Промисло́вість — технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
Історія розвитку промисловості
Промисловість зародилася в рамках натурального домашнього господарства, в якому сировина і добувалася, і перероблялася. Становлення промисловості як самостійної галузі суспільного виробництва пов'язано з процесом відділення ремесла від сільського господарства. Ремесло грало важливу економічну роль в стародавніх державах, а особливо в епоху феодалізму. Перетворення промисловості на особливу галузь суспільної праці в багатьох країнах пов'язане з формуванням феодальних міст, які стали торгово-промисловими центрами великих територій.
Виникнення і розвиток капіталізму зумовило швидке зростання промисловості і глибокі зміни в характері промислового виробництва. Капіталістична промисловість пройшла 3 стадії розвитку: простої кооперації, мануфактури і великої машинної індустрії - фабрик. Перехід від мануфактури до великої машинної індустрії обумовлений промисловим переворотом, який розпочався в Англії у другій половині XVIII ст. і впродовж XIX ст. поширився на інші країни Європи, США та Японію. Важливою складовою промислової революції було впровадження у виробництво і транспорт робочих машин і механізмів, які замінили ручну працю людей; створення самостійної машинобудівної галузі. На межі XIX ст. і XX ст. велика машинна індустрія стала у низці держав переважною формою промислового виробництва. Особливо бурхливо розвивалася промисловість в США та Німеччині, які до початку XX ст. обігнали Англію за темпами росту і розмірами виробництва промислової продукції.
Основними тенденціями в розвитку промисловості в 1969—90 роках були: дедалі ширше застосування електроніки, робототехніки, технологій мікроелектроніки, домінування Японії і країн Тихоокеанського регіону у виробництві і розподілі побутової електроніки, комп'ютерів і транспортних засобів.
Історія промисловості України
1824 року в Україні (село Трощин, тоді — Канівського повіту на Київщині) було збудовано перший цукровий завод, а загалом у першій половині XIX століття було збудовано близько 200 цукроварень. Цукрова галузь посідала перше місце у промисловості України і Україна забезпечувала 80% виробництва цукру в Російській імперії. Друге місце належало суконній промисловості (160 фабрик). Розвивалося також військова (завод «Арсенал» у Києві, порохові заводи у Шостці, корабельні у Херсоні та Миколаєві тощо), металургійна промисловість, машинобудування. Кількість промислових підприємств вже у першій половині століття сягнула 649.
Український експорт (зерно, вовна, цукор) становив 60% загальноімперського.
У 40-і рр. розгортається перехід від мануфактур до фабрик із застосуванням машин (парових тощо). У Києві, Луганську, Дніпрі, Ромнах, Кременчуці створюються перші машинобудівні заводи, наприклад вже у 1840 р. Яхненком і Симиренком засновано у Млієві фабрику сільськогосподарських машин.
На середину 19 століття розвиток ринкових відносин спричинив глибоку кризу феодальної системи, включно з поміщицькими мануфактурами.
1858 р. кількість підприємств зросла до 2473, у 1869 р. налічувалося вже 3712 промислових і кустарно-ремісничих закладів, у 1900 р. — 5301. Самих лише машинобудівних підприємств у 1884 р. налічувалося 75.
Реформи другої половини століття (відміна кріпацтва тощо) прискорили розвиток ринкових взаємин, сприяли промисловому перевороту в Україні. Мануфактурне виробництво практично повністю було замінене на фабрично-заводське з використанням найманої робочої сили та різних машин (парових, потім двигунів внутрішнього згоряння та електричних).
Особливість промислового перевороту в Україні полягала, що з 60-х років у першу чергу почало розвиватися будівництво та використання залізниць. З 1865 р. почалося спорудження першої в Наддніпрянській Україні залізниці між Одесою і Балтою, а вже на кінець століття довжина залізничних колій в Україні становили 8400 км.
За 1861 — 1900 рр. видобуток вугілля в Україні зріс більш, як у 115 разів і становив 691,5 млн пудів (70% всього видобутку в імперії), залізної руди — відповідно в 158 разів і 210 млн пудів (більше половини всього видобутку в імперії), виплавка чавуну — досягла 92 млн пудів (більше половини всього видобутку в імперії), трохи менше половини — заліза та сталі, 70% прокату металів.
Слабким місцем промисловості було те, що лише 15% промислових підприємств на території України випускали готову продукцію, решта — давали сировину та напівфабрикати, які вивозилися в інші частини імперії.
У сільському господарстві товарне виробництво найінтенсивніше розвивалося на Правобережжі (родючі ґрунти, транспортні комунікації до морських портів). В Україні вирощувалося 90% експортної пшениці імперії, 43% світового врожаю ячменю, 20% — пшениці і 10% — кукурудзи. Інтенсифікація призвела до утворення надлишку робочої сили в сільському господарстві — 7,3 млн чоловік з 10,7 працездатних.
