Брази́лія (порт. Brasil; МФА: [bɾaˈziu̯]), офіційно Федерати́вна Респу́бліка Брази́лія (португальська República Federativa do Brasil, ) — найбільша держава водночас Південної та Латинської Америки. Займаючи територію площею 8 511 965 км² і маючи населення 227 559 417 осіб, країна є п'ятою за розмірами у світі та шостою за кількістю населення. Столиця — Бразиліа, а найбільше місто — Сан-Паулу. До складу федерації входять союз 26 штатів та Федеральний округ. Найбільша країна, офіційною мовою якої є португальська, та єдина в усій Америці; це також одна з найбільш мультикультурних та етнічно різноманітних країн, причиною цьому є століття масової імміграції з усього світу, і одна з найбільш густонаселених католицьких країн у світі.
Федеративна Республіка Бразилія | |||||
| |||||
Девіз: Ordem e Progresso (порт. «Порядок і поступ») | |||||
Печатка: | |||||
Гімн: Національний гімн Бразилії
| |||||
Столиця | Бразиліа country H G O | ||||
---|---|---|---|---|---|
Найбільше місто | Сан-Паулу | ||||
Офіційні мови | Португальська | ||||
Релігія | 99.2 % християнство 0.8 % інші | ||||
Форма правління | Федеративна республіка | ||||
- Президент | Луїз Інасіо Лула да Сілва | ||||
- Віцепрезидент | Жералдо Алкмін | ||||
Незалежність | від Португалії | ||||
- Проголошена | 7 вересня 1822 | ||||
- Визнана | 29 серпня 1825 | ||||
- Республіка | 15 листопада 1889 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 8 515 767 км² (5-та) | ||||
- Внутр. води | 0,65 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2023 | 227 047 375 (6-та) | ||||
- перепис 2022 | 213 032 714 | ||||
- Густота | 25/км² (200-на) | ||||
ВВП (ПКС) | 2022 р., оцінка | ||||
- Повний | ▲ $3,585 трлн (9 та) | ||||
- На душу населення | ▲ $16 763 (90 та) | ||||
ВВП (ном.) | 2022 рік, оцінка | ||||
- Повний | ▲ $1,810 трлн (10 та) | ||||
- На душу населення | ▲ $8 464 (87 ма) | ||||
ІЛР (2018) | 0,761 (високий) (79-та) | ||||
Валюта | Реал (R$) (BRL ) | ||||
Часовий пояс | BRT (UTC-2 до UTC-5) | ||||
Коди ISO 3166 | 076 / BRA / BR | ||||
Домен | .br | ||||
Телефонний код | +55 | ||||
|
Межує на південному заході з Уругваєм, Аргентиною, Парагваєм і Болівією, на заході з Перу і Колумбією, на півночі з Венесуелою, Гаяною, Суринамом і Французькою Гвіаною, на сході омивається Атлантичним океаном.
Бразилію відкрив Педру Алваріш Кабрал 22 квітня 1500 року, приєднавши її до Португальської колоніальної імперії. Незалежність держава проголосила 7 вересня 1822 року як Бразильська імперія. 15 листопада 1889 року Бразилія стала республікою. Значний вплив на культуру країни зробила Португалія, колишня метрополія. Офіційною та практично єдиною розмовною мовою країни є португальська. За віросповіданням більшість бразильців є католиками, що робить Бразилію країною з найбільшим католицьким населенням у світі.
Бразилія є одним із засновників Організації Об'єднаних Націй, Великої двадцятки, BRICS, Союз південноамериканських націй, Меркосура, Організація Американських Держав, Співдружності португаломовних країн.
Національна збірна з футболу є п'ятиразовим чемпіоном світу. З 12 червня по 13 липня 2014 року в Бразилії був проведений Чемпіонат світу з футболу 2014. Також у Ріо-де-Жанейро відбулися Літні Олімпійські ігри 2016.
Походження назви
Офіційна назва — Федеративна Республіка Бразилія (порт. Republica Federativa do Brasil). Назва країни Бразил (порт. Terra do Brasil) походить від назви сандалового дерева (Caesalpinia echinata) з жовто-червоною деревиною, що використовувалася на той час у фарбуванні — «бразил», або «фернамбук». Першим Бразилію для європейців відкрив португальський мореплавець Педру Алваріш Кабрал у 1500 році, який за традицією того часу дав нововідкритій землі релігійну назву Земля Істинного Хреста (порт. Terra do Vera Cruz), яку незабаром змінили на Земля Святого Хреста (порт. Terra do Santa Cruz). Закріпленню назви Бразил сприяло і те, що в Європі з XIV століття був відомий міфічний острів Бразил, що лежить десь в Атлантичному океані та належить до числа так званих «мандрівних» (подібно до Антильських островів, названих на честь мандрівного острова Антилія).
Історія
Доколумбова епоха
Найдавнішими залишками людини на території Бразилії є фрагменти черепа молодої жінки Лузії, знайдені в печері Лапа-Вермелья, у штаті Мінас-Жерайс, вік яких складає до 11 тисяч років тому (9 тисяч років до н. е.). Подібний вік мають декілька скелетів, знайдені в Національному парку Серра-да-Капівара. Найдавніша кераміка та глиняний посуд, датований 6 тис. років до н. е., були знайдені в басейні річки Амазонки, що свідчить про складну доісторичну культуру, а їх еволюція стилів — про міграцію та заміну народів.
До прибуття європейців населення Бразилії становило приблизно 7 млн осіб. Розкопки на усій території вказують, що рівень розвитку населення Бразилії не був високим та залишався на стадії неоліту, а корінні жителі вели напівкочовий спосіб життя. До найбільших корінних народів Бразилії були Тупі, Макро-же, Араваки, Кариби. У зв'язку з різними мовними, культурними та іншими переконаннями постійно вели війни один з одним.
Колоніальний період
Бразилія відкрита в 1500 португальською експедицією на чолі з Педру Альварісом Кабралом. Протягом наступних трьох століть ця територія була населена португальцями і стала важливим експортером спочатку декоративних порід деревини, потім цукрової тростини, кави й, нарешті, золота. Важливим джерелом трудових ресурсів були раби, спочатку з-поміж поневолених індіанців, а після 1550 переважно з завезених африканців.
У 1808 королева Португалії Марія I і принц-регент, майбутній король Португалії Жуан VI, рятуючись від армій Наполеона що наступали, разом з королівським сімейством, дворянством і урядом перемістилися до Ріо-де-Жанейро, адміністративного центру Бразилії. У цьому переїзді брав участь і британський уряд, який добився для себе привілеїв у торгівлі та різними засобами зберігав їх протягом довгого часу.
Хоча Жуан VI повернувся до Португалії в 1821, під час свого правління у Ріо-де-Жанейро він підняв статус Бразилії до королівства, рівного Португалії. Принц-регент Педру (у майбутньому імператор Бразилії Педру I та король Португалії Педру IV) проголосив незалежність 7 вересня 1822 року, засновуючи незалежну Бразильську імперію. Оскільки корона залишилася в руках дому Браганса, цей акт радше був розділом Португальського королівства на дві частини, ніж рухом за незалежність, який протікав приблизно у той же час на решті території Америки.
Незалежність
Бразильська імперія теоретично була досить демократичною системою, хоча на практиці імператор мав значну владу. Першим імператором був Педру I, який правив у 1822—1831, коли він зрікся престолу через складну ситуацію та сильні сепаратистські рухи в країні. Але імперія була знову об'єднана під владою його сина, імператора Педру II.
Рабство скасовано в 1888 році у «Золотому законі», затвердженому принцесою Ізабеллою за час відсутності імператора. Цей крок та інтенсивна імміграція з Європи створили підставу для індустріалізації.
В останні роки свого існування імперія занурилася в глибоку політичну та військову кризу. В результаті, щоб уникнути громадянської війни, Педру II 15 листопада 1889 року зрікся трону, після чого проголошена федеративна республіка (офіційно «Республіка Сполучених Штатів Бразилії»), першим президентом якої став фельдмаршал Деодору да Фонсека.
Наприкінці 19-го — на початку 20-го століття до Бразилії переїхали понад 5 мільйонів європейських і азійських (особливо японських) іммігрантів. У цей період значно піднялася бразильська промисловість, відчутно розвинулися її внутрішні райони. Бразильська демократія тричі переривалася диктатурами — у 1930–1934 і 1937—1945, під владою Жетуліо Варгаса, і 1964—1985, під владою ряду генералів, призначених армією за допомогою США.
Починаючи з 1985 Бразилія розглядається як демократія під владою виборного президента. Цей статус підтверджений на референдумі 1993, коли більшість виборців обирали між президентською та парламентською системами, а також вирішили не відновлювати конституційну монархію.
Ключова особливість демократії в сучасній Бразилії — існування яскравого та активного громадянського суспільства. Суспільні організації активно борються за права людини, рівність статей та економічну справедливість.
Епідемія коронавірусу
COVID-19 вперше підтверджений в Бразилії 25 лютого 2020, після того, як 61-літній чоловік із Сан-Паулу, котрий повернувся із Ломбардії (Італія), дав позитивний результат на вірус.
Географія
Географічне положення
Бразилія — найбільша держава Латинської Америки, що займає майже половину континенту. На півночі межує з Венесуелою, Гаяною, Суринамом, Французькою Гвіаною, на півдні — з Уругваєм, на заході — з Аргентиною, Парагваєм, Болівією і Перу, на північному заході — з Колумбією. На півночі й сході омивається водами Атлантичного океану. Довжина узбережжя — 7491 км. Територія — 8511,996 тис. км²., що становить 5,7 % від усього суходолу світу. Бразилія — п'ята за величиною країна світу (після Росії, Китаю, Канади та США).
Рельєф
Північну половину Бразилії займає широка Амазонська низовина (Амазонія) — глибокий тектонічний прогин, заповнений осадовими породами. На півночі вона поступово переходить у горбисті цокольні рівнини південної частини Гвіанського нагір'я (висота 150—700 м, окремі вершини до 1200 м), обрамлені уздовж державного кордону крутими урвищами гірських ланцюгів Серра-ду-Імері (найвища вершина — Піку-да-Небліна — 2994 м), Серра-Паріма і Серра-Пакарайма (найвища вершина — гора Рорайма — 2772 м). Майже всю решту території країни займає Бразильське нагір'я, що підвищується до півдня та південного сходу і круто обривається до вузького краю берегової Приатлантичної низовини. Крайові брилові масиви Серра-ду-Мар, Серра-да-Мантикейра та інші сягають висоти до 2890 м (гора Бандейра). На захід від приатлантичних масивів і залишкового кряжа («бразилід») — Серра-ду-Еспіньясу на місці тектонічних западин розкинувся пояс пластових і моноклінно-пластових рівнин (лавове плато Парани й інші). У центрі й на півночі переважають цокольні плоскогір'я і рівнини, що чергуються з плато — шападами. На заході на територію Бразилії заходить акумулятивна низовина верховин річки Парагвай — Пантанал.
Клімат
Для більшої частини території Бразилії характерний теплий тропічний клімат. Середні місячні температури коливаються від 16 до 29 °C; лише на високих східних масивах середня температура липня від 12 до 14 °C; можливі заморозки. Але режим опадів і типи клімату різні. На заході Амазонії екваторіальний вологий клімат (2000-3000 мм опадів на рік, амплітуди середніх місячних температур 2-3 °C), на сході Амазонії та прилеглих пологих схилах Ґвіанського і Бразильського нагір'їв — субекваторіальний з посушливим періодом до 3-4 місяців (1500—2000 мм опадів, на узбережжі близько 3000 мм на рік). У центрі Бразильського плоскогір'я і Пантаналі — субекваторіальний вологий клімат (1400—2000 мм опадів на рік) з великими амплітудами температур (особливо крайніх — до 45-50 °C); на північному сході плоскогір'я кількість опадів знижується до 500 мм і менше на рік, а дощі випадають вкрай нерегулярно: це район частих і тривалих посух. На східній околиці клімат тропічний пасатний, жаркий і вологий, з коротким посушливим сезоном. На півдні плоскогір'я постійно вологий клімат, тропічний на плато Парана і субтропічний у піднесених східних районах до півдня від 24° південної широти.
14 листопада 2023 року, за даними Національного інституту метеорології (Inmet), у Ріо-де-Жанейро було побито рекорд спеки, де повітря прогрілося до 58,5 °C.
Водні ресурси
Країна має величезні водні ресурси, про що свідчить наявність на її території найповноводнішої річки світу — Амазонки, повноводної та довгої річки Сан-Франциску, акумулятивної річки Парагвай та їх численних приток та ін. Великий гідроенергетичний потенціал мають річки Бразильського плоскогір'я, що пояснюється наявністю багатьох порогів та водоспадів. Річкова мережа Бразилії надзвичайно густа. Вся північна і частково центральна частина країни зрошується системою річок басейну Амазонки. На півдні та південному заході річки несуть свої води до Парагваю та Парани. На сході Бразилії тече річка Сан-Франциску. Великих озер у країні немає.
Лісові ресурси
Бразилія є найбільшою у світі країною тропічних лісів, будучи достатньо забезпечена лісовими ресурсами. За запасами твердої деревини Бразилія посідає перше місце в світі. Північна й західна частина країни вкриті екваторіальними вічнозеленими лісами. На Бразильському плоскогір'ї поширені листопадно-вічнозелені ліси. У центральній частині плоскогір'я розташована савана з дрібними деревами та чагарниками. На півдні завдяки рівномірному зволоженню ростуть вічнозелені листяні та мішані ліси. Починаючи з 2019 року у пріоритетах політики новообраного президента Бразилії Жаїра Болсонару проводиться політика знеліснення включаючи масове відкриття заповідних територій для потреб сільського господарства, видобутку корисних копалин. Зміни щодо декриміналізації знеліснення були закріплені законодавчо, що посилило політичне протистояння у суспільстві, посилило зовнішньополітичний тиск на країну зі сторони країн ЄС.
