Вінницькі замки - це фортифікаційні споруди міста Вінниці, які слугували осередком оборони адміністрації Вінницького старости у XVI-XVIII ст. У структурі українського середньовічного та ранньмодерного міста замок був як правило один, або ж його функцію виконував оборонний двір, однак у випадку Вінниці відомі щонайменш три факти перенесения замку на нове місце. Попередній замок у цей час міг виконувати допоміжні функції, або ж не використовувався і занепадав.
Вінницькі замки | |
---|---|
49°13′ пн. ш. 28°28′ сх. д. / 49.217° пн. ш. 28.467° сх. д.Координати: 49°13′ пн. ш. 28°28′ сх. д. / 49.217° пн. ш. 28.467° сх. д. | |
Тип | замок |
Країна | Україна |
Розташування | Вінниця |
Будівник | Коріатович/Валентій Александр Калиновський |
Матеріал | камінь |
Перша згадка | XIV |
Будівництво | XIV/1613 — |
Стан | Два замки повністю знищені каменоломнями (1890) |
Вінницький замок (Україна) | |
Вінницький замок у Вікісховищі |
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (січень 2019) |
Поділля
Найдавніший період історії земель між Дністром і Богом. Відсутність центру об'єднання. Прилучення цих земель до сусідніх князівств. Побужжя й Пониззя, Татарщина. Нова назва — Поділля.
Зайнявши великий обшир земель, український народ, непомітним для нього самого процесом, упродовж не одного, може, століття виробив більш чи менш значні етнографічні особливості і роздався на окремі незалежні одно від одного племена, з різними назвами: Поляни, Сіверяни, Деревляни, Уличі, Тиверці, Дуліби. Землі, де він розселився, не були схожі між собою, майже кожна з них являла собою щось одрубне: одна дуже лісова, друга степова, одна горяна, друга — цілком рівна тощо Згадані українські племена почали формувати своє державне й політично-соціальне життя. В процесі цього формування вони позбавилися своїх чисто етнографічних назв, бере перевагу територіальний принцип: Київщина з Києвом, Чернігівщина з Черніговом, Волинь із Зясловом, Галицька земля з Перемишлем.
Такий вигляд українських земель вже цілком визначився наприкінці XI — на початку XII століття. Але та частина українських земель між Дністром та Богом, що за пізніших часів прибрала назву Поділля, не підлягла цьому загальному для інших українських земель процесові вироблення державного ладу. За давніх часів на цій території оселились Уличі та Тиверці: на них нападали Київські князі Олег та Ігор. В літописному оповіданні про похід Олега на Царгород згадуються в його війську і Тиверці з епітетом «толковини».
Більше після цього літописи не згадують про Уличів і Тиверців, сама назва їх щезає. Дехто гадає, що в назві нашого Тиврова зостався слід колишніх Тиверців. У X і XI ст. землі Уличів і Тиверців стають тереном, де з'являються мандрівні племена тюркського походження: Печеніги, Половці, Чорні Клобуки. У XII ст. на землі Уличів та Тиверців визначаються два особливі райони: один у стожищі Дністра і другий — у стожищі Богу. Землі наддністрянські входять цілком до складу Галицького князівства в XIII ст. Уличі й Тиверці не виробили свого державного строю, тоді ці землі прилучалися до Волинської області. Татарська навала в XIII ст. цілком змінила політичне становите земель між Дністром і Богом: й Пониззя (Наддністрянщина), й Побужжя признали над собою зверхність татарську, як кажуть наші історики, охоче. Приблизно коло цих часів назви Пониззя і Побужжя щезали, і починали вживати одної назви, що об'єднувала землі межи Дністром і Богом, — Поділля («літопис Биховця» — див. Антоновича, монографія, с. 124).
Вони (татари) вимагали тільки, щоб людність виплачувала призначену дань і не будувала ні одного укріплення, замку. Літопис, оповідаючи про події XIV ст., каже:
и тогды въ Подольской земли не былъ ни один городъ ни деревомъ рубленими, ни каменемъ будованими |
(літоп. від Даниловича).
У другій половині XIV ст. становище Поділля значно міняється. Року 1362 на берегах річки Сині Води (тепер Синюха на межі Херсонщини й Поділля) Ольґерд, великий князь Литовський, розбив татарське військо. Відтоді все Поділля перейшло під владу Литви. Коріатовичі (сини брата Ольґерда), як каже літопис
вси городи Подольскія умурували и всю Землю Подольскую осели |
Такими умурованими містами, за літописом, були: Скала, Черлений городок, Соколиць, Брацлав, Вениця (). Треба вважати, що Вінницю засновано в другій половині XIV ст., точної дати літописні джерела не дають.
Поділля у складі ВКЛ
Поділля під зверхністю Литовських князів. Заснування Вінницького замку при річці Віннички та відбудова нового замку на горі в Старому Місті: його будова та вигляд за актами ревізій 1545 та 1552 рр.
Певні відомості про Вінницький замок датовано початком XVI ст.: до того часу, починаючи від доби Коріатовичів, у літописах зустрічаються коротенькі звістки (тільки про його руйнування). Через брак певних відомостей про первісну історію Вінницького замку утворилися різноманітні погляди його дослідників. Пшеждецький гадає, що Коріатовичі збудували 2 замки: один на острові р. Бог, другий на горі близько річки.