Чисельність міського населення зросла у 2,5 рази і становила 1457 тис. осіб. У 80-90-ті роки в Харкові, Києві, Одесі, Катеринославі з'явилися електростанції, в 1892 р. в Києві пущено перший в імперії трамвай, за ним — в Дніпрі, Житомирі, Кропивницькому, Севастополі. На початку 80-х встановлено телефонний зв'язок в Одесі, пізніше — в Києві (перша в імперії державна телефонна станція), Маріуполі.
1987 року на обліку знаходилося 1480 тис. робітників, з яких 84% були корінними мешканцями, з них понад 52% називали рідною мовою українську.
Галузі
Видобуток сировини разом із сільським господарством утворює первинний сектор економіки. Переробка сировини й сільськогосподарської продукції та виробництво товарів утворює разом із будівництвом вторинний сектор економіки. Виробництво послуг входить до третинного сектора економіки.
Промисловість може бути низькотехнологічною, неспеціалізованою, з інтенсивними витратами праці, як в країнах Третього світу, або високоавтоматизованою, механізованою і спеціалізованою, з використанням передових технологій, як у промислово-розвинених країнах.
Також галузі можуть бути класифіковані на основі сировини, розміру і форми власності.
- За сировиною: Наприклад, промисловість може бути заснована на основі сільського, морського, видобувного чи лісового господарства.
- За величиною: Мова йде про суму інвестованого капіталу, чисельності зайнятих працівників і обсягу виробництва.
- За формою власності: промисловості можна розділити на приватний і державний, або на комунальний, спільний і кооперативний сектори.
Галузі машинобудування
- Загальне машинобудування
- Суднобудування
- Авіаційна промисловість
- Ракетно-космічна галузь
- Виробництво технологічного встаткування по галузях
Хімічні та нафто-хімічна галузі
- Нафтогазова промисловість України
- Паливна промисловість
- Силікатна промисловість
- Сірчанокислотна промисловість
- Содова промисловість
- Соляна промисловість
- Спиртова промисловість
- Тукова промисловість
- Хімічна промисловість
- Хімічних волокон промисловість
- Хімічно-фармацевтична промисловість
Серед галузей промисловості, які забезпечують виробництво товарів народного споживання, провідне місце посідає легка промисловість, її виробничий потенціал охоплює 25 підгалузей, більш як 600 підприємств та організацій. У 1998 р. порівняно з 1990 р. обсяги виробництва продукції цієї галузі становили лише 25%, у тому числі: тканин усіх видів — 7,4%, взуття — 4,5%, трикотажних виробів — 2%. Це пов'язано з цілою низкою причин: порушенням зв'язків по кооперації, незахищеністю вітчизняного споживчого ринку, низькою купівельною спроможністю населення та інше.
Інші галузі
- Вугільна промисловість
- Лісова промисловість
- Меблева промисловість
- Пивоварна промисловість
- Поліграфія
- Радіоелектронна промисловість
- Скляна промисловість
- Текстильна промисловість
- Торфова промисловість
- Тютюново-махоркова промисловість
- Харчова промисловість
- Хлібопекарна промисловість
- Цегельна промисловість
- Целюлозна промисловість
- Цукрова промисловість
- Шкіряна промисловість
- Шовкова промисловість
- Ювелірна промисловість
- Ядерна промисловість
Відповідно до КВЕД
До промислових належать відповідно до Класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) такі види діяльності:
- добувна промисловість і розроблення кар'єрів (секція В) — включає добування вугілля, нафти, газу, руд металів, піску, торфу, солі тощо;
- переробна промисловість (секція С);
- постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря (секція D);
- водопостачання, каналізація, поводження з відходами (секція Е).
Інші класифікації
Є багато інших способів класифікації промисловості по галузях. Для прикладу, орієнтовані на ринок класифікації такі як Світовий стандарт класифікації промисловості (англ. Global Industry Classification Standard, англ. GICS) та Рівень промислової класифікації (англ. Industry Classification Benchmark) використовуються у фінансах та для дослідження ринку. Ці системи класифікації зазвичай ділять галузі відповідно до аналогічних функцій, ринків та класифікації підприємств з виробництва супутніх товарів.
ООН для класифікації промисловості використовує власну систематику — Міжнародну стандартну промислову класифікацію (англ. International Standard Industrial Classification). ISIC є стандартом класифікації видів економічної діяльності влаштованому так, що об'єкти можуть бути класифіковані залежно від діяльності, яку вони проводять. Категорії ISIC на найдетальнішому рівні (класів) виділено по тому, що є в більшості країн, звичайні комбінації видів діяльності, описаних статистичними одиницями, і вважає, що відносна важливість заходів, включена в ці класи.
Індустріальне суспільство
У соціології, термін індустріальне суспільство відноситься до суспільства розвиток якого зумовлений використанням технологій, що дозволяють масове виробництво з високою здатністю до поділу праці. Така структура суспільства утвердилася на Заході після промислової революції, і заступила аграрне суспільство попередньої доіндустріальної епохи. Індустріальне суспільство є масовим суспільством, і, має тенденцію до переходу до інформаційного суспільства. Часто індустріальне суспільство та інформаційне суспільство протиставляються традиційному суспільству.