Внутрішні води
Територія країни вкрита дуже густою річковою мережею. Уся Амазонія, південь Гвіанського і північна частина Бразильського плоскогір'їв зрошуються системою річки Амазонка; південь Бразильського плоскогір'я — системами річок Уругвай і Парана, захід — притокою Парани — річкою Парагвай, схід належить до басейну річки Сан-Франсиску, північно-східна і східна окраїни плоскогір'я зрошуються короткими річками, що впадають безпосередньо в Атлантичний океан (найбільша р. Парнаїба). Лише Амазонка зі своїми західними та східними притоками повноводна протягом усього року і судноплавна. Усі річки Бразильського плоскогір'я (крім річок крайнього півдня) мають різкі коливання витрат води з бурхливими паводками (звичайно влітку), відзначаються порогами і водоспадами (у тому числі Ігуасу на однойменній притоці Парани, Урубупунга і Сеті-Кедас — на Парані, Паулу-Афонсу — на Сан-Франсиску), мають великі запаси гідроенергії, але судноплавні лише на коротких ділянках, за винятком Парнаїби та Сан-Франсиску.
Ґрунти та рослинність
У Бразилії переважають ліси на червоноколірних латеритних (фералітних) ґрунтах. За запасами твердої деревини Бразилія займає перше місце у світі. Густі вологі екваторіальні вічнозелені ліси — гілеї, або сельва, з коштовними видами дерев (понад 4 000 видів) займають західну частину Амазонії; під ними розвинуті підзолисті латеритні ґрунти. На сході розташовані низовини, уздовж узбережжя тягнеться смуга атлантичних лісів. На невисоких схилах, що обрамляють Гвіанське і Бразильське плоскогір'я, у зв'язку з наявністю посушливого сезону, поширені листопадно-вічнозелені ліси, а в ґрунтах процес підзолення виражений слабше та мінливо. Подібні типи ґрунтів і рослинності, але з проявом висотної поясності, властиві східним, навітряним і високим схилам та масивам Бразильського плоскогір'я; їхні західні схили одягнені переважно сезонно вологими лісами. Центральна частина плоскогір'я зайнята саваною (кампос) на червоних латеритних ґрунтах, місцями зі щільною корою — кангою: найпоширеніші чагарникові мілкодеревні савани — серрадо; уздовж річок простягаються галерейні ліси, у яких особливо коштовна . На сухому північному сході плоскогір'я — напівпустельне рідколісся (каатинга) із ксерофітних і сукулентних дерев та чагарників, на червоно-коричневих і червоно-бурих ґрунтах. На рівномірно вологому півдні знову з'являються вічнозелені листяні й змішані ліси з хвойної бразильської араукарії з вічнозеленим листяним підліском (у тому числі з «парагвайського чаю» — йерба-мате) на червоноземних ґрунтах, що займають піднесені плато до півдня від 24° південної широти; у зниженнях на пористих осадових породах з червонясто-чорними ґрунтами поширені бездеревні трав'янисті савани — кампос лимпос. В западині Пантанал значна площа під болотами.
Вважається, що Бразилія має більше число як наземних хребетних тварин, так і безхребетних, ніж будь-яка інша країна світу. Ця висока різноманітність фауни може бути пояснена значними розмірами країни, а також великою варіацією типів її екосистем. Числа щодо різноманітності фауни сильно залежать від джерела, як через те, що навіть таксономісти іноді розходяться в думках щодо класифікації видів, так і через нестачу даних та інколи неповну або застарілу інформацію. Постійно виявляються нові види, а інші, на жаль, продовжують вимирати. Бразилія має найбільше число видів приматів серед всіх країн, близько 77 видів, та найбільше число видів прісноводних риб (понад 3000 видів). Вона займає друге місце за числом видів земноводних, третє за числом видів птахів, і п'яте за числом видів плазунів. Багато з видів знаходяться під загрозою, особливо ті, що мешкають в екосистемах, що зараз значною мірою знищені, таких як атлантичний ліс.
Адміністративний поділ
Бразилія — федерація, що складається з 26 штатів (estados) та 1 федерального округу (distrito federal), всього 27 «федеративних одиниць», розбитих на 5 для статистичних цілей.
Північний регіон |
Північно-східний регіон
|
Центрально-західний регіон
|
Південно-східний регіон
|
Південний регіон
|
Бразилія організована по федеральній моделі, штати Бразилії мають значну автономію уряду, законотворчої діяльності, суспільної безпеки та оподаткування. Уряд штату очолює губернатор (governador), вибраний прямим голосуванням, кожний штат має свій законодавчий орган (assembléia legislativa).
Кожний штат поділяється на муніципалітети (municípios), кожний зі своєю власною законодавчою радою (câmara de vereadores) і мером (prefeito), яка автономні та ієрархічно незалежні ні від федерального уряду, ні від уряду штату. Багато муніципалітетів своєю чергою діляться на округи (distritos) які не мають політичної або адміністративної автономії. Група кількох муніципалітетів має назву муніципального району comarca.
Політика
Уряд
Наразі у Бразилії діє сьома конституція, прийнята в 1988 році, після падіння військової диктатури у 1985 році. Згідно з цією конституцією, Бразилія є федеративною президентською представницькою республікою, де президент є як главою держави, так і главою уряду.
Столицею Бразилії є місто Бразиліа. Адміністративна структура країни — федерація, проте Бразилія включає муніципалітети як автономні політичні об'єкти, що робить федерацію потрійною: тобто Союз, штати й муніципалітети.
здійснюється урядом, очоленим президентом, який обирається на чотирирічний термін і може бути переобраним ще на один термін. Крім президента обирається і віцепрезидент, а решта урядових посадовців назначається президентом.
Законодавча влада Союзу здійснюється двопалатним Національним Конгресом. обирається кожні чотири роки за системою пропорційного голосування та пропорційного представлення штатів. Члени Федерального Сенату обираються на восьмирічний термін частинами кожні чотири роки. Звичайний законотворчий процес вимагає участі президента, який має право накласти вето на новий законопроєкт та має виняткову прерогативу ініціативи законодавства з певних питань. Додатково, якщо доречні та термінові обставини виправдовують цей крок, президент може випустити наказ, який має обов'язкову силу закону і набуває чинності негайно. Наказ президента зберігає свою силу до 120 днів, якщо не відмінюється Конгресом.
Один з важливих принципів політики — система багатопартійності як гарантія політичної свободи. Зараз у Національному Конгресі представлені 28 політичних партій (див. ). У Бразилії дуже звичайно переходити з однієї партії до іншої, тому розміри та вплив партій часто змінюються.
Судова влада Бразилії здійснюється федеральними судами, які представлені як у столиці, так і у всіх штатах. Крім того, штати мають власні суди, але з дещо іншою юрисдикцією.
Зовнішня політика
Традиційно Бразилія була лідером в латиноамериканському суспільстві та грала важливу роль у системі колективної безпеки та економічній кооперації Західної півкулі. Зараз вона є членом Міжамериканського договору взаємної допомоги і член Організації американських держав. Нещодавно Бразилія почала надавати високий пріоритет відносинам зі своїми південноамериканськими сусідами і входить до складу Амазонського пакту, Асоціації латиноамериканської інтеграції і Меркосур. Разом з Аргентиною, Чилі і США, Бразилія — один з гарантів перуансько-еквадорського мирного процесу. Вона посилала солдат у складі військ ООН для збереження миру у Бельгійське Конго, Кіпр, Мозамбік, Анголу, Східний Тимор та Гаїті. У 2004—2005 роках Бразилія входила до складу Ради Безпеки ООН в дев'ятий раз.
Відкриті питання бразильської зовнішньої політики включають кілька неврегульованих ділянок кордону з Уругваєм, невизнані бразильські зони інтересів в Антарктиці, що перекриваються з британською та аргентинською зонами, спроби розширити морську економічну зону вздовж бразильських берегів, та спроби разом з Німеччиною, Японією та Індією стати постійними членами Ради Безпеки ООН.
Збройні сили
Бразилія має найбільші в Латинській Америці збройні сили, що з 1999 року поділяються на звичайні три роди військ. Повне число солдат становить 317 тис., які розподіляються приблизно на 200 тис. в Армії (сухопутних військах), та по 50 тис. у Військово-морському флоті та Військовій авіації. Чоловіки призиваються на службу в віці 19 років, хоча існує багато засобів відмовитися від служби — з 1,7 млн чоловіків, що щорічно досягають призовного віку, тільки 133 тис. призиваються до збройних сил. Чоловіки та жінки можуть служити добровольцями з віку у 18 років.
Фінансування збройних сил відносно ВВП дуже мале, та склало лише 9,9 млрд доларів США (1,1 % ВВП) у 2005 році. Це пояснюється відсутністю як зовнішніх, так і внутрішніх ворогів, та великим розміром Бразилії відносно сусідів. Зараз основними задачами збройних сил є охорона кордонів та просування економічного розвитку в Амазонії, боротьба з транспортом наркотиків з Андійського регіону та поліційні операції.
Економіка
Огляд
Завдяки високому рівню розвитку сільського господарства, добувної та виробничої промисловості і сектору послуг, також як і великій кількості працездатного населення, за рівнем ВВП (ППС) Бразилія значно перевищує будь-яку іншу країну Латинської Америки, бувши основною економікою у Меркосур. Зараз країна розширює свою присутність на світових ринках. Головні експортні вироби включають авіаційну техніку, каву, транспортні засоби, сою, залізну руду, помаранчевий сік, сталь, тканини, взуття, електроапаратуру та цукор.
Відповідно до даних Міжнародного валютного фонду і Світового банку, Бразилія має дев'яту за розміром економіку у світі (за паритетом купівельної спроможності). Економіка Бразилії дуже різноманітна зі значними варіаціями між регіонами. Найрозвиненіша промисловість сконцентрована на Півдні та на Південному сході. Північний схід — найбідніший регіон Бразилії, але зараз він починає залучати нові інвестиції.
Бразилія має найрозвиненіший промисловий сектор в Латинській Америці, який становить третину її ВВП. Бразилія виробляє дуже різноманітну продукцію, від автомобілів, сталі та нафтопродуктів до комп'ютерів, літаків і споживчих товарів. Після підвищення економічної стабільності, забезпеченою Plano Real, бразильські та багатонаціональні бізнес-структури активно інвестують в нове обладнання і технології, велика частка яких закуповується у північноамериканських підприємств. Бразилія також має розвинений і різноманітний сектор послуг. Протягом початку 1990-х банківський сектор досяг 16 % ВВП. Хоча бразильська банківська система зараз активно реформується, вона забезпечує місцеві підприємства широким рядом послуг і привертає численних нових учасників, зокрема фінансові фірми із США. Фондові біржі Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро зараз піддаються значній консолідації.
Бразильські міста значно відрізняються одне від одного за легкістю ведення бізнесу (згідно з повідомленнями Світового Банку: Ведення бізнесу в Бразилії [ 27 вересня 2006 у Wayback Machine.]). У Бразилії досить легко реєструвати майно та підприємства, але загалом, попри ідентичні правила по всій Бразилії, передача майна займає багато часу. Хоча бразильська економіка досить розвинута, поширені проблеми корупції, бідності й неграмотності все ще є значними бар'єрами розвитку.
Сучасний стан
Після десятиліть значної інфляції та кількох спроб взяти її під контроль, в липні 1994, під час президентства Ітамара Франку, уряд Бразилії розпочав програму економічної стабілізації, План-реал, названий на честь введеної нової валюти, реалу. Темпи інфляції, які досягли рівня приблизно 5000 % на рік в 1993 році, швидко впали, досягши рівня у 2,5 % в 1998 році. Ухвалення Закону про фінансову відповідальність у 2000 році поліпшило фінансову дисципліну місцевих і федеральних адміністрацій, частково шляхом інвестицій в інфраструктуру та удосконалення соціальних послуг.
Протягом президентства Фернанду Енріке Кардозу (1995—2002) уряд доклав значних зусиль для перероблення переважно державної економіки на переважно ринкову. Конгрес схвалив кілька законів, що більшою мірою відкрили економіку для участі приватного сектора і збільшили її привабливість для іноземних інвесторів. Наприкінці 2003 року програма приватизації, яка включала продаж сталеливарних та енергетичних підприємств і компаній телезв'язку, дала прибуток на більш ніж 90 млрд дол. США.
У січні 1999 бразильський Центральний банк оголосив, що реал більше не буде прив'язаний до долара США, що призвело до деякої девальвації бразильської валюти. Ріст економіки склав 4,4 % у 2000 році та 1,3 % у 2001. У 2002 році чутки, що кандидат у президенти Луїз Інасіу Лула да Сілва, у випадкові перемоги, проголосить дефолт щодо державного боргу, призвели до уповільнення зросту економіки. Проте, бувши обраним, Лула продовжив економічну політику свого попередника. Він здійснював суворий підхід до економіки, зумів стримати інфляцію, знаходячи гроші не тільки для виплат за бразильськими борговими зобов'язаннями, а навіть і для дострокової сплати боргу перед МВФ. В результаті у рік обрання Лули (2003) ВВП зріс на 0,5 %, але вже у 2004 — на 5,2 %, та у 2005 — на 2,3 %, хоча слід врахувати, що цьому допоміг також зріст світової економіки у цей період.
Проблеми
Економіка все ще має серйозні проблеми, тож реформи поки необхідні. Серед проблем можна назвати недостатню інфраструктуру, значну концентрацію прибутку, недостатню якість суспільних послуг, корупцію, соціальні конфлікти й урядову бюрократію. Ці проблеми досить складні у Бразилії як порівнювати з іншими країнами.
Внутрішній державний борг досяг рекордного значення на фоні дедалі більших державних витрат. Податки вже представляють значну частину національного доходу і є серйозним тягарем для всіх соціальних класів, зменшуючи можливості для інвестицій. Крім того, ведення бізнесу важке через високі ціни на ліцензування та бюрократичний процес реєстрації підприємств.
Поточний зріст економіки є нижчим за більшість латиноамериканських країн, Китай та Індію. Бразилія опустилася на 11 позицій в Індексі конкурентоспроможності Світового економічного форуму з 2003 до 2005 роки. .
Транспорт
Основними транспортними шляхами усередині країни є автодороги. Система автодоріг досить розвинена та складна. Проте, у деяких районах під час тропічних злив автодороги стають важкопрохідними та небезпечними.
Залізниці у Бразилії загалом застарілі та використовуються майже виключно для перевезення вантажів. Існує лише декілька пасажирських залізниць що діють, найдовша — між містами Белу-Оризонті та Віторія.
Морський транспорт традиційно був дуже важливим у Бразилії, хоча зараз він також використовується майже виключно для перевезень вантажів. Майже всі великі міста уздовж бразильського узбережжя є також важливими торговими портами. Також важливий річковий транспорт, особливо в Амазонії, де він є основним транспортним засобом. Всього Бразилія має близько 50 тис. км водних шляхів.
