Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вульга та лат Biblia Vulgata Загальноприйнята Біблія латинський переклад Біблії з IV століття здійснений переважно святи

Вульгата

Вульгата

Вульга́та (лат. Biblia Vulgata «Загальноприйнята Біблія») — латинський переклад Біблії з IV століття, здійснений переважно святим Ієронімом зі Стридону, який замінив різні варіанти латинських перекладів Біблії (Vetus Latina), які існували до того часу.

image
Святий Ієронім Стридонський. (Караваджо)
image
Vulgata Sixtina

На кінець IV століття виникла потреба в єдиному, достовірному латинському тексті Біблії: переклад було доручено Ієроніму, найбільшому знавцю Біблії та секретарю папи Дамасія I. Оскільки Ієронім чудово володів грецькою мовою, латиною і мав значні знання івриту, у 386 році Ієронім перебрався у Вифлеєм і понад 20 років працював над перекладом Старого й Нового Заповітів латинською мовою. Він почав з Нового Заповіту і переклав його з грецької, а згодом Старий Заповіт — з грецької і з івриту. Зроблений Ієронімом переклад Біблії став нормативним латинським текстом, який отримав назву Вульгата.

Тридентський собор (1546) затвердив текст Біблії Ієроніма — і Вульгата увійшла у загальний вжиток на Заході як офіційний переклад, обов'язковий для Римо-католицької церкви. Уперше Вульгата видана за Сікста V, під заголовком: «Biblia sacra vulgatae editionis» (Рим, 1590, див. обкл. справа); потім перевидавалася Григорієм XIV, Климентом VIII та ін. Протягом століть Вульгата служила джерелом усіх перекладів Біблії західноєвропейськими мовами.

З 1979 року існує виправлена версія ().

Див. також

Посилання

  • Вульгата [ 15 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
  • Вульгата // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 206.
  • Вульгата; Клементина // 255 Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 103; 255. — .
  • Текст Вульгати латиною [ 22 серпня 2010 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Вульґата [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 218. — 1000 екз.
  • Pierre-Maurice Bogaert: La Bible latine des origines au Moyen Age. Aperçu historique, état des questions. In: Revue théologique de Louvain, Том. 19 (1988), Ст. 137—159.(фр.)



image Це незавершена стаття з біблеїстики.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vulga ta lat Biblia Vulgata Zagalnoprijnyata Bibliya latinskij pereklad Bibliyi z IV stolittya zdijsnenij perevazhno svyatim Iyeronimom zi Stridonu yakij zaminiv rizni varianti latinskih perekladiv Bibliyi Vetus Latina yaki isnuvali do togo chasu Svyatij Iyeronim Stridonskij Karavadzho Vulgata Sixtina Na kinec IV stolittya vinikla potreba v yedinomu dostovirnomu latinskomu teksti Bibliyi pereklad bulo dorucheno Iyeronimu najbilshomu znavcyu Bibliyi ta sekretaryu papi Damasiya I Oskilki Iyeronim chudovo volodiv greckoyu movoyu latinoyu i mav znachni znannya ivritu u 386 roci Iyeronim perebravsya u Vifleyem i ponad 20 rokiv pracyuvav nad perekladom Starogo j Novogo Zapovitiv latinskoyu movoyu Vin pochav z Novogo Zapovitu i pereklav jogo z greckoyi a zgodom Starij Zapovit z greckoyi i z ivritu Zroblenij Iyeronimom pereklad Bibliyi stav normativnim latinskim tekstom yakij otrimav nazvu Vulgata Tridentskij sobor 1546 zatverdiv tekst Bibliyi Iyeronima i Vulgata uvijshla u zagalnij vzhitok na Zahodi yak oficijnij pereklad obov yazkovij dlya Rimo katolickoyi cerkvi Upershe Vulgata vidana za Siksta V pid zagolovkom Biblia sacra vulgatae editionis Rim 1590 div obkl sprava potim perevidavalasya Grigoriyem XIV Klimentom VIII ta in Protyagom stolit Vulgata sluzhila dzherelom usih perekladiv Bibliyi zahidnoyevropejskimi movami Z 1979 roku isnuye vipravlena versiya Div takozhPerekladi Bibliyi Zahidne hristiyanstvo Shidne hristiyanstvo Lanselot Graal takozh vidomij yak Vulgata Codex Cavensis Toledskij kodeksPosilannyaVulgata 15 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Vulgata Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 206 Vulgata Klementina 255 Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 103 255 ISBN 978 966 439 921 7 Tekst Vulgati latinoyu 22 serpnya 2010 u Wayback Machine DzherelaVulgata 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 218 1000 ekz Pierre Maurice Bogaert La Bible latine des origines au Moyen Age Apercu historique etat des questions In Revue theologique de Louvain Tom 19 1988 St 137 159 fr Ce nezavershena stattya z bibleyistiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