Профспілки
В індустріальному суспільстві, на промисловості працює значна частина населення, як правило, у виробничому секторі. Профспілка є організацією працівників, які об'єдналися для досягнення загальних цілей в ключових областях, таких як заробітна плата, години та умови праці. Профспілка, за її керівництва, укладає угоди з роботодавцем від імені членів профспілки (рядових членів) і веде переговори щодо трудових договорів з роботодавцями. Цей рух вперше зародився серед промислових робітників.
Концепція «постіндустріального суспільства» Деніела Белла створена для теоретичного опису можливого шляху розвитку капіталістичного суспільства. Белл визначає постіндустріальне суспільство, як
суспільство, в економіці якого пріоритет перейшов від переважного виробництва товарів до виробництва послуг, проведення досліджень, організації системи освіти і підвищення якості життя, в якому клас технічних спеціалістів став основною професійною групою і, що саме важливо, в якому впровадження нововведень у все більшому ступені залежить від досягнення теоретичних знань. Постіндустріальне суспільство передбачає виникнення інтелектуального класу, представники якого на політичному рівні виступають як консультанти, експерти або технократи. |
.
Тобто, центральною ознакою «постіндустріального суспільства», за Беллом — це панування науки, наукових знань. Белл відриває науку від економіки, проголошує її автономність, розглядає її розвиток як передумову нової організації і структури суспільства. Основними елементами цієї структури стануть університети, наукові інститути, науково-дослідні організації. Оскільки «велика наука» перебуває поза ідеологією, то Белл намагається протиставити її «великому бізнесу».
Навколишнє середовище
Усі галузі промисловості, що займаються виробництвом матеріальних благ, є великими споживачами природних ресурсів. Багато галузей промисловості своєю діяльністю забруднюють ґрунт, атмосферу і ґрунтові води.
Промислові райони значною мірою впливають на стан природного середовища: землекористування, порушення фізико-хімічної і екологічної рівноваги. Ці порушення можуть призвести до кумулятивної екологічної кризи.
Список країн за обсягом промислового виробництва
Рейтинг | Країна | Випуск продукції в млрд $ | Склад ВВП (%) | % від світової промисловості |
---|---|---|---|---|
— | Увесь світ | 21,913.656 | 31.3% | 100.0% |
— | Європейський Союз | 4,508.012 | 25.1% | 20.6% |
1 | США | 3,329.324 | 22.1% | 15.2% |
2 | КНР | 3,291.569 | 47.1% | 15.0% |
3 | Японія | 1,405.292 | 24.0% | 6.4% |
4 | Німеччина | 1,019.643 | 28.1% | 4.7% |
5 | Росія | 697.414 | 37.0% | 3.2% |
6 | Бразилія | 677.322 | 26.9% | 3.1% |
7 | Італія | 565.918 | 25.2% | 2.6% |
8 | Велика Британія | 535.891 | 21.6% | 2.4% |
9 | Франція | 519.529 | 18.5% | 2.4% |
10 | Індія | 484.809 | 26.3% | 2.2% |
11 | Канада | 476.602 | 27.1% | 2.2% |
12 | Південна Корея | 458.556 | 39.4% | 2.1% |
13 | Іспанія | 396.412 | 25.8% | 1.8% |
14 | Мексика | 388.751 | 32.8% | 1.8% |
15 | Австралія | 385.895 | 25.6% | 1.8% |
16 | Індонезія | 383.794 | 46.0% | 1.8% |
17 | Саудівська Аравія | 378.759 | 67.6% | 1.7% |
18 | ОАЕ | 212.700 | 59.4% | 1.0% |
19 | Нідерланди | 207.704 | 24.2% | 0.9% |
20 | Туреччина | 205.273 | 26.9% | 0.9% |
- | Решта країн | 5,872.860 | 26.8% |
Рейтинг | Країна | Випуск продукції в млрд $ | Склад ВВП (%) | % від світової промисловості |
---|---|---|---|---|
— | Увесь світ | 24,680.946 | 31.3% | 100.0% |
1 | КНР | 5,329.942 | 47.1% | 21.6% |
— | Європейський Союз | 3,962.935 | 25.1% | 16.1% |
2 | США | 3,329.324 | 22.1% | 13.5% |
3 | Індія | 1,175.548 | 26.3% | 4.8% |
4 | Японія | 1,054.944 | 24.0% | 4.3% |
5 | Росія | 879.294 | 37.0% | 3.6% |
6 | Німеччина | 868.141 | 28.1% | 3.5% |
7 | Бразилія | 621.158 | 26.9% | 2.5% |
8 | Південна Корея | 613.104 | 39.4% | 2.5% |
9 | Мексика | 544.157 | 32.8% | 2.2% |
10 | Індонезія | 516.413 | 46.0% | 2.1% |
11 | Велика Британія | 486.774 | 21.6% | 2.0% |
12 | Італія | 460.807 | 25.2% | 1.9% |
13 | Саудівська Аравія | 458.100 | 67.6% | 1.9% |
14 | Франція | 410.102 | 18.5% | 1.7% |
15 | Іран | 377.676 | 40.6% | 1.5% |
16 | Канада | 376.992 | 27.1% | 1.5% |
17 | Іспанія | 364.561 | 25.8% | 1.5% |
18 | Туреччина | 283.677 | 26.9% | 1.1% |
19 | Тайвань | 283.676 | 32.0% | 1.1% |
20 | Таїланд | 282.180 | 45.3% | 1.1% |
- | Решта країн | 5,948.108 | 24.1% |
Промисловість України
Промисловий комплекс України має потужну матеріально-технічну базу. Вартість основних засобів становить 644 767 млн грн (на 2007 р.), це майже в 2,3 рази більше, за вартість основних засобів у 2000 р. В комплексі працює більше ніж 3,6 млн працівників, які разом принесли прибуток промисловості у розмірі 43 700,9 млн грн (2007 р.), що в 5 разів більше, ніж 2001 року.
