Перші згадки про українських козаків зустрічаються в історичних джерелах 80–90-их років XV ст., йшлося про населення (центральної України), яке ходило на різні промисли («в уходи») — полювання, рибальство, видобуток солі, селітри або займалося охоронною службою на кордоні між князівством Литовським і Кримським ханством.
Етнічно складалися переважно зі слов'ян. У похованнях Нижнього Подніпров'я післямонгольського періоду виявлено також ознаки сармато-салтівської групи, що пов'язана із давніми болгарами, народів Кавказу та монголоїдні ознаки, проте частка останніх є незначною. Українське козацтво виникло фактично на фронтирі слов'янського та кочівничого світів.
«…окаянний Миндикерей: послав чотирьох цариків із сорока тисячами татарів; і положилися при Бузську, а загони по Волині і Поділлю розпустили, скрізь огнем і мечем пустошачи землю. У той то лихий рік і почалися на Україні козаки... Жигмонт-король, хотячи оддячити, послав Прецлава Лянцькорунського збирати люд і так само татарам пакостити. Той же, зібравши охотників кілька сот, пішов із ними аж під Білогород і там забрав множество товару, і коней, і овець татарських і турецьких, та й повернувся назад. Татари ж бо і турки, зібравшись, гналися за ними і настигли їх аж під Очаковом, і билися з ними; та наші поразили їх і з великим добитком та в доброму здоров'ї повернулися. По тім козаками нареклися.»
«Ці воїни, часто своїм союзникам допомагаючи, а паче Грекам у війнах з їхніми ворогами, перейменовані Царем Грецьким Константином Мономахом з Козарів на Козаків, — і та назва назавжди вже у них залишилась.»: «…а Козарами всіх тих, що їздили верхи на конях та верблюдах і чинили набіги; а сю назву дістали зрештою і всі воїни слов'янські, вибрані з їх же породи для війни та оборони вітчизни, якій служили у власній збруї, комплектуючись та переміняючись також своїми родинами. Та коли у пору війни виходили вони поза свої межі, то інші цивільного стану мешканці давали їм підмогу, і задля цього заведена була у них складка громадська, чи податок, прозваний нарешті з обуренням Даниною Козарам.»
Автором «хозарського міфу», сформованого за (часів виступу) І. Мазепи і спрямованого супроти ідей сарматизму та загальноросійської ідеї, вважається твір Грабянки. У той же час, у своїх «Пактах та Конституціях прав і вольностей Війська Запорозького», аналогічну концепцію використано П. Орликом. Міф мав використовуватися у якості аргументу на користь тогочасного турецько-кримсько-українського союзу. До 2-ї половини XVIII ст. втратив свою популярність через вплив ідей Просвітництва, які ставили нові вимоги перед історичною наукою. Не менш важливим було з'ясування питання стосовно самих хозар. Їх інтеграція в схему козацької історії у низки авторів була пов'язана з уявленням про слов'янське походження хозарів, а воно було поставлено під сумнів.
Супроти таких гучних генеалогій українців протиставилися вповні реальні замітки про утворення козаччини старших письменників. Так популярний в Україні Бєльский, оповівши про похід Лянцкоронського під Білгород, вважав це історичним початком козаччини, підносив, що вона розпочалася з охочих людей, яких зібрав Лянцкоронський. З боку росіян мали місце версії про чорних клобуків як предків черкас. Як поляки, так і росіяни подібним міфотворенням намагалися позбавити українців претензій на спадковість від часів Русі. З початком XVI століття термін «козак» щодо мешканців і добичників з Черкас та інших наддніпрянських замків поступово поширився у Великому князівстві Литовському й отримав вжиток, незалежний від свого походження та первісного значення.
В Україні
На загал, козаки були місцевим населенням, організованим для захисту південних кордонів від нападів військ Османської імперії та її васалів (князями), які на той час володіли землями по Дніпро. С. Плохій на початковому етапі формування відзначав значний відсоток білорусів. Ряд істориків визначали за пращурів козацтва бродників, берладників, та болохівців. Першими козацькими гетьманами літописці та пізніші історики називають черкаського та канівського старосту — Остафія Дашкевича і хмільницького старосту — Прецлава Лянцкоронського. Також згадується Юрій Пац.
В польських письмових джерелах саме слово «козак» стосовно українських козаків з'явилося в 1516 рр. опісля спільного військового походу Дашкевича та Лянцкоронського супроти білгородської орди: вслід за нападом ногайців в 1515 р. на українські землі вони спустошують їх кочовища до самого Білгорода. Король Сигізмунд дипломатично вибачився за їхні дії перед ханом і сказав, що це було не військо, а козаки, вживши для цього слово кримськотатарського походження, яке перед тим вживав сам хан, виправдовуючи пограбування земель його підлеглими. З цього часу разом з назвою запорожці, а ще раніше черкаси, в польських письмових джерелах почали використовувати також назву козаки.
На той час існувало принаймні два основні типи руського козакування:
Богоугодна експропріація незаконно зароблених іновірцями статків та майна — діяльність озброєних загонів козаків, які, часом під проводом місцевих урядників, часом проти їхньої волі, нападали на купців і посланців, що перетинали степ, на ногайські орди та османські фортеці у Північному Причорномор'ї. Таким чином козацтво стало вітчизною банітованихшляхтичів, професійних вояків і шукачів пригод не тільки з князівства Литовського, а й з Корони Польської, Московського царства та інших сусідніх держав.
Промислове уходництво — промисел ватаг уходників що, як правило, вирушали вниз Дніпром аж до порогів та розташованих ще нижче плавнів, де займалися рибальством, мисливством, бджільництвом тощо. На зиму вони, зазвичай, поверталися додому або до укріплених фортець (середнього Подніпров'я). Оскільки місцеві старости з козацьких промислів стягали податки вони намагалися якомога рідше з ’являтися в старостинських замках, створюючи власні укріплення («городки», «січі») у місцях свого підприємництва. За умов небезпечного степового кордону, уходники мали бути добре озброєні й готові захищати себе від нападів степовиків, а інколи й самі чинили грабунки в степу.
