Охорóна прáці (англ.labour protection; нім.Arbeitsschutz m) — це:
Порушення вимог охорони праці — електромонтерМиколаївобленерго, виліз на поручні підіймальної люльки під час ремонту високовольтної ЛЕПСукупність правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-попереджувальних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатностілюдини під час трудової діяльності;
Чинна (що діє на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів) система соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, які забезпечують збереження здоров'я і працездатність людини під час праці.
Законодавство про працю містить норми і вимоги з техніки безпеки і виробничої санітарії, норми, що встановлюють робочий час і час відпочинку, звільнення та переведення на іншу роботу, норми праці щодо жінок, молоді, гігієнічні вимоги і правила тощо.
Дослідження і дотримання безпеки та гігієни праці, є відносно недавнім явищем. Оскільки робітничі рухи, виникли у відповідь на стурбованість працівників, через вплив промислової революції, здоров'я робітників, почало розглядатися як питання пов'язане з працею.
Кількість смертельних нівечень, під час виконання професійних обов'язків, у США з 1992 по 2014 рік. Примітка: Статистичні дані за 2001 рік не враховують смерті, пов'язані з терактами 11 вересня.
Для прикладу, у Великій Британії, фабричні закони початку дев'ятнадцятого століття (з 1802 року), виникли через побоювання з приводу поганого здоров'я дітей, які працювали на бавовняних фабриках: Закон 1833 року, утворив спеціальну професійну інспекцію заводу. Початкові повноваження інспекції, полягали в обмеженні робочого часу в текстильній промисловості для дітей та молоді (започатковані для запобігання хронічній надмірній роботі, яка визначалася як провідна, що веде до погіршення здоров'я та нівечень, і в непрямий спосіб, до великої кількості нещасних випадків). Проте, за наказом фабричної інспекції від 1844 року, додатковий акт, який передбачав подібні обмеження на час роботи жінок у текстильній промисловості, ввів вимогу щодо охорони машин (але тільки в текстильній галузі та лише в тих областях, до яких міг бути доступ жінок або дітей).
1840 року, Королівська комісія оприлюднила власні висновки про стан справ працівників гірничодобувної промисловості, які документально підтвердили жахливо небезпечне становище, у котрому вони повинні були працювати, та велику частоту нещасних випадків. Ця комісія спричинила громадське обурення, у підсумку якого, було ухвалено Закон про копальні від 1842 року. Цей акт затвердив інспекцію для кар'єрів і вугільних шахт, що привело до багатьох переслідувань порушників, та підвищення рівня безпеки, а до 1850 року, інспектори вже мали змогу входити та перевіряти приміщення на власний розсуд.
Отто фон Бісмарк, 1883 року, вперше ввів Законодавство про соціальне страхування та 1884 року, перший Закон про відшкодування працівникам — єдиний такого роду, у західному світі. Подібні акти згодом також, з'являються в інших країнах, частково у відповідь на робітничі хвилювання.
Щодо радянських часів, то 1936 року, 16-а партійна конференція ВКП (б), яка ухвалила програму розвитку СРСР (Україна — одна з засновниць ООН, до 1991 року, на правах союзної держави, входила до складу Радянського Союзу) на багато років, у частині вдосконалення системи надання медичної допомоги населенню країни, у першому пункті постанови присвяченого цьому питанню, прописала потребу виконання завдання щодо усунення професійних захворювань, а в другому — значного зниження виробничого травматизму. І почалася «боротьба». Виробничий травматизм 1937 року відносно 1936 року, на більшості підприємств знизився на 43-55 %. Відомості про первинно поставлені діагнози «професійне захворювання» та «виробничий травматизм», стали таємними. Від п'ятирічки до п'ятирічки загальна кількість первинно поставлених діагнозів «професійне захворювання», скорочувалася на 23-25 %.
Вперше за багато років потому, під час перебудови (1987 року) у колишньому СРСР, було поширено дані про первинно поставлені діагнози «професійна хвороба» за 1985 рік. Вони виявилися досить приголомшливими — 12 700 випадків. Але для порівняння, цього-ж року діагноз із профзахворювань у США, було поставлено більш ніж у 137 000 випадках. До того-ж деякі відомі на весь світ фірми (наприклад, Форд, Крайслер, тощо) були оштрафовані на багато мільйонів доларів за приховування окремих випадків професійних уражень. Отже, поставлене партією більшовиків ВКП (б) завдання про «боротьбу» з професійними хворобами, було так би мовити, «розв'язано».
Охорона праці та безпека за надзвичайних подій в машинобудуванні
Охорона праці — це система правил і заходів, які уможливлюють безпечну роботу на даному виробництві. Під час роботи на металорізальному верстаті треба дотримуватися низки вимог, які б дозволили працівнику виконувати поставлене перед ним завдання в умовах, які передбачені конструкторськими документами.
Водночас, на верстатах встановлюють захисні кожухи на вузлах, де наявні крутні моменти. Всі захисні кожухи з внутрішнього боку, фарбуються в жовтий колір (сигнальний), а ззовні, наноситься знак безпеки за ГОСТ 12.4.025-86 (рівнобічний трикутник жовтого кольору з вершиною догори, в чорній рамці і знаком оклику посередині). Під знаком встановлено табличку з написом «При увімкненому верстаті не відкривати».
Для приблизної оцінки звукового тиску, встановлено показник, який називається «рівнем шуму» і вимірюється за шкалою «А» шумоміра. Допустимий рівень гуркоту в приміщеннях, зокрема і цехах холодної обробки згідно СН 245-79 становить 71-90 дБ.
Основними заходами, які захищають працівників від шкідливих дій шуму і вібрацій, є установка верстата на віброопори.
Правильне визначення площі дільниці, обумовлює добру організацію робочого місця згідно з науковою організацією праці. Завдяки цьому, зменшується втома робітників і знижується ймовірність травматизму.
Кожне робоче місце обладнане інструментальною тумбочкою і дерев'яною підставкою, а для видалення стружки з верстата, застосовують особливі вбудовані у верстат шнекові і магнітні транспортери, а на свердлильних верстатах — особливі гачки та щітки.
Як лікувально-профілактичні заходи передбачено попередній та поточний (не рідше одного разу на рік) медогляди працівників цеху, заборону допуску до вібраційних робіт осіб, молодших 18 років та таких, що мають відповідні протипоказання в стані здоров'я, лікувальну гімнастику та масаж рук.
Заходи, спрямовані на підвищення рівня техніки безпеки
Перед початком роботи на проєктованій ділянці, треба перевірити справність устаткування, пристосувань і інструмента, огорож, захисного заземлення, вентиляції. Перевірити правильність складування заготівель і напівфабрикатів. Під час роботи, необхідно виконувати всі правила використання технологічного устаткування, дотримуватися правил безпечної експлуатації транспортних засобів, тари та вантажо-підіймальних механізмів, дотримуватися вказівок про безпечне утримання робочого місця. Під час надзвичайних подій, треба неухильно виконувати всі правила, що обумовлюють поведінку робітників під час виникнення аварій і пригод, які можуть призвести до аварій і нещасних випадків. По закінченні роботи, повинно бути вимкнено все електроустаткування, проведено прибирання відходів виробництва та вжито інших заходів, щодо підтримання безпеки на ділянці. Ділянка має бути оснащена необхідними попереджувальними плакатами, обладнання повинно мати відповідне забарвлення, повинна бути виконана розмітка проїжджої частини,
Засоби особистого захисту
проїздів. Сама ділянка, мусить бути спланована згідно з вимогами техніки безпеки, а саме дотримання: ширини проходів, проїздів, найменшої відстані між обладнанням. Всі ці відстані, повинні бути не менше припустимих.
Щоб запобігти негативному впливу виявлених небезпечних та шкідливих виробничих факторів на здоров'я працівників, попередити виникнення виробничого травматизму під час виконання технологічного процесу виготовлення деталі, передбачається проведення наступних заходів загального змісту: добра організація робочих місць; постійне стеження за правильністю всіх способів праці під час виконання операцій технологічного процесу; своєчасне проведення планово-попереджувальних ремонтів виробничого обладнання та інструменту; підтримання проїздів і проходів в належному стані; правильні режими виконання всіх основних та допоміжних операцій технологічного процесу; повсюдне використання засобів особистого захисту, своєчасна перевірка їхнього стану, дотримання потрібної (встановленої нормами) частоти їхньої заміни; використання сучасних запобіжних пристроїв і огородження робочих зон; проведення послідовної перевірки стану обладнання та допоміжних пристроїв, тощо.
