Основні́ одини́ці Міжнаро́дної систе́ми одини́ць (SI) — сім одиниць основних фізичних величин Міжнародної системи величин (англ. International System of Quantities, ISQ), прийняті Генеральною конференцією мір і ваг (ГКМВ) у 1960 році та неодноразово уточнювались на наступних ГКМВ.
Основними величинами Міжнародної системи величин є такі фізичні величини: довжина, маса, час, електричний струм, термодинамічна температура, сила світла та кількість речовини.
Одиниці вимірювання для них — метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, кандела і моль відповідно.
Повний офіційний опис основних одиниць SI, а також SI в цілому разом із її тлумаченням міститься у чинній редакції Брошури SI (фр. Brochure SI, англ. The SI Brochure), опублікованої Міжнародним бюро мір і ваги (МБМВ) і опублікованій на сайті МБМВ.
Решта одиниць SI є похідними і утворюються з основних одиниць за допомогою рівнянь, що пов'язують фізичні величини Міжнародної системи величин одна з одною.
Основна одиниця може використовуватись і для похідної величини тієї ж розмірності. Наприклад, кількість опадів визначається як результат ділення об'єму на площу і в SI виражається в метрах. У цьому випадку метр використовується як когерентна похідна величина.
Назви і позначення усіх одиниць SI пишуться малими літерами (наприклад, метр і його позначення м). У цього правила є виняток: позначення одиниць, названих прізвищами вчених, пишуться з великої літери (наприклад, ампер позначається символом А).
Основні одиниці SI
В таблиці подані усі основні одиниці SI та їх означення, позначення, фізичні величини, до яких вони належать, а також, коротке обґрунтування їх походження.
Назва одиниці | Позначення одиниці | Назва величини | Символ величини | Чинне визначення | Історія походження |
---|---|---|---|---|---|
Метр | м, m | Довжина | l, L | Метр визначається фіксацією числового значення швидкості світла у вакуумі c = 299 792 458 в одиницях м с−1, де секунда визначається через частоту випромінювання що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133 | 1/10 000 000 відстані від екватора Землі до північного полюса на меридіані Парижа. Метр дорівнює довжині шляху, який проходить у вакуумі світло за 1/299 792 458 частину секунди. (17 ГКМВ 1983 р., Резолюція 1) |
Кілограм | кг, kg | Маса | m | Кілограм визначається через сталу Планка h, яка точно дорівнює 6,62607015×10−34 Дж⋅с (Дж = кг⋅м2⋅с−2), та визначення метра і секунди | Маса одного кубічного дециметра (літра) чистої води при температурі 4 °C і стандартному атмосферному тиску на рівні моря. Кілограм є одиницею маси і дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма. (3 ГКМВ 1901 р.) |
Секунда | с | Час | t, T | Секунда визначається прийняттям фіксованого числового значення частоти надтонкого розщеплення основного стану атома цезію-133 , що дорівнює точно 9192631770, коли вона виражена одиницею SI Гц, яка еквівалентна с−1 | День поділяється на 24 години, кожна година поділяється на 60 хвилин, кожна хвилина поділяється на 60 секунд. Секунда це — 1/(24 × 60 × 60) частина дня Секунда є час, що дорівнює 9 192 631 770 періодам випромінювання, який відповідає переходові між двома надтонкими рівнями основного стану атома . (13 ГКМВ 1967 р., Резолюція 1) «у спокої при 0 К за відсутності збурень зовнішніми полями» (Додано у 1997 році) |
Ампер | А | Сила електричного струму | I | Ампер встановлюється фіксацією числового значення елементарного електричного заряду e, коли він виражений одиницею Кл, що відповідає А⋅с, де секунда визначається через частоту випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133 | Ампер є сила незмінного струму, який під час проходження по двох безмежно довгих паралельних прямолінійних провідниках малого кругового перерізу, розташованих на відстані 1 м один від одного у вакуумі, викликав би на кожній ділянці провідника довжиною 1 м силу взаємодії 2 107Н. (МКМВ 1946 р., Резолюція 2, схвалена 9 ГКМВ в 1948 р.) |