Можна припустити, що Коріатовичі збудували у Вінниці замок саме при річці Вінничці, оскільки люстрація 1552 р. вказує, що замок на замковій горі збудовано біля 40 років тому, отже, очевидним є те, що місто без замку до початку відбудови замку на горі (у люстрації Вінницького замку 1552 р. місцем, де стояв Замок, визначають гору поблизу від Бога) не могло існувати, а значить у XVI ст. маємо перший факт перенесення замку з місця при гирлі р. Віннички до замкової гори Люстрації складено 1545 та 1552 рр., не можна стверджувати, що Коріатовичі збудували замок не в тім місці, де показують люстрації 16 ст. Люстрації 1545 та 1552 року нічого не говорять про якісь укріплення на острові при Богові. Нічого не згадує про такі укріплення Алессандро Ґваньїні, що описував Вінницький замок 1581 року; каже:
Вінниця — місто деревляне, вкупі з замком оточене валом коло річки Бога лежить |
Свідчення Ґваньїні стверджує: замок був не на острові, а там, де було розташовано саме місто, себто на горі. З наказу короля польського, Великого Литовського князя Сиґізмунда ІІ Авґуста на Волинь було виряджено комісію для ревізії замків Луцька, Володимира, Крем'янця, Вінниці, Брацлава, Житомира. До складу комісії входив біскуп луцький Єжи (Юрій) Фальчевський, державний секретар дяк Лев Пашей Тишкевич. 1545 р. залишили як результат своєї ревізії описи замків (Лев Пашей Тишкевич назвав «Пописи»). Через 7 років (в 1552 р.) було переведено нову ревізію 10 замків в українських землях, у тому числі й Вінницького замку. В описі Вінницького замку 1545 року є цікаві міркування про дефекти замку, про стан суспільства.
Опис замку, зроблений 1552 року, переважає опис 1545 року детальністю зібраних ревізією відомостей, їх точністю.
Вінницький замок збудований над річкою Богом, на скелястій горі, скеля від річки заввишки 20 саж., зі слів опису, прикра, неприступна. З другого боку була друга гора такої височини (недалеко від замкової гори) і, зауважує опис, «шкодлива может бить стрельба». Базуючись на так визначеній топографії замку, треба визнати місцем його ту гору над Богом, що на ній до недавнього часу був старогородський православний цвинтар (тепер закритий, збереглися надгробки, здебільшого дерев'яні). «Шкодливою» для замка горою в такому разі може бути гора, де тепер знаходиться єврейський цвинтар (височиною дорівнює замковій горі).
Можливо визнати «шкідливою» горою ту, що на ній стоїть старогородська церква: вона «ближче до замкової гори, ніж гора під єврейським цвинтарем та височиною майже така, як замкова». Замкова гора була окремим пасмом, що його відокремлювали яри з заходу від гори, де старогородська церква, зі сходу від гори з єврейським цвинтарем. Мешканці Старого Міста добре пам'ятають, що на місці теперішньої каменярні був замок, старожителі запевняють, що частина замкової гори, яку тепер зруйновано каменярнями, прямовисно спадала над водою. Замок займає площу в 24 сажні завдовжки, 20 з чвертю сажнів завширшки, себто коло 500 кв. сажнів. Тепер площа колишнього замку зменшилася (частину скелі знесено для добування каменю).
Стіни в замку були подвійні: одна з дубового дерева взруб, друга на віддаленні від неї на лікоть (себто на 3/4 аршина) з лозового плоту, обмащена глиною, між ними було насипано землі з піском. Таку конструкцію стін вважали найбезпечнішою, бо, як каже опис, коли стріляли з гармат, то ядро не могло пробити стіни. Поверх цих стін було збудовано такі самі стіни, покриті дубовим помостом, який в описі називається бланкуванням. В найголовніших місцях на верхніх стінах було 5 веж, одна башта над ворітьми (був в'їзд до замку перекладним мостом через рів). Башта була з подвійними дубовими стінами, всередині яких було насипано землі на пів'чверти п'яді. У вежах, башті пророблено було отвори, через які стріляли в нападників. До внутрішніх стін були прироблені прибудування для захисту майна, населення; коли нападали татари, кожне село мало свою окрему городню. Було 20 льохів для міщан, землян, як зауважено в описі, «на заховние». Не відомо, чи в льохах ховали тільки продукти, чи можна було сховатися людям. Замок був оточений ровом, через який в'їздили до замку тільки звідним мостом. В замку були: церква на честь Покрови, 2 світлиці, гридня у вежах, чотири земянські кліті, кухня, пивниця — все безпосередньо на землі. За стінами замка були стайня, кухня і, як подано в описі, «ізба чорна». Весь замок був оточений частоколом (острогом) з двома ворітьми. Одні на горі, за описом від «Браслава», значить на південь, другі внизу від мосту. Мостів було 2: один на Богові, другий на річці Вінниці. Коло того й другого були млини.
З опису видно, що у Вінницькому замку нічого не було збудовано з каменю або цегли ; цим пояснюється часте руйнування замку (зазнавав під впливом стихій — атмосферної води, вітрів: стіни скоро згнивають, вимагають безупинного ремонту, про що свідчать люстрації 1545 та 1552 рр.). Ось що пише ревізор в описі з 1545 р.:
немам чого хвалити, весь опал и синил и обмазанье все опадало, к тому...., і вельми мал. І деревом тонким роблен і еще не в замок стен и, праве би одне на все дири, і не вем инде так просто замок роблен бил як о тот здешній: не только людем в час пригоди од невільного неприятеля негде заперетися й оборони однось вчинити, але и бидла страшно запере-ти |
Але нова ревізія замка 1552 року, як показує опис, цих усіх хиб не знайшла, значить, було переведено гарний ремонт. Отаке будування замка з одного лише дерева пояснює той факт, що з Вінницького замку до наших часів залишилося нічогісінько.
Для охорони замку було 2 гармати (за описом «дело снежаное») завдовжки дві по 11 п'ядів, а третя 10, ядра їхні були з гусяче яйце: крім того, було 20 гаківниць та 39 аркебузів — для тих і других було заготовлено по кілька сотень куль. На бланкуваннях, себто на дахах стін, напоготові лежало досить колів, каміння і коловин. Ці засоби оборони цілком нагадують часи передісторичні. В описі 1552 р. нічого не зауважено про гарнізон, який повинен був захищати замок. Але Грушевський стверджує, що у замку був часами гарнізон, так звані драби і, крім того, невеличкі загони ста-ростинських служебників. Хоч не визначає кількості ні перших, ні других.