Заходи, спрямовані на захист довкілля
На проєктованій дільниці виготовлення консольно-опорних деталей, мають місце наступні відходи виробництва:
очисні споруди для очищення дощових стоків продуктивністю 254 л/сек.
Довкілля може забруднюватися робочими рідинами, які використовуються в коробках швидкостей та подач, металообробного обладнання, що застосовується для виконання операцій механічної обробки деталі згідно з розробленим технологічним процесом, а також змащувально-охолоджувальними рідинами, які застосовуються під час обробки деталі для охолодження зони різання. Для запобігання цьому, використані рідини не допускається зливати в загальну каналізацію. Їх потрібно доправляти заради очищення, на спеціальні очисні споруди. Після проведення очищення, ухвалюється рішення щодо подальшого застосування їх для виробничих потреб. До того-ж, для очищення стоків, передбачаємо використання механічних (відстоювання, фільтрація) та хімічних (нейтралізація, коагуляція) способів очищення. Щоби запобігти забрудненню ґрунтових вод, використаними у металорізальних верстатах робочими рідинами внаслідок низької герметичності систем, передбачаємо проведення попереджувальних оглядів з почерговістю — один раз на пів року. Під час механічної обробки деталі, відбувається пилове забруднення повітря, не лише в межах виробничої ділянки, але і зовнішнього повітря. Тож для запобігання цього, може передбачатися застосування загально обмінної вентиляції, а на кожному робочому місці — технічних засобів місцевої вентиляції. Завдяки багатоступеневому очищенню, забезпечуємо високий рівень очищення відпрацьованого повітря, а також можливість його часткового подальшого використання в системах рециркуляції. Підтримання стану повітряного середовища у виробничому приміщенні, здійснюється санітарною лабораторією.
Захист від нагрітих поверхонь, виробничого обладнання
Заходом щодо захисту від цього чинника, буде наявність попереджувального знака або плаката, що говорить про те, що впродовж обробки різанням виділяється велика кількість теплоти, або про те, що необхідно працювати в рукавицях.
Пристрої захисного вимкнення вітчизняного виробництва, які спрацьовують на витік струму (пошкодження електричної ізоляції) або необережний доторк працівника до частин електрообладнання під напругою.
Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є:
забезпечення недоступності струмопровідних частин;
Основні джерела шуму і вібрацій в металорізальних верстатах — динамічні навантаження в зубчастих передачах, що виникають внаслідок певних похибок їх виготовлення, змінність навантаження, сприйманої кульками або роликами в підшипниках кочення, динамічні удари кульок або роликів по нерівностях поверхні бігових доріжок зовнішнього і внутрішнього кілець підшипників та інше. Отже, основними шляхами зниження двигтіння і гуркоту металорізальних верстатів є:
До засобів особистого захисту від шуму стосуються: протишумові вкладні, навушники і шоломи.
Під час роботи металорізальних верстатів, які використовуються для основних операцій технологічного процесу механічної обробки деталі, виникають двигтіння, які погано впливають не лише на здоров'я працівників цеху, але і на точність і довговічність обладнання. Як колективні заходи та засоби захисту від вібрації, вибираємо способи зменшення їхніх параметрів на шляху поширення двигтіння від джерел їх виникнення, а саме: вібропоглинання, віброгасіння та віброізоляцію.
Використання вібропоглинання, дозволяє нам забезпечити перетворення енергії механічних коливань двигтіння, на теплову енергію і досягнути істотного ефекту в боротьбі з вібраціями. Збільшення витрат енергії в системі, забезпечуємо завдяки застосуванню матеріалів з великим внутрішнім тертям як конструктивних: пластмас, метало-гуми, сплавів марганцю, міді та інших, а також нанесенням на поверхні, що двигтять, шару пружно-в'язких матеріалів, які збільшують внутрішнє тертя в коливній системі. Застосуванням віброгасіння, досягаємо зменшення реактивного опору коливної системи. Забезпечуємо його, застосуванням ударних та динамічних віброгасників маятникового, пружинного та плавальних типів. Вони забезпечують перехід кінетичної енергії відносного руху елементів, що доторкаються, в енергію деформації з поширенням напружень із місця стикання, по елементах, які взаємодіють. Одночасно відбувається розсіювання енергії внаслідок дії сил внутрішнього та зовнішнього тертя. Водночас, динамічні віброгасники, котрі являють собою додаткову коливну систему, яка встановлюється на верстаті що двигтить, збуджують коливання, які лежать в протифазі з коливаннями металорізального верстата і забезпечують зведення виниклих коливань до найменшого значення. Двигтіння використовуваних металорізальних верстатів, зменшуємо шляхом введення до коливної системи, додаткового пружного зв'язку, який перешкоджає передаванню двигтіння від вібрувального верстата, до підлоги виробничого приміщення, суміжних верстатів, працівників цеху.
Крім того, для захисту від вібрацій, передбачаємо організаційно-технічні заходи, які полягають: в експлуатації обладнання відповідно до встановлених норм та режимів, своєчасному його ремонті та якісному обслуговуванні. Шум, котрий виникає при роботі металорізальних верстатів, тримається у різних октавних смугах. Тож частотний аналіз його, на рівні попереднього проектування, виконати неможливо. Згідно з нормативними вимогами, шум вважається допустимим, якщо вимірювальні рівні звукового тиску у всіх октавних смугах частот нормативних меж (63-8000 Гц) будуть нижчі, за значення, котрі визначаються граничним спектром.
Забезпечення робочих проти-пиловим спецодягом, респіраторами, окулярами та іншими засобами захисту;
Створення на підприємстві умов для забезпечення заходів особистої гігієни.
Під час впровадження розробленого технологічного процесу механічної обробки деталі у виробництво, існуватиме пилове забруднення повітря, що погано впливає на здоров'я працівників та довговічність обладнання. Однак, використання місцевої та загально-обмінної (природної та механічної) систем вентиляції, які забезпечують високий ступінь очищення відпрацьованого повітря від шкідливих домішок, шляхом його багатоступеневого очищення у відповідних пристроях, дозволяє досягнути істотного покращення складу повітряного середовища виробничого приміщення.
Вміст шкідливих речовин у повітрі, станом на 01.01.2019 року, задається ГОСТом 12.1.005 — 88 ССБТ « Загальні санітарно - гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».
Протипожежна профілактика розробляє заходи, спрямовані на попередження пожеж, перекриття шляхів розповсюдження вогню, забезпечення швидкої та безпечної евакуації людей і майна з приміщення.
Безпека в надзвичайних становищах
Під час використання металообробного обладнання, потрібно обов'язково дотримуватися всіх правил протипожежної безпеки, обумовлених Кодексом цивільного захисту України (раніше, Законом України «Про пожежну безпеку», ухваленим 17 грудня 1993 року). В розрізі дотримання цих вимог, передбачаємо розробку сукупних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки; розробку і затвердження нормативних актів і настанов в межах підприємства, де впроваджуватиметься розроблений техпроцес, здійснення постійного стеження за їхнім дотриманням; забезпечення додержання протипожежних вимог, стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; утримання у справному стані засобів протипожежного захисту і зв'язку, пожежної техніки, обладнання та інвентарю, недопускання використання їх не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж; своєчасне повідомлення пожежної охорони про несправність пожежної
техніки, системи протипожежного захисту, водопостачання тощо.
На дільницях механічного цеху, передбачають установку протипожежних щитів, забезпечених вуглекислотними вогнегасниками, баграми, ломами, відрами, сокирами. Біля щитів передбачаємо установку ящиків з піском, сухість якого час від часу перевіряється. Для гасіння можливих пожеж передбачаємо також використання азбестових покривал.
Для автоматичного виявлення пожеж, передбачають оснащення виробничого приміщення, в якому встановлене металообробне обладнання, димових сповіщувачів з різними способами дії, які своєчасно сповіщають про виниклу пожежу і дають команду на вмикання автоматичної системи гасіння пожежі. Використання спринклерних та дренчерних установок, забезпечує високу дієвість гасіння пожежі.
Охорона праці під час робіт на шельфі
Правила охорони праці, які зобов'язують суворо виконувати інструкції, дотримуватись розпоряджень, виконувати виробничі завдання відповідно до затверджених правил, використовувати спеціальний одяг (скафандри, захисні окуляри), справний інструмент, якісні засоби зв'язку під час гірничих робіт на шельфі.