Різниця між козаками-вояками та козаками-промисловиками була досить умовною, і одна категорія легко перетворювалася на іншу. На загал їх об'єднував потяг до особистої свободи, яку їм гарантував степовий кордон.
Передумови виникнення
Причини появи козацтва як своєрідної військово-господарської організації прикордонної людності полягали у зовнішньополітичних обставинах, які склалися в степах північного Причорномор'я в останній чверті XV ст.
Наприкінці XV ст. Османська імперія зруйнувала Візантію та захопила генуезьку Каффу (зараз Феодосія) в Криму та Аккерман (зараз Білгород-Дністровський) в Буджаку. Завдяки чому посилюються кримськотатарські напади на руські (українські) землі. Кримське ханство ставши васалом Османської імперії почало здійснювати спустошливі напади передусім на Поділля та Волинь. Для оборони від кримськотатарських нападів на Правобережжі по Кучманському та Чорному шляхах виникає низка замків: Брацлав, Кам'янець, Бар, Сатанів, Меджибіж, Жванець, Зіньків, Вінниця. Основним завданням старост цих замків, була оборона території від кримського війська. Ці ж старости для оборони замків використовували також місцеве населення. А жителі таких міст як Черкаси, Канів організовували самостійно під керівництвом Отамана нагляд за бродами, через які кримські татари переходили на українські землі, як-то: Кременчук, Гербедеїв Ріг, Тавань, Очаків та інші.
В 1478Кримське ханство визнало верховну владу османського падишаха. Одразу після цього почалися постійні напади на українські землі пов'язані з Менглі Ґераєм. На землях які належали ВКЛ будуються кримсько-турецькі укріплення Очаків та Тягиня. Південний кордон, який за часів Семена Олельковича йшов по Чорному морі, відсувається далеко на північ. За часів правління Менглі Ґерая напади відбувались майже щороку. В 1482 українські землі в степах були спустошені. Перед цим було повністю спустошене Лівобережжя і перетворене на пустку до останньої чверті XVI ст. Тоді ж був захоплений і розгромлений Київ, а воєвода Іван Ходкевич разом з сім'єю захоплений в полон, з якого він більше не повернувся. Землі Київщини були спустошені поза Рось.
Як організована військова сила, яка відіграла роль в історії русько-українських земель, що входили до складу ВКЛ та Польського королівства, а пізніше Речі Посполитої, козаки з'являються у письмових історичних джерелах на самому початку 16 ст. Першим гетьманом запорожців був черкаський та канівський староста — овруцький шляхтич Остафій Дашкевич.
1508 Остафій Дашкевич перший раз випробував запорожців в бою проти кримських татар, разом з їх отаманом Павлюком. До цього часу запорожці зимою перебували в своїх домівках, а на весну, коли кримські татари розпочинали свої грабіжницькі походи, вони збиралися на островах біля перевозів, через які кримське військо просувалося на територію українських земель. На цей час вони обирали собі одного або кілька старших, які керували ними під час військового походу. Називали себе вони — Черкаси. Пізньою осінню вони знову повертались до своїх домівок. До Остафія Дашкевича козаки об'єднувалися в курені, а курені самі обирали своїх отаманів. Під час військової служби повітові хорунжі наглядали за озброєнням, в їх відомстві знаходилися також повітові корогви, вони проводили реєстрацію; під час військових походів повітові хорунжі давали знати куреням, де проходить збір в похід. Збори відбувались в Білих межах поміж Борзною, Ніжином, Конотопом або в Крилові за Дніпром. Козаків, зібраних для військового походу, ділили на полки, полки на сотні і тоді більшою кількістю голосів вибирали командувачів тільки на час походу. На територіях, прилеглих до Кримського ханства, інколи самовільно обирали старшого і здійснювали напади на Кримське ханство.
Острів Хортиця був назначений Дашкевичем, як місце зберігання зброї, на цьому острові було засноване табірне життя. Запорожці називали своє житло на острові — Січ. Всередині Січ була поділена на окремі курені, якими управляли Курінні Отамани, Отаманами управляла Старшина і всіма козаками на острові Кошовий Отаман і всіма козаками в країні — Гетьман (Військовий Отаман). Фактично Остафій Дашкевич був першим Гетьманом, до нього Гетьмани були тимчасові, тобто обиралися лише на період військових походів. Небезпечний шлях на острів і небезпека перебування там, призвело до того, що там не було жінок. Таким чином постала прикордонна міліція, яка мала велике значення для Польського королівства, оскільки вона діяла на найнебезпечнішому кордоні. Зимівником козацьким за часів Дашкевича було м. Чигирин.
Першим гетьманом правобережних козаків був хмільницький староста — шляхтич Предслав Лянцкоронський. За даними Михайла Литвина, за часів О. Дашкевича та П. Лянцкоронського кримське військо скоротилося на 30 000.
Адміністративний поділ
В 1386 Литовське князівство об'єдналось з Королівством Польським, тоді ж приєднано і Русь на однакових умовах: «Приймаємо і з'єднуємо, як рівних з рівними і вільних з вільними». Ці права підтверджувались пізніше і ін. королями під назвою «Пакту Конвента». Тоді для трьох народів були затверджені посади трьох Гетьманів. На утримання Гетьманів були виділенні староства та рангові землі. Для руського Гетьмана резиденцією було місто Черкаси. Територіально руські землі, які належали ВКЛ, поділялись на 4 намісництва (воєводства) (Київське, Брацлавське, Волинське, Чернігівське) з повітами та Северію (Сіверським князівством).
На початку О. Дашкевич утворив п'ять полків з «охочих» (охочо-конних чи охочекомонних), які мешкали над ріками Самарою, Богом, Дністром.
Під час перемир'я з РП Хмельницький зібрав з лівого берега 60 000 війська і утворив 10 полків: Київ, Стародуб, Ніжин, Переяслав, Прилуки, Лубни, Гадяч, Миргород, Полтава. Усіх полків було 15.
