*
Амасія (Амація) 798—769 Йоас (Ієхоаш) 800—784
Уззія (Озія) / Азарія 785—733 Єровоам II (Иоров‘ам) 788—747*
Йотам (Іотам) 759—743 Захарія (Зхарія) 747
Шаллум 747
Ахаз 743—727 Менахем (Манаїм) 747—737
Пекахія 737—735
Пеках 735—732
Єзекія (Хізкіяху) 727—698 Осія (Хошеа) 732—724
Манасія (Менаше) 698—642
Амон 641—640
Йосія (Іошияху) 639—609
Йоахаз (Ієхоахаз) 609
Йоаким (Ієхояким) 608—598
Йоахин (Ієгояхин) 597
Седекія (Цидкіяху) 596—586

Див. також

Посилання

Сайти

Література

  • Климишин И. А., Календарь и хронология, Москва, 1985
  • Лопухин А. П., Библейская история Ветхого Завета, 3-е изд., Монреаль, 1986
  • архиеп. Аверкий, Четвероевангелие, (раздел — Евангелие от Иоанна), Москва, 2000
  • Архим. Алексий, Год Рождества Спасителя и Вифлеемская звезда, «Странник», 1914, № 12;
  • прот. Алфеев П. И., Перепись Квириния как неизгладимый историч. документ неопровержимой достоверности евангел. событий Рождества, Рязань, 1915;
  • архим.(впосл. митр.) Анатолий (Грисюк), Дельфийская надпись и ее значение для Х. ап. Павла, ТКДА, 1913, № 1;
  • Бикерман Э., Х. древнего мира, М., 1975;
  • прот. *Богдашевский Д., Х. книги Деяний Апостольских, ТКДА, 1911, № 1;
  • Введенский Д. И., Патриарх Иосиф и Египет, Серг. Пос., 1914, гл. 3;
  • Гладков Б. И., Опыт разработки вопроса о последовательности евангел. событий, Пг., 1915;
  • Глубоковский Н. Н., О Квириниевой переписи по связи ее с Рождеством Христовым, К., 1913;
  • Глубоковский Н. Н., Х. Ветхого и Нового Завета, ТКДА, 1910, № 6, 7/8, 1911, № 3, 6, 7/8;
  • прот. Гречулевич В., О времени поклонения волхвов в порядке евангел. событий, «Странник», 1869, № 12;
  • Добротворский В. И., Библейская Х. в связи с Х. древних народов по новейшим исследованиям, ПО, 1877, т. II, № 5;
  • Дроздов Н., К вопросу о соглашении библ. свидетельств с данными ассириологии, ТКДА, 1896, № 8;
  • Елеонский Н., О ст. Дорра: Сравнение библ. текстов с саргонидскими летописями, ПО, 1864, № 1, с. 59—60;
  • диак. Кудрявцев А. Н., Соглашение евангел. повествований о событиях страдания и погребения Господа нашего Иисуса Христа, ХЧ, 1867, т. I, II;
  • Лебедев Д. А., День рождения Христова по Х. св. Ипполита Римского, ХЧ, 1915, № 1;
  • Лопухин А. П., Квириниева перепись, в его кн.: Приложения ученых изысканий в Библ. истории НЗ, СПб., 1895, гл. 2;
  • Лучицкий К. И., В к-ром году родился Иисус Христос? ХЧ, 1838, т. 4;
  • Мелихов В., О времени рождения Иисуса Христа, ВиР, 1913, № 18;
  • Муретов М. Д., Народоперепись в эпоху рождения Господа, ПТО, 1884, № 34;
  • Муретов М. Д., Звезда волхвов, ПО, 1884, т. II, № 5, 6;
  • Муретов М. Д., В каком году родился Господь наш Иисус Христос? ПТО, 1885, № 35;
  • Некрасов А. А., Год Рождества и крестных страданий Господа нашего Иисуса Христа, ПС, 1886, т. I;
  • Необходимость Х. при изучении свящ. истории, ЧОЛДП, 1876, № 3;
  • Скабалланович М., О звезде волхвов, К., 1912;
  • Спасский И. А., Исследование библ. Х., К., 1857;
  • Тураев Б. А., История древнего Востока, Л., 1936, т. 1 (гл. «Хронология»);