Описи Вінницького Замку ревізорів 1545 і 1552 рр. справляють сумне враження. Впадає на око цілком незрозуміла недбайливість, байдужість замкової адміністрації, на чолі якої стояв староста. Веж у Замку було п'ять, але стріляти з них не можна було зовсім, бо, каже опис, «окни тесни, только перед себе с них видно». Виходить, що ці вежі дарма було збудовано. Потім, згідно з описом, гармат було три, а гарматів усього два, а не три, як би належало.
Спалили Замок Татари при нападі на Вінницю 1580 р. й більш його в цім місті не відновляли. За часів Витовта Вінницький Замок був спалений, лише не Витовтом, татарами. В грамоті Подільського князя Свидригайла від 1431 р. було, між іншим, зауважено:
штож великий князь Витольд послал бил Богдана Микулинського з войском своїм на Татаре, котрого за Браславлем Татарове убили і вторгнувши у повит Браславский шкоди немалое учинили и Замок Винницкій добувши спалили |
Цей факт відносять до 1424 року.
У складі РП
Другий період в історії Замка. Його будова та вигляд за інвентарем 1604 р. Роль замків за часів козаччини та гайдамаччини. Ліквідація замка з приєднанням Поділля до Російської Держави.
В 1580 р. татари напали на Вінницю, спалили замок. Після цієї катастрофи Замок на горі на Старому Місті більш не відновлювався, новий Замок почали будувати на острові на Богові (другий період в історії Вінницького Замку). Замок на острові коло Богу збудував староста Богуш Корецький в 1596 р. Збудований Б.Корецьким замок недовго проіснував, згорів дощенту. Новий Замок там же, на острові, був збудований брацлавським і вінницьким старостою Валентієм Александром Калиновським власним коштом, доглядом. Про вигляд нового Замку дає відомості інвентар, складений 1604 р. у присутності В. А. Калиновського, переданий до його рук. Згідно з цим документом, було насипано могилу (в оригіналі польському «коріес»), навколо неї річка Бог. На могилі деревляна огорожа (паркан) зі всіх боків, посередині замкової площі хата, навпроти неї комора, де хоронилася зброя, коло комори башти, від мосту брама; усі будинки старі, погнили, обшарпані. Було кільканадцять шляхетських комор. Міст до Замку кепський. З бойового знаряддя визначає дві гармати на лафетах та 46 гаківниць, кулі й порох до них. Під замком був, як сказано, двір для короля, оточений частоколом, на цім дворі кілька світлиць, кухня, комора і будинок для ховання грошей.
Порівнюючи загальний вигляд цього острівного замку з тим, що в новому замку в конструкції першорядне значення дано могилі, валам, себто земляним укріпленням. Нема тут подвійних дерев'яних стін (з дерев'яним покриттям), веж, городень (у старому Замку було тридцять), зведення до мінімуму частини замку виникло з потреби краще забезпечувати замки від пожеж, що знищували попередні замки.
Островом, де був збудований замок, треба визнати острів між теперішніми залізними мостами, що з'єднують центральну частину Вінниці з Замостям. Острівний Замок не підлягав такому руйнуванню з боку татар, як попередній, зміг простояти більше як 200 років, до кінця XVIII ст. З початку XVII ст. змінилися загальні умови в українських землях — на сцену виступили козаки, стали дійсною охороною українських земель від нападів татарви, так би сказати, живою огорожею.
Козаки робили напади на кочовиська татарські, нападаючи на замки: 1545 року на чайках спустилися Дніпром, вночі взяли замок Очаків, декого вбили, забрали, що можна було, коней, іншу здобич. В цьому напрямку провадили свою діяльність Венжик Хмельницький, староста Предслав Лянцкоронський, канівський староста Остафій Дашкович, князь Дмитро Вишневецький (Байда).
Напади козаків стримували татар (вони рідше з'являються для спустошення, грабежу на Поділлі), настають бурхливі часи козацьких повстань. Поділля стихійно увійшло в загальну течію народного руху, стало тереном, на якому відбуваються у різні військові експедиції (в тому числі каральні).
Таку експедицію провів 1650 р. польський гетьман Марцін (Мартин) Калиновський з численним польським військом; почав похід від Дністра, страшно погромив Ямпіль, Шаргород, Красне, підступив до Вінниці (полкового пункту, штабного міста Кальницького полку — стала з округою після визволення України від Польщі за Богдана Хмельницького). Полковником у Вінниці був Іван Богун (користувався славою видатного вояка, великого митця на різні несподівані бойові хитрощі). Наміром М.Калиновського було подолати Івана Богуна, захопити його. Іван Богун, коли довідався, що з М.Калиновським іде сила війська, залишив у замку залогу (гарнізон), сам вийшов назустріч полякам: після першої сутички почав відступати, перейшов через річку, замкнувся в монастирі (православний Вознесенський монастир, розташований на північ від капуцинського; була школа, православна колегія, яку утворив Петро Могила, мав велику площу). Наміром Богуна було затримати під Вінницею Калиновського. Пока не підійде поміч від Хмельницького з Київщини. Іван Богун, втікаючи до монастиря, наказав зробити на Богові ополонки (це було взимку), накрити соломою. Поляки, почувши, що Іван Богун втік, пустилися доганяти через річку (багато попадало в ополонки, потопилося). М.Калиновський пробував здобути замок приступом: в сутичках пройшло кілька днів, коли довідався, що дійсно підходять козаки з Київщини на поміч Івану Богунові, кинувся тікати до Бару. Немає даних, які б свідчили, що бойові операції М.Калиновського в 1650 р. відбилися як-небудь шкідливо на Вінницькому замкові.
Після оповідань про похід М.Калиновського на Вінницю 1650 р. протягом цілих ста років не згадується Вінницький замок. 1750 р. за часів гайдамацьких рухів на Брацлавщині й Поділлі виступає Вінниця, її замок. Згідно з актами в липні 1750 р. вночі гайдамацький загін напав на Вінницький замок, де поховалися купці-євреї переважно з Хмільника зі своїм крамом. Гайдамаки позабирали весь крам у купців. Жодної кривди людям гайдамаки не робили, замку не руйнували, не підпалювали.