У промисловості переважають третій і четвертий технологічні уклади. Їх частка у промисловому виробництві становить 95 %. Основою цих укладів є металургійна, хімічна, легка промисловість, паливно-енергетичний комплекс, більшість галузей машинобудування. Частка п'ятого і шостого технологічних укладів не перевищує 5 %. Основою цих укладів є електронна промисловість, обчислювальна, волоконно-оптична техніка, програмне забезпечення, телекомунікації, роботобудування, інформаційні послуги, біотехнології.
Хоча підприємства промисловості й отримують значні прибутки, але рентабельність продукції за 2003–2010 рр. не перевищує 3-6 %. З 55 тис. промислових підприємств більше ніж 18 тис. (33 %) є збитковими. Ще однією негативною стороною є скорочення кількості найманих працівників у комплексі, за 2001–2007 рр. їх кількість скоротилась на 14 %.
Частка експорту промислової продукції у валовому внутрішньому продукті становить близько 40 %, проте його структура незадовільна через переважання сировинної складової, яка перевищує 60 %. Продукція високотехнологічних та наукоємних галузей у загальному обсязі становить лише 15 %.
В структурі промисловості України велику питому вагу займають галузі важкої індустрії, особливо машинобудування, чорна металургія та вугільна промисловість.
Важка промисловість формує більше ніж 80 % загальної вартості реалізованої продукції промисловості, в тому числі на машинобудування припадає 12-14 %.
Див. також
Примітки
- S. Langlois, Traditions: Social, In: Neil J. Smelser and Paul B. Baltes, Editor(s)-in-Chief, International Encyclopedia of the Social & Behavioral Sciences, Pergamon, Oxford, 2001, Pages 15829-15833, , DOI: 10.1016/B0-08-043076-7/02028-3. Online(англ.)
- Bell D. Notes on the Post-Industrial Society // The Public Interest. — 1967. — №7. — С. 102-118.
Джерела
- Національний класифікатор України «Класифікація видів економічної діяльності» ДК 009:2010.
- Довідник Класифікатор продукції та послуг
- Промышленность // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Promislo vist tehnichno najdoskonalisha galuz materialnogo virobnictva osnova industrializaciyi ekonomiki yaka maye virishalnij vpliv na rozvitok produktivnih sil sukupnist pidpriyemstv z virobnictva elektroenergiyi znaryad praci dlya galuzej ekonomiki vidobutku sirovini paliva zagotivli lisu pererobki produkciyi vipushenoyi promislovistyu abo viroblenoyi silskim gospodarstvom vidobutok i pererobka sirovini virobnictvo tovariv i poslug Sektorna struktura valovogo vnutrishnogo produktu ta zajnyatosti robitnikiv u krayinah svitu Zelenij kolir silske gospodarstvo chervonij promislovist blakitnij sfera poslugIstoriya rozvitku promislovostiPromislovist zarodilasya v ramkah naturalnogo domashnogo gospodarstva v yakomu sirovina i dobuvalasya i pereroblyalasya Stanovlennya promislovosti yak samostijnoyi galuzi suspilnogo virobnictva pov yazano z procesom viddilennya remesla vid silskogo gospodarstva Remeslo gralo vazhlivu ekonomichnu rol v starodavnih derzhavah a osoblivo v epohu feodalizmu Peretvorennya promislovosti na osoblivu galuz suspilnoyi praci v bagatoh krayinah pov yazane z formuvannyam feodalnih mist yaki stali torgovo promislovimi centrami velikih teritorij Viniknennya i rozvitok kapitalizmu zumovilo shvidke zrostannya promislovosti i gliboki zmini v harakteri promislovogo virobnictva Kapitalistichna promislovist projshla 3 stadiyi rozvitku prostoyi kooperaciyi manufakturi i velikoyi mashinnoyi industriyi fabrik Perehid vid manufakturi do velikoyi mashinnoyi industriyi obumovlenij promislovim perevorotom yakij rozpochavsya v Angliyi u drugij polovini XVIII st i vprodovzh XIX st poshirivsya na inshi krayini Yevropi SShA ta Yaponiyu Vazhlivoyu skladovoyu promislovoyi revolyuciyi bulo vprovadzhennya u virobnictvo i transport robochih mashin i mehanizmiv yaki zaminili ruchnu pracyu lyudej stvorennya samostijnoyi mashinobudivnoyi galuzi Na mezhi XIX st i XX st velika mashinna