З початку XVI ст. також існувало п'ять основних кордонів Запорожжя, де були влаштовані паланки: в Переволочній (зі сторони Гетьманщини), в Бахмуті (після 1730 р. біля Козловської фортеці, на лінії) зі сторони Слобідської землі, на р. Кальміус (зі сторони Донських козаків), біля Микитиниго перевозу або на Перевізці в Бузькому лимані навпроти фортеці Очаків (зі сторони Криму та Туреччини), в Гарді (зі сторони Речі Посполитої).
Гетьман Скоропадський скоротив козацькі полки до 10 (Київ, Стародуб, Лубни, Прилуки, Гадяч, Миргород, Переяслав, Ніжин, Полтава, Чернігів). Полки після скасування гетьманства були перетворені на карабінерів. 1784 з українських козаків були сформовані 10 регулярних кавалерійських полків, а з посполитих (земельників) — гренадери. Так було скасоване вільне військове козацьке товариство.
Під час козацько-польської війни, польська шляхта, не переставала нападати на землі Гетьманщини між р. Стиром, р. Случчю, р. Сожем та р. Прип'яттю. Козаки не хотіли терпіти цих безчинств та переселились в глиб Гетьманщини, і назвали свої поселення «слободами», які знаходились недалеко від Рибного Плеса (Острогозька), по ріках Дінцю, Ворсклі, Харків. Від нападів кочівників козаки укріпляли свої слободи та організували військо для самозахисту. Першими укріпленими слободами були: Харків, Суми, Охтирка, Острогозьк. За назвами цих укріплень були і названі три слобідських полки (Харківський, Сумський, Охтирський). Харківський полковник Донець збудував місто Ізюм і тоді Харківський полк поділився на Харківський та Ізюмський. Права слобідських полків були однаковими з Гетьманськими і знаходились під владою Гетьмана до часів гетьмана Самойловича. За сприяння Голіцина ці полки отримали кожний своє окреме управління.
Смолій В. А. (відп. ред.) Історія українського козацтва: У 2 томах: Том 2 [ 24 січня 2022 у Wayback Machine.] — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — 760 с. (6-7 с.)
Смолій, В. А.; Горобець, В. М.; Степанков, В. С.; Чухліб, Т. В. Витоки зовнішньої політики Війська Запорозького. Дипломатія на «межі світу»: міжнародні відносини та зовнішня політика Української держави (XVII ст. — 1750-ті рр.) — К.: «Amenhotep» 2016. — 320 с. — С. 167.
Козаки // Хрестоматія з історії України литовсько-польської доби: Навч. посібн. / упоряд. Тетяна Гошко; наук. ред. М. Капраль. — Л.: Вид-во Укр. Катол. ун-ту, 2011. — C. 351. — 685 с. —
Новікова Л. В. «Хозарський слід» в історії козацтва: до питання про зміну уявлень на зламі епох (на основі джерел раннього модерного періоду) [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.] / Л. Новікова // Чорноморська минувшина. — 2016. — Вип. 11. — С. 79.
. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 17 травня 2018.
Олександр Рігельман. Літописна оповідь про Малу Росію та її народ і козаків узагалі [ 25 грудня 2008 у Wayback Machine.]. — Київ: Либідь, 1994.
Hammerdörfer, Carl, Geschichte der Ukrainischen und Saporogischen Kosaken, nebst einigen Nachrichten von der Verfaßung und den Sitten derselben, 1789 [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Johann-Christian von Engel. Geschichte der Ukraine und der ukrainischen Kosaken, 1796 (Йоганн Християн Енґель. Історія України і українських козаків)
Plotho, Carl von, Die Kosaken oder Geschichte derselben von ihrem Ursprunge bis auf die Gegenwart, mit einer Schilderung ihrer Verfassung und ihrer Wohnplätze — Berlin: Braun [?], 1811 [ 15 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Усное повествованіе бившаго запорожца (Микити Коржа), Одеса, 1842 р.
Сементовский Н. Старина малороссийская, запорожская и донская. — С.-Петербург, 1846.
Семен Мышецкий. Исторія о козакахъ Запорожскихъ [ 23 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Москва: Университетской Типографіи, 1847.
Michał Gliszczyński, Apollon Aleksandrovich Skalkovskiĭ, Znaczenie i wewnętrzne życie Zaporoza podług Skalkowskiego ; oraz, Hetmani…, Warszawa, 1852.
Скальковський Аполлон. История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского (Исторія Новой Сѣчи или послѣдняго Коша Запорожскаго). — Т. І–III (1840; друге видання — 1846, третє — 1885—1886; сучасне перевидання — 1994)
Реестра всего войска запорожскаго после зборовскаго договора (16 октября 1649), издано О. М. Бодянским
Ukraina i Zaporoże czyli Historya Kozaków od pojawienia się ich w dziejach, do czasu ostatecznego przyłączenia do Rossyi. T. 1-2 | Czarnowski, Jan Nepomucen (1822—1894)
Д. Яворницкий. Вольности запорожских козаков. — Ст.-Петербургь, 1898.
Смолій, В. А.; Горобець, В. М.; Степанков, В. С.; Чухліб, Т. В. (2016). Витоки зовнішньої політики Війська Запорозького. Дипломатія на «межі світу»: міжнародні відносини та зовнішня політика Української держави (XVII ст. – 1750-ті рр.). – К.: «Amenhotep» 2016 – 320 с: 32—33.
Однороженко, Олег (2011). Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. — К.: Темпора, 2011. — 421 с. — .
Козацтво // Історія війн і збройних конфліктів в Україні: Енциклопедичний довідник / Авт.-упор.: О. І. Гуржій та ін. — К.: Видавництво гуманітарної літератури, 2004. — С. 235.
Войовничість // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 202-203. — 1000 екз.
Черкаси // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2048. — 1000 екз.