  • свящ. Фоменко Кл., Место и время крещения Господня, ВЧ, 1881, № 2;
  • Хронология, ЕЭ, т. 15; Ф. Р., Библейская Х., ЧОЛДП, 1874, № 2, 3, 5, 7;
  • Эфросман А. М., К вопросу о происхождении нашего летоисчисления, в кн.: Историко-астрономич. исследования, М., 1984, вып. 17;
  • Якимов Н. С., Опыт соглашения библ. свидетельств с показаниями памятников клинообразных письмен, ХЧ, 1884, т. II;
  • Янусов Н., Вопрос о времени и обстоятельствах Рождества Христова, ВиР, 1911, № 24;
  • Edwards O., The Time of Christ: A Chronology of the Incarnation, Hudson, N. Y., 1990;
  • NCCS, p. 150—55, 898—901;
  • ODCC, p. 284;
  • PCB, p. 70—72, 728—32;
  • RGG, Bd. 1, S. 1812—18.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Biblijna hronologiya ce istorichna poslidovnist i datuvannya podij hronologiya opisanih v Bibliyi a takozh nauka sho doslidzhuye j utochnyuye cyu poslidovnist i datuvannya Zagalni principiDlya duhovnogo ta bogoslovskogo rozuminnya Bibliyi hronologiya maye drugoryadne znachennya Vidpovidno do istorizmu Svyatogo Pisma cilkom dostatno zagalnoyi kartini poslidovnosti podij yak ce podavalosya v apostolskij propovidi Diyi 7 2 i dali Prote v isagogici i biblijnij ekzegetici hronologiya vidigraye vazhlivu rol Utochnennya poslidovnosti biblijnih podij ta yihnye datuvannya dopomagaye zv yazati yih iz vidpovidnim istorichnim kontekstom sho u svoyu chergu prolivaye svitlo na rozuminnya svyashennoyi istoriyi Pitannya biblijnoyi hronologiyi ne vidnosyatsya do virovchennya a nalezhat do galuzi istorichnoyi U davninu i v Seredni viki biblijna hronologiya rekonstruyuvalasya na pidstavi odnogo lishe biblijnogo tekstu zokrema na jogo chislovih danih Najvidomisha z takih rekonstrukcij nalezhala Asheru Usher Prote podibnij metod slabkij cherez a hronologichni progalini u Bibliyi b shematichnij uzagalnenij viklad bagatoh podij v chaste vzhivannya simvolichnih chisel g vidsutnist v Bibliyi i vzagali u Starodavnomu sviti yedinogo litochislennya Tomu hronologichni dani Pisannya dopovnyuyutsya vivchennyam dat pozabiblijnih podij sinhronnih podiyam biblijnim Dzherela i metodiOdnim z osnovnih dzherel starodavnoyi hronologiyi ye eponimichni hronologichni tablici tobto spiski praviteliv iz zaznachennyam chasu yihnogo pravlinnya Tak isnuyut eponimichni spiski cariv Shumeru Vavilonu Assiriyi ta inshih krayin spisok afinskih arhontiv rimskih konsuliv Yihnya absolyutna hronologiya utochnyuyetsya zgaduvannyam u litopisah astronomichnih yavish kotri mozhna tochno datuvati Dlya biblijnoyi hronologiyi vazhlivij takozh vidlik chasu za erami Do nih napriklad nalezhit vvedena ellinskim carem z pochatku jogo pravlinnya 312 311 do n e U Staromu Zapoviti rol pochatku eri inodi graye data pobudovi Yerusalimskogo hramu V ellinistichnij period Eratosfen uviv obchislennya rokiv za olimpiadami Rimlyanin Varron uzakoniv Rimsku eru tobto obchislennya rokiv vid peredbachuvanoyi dati zasnuvannya Rimu bl 753 do n e Dati za eponimami j erami koriguyutsya za dopomogoyu materialnih