Авіаційний транспорт зараз швидко розвивається. Лідерами перевезень у Бразилії є компанії Vasp і Transbrasil. У Бразилії діє 3 277 аеропортів (1999 рік), проте майже всі міжнародні рейси йдуть до міжнародних аеропортів Гуарульос в Сан-Паулу або Галеано в Ріо-де-Жанейро. З останнього часу кілька рейсів йдуть до аеропортів міст Бразиліа і Форталеза. З південноамериканською інтеграцією очікується, що більше аеропортів відкриються для міжнародних рейсів протягом наступних років.
Стан навколишнього середовища
Бразилія входить до десятки країн світу, які є найбільшими емітентами метану. У другій половині 2021 року, на кліматичний саміт у Глазго, країна підписала декларацію про скорочення викидів метану. Відповідно до якої до 2030 року, країна зобов'язана зменшити викиди метану на 30 %.
Демографія
Походження
Серед населення Бразилії панівне становище займають нащадки португальських іммігрантів, від перших колоністів (починаючи з 16-го століття) до іммігрантів останнього часу (19-ті і 20-ті століття). Перші португальські поселення в Бразилії з'явилися після 1532 року, коли було засноване місто Сан-Вінсенте та почався активний процес колонізації. До проголошення незалежності в 1822 році португальці були єдиним європейським народом, представники якого активно селилися в Бразилії, тому бразильська культура значною мірою заснована на культурі Португалії. Інші країни Європи мали незначну присутність протягом колоніального періоду. Голландці та французи пробували колонізувати Бразилію протягом 17-го століття, але їх контроль над частиною Бразилії тривав тільки кілька десятиліть.
Індіанське населення Бразилії (3-5 мільйонів на час відкриття її європейцями) було у великій мірі винищене або асимільоване в португальське населення. З початку колонізації шлюби між португальцями та індіанцями були звичайними. Зараз у Бразилії проживає близько 700 000 індіанців, що становить менш ніж 1 % населення країни, але їхня частка значно більша у Північному регіоні.
Бразилія має значну частку темношкірого населення, що походить з африканських рабів. Їх завозили до країни з 16-го до 19-го століття. Більш ніж 3 мільйони африканців були завезені до Бразилії протягом існування рабства. Работоргівля була скасована тільки в 1850 році. Раби переважно завозилися з Анголи, Нігерії, Беніну, Того, Гани, Берега Слонової Кістки та Сан-Томе і Принсипі. Африканське населення Бразилії значною мірою змішалося з португальським, приводячи до змішаного сучасного населення.
Починаючи з 19 століття, бразильський уряд стимулював європейську імміграцію, щоб замінити людський ресурс колишніх рабів. Перші непортугальські іммігранти, які оселилися в Бразилії в 1824 році, були німцями. З 1869 року прибувають перші польські іммігранти. Проте значна європейська імміграція до Бразилії почалася тільки після 1875 року, коли значно зросла імміграція з Італії, Португалії й Іспанії.
Згідно з сайтом Memorial do Imigrante [ 15 березня 2007 у Wayback Machine.], між 1870 і 1953 роками Бразилія привернула приблизно 5,5 мільйонів іммігрантів — приблизно 1,55 млн італійців, 1,47 млн португальців, 650 тис. іспанців, 210 тис. німців, 190 тис. японців, 120 тис. поляків і 650 тис. іммігрантів інших національностей. Ці цифри можуть бути значно недооціненими, тому що жінки та діти часто не рахувалися, багато іммігрантів селилися нелегально, замінюючи прізвища, щоб приховати своє походження, а бразильська система обліку була досить недосконалою. Бразилія стала домом найбільшої італійської діаспори за межами Італії, маючи 25 млн бразильців італійського походження. Бразилія також є домом найбільшого ліванського співтовариства у світі, близько 8 мільйонів.
Починаючи з початку XX століття, Бразилія отримала значну кількість азійських іммігрантів: корейців, китайців, тайванців і японців. Японці — найбільша азійська меншина в Бразилії, а бразильці японського походження складають найбільше японське населення за межами Японії (1,5 млн).
Етнічний та расовий склад
Див. також: Українці в Бразилії
Населення Бразилії сконцентроване уздовж узбережжя. Населення південних штатів має переважно європейське походження, але більшість мешканців Півночі — індіанці, а більшість мешканців Північного сходу — суміш африканців та європейців.
Згідно з конституцією Бразилії 1988 року, расизм є тяжким злочином, цей закон сприймається у Бразилії дуже серйозно.
Понад 90 млн людей в Бразилії мають коріння в масових хвилях європейської імміграції. Найбільші етнічні групи — іберійці, італійці й німці. Менші групи включають слов'ян (здебільшого чехів, поляків, українців і росіян). Серед найменших етнічних груп — литовці, вірмени, фіни, французи, греки, угорці, румуни, британці, ірландці та євреї. Крім європейців, бразильське населення включає 79 млн африканців та мулатів, 13 млн арабів, 1,6 млн азійців та 700 тис. американських індіанців.
Мови
Португальська мова — єдина державна мова Бразилії. Нею розмовляє практично все населення і фактично тільки ця мова використовується в школах, газетах, радіо, телебаченні та для всіх ділових і адміністративних цілей. Окрім того, Бразилія є єдиною португаломовною країною в Америці, що робить мову частиною бразильської національної самосвідомості. Бразильська португальська мова розвинулася незалежно від європейської португальської мови, та пройшла менші фонетичні зміни, ніж мова, якою розмовляють в Португалії. Тому часто кажуть, що мова Камоенса, португальського поета 16-го століття, фонетично нагадує сучасну бразильську португальську мову, але не мову, якою розмовляють в Португалії зараз, і що його роботи слід читати за бразильськими правилами. На бразильську португальську мову також мали деякий вплив індіанські та африканські мови. У самій Бразилії мова досить однорідна, носії різних регіональних діалектів легко розуміють один одного, але між ними існує кілька помітних фонологічних, лексичних та орфографічних відмінностей.
Багато тубільних мов ще існують в тубільних громадах, перш за все в Північній Бразилії. Хоча багато з них мають істотні контакти з португальською мовою, сьогодні є стимул для вивчення рідних мов. Деякі іноземні мови використовуються нащадками іммігрантів, які зазвичай двомовні, в маленьких сільських громадах у Південній Бразилії. Найголовніші з них — бразильські німецькі діалекти, наприклад Riograndenser Hunsrückisch, померанська й італійська мова, заснована на італійському венеціанському діалекті. У місті Сан-Паулу японська мова також існує в районах переселенців, таких як Лібердад.
Англійська мова — частина офіційного шкільного навчального плану, але дуже мало бразильців вільно володіють нею. Іспанська мова також часто викладається в школах та розуміється до певної міри самими носіями португальської мови завдяки великій схожості між двома мовами.
Суспільство
Освіта
Традиційно Бразилія не мала доброї системи освіти, а до першої половини 20-го століття її основною продукцією була сільськогосподарська та добувна, що не вимагали високого рівня підготовки працівників. Проте, система освіти зараз швидко розвивається. Ще у 1980 році лише 80,9 % дітей у віці 7-14 років відвідували школи, а вже у 2000 році це значення досягло 96,4 %. У віці 15-17 років цей фактор зріс з 49,7 % до 83 %. Рівень грамотності за той же період зріс з 75 % до 86.4 %. Проте система освіти ще недосконала та ефект її покращення ще недостатньо помітний. Наприклад, середній рівень формальної освіти серед бразильського населення становить лише 6,2 років (для порівняння у США — 12 років, а в сусідній Аргентині — 8), перш за все через низький рівень освіти у бідних районах.
За структурою освіта поділяється на кілька рівнів. Дошкільна освіта для дітей віком до 6 років є необов'язковою, але досить популярною, та включає всі базові елементи, необхідні для розвитку дитини: моторні, когнітивні та соціальні навички. Фундаментальна (шкільна) освіта є обов'язковою для дітей віком 6-14 років та складається з 9 класів, що мають мінімум 200 днів або 800 годин уроків на рік. Обов'язкова для всіх шкіл програма складається з португальської мови, історії, географії, фізики, біології та математики, інші предмети можуть бути додані залежно від школи. Після фундаментальної освіти йде середня освіта, що звичайно становить 3 роки, необхідна для того, щоб потрапити до вищого навчального закладу. Інколи середня освіта становить більше, до 5 років, особливо у випадках, коли вона включає професійну підготовку.
Вища освіта поділяється на дві частини. Перша закінчується здобуттям бакалаврського ступеня (graduação) та звичайно триває 4 роки. Для майбутніх викладачів необхідно прослухати однорічний курс лісенсіатури (licenciatura). 5-річні «професійні дипломи» видаються в інженерних, юридичних спеціальностях та ветеринарній медицині. У медицині навчання триває 6 років та може бути доповнене необов'язковою резидентурою (residência). В аспірантурі (pós-graduação) можливо здобути магістерський диплом, для якого необхідно прослухати 2 роки необхідних курсів та написати магістерську дисертацію (dissertação de mestrado). Для здобуття докторського ступеня необхідно прослухати 4 роки курсів, пройти кваліфікаційний екзамен, та написати докторську дисертацію (tese de doutorado). Звичайно також вимагається публікація результатів дисертації.
Засоби масової інформації
Індустрія засобів масової інформації Бразилії відрізняється високим рівнем концентрації. Хоча конституція забороняє володіння газет, радіостанцій та телестанцій в одному районі однією групою, на практиці ця заборона обходиться, та більшість ринку контролюється невеликим числом компаній.
Найбільша подібна компанія — Мережа Глобо (Rede Globo), яка володіє телеканалом Globo [ 11 вересня 2020 у Wayback Machine.], що здійснює мовлення на всю країну, радіо , журналом Época [ 13 квітня 2007 у Wayback Machine.], інтернет-порталом Globo.com [ 30 травня 2022 у Wayback Machine.], газетою Globo [ 13 квітня 2007 у Wayback Machine.] та надає послуги кабельного телебачення. Наступна за розміром компанія — Південно-бразильська мережа телекомунікацій (Rede Brasil Sul de Telecomunicações [ 5 квітня 2007 у Wayback Machine.] або RBS). Вона володіє телеканалом RBS, кількома радіостанціями (Gaúcha, Farroupilha, Atlântida тощо), газетою Zero Hora [ 9 квітня 2007 у Wayback Machine.] та порталом ClicRBS [ 10 липня 2001 у Wayback Machine.]. RBS також ретранслює канал Globo у Південному регіоні. Проте, такі компанії викликають значну критику з боку деяких депутатів та громадських організацій через свій розмір.
Найпопулярнішим телеканалом Бразилії є без сумніву Globo [ 11 вересня 2020 у Wayback Machine.], який пропонує всі види програм та є найвідомішим виробником теленовел. Друге місце займає SBT [ 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (Sistema Brasileiro de Televisao), який майже дублює Globo, але з нижчими стандартами — показує старіші фільми, мексиканські, а не бразильські, теленовели тощо. За третє місце борються такі канали як , TV Gazeta [ 5 квітня 2007 у Wayback Machine.] та Rede TV [ 6 квітня 2007 у Wayback Machine.], які частіше показують жорстокі сцени, бідність, та інші сцени розраховані на найбідніше населення. Популярні тематичні канали включають TV Cultura [ 2 січня 2004 у Wayback Machine.] (освітній канал штату Сан-Паулу), та MTV Brasil [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.].
Найпопулярнішими газетами є Globo [ 13 квітня 2007 у Wayback Machine.] (публікується у Ріо-де-Жанейро), O Estado de Sao Paulo [ 10 квітня 2007 у Wayback Machine.] (Сан-Паулу), Jornal do Brasil [ 3 березня 2017 у Wayback Machine.] (Ріо-де-Жанейро), Folha de Sao Paulo [ 13 квітня 2007 у Wayback Machine.] (Сан-Паулу), Correio Braziliense [ 8 квітня 2007 у Wayback Machine.] (Бразиліа) та економічні і Valor Econômico [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.]. Серед журналів популярні щотижневі Veja [ 13 квітня 2007 у Wayback Machine.], Época [ 13 квітня 2007 у Wayback Machine.] та IstoÉ [ 10 квітня 2007 у Wayback Machine.].
Соціальні проблеми
Згідно з Фундацією Жетуліо Варгаса, у 2006 році за межею бідності знаходилося 18,5 % населення, на 19,8 % менше, ніж на чотири роки раніше. Значна бідність є значною мірою наслідком економічної нерівності, за коефіцієнтом Джині (мірою цієї нерівності) Бразилія займає одне з перших місць у світі.
Бідність дуже яскраво представлена у фавелах (favelas), тобто нетрях, розташованих у великих містах та найбідніших регіонах країни. Навіть не враховуючи фавели, існують значні відмінності у рівні економічного розвитку та добробуту між регіонами. Тоді як Північно-східний регіон має найгірші економічні показники через низьке охоплення та якість суспільних послуг та поширену корупцію, багато міст на Півдні та Південному сході мають соціально-економічні стандарти, порівняні зі стандартами найрозвиненіших країн світу.
Уряд Луїза Інасіу Лули да Сілви прикладав багато зусиль для поліпшення ситуації, що здійснювалося за допомогою програми (Fome Zero — «нульовий голод»). Наприклад, частиною цієї програми є (Bolsa Família — «сімейна стипендія»), програма соціальної допомоги найбіднішим шарам населення за умовами здобуття освіти та вакцинації.
Культура Бразилії
Культура Бразилії перш за все походить від культури Португалії. Португальські колоністи та іммігранти принесли католицьку віру, португальську мову і багато традицій, які все ще мають значний вплив на сучасну бразильську культуру. Як багатонаціональна країна, на її культуру також чинили свій вплив інші народи. Американські індіанці значно вплинули на кухню Бразилії та на її мову, а африканці, привезені як раби, значною мірою вплинули на бразильську музику, танці, кухню. Італійські й німецькі іммігранти, які у великій кількості переселялися до Бразилії, також чинили значний вплив на різні аспекти життя, але їх вплив найсильніший на півдні країни.
Бразильське малярство відображає мультикультуралізм Бразилії та вирізняється стильовою різноманітністю. Серед найвідоміших бразильських малярів — Бенедіту Калішту.
Дивись також:
Релігія
Згідно з переписом Бразильського інституту географії та статистики (IBGE):
- 73,6 % населення — католики (близько 126 млн).
- 15,4 % — протестанти (близько 25 млн).
- 7.4 % населення вважають себе атеїстами або агностиками.
- 1,3 % — спіритуалісти.