industriya stala u nizci derzhav perevazhnoyu formoyu promislovogo virobnictva Osoblivo burhlivo rozvivalasya promislovist v SShA ta Nimechchini yaki do pochatku XX st obignali Angliyu za tempami rostu i rozmirami virobnictva promislovoyi produkciyi Osnovnimi tendenciyami v rozvitku promislovosti v 1969 90 rokah buli dedali shirshe zastosuvannya elektroniki robototehniki tehnologij mikroelektroniki dominuvannya Yaponiyi i krayin Tihookeanskogo regionu u virobnictvi i rozpodili pobutovoyi elektroniki komp yuteriv i transportnih zasobiv Istoriya promislovosti Ukrayini 1824 roku v Ukrayini selo Troshin todi Kanivskogo povitu na Kiyivshini bulo zbudovano pershij cukrovij zavod a zagalom u pershij polovini XIX stolittya bulo zbudovano blizko 200 cukrovaren Cukrova galuz posidala pershe misce u promislovosti Ukrayini i Ukrayina zabezpechuvala 80 virobnictva cukru v Rosijskij imperiyi Druge misce nalezhalo sukonnij promislovosti 160 fabrik Rozvivalosya takozh vijskova zavod Arsenal u Kiyevi porohovi zavodi u Shostci korabelni u Hersoni ta Mikolayevi tosho metalurgijna promislovist mashinobuduvannya Kilkist promislovih pidpriyemstv vzhe u pershij polovini stolittya syagnula 649 Ukrayinskij eksport zerno vovna cukor stanoviv 60 zagalnoimperskogo U 40 i rr rozgortayetsya perehid vid manufaktur do fabrik iz zastosuvannyam mashin parovih tosho U Kiyevi Lugansku Dnipri Romnah Kremenchuci stvoryuyutsya pershi mashinobudivni zavodi napriklad vzhe u 1840 r Yahnenkom i Simirenkom zasnovano u Mliyevi fabriku silskogospodarskih mashin Na seredinu 19 stolittya rozvitok rinkovih vidnosin sprichiniv gliboku krizu feodalnoyi sistemi vklyuchno z pomishickimi manufakturami 1858 r kilkist pidpriyemstv zrosla do 2473 u 1869 r nalichuvalosya vzhe 3712 promislovih i kustarno remisnichih zakladiv u 1900 r 5301 Samih lishe mashinobudivnih pidpriyemstv u 1884 r nalichuvalosya 75 Reformi drugoyi polovini stolittya vidmina kripactva tosho priskorili rozvitok rinkovih vzayemin spriyali promislovomu perevorotu v Ukrayini Manufakturne virobnictvo praktichno povnistyu bulo zaminene na fabrichno zavodske z vikoristannyam najmanoyi robochoyi sili ta riznih mashin parovih potim dviguniv vnutrishnogo zgoryannya ta elektrichnih Osoblivist promislovogo perevorotu v Ukrayini polyagala sho z 60 h rokiv u pershu chergu pochalo rozvivatisya budivnictvo ta vikoristannya zaliznic Z 1865 r pochalosya sporudzhennya pershoyi v Naddnipryanskij Ukrayini zaliznici mizh Odesoyu i Baltoyu a vzhe na kinec stolittya dovzhina zaliznichnih kolij v Ukrayini stanovili 8400 km Za 1861 1900 rr vidobutok vugillya v Ukrayini zris bilsh yak u 115 raziv i stanoviv 691 5 mln pudiv 70 vsogo vidobutku v imperiyi zaliznoyi rudi vidpovidno v 158 raziv i 210 mln pudiv bilshe polovini vsogo vidobutku v imperiyi viplavka chavunu dosyagla 92 mln pudiv bilshe polovini vsogo vidobutku v imperiyi trohi menshe polovini zaliza ta stali 70 prokatu metaliv Slabkim miscem promislovosti bulo te sho lishe 15 promislovih pidpriyemstv na teritoriyi Ukrayini vipuskali gotovu produkciyu reshta davali sirovinu ta napivfabrikati yaki vivozilisya v inshi chastini imperiyi U silskomu gospodarstvi tovarne virobnictvo najintensivnishe rozvivalosya na Pravoberezhzhi rodyuchi grunti transportni komunikaciyi do morskih portiv V Ukrayini viroshuvalosya 90 eksportnoyi pshenici imperiyi 43 svitovogo vrozhayu yachmenyu 20 pshenici i 10 kukurudzi Intensifikaciya prizvela do utvorennya nadlishku robochoyi sili v silskomu gospodarstvi 7 3 mln cholovik z 10 7 pracezdatnih Chiselnist miskogo naselennya zrosla u 2 5 razi i stanovila 1457 tis osib U 80 90 ti roki v Harkovi Kiyevi Odesi Katerinoslavi z yavilisya elektrostanciyi v 1892 r v Kiyevi pusheno pershij v imperiyi tramvaj za nim v Dnipri Zhitomiri Kropivnickomu Sevastopoli Na pochatku 80 h vstanovleno telefonnij zv yazok v Odesi piznishe v Kiyevi persha v imperiyi derzhavna telefonna stanciya Mariupoli 1987 roku na