Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шум або акусти́чний шум — надмірність різних звуків, коливання частинок довкілля, що сприймається органами слуху людини як небажані, неприємні звуки . З погляду акустики: шум — нестійкі або випадкові акустичні коливання, що відзначаються мимовільною зміною амплітуди і частоти.
Класифікація
За походженням шуми бувають:
- аеродинамічного походження — шум, що виникає у газах;
- гідродинамічного походження — шум, що виникає у рідинах;
- електромагнітного походження — шум, що виникає внаслідок коливань елементів електромеханічних пристроїв під впливом магнітних змінних сил;
- механічного походження — шум, що виникає внаслідок двигтіння поверхонь машин та обладнання, а також ударів у з'єднаннях деталей, збірних одиниць або конструкцій загалом.
За частотною характеристикою, шуми звукового діапазону частот поділяються на:
- низькочастотний (<400 Гц);
- средньочастотний (400—1000 Гц);
- високочастотний (>1000 Гц).
В деяких галузях техніки, зокрема в електроніці та акустиці існує абстрактне поняття кольору шуму, що приписує шумовому сигналу певний колір виходячи з його статистичних властивостей. Однією з таких ознак, за допомогою якої можна розрізняти види шуму, може бути спектральна густина (розподіл потужності за частотами). Прийнято розрізняти такі різновиди шумів за кольорами: білий шум, рожевий шум, червоний (коричневий) шум та сірий шум. Іноді виділяють й інші різновиди.
Вплив шуму на людину
Шум — одна з форм фізичного (хвильового) забруднення навколишнього середовища, звуковий тиск. Під шумом розуміють усі неприємні та небажані звуки чи їхню сукупність, які заважають нормально працювати, сприймати інформаційні звукові сигнали, відпочивати. Він виникає внаслідок стиснення і розрідження повітряних мас, тобто коливних змін тиску повітря. Розрізняють шум постійний, непостійний, коливний, переривчастий, імпульсний. Загалом шум — це здебільшого, безладне нагромадження звуків різної частоти, сили, висоти, тривалості, які виходять за межі приємного звукового сприйняття. Треба враховувати, що наприклад чудова музика, але увімкнена на дуже велику гучність, може викликати неприємні відчуття і пошкодити слух. Нині добре відомо, що шуми шкідливо впливають на здоров'я людей, знижують їхню працездатність, викликають захворювання органів слуху (глухоту), ендокринної, нервової, серцево-судинної систем (гіпертонія). Фізіолого-біологічне призвичаєння людини до шуму майже неможливе, через це регулювання і обмеження звукового забруднення довкілля — важливий і обов'язковий захід.
На пристосування до потужного шуму, організм людини витрачає велику кількість енергії, перенапружується нервова система, виникають втома, нервовий і психічний розлади.
Особливо важко переносяться раптові різкі високочастотні звуки. На рівні шуму понад 80 дБА послаблюється слух, виникають нервово-психічні захворювання, виразка шлунку, гіпертонія, підвищується агресивність. Дуже сильний шум (понад 110 дБА) призводить до так званого шумового сп'яніння, а потім — до руйнування тканин тіла, перш за все — слухового апарату. Жінки більш чутливі до дії сильного шуму, і у них за умов звукового дискомфорту виникають ознаки неврастенії.
Розрізняють два види нормування виробничого шуму: санітарно-гігієнічне і технічне. Перше регулює рівень шуму з огляду його дії на організм людини. Норматив житлово-побутового шуму — 40 дБА вдень, 30 дБА — вночі. Технічне нормування стандартизує існуючі або очікувані шумові характеристики устаткування об'єкта. Друге повинне забезпечити вимоги першого. Вухо людини звукові хвилі частотою нижче 16 Гц сприймає не як звук, а як вібрацію. Двигтіння — це тремтіння або струси всього тіла чи окремих його частин під час різних робіт (бетоноукладання, роботи в шахтах з відбійним молотком, розпилювання матеріалів тощо). Тривалі вібрації завдають великої шкоди здоров'ю — від сильної втоми й не дуже значних змін багатьох функцій організму до струсу мозку, розриву тканин, порушення серцевої діяльності, нервової системи, деформації м'язів і клітин, порушення чутливості шкіри, кровообігу тощо.
Чинними нормативами передбачається гранично допустимий рівень звуку — 85 дБ. Рівень звукового тиску на частотах 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц не повинен перевищувати відповідно 99, 92, 86, 83, 80, 78,76, 74 дБ. Нормується також вібраційна швидкість, яка на частотах 16, 32, 63, 250 Гц повинна відповідати 0,0015, 0,0022, 0,0027, 0,0035 м/с. За тривалості дії вібрації не більше 20 % робочого часу, допускається збільшення вібраційної швидкості в 1,5 рази.
