Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Амазонський басейн, Амазо́нська низовина́, Амазонія (порт. Bacia do rio Amazonas; ісп. Cuenca del Amazonas) — найбільша низовина планети Земля, що в басейні річки Амазонки, розташована в Південній Америці. Ширина Амазонської низовини на заході 1300 км, на сході звужується до 350 км. Регіон обрамлений з півночі Гвіанським плоскогір'ям, з заходу хребтами гір Анд, з півдня Бразильським плоскогір'ям і плато Мату-Гросу, зі сходу низовина має вихід до Атлантичного океану, в північній частині перетинається екватором.
| Амазонська низовина порт. Bacia do rio Amazonas | ||||
 Амазонська низовина | ||||
| Країни |  Бразилія Венесуела Болівія Гаяна Еквадор Колумбія Перу Суринам | |||
| Розташування | Південна Америка | |||
| Ширина | 1300—350 км | |||
| Площа | 6 300 000 км² | |||
| Річки | Амазонка, Мадейра, Ріу-Неґру, Жапура, Мараньйон, Тапажос | |||
 Амазонська низовина у Вікісховищі | ||||
Басейн Амазонки утворений річкою Амазонкою та її притоками. Басейн займає площу близько (6,3 млн. км²), або близько 35,5 %, від південноамериканського материка. Він розташований у країнах Болівії, Бразилії, Колумбії, Еквадорі, Гаяні, Перу, Суринамі та Венесуелі.
Більшу частину басейну покриває тропічний ліс, також відомий як Амазонський дощовий ліс, або Амазонія. З площею в 5,5 млн. км² — є найбільшим тропічним лісом у світі.
Геологія
Геологічні нашарування Амазонської низовини: докембрій, палеозой та мезозой, що перекриваються на сході неогеновим і антропогеновим алювієм.
Рельєф
Регіон є з півночі Гвіанським плоскогір'ям, з заходу хребтами гір Анд, з півдня Бразильським плоскогір'ям і плато Мату-Гросу, зі сходу низовина має вихід до Атлантичного океану, в північній частині перетинається екватором.
Клімат
Більшість території Амазонії розташована в екваторіальному і субекваторіальному типі клімату, де спостерігаються високі річні температури повітря це 25-28 °C і надмірна кількість вологи, дощі тут йдуть майже щодня. В деяких районах Амазонії випадає 3200 мм опадів за рік це переважно регіони які розташовані поблизу гір Анд, а так в переважній більшості територій опадів випадає від 1200 до 2400 мм/рік.
Річкова мережа
Амазонська низовина має плоску форму, а тому через надмірне екваторіальне зволоження в даному регіоні накопичується велика кількість вологи і тече ряд великих і повноводних річок. Серед них виділяється одна велика річка — Амазонка з її 500 притоками: Мадейра, Ріо-Негро, Журуа, Жупура, Іса, Шінгу, Топажос, Токантінос, Пурус. Амазонка зі своїми притоками має площу водозбору 7,1 млн км², а до її басейну стікають річки, які належать 7 державам Південної Америки (Бразилія, Колумбія, Венесуела, Болівія, Еквадор, Гаяна, Перу).
Ґрунти й рослинність
Ґрунти — опідзолені червоноземи, вкриті вологими тропічними лісами (сельваси або гілея). У сельві Амазонії ростуть такі породи дерев: хінне, сандалове, хлібне, по деревах плетуться різні види ліан, а просто на гілках і стовбурах дерев зростають різні породи орхідей. На більш освітлених ділянках зростають ананаси, а на болотах ростуть величезні болотні рослини — вікторія-регія, які можуть витримати істоту масою близько 50 кг. Тому в Амазонії виділяють багатоярусність приблизно 5-6 ярусів, які тягнуться до висоти 120—160 м. Даний регіон дуже заболочений, а навесні та восени річки Амазонії через дощові сезони розливаються від свого звичного русла і затоплюють площу приблизно із площу Великої Британії.