pam yatok kulturi napisiv praviteliv tosho Zistavlyayuchi yih z danimi eponimichnih spiskiv astronomichnih sposterezhen povidomlennyami drevnih pismennikiv istoriki rekonstruyuyut zagalnu sinhronnu poslidovnist i datuvannya podij Ye skladnist u tomu sho u riznih narodiv rik pochinavsya v riznij chas Krim togo ye vidminnosti v eponimichinih spiskah oskilki isnuvali rizni pravila datuvannya caryuvannya Tak u Vaviloni period vid vstupu monarha na prestol do novogo roku nazivavsya pochatkom caryuvannya a pershij rik caryuvannya obrahovuvavsya z novogo roku Yegiptyani navpaki veli rahunok z momentu intronizaciyi Bagato cariv i praviteli pochinali rahunok ne z intronizaciyi a vid togo roku koli voni buli priznacheni spivpravitelyami Krim pismovih dzherel i materialnih pam yatok kulturi dlya vivchennya hronologiyi vikoristovuyetsya radiovuglecevij metod doslidzhennya hocha vin daye veliki timchasovi kolivannya Do nogo vdayutsya golovnim chinom pri vivchenni hronologiyi najdavnishoyi dopisemniyi istoriyi ProblemiProblemi starozavitnoyi hronologiyi Zvazhayuchi na vidminnist chislovih danih Prologu Knigi Buttya u Masoretskomu teksti ta Septuaginti napriklad za Masoretskim tekstom Lameh zhiv 777 rokiv a za LXX 753 pershi sprobi pobudovi najdavnishoyi hronologiyi ne dali yedinogo rezultatu Isnuvalo kilka dat stvorennya lyudini zaproponovanih svt Ipolitom Rimskim Klimentom Oleksandrijskim ta inshimi 3761 5509 5493 5508 do n e tosho Nini bilshist ekzegetiv vvazhaye sho Bibliya mistit ne naukovu a golovnim chinom simvolichnu hronologiyu vidnosit poyavu pershih lyudej do a pershih mist do 10 tisyacholittya do n e Yaksho okrugliti chislovi dani Masoretskogo tekstu i Septuaginti pochatok epohi patriarhiv vidnositsya priblizno do 2 tisyacholittya do R H Ce datuvannya vidobrazilo spravzhni istorichni perekazi Svidoctva kodeksu Hammurapi Nuzijskih tekstiv ta inshih pam yatok pokazuyut sho zvichayi opisani v Knizi Buttya vidpovidayut pochatku 2 tisyacholittya do n e a v piznishij chas voni znikayut Vih 12 40 41 obchislyuye chas perebuvannya izrayiltyan v Yegipti 430 rokami Odnak Septuaginta poshiryuye cej termin na ves patriarhalnij period tobto pochinayuchi z Avraama Na cij pidstavi ekzegeti svyatooteckogo periodu svt Ivan Zolotoustij svt Epifanij Kiprskij Avrelij Avgustin skorochuvali period perebuvannya v Yegipti do 200 rokiv Vidnosyachi chas Josifa do pravlinnya giksosiv bilshist novitnih bibleyistiv datuye pereselennya siniv Yakova do Yegiptu bl Shodo dati Vihodu isnuye dvi teoriyi Zgidno z pershoyu za osnovu datuvannya slid prijnyati vkazivku 3 Car 6 1 pro te sho Vihid vidbuvsya za 480 rokiv do pobudovi Yerusalimskogo hramu Hram buv pobudovanij v 4 j rik pravlinnya Solomona bl 966 do n e Otzhe Vihid povinen buti datovanij bl 1446 Prote ryad istorichnih mirkuvan dozvolyaye rozglyadati 480 yak simvolichne chislo 40 h 12 a Vihid vidnesti do kincya 13 stolittya do n e Najbilsh bezperechnoyu ye starozavitna hronologiya periodu sho pochalasya z poyavi monarhiyi Odnak i