Вимоги до підприємства
Головні вимоги, які має виконати підприємство, для відповідності законодавствуУкраїни у сфері охорони праці:
Будівельник, це одна з найнебезпечніших професій у світі, що призводить до більшої смертності на
Порушення - будівельники не носять засоби захисту від падіння.
виробництві, ніж у будь-якій іншій галузі як у Європейському Союзі, так і в Сполучених Штатах. 2009 року, смертність від професійних травм серед будівельних робітників, наприклад у США, була майже втричі більшою, ніж для всіх інших працівників. Падіння, є однією з найпоширеніших причин смертельних та несмертельних нівечень серед будівельників. Належне обладнання задля безпеки, як-от запобіжні пояси та захисні огорожі, а також інші заходи: закріплення драбин та перевірка будівельного риштування, можуть скоротити ризик отримання професійних ушкоджень на будівництві. Через те, що надзвичайні пригоди, можуть мати важкі наслідки як для працівників, так і для організацій, дуже важливо зберігати здоров'я та безпеку будівельників та дотримуватися вимог з охорони праці щодо будівництва. Законодавство з охорони здоров'я та безпеки у будівельній галузі, передбачає багато правил, інструкцій та положень.
Для прикладу, серед усіх працівників США будівельної галузі, 44 % мали незвичні умови роботи (не були постійними працівниками), порівняно з 19 % від усієї кількості робітників інших професій, 15 % мали тимчасову роботу, порівняно з 7 % всіх інших працівників та 55 % відчували невпевненість у роботі, порівняно з 32 % від загальної кількості інших робітників США. Рівні поширеності впливу фізичних / хімічних небезпек, були особливо високими для будівельного сектора. Серед працівників, які не палять, 24 % будівельників піддавалися впливу від пасивного куріння, тоді як лише 10 % всіх робітників США, були піддані цьому, в усіх інших галузях економіки.
Сільське господарство
Захисна дуга над місцем перебування тракториста
Працівники сільського господарства, також часто піддаються ризику ушкоджень, пов'язаних з роботою: захворювання легенів, втрата слуху через гуркіт сільгосптехніки, шкірні захворювання, а також деякі види раку, пов'язані з використанням хімікатів або тривалим впливом сонця. У промислово розвинених господарствах, травми часто стаються через використання сільськогосподарської техніки. Для прикладу, найбільш поширеною причиною смертельних нівечень, у сільському господарстві Сполучених Штатів, є перекидання тракторів, чому можна запобігти за допомогою захисних дуг, які обмежують ризик важких ушкоджень у таких випадках. Пестициди та інші хімікати, які використовуються у сільському господарстві, також можуть бути небезпечними для здоров'я працівників, а робітники, котрі зазнають впливу пестицидів, можуть дістати захворювання або вроджені вади. Як галузь, в якій родина, зокрема й діти, зазвичай працюють разом, сільське господарство є поширеним джерелом професійних калічень і хвороб серед молоді. Звичайними причинами смертельних травм серед молодих фермерів, є: утоплення, аварії на машині та автомобілі.
2010 року, було визначено підвищені показники, щодо розповсюдження кількох професійних небезпек у сільському, лісовому та рибному господарствах, які можуть погано вплинути на здоров'я. Ці працівники часто працювали довший час, отже рівень поширеності праці понад 48 годин на тиждень серед робітників, зайнятих у цих галузях, становив 37 %, а 24 % осіб, працювали понад 60 годин на тиждень. З усіх працівників цих галузей, 85 % часто перебували на відкритому повітрі, порівняно з 25 % серед усіх робітників США. Крім того, 53 % фермерів часто піддаються впливу газу, пилу або парів, порівняно з 25 % від усіх робітників США.
Нанотехнології
Непроникний ковпак для роботи з наноматеріалами — приклад інженерного контролю, використовуваного для захисту робітників
Нанотехнологія, є прикладом нової, відносно неперевіреної технології. Швейцарське опитування ста тридцяти восьми компаній, що використовують або виробляють наночастинкові речовини, 2006 року дало сорок заповнених анкет. Шістдесят п'ять відсотків компаній-респондентів заявили, що не мали офіційного переліку оцінки ризику під час роботи з наноматеріалами. Нанотехнології, вже представляють нові проблеми для фахівців з охорони праці, які стануть ще важчими, оскільки наноструктури стануть більш складними. Розмір частинок робить більшість стримувальних засобів та особистого захисту, непридатними. Значення токсичності для великорозмірних промислових речовин, виявляються неточними через особливу природу наночастинок — з огляду на зменшені розміри наночастинок, їхня відносна площа поверхні, різко зростає, чим значно збільшує будь-який каталітичний ефект або хімічну реактивність відносно відомих значень для макроречовин. Це являє новий набір питань у найближчому майбутньому, щоби переосмислити сучасні підходи стосовно захисту здоров'я та добробуту робітників, які працюють з наноматеріалами, для котрих більшість звичайних засобів безпеки, не придатні.
Визначення небезпеки
Визначення або оцінка небезпеки, є важливим кроком у загальному дослідженні ризиків та задля усунення небезпек. Саме там, якнайближче до джерела (розташування ризику), наскільки це можливо, виявляється, оцінюється та визначається / усувається, певна робоча небезпека. У міру того, як змінюються технології, ресурси, соціальні очікування чи нормативні вимоги, дослідження ризиків, все більше зосереджується на джерелі небезпеки. Тож, керування небезпеками, є динамічною програмою профілактики. Програми, засновані на досліді небезпек, також мають таку перевагу, що вони не називають або не передбачають наявність «встановлених ризиків» на робочому місці. Програма на основі небезпеки, може не усунути всі ризики, але також, не ухвалює «задовільних», та все-таки ризикованих висновків. До того-ж, оскільки ті, хто виявляють небезпеки та досліджують ризики, зазвичай є керівниками, а ті, хто піддається ризикам, є іншою групою — працівниками, підхід котрий ґрунтується на оцінці ризику, може подолати суперечку, притаманну підходу, основаному на порівнянні небезпек.
Плакат уряду Гонконгу щодо небезпеки роботи з машинами
Відомості, які повинні бути зібрані з джерел, мусять застосовуватися до окремого виду робіт, від якого можуть виникнути небезпеки. Як згадувалося раніше, прикладами цих джерел, є: співбесіда з людьми, які працювали за небезпечних умов, опис та аналіз минулих небезпечних подій, а також офіційні звіти про роботу та виниклі під час цього ризики. З них, особисті співбесіди, можуть бути найбільш значущими для визначення: незареєстрованих практик, пригод, небезпек та інших відповідних даних. Після того, як інформація буде зібрана з переліку джерел, треба зберігати її у цифровому вигляді (для швидкого пошуку) та мати фізичний набір тих-же даних, щоби вони були більш доступними (наочними). Один новітній спосіб показати складну записану інформацію про небезпеки — історичний плакат визначення небезпек, який перетворює дані про ризики, на простий у використанні, графічний формат.
Яковлєв О. А. Правові засади встановлення умов праці за трудовим законодавством України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення». – Харків: Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, 2019.
Охорона праці та цивільний захист : підручник для студентів, які навчаються за спеціальностями галузей знань «Автоматизація та приладобудування» (PDF).
Література
Кодекс законів про працю України : зі змінами та доп. станом на 01 лип. 2021 р. : офіційний текст. Київ: "Правова єдність" редакція юридичних видань : Алерта. 2021. с. 107.
Гогіташвілі Г. Г., Карчевські Є.-Т., Лапін В. М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами: Навч. посіб. — К.: Знання, 2007. — 367 с.
Жидецький В. Ц. Основи охорони праці [Текст]: підруч. / В. Ц. Жидецький. — 3-тє вид., перероб. і доп. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2006. — 336 с. —
Основи охорони праці в підрозділах МНС України: навч. посіб. / В. А. Батлук, Б. О. Білінський, В. В. Ковалишин, О. Л. Мірус ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. — Л. : Афіша, 2011. — 505, [3] с. : іл. — Бібліогр.: с. 503—505 (31 назва). —
Охорона праці: Навч. посіб. / Я. І. Бедрій, Є. О. Геврик, І. Я. Кіт, О. С. Мурін, В. М. Єнкало; ред.: Є. О. Геврик; Укр. держ. лісотехн. ун-т. — Л., 2000. — 280 c. — Бібліогр.: с. 277—279.