У складі Російської імперії
Замок залишався до кінця XVIII ст. (свідчить люстрація Замку 1789 р.). Крім того, на плані Вінниці, складеному наприкінці XVIII ст., зазначено на острові також земельні укріплення (складено після прилучення Поділля до Російської держави). Напис на плані такий:
Плян Брацлавського Наместничества уездного города Винници |
Зазначений план Вінниці складено не пізніше 1797 р. На плані намальовано острів на р. Богу у формі чотирикутника: від острова проведено дві рівнобіжні лінії як знак мосту і приєднаної до міста там само приблизно, де й теперішні залізні мости (через острів Фестивальний).
Остров, на котором разваленое укрепление, у нем содержится острог. |
Поділля 1793 р. увійшло до складу Російської держави, на півдні з'явилася Новоросія, Крим і все узбережжя Чорного моря прилучено було теж до Росії.
Опис замку
Громадські обов'язки щодо охорони й утримання Вінницького замку. Повинності селян натурою на користь замку. Вінницький замок після запровадження маґдебурзького права у Вінниці
В описі замку 1552 р. детально визначено різні повинності людності, ніде не згадано про те, щоб населення повинно було будувати замок. Через те треба вважати, що у Вінниці замок був разом із звідним мостом (узвоз) збудований самою державою. Решту будинків у замку — городні, кухню, стайню, хату, так звану чорну, два мости — все будувало, утримувало населення.
Щоб замковій адміністрації завжди мати напоготові людей, погрібних для різних робіт, до замку було приписано 5 сіл: П'ятничани, Мізяків, Супрунів, Конячин, Презуровці. Вінниця одержала привілей на маґдебурзьке право, що віддавало населенню міста до порядкування значну частину адміністраційних справ, майже цілком судові справи. Привілеї, розпорядження щодо замку часів до 1640 р. жодних змін не зазнали. Через постійний безгрошовий стан державної скарбниці Речі Посполитої польський уряд не міг давати людности які-небудь полегші навіть у справах, що звичаєм та законами зв'язані були з фінансовими витратами.
Вінницький замок існував 400 років, з них 200 років -на горі на Старому Місті, 200 років — на острові р. Бога
Попри те, що мав великі дефекти конструкції, управи, відігравав значну роль в охороні населення (людність ремонтувала, поновлювала його після всяких катастроф, руйнувань; свідчить, що населення бачило в ньому гарантію свого захисту).
Коло замку купчилося населення, він являв собою колонізаційну базу. Як доказ цього слід навести інтересну цитату з меморіяла барського старости Бернарда Претвича про часи на Поділлі в XVI ст. «Тих часів як Рів, Олчедаїв та Жван не були спустошені, воєвода Волонський перегнав їх за Дністер й оселив у себе, як поставлено Замок в Бару й стала та околиця залюднюватись, почали назад вертатись і ті, що перейшли у Волощину».
Замок у Вінниці мав таке значення для краю, як і Барський Замок, і коли населення в ній так побільшало, що йому стало тісно на Старому Місті й воно почало оселятися ще й за бурхливих часів на Новому Місті, на правім боці р. Бога, то це сталося в значній мірі через існування у Вінниці Замку.
Примітки
- Молчановский. Очерк известий о Подольской земле до 1434 г. (рос.)
Джерела і посилання
- [1]
- Микола Білінський «Вінницький замок», історичний нарис, 1926 р. [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Альманах Подільські Джерела «Історії золотої провінції» — Вінниця: «ПРАВДА АРТ», 2011. — С. 7-18.
Див. також
- П'ятничанський замок (Вінниця, Замок Горохольських)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vinnicki zamki ce fortifikacijni sporudi mista Vinnici yaki sluguvali oseredkom oboroni administraciyi Vinnickogo starosti u XVI XVIII st U strukturi ukrayinskogo serednovichnogo ta rannmodernogo mista zamok buv yak pravilo odin abo zh jogo funkciyu vikonuvav oboronnij dvir odnak u vipadku Vinnici vidomi shonajmensh tri fakti pereneseniya zamku na nove misce Poperednij zamok u cej chas mig vikonuvati dopomizhni funkciyi abo zh ne vikoristovuvavsya i zanepadav Vinnicki zamki49 13 pn sh 28 28 sh d 49 217 pn sh 28 467 sh d 49 217 28 467 Koordinati 49 13 pn sh 28 28 sh d 49 217 pn sh 28 467 sh d 49 217 28 467TipzamokKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaVinnicyaBudivnikKoriatovich Valentij Aleksandr KalinovskijMaterialkaminPersha zgadkaXIVBudivnictvoXIV 1613 StanDva zamki povnistyu znisheni kamenolomnyami 1890 Vinnickij zamok Ukrayina Vinnickij zamok u Vikishovishi Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2019 PodillyaNajdavnishij period istoriyi zemel mizh Dnistrom i Bogom Vidsutnist centru ob yednannya Priluchennya cih zemel do susidnih knyazivstv Pobuzhzhya j Ponizzya Tatarshina Nova nazva Podillya Zajnyavshi velikij obshir zemel ukrayinskij narod nepomitnim dlya nogo samogo procesom uprodovzh ne odnogo mozhe stolittya virobiv