tut zalishayetsya bagato nez yasovanogo Istoriki mayut lishe okremi sinhronni dani z pozabiblijnih dzherel sho dozvolyayut utochnyuvati biblijnu hronologiyu Sered nih zgadka biblijnih podij v pam yatkah Assiriyi Vavilonu Yegiptu Vivchennyu hronologiyi mizhzapovitnogo periodu dopomagayut materiali ellinistichnoyi literaturi epigrafiki ta arheologiyi a takozh tvori Josipa Flaviya Problemi novozavitnoyi hronologiyi U zagalnih risah hronologiya podij opisanih v Yevangeliyah i Diyannyah ta vidobrazhenih u poslannyah dosit yasna Zemne zhittya Hrista Spasitelya pripadaye na 1 u tretinu 1 stolittya Propovid apostoliv Petra i Pavla ta poyava Cerkov u krayinah Seredzemnomor ya vid Yerusalimu do Rimu pripadaye na 30 ti 60 ti roki 1 stolittya Sho zh stosuyetsya okremih podij to v yihnomu datuvanni zalishayetsya nizka spirnih pitan Data Rizdva Hristovogo Obidva yevangelisti sho rozpovidayut pro Rizdvo kazhut sho Hristos narodivsya za caryuvannya Iroda Mt 2 1 Lk 1 5 Pershu sprobu tochnishe vstanoviti datu Rizdva zrobiv Kliment Oleksandrijskij Vin vidnis cyu podiyu za 194 roki do smerti imperatora Kommoda yakij pomer v 192 roci Stromati I 21 Potim rimskij monah Dionisij Malij pomer bl 540 pracyuyuchi za doruchennyam Papi nad pashaliyami vidnis Rizdvo do 753 roku pislya zasnuvannya Rimu za tradicijnoyu Varronovogo datuvannya Cya data stala zagalnoprijnyatim pochatkom hristiyanskoyi eri Odnak zgodom z yasuvalosya sho Dionisij pomilivsya na kilka rokiv Zgidno z Josifom Flaviyem u rik smerti Iroda stalosya misyachne zatemnennya Drevn XVII 6 4 a rozrahunki astronomiv pokazali sho vono malo misce u berezni 4 do n e Otzhe Hristos narodivsya ne piznishe cogo chasu Z Mf mozhna vivesti sho Rizdvo zdijsnilosya ne v rik smerti Iroda a prinajmni rokiv za dva do cogo Mt 2 16 Nepryamim pidtverdzhennyam dati 7 6 do n e stala gipoteza astronoma Keplera kotrij vvazhav sho rizdvyana zirka oznachaye zblizhennya Yupitera j Saturna u suzir yi Rib Primitno sho retelne sposterezhennya za cimi planetami zafiksovano v klinopisnih vavilonskih tablicyah opublikovanih v 1925 shodoznavcem Paulem Shnabelem tablici vidnosyatsya do 7 do n e Pitannya pro Kviriniyevij perepis zgadanij u Lk 2 2 zalishayetsya vidkritim oskilki z dokumentiv vidomij lishe odin perepis Kviriniya provedenij u 6 roci Na dumku Lagranzha yevangelist hotiv skazati sho perepis zgadana nim buv do pravlinnya Kviriniya Inshi ekzegeti pripuskayut sho Kvirinij praviv u Siriyi dvichi yak pro ce mozhlivo svidchit napis znajdenij u 1764 u Tivoli Data Hreshennya Gospodnogo Yev Luka vkazuye sho pochatok propovidi Hrestitelya pripadalo na 15 j rik caryuvannya Tiberiya koli Pontij Pilat praviv Yudeyeyu U cej chas Isusovi Hristu bulo blizko 30 rokiv Lk 3 1 23 15 j rik pravlinnya Tiberiya padaye na period z serpnya 28 roku po serpen 29 roku U Remzi vvazhav sho rahunok slid vesti ne z vocarinnya Tiberiya a z togo momentu koli Avgust zrobiv jogo spivpravitelem Yaksho tak to v Lk mayutsya na uvazi 25 26 roki Vidomo sho Pilat buv prokuratorom