Ukrayinski kozaki kozacki vijska yaki pochatkovo buli organizovani zadlya oboroni Kiyivsko ruskih zemel sho uvijshli do skladu Velikogo Knyazivstva Litovskogo Ruskogo j Zhemajtijskogo vid stepovih ord u chasi totalnogo nastupu Shidnogo Svitu i Velikogo Stepu v mezhah hristiyansko musulmanskogo civilizacijnogo protistoyannya na tereni suchasnoyi Ukrayini Zgodom brali aktivnu uchast u vijnah z Moskovskim carstvom na boci Rechi Pospolitoyi a vid XVII st pid chas Vizvolnoyi vijni i suproti ostannoyi Nadali cherez superechki shodo vnutrishnogo ta zovnishnogo politichnogo kursu pid chas periodu sho otrimav nazvu Ruyina voyuvali u tomu chisli suproti odin odnogo perevazhno u soyuzi z riznimi susidnimi imperiyami do skladu yakih zreshtoyu buli inkorporovani Mapa Ricci Zannoni 1767 r Marka Ukrposhti 500 rokiv ukrayinskogo kozactva vvedena v obig 1 bereznya 1992 rokuKonvert pershogo dnya 500 rokiv ukrayinskogo kozactva z markoyu i shtempelemShtempel pershogo dnya pogashennya 500 rokiv ukrayinskogo kozactva Gerb Vijska Zaporozkogo z litopisu Grigoriya Grabyanki sho prisvyativ jomu pisnyu staroukr Vojska Zaporozkogo voyin znamenitij Pershi zgadki pro ukrayinskih kozakiv zustrichayutsya v istorichnih dzherelah 80 90 ih rokiv XV st jshlosya pro naselennya centralnoyi Ukrayini yake hodilo na rizni promisli v uhodi polyuvannya ribalstvo vidobutok soli selitri abo zajmalosya ohoronnoyu sluzhboyu na kordoni mizh knyazivstvom Litovskim i Krimskim hanstvom Etnichno skladalisya perevazhno zi slov yan U pohovannyah Nizhnogo Podniprov ya pislyamongolskogo periodu viyavleno takozh oznaki sarmato saltivskoyi grupi sho pov yazana iz davnimi bolgarami narodiv Kavkazu ta mongoloyidni oznaki prote chastka ostannih ye neznachnoyu Ukrayinske kozactvo viniklo faktichno na frontiri slov yanskogo ta kochivnichogo svitiv PohodzhennyaEtimologiya Dokladnishe Kozaki Etimologiya Vvazhayetsya sho termin kozaki shodo ruskogo naselennya Velikogo knyazivstva Litovskogo vpershe bulo vzhito 1492 roku v listuvanni velikogo knyazya z krimskim hanom yakij narikav na pohid kiyan ta cherkasciv pid Tyaginyu Takozh na kozakiv vin skarzhivsya moskovskomu knyazevi nastupnogo 1493 roku Sebto ukrayinske voyinstvo han narikav vidomim sobi krimskotatarskim tyurkskim slovom Kazak vilna nezalezhna lyudina shukach prigod burlaka Gustinskij litopis zgidno A Gvanyini okayannij Mindikerej poslav chotiroh carikiv iz soroka tisyachami tatariv i polozhilisya pri Buzsku a zagoni po Volini i Podillyu rozpustili skriz ognem i mechem pustoshachi zemlyu U toj to lihij rik i pochalisya na Ukrayini kozaki Zhigmont korol hotyachi oddyachiti poslav Preclava Lyanckorunskogo zbirati lyud i tak samo tataram pakostiti Toj zhe zibravshi ohotnikiv kilka sot pishov iz nimi azh pid Bilogorod i tam zabrav mnozhestvo tovaru i konej i ovec tatarskih i tureckih ta j povernuvsya nazad Tatari zh bo i turki zibravshis gnalisya za nimi i nastigli yih azh pid Ochakovom i bilisya z nimi ta nashi porazili yih i z velikim dobitkom ta v dobromu zdorov yi povernulisya Po tim kozakami nareklisya V toj samij chas malo misce piznishe visvitlennya pershimi doslidnikami istoriyi kozakiv Grabyanka Simonovskij Istoriya Rusiv pitannya pohodzhennya kozakiv vid hozariv kotri za yihnoyu gipotezoyu buli slov yanami z plemen yih dannikiv Pershij vijskovij kozackij pohid zgidno z nimi vidbuvsya v 948 r Pro cej pohid nibito pisav i Kostyantin VII Bagryanorodnij v Pro upravlinnya imperiyeyu Ci voyini chasto svoyim soyuznikam dopomagayuchi a pache Grekam u vijnah z yihnimi vorogami perejmenovani Carem Greckim Konstantinom Monomahom z Kozariv na Kozakiv i ta nazva nazavzhdi vzhe u nih zalishilas a Kozarami vsih tih sho yizdili verhi na konyah ta verblyudah i chinili nabigi a syu nazvu distali zreshtoyu i vsi voyini slov yanski vibrani z yih zhe porodi dlya vijni ta oboroni vitchizni yakij sluzhili u vlasnij zbruyi komplektuyuchis ta pereminyayuchis takozh svoyimi rodinami Ta koli u poru vijni vihodili voni poza svoyi mezhi to inshi civilnogo stanu meshkanci davali yim pidmogu i zadlya cogo zavedena bula u nih skladka gromadska chi podatok prozvanij nareshti z oburennyam Daninoyu Kozaram Avtorom hozarskogo mifu sformovanogo za chasiv vistupu I Mazepi i spryamovanogo suproti idej sarmatizmu ta zagalnorosijskoyi ideyi vvazhayetsya tvir Grabyanki U toj zhe chas u svoyih Paktah ta Konstituciyah prav i volnostej Vijska Zaporozkogo analogichnu koncepciyu vikoristano P Orlikom Mif mav vikoristovuvatisya u yakosti argumentu na korist togochasnogo turecko krimsko ukrayinskogo soyuzu Do 2 yi polovini XVIII st vtrativ svoyu populyarnist cherez vpliv idej