Охорона праці в галузі комп'ютингу: підручник / Л. А. Катренко, А. В. Катренко ; [за наук. ред. В. В. Пасічника] ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. — Л. : Магнолія 2006, 2012. — 544 с. : іл. — (Комп'ютинг). — Бібліогр.: с. 541—543 (59 назв). —
Охорона праці (лісопаркове господарство): навч. посіб. / І. А. Березовецька, І. О. Трунова, А. П. Березовецький, І. П. Пістун. — Л. : Ліга-Прес, 2012. — 496 с. : іл. — Бібліогр.: с. 479—489 (153 назви). —
Пістун І. П та ін. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): навчальний посібник / Пістун І. П., Березовецька О. Г., Трунова І. О. — Львів: Тріада плюс, 2010. — 648 с.
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Ohorona praci znachennya Ohorona praci angl labour protection nim Arbeitsschutz m ce Porushennya vimog ohoroni praci elektromonter Mikolayivoblenergo viliz na poruchni pidijmalnoyi lyulki pid chas remontu visokovoltnoyi LEPSukupnist pravovih socialno ekonomichnih organizacijno tehnichnih sanitarno gigiyenichnih i likuvalno poperedzhuvalnih zahodiv ta zasobiv spryamovanih na zberezhennya zhittya zdorov ya i pracezdatnosti lyudini pid chas trudovoyi diyalnosti Chinna sho diye na pidstavi vidpovidnih zakonodavchih ta inshih normativnih aktiv sistema socialno ekonomichnih organizacijno tehnichnih sanitarno gigiyenichnih i likuvalno profilaktichnih zahodiv ta zasobiv yaki zabezpechuyut zberezhennya zdorov ya i pracezdatnist lyudini pid chas praci Dozvil na pochatok robit pidvishenoyi nebezpeki yakij neobhidnij organizaciyi chi pidpriyemstvu hto pracyuye v budivnictvi Zakonodavstvo pro pracyu mistit normi i vimogi z tehniki bezpeki i virobnichoyi sanitariyi normi sho vstanovlyuyut robochij chas i chas vidpochinku zvilnennya ta perevedennya na inshu robotu normi praci shodo zhinok molodi gigiyenichni vimogi i pravila tosho Zagalnij naglyad za doderzhannyam norm ohoroni praci pokladeno na prokuraturu specialnij na profesijni spilki Kontrol za bezpekoyu praci zdijsnyuyut takozh derzhavni j vidomchi specializovani inspekciyi Derzhgirtehnaglyad Derzhenergonaglyad tosho Div takozh Ohorona i bezpeka praci v girnichij promislovosti Ukrayini IstoriyaDoslidzhennya i dotrimannya bezpeki ta gigiyeni praci ye vidnosno nedavnim yavishem Oskilki robitnichi ruhi vinikli u vidpovid na sturbovanist pracivnikiv cherez vpliv promislovoyi revolyuciyi zdorov ya robitnikiv pochalo rozglyadatisya yak pitannya pov yazane z praceyu Kilkist smertelnih nivechen pid chas vikonannya profesijnih obov yazkiv u SShA z 1992 po 2014 rik Primitka Statistichni dani za 2001 rik ne vrahovuyut smerti pov yazani z teraktami 11 veresnya Dlya prikladu u Velikij Britaniyi fabrichni zakoni pochatku dev yatnadcyatogo stolittya z 1802 roku vinikli cherez poboyuvannya z privodu poganogo zdorov ya ditej yaki pracyuvali na bavovnyanih fabrikah Zakon 1833 roku utvoriv specialnu profesijnu inspekciyu zavodu Pochatkovi povnovazhennya inspekciyi polyagali v obmezhenni robochogo chasu v tekstilnij promislovosti dlya ditej ta molodi zapochatkovani dlya zapobigannya hronichnij nadmirnij roboti yaka viznachalasya yak providna sho vede do pogirshennya zdorov ya ta nivechen i v nepryamij sposib do velikoyi kilkosti neshasnih vipadkiv Prote za nakazom fabrichnoyi inspekciyi vid 1844 roku dodatkovij akt yakij peredbachav podibni obmezhennya na chas roboti zhinok u tekstilnij promislovosti vviv vimogu shodo ohoroni mashin ale tilki v tekstilnij galuzi ta lishe v tih oblastyah do yakih mig buti dostup zhinok abo ditej 1840 roku Korolivska komisiya oprilyudnila vlasni visnovki pro stan sprav pracivnikiv girnichodobuvnoyi promislovosti yaki dokumentalno pidtverdili zhahlivo nebezpechne stanovishe u kotromu voni povinni buli pracyuvati ta veliku chastotu neshasnih vipadkiv Cya komisiya sprichinila gromadske oburennya u pidsumku yakogo bulo uhvaleno Zakon pro kopalni vid 1842 roku Cej akt zatverdiv inspekciyu dlya kar yeriv i vugilnih shaht sho privelo do bagatoh peresliduvan porushnikiv ta pidvishennya rivnya bezpeki a do 1850 roku inspektori vzhe mali zmogu vhoditi ta pereviryati primishennya na vlasnij rozsud Otto fon Bismark 1883 roku vpershe vviv Zakonodavstvo pro socialne strahuvannya ta 1884 roku pershij Zakon pro vidshkoduvannya pracivnikam yedinij takogo rodu u zahidnomu sviti Podibni akti zgodom takozh z yavlyayutsya v inshih krayinah chastkovo u vidpovid na robitnichi hvilyuvannya Shodo radyanskih chasiv to 1936 roku 16 a partijna konferenciya VKP b yaka uhvalila programu rozvitku SRSR Ukrayina odna z zasnovnic OON do 1991 roku na pravah soyuznoyi derzhavi vhodila do skladu Radyanskogo Soyuzu na bagato rokiv u chastini vdoskonalennya sistemi nadannya medichnoyi dopomogi naselennyu krayini u pershomu punkti postanovi prisvyachenogo comu pitannyu propisala potrebu vikonannya zavdannya shodo usunennya profesijnih zahvoryuvan a v drugomu znachnogo znizhennya virobnichogo travmatizmu I pochalasya borotba Virobnichij travmatizm 1937 roku vidnosno 1936 roku na bilshosti pidpriyemstv znizivsya na 43 55 Vidomosti pro pervinno postavleni diagnozi profesijne zahvoryuvannya ta virobnichij travmatizm stali tayemnimi Vid p yatirichki do p yatirichki zagalna kilkist pervinno postavlenih diagnoziv profesijne zahvoryuvannya skorochuvalasya na 23 25 Vpershe za bagato rokiv potomu pid chas perebudovi 1987 roku u kolishnomu SRSR bulo poshireno dani pro pervinno postavleni diagnozi profesijna hvoroba za 1985 rik Voni viyavilisya dosit prigolomshlivimi 12 700 vipadkiv Ale dlya porivnyannya cogo zh roku diagnoz iz profzahvoryuvan u SShA bulo postavleno bilsh nizh u 137 000 vipadkah Do togo zh deyaki vidomi na ves svit firmi napriklad Ford Krajsler tosho buli oshtrafovani na bagato miljoniv dolariv za prihovuvannya okremih vipadkiv profesijnih urazhen Otzhe postavlene partiyeyu bilshovikiv VKP b zavdannya pro borotbu z profesijnimi hvorobami bulo tak bi moviti rozv yazano Ohorona praci ta bezpeka za nadzvichajnih podij v mashinobuduvanniOhorona praci ce sistema pravil i zahodiv yaki umozhlivlyuyut bezpechnu robotu na danomu virobnictvi Pid chas roboti na metalorizalnomu verstati treba dotrimuvatisya nizki vimog yaki b dozvolili pracivniku vikonuvati postavlene pered nim zavdannya v umovah yaki peredbacheni konstruktorskimi dokumentami Osnovnimi zahodami yaki zmenshuyut abo poperedzhayut travmatizm pid chas roboti na dilnici ye avtomatizaciya abo mehanizaciya tehnologichnogo procesu Znak nebezpeki Elektrichna napruga DIN 4844 W 8 na elektroshiti Vodnochas na verstatah vstanovlyuyut zahisni kozhuhi na vuzlah de nayavni krutni momenti Vsi zahisni kozhuhi z vnutrishnogo boku farbuyutsya v zhovtij kolir signalnij a zzovni nanositsya znak bezpeki za GOST 12 4 025 86 rivnobichnij trikutnik zhovtogo koloru z vershinoyu dogori v chornij ramci i znakom okliku poseredini Pid znakom vstanovleno tablichku