bilsh chi mensh znachni etnografichni osoblivosti i rozdavsya na okremi nezalezhni odno vid odnogo plemena z riznimi nazvami Polyani Siveryani Derevlyani Ulichi Tiverci Dulibi Zemli de vin rozselivsya ne buli shozhi mizh soboyu majzhe kozhna z nih yavlyala soboyu shos odrubne odna duzhe lisova druga stepova odna goryana druga cilkom rivna tosho Zgadani ukrayinski plemena pochali formuvati svoye derzhavne j politichno socialne zhittya V procesi cogo formuvannya voni pozbavilisya svoyih chisto etnografichnih nazv bere perevagu teritorialnij princip Kiyivshina z Kiyevom Chernigivshina z Chernigovom Volin iz Zyaslovom Galicka zemlya z Peremishlem Takij viglyad ukrayinskih zemel vzhe cilkom viznachivsya naprikinci XI na pochatku XII stolittya Ale ta chastina ukrayinskih zemel mizh Dnistrom ta Bogom sho za piznishih chasiv pribrala nazvu Podillya ne pidlyagla comu zagalnomu dlya inshih ukrayinskih zemel procesovi viroblennya derzhavnogo ladu Za davnih chasiv na cij teritoriyi oselilis Ulichi ta Tiverci na nih napadali Kiyivski knyazi Oleg ta Igor V litopisnomu opovidanni pro pohid Olega na Cargorod zgaduyutsya v jogo vijsku i Tiverci z epitetom tolkovini Bilshe pislya cogo litopisi ne zgaduyut pro Ulichiv i Tiverciv sama nazva yih shezaye Dehto gadaye sho v nazvi nashogo Tivrova zostavsya slid kolishnih Tiverciv U X i XI st zemli Ulichiv i Tiverciv stayut terenom de z yavlyayutsya mandrivni plemena tyurkskogo pohodzhennya Pechenigi Polovci Chorni Klobuki U XII st na zemli Ulichiv ta Tiverciv viznachayutsya dva osoblivi rajoni odin u stozhishi Dnistra i drugij u stozhishi Bogu Zemli naddnistryanski vhodyat cilkom do skladu Galickogo knyazivstva v XIII st Ulichi j Tiverci ne virobili svogo derzhavnogo stroyu todi ci zemli priluchalisya do Volinskoyi oblasti Tatarska navala v XIII st cilkom zminila politichne stanovite zemel mizh Dnistrom i Bogom j Ponizzya Naddnistryanshina j Pobuzhzhya priznali nad soboyu zverhnist tatarsku yak kazhut nashi istoriki ohoche Priblizno kolo cih chasiv nazvi Ponizzya i Pobuzhzhya shezali i pochinali vzhivati odnoyi nazvi sho ob yednuvala zemli mezhi Dnistrom i Bogom Podillya litopis Bihovcya div Antonovicha monografiya s 124 Voni tatari vimagali tilki shob lyudnist viplachuvala priznachenu dan i ne buduvala ni odnogo ukriplennya zamku Litopis opovidayuchi pro podiyi XIV st kazhe i togdy v Podolskoj zemli ne byl ni odin gorod ni derevom rublenimi ni kamenem budovanimi litop vid Danilovicha U drugij polovini XIV st stanovishe Podillya znachno minyayetsya Roku 1362 na beregah richki Sini Vodi teper Sinyuha na mezhi Hersonshini j Podillya Olgerd velikij knyaz Litovskij rozbiv tatarske vijsko Vidtodi vse Podillya perejshlo pid vladu Litvi Koriatovichi sini brata Olgerda yak kazhe litopis vsi gorodi Podolskiya umuruvali i vsyu Zemlyu Podolskuyu oseli Takimi umurovanimi mistami za litopisom buli Skala Cherlenij gorodok Sokolic Braclav Venicya Treba vvazhati sho Vinnicyu zasnovano v drugij polovini XIV st tochnoyi dati litopisni dzherela ne dayut Podillya u skladi VKLPodillya pid zverhnistyu Litovskih knyaziv Zasnuvannya Vinnickogo zamku pri richci Vinnichki ta vidbudova novogo zamku na gori v Staromu Misti jogo budova ta viglyad za aktami revizij 1545 ta 1552 rr Pevni vidomosti pro Vinnickij zamok datovano pochatkom XVI st do togo chasu pochinayuchi vid dobi Koriatovichiv u litopisah zustrichayutsya korotenki zvistki tilki pro jogo rujnuvannya Cherez brak pevnih vidomostej pro pervisnu istoriyu Vinnickogo zamku utvorilisya riznomanitni poglyadi jogo doslidnikiv Pshezhdeckij gadaye sho Koriatovichi zbuduvali 2 zamki odin na ostrovi r Bog drugij na gori blizko richki Mozhna pripustiti sho Koriatovichi zbuduvali u Vinnici zamok same pri richci Vinnichci oskilki lyustraciya 1552 r vkazuye sho zamok na zamkovij gori zbudovano bilya 40 rokiv tomu otzhe ochevidnim ye te sho misto bez zamku do pochatku vidbudovi zamku na gori u lyustraciyi Vinnickogo zamku 1552 r miscem de stoyav Zamok viznachayut goru poblizu vid Boga ne moglo isnuvati a znachit u XVI st mayemo pershij fakt perenesennya zamku z miscya pri girli r Vinnichki do zamkovoyi gori Lyustraciyi skladeno 1545 ta 1552 rr ne mozhna stverdzhuvati sho Koriatovichi zbuduvali zamok ne v tim misci de pokazuyut lyustraciyi 16 st Lyustraciyi 1545 ta 1552 roku nichogo ne govoryat pro yakis ukriplennya na ostrovi pri Bogovi Nichogo ne zgaduye pro taki ukriplennya Alessandro Gvanyini sho opisuvav Vinnickij zamok 1581 roku kazhe Vinnicya misto derevlyane vkupi z zamkom otochene valom kolo richki Boga lezhit Svidchennya Gvanyini stverdzhuye zamok buv ne na ostrovi a tam de bulo roztashovano same misto sebto na gori Z nakazu korolya polskogo Velikogo Litovskogo knyazya Sigizmunda II Avgusta na Volin bulo viryadzheno