blizko 10 rokiv i buv vidklikanij nezadovgo do smerti Tiberiya v 37 roci Otzhe najbilsh pravdopodibnoyu datoyu Hreshennya Gospodnogo bude pochatok 27 roku Nezabarom pislya Hreshennya yudeyi govorili Gospodu sho Hram buduvavsya 46 rokiv In 2 20 a rekonstrukciya Hramu bula rozpochata Irodom na 18 mu roci jogo caryuvannya tobto 19 do n e Drevn XV 11 Tomu besida Spasitelya z yudeyami povinna bula vidbuvatisya blizko 27 roku Trivalist sluzhinnya Gospoda Rozpovid sinoptikiv stvoryuye vrazhennya sho propovid Hristova trivala blizko roku abo navit menshe u toj chas yak z 4 go Yevangeliya mozhna vivesti sho yiyi trivalist bula bilshoyu nepovni chotiri roki yak vvazhaye Yevsevij Kesarijskij u Cerkovnij istoriyi I 10 Odnak u sinoptikiv nemaye tochnoyi vkazivki na odin rik Dosit vidznachiti sho v Mk 6 39 movitsya pro zelenu vesnyanu travu hocha mova jde ne pro tu vesnu koli vidbulosya Rozp yattya U Lk 10 38 jdetsya pro vidvidini Gospodom budinku zadovgo do Jogo ostannoyi podorozhi do Yerusalimu sho pobichno pidtverdzhuye hronologiyu Joana Data Rozp yattya Yevangeliye Diyannya ta odnostajne Peredannya Cerkvi svidchat sho smertnij virok Gospodu vinis Pontij Pilat Otzhe Rozp yattya ne moglo vidbutisya piznishe 37 koli Pilat buv zmishenij Ostannij tizhden zemnogo zhittya Isusa zbigsya z dnyami starozavitnoyi Pashi Zgidno z Joanom Pashi tobto 14 nisana pripadav togo roku na p yatnicyu i same cogo dnya Gospod buv rozp yatij 18 28 19 14 Cyu datu mozhna vvazhati najbilsh pravdopodibnoyu Shodo roku Rozp yattya yednosti dumok sered ekzegetiv ne dosyagnuto Astronomichni obchislennya pokazuyut sho pid chas pravlinnya Pilata peredden Pashi mig zbigatisya z p yatniceyu u 27 30 i 33 ale nemaye vpevnenosti v tomu sho todishnij kalendar buv dosit tochnim Najpravdopodibnishoyu datoyu zazvichaj nazivayut 30 Yaksho vrahuvati peredbachuvanu datu Rizdva Gospod buv rozp yatij na 36 abo 37 j rik Svogo zemnogo zhittya Svyatij Irenej Lionskij odnak vvazhaye sho Jomu bulo bilshe 40 Proti yeresej II 22 Cya dumka zasnovana na In 8 56 57 bagatma ekzegetami ne podilyayetsya Hronologiya apostolskoyi epohi Obchislyuyetsya za svidchennyami samogo Novogo zapovitu ta pozabiblijnih dzherel Sered ostannih ye kilka yaki dayut najnadijnishi dati sho sluzhat opornimi punktami dlya hronologichnih vikladok Pislya svogo navernennya apostol Pavlo tri roki proviv u Nabateyi Araviyi pislya chogo povernuvsya v Damask de jogo namagavsya zaareshtuvati namisnik carya Areti Gal 1 17 2 Kor 11 32 Vidomo sho imperator Gaj Kaligula postupivsya Areti Damaskom blizko 37 a v 40 Areta pomer Otzhe tilki u ci tri roki mogla mati misce sproba zaareshtuvati apostola a jogo navernennya zdijsnilosya za tri roki do ciyeyi sprobi Strata ap Yakova Zevedeyevogo i aresht ap Petra u Yerusalimi vidbulisya u rik smerti Iroda Agrippi I Diyi 12 tobto navesni 44 U Diyi 18 12 i dali rozpovidayetsya pro te sho ap Pavlo buv privedenij na sud do prokonsula Ahajyi Znajdenij u 1905 delfijskij napis vkazuye sho Gallion praviv Ahajyeyu v 51 