z napisom Pri uvimknenomu verstati ne vidkrivati Dlya pribliznoyi ocinki zvukovogo tisku vstanovleno pokaznik yakij nazivayetsya rivnem shumu i vimiryuyetsya za shkaloyu A shumomira Dopustimij riven gurkotu v primishennyah zokrema i cehah holodnoyi obrobki zgidno SN 245 79 stanovit 71 90 dB Osnovnimi zahodami yaki zahishayut pracivnikiv vid shkidlivih dij shumu i vibracij ye ustanovka verstata na vibroopori Pravilne viznachennya ploshi dilnici obumovlyuye dobru organizaciyu robochogo miscya zgidno z naukovoyu organizaciyeyu praci Zavdyaki comu zmenshuyetsya vtoma robitnikiv i znizhuyetsya jmovirnist travmatizmu Kozhne roboche misce obladnane instrumentalnoyu tumbochkoyu i derev yanoyu pidstavkoyu a dlya vidalennya struzhki z verstata zastosovuyut osoblivi vbudovani u verstat shnekovi i magnitni transporteri a na sverdlilnih verstatah osoblivi gachki ta shitki V cehu zastosovuyetsya poyednane zagalne ta misceve osvitlennya Osvitlenist na pidlozi dlya zagalnogo osvitlennya povinna buti ne menshe 150 lk dlya lamp rozzharennya ta dlya lyuminescentnih lamp z 2010 h rokiv obidva vidi povsyudno zaminyuyutsya na svitlodiodni lampi ta svitilniki nezalezhno vid Yak likuvalno profilaktichni zahodi peredbacheno poperednij ta potochnij ne ridshe odnogo razu na rik medoglyadi pracivnikiv cehu zaboronu dopusku do vibracijnih robit osib molodshih 18 rokiv ta takih sho mayut vidpovidni protipokazannya v stani zdorov ya likuvalnu gimnastiku ta masazh ruk Zahodi spryamovani na pidvishennya rivnya tehniki bezpeki Pered pochatkom roboti na proyektovanij dilyanci treba pereviriti spravnist ustatkuvannya pristosuvan i instrumenta ogorozh zahisnogo zazemlennya ventilyaciyi Pereviriti pravilnist skladuvannya zagotivel i napivfabrikativ Pid chas roboti neobhidno vikonuvati vsi pravila vikoristannya tehnologichnogo ustatkuvannya dotrimuvatisya pravil bezpechnoyi ekspluataciyi transportnih zasobiv tari ta vantazho pidijmalnih mehanizmiv dotrimuvatisya vkazivok pro bezpechne utrimannya robochogo miscya Pid chas nadzvichajnih podij treba neuhilno vikonuvati vsi pravila sho obumovlyuyut povedinku robitnikiv pid chas viniknennya avarij i prigod yaki mozhut prizvesti do avarij i neshasnih vipadkiv Po zakinchenni roboti povinno buti vimkneno vse elektroustatkuvannya provedeno pribirannya vidhodiv virobnictva ta vzhito inshih zahodiv shodo pidtrimannya bezpeki na dilyanci Dilyanka maye buti osnashena neobhidnimi poperedzhuvalnimi plakatami obladnannya povinno mati vidpovidne zabarvlennya povinna buti vikonana rozmitka proyizhdzhoyi chastini Zasobi osobistogo zahistu proyizdiv Sama dilyanka musit buti splanovana zgidno z vimogami tehniki bezpeki a same dotrimannya shirini prohodiv proyizdiv najmenshoyi vidstani mizh obladnannyam Vsi ci vidstani povinni buti ne menshe pripustimih Shob zapobigti negativnomu vplivu viyavlenih nebezpechnih ta shkidlivih virobnichih faktoriv na zdorov ya pracivnikiv poperediti viniknennya virobnichogo travmatizmu pid chas vikonannya tehnologichnogo procesu vigotovlennya detali peredbachayetsya provedennya nastupnih zahodiv zagalnogo zmistu dobra organizaciya robochih misc postijne stezhennya za pravilnistyu vsih sposobiv praci pid chas vikonannya operacij tehnologichnogo procesu svoyechasne provedennya planovo poperedzhuvalnih remontiv virobnichogo obladnannya ta instrumentu pidtrimannya proyizdiv i prohodiv v nalezhnomu stani pravilni rezhimi vikonannya vsih osnovnih ta dopomizhnih operacij tehnologichnogo procesu povsyudne vikoristannya zasobiv osobistogo zahistu svoyechasna perevirka yihnogo stanu dotrimannya potribnoyi vstanovlenoyi normami chastoti yihnoyi zamini vikoristannya suchasnih zapobizhnih pristroyiv i ogorodzhennya robochih zon provedennya poslidovnoyi perevirki stanu obladnannya ta dopomizhnih pristroyiv tosho Zahodi spryamovani na zahist dovkillya Na proyektovanij dilnici vigotovlennya konsolno opornih detalej mayut misce nastupni vidhodi virobnictva metaleva struzhka chavunnij pil mastilo instrumentalne vidpracovane ganchirki promasleni abrazivnij pil vidpracovani MOR vidpracovanij letyuchij rozchin promislova voda dlya tehnologichnih procesiv Dlya ochishennya promislovih stokiv na virobnictvi diyut lokalni ochisni sporudi mastilozbirachi farbozbirachi stanciyi nejtralizaciyi himichno zabrudnenih vod ochisni sporudi dlya ochishennya doshovih stokiv produktivnistyu 254 l sek Dovkillya mozhe zabrudnyuvatisya robochimi ridinami yaki vikoristovuyutsya v korobkah shvidkostej ta podach metaloobrobnogo obladnannya sho zastosovuyetsya dlya vikonannya operacij mehanichnoyi obrobki detali zgidno z rozroblenim tehnologichnim procesom a takozh zmashuvalno oholodzhuvalnimi ridinami yaki zastosovuyutsya pid chas obrobki detali dlya oholodzhennya zoni rizannya Dlya zapobigannya comu vikoristani ridini ne dopuskayetsya zlivati v zagalnu kanalizaciyu Yih potribno dopravlyati zaradi ochishennya na specialni ochisni sporudi Pislya provedennya ochishennya uhvalyuyetsya rishennya shodo podalshogo zastosuvannya yih dlya virobnichih potreb Do togo zh dlya ochishennya stokiv peredbachayemo vikoristannya mehanichnih vidstoyuvannya filtraciya ta himichnih nejtralizaciya koagulyaciya sposobiv ochishennya Shobi zapobigti zabrudnennyu gruntovih vod vikoristanimi u metalorizalnih verstatah robochimi ridinami vnaslidok nizkoyi germetichnosti sistem peredbachayemo provedennya poperedzhuvalnih oglyadiv z pochergovistyu odin raz na piv roku Pid chas mehanichnoyi obrobki detali vidbuvayetsya pilove zabrudnennya povitrya ne lishe v mezhah virobnichoyi dilyanki ale i zovnishnogo povitrya Tozh dlya zapobigannya cogo mozhe peredbachatisya zastosuvannya zagalno obminnoyi ventilyaciyi a na kozhnomu robochomu misci tehnichnih zasobiv miscevoyi ventilyaciyi Zavdyaki bagatostupenevomu ochishennyu zabezpechuyemo visokij riven ochishennya vidpracovanogo povitrya a takozh mozhlivist jogo chastkovogo podalshogo vikoristannya v sistemah recirkulyaciyi Pidtrimannya stanu povitryanogo seredovisha u virobnichomu primishenni zdijsnyuyetsya sanitarnoyu laboratoriyeyu Zahist vid nagritih poverhon virobnichogo obladnannya Zahodom shodo zahistu vid cogo chinnika bude nayavnist poperedzhuvalnogo znaka abo plakata sho govorit pro te sho vprodovzh obrobki rizannyam vidilyayetsya velika kilkist teploti abo pro te sho neobhidno pracyuvati v rukavicyah Zahist vid urazhennya elektrichnim strumom Div takozh Elektrobezpeka Osnovnij sposib zahistu vid statichnoyi elektriki zazemlennya ustatkuvannya posudin i komunikacij v yakih nakopichuyetsya statichnij zaryad vikoristannya osoblivogo vzuttya z elektroprovidnoyu pidoshvoyu j inshi zasobi zahistu Pristroyi zahisnogo vimknennya vitchiznyanogo virobnictva yaki spracovuyut na vitik strumu poshkodzhennya elektrichnoyi izolyaciyi abo neoberezhnij dotork pracivnika do chastin elektroobladnannya pid