Склад рослинності лісів Амазонії суттєво залежить від висоти поверхні низовини над рівнем води. Зокрема, розрізняють ліс «варзеа» (у зоні регулярного затоплення, на відстані понад 100 км від Амазонки, де рівень води піднімається іноді на 10 м). Серед найвідоміших рослин басейну Амазонки — гевея бразильська (дерево висотою до 30 м), яка дає схожий на молоко сік-латекс, із якого отримують каучук. 50-метрова бертолетія дає так звані «бразильські горіхи». У лісах «варзеа» зростає шоколадне дерево, або дерево-какао висотою до 10 м (для якого характерна кауліфлорія). Із вологих лісів центральної Америки походить авокадо . Східні схили Анд — батьківщина хінного дерева, із якого отримують ліки проти малярії.
У східній частині Амазонської низовини поширені пальмові савани.
Тваринний світ
Тваринний світ багатий: терміти, яскраво забарвлені метелики, жуки, павуки , молюски, риби, змії, папуги, тукани, колібрі, тапіри, мурахоїди, лінивці, броненосці, пекарі, ягуари, пуми, широконосі мавпи, опосуми.
Населення
Густота населення Амазонської низовини — 1 чол. на 4—5 км² (головним чином індіанці та метиси).
Господарство
Основою економіки є лісовий промисел (збирання каучуку, бразильських горіхів, ефіроносів та ін.), сільське господарство має підсобний характер. Культивуються какао, тютюн, кава, банани, цукрова тростина, маніок. Корисні копалини мало розвідані; є нафта, золото, алмази. Розробляються поклади алюмінієвих руд неподалік від міста Сантарен і Белен (Бразилія), а також в Суринамі та Гаяні. Поблизу ж міста Макапа (Бразилія) видобувають марганцеві руди, а між річками Шінгу та Токантінас — залізні руди. Існують олов'яні поклади, поклади нафти, алмазів та золота. Амазонія дуже перспективний регіон з економічного погляду, який з кожним роком все більш розвивається зокрема його частина, яка належить Бразилії тому що в цій країні реалізується програма по освоєнню Амазонії. І на сьогоднішній день в бразильській частині Амазонії прокладено Трансамазонське шосе, яке об'єднало не лише більшість штатів Бразилії але й дало можливість країнам, які мають вихід до даного регіону краще обмінюватись своїми товарами та послугами і поглибити співпрацю між собою.
Держави регіону мають великі ресурси деревини це в першу чергу Бразилія.
В Амазонії, зокрема поблизу річки Амазонки швидко розвинулось с/г, активніше почали розводити велику рогату худобу і вирощувати каучуконоси, з яких виготовляють натуральну гуму. В деяких районах регіону вирощують цитрусові, банани, технічні культури. Слід відзначити, що в Амазонії створені ряд міжнародні та національних природних парків це: Піку-да-Небліна, Амазонія, Жау, Ріо-Негро, в штаті Амазонас (Бразилія), Пакаас-Новус (Бразилія, штат Рондонія), Шінгу (Бразилія, штат Гояс), Ману (Перу), Макарена (Колумбія), Канайма (Венесуела).
Головні порти Бразилії: Белен (в бухті Маражо), річкові — Манаус (центри імпортної і експортної торгівлі), Обідус, Сантарен. У Перу — річковий порт Ікітос.
Примітки
- Амазонська низовина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Goulding, M., Barthem, R. B. and Duenas, R. (2003). The Smithsonian Atlas of the Amazon, Smithsonian Books
Посилання
- Herndon and Gibbon Lieutenants United States Navy [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] The First North American Explorers of the Amazon Valley, by Historian Normand E. Klare. Actual Reports from the explorers are compared with present Amazon basin conditions.