komisiyu dlya reviziyi zamkiv Lucka Volodimira Krem yancya Vinnici Braclava Zhitomira Do skladu komisiyi vhodiv biskup luckij Yezhi Yurij Falchevskij derzhavnij sekretar dyak Lev Pashej Tishkevich 1545 r zalishili yak rezultat svoyeyi reviziyi opisi zamkiv Lev Pashej Tishkevich nazvav Popisi Cherez 7 rokiv v 1552 r bulo perevedeno novu reviziyu 10 zamkiv v ukrayinskih zemlyah u tomu chisli j Vinnickogo zamku V opisi Vinnickogo zamku 1545 roku ye cikavi mirkuvannya pro defekti zamku pro stan suspilstva Opis zamku zroblenij 1552 roku perevazhaye opis 1545 roku detalnistyu zibranih reviziyeyu vidomostej yih tochnistyu Vinnickij zamok zbudovanij nad richkoyu Bogom na skelyastij gori skelya vid richki zavvishki 20 sazh zi sliv opisu prikra nepristupna Z drugogo boku bula druga gora takoyi visochini nedaleko vid zamkovoyi gori i zauvazhuye opis shkodliva mozhet bit strelba Bazuyuchis na tak viznachenij topografiyi zamku treba viznati miscem jogo tu goru nad Bogom sho na nij do nedavnogo chasu buv starogorodskij pravoslavnij cvintar teper zakritij zbereglisya nadgrobki zdebilshogo derev yani Shkodlivoyu dlya zamka goroyu v takomu razi mozhe buti gora de teper znahoditsya yevrejskij cvintar visochinoyu dorivnyuye zamkovij gori Mozhlivo viznati shkidlivoyu goroyu tu sho na nij stoyit starogorodska cerkva vona blizhche do zamkovoyi gori nizh gora pid yevrejskim cvintarem ta visochinoyu majzhe taka yak zamkova Zamkova gora bula okremim pasmom sho jogo vidokremlyuvali yari z zahodu vid gori de starogorodska cerkva zi shodu vid gori z yevrejskim cvintarem Meshkanci Starogo Mista dobre pam yatayut sho na misci teperishnoyi kamenyarni buv zamok starozhiteli zapevnyayut sho chastina zamkovoyi gori yaku teper zrujnovano kamenyarnyami pryamovisno spadala nad vodoyu Zamok zajmaye ploshu v 24 sazhni zavdovzhki 20 z chvertyu sazhniv zavshirshki sebto kolo 500 kv sazhniv Teper plosha kolishnogo zamku zmenshilasya chastinu skeli zneseno dlya dobuvannya kamenyu Stini v zamku buli podvijni odna z dubovogo dereva vzrub druga na viddalenni vid neyi na likot sebto na 3 4 arshina z lozovogo plotu obmashena glinoyu mizh nimi bulo nasipano zemli z piskom Taku konstrukciyu stin vvazhali najbezpechnishoyu bo yak kazhe opis koli strilyali z garmat to yadro ne moglo probiti stini Poverh cih stin bulo zbudovano taki sami stini pokriti dubovim pomostom yakij v opisi nazivayetsya blankuvannyam V najgolovnishih miscyah na verhnih stinah bulo 5 vezh odna bashta nad voritmi buv v yizd do zamku perekladnim mostom cherez riv Bashta bula z podvijnimi dubovimi stinami vseredini yakih bulo nasipano zemli na piv chverti p yadi U vezhah bashti prorobleno bulo otvori cherez yaki strilyali v napadnikiv Do vnutrishnih stin buli prirobleni pribuduvannya dlya zahistu majna naselennya koli napadali tatari kozhne selo malo svoyu okremu gorodnyu Bulo 20 lohiv dlya mishan zemlyan yak zauvazheno v opisi na zahovnie Ne vidomo chi v lohah hovali tilki produkti chi mozhna bulo shovatisya lyudyam Zamok buv otochenij rovom cherez yakij v yizdili do zamku tilki zvidnim mostom V zamku buli cerkva na chest Pokrovi 2 svitlici gridnya u vezhah chotiri zemyanski kliti kuhnya pivnicya vse bezposeredno na zemli Za stinami zamka buli stajnya kuhnya i yak podano v opisi izba chorna Ves zamok buv otochenij chastokolom ostrogom z dvoma voritmi Odni na gori za opisom vid Braslava znachit na pivden drugi vnizu vid mostu Mostiv bulo 2 odin na Bogovi drugij na richci Vinnici Kolo togo j drugogo buli mlini Z opisu vidno sho u Vinnickomu zamku nichogo ne bulo zbudovano z kamenyu abo cegli cim poyasnyuyetsya chaste rujnuvannya zamku zaznavav pid vplivom stihij atmosfernoyi vodi vitriv stini skoro zgnivayut vimagayut bezupinnogo remontu pro sho svidchat lyustraciyi 1545 ta 1552 rr Os sho pishe revizor v opisi z 1545 r nemam chogo hvaliti ves opal i sinil i obmazane vse opadalo k tomu i velmi mal I derevom tonkim roblen i eshe ne v zamok sten i prave bi odne na vse diri i ne vem inde tak prosto zamok roblen bil yak o tot zdeshnij ne tolko lyudem v chas prigodi od nevilnogo nepriyatelya negde zaperetisya j oboroni odnos vchiniti ale i bidla strashno zapere ti Ale nova reviziya zamka 1552 roku yak pokazuye opis cih usih hib ne znajshla znachit bulo perevedeno garnij remont Otake buduvannya zamka z odnogo lishe dereva poyasnyuye toj fakt sho z Vinnickogo zamku do nashih chasiv zalishilosya nichogisinko Dlya ohoroni zamku bulo 2 garmati za opisom delo snezhanoe zavdovzhki dvi po 11 p yadiv a tretya 10 yadra yihni buli z gusyache yajce krim togo bulo 20 gakivnic ta 39 arkebuziv dlya tih i drugih bulo zagotovleno po kilka soten kul Na blankuvannyah sebto na dahah stin napogotovi lezhalo dosit koliv kaminnya i kolovin Ci zasobi oboroni cilkom nagaduyut chasi