naprugoyu Osnovnimi zahodami zahistu vid urazhennya elektrichnim strumom ye zabezpechennya nedostupnosti strumoprovidnih chastin elektrichnij rozpodil merezhi zastosuvannya transformatoriv naprugi vikoristannya podvijnoyi izolyaciyi virivnyuvannya potencialu zastosuvannya zahisnogo zazemlennya zahisnogo vimknennya zastosuvannya specialnih elektro zahisnih zasobiv perenosnih priladiv i pristosuvan ES organizaciya bezpechnoyi ekspluataciyi elektroustanovok Elektro zahisni zasobi podilyayut na Izolyuvalni osnovni gumovi rukavichki dielektrichni instrument z izolovanimi rukiv yami pokazhchik naprugi do 1000 V dodatkovi kaloshi dielektrichni kilimki i izolyuvalni pidstavki Zahisni shiti ogorodzhennya klitki izolyuvalni nakladki i kovpaki poperedzhuvalni plakati pristroyi timchasovogo zazemlennya Zapobizhni respiratori okulyari rukavici tosho Spravnist zasobiv zahistu povinna pereviryatisya oglyadom pered kozhnim yihnim zastosuvannyam a takozh pochergovo cherez kozhni 6 36 misyaciv Zahist vid shumu ta vibraciyi Div takozh Zvukoizolyaciya Budivelna izolyaciya Osnovni dzherela shumu i vibracij v metalorizalnih verstatah dinamichni navantazhennya v zubchastih peredachah sho vinikayut vnaslidok pevnih pohibok yih vigotovlennya zminnist navantazhennya sprijmanoyi kulkami abo rolikami v pidshipnikah kochennya dinamichni udari kulok abo rolikiv po nerivnostyah poverhni bigovih dorizhok zovnishnogo i vnutrishnogo kilec pidshipnikiv ta inshe Otzhe osnovnimi shlyahami znizhennya dvigtinnya i gurkotu metalorizalnih verstativ ye zastosuvannya visokoyakisnih pidshipnikiv maloshumnih zubchastih peredach i elektrodviguniv dotrimannya tehnologichnoyi disciplini pri vigotovlenni i skladannya vuzliv verstata zastosuvannya nalezhnih konstrukcij rizalnogo instrumentu i pristosuvan zhorstkist yih kriplennya tosho Sposobi borotbi z shumom prijnyato podilyati na metodi znizhennya shumu u dzhereli jogo viniknennya metodi znizhennya zvukovogo tisku na shlyahu jogo rozpovsyudzhennya ZIZ vid shumu Znizhennya gurkotu v dzhereli jogo viniknennya dosyagayetsya shlyahom konstruktivnoyi zmini dzherela pidvishennyam yakosti balansuvannya pidvishennya tochnosti vigotovlennya detalej polipshennyam mastila pokrashennyam klasu chistoti tertovih poverhon tosho Sposobi znizhennya shumu na shlyahu jogo poshirennya peredbachayut akustichne obladnannya primishen zastosuvannya zvukopoglinalnih pristroyiv vidokremlennya dzherel shumu abo primishen zvukoizolyuvalni ogorodzhennya kozhuhi kabini ekrani zasobi vid dvigtinnya zastosuvannya glushnika shumu Do zasobiv osobistogo zahistu vid shumu stosuyutsya protishumovi vkladni navushniki i sholomi Pid chas roboti metalorizalnih verstativ yaki vikoristovuyutsya dlya osnovnih operacij tehnologichnogo procesu mehanichnoyi obrobki detali vinikayut dvigtinnya yaki pogano vplivayut ne lishe na zdorov ya pracivnikiv cehu ale i na tochnist i dovgovichnist obladnannya Yak kolektivni zahodi ta zasobi zahistu vid vibraciyi vibirayemo sposobi zmenshennya yihnih parametriv na shlyahu poshirennya dvigtinnya vid dzherel yih viniknennya a same vibropoglinannya vibrogasinnya ta vibroizolyaciyu Vikoristannya vibropoglinannya dozvolyaye nam zabezpechiti peretvorennya energiyi mehanichnih kolivan dvigtinnya na teplovu energiyu i dosyagnuti istotnogo efektu v borotbi z vibraciyami Zbilshennya vitrat energiyi v sistemi zabezpechuyemo zavdyaki zastosuvannyu materialiv z velikim vnutrishnim tertyam yak konstruktivnih plastmas metalo gumi splaviv margancyu midi ta inshih a takozh nanesennyam na poverhni sho dvigtyat sharu pruzhno v yazkih materialiv yaki zbilshuyut vnutrishnye tertya v kolivnij sistemi Zastosuvannyam vibrogasinnya dosyagayemo zmenshennya reaktivnogo oporu kolivnoyi sistemi Zabezpechuyemo jogo zastosuvannyam udarnih ta dinamichnih vibrogasnikiv mayatnikovogo pruzhinnogo ta plavalnih tipiv Voni zabezpechuyut perehid kinetichnoyi energiyi vidnosnogo ruhu elementiv sho dotorkayutsya v energiyu deformaciyi z poshirennyam napruzhen iz miscya stikannya po elementah yaki vzayemodiyut Odnochasno vidbuvayetsya rozsiyuvannya energiyi vnaslidok diyi sil vnutrishnogo ta zovnishnogo tertya Vodnochas dinamichni vibrogasniki kotri yavlyayut soboyu dodatkovu kolivnu sistemu yaka vstanovlyuyetsya na verstati sho dvigtit zbudzhuyut kolivannya yaki lezhat v protifazi z kolivannyami metalorizalnogo verstata i zabezpechuyut zvedennya viniklih kolivan do najmenshogo znachennya Dvigtinnya vikoristovuvanih metalorizalnih verstativ zmenshuyemo shlyahom vvedennya do kolivnoyi sistemi dodatkovogo pruzhnogo zv yazku yakij pereshkodzhaye peredavannyu dvigtinnya vid vibruvalnogo verstata do pidlogi virobnichogo primishennya sumizhnih verstativ pracivnikiv cehu Krim togo dlya zahistu vid vibracij peredbachayemo organizacijno tehnichni zahodi yaki polyagayut v ekspluataciyi obladnannya vidpovidno do vstanovlenih norm ta rezhimiv svoyechasnomu jogo remonti ta yakisnomu obslugovuvanni Shum kotrij vinikaye pri roboti metalorizalnih verstativ trimayetsya u riznih oktavnih smugah Tozh chastotnij analiz jogo na rivni poperednogo proektuvannya vikonati nemozhlivo Zgidno z normativnimi vimogami shum vvazhayetsya dopustimim yaksho vimiryuvalni rivni zvukovogo tisku u vsih oktavnih smugah chastot normativnih mezh 63 8000 Gc budut nizhchi za znachennya kotri viznachayutsya granichnim spektrom Zahist vid pilu gaziv pari Div takozh Respirator Respirator dlya zahistu dihalnoyi sistemi Zahodi shodo borotbi z pilom na comu virobnictvi ta jogo shkidlivim vplivom na organizm lyudini provodyatsya za nastupnimi napryamkami Udoskonalennya tehnologichnogo procesu sho usuvaye utvorennya pilu Avtomatizaciya procesiv za yakih utvoryuyetsya pil Zastosuvannya MOR yak zmochuvannya obroblenoyi poverhni Zastosuvannya pilo vityaguvalnoyi ventilyaciyi ventilyaciyi zagalnogo ta miscevogo priznachennya Negajne pribirannya primishen Zabezpechennya robochih proti pilovim specodyagom respiratorami okulyarami ta inshimi zasobami zahistu Stvorennya na pidpriyemstvi umov dlya zabezpechennya zahodiv osobistoyi gigiyeni Pid chas vprovadzhennya rozroblenogo tehnologichnogo procesu mehanichnoyi obrobki detali u virobnictvo isnuvatime pilove zabrudnennya povitrya sho pogano vplivaye na zdorov ya pracivnikiv ta dovgovichnist obladnannya Odnak vikoristannya miscevoyi ta zagalno obminnoyi prirodnoyi ta mehanichnoyi sistem ventilyaciyi yaki zabezpechuyut visokij stupin ochishennya vidpracovanogo povitrya vid shkidlivih domishok shlyahom jogo bagatostupenevogo ochishennya u vidpovidnih pristroyah dozvolyaye dosyagnuti istotnogo pokrashennya skladu povitryanogo seredovisha virobnichogo primishennya Vmist shkidlivih rechovin u povitri stanom na 01 01 2019 roku zadayetsya GOSTom 12 1 005 88 SSBT Zagalni sanitarno gigiyenichni vimogi do povitrya robochoyi zoni Protipozhezhna profilaktika Div takozh Protipozhezhna profilaktika Protipozhezhna profilaktika rozroblyaye zahodi spryamovani na poperedzhennya pozhezh perekrittya shlyahiv rozpovsyudzhennya vognyu zabezpechennya shvidkoyi ta bezpechnoyi evakuaciyi lyudej i majna z primishennya Bezpeka v nadzvichajnih stanovishah Pid chas vikoristannya metaloobrobnogo obladnannya potribno obov yazkovo dotrimuvatisya vsih pravil protipozhezhnoyi bezpeki obumovlenih Kodeksom civilnogo zahistu Ukrayini ranishe Zakonom Ukrayini Pro pozhezhnu bezpeku uhvalenim 17 grudnya 1993 roku V rozrizi dotrimannya cih vimog peredbachayemo rozrobku sukupnih zahodiv shodo zabezpechennya pozhezhnoyi bezpeki rozrobku i zatverdzhennya normativnih aktiv i nastanov v mezhah pidpriyemstva de vprovadzhuvatimetsya rozroblenij tehproces zdijsnennya postijnogo stezhennya za yihnim dotrimannyam zabezpechennya doderzhannya protipozhezhnih vimog standartiv norm pravil a takozh vikonannya vimog pripisiv i postanov organiv derzhavnogo pozhezhnogo naglyadu utrimannya u spravnomu stani zasobiv protipozhezhnogo zahistu i zv yazku pozhezhnoyi tehniki obladnannya ta inventaryu nedopuskannya vikoristannya yih ne za priznachennyam zdijsnennya zahodiv shodo vprovadzhennya avtomatichnih zasobiv viyavlennya ta gasinnya pozhezh svoyechasne povidomlennya pozhezhnoyi ohoroni pro nespravnist pozhezhnoyiPozhezhnij kran do yakogo priyednuyetsya pozhezhnij rukav pid chas gasinnya pozhezhi tehniki sistemi protipozhezhnogo zahistu vodopostachannya tosho Na dilnicyah mehanichnogo cehu peredbachayut ustanovku protipozhezhnih shitiv zabezpechenih vuglekislotnimi vognegasnikami bagrami lomami vidrami sokirami Bilya shitiv peredbachayemo ustanovku yashikiv z piskom suhist yakogo chas vid chasu pereviryayetsya Dlya gasinnya mozhlivih pozhezh peredbachayemo takozh vikoristannya azbestovih pokrival Dlya avtomatichnogo viyavlennya pozhezh peredbachayut osnashennya virobnichogo primishennya v yakomu vstanovlene metaloobrobne obladnannya dimovih spovishuvachiv z riznimi sposobami diyi yaki svoyechasno spovishayut pro viniklu pozhezhu i dayut komandu na vmikannya avtomatichnoyi sistemi gasinnya pozhezhi Vikoristannya sprinklernih ta drenchernih ustanovok zabezpechuye visoku diyevist gasinnya pozhezhi Ohorona praci pid chas robit na shelfiPravila ohoroni praci yaki zobov yazuyut suvoro vikonuvati instrukciyi dotrimuvatis rozporyadzhen vikonuvati virobnichi zavdannya vidpovidno do zatverdzhenih pravil vikoristovuvati specialnij odyag skafandri zahisni okulyari spravnij instrument yakisni zasobi zv yazku pid chas girnichih robit na shelfi Vimogi do pidpriyemstvaGolovni vimogi yaki maye vikonati pidpriyemstvo dlya vidpovidnosti zakonodavstvu Ukrayini u sferi ohoroni praci Stvoriti sluzhbu ohoroni praci Rozrobiti ta zatverditi na pidpriyemstvi polozhennya nastanovi ta inshi akti z ohoroni praci Organizuvati provedennya instruktazhiv z pitan ohoroni praci Zabezpechiti navchannya i perevirku znan z pitan ohoroni praci Podbati pro provedennya medichnih oglyadiv Osnastiti pracivnikiv zasobami osobistogo zahistu milom molokom solonoyu vodoyu ta inshim Provesti atestaciyu robochih misc Nalagoditi oblik neshasnih vipadkiv BudivnictvoBudivelnik ce odna z najnebezpechnishih profesij u sviti sho prizvodit do bilshoyi smertnosti na Porushennya budivelniki ne nosyat zasobi zahistu vid padinnya virobnictvi nizh u bud yakij inshij galuzi yak u Yevropejskomu Soyuzi tak i v Spoluchenih Shtatah 2009 roku smertnist vid profesijnih travm sered budivelnih robitnikiv napriklad u SShA bula majzhe vtrichi bilshoyu nizh dlya vsih inshih pracivnikiv Padinnya ye odniyeyu z najposhirenishih prichin smertelnih ta nesmertelnih nivechen sered budivelnikiv Nalezhne obladnannya zadlya bezpeki yak ot zapobizhni poyasi ta zahisni ogorozhi a takozh inshi zahodi zakriplennya drabin ta perevirka budivelnogo rishtuvannya mozhut skorotiti rizik otrimannya profesijnih ushkodzhen na budivnictvi Cherez te sho nadzvichajni prigodi mozhut mati vazhki naslidki yak dlya pracivnikiv tak i dlya organizacij duzhe vazhlivo zberigati zdorov ya ta bezpeku budivelnikiv ta dotrimuvatisya vimog z ohoroni praci shodo budivnictva Zakonodavstvo z ohoroni zdorov ya ta bezpeki u budivelnij galuzi peredbachaye bagato pravil instrukcij ta polozhen Dlya prikladu sered usih pracivnikiv SShA budivelnoyi galuzi 44 mali nezvichni umovi roboti ne buli postijnimi pracivnikami porivnyano z 19 vid usiyeyi kilkosti robitnikiv inshih profesij 15 mali timchasovu robotu porivnyano z 7 vsih inshih pracivnikiv ta 55 vidchuvali nevpevnenist u roboti porivnyano z 32 vid zagalnoyi kilkosti inshih robitnikiv SShA Rivni poshirenosti vplivu fizichnih himichnih nebezpek buli osoblivo visokimi dlya budivelnogo sektora Sered pracivnikiv yaki ne palyat 24 budivelnikiv piddavalisya vplivu vid pasivnogo kurinnya todi yak lishe 10 vsih robitnikiv SShA buli piddani comu v usih inshih galuzyah ekonomiki Silske gospodarstvoZahisna duga nad miscem perebuvannya traktorista Pracivniki silskogo gospodarstva takozh chasto piddayutsya riziku ushkodzhen pov yazanih z robotoyu zahvoryuvannya legeniv vtrata sluhu cherez gurkit silgosptehniki shkirni zahvoryuvannya a takozh deyaki vidi raku pov yazani z vikoristannyam himikativ abo trivalim vplivom soncya U promislovo rozvinenih gospodarstvah travmi chasto stayutsya cherez vikoristannya silskogospodarskoyi tehniki Dlya prikladu najbilsh poshirenoyu prichinoyu smertelnih nivechen u silskomu gospodarstvi Spoluchenih Shtativ ye perekidannya traktoriv chomu mozhna zapobigti za dopomogoyu zahisnih dug yaki obmezhuyut rizik vazhkih ushkodzhen u takih vipadkah Pesticidi ta inshi himikati yaki vikoristovuyutsya u silskomu gospodarstvi takozh mozhut buti nebezpechnimi dlya zdorov ya pracivnikiv a robitniki kotri zaznayut vplivu pesticidiv mozhut distati zahvoryuvannya abo vrodzheni vadi Yak galuz v yakij rodina zokrema j diti zazvichaj pracyuyut razom silske gospodarstvo ye poshirenim dzherelom profesijnih kalichen i hvorob sered molodi Zvichajnimi prichinami smertelnih travm sered molodih fermeriv ye utoplennya avariyi na mashini ta avtomobili 2010 roku bulo viznacheno pidvisheni pokazniki shodo rozpovsyudzhennya kilkoh profesijnih nebezpek u silskomu lisovomu ta ribnomu gospodarstvah yaki mozhut pogano vplinuti na zdorov ya Ci pracivniki chasto pracyuvali dovshij chas otzhe riven poshirenosti praci ponad 48 godin na tizhden sered robitnikiv zajnyatih u cih galuzyah stanoviv 37 a 24 osib pracyuvali ponad 60 godin na tizhden Z usih pracivnikiv cih galuzej 85 chasto perebuvali na vidkritomu povitri porivnyano z 25 sered usih robitnikiv SShA Krim togo 53 fermeriv chasto piddayutsya vplivu gazu pilu abo pariv porivnyano z 25 vid usih robitnikiv SShA NanotehnologiyiNeproniknij kovpak dlya roboti z nanomaterialami priklad inzhenernogo kontrolyu vikoristovuvanogo dlya