- 1,8 % — прихильники інших релігій. У тому числі мормони (900 тис.), свідки Єгови (600 тис.), буддисти (215 тис.), (151 тис.), юдаїсти (230 тис.) та мусульмани (27 тис.).
- 0.3 % — прихильники традиційних африканських релігій, таких як кандомбле, макуба та .
- Деякі сповідують суміш різних релігій, наприклад католицизму, кандомбле та індіанських релігій.
Бразилія має найбільше число католиків у світі. Проте, число протестантів зараз зростає. Рахуючи їх разом з католиками, Бразилія займає друге місце за числом християн у світі після США. До 1970 року більшість бразильських протестантів належали до «традиційних церков», здебільшого це були лютерани, пресвітеріани та баптисти, але протягом останніх десятиліть значно зросли число п'ятдесятників та представників деяких інших конфесій.
Іслам в Бразилії традиційно практикувався деякими африканськими рабами. Сьогодні, мусульманське населення в Бразилії складається здебільшого з арабських іммігрантів, хоча в іслам переходить і деяке число громадян не арабського походження.
Спорт
Найпопулярніший вид спорту в Бразилії — футбол, країна знаменита на весь світ своїми гравцями, такими як Рональдо, Пеле, , Рівеліно, Ромаріо, Зіко, , Рівалдо, Роберто Карлос, Гаррінча, Кака і Рональдіньо. Бразильська національна збірна ставала чемпіоном світу рекордні п'ять разів, а також перемагала у Кубку конфедерацій чотири рази: у 1997, 2005, 2009 та 2013 роках.
Бразилія також добилася успіхів в інших видах спорту, переважно волейболі, баскетболі, тенісі, гімнастиці та автоперегонах. Багато видів спорту зародилися в Бразилії, наприклад:
- Пляжний футбол, створений на пляжах Ріо-де-Жанейро.
- , суміш футболу і волейболу, також на піску.
- , варіація японського дзюдо.
- Вале-тудо, вид боротьби.
- Капоейра, військове мистецтво африканської спадщини.
- , водна варіація волейболу
Див. також
Примітки
- World Economic Outlook Database, October 2021. Imf. International Monetary Fund. Процитовано 28 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
- Área Territorial Brasileira [Brazilian Territorial Area] (португальською) . Instituto Brasileiro de Geografia e Estatística. Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 4 травня 2018.
Para a superfície do Brasil foi obtido o valor de 8.515.759,090 km2, publicado no DOU nº 124 de 30/06/2017, conforme Resolução Nº 02, de 29 de junho de 2017.
- Philander, S. George (2012). . Т. Vol. 1 (вид. Second). Los Angeles: Princeton University. с. 148. ISBN . OCLC 970592418. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- Vallance, Monique M. (2012). Preface and Observations on Contemporary Brazil. У Crocitti, John J. (ред.). . Contributing editor Monique M. Vallance. ABC-CLIO. с. xxiii. ISBN . OCLC 787850982. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 30 травня 2020.
- . BBC Brasil. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 24 жовтня 2018.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 4 листопада 2011. Процитовано 14 березня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Поспелов Е. М., 2005.
- Kerner, Jennifer; Benmoussa, Nadia; Boëda, Éric; De Carvalho Braga, Leonardo Robert (2020). Rare anatomic variation on a 10,000-year-old South American skeleton: the case of Iuzu, Toca dos Coqueiros, Piauí State, Brazil. Surgical and Radiologic Anatomy. 42 (9): 1127—1132. doi:10.1007/s00276-020-02510-x. ISSN 0930-1038.(англ.)
- Roosevelt, A. C.; Housley, R. A.; Silveira, M. Imazio Da; Maranca, S.; Johnson, R. (13 грудня 1991). . Science. с. 1621—1624. doi:10.1126/science.254.5038.1621. PMID 17782213. Архів оригіналу за 14 жовтня 2018. Процитовано 2 грудня 2018.(англ.)
- Levine, Robert M. (2003). . Palgrave Macmillan. с. 30-33. OCLC 59286938. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 2 грудня 2018.
- Gomes, Mércio Pereira (2000). . University Press of Florida. с. 28-29. OCLC 41944620. Архів оригіналу за 24 березня 2020. Процитовано 2 грудня 2018.
- . www.cia.gov (англ.). Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 грудня 2018.
- У Бразилії зареєстрували рекордну спеку: 58,5 градуса. // Автор: Ігор Тележніков. 15.11.2023, 17:18
- Rhett A. Butler (27.12.2019). . news.mongabay.com (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
- . news.mongabay.com. 10.06.2019. Архів оригіналу за 20 січня 2020. Процитовано 9 січня 2020.
- . Meduza (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2006. Процитовано 9 квітня 2007.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2004. Процитовано 17 червня 2004.
- . Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 9 квітня 2007.
- Бразильський туризм: Бразильські ЗМІ [ 19 травня 2007 у Wayback Machine.] (дуже добрий опис телеканалів, англійською мовою)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 червня 2007. Процитовано 10 квітня 2007.
- PIB dos municípios revela concentração e desigualdades na geração de renda. Архів оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 22 лютого 2007.
- . Архів оригіналу за 18 листопада 2006. Процитовано 10 квітня 2007.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2011. Процитовано 9 квітня 2007.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2006. Процитовано 29 жовтня 2006.
Література
- Буарке С. Коріння Бразилії. пер. з португ. О. Воронської ; [наук. ред. В. Самойленко]. Львів: Видавництво Анетти Антоненко, 2016.
- Помбу Р. История Бразилии. Москва: Иностранная литература, 1962.
- Українці Бразилії = Os ucranianos do Brasil = Ukrainians in Brazil: [історико-етнологічне дослідження] / [редкол. : А. Нагачевський, С. Ціпко, О.-Н. Калько ; гол. ред. М. Гримич та ін.]. — Київ: Дуліби, 2011. — 261 с. (Серія «Історична етнологія»).
- Bethell L. The Cambridge History of Latin America, Volume 9: Brazil since 1930. Cambridge University Press, 2008.
- Fausto B., Fausto S., Brakel A. A concise history of Brazil. Cambridge University Press, 2014.
- Green J.N., Langland V., Schwarcz L.M. The Brazil Reader: History, Culture, Politics. Duke University Press, 2019.
- Sirohi R.A. From Developmentalism to Neoliberalism: A Comparative Analysis of Brazil and India. Palgrave Macmillan, 2019.
- Villela A.A. The Political Economy Of Money And Banking In Imperial Brazil, 1850—1889. Palgrave Macmillan, 2020.
Посилання
- Уряд
- Brasil.gov.br [ 10 грудня 1997 у Wayback Machine.] — Офіційний урядовий портал (порт. мовою)
- http://www.camara.gov.br [ 14 січня 2020 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт палати депутатів (порт. мовою)
- http://www.planalto.gov.br [ 3 вересня 2011 у Wayback Machine.] — Офіційний сайт президента (порт. мовою)
- — Офіційний сайт сенату (порт. мовою)
- Посольство Бразилії в Україні [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Інформація і статистика
- (англійською мовою)
- Бібліотека конгресу — Дослідження країни: Бразилія [ 9 липня 2015 у Wayback Machine.] (англійською мовою)
- Енциклопедія Британіка: Бразилія [ 25 липня 2008 у Wayback Machine.] (англійською мовою)
- (англ. та порт. мовою)
- (англійською мовою)
- (англійською мовою)
- (англійською мовою)
- Енциклопедії
- Туризм
- — Путівник бразильського посольства в Лондоні (англійською мовою)
- Islands in Brazil [ 5 травня 2021 у Wayback Machine.] Сайт про острови та пляжі Бразилії (англійською мовою)
Венесуела Колумбія | Гаяна, Суринам, Французька Гвіана | Атлантичний океан |
Перу | Атлантичний океан | |
Болівія Парагвай | Аргентина, Уругвай | Атлантичний океан |
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Braziliya znachennya Brazi liya port Brasil MFA bɾaˈziu oficijno Federati vna Respu blika Brazi liya portugalska Republica Federativa do Brasil najbilsha derzhava vodnochas Pivdennoyi ta Latinskoyi Ameriki Zajmayuchi teritoriyu plosheyu 8 511 965 km i mayuchi naselennya 227 559 417 osib krayina ye p yatoyu za rozmirami u sviti ta shostoyu za kilkistyu naselennya Stolicya Brazilia a najbilshe misto San Paulu Do skladu federaciyi vhodyat soyuz 26 shtativ ta Federalnij okrug Najbilsha krayina oficijnoyu movoyu yakoyi ye portugalska ta yedina v usij Americi ce takozh odna z najbilsh multikulturnih ta etnichno riznomanitnih krayin prichinoyu comu ye stolittya masovoyi immigraciyi z usogo svitu i odna z najbilsh gustonaselenih katolickih krayin u sviti Federativna Respublika Braziliya port Republica Federativa do Brasil Prapor Gerb Deviz Ordem e Progresso port Poryadok i postup Pechatka Gimn Nacionalnij gimn Braziliyi source source track track track track track track Roztashuvannya Braziliyi Stolicya Brazilia 15 45 pd sh 47 57 zh d country H G O Najbilshe misto San Paulu Oficijni movi Portugalska Religiya 99 2 hristiyanstvo 0 8 inshi Forma pravlinnya Federativna respublika Prezident Luyiz Inasio Lula da Silva Viceprezident Zheraldo Alkmin Nezalezhnist vid Portugaliyi Progoloshena 7 veresnya 1822 Viznana 29 serpnya 1825 Respublika 15 listopada 1889 Plosha Zagalom 8 515 767 km 5 ta Vnutr vodi 0 65 Naselennya ocinka 2023 227 047 375 6 ta perepis 2022 213 032 714 Gustota 25 km 200 na VVP PKS 2022 r ocinka Povnij 3 585 trln 9 ta Na dushu naselennya 16 763 90 ta VVP nom 2022 rik ocinka Povnij 1 810 trln 10 ta Na dushu naselennya 8 464 87 ma ILR 2018 0 761 visokij 79 ta Valyuta Real R a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 BRL a Chasovij poyas BRT UTC 2 do UTC 5 Kodi ISO 3166 076 BRA BR Domen br Telefonnij kod 55 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Braziliya Mezhuye na pivdennomu zahodi z Urugvayem Argentinoyu Paragvayem i Boliviyeyu na zahodi z Peru i Kolumbiyeyu na pivnochi z Venesueloyu Gayanoyu Surinamom i Francuzkoyu Gvianoyu na shodi omivayetsya Atlantichnim okeanom Braziliyu vidkriv Pedru Alvarish Kabral 22 kvitnya 1500 roku priyednavshi yiyi do Portugalskoyi kolonialnoyi imperiyi Nezalezhnist derzhava progolosila 7 veresnya 1822 roku yak Brazilska imperiya 15 listopada 1889 roku Braziliya stala respublikoyu Znachnij vpliv na kulturu krayini zrobila Portugaliya kolishnya metropoliya Oficijnoyu ta praktichno yedinoyu rozmovnoyu movoyu krayini ye portugalska Za virospovidannyam bilshist brazilciv ye katolikami sho robit Braziliyu krayinoyu z najbilshim katolickim naselennyam u sviti Braziliya ye odnim iz zasnovnikiv Organizaciyi Ob yednanih Nacij Velikoyi dvadcyatki BRICS Soyuz pivdennoamerikanskih nacij Merkosura Organizaciya Amerikanskih Derzhav Spivdruzhnosti portugalomovnih krayin Nacionalna zbirna z futbolu ye p yatirazovim chempionom svitu Z 12 chervnya po 13 lipnya 2014 roku v Braziliyi buv provedenij Chempionat svitu z futbolu 2014 Takozh u Rio de Zhanejro vidbulisya Litni Olimpijski igri 2016 Pohodzhennya nazviOficijna nazva Federativna Respublika Braziliya port Republica Federativa do Brasil Nazva krayini Brazil port Terra do Brasil pohodit vid nazvi sandalovogo dereva Caesalpinia echinata z zhovto chervonoyu derevinoyu sho vikoristovuvalasya na toj chas u farbuvanni brazil abo fernambuk Pershim Braziliyu dlya yevropejciv vidkriv portugalskij moreplavec Pedru Alvarish Kabral u 1500 roci yakij za tradiciyeyu togo chasu dav novovidkritij zemli religijnu nazvu Zemlya Istinnogo Hresta port Terra do Vera Cruz yaku nezabarom zminili na Zemlya Svyatogo Hresta port Terra do Santa Cruz Zakriplennyu nazvi Brazil spriyalo i te sho v Yevropi z XIV stolittya buv vidomij mifichnij ostriv Brazil sho lezhit des v Atlantichnomu okeani ta nalezhit do chisla tak zvanih mandrivnih podibno do Antilskih ostroviv nazvanih na chest mandrivnogo ostrova Antiliya IstoriyaDokladnishe Istoriya Braziliyi Dokolumbova epoha Dokladnishe Braziliya do vidkrittya yevropejcyami Najdavnishimi zalishkami lyudini na teritoriyi Braziliyi ye fragmenti cherepa molodoyi zhinki Luziyi znajdeni v pecheri Lapa Vermelya u shtati Minas Zherajs vik yakih skladaye do 11 tisyach rokiv tomu 9 tisyach rokiv do n e Podibnij vik mayut dekilka skeletiv znajdeni v Nacionalnomu parku Serra da Kapivara Najdavnisha keramika ta glinyanij posud datovanij 6 tis rokiv do n e buli znajdeni v basejni