52 Apostol Pavlo perebuvav pid vartoyu v Kesariyi pri prokuratorah Feliksi j Festi Diyi 23 24 24 27 Za danimi Josifa Flaviya i Tacita praviv u 52 58 a Porcij Fest u 58 61 abo 60 62 Apostol Pavlo vidpravivsya do Rimu blizko 61 Rozpovid Diyan ne mozhe tyagnutisya dali 63 roku oskilki zgidno z Tacitom Annali XV 44 u 64 spalahnulo pershe goninnya na hristiyan v Rimi pro kotre yevangelist Luka ne zgaduye Zgidno z Josifom Flaviyem Drevn XX 9 apostol Yakiv brat Gospodnij buv pobitij kaminnyam pislya smerti Festa ale do pributtya v Yerusalim novogo prokuratora Albina tobto blizko 62 roku Biblijni hronologichni tabliciIsnuyut pevni vidminnosti u periodizaciyi biblijnoyi hronologiyi mizh hristiyanstvom ta tradicijnim yudayizmom osoblivo stosovno periodu pislya Hrista Biblijna istoriya ohoplyuye periodi Shist dniv tvorinnya vid pochatku stvorennya svitu do stvorennya pershoyi lyudini Adama vid Adama do Potopu vid Potopu do narodzhennya Isusa vid Potopu do Vihodu z Yegiptu vid Vihodu z Yegiptu do Zavoyuvannya Hanaanu period Suddiv period Pershogo Hramu pochatok periodu Drugogo Hramu vid narodzhennya Isusa Hrista do drugogo prishestya Isusa Hrista vid narodzhennya Isusa do apostola Pavla u hristiyanstvi a takozh proroctva shodo majbutnogo rozvitku svitu azh do prihodu Mesiyi v yudayizmi druge prishestya Isusa Hrista strashnij sud voskresinnya mertvih Pokolinnya vid Adama do Avraama Patriarh Tora ta Vulgata Septuaginta Rik narodzhennya vid Stvorennya Adama Vik do narodzhennya sina Rik smerti vid Stvorennya Adama Rokiv zhittya Rik narodzhennya vid Stvorennya Adama Vik do narodzhennya sina Rik smerti vid Stvorennya Adama Rokiv zhittya Doba tvorinnya But 5 1 32 Adam 0 130 930 930 0 230 930 930 Set Shet 130 105 1042 912 230 205 1142 912 Enos Enosh 235 90 1140 905 435 190 1340 905 Kinan Kenan 325 70 1235 910 625 170 1535 910 Magalaliyel Magalal yil 395 65 1290 895 795 165 1690 895 Yared 460 162 1422 962 960 162 1922 962 Enoh Hanoh 622 65 987 365 1122 165 1487 365 Mafusayil Metushelah 687 187 1656 969 1287 187 2256 969 Lameh 874 182 1651 777 1474 188 2227 753 Noj Noah 1056 500 502 2006 950 1662 502 2612 950 1656 Vsesvitnij potop 2262 Doba rozselennya But 11 10 26 Sim Shem do 1558 100 2158 600 2164 100 2764 600 Arfaksad Arpahshad 1658 35 2096 438 2264 135 2729 465 Kayinam 2399 130 2859 460 Shelah Sala 1693 30 2126 433 2529 130 2989 460 Ever Yever 1723 34 2187 464 2659 134 3163 504 Falek Peleg 1757 30 1996 239 2793 130 3132 339 Reu Ragav 1787 32 2026 239 2923 132 3262 339 Serug Seruh 1819 30 2049 230 3055 130 3385 330 Nahor 1849 29 1997 148 3185 79 3393 208 Terah Farra 1878 130 2083 205 3264 130 3469 205 Avraam 1948 100 2123 175 3394 100 3569 175 Patriarhi i perebuvannya v Yegipti Podiya Masoretska tradiciya Tradiciya Septuaginti vid Sotvorinnya svitu za Grigorianskim kalendarem vid Sotvorinnya svitu za Grigorianskim kalendarem Stvorennya svitu ta Adama 0 3761 0 5509 Vsesvitnij potop 1656 2104 2262 3247 Narodzhennya Evera 1723 2037 2659 397 vid Potopu 2850 Vavilonska