Свинце́ві роки́ (Свинцеві сімдесяті, італ. Anni di piombo) — період італійської соціального та політичного життя з кінця 1960-х по початок 1980-х років, що запам'яталися розгулом вуличного насильства та протистоянням ультраправих і ультралівих
Свинцеві роки | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Холодна війна | ||||||||
Наслідки теракту на залізничній станції в Болоньї в серпні 1980 року, в результаті якого загинуло 85 людей. | ||||||||
| ||||||||
Сторони | ||||||||
Уряд Італії
| Ультраліві: Червоні бригади | Ультраправі: | ||||||
Загалом загиблих (вкл. з цивільними): 428 + близько 2000 фізичних та психологічних травмованих |
Історія Італії | |
---|---|
Стародавній світ | |
Етруски (XII—–VI ст. до н.е.) | |
Велика Греція (VIII—–VII ст. до н.е.) | |
Стародавній Рим (VIII ст. до н.е. — V ст. н.е.) | |
Остготське королівство (V—VI ст.) | |
Середньовіччя | |
Італія під владою Візантії (VI—VIII ст.) | |
Лангобардське королівство (568—774) | |
Середньовічне Італійське королівство | |
та у південній Італії | |
Морські республіки та | |
Новий час | |
Італійський ренесанс (XIV—XVI ст.) | |
Італійські війни (1494—1559) | |
(1559—1814) | |
Рісорджименто (1815—1861) | |
Нова історія | |
Італійське королівство (1861–1945) | |
Італія у Першій світовій війні (1914—1918) | |
Фашизм та колоніальна імперія (1918—1945) | |
Італія в Другій світовій війні (1940—1945) | |
(1945—теперішній час) | |
Свинцеві роки (1970-і—1980-і) | |
Окремі теми | |
Історичні держави Італії | |
Генетична історія Італії | |
Свинцеві роки зазвичай вважаються розпочатими після страйків «Гарячої осені», починаючи з 1969 року; смерті поліцейського Антоніо Аннаруммі в листопаді 1969 року; в грудні того ж року, в якому загинуло 17 осіб і здійсненому правими терористами в Мілані; і смерті лівого анархістського працівника , який перебував під вартою в поліції.
Передумови
Нав'язане союзниками після Другої світової парламентське врядування стало «гарантом нестабільності» Італійської Республіки. Калейдоскопічна зміна коаліційних урядів не сприяла політичній стабілізації. Натомість сприяла тотальній корумпованості політиків, що потрапляли до парламенту завдяки пропорційній системі виборів. «Спонсори» партій визначали політику урядів. Усе це відбувалося на тлі гострої регіональної і політичної поляризації суспільства. Від часів об'єднання країни зберігся антагонізм між Північчю і Півднем, існували сепаратистські тенденції на Сицилії, у німецькомовних районах Тіроля.
Політичне протистояння виявлялося головним чином у боротьбі між про- і антикомуністично налаштованими громадянами. Італійська компартія була однією із найвпливовіших у Європі. Двічі комуністи ледь не опинилися біля керма держави — у 1948 та 1976 роках. Вони контролювали потужні профспілкові організації та мали численну фракцію у парламенті. Але комуністи ще з 50-х років дистанціювалися від Москви. Їхні ідеологи Тольятті та Берлінгуер стали речниками так званого «єврокомунізму» — варіанту «комунізму з людським обличчям». Як наслідок, ІКП засудила вторгнення військ Варшавського договору в Чехословаччину, а контрольовані нею видавництва друкували заборонені в СРСР книгу Івана Дзюби «(Інтернаціоналізм чи русифікація?)» та твори . Але в Італії був і потужний ультраправий сектор. Неофашистський Італійський соціальний рух (ІСР) мав парламентську фракцію, контролював одне з об'єднань профспілок, видавництва, студентські та молодіжні організації. Звісно, ІСР намагався дистанціюватися від іміджу тоталітарної організації. Але, і комуністи, і ультраправі були відсунуті від реальних важелів керівництва державою. Це сприяло утворенню екстремістських угруповань, що звинувачували офіційне керівництво відповідних партій в угодовстві, ревізіонізмі та неможливості впливати на державну політику. Саме вони й стали живильним середовищем для виникнення феномену політичного терору в Італії. Ще одним визначальним фактором була тотальна криміналізація італійського суспільства. Корупція, рекет, крадіжки, захоплення заручників і вбивства стали цілком буденною справою в «країні, де народилася мафія».