Шумозахист
Шумозахист, шумозахисні заходи, спрямовані на обмеження негативного шумового впливу поділяються на 2 групи:
- 1 — заходи, спрямовані на зниження шуму в джерелі;
- 2 — заходи, спрямовані на зниження шуму на шляху поширення.
Захист від шуму повиннен здійснюватися розробкою шумобезпечної техніки, з використанням методів та засобів колективного захисту та засобів особистого захисту. Питання боротьби з шумом слід починати вирішувати ще під час проектування підприємства, робочого місця, устаткування. Для цього використовуються організаційні, технічні та медично-профілактичні заходи.
До організаційніих заходів належать: правильне розташування виробничих ділянок, устаткування та робочих місць; постійний нагляд за розпорядком праці і відпочинком працівників; обмеження застосування обладнання та використання робочих місць, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
Технічні заходи дають змогу значно зменшити вплив шуму на працівників і поділяються на заходи, що втілюються: в джерелі виникнення (конструктивні та технологічні), на шляху розповсюдження (звукоізоляція, звукопоглинання, глушники шуму, звукоізоляційні укриття) та в зоні сприйняття (засоби колективного та особистого захисту). Для зниження звукового тиску, необхідно насамперед використовувати конструктивні та технологічні методи, які своєю чергою залежать від походження звуку, конструктивних особливостей обладнання. Надзвичайно ефективним методом зниження шуму в джерелі його виникнення в деяких випадках може стати зміна технології, наприклад, за допомогою заміни ударних взаємодій безударними (заміна клепання зварюванням, кування штампуванням, літерний метод друку - лазерним тощо). При конструюванні механічного обладнання в першу чергу слід намагатися зменшити рівень коливань конструкції або її елементів, що створюють шум. Для зниження шуму механічного походження у вузлах, в яких здійснюються ударні процеси слід зменшити сили збурення, збільшити час контакту елементів, що взаємодіють між собою, збільшити внутрішні втрати в системах що коливаються, зменшити площу випромінювання звуку. Зазвичай це досягається: заміною зворотно-поступального переміщення обертовим; підвищенням якості балансування обертових деталей; підвищенням класу точності виготовлення деталей; поліпшенням змащування; заміною підшипників кочення на підшипники ковзання; використанням негучних матеріалів (наприклад, пластмас); використанням вібродемпфуючих матеріалів (мастики); застосуванням віброізоляції машин від фундаменту; використанням гнучких сполучень; використанням зубчастих передач з спеціальним профілем або заміною їх на малошумні передачі (клиноремінну, гідравлічну тощо).
Див. також
- Зниження шуму
- (Співвідношення сигнал/шум)
- Фонометр
- Прилад для вимірювання шуму
- Вушна затичка
- Шум (значення)
- Акустична кабіна
Примітки
- ДСТУ 2325-93 Шум. Терміни та визначення.
- ДСТУ 3515-97 Акустика й електроакустика. Терміни та визначення.
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шум |
- Вакуленко М. О. Тлумачний словник із фізики / М. О. Вакуленко, О. В. Вакуленко. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. — 767 с.
- Тэйлор Р. Шум. Пер. с англ. Д. И. Арнольда — М. : Мир, 1978. — 308 с.
- Жидецький В. Ц. Основи охорони праці / В. Ц. Жидецький. — Л. : Афіша, 2005. — 349 с.
- Третьяков О. В., Зацарний В. В., Безсонний В. Л. Охорона праці: Навчальний посібник з тестовим комплексом на CD/ за ред. К. Н. Ткачука. – К.: Знання, 2010. – 167 с.