zahistu robitnikiv Nanotehnologiya ye prikladom novoyi vidnosno neperevirenoyi tehnologiyi Shvejcarske opituvannya sta tridcyati vosmi kompanij sho vikoristovuyut abo viroblyayut nanochastinkovi rechovini 2006 roku dalo sorok zapovnenih anket Shistdesyat p yat vidsotkiv kompanij respondentiv zayavili sho ne mali oficijnogo pereliku ocinki riziku pid chas roboti z nanomaterialami Nanotehnologiyi vzhe predstavlyayut novi problemi dlya fahivciv z ohoroni praci yaki stanut she vazhchimi oskilki nanostrukturi stanut bilsh skladnimi Rozmir chastinok robit bilshist strimuvalnih zasobiv ta osobistogo zahistu nepridatnimi Znachennya toksichnosti dlya velikorozmirnih promislovih rechovin viyavlyayutsya netochnimi cherez osoblivu prirodu nanochastinok z oglyadu na zmensheni rozmiri nanochastinok yihnya vidnosna plosha poverhni rizko zrostaye chim znachno zbilshuye bud yakij katalitichnij efekt abo himichnu reaktivnist vidnosno vidomih znachen dlya makrorechovin Ce yavlyaye novij nabir pitan u najblizhchomu majbutnomu shobi pereosmisliti suchasni pidhodi stosovno zahistu zdorov ya ta dobrobutu robitnikiv yaki pracyuyut z nanomaterialami dlya kotrih bilshist zvichajnih zasobiv bezpeki ne pridatni Viznachennya nebezpekiViznachennya abo ocinka nebezpeki ye vazhlivim krokom u zagalnomu doslidzhenni rizikiv ta zadlya usunennya nebezpek Same tam yaknajblizhche do dzherela roztashuvannya riziku naskilki ce mozhlivo viyavlyayetsya ocinyuyetsya ta viznachayetsya usuvayetsya pevna robocha nebezpeka U miru togo yak zminyuyutsya tehnologiyi resursi socialni ochikuvannya chi normativni vimogi doslidzhennya rizikiv vse bilshe zoseredzhuyetsya na dzhereli nebezpeki Tozh keruvannya nebezpekami ye dinamichnoyu programoyu profilaktiki Programi zasnovani na doslidi nebezpek takozh mayut taku perevagu sho voni ne nazivayut abo ne peredbachayut nayavnist vstanovlenih rizikiv na robochomu misci Programa na osnovi nebezpeki mozhe ne usunuti vsi riziki ale takozh ne uhvalyuye zadovilnih ta vse taki rizikovanih visnovkiv Do togo zh oskilki ti hto viyavlyayut nebezpeki ta doslidzhuyut riziki zazvichaj ye kerivnikami a ti hto piddayetsya rizikam ye inshoyu grupoyu pracivnikami pidhid kotrij gruntuyetsya na ocinci riziku mozhe podolati superechku pritamannu pidhodu osnovanomu na porivnyanni nebezpek Plakat uryadu Gonkongu shodo nebezpeki roboti z mashinami Vidomosti yaki povinni buti zibrani z dzherel musyat zastosovuvatisya do okremogo vidu robit vid yakogo mozhut viniknuti nebezpeki Yak zgaduvalosya ranishe prikladami cih dzherel ye spivbesida z lyudmi yaki pracyuvali za nebezpechnih umov opis ta analiz minulih nebezpechnih podij a takozh oficijni zviti pro robotu ta vinikli pid chas cogo riziki Z nih osobisti spivbesidi mozhut buti najbilsh znachushimi dlya viznachennya nezareyestrovanih praktik prigod nebezpek ta inshih vidpovidnih danih Pislya togo yak informaciya bude zibrana z pereliku dzherel treba zberigati yiyi u cifrovomu viglyadi dlya shvidkogo poshuku ta mati fizichnij nabir tih zhe danih shobi voni buli bilsh dostupnimi naochnimi Odin novitnij sposib pokazati skladnu zapisanu informaciyu pro nebezpeki istorichnij plakat viznachennya nebezpek yakij peretvoryuye dani pro riziki na prostij u vikoristanni grafichnij format Vsesvitnij den z bezpeki ta ohoroni praciDiv takozh Den pam yati pracivnikiv 28 kvitnya Mizhnarodna organizaciya praci vidznachaye Vsesvitnij den ohoroni praci dlya pidvishennya obiznanosti pro bezpeku na robochomu misci Shorichno z pochatkom vid 2003 roku vin zoseredzhuyetsya na pevnij oblasti ta stvoryuye rozgolos navkolo viznachenoyi temi Za Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 18 08 2006 685 2006 v Ukrayini 28 kvitnya takozh vidznachayetsya Den ohoroni praci Div takozhGidna pracya Gigiyenichna klasifikaciya umov praci Respirator pristrij Koncentraciya shkidlivih rechovin mittyevo nebezpechna dlya zhittya chi zdorov ya Germetichnist Shtuchne osvitlennya Ohorona i bezpeka praci v girnichij promislovosti Ukrayini Zakon Ukrayini Pro ohoronu praci Ohorona praci zhurnal Derzhavna sluzhba Ukrayini z pitan praci Avtomatizaciya Robototehnika Nanotehnologiyi Protipozhezhna profilaktika Kodeks civilnogo zahistu Ukrayini Ergonomika Profesijni hvorobi Bezpeka praciPrimitkiOhorona praci na pidpriyemstvi golovni vimogi zakon rada gov ua https zakon rada gov ua laws show 685 2006 Text Procitovano 26 kvitnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka PosilannyaBezkoshtovna biblioteka aktualnih normativnih ta zakonodavchih aktiv pro pracyu ta ohoronu praci pokazhchik NPAOP Sajt z ohoroni praci DPAOP zakonodavcha baza Ohorona praci Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Tehnika bezpeki Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Yakovlyev O A Pravovi zasadi vstanovlennya umov praci za trudovim zakonodavstvom Ukrayini Kvalifikacijna naukova pracya na pravah rukopisu Disertaciya na zdobuttya naukovogo stupenya doktora yuridichnih nauk za specialnistyu 12 00 05 Trudove pravo pravo socialnogo zabezpechennya Harkiv Nacionalnij yuridichnij universitet imeni Yaroslava Mudrogo Ministerstvo osviti i nauki Ukrayini 2019 Ohorona praci ta civilnij zahist pidruchnik dlya studentiv yaki navchayutsya za specialnostyami galuzej znan Avtomatizaciya ta priladobuduvannya PDF LiteraturaKodeks zakoniv pro pracyu Ukrayini zi zminami ta dop stanom na 01 lip 2021 r oficijnij tekst Kiyiv Pravova yednist redakciya yuridichnih vidan Alerta 2021 s 107 Gogitashvili G G Karchevski Ye T Lapin V M Upravlinnya ohoronoyu praci ta rizikom za mizhnarodnimi standartami Navch posib K Znannya 2007 367 s Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Zhideckij V C Osnovi ohoroni praci Tekst pidruch V C Zhideckij 3 tye vid pererob i dop Lviv Ukr akad drukarstva 2006 336 s ISBN 966 8013 11 5 Osnovi ohoroni praci v pidrozdilah MNS Ukrayini navch posib V A Batluk B O Bilinskij V V Kovalishin O L Mirus M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini L Afisha 2011 505 3 s il Bibliogr s 503 505 31 nazva ISBN 978 966 325 157 8 Ohorona praci Navch posib Ya I Bedrij Ye O Gevrik I Ya Kit O S Murin V M Yenkalo red Ye O Gevrik Ukr derzh lisotehn un t L 2000 280 c Bibliogr s 277 279 Ohorona praci v galuzi komp yutingu pidruchnik L A Katrenko A V Katrenko za nauk red V V Pasichnika M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini L Magnoliya 2006 2012 544 s il Komp yuting Bibliogr s 541 543 59 nazv ISBN 978 617 574 049 1 Ohorona praci lisoparkove gospodarstvo navch posib I A Berezovecka I O Trunova A P Berezoveckij I P Pistun L Liga Pres 2012 496 s il Bibliogr s 479 489 153 nazvi ISBN 978 966 397 133 5 Pistun I P ta in Ohorona praci Zakonodavstvo Organizaciya roboti navchalnij posibnik Pistun I P Berezovecka O G Trunova I O Lviv Triada plyus 2010 648 s
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