Кельвін | К | Термодинамічна температура | T, θ | Кельвін визначається через встановлення фіксованого числового значення сталої Больцмана k рівним 1,380 649 × 10–23 в одиницях Дж К–1, або в основних одиницях SI кг м2с– 2 К–1, де кілограм, метр і секунда визначаються через h, c і ΔνCs. (h — стала Планка, c — швидкість світла у вакуумі, ΔνCs — частота, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями незбуреного основного стану атома цезію 133Cs) | Шкала Кельвіна використовує такий же крок, що і шкала Цельсія, але 0 кельвінів це температура абсолютного нуля, а не температура плавлення льоду. Згідно із сучасним визначенням нуль шкали Цельсія встановлено таким чином, що температура потрійної точки води дорівнює 0,01 °C. В результаті, шкали Цельсія і Кельвіна зміщені на 273,15: 0 °C = K — 273,15. Кельвін є одиницею термодинамічної температури і дорівнює 1/273,16 частині термодинамічної температури потрійної точки води. (13 ГКМВ 1967 р., Резолюція 4) У 2005 р. Міжнародний комітет мір і ваг встановив вимоги до ізотопного складу води при реалізації температури потрійної точки води: 0,00015576 моля 2H на один моль 1Н, 0,0003799 моля на один моль 16О і 0,0020052 моля 18О на один моль 16О |
Моль | моль | Кількість речовини | N | Один моль містить точно 6,02214076 × 1023 формульних одиниць. Це число є фіксованим значенням сталої Авогадро (NA), коли виражається в одиниці моль−1 і називається числом Авогадро. | Моль є кількість речовини системи, яка містить стільки ж структурних елементів, скільки міститься атомів вуглецю-12 масою 0,012 кг. За застосування моля структурні елементи повинні бути специфіковані і можуть бути атомами, молекулами, йонами, електронами або іншими частинками чи специфікованими групами частинок (14 ГКМВ 1971 р., Резолюція 3) |
Кандела | кд | Сила світла | IV | Кандела визначається прийняттям фіксованого числового значення сили світла монохроматичного випромінювання частотою 540×1012 Гц, зі світловою віддачею Kcd, яка дорівнює 683 лм·Вт– 1, що є еквівалентним кд·ср·Вт–1 або в основних одиницях SI кд·ср·кг– 1·м−2с3, де кілограм, метр і секунда визначаються через h, c і ΔνCs (h — стала Планка, c — швидкість світла у вакуумі, ΔνCs — частота, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями незбуреного основного стану атома цезію133Cs) | Кандела є сила світла у заданому напрямі від джерела, яке випромінює монохромне випромінення частотою 540·1012 Гц, енергетична сила світла якого у цьому напрямі становить 1/683 Вт/ср. (16 ГКМВ 1979 р., Резолюція 3) |
Рекомендації для удосконалення SI
З моменту прийняття Метричної конвенції у 1875 р. визначення основних одиниць вимірювання декілька разів змінювалися. Після перевизначення метра у 1960 році, кілограм залишився останньою одиницею, яка визначається не як властивість природи, а як фізичний артефакт. Проте, моль, ампер і кандела теж прив'язані до платиново-іридієвих еталонів, які знаходяться в сховищі. Тривалий час метрологія шукала шляхи для визначення кілограма фундаментальними константами, так, як метр визначається через швидкість світла.
Конференція з мір та ваг (1999 р.) рекомендувала у XXI столітті «національним лабораторіям продовжити дослідження для прив'язки маси до фундаментальних або масових констант для визначення маси кілограма». Більшість сподівань пов'язують зі сталою Планка і числом Авогадро.
У 2005 році Міжнародний комітет мір і ваг (МКМВ) затвердив план підготовки до нових визначень кілограма, ампера і кельвіна, також відзначив можливість нового визначення моля, що ґрунтується на числі Авогадро 23-тя ГКМВ у 2007 році вирішила відкласти узаконення будь-яких змін до наступної конференції у 2011 році.