Політичний терор в Італії розпочав свій кривавий відлік майже відразу по війні. 1946 року постає підпільна воєнізована неофашистська організація «Фастії революційної дії», що на початку 50-х здійснила кілька терористичних актів; проте її вдалося швидко розгромити. Переломним не лише для Італії, але й для всієї Західної Європи став 1968 рік — рік «світової студентської революції». Політизована ліва молодь подолала «психологічний бар'єр», що тримав її у правовому полі, та перейшла до тактики «прямої дії». На відміну від інших країн, в Італії студентські рухи не були ізольовані від ширших суспільних верств. Це дозволило лівим радикалам створити масову базу; їхні осередки з'явилися не лише в університетах, але й на промислових підприємствах. Це обумовило масовість і розмах італійського тероризму. Для італійських правих радикалів 60-ті роки також стали визначальними у виборі насильницьких форм боротьби. У 1969 році в Падуї вийшла книга майбутнього фігуранта судових процесів над терористами, фашиста Франко Фреди «Дезінтеграція системи».
Перебіг подій
- 12 грудня 1969 року теракти на П'яцца Фонтана в Мілані було першим масовим терором в повоєнній Італії. В результаті нападу загинули 17 людей, 84 поранені. Винуватцями вбивства виявились члени неофашистської організації («Новий порядок»). Вбивство мобілізувало групи крайніх лівих, побоюючись загрози неофашистів. Того ж року почала діяти група 22 жовтня та Партизанська група дій. Обидві утворення погодилися, що Італії загрожує фашизм.
- У 1970 році уряд оголосив невдалу спробу неофашистського перевороту. Путч намагалися організувати формування «Новий порядок», «Національний авангард» та «Національний фронт».
- У 1970 році офіційно були створені ультраліві «Червоні бригади».
- У 1973 році створені невеликі збройні загони пролетаріату. Цю крайню ліву групу поглинули Червоні бригади у 1976 році.
- До середини 1970-х італійський уряд нехтував діями ультраправих терористів. Служби були зосереджені на усуненні загрози з боку ультралівих терористів. У середині 1970-х уряд вжив заходів проти крайніх правих. Організації, такі як «Новий порядок», «Національний авангард» та «Національний фронт», були заборонені на той час. Їхні члени втекли за кордон або вступили до нової організації під назвою «Чорний орден» (Ordine Nero).
- У 1976 р. ультраліві утворили терористичну групу «».
- У 1977 році неофашистські Збройні революційні осередки розпочали свою діяльність.
- 16 березня 1978 року «Червоні бригади» викрали колишнього прем'єр-міністра Альдо Моро та вбили п'ятьох його охоронців. В обмін на звільнення Моро терористи вимагали звільнення діячів Червоних бригад із в'язниць. Коли уряд відмовився, «Червоні бригади» вбили заручника. Тіло Моро було знайдено 9 травня 1978 року. Акція лівих терористів спричинила різке зменшення рівня підтримки серед населення.
- 2 серпня 1980 році праві озброєні революційні осередки атакували Болонью. 85 осіб загинули в результаті вибухів, 200 поранено.
- Протягом 1980-х років тероризм в Італії спецслужбами майже повністю був ліквідований.
Див. також
Примітки
- . The Independent. 11 лютого 1993. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 4 березня 2021.
- Willan, Puppetmasters, p. 161
- Ed Vulliamy (December 5, 1990). "Secret agents, freemasons, fascists … and a top-level campaign of political 'destabilisation
- «Writer's name 'leaked' to NF». The Guardian. 1990-01-31.
- Union, Publications Office of the European (2 грудня 1991). . publications.europa.eu. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 4 березня 2021.
- . Ariannaeditrice.it. Архів оригіналу за 5 лютого 2022. Процитовано 4 березня 2021.
- Willan, Philip (26 березня 2001). . The Guardian. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 4 березня 2021.
- Bellu, Giovanni (11 лютого 1998). . la Repubblica. Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 4 березня 2021.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2006.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2015. Процитовано 4 березня 2021.
- Andrew, Christopher; Vasili Mitrokhin (2000). The Sword and the Shield: the Mitrokhin archive and the secret history of the KGB. Basic Books.
- Pacepa, Lt Ion Mihai (1990). Red Horizons. Regnery Publishing.
