Люкс (позначення: лк, міжнародне: lx, від лат. lux — «світло») — одиниця вимірювання освітленості в Міжнародній системі одиниць (SI). 1 люкс — це освітленість світловим потоком 1 лм, рівномірно розподіленим по поверхні площею 1 м².
Люкс | ||||
Прилад для вимірювання освітленості в люксах - люксметр | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Система одиниць | Похідні одиниці SI | |||
Одиниця | освітленості | |||
Позначення | лк або lx | |||
Перерахунок в інші системи | ||||
1 лк в... | дорівнює... | |||
основних одиницях SI | кд·ср·м-2 | |||
в одиницях СГС | 10−4фот |
Деякі приклади освітленості
Освітленість, лк | Приклад |
---|---|
10−5 | Світло Сіріуса, найяскравішої зірки нічного неба |
0.002 | Безмісячне зоряне небо зі світінням |
0.01 | Чверть Місяця |
0.27–1.0 | Повний місяць у ясну ніч |
1 | Повний місяць в тропіках |
до 20 | У морі на глибині ~ 50 м |
50 | Житлова кімната |
100 | Дуже темний похмурий день |
320–500 | Офісне освітлення |
400 | Схід та захід сонця в ясний день |
1000 | Похмурий день, типове освітлення у кіностудії |
10 000–25 000 | Ясний сонячний день (в тіні) |
32 000—100 000 | Пряме сонячне світло |
135 000 | Поза атмосферою на середній відстані Землі від Сонця. |
Таблиця фотометричних одиниць (SI)
Фотометричні одиниці SI edit | |||||
---|---|---|---|---|---|
Величина | Позначення | Формула | Одиниця SI | Скорочення | Примітка |
Світлова енергія | Qv | Q= Ф*t, t-час | люмен-секунда | лм·с | Іноді цю одиницю називають тальботом |
Світловий потік | Ф | Ф= I*4п | люмен = кд·ср | лм | - |
Сила світла | Iv | I= Ф/4п | кандела=лм/ср | кд | - |
Яскравість | B | B=I/A, А-площа поверхні, що світиться | кд/м2 | - | |
Освітленість | Ev | Е=Ф/А | люкс = лм/м2 | лк | Використовується щодо світла, яке падає на поверхню |
Світність | Mv | M=Ф/А | люкс = лм/м2 | лк | Використовується щодо світла, яке випромінюється поверхнею |
- | - | лм/Вт | Відношення світлового потоку до густини потоку електромагнітного випромінювання, максимальне значення дорівнює 683 | ||
Н | Н= Et= Q/A= ∫E dt | люкс/секунда | лк/с | - | |
Світлова віддача | К | - | люмен/ват | лм/вт | - |
Примітки
- 6.5.3 // Quantities and units—Part 1: General — 1 — ISO, 2009. — P. 18. — 41 p.
- Schlyter, =Paul (1997–2009). . Архів оригіналу за 7 грудня 2013.
- Bunning, Erwin; Moser, Ilse (April 1969). . Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 62 (4): 1018—1022. Bibcode:1969PNAS...62.1018B. doi:10.1073/pnas.62.4.1018. PMC 223607. PMID 16591742. Архів оригіналу за 20 серпня 2008. Процитовано 10 листопада 2006.
- Pears, Alan (June 1998). Chapter 7: Appliance technologies and scope for emission reduction. (PDF). Department of Industry and Science, Commonwealth of Australia. с. 61. Архів оригіналу (pdf) за 2 March 2011. Процитовано 26 червня 2008.
{{}}
: Проігноровано|work=
()[недоступне посилання з 01.01.2015] - . Regulations (Standards - 29 CFR). Occupational Safety and Health Administration, US Dept. of Labor. Архів оригіналу за 8 May 2009.[недоступне посилання з 01.01.2015]
- European law UNI EN 12464
- Зверева С. В. Солнце как источник света // В мире солнечного света. — Л. : Гидрометеоиздат, 1988. — С. 5—7. — .
Література
- Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав., 1979. — 336 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lyuks znachennya Lyuks poznachennya lk mizhnarodne lx vid lat lux svitlo odinicya vimiryuvannya osvitlenosti v Mizhnarodnij sistemi odinic SI 1 lyuks ce osvitlenist svitlovim potokom 1 lm rivnomirno rozpodilenim po poverhni plosheyu 1 m pohidna odinicya SI 1 d pohidna odinicya SI sho maye vlasnu nazvu d i dLyuksPrilad dlya vimiryuvannya osvitlenosti v lyuksah lyuksmetrZagalna informaciyaSistema odinic Pohidni odinici SIOdinicya osvitlenostiPoznachennya lk abo lxPererahunok v inshi sistemi1 lk v dorivnyuye osnovnih odinicyah SI kd sr m 2 v odinicyah SGS 10 4fotDeyaki prikladi osvitlenostiOsvitlenist lk Priklad10 5 Svitlo Siriusa najyaskravishoyi zirki nichnogo neba0 002 Bezmisyachne zoryane nebo zi svitinnyam0 01 Chvert Misyacya0 27 1 0 Povnij misyac u yasnu nich1 Povnij misyac v tropikahdo 20 U mori na glibini 50 m50 Zhitlova kimnata100 Duzhe temnij pohmurij den320 500 Ofisne osvitlennya400 Shid ta zahid soncya v yasnij den1000 Pohmurij den tipove osvitlennya u kinostudiyi10 000 25 000 Yasnij sonyachnij den v tini 32 000 100 000 Pryame sonyachne svitlo135 000 Poza atmosferoyu na serednij vidstani Zemli vid Soncya Tablicya fotometrichnih odinic SI Fotometrichni odinici SI editVelichina Poznachennya Formula Odinicya SI Skorochennya PrimitkaSvitlova energiya Qv Q F t t chas lyumen sekunda lm s Inodi cyu odinicyu nazivayut talbotomSvitlovij potik F F I 4p lyumen kd sr lm Sila svitla Iv I F 4p kandela lm sr kd Yaskravist B B I A A plosha poverhni sho svititsya kd m2 Osvitlenist Ev E F A lyuks lm m2 lk Vikoristovuyetsya shodo svitla yake padaye na poverhnyuSvitnist Mv M F A lyuks lm m2 lk Vikoristovuyetsya shodo svitla yake viprominyuyetsya poverhneyu lm Vt Vidnoshennya svitlovogo potoku do gustini potoku elektromagnitnogo viprominyuvannya maksimalne znachennya dorivnyuye 683N N Et Q A E dt lyuks sekunda lk s Svitlova viddacha K lyumen vat lm vt Primitki6 5 3 Quantities and units Part 1 General 1 ISO 2009 P 18 41 p d Track Q15028d Track Q26711930 Schlyter Paul 1997 2009 Arhiv originalu za 7 grudnya 2013 Bunning Erwin Moser Ilse April 1969 Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America 62 4 1018 1022 Bibcode 1969PNAS 62 1018B doi 10 1073 pnas 62 4 1018 PMC 223607 PMID 16591742 Arhiv originalu za 20 serpnya 2008 Procitovano 10 listopada 2006 Pears Alan June 1998 Chapter 7 Appliance technologies and scope for emission reduction PDF Department of Industry and Science Commonwealth of Australia s 61 Arhiv originalu pdf za 2 March 2011 Procitovano 26 chervnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka nedostupne posilannya z 01 01 2015 Regulations Standards 29 CFR Occupational Safety and Health Administration US Dept of Labor Arhiv originalu za 8 May 2009 nedostupne posilannya z 01 01 2015 European law UNI EN 12464 Zvereva S V Solnce kak istochnik sveta V mire solnechnogo sveta L Gidrometeoizdat 1988 S 5 7 ISBN 5 286 00078 9 LiteraturaBilenko I I Fizichnij slovnik K Visha shkola Golovne vidav 1979 336 s