richki Amazonki sho svidchit pro skladnu doistorichnu kulturu a yih evolyuciya stiliv pro migraciyu ta zaminu narodiv Do pributtya yevropejciv naselennya Braziliyi stanovilo priblizno 7 mln osib Rozkopki na usij teritoriyi vkazuyut sho riven rozvitku naselennya Braziliyi ne buv visokim ta zalishavsya na stadiyi neolitu a korinni zhiteli veli napivkochovij sposib zhittya Do najbilshih korinnih narodiv Braziliyi buli Tupi Makro zhe Aravaki Karibi U zv yazku z riznimi movnimi kulturnimi ta inshimi perekonannyami postijno veli vijni odin z odnim Kolonialnij period Odna z pershih kart Braziliyi skladena portugalskimi doslidnikami u 1519 Dokladnishe Kolonialna Braziliya Braziliya vidkrita v 1500 portugalskoyu ekspediciyeyu na choli z Pedru Alvarisom Kabralom Protyagom nastupnih troh stolit cya teritoriya bula naselena portugalcyami i stala vazhlivim eksporterom spochatku dekorativnih porid derevini potim cukrovoyi trostini kavi j nareshti zolota Vazhlivim dzherelom trudovih resursiv buli rabi spochatku z pomizh ponevolenih indianciv a pislya 1550 perevazhno z zavezenih afrikanciv U 1808 koroleva Portugaliyi Mariya I i princ regent majbutnij korol Portugaliyi Zhuan VI ryatuyuchis vid armij Napoleona sho nastupali razom z korolivskim simejstvom dvoryanstvom i uryadom peremistilisya do Rio de Zhanejro administrativnogo centru Braziliyi U comu pereyizdi brav uchast i britanskij uryad yakij dobivsya dlya sebe privileyiv u torgivli ta riznimi zasobami zberigav yih protyagom dovgogo chasu Hocha Zhuan VI povernuvsya do Portugaliyi v 1821 pid chas svogo pravlinnya u Rio de Zhanejro vin pidnyav status Braziliyi do korolivstva rivnogo Portugaliyi Princ regent Pedru u majbutnomu imperator Braziliyi Pedru I ta korol Portugaliyi Pedru IV progolosiv nezalezhnist 7 veresnya 1822 roku zasnovuyuchi nezalezhnu Brazilsku imperiyu Oskilki korona zalishilasya v rukah domu Bragansa cej akt radshe buv rozdilom Portugalskogo korolivstva na dvi chastini nizh ruhom za nezalezhnist yakij protikav priblizno u toj zhe chas na reshti teritoriyi Ameriki Nezalezhnist Salvador tretye za naselennyam misto Braziliyi ta stolicya kolonialnoyi Braziliyi do 1763 Dokladnishe Brazilska imperiya ta Brazilska Stara respublika Brazilska imperiya teoretichno bula dosit demokratichnoyu sistemoyu hocha na praktici imperator mav znachnu vladu Pershim imperatorom buv Pedru I yakij praviv u 1822 1831 koli vin zriksya prestolu cherez skladnu situaciyu ta silni separatistski ruhi v krayini Ale imperiya bula znovu ob yednana pid vladoyu jogo sina imperatora Pedru II Rabstvo skasovano v 1888 roci u Zolotomu zakoni zatverdzhenomu princesoyu Izabelloyu za chas vidsutnosti imperatora Cej krok ta intensivna immigraciya z Yevropi stvorili pidstavu dlya industrializaciyi V ostanni roki svogo isnuvannya imperiya zanurilasya v gliboku politichnu ta vijskovu krizu V rezultati shob uniknuti gromadyanskoyi vijni Pedru II 15 listopada 1889 roku zriksya tronu pislya chogo progoloshena federativna respublika oficijno Respublika Spoluchenih Shtativ Braziliyi pershim prezidentom yakoyi stav feldmarshal Deodoru da Fonseka R Moro Progoloshennya nezalezhnosti Braziliyi Pedru I Naprikinci 19 go na pochatku 20 go stolittya do Braziliyi pereyihali ponad 5 miljoniv yevropejskih i azijskih osoblivo yaponskih immigrantiv U cej period znachno pidnyalasya brazilska promislovist vidchutno rozvinulisya yiyi vnutrishni rajoni Brazilska demokratiya trichi pererivalasya diktaturami u 1930 1934 i 1937 1945 pid vladoyu Zhetulio Vargasa i 1964 1985 pid vladoyu ryadu generaliv priznachenih armiyeyu za dopomogoyu SShA Pochinayuchi z 1985 Braziliya rozglyadayetsya yak demokratiya pid vladoyu vibornogo prezidenta Cej status pidtverdzhenij na referendumi 1993 koli bilshist viborciv obirali mizh prezidentskoyu ta parlamentskoyu sistemami a takozh virishili ne vidnovlyuvati konstitucijnu monarhiyu Klyuchova osoblivist demokratiyi v suchasnij Braziliyi isnuvannya yaskravogo ta aktivnogo gromadyanskogo suspilstva Suspilni organizaciyi aktivno boryutsya za prava lyudini rivnist statej ta ekonomichnu spravedlivist Epidemiya koronavirusu Dokladnishe Pandemiya koronavirusnoyi hvorobi 2019 Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 u Braziliyi COVID 19 vpershe pidtverdzhenij v Braziliyi 25 lyutogo 2020 pislya togo yak 61 litnij cholovik iz San Paulu kotrij povernuvsya iz Lombardiyi Italiya dav pozitivnij rezultat na virus GeografiyaDokladnishe Geografiya Braziliyi Karta Braziliyi Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Braziliyi ta SShA Nacionalnij park Katimbau roztashovanij v bekkantri pusteli shtatu Pernambuku maye zapisi na arheologichni pam yatniki ta naskelni malyunki datovani prinajmni 6000 rokiv Richka v dzhunglyah Amazoniyi Geografichne polozhennya Braziliya najbilsha derzhava Latinskoyi Ameriki sho zajmaye majzhe polovinu kontinentu Na pivnochi mezhuye z Venesueloyu Gayanoyu Surinamom Francuzkoyu Gvianoyu na pivdni z Urugvayem na zahodi z Argentinoyu Paragvayem Boliviyeyu i Peru na pivnichnomu zahodi z Kolumbiyeyu Na pivnochi j shodi omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Dovzhina uzberezhzhya 7491 km Teritoriya 8511 996 tis km sho stanovit 5 7 vid usogo suhodolu svitu Braziliya p yata za velichinoyu krayina svitu pislya Rosiyi Kitayu Kanadi ta SShA Relyef Pivnichnu polovinu Braziliyi zajmaye shiroka Amazonska nizovina Amazoniya glibokij tektonichnij progin zapovnenij osadovimi porodami Na pivnochi vona postupovo perehodit u gorbisti cokolni rivnini pivdennoyi chastini Gvianskogo nagir ya visota 150 700 m okremi vershini do 1200 m obramleni uzdovzh derzhavnogo kordonu krutimi urvishami girskih lancyugiv Serra du Imeri najvisha vershina Piku da Neblina 2994 m Serra Parima i Serra Pakarajma najvisha vershina gora Rorajma 2772 m Majzhe vsyu reshtu teritoriyi krayini zajmaye Brazilske nagir ya sho pidvishuyetsya do pivdnya ta pivdennogo shodu i kruto obrivayetsya do vuzkogo krayu beregovoyi Priatlantichnoyi nizovini Krajovi brilovi masivi Serra du Mar Serra da Mantikejra ta inshi syagayut visoti do 2890 m gora Bandejra Na zahid vid priatlantichnih masiviv i zalishkovogo kryazha brazilid Serra du Espinyasu na misci tektonichnih zapadin rozkinuvsya poyas plastovih i monoklinno plastovih rivnin lavove plato Parani j inshi U centri j na pivnochi perevazhayut cokolni ploskogir ya i rivnini sho cherguyutsya z plato shapadami Na zahodi na teritoriyu Braziliyi zahodit akumulyativna nizovina verhovin richki Paragvaj Pantanal Klimat Dlya bilshoyi chastini teritoriyi Braziliyi harakternij teplij tropichnij klimat Seredni misyachni temperaturi kolivayutsya vid 16 do 29 C lishe na visokih shidnih masivah serednya temperatura lipnya vid 12 do 14 C mozhlivi zamorozki Ale rezhim opadiv i tipi klimatu rizni Na zahodi Amazoniyi ekvatorialnij vologij klimat 2000 3000 mm opadiv na rik amplitudi serednih misyachnih temperatur 2 3 C na shodi Amazoniyi ta prileglih pologih shilah Gvianskogo i Brazilskogo nagir yiv subekvatorialnij z posushlivim periodom do 3 4 misyaciv 1500 2000 mm opadiv na uzberezhzhi blizko 3000 mm na rik U centri Brazilskogo ploskogir ya i Pantanali subekvatorialnij vologij klimat 1400 2000 mm opadiv na rik z velikimi amplitudami temperatur osoblivo krajnih do 45 50 C na pivnichnomu shodi ploskogir ya kilkist opadiv znizhuyetsya do 500 mm i menshe na rik a doshi vipadayut vkraj neregulyarno ce rajon chastih i trivalih posuh Na shidnij okolici klimat tropichnij pasatnij zharkij i vologij z korotkim posushlivim sezonom Na pivdni ploskogir ya postijno vologij klimat tropichnij na plato Parana i subtropichnij u pidnesenih shidnih rajonah do pivdnya vid 24 pivdennoyi shiroti 14 listopada 2023 roku za danimi Nacionalnogo institutu meteorologiyi Inmet u Rio de Zhanejro bulo pobito rekord speki de povitrya progrilosya do 58 5 C Vodni resursi Krayina maye velichezni vodni resursi pro sho svidchit nayavnist na yiyi teritoriyi najpovnovodnishoyi richki svitu Amazonki povnovodnoyi ta dovgoyi richki San Francisku akumulyativnoyi richki Paragvaj ta yih chislennih pritok ta in Velikij gidroenergetichnij potencial mayut richki Brazilskogo ploskogir ya sho poyasnyuyetsya nayavnistyu bagatoh porogiv ta vodospadiv Richkova merezha Braziliyi nadzvichajno gusta Vsya pivnichna i chastkovo centralna chastina krayini zroshuyetsya sistemoyu richok basejnu Amazonki Na pivdni ta pivdennomu zahodi richki nesut svoyi vodi do Paragvayu ta Parani Na shodi Braziliyi teche richka San Francisku Velikih ozer u krayini nemaye Lisovi resursi Braziliya ye najbilshoyu u sviti krayinoyu tropichnih lisiv buduchi dostatno zabezpechena lisovimi resursami Za zapasami tverdoyi derevini Braziliya posidaye pershe misce v sviti Pivnichna j zahidna chastina krayini vkriti ekvatorialnimi vichnozelenimi lisami Na Brazilskomu ploskogir yi poshireni listopadno vichnozeleni lisi U centralnij chastini ploskogir ya roztashovana savana z dribnimi derevami ta chagarnikami Na pivdni zavdyaki rivnomirnomu zvolozhennyu rostut vichnozeleni listyani ta mishani lisi Pochinayuchi z 2019 roku u prioritetah politiki novoobranogo prezidenta Braziliyi Zhayira Bolsonaru provoditsya politika znelisnennya vklyuchayuchi masove vidkrittya zapovidnih teritorij dlya potreb silskogo gospodarstva vidobutku korisnih kopalin Zmini shodo dekriminalizaciyi znelisnennya buli zakripleni zakonodavcho sho posililo politichne protistoyannya u suspilstvi posililo zovnishnopolitichnij tisk na krayinu zi storoni krayin YeS Vnutrishni vodi Vodospad Iguasu Teritoriya krayini vkrita duzhe gustoyu richkovoyu merezheyu Usya Amazoniya pivden Gvianskogo i pivnichna chastina Brazilskogo ploskogir yiv zroshuyutsya sistemoyu richki Amazonka pivden Brazilskogo ploskogir ya sistemami richok Urugvaj i Parana zahid pritokoyu Parani richkoyu Paragvaj shid nalezhit do basejnu richki San Fransisku pivnichno shidna i shidna okrayini ploskogir ya zroshuyutsya korotkimi richkami sho vpadayut bezposeredno v Atlantichnij okean najbilsha r Parnayiba Lishe Amazonka zi svoyimi zahidnimi ta shidnimi pritokami povnovodna protyagom usogo roku i sudnoplavna Usi richki Brazilskogo ploskogir ya krim richok krajnogo pivdnya mayut rizki kolivannya vitrat vodi z burhlivimi pavodkami zvichajno vlitku vidznachayutsya porogami i vodospadami u tomu chisli Iguasu na odnojmennij pritoci Parani Urubupunga i Seti Kedas na Parani Paulu Afonsu na San Fransisku mayut veliki zapasi gidroenergiyi ale sudnoplavni lishe na korotkih dilyankah za vinyatkom Parnayibi ta San Fransisku Grunti ta roslinnist Kvitki Peki Caryocar brasiliense populyarnogo frukta sho roste u serrado U Braziliyi perevazhayut lisi na chervonokolirnih lateritnih feralitnih gruntah Za zapasami tverdoyi derevini Braziliya zajmaye pershe misce u sviti Gusti vologi ekvatorialni vichnozeleni lisi gileyi abo selva z koshtovnimi vidami derev ponad 4 000 vidiv zajmayut zahidnu chastinu Amazoniyi pid nimi rozvinuti pidzolisti lateritni grunti Na shodi roztashovani nizovini uzdovzh uzberezhzhya tyagnetsya smuga atlantichnih lisiv Na nevisokih shilah sho obramlyayut Gvianske i Brazilske ploskogir ya u zv yazku z nayavnistyu posushlivogo sezonu poshireni listopadno vichnozeleni lisi a v gruntah proces pidzolennya virazhenij slabshe ta minlivo Podibni tipi gruntiv i roslinnosti ale z proyavom visotnoyi poyasnosti vlastivi shidnim navitryanim i visokim shilam ta masivam Brazilskogo ploskogir ya yihni zahidni shili odyagneni perevazhno sezonno vologimi lisami Centralna chastina ploskogir ya zajnyata savanoyu kampos na chervonih lateritnih gruntah miscyami zi shilnoyu koroyu kangoyu najposhirenishi chagarnikovi milkoderevni savani serrado uzdovzh richok prostyagayutsya galerejni lisi u yakih osoblivo koshtovna Na suhomu pivnichnomu shodi ploskogir ya napivpustelne ridkolissya kaatinga iz kserofitnih i sukulentnih derev ta chagarnikiv na chervono korichnevih i chervono burih gruntah Na rivnomirno vologomu pivdni znovu