vezha 1996 1764 2792 530 vid Potopu 2717 Narodzhennya Avraama 1948 1812 3394 1132 vid Potopu 2115 Soyuz Boga s Avraamom 2018 1742 3464 2045 Pereselennya Avraama v Hanaan 2023 1737 3469 2040 Znishennya Sodomskogo pyatigradiya 2047 1713 3493 2016 Narodzhennya Isaaka 2048 1712 3494 2015 Zhertvoprinesennya Isaaka 2085 1675 3531 1978 Narodzhennya Yakova 2108 1652 3554 1955 Prodazh Josipa bratami v rabstvo 2216 1544 3662 Pochatok rabstva 1847 Pereselennya rodini Yakova u Yegipet 2238 Pochatok rabstva 1522 3684 1825 Narodzhennya Mojseya 2368 1392 4012 1497 Vihid z Yegiptu 2448 210 rokiv v rabstvi 1312 4092 430 rokiv v rabstvi 1417 Hronologiya istoriyi davnogo Izrayilya Podiya Masoretska tradiciya Septuaginta Istorichna hronologiya vid Sotvorinnya svitu za Grigorianskim kalendarem vid Sotvorinnya svitu za Grigorianskim kalendarem za Grigorianskim kalendarem Vihid z Yegiptu ta daruvannya Tori 2448 1312 4092 1417 Vtorgnennya v Hanaan 2488 1272 4132 1377 Period suddiv 2516 2870 1244 890 4160 e 4460 e 1340 e 1040 e Pochatok pravlinnya carya Davida 2884 876 4488 1021 1007 Pochatok pravlinnya carya Solomona 2924 836 4528 981 971 Zavershennya budivnictva Hramu Solomona 2935 487 r vid Vihidu 825 4539 447 r vid Vihidu 970 960 Rujnuvannya Hramu Solomona 3338 422 4922 587 587 Deklaraciya Kira 3390 370 4971 538 538 Chudo Purimu 3405 355 5036 473 473 Zavershennya budivnictva Drugogo Hramu 3412 348 4993 516 516 Zavoyuvannya Yudeyi Aleksandrom Makedonskim 3442 318 5177 332 332 Ostatochne formuvannya skladu Tanahu 3460 300 Pokolinnya vid Avraama do Davida Patriarh Yevrejska tradiciya Hristiyanska tradiciya po Septuaginti Istorichna hronologiya vid Sotvorinnya svitu za Grigorianskim kalendarem vid Sotvorinnya svitu za Grigorianskim kalendarem za Grigorianskim kalendarem Avraam 1948 2123 1813 1638 3394 3569 2115 1940 Isaak 2048 2228 1712 1532 3494 3674 2015 1835 Yakiv 2108 2255 1652 1505 3554 3701 1955 1808 Yuda Iehuda 2195 2314 1565 1446 3641 3760 1868 1749 Perec Fares Hecron Hacron Aram Ram Aminadav Nahshon Naasson Salmon Boaz Vooz 2793 967 Oved Ovid Yessej Ishaj David 2854 2924 906 836 4458 4528 1051 981 Period carstv Ob yednane Izrayilske carstvo David bl 965 do n e Solomon Shlomo bl 968 do n e 928 do n e Yudejske carstvo Izrayilske carstvo Rovoam Rehav am 928 911 Yerovoam I Iorov am 928 907 Aviya Aviyam 911 908 Nadav 907 906 Asa 908 867 Vaasa Ba sha 906 883 Ela 883 882 Zimri Zamvrij 882 Omri Amvrij 882 871 Josafat Iyehoshafat 870 846 Ahav 873 852 Ahaziya 853 851 Joram Iyehoram 851 843 Ohoziya Ahaziya 843 842 Joram Yegoram 851 842 Gofoliya Ataliya 842 836 Yegu Iyehu 842 814 Joas Iyehoash 836 798 Joahaz Iyehoahaz 817 800 Amasiya Amaciya 798 769 Joas Iyehoash 800 784 Uzziya Oziya Azariya 785 733 Yerovoam II Iorov am 788 747 Jotam Iotam 759 743 Zahariya Zhariya 747 Shallum 747 Ahaz 743 727 Menahem Manayim 747 737 Pekahiya 737 735 Pekah 735 732 Yezekiya Hizkiyahu 727 698 Osiya Hoshea 732 724 Manasiya Menashe 698 642 Amon 641 640 Josiya Ioshiyahu 639 609 Joahaz Iyehoahaz 609 