Prosvitnictva yaki stavili novi vimogi pered istorichnoyu naukoyu Ne mensh vazhlivim bulo z yasuvannya pitannya stosovno samih hozar Yih integraciya v shemu kozackoyi istoriyi u nizki avtoriv bula pov yazana z uyavlennyam pro slov yanske pohodzhennya hozariv a vono bulo postavleno pid sumniv Suproti takih guchnih genealogij ukrayinciv protistavilisya vpovni realni zamitki pro utvorennya kozachchini starshih pismennikiv Tak populyarnij v Ukrayini Byelskij opovivshi pro pohid Lyanckoronskogo pid Bilgorod vvazhav ce istorichnim pochatkom kozachchini pidnosiv sho vona rozpochalasya z ohochih lyudej yakih zibrav Lyanckoronskij Z boku rosiyan mali misce versiyi pro chornih klobukiv yak predkiv cherkas Yak polyaki tak i rosiyani podibnim mifotvorennyam namagalisya pozbaviti ukrayinciv pretenzij na spadkovist vid chasiv Rusi Z pochatkom XVI stolittya termin kozak shodo meshkanciv i dobichnikiv z Cherkas ta inshih naddnipryanskih zamkiv postupovo poshirivsya u Velikomu knyazivstvi Litovskomu j otrimav vzhitok nezalezhnij vid svogo pohodzhennya ta pervisnogo znachennya V Ukrayini Na zagal kozaki buli miscevim naselennyam organizovanim dlya zahistu pivdennih kordoniv vid napadiv vijsk Osmanskoyi imperiyi ta yiyi vasaliv knyazyami yaki na toj chas volodili zemlyami po Dnipro S Plohij na pochatkovomu etapi formuvannya vidznachav znachnij vidsotok bilorusiv Ryad istorikiv viznachali za prashuriv kozactva brodnikiv berladnikiv ta bolohivciv Pershimi kozackimi getmanami litopisci ta piznishi istoriki nazivayut cherkaskogo ta kanivskogo starostu Ostafiya Dashkevicha i hmilnickogo starostu Preclava Lyanckoronskogo Takozh zgaduyetsya Yurij Pac V polskih pismovih dzherelah same slovo kozak stosovno ukrayinskih kozakiv z yavilosya v 1516 rr opislya spilnogo vijskovogo pohodu Dashkevicha ta Lyanckoronskogo suproti bilgorodskoyi ordi vslid za napadom nogajciv v 1515 r na ukrayinski zemli voni spustoshuyut yih kochovisha do samogo Bilgoroda Korol Sigizmund diplomatichno vibachivsya za yihni diyi pered hanom i skazav sho ce bulo ne vijsko a kozaki vzhivshi dlya cogo slovo krimskotatarskogo pohodzhennya yake pered tim vzhivav sam han vipravdovuyuchi pograbuvannya zemel jogo pidleglimi Z cogo chasu razom z nazvoyu zaporozhci a she ranishe cherkasi v polskih pismovih dzherelah pochali vikoristovuvati takozh nazvu kozaki Na toj chas isnuvalo prinajmni dva osnovni tipi ruskogo kozakuvannya Bogougodna ekspropriaciya nezakonno zaroblenih inovircyami statkiv ta majna diyalnist ozbroyenih zagoniv kozakiv yaki chasom pid provodom miscevih uryadnikiv chasom proti yihnoyi voli napadali na kupciv i poslanciv sho peretinali step na nogajski ordi ta osmanski forteci u Pivnichnomu Prichornomor yi Takim chinom kozactvo stalo vitchiznoyu banitovanih shlyahtichiv profesijnih voyakiv i shukachiv prigod ne tilki z knyazivstva Litovskogo a j z Koroni Polskoyi Moskovskogo carstva ta inshih susidnih derzhav Promislove uhodnictvo promisel vatag uhodnikiv sho yak pravilo virushali vniz Dniprom azh do porogiv ta roztashovanih she nizhche plavniv de zajmalisya ribalstvom mislivstvom bdzhilnictvom tosho Na zimu voni zazvichaj povertalisya dodomu abo do ukriplenih fortec serednogo Podniprov ya Oskilki miscevi starosti z kozackih promisliv styagali podatki voni namagalisya yakomoga ridshe z yavlyatisya v starostinskih zamkah stvoryuyuchi vlasni ukriplennya gorodki sichi u miscyah svogo pidpriyemnictva Za umov nebezpechnogo stepovogo kordonu uhodniki mali buti dobre ozbroyeni j gotovi zahishati sebe vid napadiv stepovikiv a inkoli j sami chinili grabunki v stepu Riznicya mizh kozakami voyakami ta kozakami promislovikami bula dosit umovnoyu i odna kategoriya legko peretvoryuvalasya na inshu Na zagal yih ob yednuvav potyag do osobistoyi svobodi yaku yim garantuvav stepovij kordon Peredumovi viniknennyaPrichini poyavi kozactva yak svoyeridnoyi vijskovo gospodarskoyi organizaciyi prikordonnoyi lyudnosti polyagali u zovnishnopolitichnih obstavinah yaki sklalisya v stepah pivnichnogo Prichornomor ya v ostannij chverti XV st Naprikinci XV st Osmanska imperiya zrujnuvala Vizantiyu ta zahopila genuezku Kaffu zaraz Feodosiya v Krimu ta Akkerman zaraz Bilgorod Dnistrovskij v Budzhaku Zavdyaki chomu posilyuyutsya krimskotatarski napadi na ruski ukrayinski zemli Krimske hanstvo stavshi vasalom Osmanskoyi imperiyi pochalo zdijsnyuvati spustoshlivi napadi peredusim na Podillya ta Volin Dlya oboroni vid krimskotatarskih napadiv na Pravoberezhzhi po Kuchmanskomu ta Chornomu shlyahah vinikaye nizka zamkiv Braclav Kam yanec Bar Sataniv Medzhibizh Zhvanec Zinkiv Vinnicya Osnovnim zavdannyam starost cih zamkiv