У пояснювальній записці, адресованій МКМВ, у жовтні 2009 року, президент консультативної ради МКМВ з одиниць перелічив невизначеності фізичних фундаментальних констант при використанні поточних визначень і тих, якими ці невизначеності стануть при використанні нових запропонованих визначень одиниць. Він рекомендував МКМВ ухвалити запропоновані зміни у визначеннях кілограма, ампера, кельвіна і моля, щоб вони виражались через величини фундаментальних констант h, e, k і NA.
14 Генеральна конференція мір і ваг
На 14 ГКМВ 17—21 жовтня 2011 року була прийнята Резолюція, згідно з якою передбачається у майбутній ревізії Міжнародної системи одиниць перевизначити основні одиниці таким чином, щоб вони базувались не на створених людиною артефактах (еталонах), а на фундаментальних фізичних константах або властивостях атомів, числові значення яких фіксуються і вважаються точними за визначенням.
Кілограм, ампер, кельвін, моль
Відповідно до рішень 14 ГКМВ найважливіші зміни повинні зачепити чотири основні одиниці SI: кілограм, ампер, кельвін і моль. Нові визначення цих одиниць будуть базуватись на фіксованих числових значеннях таких фундаментальних фізичних констант: сталої Планка, елементарного електричного заряду, сталої Больцмана і числа Авогадро, відповідно. Усім цим величинам будуть приписані точні значення, отримані за результатами найточніших вимірювань, Комітетом з даних для науки і техніки (CODATA).
У Резолюції сформульовані такі положення, що стосуються цих одиниць:
- Кілограм залишиться одиницею маси, але його величина буде встановлюватись фіксуванням числового значення сталої Планка рівного з точністю 6,62606·10−34, коли вона виражена одиницею SI м²·кг·с−1, що є еквівалентним Дж·с.
- Ампер залишається одиницею сили електричного струму, але його величина буде встановлюватися фіксуванням числового значення елементарного електричного заряду рівним у точності 1,60217·10−19, коли він виражений одиницею SI с·А, що є еквівалентним Кл.
- Кельвін залишиться одиницею термодинамічної температури; але його величина буде встановлюватися фіксуванням числового значення сталої Больцмана рівним у точності 1,3806·10−23, коли вона виражена одиницею SI м−2·кг·с−2·К−1, що є еквівалентним Дж·К−1.
- Моль залишиться одиницею кількості речовини, але його величина буде встановлюватись фіксуванням числового значення сталої Авогадро рівним у точності 6,02214·1023 моль−1, коли вона виражена одиницею SI моль−1.
Вище і далі Х замінює одну або більше значущих цифр, які будуть визначені надалі на базі найточніших рекомендацій CODATA.
Метр, секунда, кандела
Визначення метра і секунди вже пов'язані з точними значеннями таких сталих, як швидкість світла і період випромінювання, яке відповідає переходові між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію, відповідно. Існуюче визначення кандели хоча і не прив'язане до якоїсь фундаментальної сталої, тим не менше, також може розглядатися, як пов'язане з точним значенням інваріанта природи. Виходячи зі сказаного, зміни по суті визначення метра, секунди і кандели не передбачається. Однак для підтримання єдності стилю, планується прийняти нові, повністю еквівалентні існуючим, формулювання визначень у такому вигляді:
- Метр, символ м, є одиницею довжини; його величина встановлюється фіксуванням числового значення швидкості світла у вакуумі рівним у точності 299792458, коли вона виражена одиницею SI м·с−1.
- Секунда, символ с, є одиницею часу, її величина встановлюється фіксуванням числового значення частоти надтонкого розщеплення основного стану атома при температурі 0 К рівним у точності 9192631770, коли вона виражена одиницею SI с−1, що еквівалентно Гц.
- Кандела, символ кд, є одиницею сили світла у заданому напрямі, її величина встановлюється фіксуванням числового значення світлової ефективності монохроматичного випромінювання частотою 540·1012 Гц рівним у точності 683, коли вона виражена одиницею SI м−2·кг−1·с3·кд·ср або кд·ср·Вт−1, що є еквівалентним лм·Вт−1.