- "The Course of the River of the Amazons, Based on the Account of Christopher d’Acugna" [ 19 травня 2019 у Wayback Machine.] from 1680
- The Deforestation of the Amazon (A Time Lapse) на YouTube — знеліснення ділянки вологих дощових лісів у Бразилії за період 1975—2010 років.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amazonskij basejn Amazo nska nizovina Amazoniya port Bacia do rio Amazonas isp Cuenca del Amazonas najbilsha nizovina planeti Zemlya sho v basejni richki Amazonki roztashovana v Pivdennij Americi Shirina Amazonskoyi nizovini na zahodi 1300 km na shodi zvuzhuyetsya do 350 km Region obramlenij z pivnochi Gvianskim ploskogir yam z zahodu hrebtami gir And z pivdnya Brazilskim ploskogir yam i plato Matu Grosu zi shodu nizovina maye vihid do Atlantichnogo okeanu v pivnichnij chastini peretinayetsya ekvatorom Amazonska nizovina port Bacia do rio Amazonas Amazonska nizovina Krayini Braziliya Venesuela Boliviya Gayana Ekvador Kolumbiya Peru Surinam RoztashuvannyaPivdenna Amerika Shirina1300 350 km Plosha6 300 000 km RichkiAmazonka Madejra Riu Negru Zhapura Maranjon Tapazhos Amazonska nizovina Amazonska nizovina u Vikishovishi Ne plutati z Amazoniyeyu selishem u SShA Amazonka iz osnovnimi pritokami Basejn Amazonki utvorenij richkoyu Amazonkoyu ta yiyi pritokami Basejn zajmaye ploshu blizko 6 3 mln km abo blizko 35 5 vid pivdennoamerikanskogo materika Vin roztashovanij u krayinah Boliviyi Braziliyi Kolumbiyi Ekvadori Gayani Peru Surinami ta Venesueli Bilshu chastinu basejnu pokrivaye tropichnij lis takozh vidomij yak Amazonskij doshovij lis abo Amazoniya Z plosheyu v 5 5 mln km ye najbilshim tropichnim lisom u sviti GeologiyaGeologichni nasharuvannya Amazonskoyi nizovini dokembrij paleozoj ta mezozoj sho perekrivayutsya na shodi neogenovim i antropogenovim alyuviyem RelyefRegion ye z pivnochi Gvianskim ploskogir yam z zahodu hrebtami gir And z pivdnya Brazilskim ploskogir yam i plato Matu Grosu zi shodu nizovina maye vihid do Atlantichnogo okeanu v pivnichnij chastini peretinayetsya ekvatorom KlimatBilshist teritoriyi Amazoniyi roztashovana v ekvatorialnomu i subekvatorialnomu tipi klimatu de sposterigayutsya visoki richni temperaturi povitrya ce 25 28 C i nadmirna kilkist vologi doshi tut jdut majzhe shodnya V deyakih rajonah Amazoniyi vipadaye 3200 mm opadiv za rik ce perevazhno regioni yaki roztashovani poblizu gir And a tak v perevazhnij bilshosti teritorij opadiv vipadaye vid 1200 do 2400 mm rik Richkova merezhaVerhnya techiya Amazonki Ekvador Amazonska nizovina maye plosku formu a tomu cherez nadmirne ekvatorialne zvolozhennya v danomu regioni nakopichuyetsya velika kilkist vologi i teche ryad velikih i povnovodnih richok Sered nih vidilyayetsya odna velika richka Amazonka z yiyi 500 pritokami Madejra Rio Negro Zhurua Zhupura Isa Shingu Topazhos Tokantinos Purus Amazonka zi svoyimi pritokami maye ploshu vodozboru 7 1 mln km a do yiyi basejnu stikayut richki yaki nalezhat 7 derzhavam Pivdennoyi Ameriki Braziliya Kolumbiya Venesuela Boliviya Ekvador Gayana Peru Grunti j roslinnistSelva tropichnij lis Amazoniyi Grunti opidzoleni chervonozemi vkriti vologimi tropichnimi lisami selvasi abo gileya U selvi Amazoniyi rostut taki porodi derev hinne sandalove hlibne po derevah pletutsya rizni vidi lian a prosto na gilkah i stovburah derev zrostayut rizni porodi orhidej Na bilsh osvitlenih dilyankah zrostayut ananasi a na bolotah rostut velichezni bolotni roslini viktoriya regiya yaki mozhut vitrimati istotu masoyu blizko 50 kg Tomu v Amazoniyi vidilyayut bagatoyarusnist priblizno 5 6 yarusiv yaki tyagnutsya do visoti 120 160 m Danij region duzhe zabolochenij a navesni ta voseni richki Amazoniyi cherez doshovi sezoni rozlivayutsya