bula oborona teritoriyi vid krimskogo vijska Ci zh starosti dlya oboroni zamkiv vikoristovuvali takozh misceve naselennya A zhiteli takih mist yak Cherkasi Kaniv organizovuvali samostijno pid kerivnictvom Otamana naglyad za brodami cherez yaki krimski tatari perehodili na ukrayinski zemli yak to Kremenchuk Gerbedeyiv Rig Tavan Ochakiv ta inshi V 1478 Krimske hanstvo viznalo verhovnu vladu osmanskogo padishaha Odrazu pislya cogo pochalisya postijni napadi na ukrayinski zemli pov yazani z Mengli Gerayem Na zemlyah yaki nalezhali VKL buduyutsya krimsko turecki ukriplennya Ochakiv ta Tyaginya Pivdennij kordon yakij za chasiv Semena Olelkovicha jshov po Chornomu mori vidsuvayetsya daleko na pivnich Za chasiv pravlinnya Mengli Geraya napadi vidbuvalis majzhe shoroku V 1482 ukrayinski zemli v stepah buli spustosheni Pered cim bulo povnistyu spustoshene Livoberezhzhya i peretvorene na pustku do ostannoyi chverti XVI st Todi zh buv zahoplenij i rozgromlenij Kiyiv a voyevoda Ivan Hodkevich razom z sim yeyu zahoplenij v polon z yakogo vin bilshe ne povernuvsya Zemli Kiyivshini buli spustosheni poza Ros OrganizaciyaDokladnishe Palanka Polkovij ustrij Getmanshini ta Slobidski kozacki polki Yak organizovana vijskova sila yaka vidigrala rol v istoriyi rusko ukrayinskih zemel sho vhodili do skladu VKL ta Polskogo korolivstva a piznishe Rechi Pospolitoyi kozaki z yavlyayutsya u pismovih istorichnih dzherelah na samomu pochatku 16 st Pershim getmanom zaporozhciv buv cherkaskij ta kanivskij starosta ovruckij shlyahtich Ostafij Dashkevich 1508 Ostafij Dashkevich pershij raz viprobuvav zaporozhciv v boyu proti krimskih tatar razom z yih otamanom Pavlyukom Do cogo chasu zaporozhci zimoyu perebuvali v svoyih domivkah a na vesnu koli krimski tatari rozpochinali svoyi grabizhnicki pohodi voni zbiralisya na ostrovah bilya perevoziv cherez yaki krimske vijsko prosuvalosya na teritoriyu ukrayinskih zemel Na cej chas voni obirali sobi odnogo abo kilka starshih yaki keruvali nimi pid chas vijskovogo pohodu Nazivali sebe voni Cherkasi Piznoyu osinnyu voni znovu povertalis do svoyih domivok Do Ostafiya Dashkevicha kozaki ob yednuvalisya v kureni a kureni sami obirali svoyih otamaniv Pid chas vijskovoyi sluzhbi povitovi horunzhi naglyadali za ozbroyennyam v yih vidomstvi znahodilisya takozh povitovi korogvi voni provodili reyestraciyu pid chas vijskovih pohodiv povitovi horunzhi davali znati kurenyam de prohodit zbir v pohid Zbori vidbuvalis v Bilih mezhah pomizh Borznoyu Nizhinom Konotopom abo v Krilovi za Dniprom Kozakiv zibranih dlya vijskovogo pohodu dilili na polki polki na sotni i todi bilshoyu kilkistyu golosiv vibirali komanduvachiv tilki na chas pohodu Na teritoriyah prileglih do Krimskogo hanstva inkoli samovilno obirali starshogo i zdijsnyuvali napadi na Krimske hanstvo Ostriv Horticya buv naznachenij Dashkevichem yak misce zberigannya zbroyi na comu ostrovi bulo zasnovane tabirne zhittya Zaporozhci nazivali svoye zhitlo na ostrovi Sich Vseredini Sich bula podilena na okremi kureni yakimi upravlyali Kurinni Otamani Otamanami upravlyala Starshina i vsima kozakami na ostrovi Koshovij Otaman i vsima kozakami v krayini Getman Vijskovij Otaman Faktichno Ostafij Dashkevich buv pershim Getmanom do nogo Getmani buli timchasovi tobto obiralisya lishe na period vijskovih pohodiv Nebezpechnij shlyah na ostriv i nebezpeka perebuvannya tam prizvelo do togo sho tam ne bulo zhinok Takim chinom postala prikordonna miliciya yaka mala velike znachennya dlya Polskogo korolivstva oskilki vona diyala na najnebezpechnishomu kordoni Zimivnikom kozackim za chasiv Dashkevicha bulo m Chigirin Pershim getmanom pravoberezhnih kozakiv buv hmilnickij starosta shlyahtich Predslav Lyanckoronskij Za danimi Mihajla Litvina za chasiv O Dashkevicha ta P Lyanckoronskogo krimske vijsko skorotilosya na 30 000 Administrativnij podil V 1386 Litovske knyazivstvo ob yednalos z Korolivstvom Polskim todi zh priyednano i Rus na odnakovih umovah Prijmayemo i z yednuyemo yak rivnih z rivnimi i vilnih z vilnimi Ci prava pidtverdzhuvalis piznishe i in korolyami pid nazvoyu Paktu Konventa Todi dlya troh narodiv buli zatverdzheni posadi troh Getmaniv Na utrimannya Getmaniv buli vidilenni starostva ta rangovi zemli Dlya ruskogo Getmana rezidenciyeyu bulo misto Cherkasi Teritorialno ruski zemli yaki nalezhali VKL podilyalis na 4 namisnictva voyevodstva Kiyivske Braclavske Volinske Chernigivske z povitami ta Severiyu Siverskim knyazivstvom Na pochatku O Dashkevich utvoriv p yat polkiv z ohochih ohocho konnih chi ohochekomonnih yaki meshkali nad rikami Samaroyu Bogom Dnistrom Ostafij Ruzhinskij zminiv ustrij