peredistorichni V opisi 1552 r nichogo ne zauvazheno pro garnizon yakij povinen buv zahishati zamok Ale Grushevskij stverdzhuye sho u zamku buv chasami garnizon tak zvani drabi i krim togo nevelichki zagoni sta rostinskih sluzhebnikiv Hoch ne viznachaye kilkosti ni pershih ni drugih Opisi Vinnickogo Zamku revizoriv 1545 i 1552 rr spravlyayut sumne vrazhennya Vpadaye na oko cilkom nezrozumila nedbajlivist bajduzhist zamkovoyi administraciyi na choli yakoyi stoyav starosta Vezh u Zamku bulo p yat ale strilyati z nih ne mozhna bulo zovsim bo kazhe opis okni tesni tolko pered sebe s nih vidno Vihodit sho ci vezhi darma bulo zbudovano Potim zgidno z opisom garmat bulo tri a garmativ usogo dva a ne tri yak bi nalezhalo Spalili Zamok Tatari pri napadi na Vinnicyu 1580 r j bilsh jogo v cim misti ne vidnovlyali Za chasiv Vitovta Vinnickij Zamok buv spalenij lishe ne Vitovtom tatarami V gramoti Podilskogo knyazya Svidrigajla vid 1431 r bulo mizh inshim zauvazheno shtozh velikij knyaz Vitold poslal bil Bogdana Mikulinskogo z vojskom svoyim na Tatare kotrogo za Braslavlem Tatarove ubili i vtorgnuvshi u povit Braslavskij shkodi nemaloe uchinili i Zamok Vinnickij dobuvshi spalili Cej fakt vidnosyat do 1424 roku U skladi RPDrugij period v istoriyi Zamka Jogo budova ta viglyad za inventarem 1604 r Rol zamkiv za chasiv kozachchini ta gajdamachchini Likvidaciya zamka z priyednannyam Podillya do Rosijskoyi Derzhavi V 1580 r tatari napali na Vinnicyu spalili zamok Pislya ciyeyi katastrofi Zamok na gori na Staromu Misti bilsh ne vidnovlyuvavsya novij Zamok pochali buduvati na ostrovi na Bogovi drugij period v istoriyi Vinnickogo Zamku Zamok na ostrovi kolo Bogu zbuduvav starosta Bogush Koreckij v 1596 r Zbudovanij B Koreckim zamok nedovgo proisnuvav zgoriv doshentu Novij Zamok tam zhe na ostrovi buv zbudovanij braclavskim i vinnickim starostoyu Valentiyem Aleksandrom Kalinovskim vlasnim koshtom doglyadom Pro viglyad novogo Zamku daye vidomosti inventar skladenij 1604 r u prisutnosti V A Kalinovskogo peredanij do jogo ruk Zgidno z cim dokumentom bulo nasipano mogilu v originali polskomu kories navkolo neyi richka Bog Na mogili derevlyana ogorozha parkan zi vsih bokiv poseredini zamkovoyi ploshi hata navproti neyi komora de horonilasya zbroya kolo komori bashti vid mostu brama usi budinki stari pognili obsharpani Bulo kilkanadcyat shlyahetskih komor Mist do Zamku kepskij Z bojovogo znaryaddya viznachaye dvi garmati na lafetah ta 46 gakivnic kuli j poroh do nih Pid zamkom buv yak skazano dvir dlya korolya otochenij chastokolom na cim dvori kilka svitlic kuhnya komora i budinok dlya hovannya groshej Porivnyuyuchi zagalnij viglyad cogo ostrivnogo zamku z tim sho v novomu zamku v konstrukciyi pershoryadne znachennya dano mogili valam sebto zemlyanim ukriplennyam Nema tut podvijnih derev yanih stin z derev yanim pokrittyam vezh goroden u staromu Zamku bulo tridcyat zvedennya do minimumu chastini zamku viniklo z potrebi krashe zabezpechuvati zamki vid pozhezh sho znishuvali poperedni zamki Ostrovom de buv zbudovanij zamok treba viznati ostriv mizh teperishnimi zaliznimi mostami sho z yednuyut centralnu chastinu Vinnici z Zamostyam Ostrivnij Zamok ne pidlyagav takomu rujnuvannyu z boku tatar yak poperednij zmig prostoyati bilshe yak 200 rokiv do kincya XVIII st Z pochatku XVII st zminilisya zagalni umovi v ukrayinskih zemlyah na scenu vistupili kozaki stali dijsnoyu ohoronoyu ukrayinskih zemel vid napadiv tatarvi tak bi skazati zhivoyu ogorozheyu Kozaki robili napadi na kochoviska tatarski napadayuchi na zamki 1545 roku na chajkah spustilisya Dniprom vnochi vzyali zamok Ochakiv dekogo vbili zabrali sho mozhna bulo konej inshu zdobich V comu napryamku provadili svoyu diyalnist Venzhik Hmelnickij starosta Predslav Lyanckoronskij kanivskij starosta Ostafij Dashkovich knyaz Dmitro Vishneveckij Bajda Napadi kozakiv strimuvali tatar voni ridshe z yavlyayutsya dlya spustoshennya grabezhu na Podilli nastayut burhlivi chasi kozackih povstan Podillya stihijno uvijshlo v zagalnu techiyu narodnogo ruhu stalo terenom na yakomu vidbuvayutsya u rizni vijskovi ekspediciyi v tomu chisli karalni Taku ekspediciyu proviv 1650 r polskij getman Marcin Martin Kalinovskij z chislennim polskim vijskom pochav pohid vid Dnistra strashno pogromiv Yampil Shargorod Krasne pidstupiv do Vinnici polkovogo punktu shtabnogo mista Kalnickogo polku stala z okrugoyu pislya vizvolennya Ukrayini vid Polshi za Bogdana Hmelnickogo Polkovnikom u Vinnici buv Ivan Bogun koristuvavsya slavoyu vidatnogo voyaka velikogo mitcya na rizni nespodivani bojovi hitroshi Namirom M Kalinovskogo bulo podolati Ivana Boguna zahopiti jogo Ivan Bogun koli dovidavsya sho z M Kalinovskim ide sila vijska zalishiv u zamku zalogu garnizon sam vijshov nazustrich polyakam pislya