obliku znahodilosya 1480 tis robitnikiv z yakih 84 buli korinnimi meshkancyami z nih ponad 52 nazivali ridnoyu movoyu ukrayinsku GaluziDokladnishe Spisok galuzej promislovosti Vidobutok sirovini razom iz silskim gospodarstvom utvoryuye pervinnij sektor ekonomiki Pererobka sirovini j silskogospodarskoyi produkciyi ta virobnictvo tovariv utvoryuye razom iz budivnictvom vtorinnij sektor ekonomiki Virobnictvo poslug vhodit do tretinnogo sektora ekonomiki Promislovist mozhe buti nizkotehnologichnoyu nespecializovanoyu z intensivnimi vitratami praci yak v krayinah Tretogo svitu abo visokoavtomatizovanoyu mehanizovanoyu i specializovanoyu z vikoristannyam peredovih tehnologij yak u promislovo rozvinenih krayinah Takozh galuzi mozhut buti klasifikovani na osnovi sirovini rozmiru i formi vlasnosti Za sirovinoyu Napriklad promislovist mozhe buti zasnovana na osnovi silskogo morskogo vidobuvnogo chi lisovogo gospodarstva Za velichinoyu Mova jde pro sumu investovanogo kapitalu chiselnosti zajnyatih pracivnikiv i obsyagu virobnictva Za formoyu vlasnosti promislovosti mozhna rozdiliti na privatnij i derzhavnij abo na komunalnij spilnij i kooperativnij sektori Galuzi mashinobuduvannya Vazhke mashinobuduvannya Energetichne mashinobuduvannya Zagalne mashinobuduvannya Sudnobuduvannya Aviacijna promislovist Raketno kosmichna galuz Virobnictvo tehnologichnogo vstatkuvannya po galuzyah Silskogospodarske mashinobuduvannya Himichne mashinobuduvannya Avtomobilna promislovist Traktorobuduvannya Verstatobuduvannya Robototehnika Priladobuduvannya Elektrotehnichna promislovist Himichni ta nafto himichna galuzi Naftogazova promislovist Ukrayini Palivna promislovist Silikatna promislovist Sirchanokislotna promislovist Sodova promislovist Solyana promislovist Spirtova promislovist Tukova promislovist Himichna promislovist Himichnih volokon promislovist Himichno farmacevtichna promislovist Sered galuzej promislovosti yaki zabezpechuyut virobnictvo tovariv narodnogo spozhivannya providne misce posidaye legka promislovist yiyi virobnichij potencial ohoplyuye 25 pidgaluzej bilsh yak 600 pidpriyemstv ta organizacij U 1998 r porivnyano z 1990 r obsyagi virobnictva produkciyi ciyeyi galuzi stanovili lishe 25 u tomu chisli tkanin usih vidiv 7 4 vzuttya 4 5 trikotazhnih virobiv 2 Ce pov yazano z ciloyu nizkoyu prichin porushennyam zv yazkiv po kooperaciyi nezahishenistyu vitchiznyanogo spozhivchogo rinku nizkoyu kupivelnoyu spromozhnistyu naselennya ta inshe Inshi galuzi Vugilna promislovist Lisova promislovist Mebleva promislovist Pivovarna promislovist Poligrafiya Radioelektronna promislovist Sklyana promislovist Tekstilna promislovist Torfova promislovist Tyutyunovo mahorkova promislovist Harchova promislovist Hlibopekarna promislovist Cegelna promislovist Celyulozna promislovist Cukrova promislovist Shkiryana promislovist Shovkova promislovist Yuvelirna promislovist Yaderna promislovist Vidpovidno do KVED Dokladnishe KVED Do promislovih nalezhat vidpovidno do Klasifikaciyi vidiv ekonomichnoyi diyalnosti KVED taki vidi diyalnosti dobuvna promislovist i rozroblennya kar yeriv sekciya V vklyuchaye dobuvannya vugillya nafti gazu rud metaliv pisku torfu soli tosho pererobna promislovist sekciya S postachannya elektroenergiyi gazu pari ta kondicijovanogo povitrya sekciya D vodopostachannya kanalizaciya povodzhennya z vidhodami sekciya E Inshi klasifikaciyi Ye bagato inshih sposobiv klasifikaciyi promislovosti po galuzyah Dlya prikladu oriyentovani na rinok klasifikaciyi taki yak Svitovij standart klasifikaciyi promislovosti angl Global Industry Classification Standard angl GICS ta Riven promislovoyi klasifikaciyi angl Industry Classification Benchmark vikoristovuyutsya u finansah ta dlya doslidzhennya rinku Ci sistemi klasifikaciyi zazvichaj dilyat galuzi vidpovidno do analogichnih funkcij rinkiv ta klasifikaciyi pidpriyemstv z virobnictva suputnih tovariv OON dlya klasifikaciyi promislovosti vikoristovuye