vid svogo zvichnogo rusla i zatoplyuyut ploshu priblizno iz ploshu Velikoyi Britaniyi Sklad roslinnosti lisiv Amazoniyi suttyevo zalezhit vid visoti poverhni nizovini nad rivnem vodi Zokrema rozriznyayut lis varzea u zoni regulyarnogo zatoplennya na vidstani ponad 100 km vid Amazonki de riven vodi pidnimayetsya inodi na 10 m Sered najvidomishih roslin basejnu Amazonki geveya brazilska derevo visotoyu do 30 m yaka daye shozhij na moloko sik lateks iz yakogo otrimuyut kauchuk 50 metrova bertoletiya daye tak zvani brazilski gorihi U lisah varzea zrostaye shokoladne derevo abo derevo kakao visotoyu do 10 m dlya yakogo harakterna kaulifloriya Iz vologih lisiv centralnoyi Ameriki pohodit avokado Shidni shili And batkivshina hinnogo dereva iz yakogo otrimuyut liki proti malyariyi U shidnij chastini Amazonskoyi nizovini poshireni palmovi savani Tvarinnij svitTvarinnij svit bagatij termiti yaskravo zabarvleni meteliki zhuki pavuki molyuski ribi zmiyi papugi tukani kolibri tapiri murahoyidi linivci bronenosci pekari yaguari pumi shirokonosi mavpi oposumi NaselennyaGustota naselennya Amazonskoyi nizovini 1 chol na 4 5 km golovnim chinom indianci ta metisi GospodarstvoOsnovoyu ekonomiki ye lisovij promisel zbirannya kauchuku brazilskih gorihiv efironosiv ta in silske gospodarstvo maye pidsobnij harakter Kultivuyutsya kakao tyutyun kava banani cukrova trostina maniok Korisni kopalini malo rozvidani ye nafta zoloto almazi Rozroblyayutsya pokladi alyuminiyevih rud nepodalik vid mista Santaren i Belen Braziliya a takozh v Surinami ta Gayani Poblizu zh mista Makapa Braziliya vidobuvayut margancevi rudi a mizh richkami Shingu ta Tokantinas zalizni rudi Isnuyut olov yani pokladi pokladi nafti almaziv ta zolota Amazoniya duzhe perspektivnij region z ekonomichnogo poglyadu yakij z kozhnim rokom vse bilsh rozvivayetsya zokrema jogo chastina yaka nalezhit Braziliyi tomu sho v cij krayini realizuyetsya programa po osvoyennyu Amazoniyi I na sogodnishnij den v brazilskij chastini Amazoniyi prokladeno Transamazonske shose yake ob yednalo ne lishe bilshist shtativ Braziliyi ale j dalo mozhlivist krayinam yaki mayut vihid do danogo regionu krashe obminyuvatis svoyimi tovarami ta poslugami i poglibiti spivpracyu mizh soboyu Derzhavi regionu mayut veliki resursi derevini ce v pershu chergu Braziliya V Amazoniyi zokrema poblizu richki Amazonki shvidko rozvinulos s g aktivnishe pochali rozvoditi veliku rogatu hudobu i viroshuvati kauchukonosi z yakih vigotovlyayut naturalnu gumu V deyakih rajonah regionu viroshuyut citrusovi banani tehnichni kulturi Slid vidznachiti sho v Amazoniyi stvoreni ryad mizhnarodni ta nacionalnih prirodnih parkiv ce Piku da Neblina Amazoniya Zhau Rio Negro v shtati Amazonas Braziliya Pakaas Novus Braziliya shtat Rondoniya Shingu Braziliya shtat Goyas Manu Peru Makarena Kolumbiya Kanajma Venesuela Golovni porti Braziliyi Belen v buhti Marazho richkovi Manaus centri importnoyi i eksportnoyi torgivli Obidus Santaren U Peru richkovij port Ikitos PrimitkiAmazonska nizovina Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Goulding M Barthem R B and Duenas R 2003 The Smithsonian Atlas of the Amazon Smithsonian Books ISBN 1 58834 135 6PosilannyaHerndon and Gibbon Lieutenants United States Navy 4 bereznya 2016 u Wayback Machine The First North American Explorers of the Amazon Valley by Historian Normand E Klare Actual Reports from the explorers are compared with present Amazon basin conditions The Course of the River of the Amazons Based on the Account of Christopher d Acugna 19 travnya 2019 u Wayback Machine from 1680 The Deforestation of the Amazon A Time Lapse na YouTube znelisnennya dilyanki vologih doshovih lisiv u Braziliyi za period 1975 2010 rokiv