z yavlyayutsya vichnozeleni listyani j zmishani lisi z hvojnoyi brazilskoyi araukariyi z vichnozelenim listyanim pidliskom u tomu chisli z paragvajskogo chayu jerba mate na chervonozemnih gruntah sho zajmayut pidneseni plato do pivdnya vid 24 pivdennoyi shiroti u znizhennyah na poristih osadovih porodah z chervonyasto chornimi gruntami poshireni bezderevni trav yanisti savani kampos limpos V zapadini Pantanal znachna plosha pid bolotami Zolotij levovij tamarin nevelika mavpa ridna dlya brazilskogo atlantichnogo lisu Vvazhayetsya sho Braziliya maye bilshe chislo yak nazemnih hrebetnih tvarin tak i bezhrebetnih nizh bud yaka insha krayina svitu Cya visoka riznomanitnist fauni mozhe buti poyasnena znachnimi rozmirami krayini a takozh velikoyu variaciyeyu tipiv yiyi ekosistem Chisla shodo riznomanitnosti fauni silno zalezhat vid dzherela yak cherez te sho navit taksonomisti inodi rozhodyatsya v dumkah shodo klasifikaciyi vidiv tak i cherez nestachu danih ta inkoli nepovnu abo zastarilu informaciyu Postijno viyavlyayutsya novi vidi a inshi na zhal prodovzhuyut vimirati Braziliya maye najbilshe chislo vidiv primativ sered vsih krayin blizko 77 vidiv ta najbilshe chislo vidiv prisnovodnih rib ponad 3000 vidiv Vona zajmaye druge misce za chislom vidiv zemnovodnih tretye za chislom vidiv ptahiv i p yate za chislom vidiv plazuniv Bagato z vidiv znahodyatsya pid zagrozoyu osoblivo ti sho meshkayut v ekosistemah sho zaraz znachnoyu miroyu znisheni takih yak atlantichnij lis Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Braziliyi Braziliya federaciya sho skladayetsya z 26 shtativ estados ta 1 federalnogo okrugu distrito federal vsogo 27 federativnih odinic rozbitih na 5 dlya statistichnih cilej Pivnich Pivnichnij shid Pivdennij shid Pivden Centralnij zahid Pivnichnij region Akri Acre Amazonas Amazonas Amapa Amapa Para Para Rondoniya Rondonia Rorajma Roraima Tokantins Tocantins Pivnichno shidnij region Alagoas Alagoas Bayiya Bahia Maranyan Maranhao Parayiba Paraiba Pernambuku Pernambuco Piauyi Piaui Riu Grandi du Norti Rio Grande do Norte Seara Ceara Serzhipi Sergipe Centralno zahidnij region Goyas Goias Matu Grosu Mato Grosso Federalnij okrug abo Brazilia Matu Grosu du Sul Mato Grosso do Sul Pivdenno shidnij region Espiritu Santu Espirito Santo Minas Zherajs Minas Gerais Rio de Zhanejro Rio de Janeiro San Paulu Sao Paulo Pivdennij region Parana Parana Riu Grandi du Sul Rio Grande do Sul Santa Katarina Santa Catarina Braziliya organizovana po federalnij modeli shtati Braziliyi mayut znachnu avtonomiyu uryadu zakonotvorchoyi diyalnosti suspilnoyi bezpeki ta opodatkuvannya Uryad shtatu ocholyuye gubernator governador vibranij pryamim golosuvannyam kozhnij shtat maye svij zakonodavchij organ assembleia legislativa Kozhnij shtat podilyayetsya na municipaliteti municipios kozhnij zi svoyeyu vlasnoyu zakonodavchoyu radoyu camara de vereadores i merom prefeito yaka avtonomni ta iyerarhichno nezalezhni ni vid federalnogo uryadu ni vid uryadu shtatu Bagato municipalitetiv svoyeyu chergoyu dilyatsya na okrugi distritos yaki ne mayut politichnoyi abo administrativnoyi avtonomiyi Grupa kilkoh municipalitetiv maye nazvu municipalnogo rajonu comarca PolitikaUryad Prezident Braziliyi Luyis Inasiu Lula da Silva Dokladnishe Politichnij ustrij Braziliyi Narazi u Braziliyi diye soma konstituciya prijnyata v 1988 roci pislya padinnya vijskovoyi diktaturi u 1985 roci Zgidno z ciyeyu konstituciyeyu Braziliya ye federativnoyu prezidentskoyu predstavnickoyu respublikoyu de prezident ye yak glavoyu derzhavi tak i glavoyu uryadu Stoliceyu Braziliyi ye misto Brazilia Administrativna struktura krayini federaciya prote Braziliya vklyuchaye municipaliteti yak avtonomni politichni ob yekti sho robit federaciyu potrijnoyu tobto Soyuz shtati j municipaliteti zdijsnyuyetsya uryadom ocholenim prezidentom yakij obirayetsya na chotiririchnij termin i mozhe buti pereobranim she na odin termin Krim prezidenta obirayetsya i viceprezident a reshta uryadovih posadovciv naznachayetsya prezidentom Zakonodavcha vlada Soyuzu zdijsnyuyetsya dvopalatnim Nacionalnim Kongresom obirayetsya kozhni chotiri roki za sistemoyu proporcijnogo golosuvannya ta proporcijnogo predstavlennya shtativ Chleni Federalnogo Senatu obirayutsya na vosmirichnij termin chastinami kozhni chotiri roki Zvichajnij zakonotvorchij proces vimagaye uchasti prezidenta yakij maye pravo naklasti veto na novij zakonoproyekt ta maye vinyatkovu prerogativu iniciativi zakonodavstva z pevnih pitan Dodatkovo yaksho dorechni ta terminovi obstavini vipravdovuyut cej krok prezident mozhe vipustiti nakaz yakij maye obov yazkovu silu zakonu i nabuvaye chinnosti negajno Nakaz prezidenta zberigaye svoyu silu do 120 dniv yaksho ne vidminyuyetsya Kongresom Odin z vazhlivih principiv politiki sistema bagatopartijnosti yak garantiya politichnoyi svobodi Zaraz u Nacionalnomu Kongresi predstavleni 28 politichnih partij div U Braziliyi duzhe zvichajno perehoditi z odniyeyi partiyi do inshoyi tomu rozmiri ta vpliv partij chasto zminyuyutsya Sudova vlada Braziliyi zdijsnyuyetsya federalnimi sudami yaki predstavleni yak u stolici tak i u vsih shtatah Krim togo shtati mayut vlasni sudi ale z desho inshoyu yurisdikciyeyu Zovnishnya politika Dokladnishe Zovnishnya politika Braziliyi Div takozh Ukrayinsko brazilski vidnosini Tradicijno Braziliya bula liderom v latinoamerikanskomu suspilstvi ta grala vazhlivu rol u sistemi kolektivnoyi bezpeki ta ekonomichnij kooperaciyi Zahidnoyi pivkuli Zaraz vona ye chlenom Mizhamerikanskogo dogovoru vzayemnoyi dopomogi i chlen Organizaciyi amerikanskih derzhav Neshodavno Braziliya pochala nadavati visokij prioritet vidnosinam zi svoyimi pivdennoamerikanskimi susidami i vhodit do skladu Amazonskogo paktu Asociaciyi latinoamerikanskoyi integraciyi i Merkosur Razom z Argentinoyu Chili i SShA Braziliya odin z garantiv peruansko ekvadorskogo mirnogo procesu Vona posilala soldat u skladi vijsk OON dlya zberezhennya miru u Belgijske Kongo Kipr Mozambik Angolu Shidnij Timor ta Gayiti U 2004 2005 rokah Braziliya vhodila do skladu Radi Bezpeki OON v dev yatij raz Vidkriti pitannya brazilskoyi zovnishnoyi politiki vklyuchayut kilka nevregulovanih dilyanok kordonu z Urugvayem neviznani brazilski zoni interesiv v Antarktici sho perekrivayutsya z britanskoyu ta argentinskoyu zonami sprobi rozshiriti morsku ekonomichnu zonu vzdovzh brazilskih beregiv ta sprobi razom z Nimechchinoyu Yaponiyeyu ta Indiyeyu stati postijnimi chlenami Radi Bezpeki OON Zbrojni sili Dokladnishe Zbrojni sili Braziliyi Braziliya maye najbilshi v Latinskij Americi zbrojni sili sho z 1999 roku podilyayutsya na zvichajni tri rodi vijsk Povne chislo soldat stanovit 317 tis yaki rozpodilyayutsya priblizno na 200 tis v Armiyi suhoputnih vijskah ta po 50 tis u Vijskovo morskomu floti ta Vijskovij aviaciyi Choloviki prizivayutsya na sluzhbu v vici 19 rokiv hocha isnuye bagato zasobiv vidmovitisya vid sluzhbi z 1 7 mln cholovikiv sho shorichno dosyagayut prizovnogo viku tilki 133 tis prizivayutsya do zbrojnih sil Choloviki ta zhinki mozhut sluzhiti dobrovolcyami z viku u 18 rokiv Finansuvannya zbrojnih sil vidnosno VVP duzhe male ta sklalo lishe 9 9 mlrd dolariv SShA 1 1 VVP u 2005 roci Ce poyasnyuyetsya vidsutnistyu yak zovnishnih tak i vnutrishnih vorogiv ta velikim rozmirom Braziliyi vidnosno susidiv Zaraz osnovnimi zadachami zbrojnih sil ye ohorona kordoniv ta prosuvannya ekonomichnogo rozvitku v Amazoniyi borotba z transportom narkotikiv z Andijskogo regionu ta policijni operaciyi EkonomikaDokladnishe Ekonomika Braziliyi Oglyad Plyazhi shtatu Pernambuku centr turizmu yakij graye znachnu rol u brazilskij ekonomici Plantaciyi kavi shtat Minas Zherajs San Paulu stolicya shtatu San Paulu Zavdyaki visokomu rivnyu rozvitku silskogo gospodarstva dobuvnoyi ta virobnichoyi promislovosti i sektoru poslug takozh yak i velikij kilkosti pracezdatnogo naselennya za rivnem VVP PPS Braziliya znachno perevishuye bud yaku inshu krayinu Latinskoyi Ameriki buvshi osnovnoyu ekonomikoyu u Merkosur Zaraz krayina rozshiryuye svoyu prisutnist na svitovih rinkah Golovni eksportni virobi vklyuchayut aviacijnu tehniku kavu transportni zasobi soyu zaliznu rudu pomaranchevij sik stal tkanini vzuttya elektroaparaturu ta cukor Vidpovidno do danih Mizhnarodnogo valyutnogo fondu i Svitovogo banku Braziliya maye dev yatu za rozmirom ekonomiku u sviti za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti Ekonomika Braziliyi duzhe riznomanitna zi znachnimi variaciyami mizh regionami Najrozvinenisha promislovist skoncentrovana na Pivdni ta na Pivdennomu shodi Pivnichnij shid najbidnishij region Braziliyi ale zaraz vin pochinaye zaluchati novi investiciyi Braziliya maye najrozvinenishij promislovij sektor v Latinskij Americi yakij stanovit tretinu yiyi VVP Braziliya viroblyaye duzhe riznomanitnu produkciyu vid avtomobiliv stali ta naftoproduktiv do komp yuteriv litakiv i spozhivchih tovariv Pislya pidvishennya ekonomichnoyi stabilnosti zabezpechenoyu Plano Real brazilski ta bagatonacionalni biznes strukturi aktivno investuyut v nove obladnannya i tehnologiyi velika chastka yakih zakupovuyetsya u pivnichnoamerikanskih pidpriyemstv Braziliya takozh maye rozvinenij i riznomanitnij sektor poslug Protyagom pochatku 1990 h bankivskij sektor dosyag 16 VVP Hocha brazilska bankivska sistema zaraz aktivno reformuyetsya vona zabezpechuye miscevi pidpriyemstva shirokim ryadom poslug i privertaye chislennih novih uchasnikiv zokrema finansovi firmi iz SShA Fondovi birzhi San Paulu ta Rio de Zhanejro zaraz piddayutsya znachnij konsolidaciyi Brazilski mista znachno vidriznyayutsya odne vid odnogo za legkistyu vedennya biznesu zgidno z povidomlennyami Svitovogo Banku Vedennya biznesu v Braziliyi 27 veresnya 2006 u Wayback Machine U Braziliyi dosit legko reyestruvati majno ta pidpriyemstva ale zagalom popri identichni pravila po vsij Braziliyi peredacha majna zajmaye bagato chasu Hocha brazilska ekonomika dosit rozvinuta poshireni problemi korupciyi bidnosti j negramotnosti vse she ye znachnimi bar yerami rozvitku Suchasnij stan Pislya desyatilit znachnoyi inflyaciyi ta kilkoh sprob vzyati yiyi pid kontrol v lipni 1994 pid chas prezidentstva Itamara Franku uryad Braziliyi rozpochav programu ekonomichnoyi stabilizaciyi Plan real nazvanij na chest vvedenoyi novoyi valyuti realu Tempi inflyaciyi yaki dosyagli rivnya priblizno 5000 na rik v 1993 roci shvidko vpali dosyagshi rivnya u 2 5 v 1998 roci Uhvalennya Zakonu pro finansovu vidpovidalnist u 2000 roci polipshilo finansovu disciplinu miscevih i federalnih administracij chastkovo shlyahom investicij v infrastrukturu ta udoskonalennya socialnih poslug Protyagom prezidentstva Fernandu Enrike Kardozu 1995 2002 uryad doklav znachnih zusil dlya pereroblennya perevazhno derzhavnoyi ekonomiki na perevazhno rinkovu Kongres shvaliv kilka zakoniv sho bilshoyu miroyu vidkrili ekonomiku dlya uchasti privatnogo sektora i zbilshili yiyi privablivist dlya inozemnih investoriv Naprikinci 2003 roku programa privatizaciyi yaka vklyuchala prodazh stalelivarnih ta energetichnih pidpriyemstv i kompanij telezv yazku dala pributok na bilsh nizh 90 mlrd dol SShA U sichni 1999 brazilskij Centralnij bank ogolosiv sho real bilshe ne bude priv yazanij do dolara SShA sho prizvelo do deyakoyi devalvaciyi brazilskoyi valyuti Rist ekonomiki sklav 4 4 u 2000 roci ta 1 3 u 2001 U 2002 roci chutki sho kandidat u prezidenti Luyiz Inasiu Lula da Silva u vipadkovi peremogi progolosit defolt shodo derzhavnogo borgu prizveli do upovilnennya zrostu ekonomiki Prote buvshi obranim Lula prodovzhiv ekonomichnu politiku svogo poperednika Vin zdijsnyuvav suvorij pidhid do ekonomiki zumiv strimati inflyaciyu znahodyachi groshi ne tilki dlya viplat za brazilskimi borgovimi zobov yazannyami a navit i dlya dostrokovoyi splati borgu pered MVF V rezultati u rik obrannya Luli 2003 VVP zris na 0 5 ale vzhe u 2004 na 5 2 ta u 2005 na 2 3 hocha slid