- Terrorist Group Profiles. Dudley Knox Library, Naval Postgraduate School. 2005.
- Gaddafi: a vicious, sinister despot driven out on tidal wave of hatred. The Guardian. 23 серпня 2011. оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 7 червня 2021. (англ.)
- Anni di piombo, le vittime dimenticate dallo Stato. Lettera43 (Italian) . 16 березня 2014.
- . DT.ua. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 2 листопада 2019.
- Montanelli, Indro (1991). Італія під час свинцевих років (італ.) . Мілан, Італія.
Посилання
- Панас Веселицький. Хто вони, вбивці Альдо Моро? (1980)
- Сергій Грабовський. Терор без прикрас. Італійські «червонобригадники» (2012)
- Володимир Лук'янюк. Теракт у Болоньї (2016)
- Олександр Маслак. «Свинцеві роки» або італійське «обличчя терору» (2005)
- Олександр Чижов. Свинцеві 70-і: Італія у вирі «чорного» та «червоного» терору (2019)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svince vi roki Svincevi simdesyati ital Anni di piombo period italijskoyi socialnogo ta politichnogo zhittya z kincya 1960 h po pochatok 1980 h rokiv sho zapam yatalisya rozgulom vulichnogo nasilstva ta protistoyannyam ultrapravih i ultralivihSvincevi rokiHolodna vijnaNaslidki teraktu na zaliznichnij stanciyi v Bolonyi v serpni 1980 roku v rezultati yakogo zaginulo 85 lyudej Naslidki teraktu na zaliznichnij stanciyi v Bolonyi v serpni 1980 roku v rezultati yakogo zaginulo 85 lyudej Data kinec 1968 seredina 1988 20 rokiv Misce Italiya v osnovnomu Pivnich Italiyi Rezultat Zmenshennya teroristichnoyi aktivnosti v Italiyi Vikradennya Aldo Moro 1978 sprichinilo padinnya populyarnosti pidtrimki Chervonih brigad Bolonskij terakt 1980 prizviv do likvidaciyi osnovnih ultrapravih ugrupovanStoroniUryad Italiyi Specsluzhbi Zbrojni sili Karabineri Pidtrimka Gladio CRU Ultralivi Chervoni brigadi 1970 1988 1976 1981 1969 1971 1976 1979 1969 1976 1967 1973 Pidtrimka KDB StB OVP Liviya Ultrapravi 1957 1973 Nacionalnij avangard 1960 1976 it 1974 1978 1977 1981 1978 1982 Pidtrika Masonska lozha P2 MI6 CRUZagalom zagiblih vkl z civilnimi 428 blizko 2000 fizichnih ta psihologichnih travmovanih Istoriya ItaliyiStarodavnij svitEtruski XII VI st do n e Velika Greciya VIII VII st do n e Starodavnij Rim VIII st do n e V st n e Ostgotske korolivstvo V VI st SerednovichchyaItaliya pid vladoyu Vizantiyi VI VIII st Langobardske korolivstvo 568 774 Serednovichne Italijske korolivstvota u pivdennij ItaliyiMorski respubliki taNovij chasItalijskij renesans XIV XVI st Italijski vijni 1494 1559 1559 1814 Risordzhimento 1815 1861 Nova istoriyaItalijske korolivstvo 1861 1945 Italiya u Pershij svitovij vijni 1914 1918 Fashizm ta kolonialna imperiya 1918 1945 Italiya v Drugij svitovij vijni 1940 1945 1945 teperishnij chas Svincevi roki 1970 i 1980 i Okremi temiIstorichni derzhavi ItaliyiGenetichna istoriya ItaliyiPortal Italiya pereglyanutiredaguvati Svincevi roki zazvichaj vvazhayutsya rozpochatimi pislya strajkiv Garyachoyi oseni pochinayuchi z 1969 roku smerti policejskogo Antonio Annarummi v listopadi 1969 roku v grudni togo zh roku v yakomu zaginulo 17 osib i zdijsnenomu pravimi teroristami v Milani i smerti livogo anarhistskogo pracivnika yakij perebuvav pid vartoyu v policiyi PeredumoviNav yazane soyuznikami pislya Drugoyi svitovoyi parlamentske vryaduvannya stalo garantom nestabilnosti Italijskoyi Respubliki Kalejdoskopichna zmina koalicijnih uryadiv ne spriyala politichnij stabilizaciyi Natomist spriyala totalnij korumpovanosti politikiv sho