vlasnu sistematiku Mizhnarodnu standartnu promislovu klasifikaciyu angl International Standard Industrial Classification ISIC ye standartom klasifikaciyi vidiv ekonomichnoyi diyalnosti vlashtovanomu tak sho ob yekti mozhut buti klasifikovani zalezhno vid diyalnosti yaku voni provodyat Kategoriyi ISIC na najdetalnishomu rivni klasiv vidileno po tomu sho ye v bilshosti krayin zvichajni kombinaciyi vidiv diyalnosti opisanih statistichnimi odinicyami i vvazhaye sho vidnosna vazhlivist zahodiv vklyuchena v ci klasi Industrialne suspilstvoDokladnishe Industrialne suspilstvo U sociologiyi termin industrialne suspilstvo vidnositsya do suspilstva rozvitok yakogo zumovlenij vikoristannyam tehnologij sho dozvolyayut masove virobnictvo z visokoyu zdatnistyu do podilu praci Taka struktura suspilstva utverdilasya na Zahodi pislya promislovoyi revolyuciyi i zastupila agrarne suspilstvo poperednoyi doindustrialnoyi epohi Industrialne suspilstvo ye masovim suspilstvom i maye tendenciyu do perehodu do informacijnogo suspilstva Chasto industrialne suspilstvo ta informacijne suspilstvo protistavlyayutsya tradicijnomu suspilstvu Profspilki V industrialnomu suspilstvi na promislovosti pracyuye znachna chastina naselennya yak pravilo u virobnichomu sektori Profspilka ye organizaciyeyu pracivnikiv yaki ob yednalisya dlya dosyagnennya zagalnih cilej v klyuchovih oblastyah takih yak zarobitna plata godini ta umovi praci Profspilka za yiyi kerivnictva ukladaye ugodi z robotodavcem vid imeni chleniv profspilki ryadovih chleniv i vede peregovori shodo trudovih dogovoriv z robotodavcyami Cej ruh vpershe zarodivsya sered promislovih robitnikiv Postindustrialne suspilstvoDokladnishe Koncepciya postindustrialnogo suspilstva Koncepciya postindustrialnogo suspilstva Deniela Bella stvorena dlya teoretichnogo opisu mozhlivogo shlyahu rozvitku kapitalistichnogo suspilstva Bell viznachaye postindustrialne suspilstvo yak suspilstvo v ekonomici yakogo prioritet perejshov vid perevazhnogo virobnictva tovariv do virobnictva poslug provedennya doslidzhen organizaciyi sistemi osviti i pidvishennya yakosti zhittya v yakomu klas tehnichnih specialistiv stav osnovnoyu profesijnoyu grupoyu i sho same vazhlivo v yakomu vprovadzhennya novovveden u vse bilshomu stupeni zalezhit vid dosyagnennya teoretichnih znan Postindustrialne suspilstvo peredbachaye viniknennya intelektualnogo klasu predstavniki yakogo na politichnomu rivni vistupayut yak konsultanti eksperti abo tehnokrati Tobto centralnoyu oznakoyu postindustrialnogo suspilstva za Bellom ce panuvannya nauki naukovih znan Bell vidrivaye nauku vid ekonomiki progoloshuye yiyi avtonomnist rozglyadaye yiyi rozvitok yak peredumovu novoyi organizaciyi i strukturi suspilstva Osnovnimi elementami ciyeyi strukturi stanut universiteti naukovi instituti naukovo doslidni organizaciyi Oskilki velika nauka perebuvaye poza ideologiyeyu to Bell namagayetsya protistaviti yiyi velikomu biznesu Navkolishnye seredovisheUsi galuzi promislovosti sho zajmayutsya virobnictvom materialnih blag ye velikimi spozhivachami prirodnih resursiv Bagato galuzej promislovosti svoyeyu diyalnistyu zabrudnyuyut grunt atmosferu i gruntovi vodi Promislovi rajoni znachnoyu miroyu vplivayut na stan prirodnogo seredovisha zemlekoristuvannya porushennya fiziko himichnoyi i ekologichnoyi rivnovagi Ci porushennya mozhut prizvesti do kumulyativnoyi ekologichnoyi krizi Spisok krayin za obsyagom promislovogo virobnictvaObsyag promislovogo virobnictva v 2011 roci zagalnij Rejting Krayina Vipusk produkciyi v mlrd Sklad VVP vid svitovoyi promislovosti Uves svit 21 913 656 31 3 100 0 Yevropejskij Soyuz 4 508 012 25 1 20 6 1 SShA 3 329 324 22 1 15 2 2 KNR 3 291 569 47 1 15 0 3 Yaponiya 1 405 292 24 0 6 4 4 Nimechchina 1 019 643 28 1 4 7 5 Rosiya 697 414 37 0 3 2 6 Braziliya 677 322 26 9 3 1 7 Italiya 565 918 25 2 2 6 8 Velika Britaniya 535 891 21 6 2 4 9 Franciya 519 529 18 5 2 4 10 Indiya 484 809 26 3 