Новий вигляд SI
Передбачається, що після реалізації сформульованого підходу в своєму остаточному вигляді SI буде системою одиниць, в якій:
- частота надтонкого розщеплення основного стану атома в точності дорівнює 9192631770 Гц;
- швидкість світла у вакуумі (c) в точності дорівнює 299792458 м/с;
- стала Планка (h) в точності дорівнює 6,62606·10−34 Дж·с;
- елементарний електричний заряд (e) в точності дорівнює 1,60217·10−19 Кл;
- стала Больцмана (k) в точності дорівнює 1,3806·10−23 Дж/К;
- число Авогадро (NA) в точності дорівнює 6,02214·1023 моль−1;
- світлова ефективність (kcd) монохроматичного випромінювання частотою 540·1012 Гц у точності дорівнює 683 лм/Вт;
Див. також
Примітки
- The SI Brochure Опис SI на сайті Міжнародного бюро мір і ваги(англ.)
- ДСТУ ISO 80000-1:2016
- Le Système international d’unités (SI) / The International System of Units (SI). — BIPM, 2019. — P. 130-135. — .
- 94-е засідання МКМВ (2005). Рекомендації 1: Підготовчі кроки до визначення кілограма, ампера, кельвіна і моля через фундаментальні константи [ 7 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- 23-я ГКМВ (2007). Рішення 12: Про можливе пере визначення певних основних одиниць SI.
- Ian Mills, President of the CCU (2009-10). Thoughts about the timing of the change from the Current SI to the New SI (PDF). CIPM. Архів (PDF) оригіналу за 8 травня 2012. Процитовано 23 лютого 2010.
- On the possible future revision of the International System of Units, the SI Resolution 1 of the 24th meeting of the CGPM (2011)
- Towards the «New SI»…(англ.) на сайті Міжнародного бюро мір і ваги
- Це визначення уже введене в дію.
Джерела
- ДСТУ ISO 80000-1:2016 Величини та одиниці. Частина 1. Загальні положення (ISO 80000-1:2009; ISO 80000-1:2009/Cor.1:2011, IDT)
- Цюцюра В. Д., Цюцюра С. В. Метрологія та основи вимірювань. Навч. посіб. — К.: Знання-Прес, 2003. — 180 с. — (Вища освіта XXI століття). —
Посилання
- Основні одиниці SI(англ.) на сайті Міжнародного бюро мір і ваг
- (англ.) на сайті Національного інституту стандартів і технології (NIST)
- SI Base Units (англ.) на сайті National Physical Laboratory (NPL)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnovni odini ci Mizhnaro dnoyi siste mi odini c SI sim odinic osnovnih fizichnih velichin Mizhnarodnoyi sistemi velichin angl International System of Quantities ISQ prijnyati Generalnoyu konferenciyeyu mir i vag GKMV u 1960 roci ta neodnorazovo utochnyuvalis na nastupnih GKMV Osnovni odinici vnitrishnye kilce ta viznachalni konstanti zovnishnye kilce SI pislya reformi 2018 2019 roku Osnovnimi velichinami Mizhnarodnoyi sistemi velichin ye taki fizichni velichini dovzhina masa chas elektrichnij strum termodinamichna temperatura sila svitla ta kilkist rechovini Odinici vimiryuvannya dlya nih metr kilogram sekunda amper kelvin kandela i mol vidpovidno Povnij oficijnij opis osnovnih odinic SI a takozh SI v cilomu razom iz yiyi tlumachennyam mistitsya u chinnij redakciyi Broshuri SI fr Brochure SI angl The SI Brochure opublikovanoyi Mizhnarodnim byuro mir i vagi MBMV i opublikovanij na sajti MBMV Reshta odinic SI ye pohidnimi i utvoryuyutsya z osnovnih odinic za dopomogoyu rivnyan sho pov yazuyut fizichni velichini Mizhnarodnoyi sistemi velichin odna z odnoyu Osnovna odinicya mozhe