pershoyi sutichki pochav vidstupati perejshov cherez richku zamknuvsya v monastiri pravoslavnij Voznesenskij monastir roztashovanij na pivnich vid kapucinskogo bula shkola pravoslavna kolegiya yaku utvoriv Petro Mogila mav veliku ploshu Namirom Boguna bulo zatrimati pid Vinniceyu Kalinovskogo Poka ne pidijde pomich vid Hmelnickogo z Kiyivshini Ivan Bogun vtikayuchi do monastirya nakazav zrobiti na Bogovi opolonki ce bulo vzimku nakriti solomoyu Polyaki pochuvshi sho Ivan Bogun vtik pustilisya doganyati cherez richku bagato popadalo v opolonki potopilosya M Kalinovskij probuvav zdobuti zamok pristupom v sutichkah projshlo kilka dniv koli dovidavsya sho dijsno pidhodyat kozaki z Kiyivshini na pomich Ivanu Bogunovi kinuvsya tikati do Baru Nemaye danih yaki b svidchili sho bojovi operaciyi M Kalinovskogo v 1650 r vidbilisya yak nebud shkidlivo na Vinnickomu zamkovi Pislya opovidan pro pohid M Kalinovskogo na Vinnicyu 1650 r protyagom cilih sta rokiv ne zgaduyetsya Vinnickij zamok 1750 r za chasiv gajdamackih ruhiv na Braclavshini j Podilli vistupaye Vinnicya yiyi zamok Zgidno z aktami v lipni 1750 r vnochi gajdamackij zagin napav na Vinnickij zamok de pohovalisya kupci yevreyi perevazhno z Hmilnika zi svoyim kramom Gajdamaki pozabirali ves kram u kupciv Zhodnoyi krivdi lyudyam gajdamaki ne robili zamku ne rujnuvali ne pidpalyuvali U skladi Rosijskoyi imperiyiZamok zalishavsya do kincya XVIII st svidchit lyustraciya Zamku 1789 r Krim togo na plani Vinnici skladenomu naprikinci XVIII st zaznacheno na ostrovi takozh zemelni ukriplennya skladeno pislya priluchennya Podillya do Rosijskoyi derzhavi Napis na plani takij Plyan Braclavskogo Namestnichestva uezdnogo goroda Vinnici Zaznachenij plan Vinnici skladeno ne piznishe 1797 r Na plani namalovano ostriv na r Bogu u formi chotirikutnika vid ostrova provedeno dvi rivnobizhni liniyi yak znak mostu i priyednanoyi do mista tam samo priblizno de j teperishni zalizni mosti cherez ostriv Festivalnij Ostrov na kotorom razvalenoe ukreplenie u nem soderzhitsya ostrog Podillya 1793 r uvijshlo do skladu Rosijskoyi derzhavi na pivdni z yavilasya Novorosiya Krim i vse uzberezhzhya Chornogo morya prilucheno bulo tezh do Rosiyi Opis zamkuGromadski obov yazki shodo ohoroni j utrimannya Vinnickogo zamku Povinnosti selyan naturoyu na korist zamku Vinnickij zamok pislya zaprovadzhennya magdeburzkogo prava u Vinnici V opisi zamku 1552 r detalno viznacheno rizni povinnosti lyudnosti nide ne zgadano pro te shob naselennya povinno bulo buduvati zamok Cherez te treba vvazhati sho u Vinnici zamok buv razom iz zvidnim mostom uzvoz zbudovanij samoyu derzhavoyu Reshtu budinkiv u zamku gorodni kuhnyu stajnyu hatu tak zvanu chornu dva mosti vse buduvalo utrimuvalo naselennya Shob zamkovij administraciyi zavzhdi mati napogotovi lyudej pogribnih dlya riznih robit do zamku bulo pripisano 5 sil P yatnichani Mizyakiv Supruniv Konyachin Prezurovci Vinnicya oderzhala privilej na magdeburzke pravo sho viddavalo naselennyu mista do poryadkuvannya znachnu chastinu administracijnih sprav majzhe cilkom sudovi spravi Privileyi rozporyadzhennya shodo zamku chasiv do 1640 r zhodnih zmin ne zaznali Cherez postijnij bezgroshovij stan derzhavnoyi skarbnici Rechi Pospolitoyi polskij uryad ne mig davati lyudnosti yaki nebud polegshi navit u spravah sho zvichayem ta zakonami zv yazani buli z finansovimi vitratami Vinnickij zamok isnuvav 400 rokiv z nih 200 rokiv na gori na Staromu Misti 200 rokiv na ostrovi r Boga Popri te sho mav veliki defekti konstrukciyi upravi vidigravav znachnu rol v ohoroni naselennya lyudnist remontuvala ponovlyuvala jogo pislya vsyakih katastrof rujnuvan svidchit sho naselennya bachilo v nomu garantiyu svogo zahistu Kolo zamku kupchilosya naselennya vin yavlyav soboyu kolonizacijnu bazu Yak dokaz cogo slid navesti interesnu citatu z memoriyala barskogo starosti Bernarda Pretvicha pro chasi na Podilli v XVI st Tih chasiv yak Riv Olchedayiv ta Zhvan ne buli spustosheni voyevoda Volonskij peregnav yih za Dnister j oseliv u sebe yak postavleno Zamok v Baru j stala ta okolicya zalyudnyuvatis pochali nazad vertatis i ti sho perejshli u Voloshinu Zamok u Vinnici mav take znachennya dlya krayu yak i Barskij Zamok i koli naselennya v nij tak pobilshalo sho jomu stalo tisno na Staromu Misti j vono pochalo oselyatisya she j za burhlivih chasiv na Novomu Misti na pravim boci r Boga to ce stalosya v znachnij miri cherez isnuvannya u Vinnici Zamku PrimitkiMolchanovskij Ocherk izvestij o Podolskoj zemle do 1434 g ros Dzherela i posilannya 1 Mikola Bilinskij Vinnickij zamok istorichnij naris 1926 r 22 lipnya 2011 u Wayback Machine Almanah Podilski Dzherela Istoriyi zolotoyi provinciyi Vinnicya PRAVDA ART 2011 S 7 18 Div takozhP yatnichanskij zamok Vinnicya Zamok Goroholskih