Посилання
- Шум // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 218. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shum znachennya Shum abo akusti chnij shum nadmirnist riznih zvukiv kolivannya chastinok dovkillya sho sprijmayetsya organami sluhu lyudini yak nebazhani nepriyemni zvuki Z poglyadu akustiki shum nestijki abo vipadkovi akustichni kolivannya sho vidznachayutsya mimovilnoyu zminoyu amplitudi i chastoti Doslidniki NASA v doslidnickomu centri im Dzhona Glena provodyat vimiryuvannya shumu aviacijnogo dviguna v 1967KlasifikaciyaZa pohodzhennyam shumi buvayut aerodinamichnogo pohodzhennya shum sho vinikaye u gazah gidrodinamichnogo pohodzhennya shum sho vinikaye u ridinah elektromagnitnogo pohodzhennya shum sho vinikaye vnaslidok kolivan elementiv elektromehanichnih pristroyiv pid vplivom magnitnih zminnih sil mehanichnogo pohodzhennya shum sho vinikaye vnaslidok dvigtinnya poverhon mashin ta obladnannya a takozh udariv u z yednannyah detalej zbirnih odinic abo konstrukcij zagalom Za chastotnoyu harakteristikoyu shumi zvukovogo diapazonu chastot podilyayutsya na nizkochastotnij lt 400 Gc srednochastotnij 400 1000 Gc visokochastotnij gt 1000 Gc V deyakih galuzyah tehniki zokrema v elektronici ta akustici isnuye abstraktne ponyattya koloru shumu sho pripisuye shumovomu signalu pevnij kolir vihodyachi z jogo statistichnih vlastivostej Odniyeyu z takih oznak za dopomogoyu yakoyi mozhna rozriznyati vidi shumu mozhe buti spektralna gustina rozpodil potuzhnosti za chastotami Prijnyato rozriznyati taki riznovidi shumiv za kolorami bilij shum rozhevij shum chervonij korichnevij shum ta sirij shum Inodi vidilyayut j inshi riznovidi Vpliv shumu na lyudinuShum odna z form fizichnogo hvilovogo zabrudnennya navkolishnogo seredovisha zvukovij tisk Pid shumom rozumiyut usi nepriyemni ta nebazhani zvuki chi yihnyu sukupnist yaki zavazhayut normalno pracyuvati sprijmati informacijni zvukovi signali vidpochivati Vin vinikaye vnaslidok stisnennya i rozridzhennya povitryanih mas tobto kolivnih zmin tisku povitrya Rozriznyayut shum postijnij nepostijnij kolivnij pererivchastij impulsnij Zagalom shum ce zdebilshogo bezladne nagromadzhennya zvukiv riznoyi chastoti sili visoti trivalosti yaki vihodyat za mezhi priyemnogo zvukovogo sprijnyattya Treba vrahovuvati sho napriklad chudova muzika ale uvimknena na duzhe veliku guchnist mozhe viklikati nepriyemni vidchuttya i poshkoditi sluh Nini dobre vidomo sho shumi shkidlivo vplivayut na zdorov ya lyudej znizhuyut yihnyu pracezdatnist viklikayut zahvoryuvannya organiv sluhu gluhotu endokrinnoyi nervovoyi sercevo sudinnoyi sistem gipertoniya Fiziologo biologichne prizvichayennya lyudini do shumu majzhe nemozhlive cherez ce regulyuvannya i obmezhennya zvukovogo zabrudnennya dovkillya vazhlivij i obov yazkovij zahid Na pristosuvannya do potuzhnogo shumu organizm lyudini vitrachaye veliku kilkist energiyi perenapruzhuyetsya nervova sistema vinikayut vtoma nervovij i psihichnij rozladi Osoblivo vazhko perenosyatsya raptovi rizki visokochastotni zvuki Na rivni shumu ponad 80 dBA poslablyuyetsya sluh vinikayut nervovo psihichni zahvoryuvannya virazka shlunku gipertoniya pidvishuyetsya agresivnist Duzhe silnij shum ponad 110 dBA prizvodit do tak zvanogo shumovogo sp yaninnya a potim do rujnuvannya tkanin tila persh za vse sluhovogo aparatu Zhinki bilsh chutlivi do diyi silnogo shumu i u nih za umov zvukovogo diskomfortu vinikayut oznaki nevrasteniyi Rozriznyayut dva vidi normuvannya virobnichogo shumu sanitarno gigiyenichne i tehnichne Pershe regulyuye riven shumu z oglyadu jogo diyi na organizm lyudini Normativ zhitlovo pobutovogo shumu 40 dBA vden 30 dBA vnochi Tehnichne normuvannya standartizuye isnuyuchi abo ochikuvani shumovi harakteristiki ustatkuvannya ob yekta Druge povinne zabezpechiti vimogi pershogo Vuho lyudini zvukovi hvili chastotoyu nizhche 16 Gc sprijmaye ne yak zvuk a yak vibraciyu Dvigtinnya ce tremtinnya abo strusi vsogo tila chi okremih jogo chastin pid chas riznih robit betonoukladannya roboti v shahtah z vidbijnim molotkom rozpilyuvannya materialiv tosho Trivali vibraciyi zavdayut velikoyi shkodi zdorov yu vid silnoyi vtomi j ne duzhe znachnih zmin bagatoh funkcij organizmu do strusu mozku rozrivu