2 2 11 Kanada 476 602 27 1 2 2 12 Pivdenna Koreya 458 556 39 4 2 1 13 Ispaniya 396 412 25 8 1 8 14 Meksika 388 751 32 8 1 8 15 Avstraliya 385 895 25 6 1 8 16 Indoneziya 383 794 46 0 1 8 17 Saudivska Araviya 378 759 67 6 1 7 18 OAE 212 700 59 4 1 0 19 Niderlandi 207 704 24 2 0 9 20 Turechchina 205 273 26 9 0 9 Reshta krayin 5 872 860 26 8 Obsyag promislovogo virobnictva v 2011 roci PKS Rejting Krayina Vipusk produkciyi v mlrd Sklad VVP vid svitovoyi promislovosti Uves svit 24 680 946 31 3 100 0 1 KNR 5 329 942 47 1 21 6 Yevropejskij Soyuz 3 962 935 25 1 16 1 2 SShA 3 329 324 22 1 13 5 3 Indiya 1 175 548 26 3 4 8 4 Yaponiya 1 054 944 24 0 4 3 5 Rosiya 879 294 37 0 3 6 6 Nimechchina 868 141 28 1 3 5 7 Braziliya 621 158 26 9 2 5 8 Pivdenna Koreya 613 104 39 4 2 5 9 Meksika 544 157 32 8 2 2 10 Indoneziya 516 413 46 0 2 1 11 Velika Britaniya 486 774 21 6 2 0 12 Italiya 460 807 25 2 1 9 13 Saudivska Araviya 458 100 67 6 1 9 14 Franciya 410 102 18 5 1 7 15 Iran 377 676 40 6 1 5 16 Kanada 376 992 27 1 1 5 17 Ispaniya 364 561 25 8 1 5 18 Turechchina 283 677 26 9 1 1 19 Tajvan 283 676 32 0 1 1 20 Tayiland 282 180 45 3 1 1 Reshta krayin 5 948 108 24 1 Promislovist UkrayiniDokladnishe Promislovist Ukrayini Promislovij kompleks Ukrayini maye potuzhnu materialno tehnichnu bazu Vartist osnovnih zasobiv stanovit 644 767 mln grn na 2007 r ce majzhe v 2 3 razi bilshe za vartist osnovnih zasobiv u 2000 r V kompleksi pracyuye bilshe nizh 3 6 mln pracivnikiv yaki razom prinesli pributok promislovosti u rozmiri 43 700 9 mln grn 2007 r sho v 5 raziv bilshe nizh 2001 roku U promislovosti perevazhayut tretij i chetvertij tehnologichni ukladi Yih chastka u promislovomu virobnictvi stanovit 95 Osnovoyu cih ukladiv ye metalurgijna himichna legka promislovist palivno energetichnij kompleks bilshist galuzej mashinobuduvannya Chastka p yatogo i shostogo tehnologichnih ukladiv ne perevishuye 5 Osnovoyu cih ukladiv ye elektronna promislovist obchislyuvalna volokonno optichna tehnika programne zabezpechennya telekomunikaciyi robotobuduvannya informacijni poslugi biotehnologiyi Hocha pidpriyemstva promislovosti j otrimuyut znachni pributki ale rentabelnist produkciyi za 2003 2010 rr ne perevishuye 3 6 Z 55 tis promislovih pidpriyemstv bilshe nizh 18 tis 33 ye zbitkovimi She odniyeyu negativnoyu storonoyu ye skorochennya kilkosti najmanih pracivnikiv u kompleksi za 2001 2007 rr yih kilkist skorotilas na 14 Chastka eksportu promislovoyi produkciyi u valovomu vnutrishnomu produkti stanovit blizko 40 prote jogo struktura nezadovilna cherez perevazhannya sirovinnoyi skladovoyi yaka perevishuye 60 Produkciya visokotehnologichnih ta naukoyemnih galuzej u zagalnomu obsyazi stanovit lishe 15 V strukturi promislovosti Ukrayini veliku pitomu vagu zajmayut galuzi vazhkoyi industriyi osoblivo mashinobuduvannya chorna metalurgiya ta vugilna promislovist Vazhka promislovist formuye bilshe nizh 80 zagalnoyi vartosti realizovanoyi produkciyi promislovosti v tomu chisli na mashinobuduvannya pripadaye 12 14 Div takozhIstoriya promislovosti v Ukrayini Promislovist Ukrayini Legka promislovist Vazhka promislovist Promislovij dizajn Avtomatizaciya Robototehnika Nanotehnologiyi Ohorona praciPrimitkiS Langlois Traditions Social In Neil J Smelser and Paul B Baltes Editor s in Chief International Encyclopedia of the Social amp Behavioral Sciences Pergamon Oxford 2001 Pages 15829 15833 ISBN 978 0 08 043076 8 DOI 10 1016 B0 08 043076 7 02028 3 Online angl Bell D Notes on the Post Industrial Society The Public Interest 1967 7 S 102 118 DzherelaPromislovist u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Promislovist u Vikishovishi Nacionalnij klasifikator Ukrayini Klasifikaciya vidiv ekonomichnoyi diyalnosti DK 009 2010 Dovidnik Klasifikator produkciyi ta poslug Promyshlennost Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Ce nezavershena stattya z promislovosti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi