Йоахаз

Йоаха́з (івр. יְהוֹאָחָז‎ той, якого зміцнює Бог, † 801 або 798 до н. е.) — цар Ізраїлю, син і наступник Єгу, що правив Самарією 17 років (Біблія: 4Цар 13: 1). Час його правління визначають як 815—801 до н. е., 814—798 до н. е., або 817—801 до н. е.. Як покарання за своє ідолопоклонство він зазнав нападу Газаїла і Венадада, царів сирійських, що з усієї його величезної армії залишилося тільки 50 вершників, 10 колісниць і 10 000 воїнів. Його спадкоємець — Йоас, відібрав у сирійців втрачені батькові землі. (4Цар 13:25).

Йоахаз івр. יהואחז‏‎‎‎‏‎‎‎‎
Йоахаз
11-й Цар Ізраїлю
815 — 801 до н. е.
Попередник:	Єгу
Спадкоємець:	Йоас
Народження:	9 століття до н. е.
Смерть:	801 до н. е.(-801)
Країна:	Ізраїльське царство
Батько:	Єгу
Діти:	Йоас

Примітки

1. На думку дослідника Вільяма Фоксвела Олбрайта (William Foxwell Albright)
2. Стаття Joahas. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL).
3. Edwin Richard Thiele: The Mysterious Numbers of the Hebrew Kings. Kregel, 1994, , р. 10 (стаття Jehoahaz)
4. William Foxwell Albright
5. Edwin Richard Thiele, там само.

Посилання

http://www.jewishencyclopedia.com/articles/8558-jehoahaz [ 23 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Царі Ізраїлю
Попередник: Єгу	Йоахаз Правління: 814 до н. е. — 798 до н. е.	Наступник: Йоас