tkanin porushennya sercevoyi diyalnosti nervovoyi sistemi deformaciyi m yaziv i klitin porushennya chutlivosti shkiri krovoobigu tosho Chinnimi normativami peredbachayetsya granichno dopustimij riven zvuku 85 dB Riven zvukovogo tisku na chastotah 63 125 250 500 1000 2000 4000 8000 Gc ne povinen perevishuvati vidpovidno 99 92 86 83 80 78 76 74 dB Normuyetsya takozh vibracijna shvidkist yaka na chastotah 16 32 63 250 Gc povinna vidpovidati 0 0015 0 0022 0 0027 0 0035 m s Za trivalosti diyi vibraciyi ne bilshe 20 robochogo chasu dopuskayetsya zbilshennya vibracijnoyi shvidkosti v 1 5 razi ShumozahistShumozahist shumozahisni zahodi spryamovani na obmezhennya negativnogo shumovogo vplivu podilyayutsya na 2 grupi 1 zahodi spryamovani na znizhennya shumu v dzhereli 2 zahodi spryamovani na znizhennya shumu na shlyahu poshirennya Zahist vid shumu povinnen zdijsnyuvatisya rozrobkoyu shumobezpech noyi tehniki z vikoristannyam metodiv ta zasobiv kolektivnogo zahistu ta zasobiv osobistogo zahistu Pitannya borotbi z shumom slid pochinati virishuvati she pid chas pro ektuvannya pidpriyemstva robochogo miscya ustatkuvannya Dlya cogo viko ristovuyutsya organizacijni tehnichni ta medichno profilaktichni zahodi Do organizacijniih zahodiv nalezhat pravilne roztashuvannya virobnichih dilyanok ustatkuvannya ta robochih misc postijnij naglyad za rozporyadkom praci i vidpochinkom pracivnikiv obmezhennya zastosuvan nya obladnannya ta vikoristannya robochih misc sho ne vidpovidayut sanitarno gigiyenichnim vimogam Tehnichni zahodi dayut zmogu znachno zmenshiti vpliv shumu na praciv nikiv i podilyayutsya na zahodi sho vtilyuyutsya v dzhereli viniknennya konstruktivni ta tehnologichni na shlyahu rozpovsyudzhennya zvukoizo lyaciya zvukopoglinannya glushniki shumu zvukoizolyacijni ukrittya ta v zoni sprijnyattya zasobi kolektivnogo ta osobistogo zahistu Dlya znizhennya zvukovogo tisku neobhidno nasampered vikoristovuvati kon struktivni ta tehnologichni metodi yaki svoyeyu chergoyu zalezhat vid poho dzhennya zvuku konstruktivnih osoblivostej obladnannya Nadzvichaj no efektivnim metodom znizhennya shumu v dzhereli jogo viniknennya v deyakih vipadkah mozhe stati zmina tehnologiyi napriklad za dopomo goyu zamini udarnih vzayemodij bezudarnimi zamina klepannya zvaryu vannyam kuvannya shtampuvannyam liternij metod druku lazernim tosho Pri konstruyuvanni mehanichnogo obladnannya v pershu chergu slid namagatisya zmenshiti riven kolivan konstrukciyi abo yiyi elemen tiv sho stvoryuyut shum Dlya znizhennya shumu mehanichnogo pohodzhennya u vuzlah v yakih zdijsnyuyutsya udarni procesi slid zmenshiti sili zburennya zbilshiti chas kontaktu elementiv sho vzayemodiyut mizh soboyu zbilshiti vnutrishni vtrati v sistemah sho kolivayutsya zmenshiti ploshu viprominyuvannya zvuku Zazvichaj ce dosyagayetsya zaminoyu zvorotno postupalnogo peremishennya obertovim pidvishennyam yakosti balansuvannya obertovih detalej pidvishennyam klasu tochnosti vigotovlennya detalej polipshennyam zmashuvannya zaminoyu pidshipnikiv kochennya na pidshipniki kovzannya vikoristannyam neguchnih materialiv napriklad plastmas vikoristannyam vibrodempfuyuchih materialiv mastiki zastosuvannyam vibroizolyaciyi mashin vid fundamentu vikoristannyam gnuchkih spoluchen vikoristannyam zubchastih peredach z specialnim profilem abo zaminoyu yih na maloshumni peredachi klinoreminnu gidravlichnu tosho Div takozhZnizhennya shumu Spivvidnoshennya signal shum Fonometr Prilad dlya vimiryuvannya shumu Vushna zatichka Shum znachennya Akustichna kabinaPrimitkiDSTU 2325 93 Shum Termini ta viznachennya DSTU 3515 97 Akustika j elektroakustika Termini ta viznachennya DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ShumVakulenko M O Tlumachnij slovnik iz fiziki M O Vakulenko O V Vakulenko K Vidavnicho poligrafichnij centr Kiyivskij universitet 2008 767 s Tejlor R Shum Per s angl D I Arnolda M Mir 1978 308 s Zhideckij V C Osnovi ohoroni praci V C Zhideckij L Afisha 2005 349 s ISBN 966 8013 11 5 Tretyakov O V Zacarnij V V Bezsonnij V L Ohorona praci Navchalnij posibnik z testovim kompleksom na CD za red K N Tkachuka K Znannya 2010 167 s ISBN 978 966 346 605 7PosilannyaShum Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 218 ISBN 978 966 7407 83 4