potraplyali do parlamentu zavdyaki proporcijnij sistemi viboriv Sponsori partij viznachali politiku uryadiv Use ce vidbuvalosya na tli gostroyi regionalnoyi i politichnoyi polyarizaciyi suspilstva Vid chasiv ob yednannya krayini zberigsya antagonizm mizh Pivnichchyu i Pivdnem isnuvali separatistski tendenciyi na Siciliyi u nimeckomovnih rajonah Tirolya Politichne protistoyannya viyavlyalosya golovnim chinom u borotbi mizh pro i antikomunistichno nalashtovanimi gromadyanami Italijska kompartiya bula odniyeyu iz najvplivovishih u Yevropi Dvichi komunisti led ne opinilisya bilya kerma derzhavi u 1948 ta 1976 rokah Voni kontrolyuvali potuzhni profspilkovi organizaciyi ta mali chislennu frakciyu u parlamenti Ale komunisti she z 50 h rokiv distanciyuvalisya vid Moskvi Yihni ideologi Tolyatti ta Berlinguer stali rechnikami tak zvanogo yevrokomunizmu variantu komunizmu z lyudskim oblichchyam Yak naslidok IKP zasudila vtorgnennya vijsk Varshavskogo dogovoru v Chehoslovachchinu a kontrolovani neyu vidavnictva drukuvali zaboroneni v SRSR knigu Ivana Dzyubi Internacionalizm chi rusifikaciya ta tvori Ale v Italiyi buv i potuzhnij ultrapravij sektor Neofashistskij Italijskij socialnij ruh ISR mav parlamentsku frakciyu kontrolyuvav odne z ob yednan profspilok vidavnictva studentski ta molodizhni organizaciyi Zvisno ISR namagavsya distanciyuvatisya vid imidzhu totalitarnoyi organizaciyi Ale i komunisti i ultrapravi buli vidsunuti vid realnih vazheliv kerivnictva derzhavoyu Ce spriyalo utvorennyu ekstremistskih ugrupovan sho zvinuvachuvali oficijne kerivnictvo vidpovidnih partij v ugodovstvi revizionizmi ta nemozhlivosti vplivati na derzhavnu politiku Same voni j stali zhivilnim seredovishem dlya viniknennya fenomenu politichnogo teroru v Italiyi She odnim viznachalnim faktorom bula totalna kriminalizaciya italijskogo suspilstva Korupciya reket kradizhki zahoplennya zaruchnikiv i vbivstva stali cilkom budennoyu spravoyu v krayini de narodilasya mafiya Politichnij teror v Italiyi rozpochav svij krivavij vidlik majzhe vidrazu po vijni 1946 roku postaye pidpilna voyenizovana neofashistska organizaciya Fastiyi revolyucijnoyi diyi sho na pochatku 50 h zdijsnila kilka teroristichnih aktiv prote yiyi vdalosya shvidko rozgromiti Perelomnim ne lishe dlya Italiyi ale j dlya vsiyeyi Zahidnoyi Yevropi stav 1968 rik rik svitovoyi studentskoyi revolyuciyi Politizovana liva molod podolala psihologichnij bar yer sho trimav yiyi u pravovomu poli ta perejshla do taktiki pryamoyi diyi Na vidminu vid inshih krayin v Italiyi studentski ruhi ne buli izolovani vid shirshih suspilnih verstv Ce dozvolilo livim radikalam stvoriti masovu bazu yihni oseredki z yavilisya ne lishe v universitetah ale j na promislovih pidpriyemstvah Ce obumovilo masovist i rozmah italijskogo terorizmu Dlya italijskih pravih radikaliv 60 ti roki takozh stali viznachalnimi u vibori nasilnickih form borotbi U 1969 roci v Paduyi vijshla kniga majbutnogo figuranta sudovih procesiv nad teroristami fashista Franko Fredi Dezintegraciya sistemi Perebig podij12 grudnya 1969 roku terakti na P yacca Fontana v Milani bulo pershim masovim terorom v povoyennij Italiyi V rezultati napadu zaginuli 17 lyudej 84 poraneni Vinuvatcyami vbivstva viyavilis chleni neofashistskoyi organizaciyi Novij poryadok Vbivstvo mobilizuvalo grupi krajnih livih poboyuyuchis zagrozi neofashistiv Togo zh roku pochala diyati grupa 22 zhovtnya ta Partizanska grupa dij Obidvi utvorennya pogodilisya sho Italiyi zagrozhuye fashizm U 1970 roci uryad ogolosiv nevdalu sprobu neofashistskogo perevorotu Putch namagalisya organizuvati formuvannya Novij poryadok Nacionalnij avangard ta Nacionalnij front U 1970 roci oficijno buli stvoreni ultralivi Chervoni brigadi U 1973 roci stvoreni neveliki zbrojni zagoni proletariatu Cyu krajnyu livu grupu poglinuli Chervoni brigadi u 1976 roci Do seredini 1970 h italijskij uryad nehtuvav diyami ultrapravih teroristiv Sluzhbi buli zoseredzheni na usunenni zagrozi z boku ultralivih teroristiv U seredini 1970 h uryad vzhiv zahodiv proti krajnih pravih Organizaciyi taki yak Novij poryadok Nacionalnij avangard ta Nacionalnij front buli zaboroneni na toj chas Yihni chleni vtekli za kordon abo vstupili do novoyi organizaciyi pid nazvoyu Chornij orden Ordine Nero U 1976 r ultralivi utvorili teroristichnu grupu U 1977 roci neofashistski Zbrojni revolyucijni oseredki rozpochali svoyu diyalnist 16 bereznya 1978 roku Chervoni brigadi vikrali kolishnogo prem yer ministra Aldo Moro ta vbili p yatoh jogo ohoronciv V obmin na zvilnennya Moro teroristi vimagali zvilnennya diyachiv Chervonih brigad iz v yaznic Koli uryad vidmovivsya Chervoni brigadi vbili zaruchnika Tilo Moro bulo znajdeno 9 travnya 1978 roku Akciya livih teroristiv sprichinila rizke zmenshennya rivnya pidtrimki sered naselennya 2 serpnya 1980 roci pravi ozbroyeni revolyucijni oseredki atakuvali Bolonyu 85 osib zaginuli v rezultati vibuhiv 200 poraneno Protyagom 1980 h rokiv terorizm v Italiyi specsluzhbami majzhe povnistyu buv likvidovanij Div takozhNacionalnij avangard Chervoni brigadi P yerluyidzhi Konkutelli Franko FredaPrimitki The Independent 11 lyutogo 1993 Arhiv originalu za 7 bereznya 2021 Procitovano 4 bereznya 2021 Willan Puppetmasters p 161 Ed Vulliamy December 5 1990 Secret agents freemasons fascists and a top level campaign of political destabilisation Writer s name leaked to NF The Guardian 1990 01 31 Union Publications Office of the European 2 grudnya 1991 publications europa eu Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2019 Procitovano 4 bereznya 2021 Ariannaeditrice it Arhiv originalu za 5 lyutogo 2022 Procitovano 4 bereznya 2021 Willan Philip 26 bereznya 2001 The Guardian Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 4 bereznya 2021 Bellu Giovanni 11 lyutogo 1998 la Repubblica Arhiv originalu za 30 veresnya 2018 Procitovano 4 bereznya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2006 Arhiv originalu za 16 sichnya 2015 Procitovano 4 bereznya 2021 Andrew Christopher Vasili Mitrokhin 2000 The Sword and the Shield the Mitrokhin archive and the secret history of the KGB Basic Books Pacepa Lt Ion Mihai 1990 Red Horizons Regnery Publishing Terrorist Group Profiles Dudley Knox Library Naval Postgraduate School 2005 Gaddafi a vicious sinister despot driven out on tidal wave of hatred The Guardian 23 serpnya 2011 originalu za 27 travnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2021 angl Anni di piombo le vittime dimenticate dallo Stato Lettera43 Italian 16 bereznya 2014 DT ua Arhiv originalu za 2 listopada 2019 Procitovano 2 listopada 2019 Montanelli Indro 1991 Italiya pid chas svincevih rokiv ital Milan Italiya PosilannyaPanas Veselickij Hto voni vbivci Aldo Moro 1980 Sergij Grabovskij Teror bez prikras Italijski chervonobrigadniki 2012 Volodimir Luk yanyuk Terakt u Bolonyi 2016 Oleksandr Maslak Svincevi roki abo italijske oblichchya teroru 2005 Oleksandr Chizhov Svincevi 70 i Italiya u viri chornogo ta chervonogo teroru 2019