kozakiv vin utvoriv 20 polkiv za mistami v kozhnomu z yakih bulo do 2000 kozakiv dav nazvi polkam za nazvami mist polki podiliv na tisyachi i sotni nazvav za nazvami mistechok Kiyivskij Chernigivskij Siverskij Pereyaslavskij Kanivskij Cherkaskij Chigirinskij Umanskij Korsunskij Braclavskij Kalnickij Kropiv yanskij Osteryanskij Mirgorodskij Poltavskij Gadyackij Nizhinskij Lubenskij Priluckij ta Vinnickij Polki buli skomplektovani z molodih kozakiv z okolic ta kureniv Polovina yih bula kinna ta znahodilisya v stepu polovina pisha i znahodilasya pri mistah Odyag i ozbroyennya buli v usih odnakove i zabezpechuvalos vono vlasnim koshtom Pid chas vijni kozaki otrimuvali platnyu Sich bula na o Horticya a zimivnik v Chigirini V 1576 r za ukazom Stefana Batoriya kilkist kozackih polkiv bula skorochena do 10 Kiyivskij Cherkaskij Chigirinskij Umanskij Korsunskij Kanivskij Cherkaskij Pereyaslavskij Gadyackij Bilocerkivskij Zimivnik okrim Chigirina buv takozh v Trahtemirovi Pid chas peremir ya z RP Hmelnickij zibrav z livogo berega 60 000 vijska i utvoriv 10 polkiv Kiyiv Starodub Nizhin Pereyaslav Priluki Lubni Gadyach Mirgorod Poltava Usih polkiv bulo 15 Z pochatku XVI st takozh isnuvalo p yat osnovnih kordoniv Zaporozhzhya de buli vlashtovani palanki v Perevolochnij zi storoni Getmanshini v Bahmuti pislya 1730 r bilya Kozlovskoyi forteci na liniyi zi storoni Slobidskoyi zemli na r Kalmius zi storoni Donskih kozakiv bilya Mikitinigo perevozu abo na Perevizci v Buzkomu limani navproti forteci Ochakiv zi storoni Krimu ta Turechchini v Gardi zi storoni Rechi Pospolitoyi Getman Skoropadskij skorotiv kozacki polki do 10 Kiyiv Starodub Lubni Priluki Gadyach Mirgorod Pereyaslav Nizhin Poltava Chernigiv Polki pislya skasuvannya getmanstva buli peretvoreni na karabineriv 1784 z ukrayinskih kozakiv buli sformovani 10 regulyarnih kavalerijskih polkiv a z pospolitih zemelnikiv grenaderi Tak bulo skasovane vilne vijskove kozacke tovaristvo Vijsko ZaporozkeDokladnishe Vijsko Zaporozke Nizove Geroyam Vizvolnoyi vijni Ukrayinskogo narodu Hmelnickij Krivonis ta Bogun Park Slavi Zhovti Vodi Sich Dokladnishe Zaporozka Sich Sich ukriplennya vijskova teritoriya z yakoyi zdijsnyuvalisya kozacki pohodi 1 V Sednivi na livij storoni Dnipra 2 V Kanevi na pravij storoni Dnipra 3 V Perevolochnij 4 Na Hortici 5 Na Tomakivci 6 V Mikitini 7 Stara Sich na rici Chortomlik do 1654 r 8 V Kamenci na pravij storoni Dnipra 9 V Oleshkah 10 Nova Sich na richci Pidpolnij GetmanshinaDokladnishe Getmanshina Ukrayina abo Krayina kozakiv VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES 1690 Vinchenco Mariya Koronelli Getmanshina za pravlinnya Bogdana Hmelnickogo ohoplyuvala zemli plosheyu ponad 200 tisyach km Zahidnij kordon vidpovidav zahidnij mezhi Braclavskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi pivnichnij i shidnij kordoni rubezham Kiyivskogo i Chernigivskogo voyevodstv Pivdenni zemli mezhuvali z Krimskim hanatom a pislya Vichnogo miru z kordonami Nizovogo kozactva U 1650 ih rokah kozacka derzhava deyakij chas kontrolyuvala chastinu Pivdennoyi Bilorusi Regioni Naddnipryanshina Livoberezhna Ukrayina Pravoberezhna Ukrayina Sivershina Zaporozhzhya Relyef Pridniprovska visochina Pridniprovska nizovina Richki Vorskla Gorin Dnipro Desna Prip yat Klimat Pomirno kontinentalnij klimatCej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2018 Slobidski kozakiDokladnishe Slobidski kozacki polki Pid chas kozacko polskoyi vijni polska shlyahta ne perestavala napadati na zemli Getmanshini mizh r Stirom r Sluchchyu r Sozhem ta r Prip yattyu Kozaki ne hotili terpiti cih bezchinstv ta pereselilis v glib Getmanshini i nazvali svoyi poselennya slobodami yaki znahodilis nedaleko vid Ribnogo Plesa Ostrogozka po rikah Dincyu Vorskli Harkiv Vid napadiv kochivnikiv kozaki ukriplyali svoyi slobodi ta organizuvali vijsko dlya samozahistu Pershimi ukriplenimi slobodami buli Harkiv Sumi Ohtirka Ostrogozk Za nazvami cih ukriplen buli i nazvani tri slobidskih polki Harkivskij Sumskij Ohtirskij Harkivskij polkovnik Donec zbuduvav misto Izyum i todi Harkivskij polk podilivsya na Harkivskij ta Izyumskij Prava slobidskih polkiv buli odnakovimi z Getmanskimi i znahodilis pid vladoyu Getmana do chasiv getmana Samojlovicha Za spriyannya Golicina ci polki otrimali kozhnij svoye okreme upravlinnya Div takozhZaporozki kozaki Morski pohodi zaporozkih kozakiv Kubanske kozacke vijsko Zadunajska sich Gajdamaki Kozacka garmata Vognem i mechem film Doroga na Sich film Getman film 2015 PrimitkiSmolij V A vidp red Istoriya ukrayinskogo kozactva U 2 tomah Tom 2 24 sichnya 2022 u Wayback Machine K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2007 760 s 6 7 s ISBN 966 518 398 2 Smolij V A Gorobec V M Stepankov V S Chuhlib T V Vitoki zovnishnoyi politiki Vijska Zaporozkogo Diplomatiya na mezhi svitu mizhnarodni vidnosini ta zovnishnya politika Ukrayinskoyi derzhavi XVII st 1750 ti rr K Amenhotep 2016 320 s S 167 Plohij 2006 s 35 36 40 41 Olga Utevska http visbio onu edu ua Visnik Odeskogo NU Biologiya Arhiv originalu za 21 lipnya 2018 Procitovano 11 bereznya 2018 Rudich T O Naselennya Serednogo Podniprov ya I II tis za materialami antropologiyi K Institut arheologiyi NAN Ukrayini 2014 298 s S 198 204 ISBN 978 966 02 6889 0 Kozaki Hrestomatiya z istoriyi Ukrayini litovsko polskoyi dobi Navch posibn uporyad Tetyana Goshko nauk red M Kapral L Vid vo Ukr Katol un tu 2011 C 351 685 s ISBN 978 966 8197 78 9 Kozak 25 bereznya 2022 u Wayback Machine Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t red L K Artemyeva K Naukova dumka 1985 T 2 495 s Pro pochatok kozakiv 3 chervnya 2018 u Wayback Machine Gustinskij litopis Fragmenti pereklad V I Krekotnya suchasnoyu ukrayinskoyu movoyu za spiskom 1670 r Derzhavna biblioteka SRSR im V I Lenina viddil rukopisiv f 205 118 Novikova L V Hozarskij slid v istoriyi kozactva do pitannya pro zminu uyavlen na zlami epoh na osnovi dzherel rannogo modernogo periodu 11 bereznya 2022 u Wayback Machine L Novikova Chornomorska minuvshina 2016 Vip 11 S 79 Arhiv originalu za 17 travnya 2018 Procitovano 17 travnya 2018 Odnorozhenko 2011 s 259 260 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2009 Procitovano 23 travnya 2018 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ukrayinske kozactvoV O Sherbak Kozactvo ukrayinske 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 408 ISBN 978 966 00 0692 8 Boplan G L de Opis Ukrayini 19 veresnya 2015 u Wayback Machine K 1990 Boplan Opisanie Ukrainy St Peterburg 1852 Oleksandr Rigelman Litopisna opovid pro Malu Rosiyu ta yiyi narod i kozakiv uzagali 25 grudnya 2008 u Wayback Machine Kiyiv Libid 1994 Hammerdorfer Carl Geschichte der Ukrainischen und Saporogischen Kosaken nebst einigen Nachrichten von der Verfassung und den Sitten derselben 1789 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Johann Christian von Engel Geschichte der Ukraine und der ukrainischen Kosaken 1796 Jogann Hristiyan Engel Istoriya Ukrayini i ukrayinskih kozakiv Plotho Carl von Die Kosaken oder Geschichte derselben von ihrem Ursprunge bis auf die Gegenwart mit einer Schilderung ihrer Verfassung und ihrer Wohnplatze Berlin Braun 1811 15 listopada 2021 u Wayback Machine Usnoe povestvovanie bivshago zaporozhca Mikiti Korzha Odesa 1842 r Sementovskij N Starina malorossijskaya zaporozhskaya i donskaya S Peterburg 1846 Semen Mysheckij Istoriya o kozakah Zaporozhskih 23 sichnya 2022 u Wayback Machine Moskva Universitetskoj Tipografii 1847 Michal Gliszczynski Apollon Aleksandrovich Skalkovskiĭ Znaczenie i wewnetrzne zycie Zaporoza podlug Skalkowskiego oraz Hetmani Warszawa 1852 Skalkovskij Apollon Istoriya Novoj Sechi ili poslednego Kosha Zaporozhskogo Istoriya Novoj Sѣchi ili poslѣdnyago Kosha Zaporozhskago T I III 1840 druge vidannya 1846 tretye 1885 1886 suchasne perevidannya 1994 Reestra vsego vojska zaporozhskago posle zborovskago dogovora 16 oktyabrya 1649 izdano O M Bodyanskim Ukraina i Zaporoze czyli Historya Kozakow od pojawienia sie ich w dziejach do czasu ostatecznego przylaczenia do Rossyi T 1 2 Czarnowski Jan Nepomucen 1822 1894 D Yavornickij Volnosti zaporozhskih kozakov St Peterburg 1898 Pakti i Konstituciyi Ukrayinskoyi kozackoyi derzhavi do 300 richchya ukladennya vidp red V A Smolij uporyad M S Trofimuk T V Chuhlib Lviv Svit 2011 440 s faksimile Plohij Sergij 2006 Nalivajkova vira Kozactvo ta religiya v rannomodernij Ukrayini Vidannya druge K Kritika 495 s ISBN 966 7679 86 1 Smolij V A Gorobec V M Stepankov V S Chuhlib T V 2016 Vitoki zovnishnoyi politiki Vijska Zaporozkogo Diplomatiya na mezhi svitu mizhnarodni vidnosini ta zovnishnya politika Ukrayinskoyi derzhavi XVII st 1750 ti rr K Amenhotep 2016 320 s 32 33 Odnorozhenko Oleg 2011 Ukrayinska ruska elita dobi Serednovichchya i rannogo Modernu struktura ta vlada K Tempora 2011 421 s ISBN 978 617 569 025 3 PosilannyaKozactvo za red I Z Pidkovi R M Shusta K Geneza 2001 ISBN 966 504 439 7 Kozactvo Istoriya vijn i zbrojnih konfliktiv v Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik Avt upor O I Gurzhij ta in K Vidavnictvo gumanitarnoyi literaturi 2004 S 235 Vojovnichist Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 202 203 1000 ekz Cherkasi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2048 1000 ekz