vrahuvati sho comu dopomig takozh zrist svitovoyi ekonomiki u cej period Problemi Ekonomika vse she maye serjozni problemi tozh reformi poki neobhidni Sered problem mozhna nazvati nedostatnyu infrastrukturu znachnu koncentraciyu pributku nedostatnyu yakist suspilnih poslug korupciyu socialni konflikti j uryadovu byurokratiyu Ci problemi dosit skladni u Braziliyi yak porivnyuvati z inshimi krayinami Vnutrishnij derzhavnij borg dosyag rekordnogo znachennya na foni dedali bilshih derzhavnih vitrat Podatki vzhe predstavlyayut znachnu chastinu nacionalnogo dohodu i ye serjoznim tyagarem dlya vsih socialnih klasiv zmenshuyuchi mozhlivosti dlya investicij Krim togo vedennya biznesu vazhke cherez visoki cini na licenzuvannya ta byurokratichnij proces reyestraciyi pidpriyemstv Potochnij zrist ekonomiki ye nizhchim za bilshist latinoamerikanskih krayin Kitaj ta Indiyu Braziliya opustilasya na 11 pozicij v Indeksi konkurentospromozhnosti Svitovogo ekonomichnogo forumu z 2003 do 2005 roki Transport SP 160 abo Shose Immigrantiv vazhliva avtodoroga u shtati San Paulu Osnovnimi transportnimi shlyahami useredini krayini ye avtodorogi Sistema avtodorig dosit rozvinena ta skladna Prote u deyakih rajonah pid chas tropichnih zliv avtodorogi stayut vazhkoprohidnimi ta nebezpechnimi Zaliznici u Braziliyi zagalom zastarili ta vikoristovuyutsya majzhe viklyuchno dlya perevezennya vantazhiv Isnuye lishe dekilka pasazhirskih zaliznic sho diyut najdovsha mizh mistami Belu Orizonti ta Vitoriya Morskij transport tradicijno buv duzhe vazhlivim u Braziliyi hocha zaraz vin takozh vikoristovuyetsya majzhe viklyuchno dlya perevezen vantazhiv Majzhe vsi veliki mista uzdovzh brazilskogo uzberezhzhya ye takozh vazhlivimi torgovimi portami Takozh vazhlivij richkovij transport osoblivo v Amazoniyi de vin ye osnovnim transportnim zasobom Vsogo Braziliya maye blizko 50 tis km vodnih shlyahiv Aviacijnij transport zaraz shvidko rozvivayetsya Liderami perevezen u Braziliyi ye kompaniyi Vasp i Transbrasil U Braziliyi diye 3 277 aeroportiv 1999 rik prote majzhe vsi mizhnarodni rejsi jdut do mizhnarodnih aeroportiv Guarulos v San Paulu abo Galeano v Rio de Zhanejro Z ostannogo chasu kilka rejsiv jdut do aeroportiv mist Brazilia i Fortaleza Z pivdennoamerikanskoyu integraciyeyu ochikuyetsya sho bilshe aeroportiv vidkriyutsya dlya mizhnarodnih rejsiv protyagom nastupnih rokiv Stan navkolishnogo seredovishaBraziliya vhodit do desyatki krayin svitu yaki ye najbilshimi emitentami metanu U drugij polovini 2021 roku na klimatichnij samit u Glazgo krayina pidpisala deklaraciyu pro skorochennya vikidiv metanu Vidpovidno do yakoyi do 2030 roku krayina zobov yazana zmenshiti vikidi metanu na 30 DemografiyaDokladnishe Demografiya Braziliyi Pohodzhennya Bilshist brazilciv mayut portugalske korinnya ta bagato brazilskih mist taki yak Sen Zhuan del Riu vse she zberigayut portugalsku kolonialnu arhitekturu Pivnichni brazilci Pivdenni brazilci na svyati vinogradu Sered naselennya Braziliyi panivne stanovishe zajmayut nashadki portugalskih immigrantiv vid pershih kolonistiv pochinayuchi z 16 go stolittya do immigrantiv ostannogo chasu 19 ti i 20 ti stolittya Pershi portugalski poselennya v Braziliyi z yavilisya pislya 1532 roku koli bulo zasnovane misto San Vinsente ta pochavsya aktivnij proces kolonizaciyi Do progoloshennya nezalezhnosti v 1822 roci portugalci buli yedinim yevropejskim narodom predstavniki yakogo aktivno selilisya v Braziliyi tomu brazilska kultura znachnoyu miroyu zasnovana na kulturi Portugaliyi Inshi krayini Yevropi mali neznachnu prisutnist protyagom kolonialnogo periodu Gollandci ta francuzi probuvali kolonizuvati Braziliyu protyagom 17 go stolittya ale yih kontrol nad chastinoyu Braziliyi trivav tilki kilka desyatilit Indianske naselennya Braziliyi 3 5 miljoniv na chas vidkrittya yiyi yevropejcyami bulo u velikij miri vinishene abo asimilovane v portugalske naselennya Z pochatku kolonizaciyi shlyubi mizh portugalcyami ta indiancyami buli zvichajnimi Zaraz u Braziliyi prozhivaye blizko 700 000 indianciv sho stanovit mensh nizh 1 naselennya krayini ale yihnya chastka znachno bilsha u Pivnichnomu regioni Braziliya maye znachnu chastku temnoshkirogo naselennya sho pohodit z afrikanskih rabiv Yih zavozili do krayini z 16 go do 19 go stolittya Bilsh nizh 3 miljoni afrikanciv buli zavezeni do Braziliyi protyagom isnuvannya rabstva Rabotorgivlya bula skasovana tilki v 1850 roci Rabi perevazhno zavozilisya z Angoli Nigeriyi Beninu Togo Gani Berega Slonovoyi Kistki ta San Tome i Prinsipi Afrikanske naselennya Braziliyi znachnoyu miroyu zmishalosya z portugalskim privodyachi do zmishanogo suchasnogo naselennya Pochinayuchi z 19 stolittya brazilskij uryad stimulyuvav yevropejsku immigraciyu shob zaminiti lyudskij resurs kolishnih rabiv Pershi neportugalski immigranti yaki oselilisya v Braziliyi v 1824 roci buli nimcyami Z 1869 roku pribuvayut pershi polski immigranti Prote znachna yevropejska immigraciya do Braziliyi pochalasya tilki pislya 1875 roku koli znachno zrosla immigraciya z Italiyi Portugaliyi j Ispaniyi Zgidno z sajtom Memorial do Imigrante 15 bereznya 2007 u Wayback Machine mizh 1870 i 1953 rokami Braziliya privernula priblizno 5 5 miljoniv immigrantiv priblizno 1 55 mln italijciv 1 47 mln portugalciv 650 tis ispanciv 210 tis nimciv 190 tis yaponciv 120 tis polyakiv i 650 tis immigrantiv inshih nacionalnostej Ci cifri mozhut buti znachno nedoocinenimi tomu sho zhinki ta diti chasto ne rahuvalisya bagato immigrantiv selilisya nelegalno zaminyuyuchi prizvisha shob prihovati svoye pohodzhennya a brazilska sistema obliku bula dosit nedoskonaloyu Braziliya stala domom najbilshoyi italijskoyi diaspori za mezhami Italiyi mayuchi 25 mln brazilciv italijskogo pohodzhennya Braziliya takozh ye domom najbilshogo livanskogo spivtovaristva u sviti blizko 8 miljoniv Pochinayuchi z pochatku XX stolittya Braziliya otrimala znachnu kilkist azijskih immigrantiv korejciv kitajciv tajvanciv i yaponciv Yaponci najbilsha azijska menshina v Braziliyi a brazilci yaponskogo pohodzhennya skladayut najbilshe yaponske naselennya za mezhami Yaponiyi 1 5 mln Etnichnij ta rasovij sklad Div takozh Ukrayinci v Braziliyi Naselennya Braziliyi skoncentrovane uzdovzh uzberezhzhya Naselennya pivdennih shtativ maye perevazhno yevropejske pohodzhennya ale bilshist meshkanciv Pivnochi indianci a bilshist meshkanciv Pivnichnogo shodu sumish afrikanciv ta yevropejciv Zgidno z konstituciyeyu Braziliyi 1988 roku rasizm ye tyazhkim zlochinom cej zakon sprijmayetsya u Braziliyi duzhe serjozno Ponad 90 mln lyudej v Braziliyi mayut korinnya v masovih hvilyah yevropejskoyi immigraciyi Najbilshi etnichni grupi iberijci italijci j nimci Menshi grupi vklyuchayut slov yan zdebilshogo chehiv polyakiv ukrayinciv i rosiyan Sered najmenshih etnichnih grup litovci virmeni fini francuzi greki ugorci rumuni britanci irlandci ta yevreyi Krim yevropejciv brazilske naselennya vklyuchaye 79 mln afrikanciv ta mulativ 13 mln arabiv 1 6 mln azijciv ta 700 tis amerikanskih indianciv Movi Liberdad yaponskij rajon San Paulu Portugalska mova yedina derzhavna mova Braziliyi Neyu rozmovlyaye praktichno vse naselennya i faktichno tilki cya mova vikoristovuyetsya v shkolah gazetah radio telebachenni ta dlya vsih dilovih i administrativnih cilej Okrim togo Braziliya ye yedinoyu portugalomovnoyu krayinoyu v Americi sho robit movu chastinoyu brazilskoyi nacionalnoyi samosvidomosti Brazilska portugalska mova rozvinulasya nezalezhno vid yevropejskoyi portugalskoyi movi ta projshla menshi fonetichni zmini nizh mova yakoyu rozmovlyayut v Portugaliyi Tomu chasto kazhut sho mova Kamoensa portugalskogo poeta 16 go stolittya fonetichno nagaduye suchasnu brazilsku portugalsku movu ale ne movu yakoyu rozmovlyayut v Portugaliyi zaraz i sho jogo roboti slid chitati za brazilskimi pravilami Na brazilsku portugalsku movu takozh mali deyakij vpliv indianski ta afrikanski movi U samij Braziliyi mova dosit odnoridna nosiyi riznih regionalnih dialektiv legko rozumiyut odin odnogo ale mizh nimi isnuye kilka pomitnih fonologichnih leksichnih ta orfografichnih vidminnostej Bagato tubilnih mov she isnuyut v tubilnih gromadah persh za vse v Pivnichnij Braziliyi Hocha bagato z nih mayut istotni kontakti z portugalskoyu movoyu sogodni ye stimul dlya vivchennya ridnih mov Deyaki inozemni movi vikoristovuyutsya nashadkami immigrantiv yaki zazvichaj dvomovni v malenkih silskih gromadah u Pivdennij Braziliyi Najgolovnishi z nih brazilski nimecki dialekti napriklad Riograndenser Hunsruckisch pomeranska j italijska mova zasnovana na italijskomu venecianskomu dialekti U misti San Paulu yaponska mova takozh isnuye v rajonah pereselenciv takih yak Liberdad Anglijska mova chastina oficijnogo shkilnogo navchalnogo planu ale duzhe malo brazilciv vilno volodiyut neyu Ispanska mova takozh chasto vikladayetsya v shkolah ta rozumiyetsya do pevnoyi miri samimi nosiyami portugalskoyi movi zavdyaki velikij shozhosti mizh dvoma movami SuspilstvoOsvita Centralnij korpus Federalnogo universitetu shtatu Parana Kuritiba Tradicijno Braziliya ne mala dobroyi sistemi osviti a do pershoyi polovini 20 go stolittya yiyi osnovnoyu produkciyeyu bula silskogospodarska ta dobuvna sho ne vimagali visokogo rivnya pidgotovki pracivnikiv Prote sistema osviti zaraz shvidko rozvivayetsya She u 1980 roci lishe 80 9 ditej u vici 7 14 rokiv vidviduvali shkoli a vzhe u 2000 roci ce znachennya dosyaglo 96 4 U vici 15 17 rokiv cej faktor zris z 49 7 do 83 Riven gramotnosti za toj zhe period zris z 75 do 86 4 Prote sistema osviti she nedoskonala ta efekt yiyi pokrashennya she nedostatno pomitnij Napriklad serednij riven formalnoyi osviti sered brazilskogo naselennya stanovit lishe 6 2 rokiv dlya porivnyannya u SShA 12 rokiv a v susidnij Argentini 8 persh za vse cherez nizkij riven osviti u bidnih rajonah Za strukturoyu osvita podilyayetsya na kilka rivniv Doshkilna osvita dlya ditej vikom do 6 rokiv ye neobov yazkovoyu ale dosit populyarnoyu ta vklyuchaye vsi bazovi elementi neobhidni dlya rozvitku ditini motorni kognitivni ta socialni navichki Fundamentalna shkilna osvita ye obov yazkovoyu dlya ditej vikom 6 14 rokiv ta skladayetsya z 9 klasiv sho mayut minimum 200 dniv abo 800 godin urokiv na rik Obov yazkova dlya vsih shkil programa skladayetsya z portugalskoyi movi istoriyi geografiyi fiziki biologiyi ta matematiki inshi predmeti mozhut buti dodani zalezhno vid shkoli Pislya fundamentalnoyi osviti jde serednya osvita sho zvichajno stanovit 3 roki neobhidna dlya togo shob potrapiti do vishogo navchalnogo zakladu Inkoli serednya osvita stanovit bilshe do 5 rokiv osoblivo u vipadkah koli vona vklyuchaye profesijnu pidgotovku Visha osvita podilyayetsya na dvi chastini Persha zakinchuyetsya zdobuttyam bakalavrskogo stupenya graduacao ta zvichajno trivaye 4 roki Dlya majbutnih vikladachiv neobhidno prosluhati odnorichnij kurs lisensiaturi licenciatura 5 richni profesijni diplomi vidayutsya v inzhenernih yuridichnih specialnostyah ta veterinarnij medicini U medicini navchannya trivaye 6 rokiv ta mozhe buti dopovnene neobov yazkovoyu rezidenturoyu residencia V aspiranturi pos graduacao mozhlivo zdobuti magisterskij diplom dlya yakogo neobhidno prosluhati 2 roki neobhidnih kursiv ta napisati magistersku disertaciyu dissertacao de mestrado Dlya zdobuttya doktorskogo stupenya neobhidno prosluhati 4 roki kursiv projti kvalifikacijnij ekzamen ta napisati doktorsku disertaciyu tese de doutorado Zvichajno takozh vimagayetsya publikaciya rezultativ disertaciyi Zasobi masovoyi informaciyi Industriya zasobiv masovoyi informaciyi Braziliyi vidriznyayetsya visokim rivnem koncentraciyi Hocha konstituciya zaboronyaye volodinnya gazet radiostancij ta telestancij v odnomu rajoni odniyeyu grupoyu na praktici cya zaborona obhoditsya ta bilshist rinku kontrolyuyetsya nevelikim chislom kompanij Najbilsha podibna kompaniya Merezha Globo Rede Globo yaka volodiye telekanalom Globo 11 