Joakim Iyehoyakim 608 598 Joahin Iyegoyahin 597 Sedekiya Cidkiyahu 596 586Div takozhBibliya Bibleyistika Biblijna istoriya Biblijna arheologiya Biblijna geografiya Biblijnij kalendar Isagogika HronologiyaPosilannyaSajti Literatura Klimishin I A Kalendar i hronologiya Moskva 1985 Lopuhin A P Biblejskaya istoriya Vethogo Zaveta 3 e izd Monreal 1986 arhiep Averkij Chetveroevangelie razdel Evangelie ot Ioanna Moskva 2000 Arhim Aleksij God Rozhdestva Spasitelya i Vifleemskaya zvezda Strannik 1914 12 prot Alfeev P I Perepis Kviriniya kak neizgladimyj istorich dokument neoproverzhimoj dostovernosti evangel sobytij Rozhdestva Ryazan 1915 arhim vposl mitr Anatolij Grisyuk Delfijskaya nadpis i ee znachenie dlya H ap Pavla TKDA 1913 1 Bikerman E H drevnego mira M 1975 prot Bogdashevskij D H knigi Deyanij Apostolskih TKDA 1911 1 Vvedenskij D I Patriarh Iosif i Egipet Serg Pos 1914 gl 3 Gladkov B I Opyt razrabotki voprosa o posledovatelnosti evangel sobytij Pg 1915 Glubokovskij N N O Kvirinievoj perepisi po svyazi ee s Rozhdestvom Hristovym K 1913 Glubokovskij N N H Vethogo i Novogo Zaveta TKDA 1910 6 7 8 1911 3 6 7 8 prot Grechulevich V O vremeni pokloneniya volhvov v poryadke evangel sobytij Strannik 1869 12 Dobrotvorskij V I Biblejskaya H v svyazi s H drevnih narodov po novejshim issledovaniyam PO 1877 t II 5 Drozdov N K voprosu o soglashenii bibl svidetelstv s dannymi assiriologii TKDA 1896 8 Eleonskij N O st Dorra Sravnenie bibl tekstov s sargonidskimi letopisyami PO 1864 1 s 59 60 diak Kudryavcev A N Soglashenie evangel povestvovanij o sobytiyah stradaniya i pogrebeniya Gospoda nashego Iisusa Hrista HCh 1867 t I II Lebedev D A Den rozhdeniya Hristova po H sv Ippolita Rimskogo HCh 1915 1 Lopuhin A P Kvirinieva perepis v ego kn Prilozheniya uchenyh izyskanij v Bibl istorii NZ SPb 1895 gl 2 Luchickij K I V k rom godu rodilsya Iisus Hristos HCh 1838 t 4 Melihov V O vremeni rozhdeniya Iisusa Hrista ViR 1913 18 Muretov M D Narodoperepis v epohu rozhdeniya Gospoda PTO 1884 34 Muretov M D Zvezda volhvov PO 1884 t II 5 6 Muretov M D V kakom godu rodilsya Gospod nash Iisus Hristos PTO 1885 35 Nekrasov A A God Rozhdestva i krestnyh stradanij Gospoda nashego Iisusa Hrista PS 1886 t I Neobhodimost H pri izuchenii svyash istorii ChOLDP 1876 3 Skaballanovich M O zvezde volhvov K 1912 Spasskij I A Issledovanie bibl H K 1857 Turaev B A Istoriya drevnego Vostoka L 1936 t 1 gl Hronologiya svyash Fomenko Kl Mesto i vremya kresheniya Gospodnya VCh 1881 2 Hronologiya EE t 15 F R Biblejskaya H ChOLDP 1874 2 3 5 7 Efrosman A M K voprosu o proishozhdenii nashego letoischisleniya v kn Istoriko astronomich issledovaniya M 1984 vyp 17 Yakimov N S Opyt soglasheniya bibl svidetelstv s pokazaniyami pamyatnikov klinoobraznyh pismen HCh 1884 t II Yanusov N Vopros o vremeni i obstoyatelstvah Rozhdestva Hristova ViR 1911 24 Edwards O The Time of Christ A Chronology of the Incarnation Hudson N Y 1990 NCCS p 150 55 898 901 ODCC p 284 PCB p 70 72 728 32 RGG Bd 1 S 1812 18

Дата публікації:
Топ