vikoristovuvatis i dlya pohidnoyi velichini tiyeyi zh rozmirnosti Napriklad kilkist opadiv viznachayetsya yak rezultat dilennya ob yemu na ploshu i v SI virazhayetsya v metrah U comu vipadku metr vikoristovuyetsya yak kogerentna pohidna velichina Nazvi i poznachennya usih odinic SI pishutsya malimi literami napriklad metr i jogo poznachennya m U cogo pravila ye vinyatok poznachennya odinic nazvanih prizvishami vchenih pishutsya z velikoyi literi napriklad amper poznachayetsya simvolom A Osnovni odinici SIV tablici podani usi osnovni odinici SI ta yih oznachennya poznachennya fizichni velichini do yakih voni nalezhat a takozh korotke obgruntuvannya yih pohodzhennya Osnovni odinici SI Nazva odinici Poznachennya odinici Nazva velichini Simvol velichini Chinne viznachennya Istoriya pohodzhennyaMetr m m Dovzhina l L Metr viznachayetsya fiksaciyeyu chislovogo znachennya shvidkosti svitla u vakuumi c 299 792 458 v odinicyah m s 1 de sekunda viznachayetsya cherez chastotu viprominyuvannya DnCs displaystyle Delta nu Cs sho vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami osnovnogo stanu atoma ceziyu 133 1 10 000 000 vidstani vid ekvatora Zemli do pivnichnogo polyusa na meridiani Parizha Metr dorivnyuye dovzhini shlyahu yakij prohodit u vakuumi svitlo za 1 299 792 458 chastinu sekundi 17 GKMV 1983 r Rezolyuciya 1 Kilogram kg kg Masa m Kilogram viznachayetsya cherez stalu Planka h yaka tochno dorivnyuye 6 62607015 10 34 Dzh s Dzh kg m2 s 2 ta viznachennya metra i sekundi Masa odnogo kubichnogo decimetra litra chistoyi vodi pri temperaturi 4 C i standartnomu atmosfernomu tisku na rivni morya Kilogram ye odiniceyu masi i dorivnyuye masi mizhnarodnogo prototipu kilograma 3 GKMV 1901 r Sekunda s Chas t T Sekunda viznachayetsya prijnyattyam fiksovanogo chislovogo znachennya chastoti nadtonkogo rozsheplennya osnovnogo stanu atoma ceziyu 133 DnCs displaystyle Delta nu Cs sho dorivnyuye tochno 9192631770 koli vona virazhena odiniceyu SI Gc yaka ekvivalentna s 1 Den podilyayetsya na 24 godini kozhna godina podilyayetsya na 60 hvilin kozhna hvilina podilyayetsya na 60 sekund Sekunda ce 1 24 60 60 chastina dnya Sekunda ye chas sho dorivnyuye 9 192 631 770 periodam viprominyuvannya yakij vidpovidaye perehodovi mizh dvoma nadtonkimi rivnyami osnovnogo stanu atoma inshi movi 13 GKMV 1967 r Rezolyuciya 1 u spokoyi pri 0 K za vidsutnosti zburen zovnishnimi polyami Dodano u 1997 roci Amper A Sila elektrichnogo strumu I Amper vstanovlyuyetsya fiksaciyeyu chislovogo znachennya elementarnogo elektrichnogo zaryadu e koli vin virazhenij odiniceyu Kl sho vidpovidaye A s de sekunda viznachayetsya cherez chastotu DnCs displaystyle Delta nu mathrm Cs viprominyuvannya sho vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami osnovnogo stanu atoma ceziyu 133 Amper ye sila nezminnogo strumu yakij pid chas prohodzhennya po dvoh bezmezhno dovgih paralelnih pryamolinijnih providnikah malogo krugovogo pererizu roztashovanih na vidstani 1 m odin vid odnogo u vakuumi viklikav bi na kozhnij dilyanci providnika dovzhinoyu 1 m silu vzayemodiyi 2 107N MKMV 1946 r Rezolyuciya 2 shvalena 9 GKMV v 1948 r Kelvin K Termodinamichna temperatura T 8 Kelvin viznachayetsya cherez vstanovlennya fiksovanogo chislovogo znachennya staloyi Bolcmana k rivnim 1 380 649 10 23 v odinicyah Dzh K 1 abo v osnovnih odinicyah SI kg m2s 2 K 1 de kilogram metr i sekunda viznachayutsya cherez h c i DnCs h stala Planka c shvidkist svitla u vakuumi DnCs chastota sho vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami nezburenogo osnovnogo stanu atoma ceziyu 133Cs Shkala Kelvina vikoristovuye takij zhe krok sho i shkala Celsiya ale 0 kelviniv ce temperatura absolyutnogo nulya a ne temperatura plavlennya lodu Zgidno iz suchasnim viznachennyam nul shkali Celsiya vstanovleno takim chinom sho temperatura potrijnoyi tochki vodi dorivnyuye 0 01 C V rezultati shkali Celsiya i Kelvina zmisheni na 273 15 0 C K 273 15 Kelvin ye odiniceyu termodinamichnoyi temperaturi i dorivnyuye 1 273 16 chastini termodinamichnoyi temperaturi potrijnoyi tochki vodi 13 GKMV 1967 r Rezolyuciya 4 U 2005 r Mizhnarodnij komitet mir i vag vstanoviv vimogi do izotopnogo skladu vodi pri realizaciyi temperaturi potrijnoyi tochki vodi 0 00015576 molya 2H na odin mol 1N 0 0003799 molya na odin mol 16O i 0 0020052 molya 18O na odin mol 16OMol mol Kilkist rechovini N Odin mol mistit tochno 6 02214076 1023 formulnih odinic Ce chislo ye fiksovanim znachennyam staloyi Avogadro NA koli virazhayetsya v odinici mol 1 i nazivayetsya chislom Avogadro Mol ye kilkist rechovini sistemi yaka mistit stilki zh strukturnih elementiv skilki mistitsya atomiv vuglecyu 12 masoyu 0 012 kg Za zastosuvannya molya strukturni elementi povinni buti specifikovani i mozhut buti atomami molekulami jonami elektronami abo inshimi chastinkami chi specifikovanimi grupami chastinok 14 GKMV 1971 r Rezolyuciya 3 Kandela kd Sila svitla IV Kandela viznachayetsya prijnyattyam fiksovanogo chislovogo znachennya sili svitla monohromatichnogo viprominyuvannya chastotoyu 540 1012 Gc zi svitlovoyu viddacheyu Kcd yaka dorivnyuye 683 lm Vt 1 sho ye ekvivalentnim kd sr Vt 1 abo v osnovnih odinicyah SI kd sr kg 1 m 2s3 de kilogram metr i sekunda viznachayutsya cherez h c i DnCs h stala Planka c shvidkist svitla u vakuumi DnCs chastota sho vidpovidaye perehodu mizh dvoma nadtonkimi rivnyami nezburenogo osnovnogo stanu atoma ceziyu133Cs Kandela ye sila svitla u zadanomu napryami vid dzherela yake viprominyuye monohromne viprominennya chastotoyu 540 1012 Gc energetichna sila svitla yakogo u comu napryami stanovit 1 683 Vt sr 16 GKMV 1979 r Rezolyuciya 3 Rekomendaciyi dlya udoskonalennya SIZ momentu prijnyattya Metrichnoyi konvenciyi u 1875 r viznachennya osnovnih odinic vimiryuvannya dekilka raziv zminyuvalisya Pislya pereviznachennya metra u 1960 roci kilogram zalishivsya ostannoyu odiniceyu yaka viznachayetsya ne yak vlastivist prirodi a yak fizichnij artefakt Prote mol amper i kandela tezh priv yazani do platinovo iridiyevih etaloniv yaki znahodyatsya v shovishi Trivalij chas metrologiya shukala shlyahi dlya viznachennya kilograma fundamentalnimi konstantami tak yak metr viznachayetsya cherez shvidkist svitla Konferenciya z mir ta vag 1999 r rekomenduvala u XXI stolitti nacionalnim laboratoriyam prodovzhiti doslidzhennya dlya priv yazki masi do fundamentalnih abo masovih konstant dlya viznachennya masi kilograma Bilshist spodivan pov yazuyut zi staloyu Planka i chislom Avogadro U 2005 roci Mizhnarodnij komitet mir i vag MKMV zatverdiv plan pidgotovki do novih viznachen kilograma ampera i kelvina takozh vidznachiv mozhlivist novogo viznachennya molya sho gruntuyetsya na chisli Avogadro 23 tya GKMV u 2007 roci virishila vidklasti uzakonennya bud yakih zmin do nastupnoyi konferenciyi u 2011 roci U poyasnyuvalnij zapisci adresovanij MKMV u zhovtni 2009 roku prezident konsultativnoyi radi MKMV z odinic perelichiv neviznachenosti fizichnih fundamentalnih konstant pri vikoristanni potochnih viznachen i tih yakimi ci neviznachenosti stanut pri vikoristanni novih zaproponovanih viznachen odinic Vin rekomenduvav MKMV uhvaliti zaproponovani zmini u viznachennyah kilograma ampera kelvina i molya shob voni virazhalis cherez velichini fundamentalnih konstant h e k i NA 14 Generalna konferenciya mir i vagNa 14 GKMV 17 21 zhovtnya 2011 roku bula prijnyata Rezolyuciya zgidno z yakoyu peredbachayetsya u majbutnij reviziyi Mizhnarodnoyi sistemi odinic pereviznachiti osnovni odinici takim chinom shob voni bazuvalis ne na stvorenih lyudinoyu artefaktah etalonah a na fundamentalnih fizichnih konstantah abo vlastivostyah atomiv chislovi znachennya yakih fiksuyutsya i vvazhayutsya tochnimi za viznachennyam Kilogram amper kelvin mol Vidpovidno do rishen 14 GKMV najvazhlivishi zmini povinni zachepiti chotiri osnovni odinici SI kilogram amper kelvin i mol Novi viznachennya cih odinic budut bazuvatis na fiksovanih chislovih znachennyah takih fundamentalnih fizichnih konstant staloyi Planka elementarnogo elektrichnogo zaryadu staloyi Bolcmana i chisla Avogadro vidpovidno Usim cim velichinam budut pripisani tochni znachennya otrimani za rezultatami najtochnishih vimiryuvan Komitetom z danih dlya nauki i tehniki CODATA U Rezolyuciyi sformulovani taki polozhennya sho stosuyutsya cih odinic Kilogram zalishitsya odiniceyu masi ale jogo velichina bude vstanovlyuvatis fiksuvannyam chislovogo znachennya staloyi Planka rivnogo z tochnistyu 6 62606 10 34 koli vona virazhena odiniceyu SI m kg s 1 sho ye ekvivalentnim Dzh s Amper zalishayetsya odiniceyu sili elektrichnogo strumu ale jogo velichina bude vstanovlyuvatisya fiksuvannyam chislovogo znachennya elementarnogo elektrichnogo zaryadu rivnim u tochnosti 1 60217 10 19 koli vin virazhenij odiniceyu SI s A sho ye ekvivalentnim Kl Kelvin zalishitsya odiniceyu termodinamichnoyi temperaturi ale jogo velichina bude vstanovlyuvatisya fiksuvannyam chislovogo znachennya staloyi Bolcmana rivnim u tochnosti 1 3806 10 23 koli vona virazhena odiniceyu SI m 2 kg s 2 K 1 sho ye ekvivalentnim Dzh K 1 Mol zalishitsya odiniceyu kilkosti rechovini ale jogo velichina bude vstanovlyuvatis fiksuvannyam chislovogo znachennya staloyi Avogadro rivnim u tochnosti 6 02214 1023 mol 1 koli vona virazhena odiniceyu SI mol 1 Vishe i dali H zaminyuye odnu abo bilshe znachushih cifr yaki budut viznacheni nadali na bazi najtochnishih rekomendacij CODATA Metr sekunda kandela Viznachennya metra i sekundi vzhe pov yazani z tochnimi znachennyami takih stalih yak shvidkist svitla i period viprominyuvannya yake vidpovidaye perehodovi mizh dvoma nadtonkimi rivnyami osnovnogo stanu atoma ceziyu vidpovidno Isnuyuche viznachennya kandeli hocha i ne priv yazane do yakoyis fundamentalnoyi staloyi tim ne menshe takozh mozhe rozglyadatisya yak pov yazane z tochnim znachennyam invarianta prirodi Vihodyachi zi skazanogo zmini po suti viznachennya metra sekundi i kandeli ne peredbachayetsya Odnak dlya pidtrimannya yednosti stilyu planuyetsya prijnyati novi povnistyu ekvivalentni isnuyuchim formulyuvannya viznachen u takomu viglyadi Metr simvol m ye odiniceyu dovzhini jogo velichina vstanovlyuyetsya fiksuvannyam chislovogo znachennya shvidkosti svitla u vakuumi rivnim u tochnosti 299792458 koli vona virazhena odiniceyu SI m s 1 Sekunda simvol s ye odiniceyu chasu yiyi velichina vstanovlyuyetsya fiksuvannyam chislovogo znachennya chastoti nadtonkogo rozsheplennya osnovnogo stanu atoma inshi movi pri temperaturi 0 K rivnim u tochnosti 9192631770 koli vona virazhena odiniceyu SI s 1 sho ekvivalentno Gc Kandela simvol kd ye odiniceyu sili svitla u zadanomu napryami yiyi velichina vstanovlyuyetsya fiksuvannyam chislovogo znachennya svitlovoyi efektivnosti monohromatichnogo viprominyuvannya chastotoyu 540 1012 Gc rivnim u tochnosti 683 koli vona virazhena odiniceyu SI m 2 kg 1 s3 kd sr abo kd sr Vt 1 sho ye ekvivalentnim lm Vt 1 Novij viglyad SI Peredbachayetsya sho pislya realizaciyi sformulovanogo pidhodu v svoyemu ostatochnomu viglyadi SI bude sistemoyu odinic v yakij chastota nadtonkogo rozsheplennya osnovnogo stanu atoma inshi movi v tochnosti dorivnyuye 9192631770 Gc shvidkist svitla u vakuumi c v tochnosti dorivnyuye 299792458 m s stala Planka h v tochnosti dorivnyuye 6 62606 10 34 Dzh s elementarnij elektrichnij zaryad e v tochnosti dorivnyuye 1 60217 10 19 Kl stala Bolcmana k v tochnosti dorivnyuye 1 3806 10 23 Dzh K chislo Avogadro NA v tochnosti dorivnyuye 6 02214 1023 mol 1 svitlova efektivnist kcd monohromatichnogo viprominyuvannya chastotoyu 540 1012 Gc u tochnosti dorivnyuye 683 lm Vt Div takozhMizhnarodna sistema odinic SI Fizichni konstanti Elektrichna stala Magnitna stala Shvidkist svitla Osnovna fizichna velichinaPrimitkiThe SI Brochure Opis SI na sajti Mizhnarodnogo byuro mir i vagi angl DSTU ISO 80000 1 2016 Le Systeme international d unites SI The International System of Units SI BIPM 2019 P 130 135 ISBN 978 92 822 2272 0 94 e zasidannya MKMV 2005 Rekomendaciyi 1 Pidgotovchi kroki do viznachennya kilograma ampera kelvina i molya cherez fundamentalni konstanti 7 serpnya 2011 u Wayback Machine 23 ya GKMV 2007 Rishennya 12 Pro mozhlive pere viznachennya pevnih osnovnih odinic SI Ian Mills President of the CCU 2009 10 Thoughts about the timing of the change from the Current SI to the New SI PDF CIPM Arhiv PDF originalu za 8 travnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2010 On the possible future revision of the International System of Units the SI Resolution 1 of the 24th meeting of the CGPM 2011 Towards the New SI angl na sajti Mizhnarodnogo byuro mir i vagi Ce viznachennya uzhe vvedene v diyu DzherelaDSTU ISO 80000 1 2016 Velichini ta odinici Chastina 1 Zagalni polozhennya ISO 80000 1 2009 ISO 80000 1 2009 Cor 1 2011 IDT Cyucyura V D Cyucyura S V Metrologiya ta osnovi vimiryuvan Navch posib K Znannya Pres 2003 180 s Visha osvita XXI stolittya ISBN 966 7767 39 6PosilannyaOsnovni odinici SI angl na sajti Mizhnarodnogo byuro mir i vag angl na sajti Nacionalnogo institutu standartiv i tehnologiyi NIST SI Base Units angl na sajti National Physical Laboratory NPL