veresnya 2020 u Wayback Machine sho zdijsnyuye movlennya na vsyu krayinu radio zhurnalom Epoca 13 kvitnya 2007 u Wayback Machine internet portalom Globo com 30 travnya 2022 u Wayback Machine gazetoyu Globo 13 kvitnya 2007 u Wayback Machine ta nadaye poslugi kabelnogo telebachennya Nastupna za rozmirom kompaniya Pivdenno brazilska merezha telekomunikacij Rede Brasil Sul de Telecomunicacoes 5 kvitnya 2007 u Wayback Machine abo RBS Vona volodiye telekanalom RBS kilkoma radiostanciyami Gaucha Farroupilha Atlantida tosho gazetoyu Zero Hora 9 kvitnya 2007 u Wayback Machine ta portalom ClicRBS 10 lipnya 2001 u Wayback Machine RBS takozh retranslyuye kanal Globo u Pivdennomu regioni Prote taki kompaniyi viklikayut znachnu kritiku z boku deyakih deputativ ta gromadskih organizacij cherez svij rozmir Najpopulyarnishim telekanalom Braziliyi ye bez sumnivu Globo 11 veresnya 2020 u Wayback Machine yakij proponuye vsi vidi program ta ye najvidomishim virobnikom telenovel Druge misce zajmaye SBT 11 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Sistema Brasileiro de Televisao yakij majzhe dublyuye Globo ale z nizhchimi standartami pokazuye starishi filmi meksikanski a ne brazilski telenoveli tosho Za tretye misce boryutsya taki kanali yak TV Gazeta 5 kvitnya 2007 u Wayback Machine ta Rede TV 6 kvitnya 2007 u Wayback Machine yaki chastishe pokazuyut zhorstoki sceni bidnist ta inshi sceni rozrahovani na najbidnishe naselennya Populyarni tematichni kanali vklyuchayut TV Cultura 2 sichnya 2004 u Wayback Machine osvitnij kanal shtatu San Paulu ta MTV Brasil 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Najpopulyarnishimi gazetami ye Globo 13 kvitnya 2007 u Wayback Machine publikuyetsya u Rio de Zhanejro O Estado de Sao Paulo 10 kvitnya 2007 u Wayback Machine San Paulu Jornal do Brasil 3 bereznya 2017 u Wayback Machine Rio de Zhanejro Folha de Sao Paulo 13 kvitnya 2007 u Wayback Machine San Paulu Correio Braziliense 8 kvitnya 2007 u Wayback Machine Brazilia ta ekonomichni i Valor Economico 6 lipnya 2011 u Wayback Machine Sered zhurnaliv populyarni shotizhnevi Veja 13 kvitnya 2007 u Wayback Machine Epoca 13 kvitnya 2007 u Wayback Machine ta IstoE 10 kvitnya 2007 u Wayback Machine Socialni problemi Favela vnochi Zgidno z Fundaciyeyu Zhetulio Vargasa u 2006 roci za mezheyu bidnosti znahodilosya 18 5 naselennya na 19 8 menshe nizh na chotiri roki ranishe Znachna bidnist ye znachnoyu miroyu naslidkom ekonomichnoyi nerivnosti za koeficiyentom Dzhini miroyu ciyeyi nerivnosti Braziliya zajmaye odne z pershih misc u sviti Bidnist duzhe yaskravo predstavlena u favelah favelas tobto netryah roztashovanih u velikih mistah ta najbidnishih regionah krayini Navit ne vrahovuyuchi faveli isnuyut znachni vidminnosti u rivni ekonomichnogo rozvitku ta dobrobutu mizh regionami Todi yak Pivnichno shidnij region maye najgirshi ekonomichni pokazniki cherez nizke ohoplennya ta yakist suspilnih poslug ta poshirenu korupciyu bagato mist na Pivdni ta Pivdennomu shodi mayut socialno ekonomichni standarti porivnyani zi standartami najrozvinenishih krayin svitu Uryad Luyiza Inasiu Luli da Silvi prikladav bagato zusil dlya polipshennya situaciyi sho zdijsnyuvalosya za dopomogoyu programi Fome Zero nulovij golod Napriklad chastinoyu ciyeyi programi ye Bolsa Familia simejna stipendiya programa socialnoyi dopomogi najbidnishim sharam naselennya za umovami zdobuttya osviti ta vakcinaciyi Kultura BraziliyiKultura Braziliyi persh za vse pohodit vid kulturi Portugaliyi Portugalski kolonisti ta immigranti prinesli katolicku viru portugalsku movu i bagato tradicij yaki vse she mayut znachnij vpliv na suchasnu brazilsku kulturu Yak bagatonacionalna krayina na yiyi kulturu takozh chinili svij vpliv inshi narodi Amerikanski indianci znachno vplinuli na kuhnyu Braziliyi ta na yiyi movu a afrikanci privezeni yak rabi znachnoyu miroyu vplinuli na brazilsku muziku tanci kuhnyu Italijski j nimecki immigranti yaki u velikij kilkosti pereselyalisya do Braziliyi takozh chinili znachnij vpliv na rizni aspekti zhittya ale yih vpliv najsilnishij na pivdni krayini Brazilske malyarstvo vidobrazhaye multikulturalizm Braziliyi ta viriznyayetsya stilovoyu riznomanitnistyu Sered najvidomishih brazilskih malyariv Beneditu Kalishtu Divis takozh Brazilskij karnaval Brazilska kuhnya Brazilska muzika Brazilski svyata Religiya Statuya Hrista Spasitelya na gori Korkovadu visotoyu 38 m v Rio de Zhanejro odna z najviznachnishih pam yatok Braziliyi Zgidno z perepisom Brazilskogo institutu geografiyi ta statistiki IBGE 73 6 naselennya katoliki blizko 126 mln 15 4 protestanti blizko 25 mln 7 4 naselennya vvazhayut sebe ateyistami abo agnostikami 1 3 spiritualisti 1 8 prihilniki inshih religij U tomu chisli mormoni 900 tis svidki Yegovi 600 tis buddisti 215 tis 151 tis yudayisti 230 tis ta musulmani 27 tis 0 3 prihilniki tradicijnih afrikanskih religij takih yak kandomble makuba ta Deyaki spoviduyut sumish riznih religij napriklad katolicizmu kandomble ta indianskih religij Braziliya maye najbilshe chislo katolikiv u sviti Prote chislo protestantiv zaraz zrostaye Rahuyuchi yih razom z katolikami Braziliya zajmaye druge misce za chislom hristiyan u sviti pislya SShA Do 1970 roku bilshist brazilskih protestantiv nalezhali do tradicijnih cerkov zdebilshogo ce buli lyuterani presviteriani ta baptisti ale protyagom ostannih desyatilit znachno zrosli chislo p yatdesyatnikiv ta predstavnikiv deyakih inshih konfesij Islam v Braziliyi tradicijno praktikuvavsya deyakimi afrikanskimi rabami Sogodni musulmanske naselennya v Braziliyi skladayetsya zdebilshogo z arabskih immigrantiv hocha v islam perehodit i deyake chislo gromadyan ne arabskogo pohodzhennya Sport Zbirni Braziliyi ta Argentini na kubku Konfederaciyi 2005 roku Najpopulyarnishij vid sportu v Braziliyi futbol krayina znamenita na ves svit svoyimi gravcyami takimi yak Ronaldo Pele Rivelino Romario Ziko Rivaldo Roberto Karlos Garrincha Kaka i Ronaldino Brazilska nacionalna zbirna stavala chempionom svitu rekordni p yat raziv a takozh peremagala u Kubku konfederacij chotiri razi u 1997 2005 2009 ta 2013 rokah Braziliya takozh dobilasya uspihiv v inshih vidah sportu perevazhno volejboli basketboli tenisi gimnastici ta avtoperegonah Bagato vidiv sportu zarodilisya v Braziliyi napriklad Plyazhnij futbol stvorenij na plyazhah Rio de Zhanejro sumish futbolu i volejbolu takozh na pisku variaciya yaponskogo dzyudo Vale tudo vid borotbi Kapoejra vijskove mistectvo afrikanskoyi spadshini vodna variaciya volejboluDiv takozhBraziliya u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Braziliya u Vikimandrah Braziliya u Vikishovishi PrimitkiWorld Economic Outlook Database October 2021 Imf International Monetary Fund Procitovano 28 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 20 veresnya 2016 Procitovano 7 veresnya 2016 Area Territorial Brasileira Brazilian Territorial Area portugalskoyu Instituto Brasileiro de Geografia e Estatistica Arhiv originalu za 15 sichnya 2012 Procitovano 4 travnya 2018 Para a superficie do Brasil foi obtido o valor de 8 515 759 090 km2 publicado no DOU nº 124 de 30 06 2017 conforme Resolucao Nº 02 de 29 de junho de 2017 Philander S George 2012 T Vol 1 vid Second Los Angeles Princeton University s 148 ISBN 978 1 4129 9261 9 OCLC 970592418 Arhiv originalu za 26 lipnya 2020 Procitovano 30 travnya 2020 Vallance Monique M 2012 Preface and Observations on Contemporary Brazil U Crocitti John J red Contributing editor Monique M Vallance ABC CLIO s xxiii ISBN 978 0 313 34672 9 OCLC 787850982 Arhiv originalu za 24 lipnya 2020 Procitovano 30 travnya 2020 BBC Brasil Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2018 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 4 listopada 2011 Procitovano 14 bereznya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Pospelov E M 2005 Kerner Jennifer Benmoussa Nadia Boeda Eric De Carvalho Braga Leonardo Robert 2020 Rare anatomic variation on a 10 000 year old South American skeleton the case of Iuzu Toca dos Coqueiros Piaui State Brazil Surgical and Radiologic Anatomy 42 9 1127 1132 doi 10 1007 s00276 020 02510 x ISSN 0930 1038 angl Roosevelt A C Housley R A Silveira M Imazio Da Maranca S Johnson R 13 grudnya 1991 Science s 1621 1624 doi 10 1126 science 254 5038 1621 PMID 17782213 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2018 Procitovano 2 grudnya 2018 angl Levine Robert M 2003 Palgrave Macmillan s 30 33 OCLC 59286938 Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 2 grudnya 2018 Gomes Mercio Pereira 2000 University Press of Florida s 28 29 OCLC 41944620 Arhiv originalu za 24 bereznya 2020 Procitovano 2 grudnya 2018 www cia gov angl Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 2 grudnya 2018 U Braziliyi zareyestruvali rekordnu speku 58 5 gradusa Avtor Igor Telezhnikov 15 11 2023 17 18 Rhett A Butler 27 12 2019 news mongabay com angl Arhiv originalu za 28 grudnya 2019 Procitovano 9 sichnya 2020 news mongabay com 10 06 2019 Arhiv originalu za 20 sichnya 2020 Procitovano 9 sichnya 2020 Meduza ros Arhiv originalu za 3 listopada 2021 Procitovano 3 listopada 2021 Arhiv originalu za 24 grudnya 2006 Procitovano 9 kvitnya 2007 PDF Arhiv originalu PDF za 17 chervnya 2004 Procitovano 17 chervnya 2004 Arhiv originalu za 19 chervnya 2013 Procitovano 9 kvitnya 2007 Brazilskij turizm Brazilski ZMI 19 travnya 2007 u Wayback Machine duzhe dobrij opis telekanaliv anglijskoyu movoyu PDF Arhiv originalu PDF za 5 chervnya 2007 Procitovano 10 kvitnya 2007 PIB dos municipios revela concentracao e desigualdades na geracao de renda Arhiv originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 22 lyutogo 2007 Arhiv originalu za 18 listopada 2006 Procitovano 10 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2011 Procitovano 9 kvitnya 2007 Arhiv originalu za 3 veresnya 2006 Procitovano 29 zhovtnya 2006 LiteraturaBuarke S Korinnya Braziliyi per z portug O Voronskoyi nauk red V Samojlenko Lviv Vidavnictvo Anetti Antonenko 2016 Pombu R Istoriya Brazilii Moskva Inostrannaya literatura 1962 Ukrayinci Braziliyi Os ucranianos do Brasil Ukrainians in Brazil istoriko etnologichne doslidzhennya redkol A Nagachevskij S Cipko O N Kalko gol red M Grimich ta in Kiyiv Dulibi 2011 261 s Seriya Istorichna etnologiya Bethell L The Cambridge History of Latin America Volume 9 Brazil since 1930 Cambridge University Press 2008 Fausto B Fausto S Brakel A A concise history of Brazil Cambridge University Press 2014 Green J N Langland V Schwarcz L M The Brazil Reader History Culture Politics Duke University Press 2019 Sirohi R A From Developmentalism to Neoliberalism A Comparative Analysis of Brazil and India Palgrave Macmillan 2019 Villela A A The Political Economy Of Money And Banking In Imperial Brazil 1850 1889 Palgrave Macmillan 2020 PosilannyaPortal Braziliya Uryad Brasil gov br 10 grudnya 1997 u Wayback Machine Oficijnij uryadovij portal port movoyu http www camara gov br 14 sichnya 2020 u Wayback Machine Oficijnij sajt palati deputativ port movoyu http www planalto gov br 3 veresnya 2011 u Wayback Machine Oficijnij sajt prezidenta port movoyu Oficijnij sajt senatu port movoyu Posolstvo Braziliyi v Ukrayini 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine Informaciya i statistika anglijskoyu movoyu Biblioteka kongresu Doslidzhennya krayini Braziliya 9 lipnya 2015 u Wayback Machine anglijskoyu movoyu Enciklopediya Britanika Braziliya 25 lipnya 2008 u Wayback Machine anglijskoyu movoyu angl ta port movoyu anglijskoyu movoyu anglijskoyu movoyu anglijskoyu movoyu Enciklopediyi Turizm Putivnik brazilskogo posolstva v Londoni anglijskoyu movoyu Islands in Brazil 5 travnya 2021 u Wayback Machine Sajt pro ostrovi ta plyazhi Braziliyi anglijskoyu movoyu Venesuela Kolumbiya Gayana Surinam Francuzka Gviana Atlantichnij okean Peru Atlantichnij okean Boliviya Paragvaj Argentina Urugvaj Atlantichnij okean Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi