Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Штучне освітлення — це освітлення будинків, приміщень і споруд, зовнішнього освітлення міст, селищ і сільських населених пунктів, територій підприємств і закладів, установки оздоровчого ультрафіолетового випромінювання тривалої дії, установки світлової реклами, світлові знаки та ілюмінаційні установки за допомогою спеціальних електроосвітлювальних установок — світильників.
Типи
Штучне освітлення поділяється в залежності від призначення на , аварійне, евакуаційне та .
Розрізняють такі системи штучного освітлення: загальне, місцеве та комбіноване.
Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою. Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного затемнюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.
Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним (наприклад, для контролю за якістю продукції на поточних лініях) та переносним (для тимчасового збільшення освітленості окремих місць або зміни напрямку світлового потоку при огляді, контролю параметрів, ремонті). Світильники місцевого освітлення повинні бути зручними у користуванні, а, головне, безпечними при експлуатації. Категорично забороняється застосовувати лише місцеве освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи. Таке освітлення на виробництві є допоміжним до загального.
Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І—VIII розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.
Джерела світла
Головними джерелами світла для промислового освітлення є лампи розжарювання та газорозрядні лампи різноманітних типів. Кожен із типів ламп має свої недоліки та переваги.
Лампи розжарювання
Лампи розжарювання (ЛР) належать до джерел світла теплового випромінювання, їх світлова віддача становить 10… 15 лм/Вт. Вони створюють безперервний спектр випромінювання, який найбагатший жовтими та червоними (тобто інфрачервоними) променями та бідніший у зоні синіх та зелених спектрів випромінювання, ніж спектр природного світла неба, що погіршує розрізнення кольорів. У цих ламп низький коефіцієнт корисної дії, малий термін служби (до 1000 годин), висока температура на поверхні колби (250…300 °С). Водночас вони мають деякі переваги: широкий діапазон потужностей і типів, порівняно з газорозрядними лампами, незалежність експлуатації від навколишнього середовища (вологості, запиленості і т. д.), простота світильників та компактність. На підприємствах для освітлення застосовують різноманітні види ламп розжарювання: вакуумні (В), газонаповнені (Г), газонаповнені біоспіральні (Б) та ін.
Газорозрядні лампи
Газорозрядні лампи (люмінесцентні, ртутні, високого тиску дугові типу ДРЛ та ін.) випромінюють світло, близьке до природного. Поверхня колби цих ламп холодна, вони більш економні, дозволяють створювати високу освітленість. За спектром їх випромінювання передача кольорів має велике значення для промисловості, оскільки дає можливість визначити дійсну якість продукції, здійснювати контроль сировини, напівфабрикатів та готових виробів. Люмінесцентні лампи в 2,5…З рази економніші від ламп розжарювання, працюють протягом 5-ти тис. годин, їх світловіддача становить З0…80лм/Вт.
Недоліки та переваги
Недоліки освітлювальних установок із газорозрядними лампами (пульсація світлового потоку, осліплююча дія, шум дроселів, великі первинні витрати на закупівлю та монтаж) компенсуються їх економнічністю в процесі тривалої експлуатації, а також їх незамінністю при необхідності виконання робіт із розрізненням кольорів. Пульсація світлового потоку газорозрядних ламп не сприймається оком, але небажана, оскільки є причиною виникнення стробоскопічного ефекту. В пульсуючому світлі виникає викривлення зорового сприйняття стану рухомих та обертальних об'єктів, а це вже є небезпечним фактором. Ослаблення пульсації досягається підключенням паралельно працюючих ламп на різні фази трифазної мережі або застосуванням високочастотного постачання освітлювальної установки. Засліплювання змінює сприйняття спектрального складу світлового випромінювання. Тому захист від блискучості таких світильників обов'язковий. Не дозволяється застосовувати відкриті газорозрядні лампи.
Типи газорозрядних ламп
Зараз виготовляють такі види газорозрядних ламп, які розрізняються за спектром:
- лампи денного світла (ЛД) мають блакитний колір, за спектром випромінювання вони близькі до розсіяного світла чистого неба;
- лампи денного світла з покращеною передачею кольорів (ЛДЦ), вони близькі до ламп ЛД, але мають кращу передачу кольорів теплих відтінків, у тому числі зовнішнього вигляду людини;
- люмінесцентні лампи типу ЛЄ найближчі до спектру природного сонячного світла;
- лампи білого кольору ЛБ дають випромінювання з меншим вмістом синьо-фіолетових променів, світло у них трохи фіолетове, нагадує світло неба, критого хмарами, що освітлюються сонцем; лампи холодно-білого світла ЛХБ, ЛХЄ дають кращу передачу світла, ніж лампи ЛБ та ЛД; лампи тепло-білого світла ЛТБ дають світло рожево-білого відтінку.
У виробничих приміщеннях підприємств доцільно застосовувати люмінесцентні лампи білого світла — ЛБ. Вони найекономніші та дають світло теплих тонів. Лампи ЛТБ можна застосовувати в приміщеннях для відпочинку. Там, де необхідно проводити ретельний контроль якості продукції, належить застосовувати лампи ЛДЦ. Люмінесцентні лампи треба застосовувати насамперед там, де недостатнє природне освітлення (приміщення з вікнами, що затіняються будівлями, деревами, або виходять на північ, експедиції, підвальні приміщення тощо). Для комбінованого освітлення краще застосовувати лампи ЛБ. Лампи ДРЛ (дугові ртутні) належать до ламп високого тиску. Вони економні, світлова віддача майже 75…100 лм/Вт. Такі лампи застосовують для освітлення в цехах при виконанні грубих робіт та робіт середньої точності, при загальному нагляді, а також для зовнішнього освітлення місць навантаження, вивантаження і в цехах великої висоти та площі.
Світильники
Світильники складаються з джерела світла та арматури. Арматуру призначено для перерозподілу світлового потоку, захисту очей від блискучості, запобігання забруднення джерела світла та його пошкоджень.
Світильники класифікуються за спрямуванням світлового потоку в робочій зоні та захистом від факторів навколишнього середовища. За напрямком світлового потоку вони поділяються на світильники: прямого світла (випромінювання нижче за світильник, не менше 80% світлового потоку спрямовано на робочу поверхню); відбитого світла (випромінювання світлового потоку — понад 80% — спрямовано на стелю та верхню частину стін (вище за світильник); напіввідбитого світла (40-60% світлового потоку спрямовується на робочу поверхню, а решта — на стелю).
За ступенем захисту від навколишнього середовища світильники поділяються на: пилонезахищені (відкриті); пилозахищені та пилонепроникні; водозахищені (від потрапляння крапель зверху); водонепроникні або герметичні (навіть при зануренні у рідину); вибухозахищені (для вибухонебезпечних і пожежонебезпечних приміщень, наприклад, приміщень, де застосовується спирт, гас, розчинники фарб). Вимоги безпеки до світлового обладнання встановлені відповідним стандартом.
Нормування штучного освітлення
Нормами встановлюються мінімально допустимі величини освітленості виробничих та допоміжних приміщень, житлових та громадських будівель, територій виробничих підприємств, відкритих просторів та залізничних шляхів. Мінімальна освітленість встановлюється залежно від характеру зорової роботи за найменшим розміром об'єкта розрізнення, контрастом об'єкта з фоном і характеристикою фону. Враховується система робочого освітлення (загальне або комбіноване) та джерела світла (лампи розжарювання або газорозрядні). Згідно з нормами всі роботи в залежності від розміру об'єкта розрізнення поділяються на 8 розрядів, більшість з яких ділиться на 4 підрозряди (а, б, в, г) за характером фону та величиною контрасту об'єкта з фоном.
На промислових підприємствах робоче освітлення більшості виробничих приміщень відповідає III…VIII розрядам зорових робіт. Приміщення в основному обладнуються системами комбінованого освітлення. На поточних лініях воно локалізоване.
Крім робочого освітлення, нормами передбачається встановлення аварійного, евакуаційного та охоронного освітлення.
Аварійне освітлення призначається для продовження робіт там, де у випадку відсутності робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути небезпека вибуху, пожежі, отруєння людей, наприклад, компресорні, котельні, пічні відділення тощо. Найменша освітленість робочих поверхонь при цьому повинна становити 5% від робочого освітлення, але не менше 2 лк у приміщенні і 1 лк на території підприємства.
Евакуаційне освітлення передбачають для безпечної евакуації людей із приміщень у місцях, небезпечних для проходу, сходових клітках, а також на шляху евакуації людей із приміщення або території. Це освітлення повинно забезпечувати освітленість 0,5 лк на підлозі або східцях і 0,2 лк на землі. Для цього застосовуються світильники аварійного освітлення.
Охоронне освітлення передбачають уздовж території в нічний час, або чергове в приміщенні. Для цього виділяють частину світильників робочого або аварійного освітлення, які забезпечують освітленість на рівні землі або підлоги не менше 0,5 лк.
У розрахунку штучного освітлення для конкретних умов виробництва виникає потреба дослідити існуючу освітлювальну установку або спроектувати нову для даного виду робіт. У першому випадку розраховують освітленість, яку повинна створити освітлювальна установка, вимірюють дійсну освітленість та порівнюють її з нормованою. У другому випадку обирають систему освітлення, тип джерела світла, визначають нормовану освітленість і розраховують кількість світильників або ламп, які забезпечують нормовану освітленість. Для цього застосовують методи питомої потужності, коефіцієнта використання світлового потоку і точковий.
Примітки
- ДБН В.2.5-28-2006 «Державні будівельні Норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення» п.4.1
Див. також
Література
- ДБН В.2.5-28-2006 «Державні будівельні Норми України. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення»
- Ачкасов А. Є., Лушкін В. А., Охріменко В. М., Кузнецов А. І., Чернявська М. В., Воронкова Т. Б. Електротехніка у будівництві: Навчальний посібник. — Харків: ХНАМГ, 2009–363 с.
- Довідник сільського електрика / За редакцією кандидата технічних наук В. С. Олійника. — 3-тє видання, перероблене і доповнене. — Київ, Вид-во «Урожай», 1989. — 264 с.
- ДСТУ 2843-94. Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. — Київ: Держспоживстандарт України, 1995. — 65 с.
Посилання
- Правильне світло в кожну школу (обговорення) на сайті Форум проєктувальників електричних та слабострумних мереж
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shtuchne osvitlennya ce osvitlennya budinkiv primishen i sporud zovnishnogo osvitlennya mist selish i silskih naselenih punktiv teritorij pidpriyemstv i zakladiv ustanovki ozdorovchogo ultrafioletovogo viprominyuvannya trivaloyi diyi ustanovki svitlovoyi reklami svitlovi znaki ta ilyuminacijni ustanovki za dopomogoyu specialnih elektroosvitlyuvalnih ustanovok svitilnikiv Osvitlennya primishen svitilnikami z lyuminiscentnimi lampamiTipiShtuchne osvitlennya podilyayetsya v zalezhnosti vid priznachennya na avarijne evakuacijne ta Rozriznyayut taki sistemi shtuchnogo osvitlennya zagalne misceve ta kombinovane Sistema zagalnogo osvitlennya priznachena dlya osvitlennya vsogo primishennya vona mozhe buti rivnomirnoyu ta lokalizovanoyu Zagalne rivnomirne osvitlennya vstanovlyuyut u cehah de vikonuyutsya odnotipni roboti nevisokoyi tochnosti po usij ploshi primishennya pri velikij shilnosti robochih misc Zagalne lokalizovane osvitlennya vstanovlyuyut na potochnih liniyah pri vikonanni robit riznomanitnih za harakterom na pevnih robochih miscyah pri nayavnosti stacionarnogo zatemnyuyuchogo obladnannya ta yaksho treba stvoriti spryamovanist svitlovogo potoku Misceve osvitlennya priznachayetsya dlya osvitlennya tilki robochih poverhon vono mozhe buti stacionarnim napriklad dlya kontrolyu za yakistyu produkciyi na potochnih liniyah ta perenosnim dlya timchasovogo zbilshennya osvitlenosti okremih misc abo zmini napryamku svitlovogo potoku pri oglyadi kontrolyu parametriv remonti Svitilniki miscevogo osvitlennya povinni buti zruchnimi u koristuvanni a golovne bezpechnimi pri ekspluataciyi Kategorichno zaboronyayetsya zastosovuvati lishe misceve osvitlennya oskilki vono stvoryuye znachnu nerivnomirnist osvitlenosti yaka pidvishuye vtomlenist zoru ta prizvodit do rozladu nervovoyi sistemi Take osvitlennya na virobnictvi ye dopomizhnim do zagalnogo Kombinovane osvitlennya skladayetsya z zagalnogo ta miscevogo Jogo peredbachayut dlya robit I VIII rozryadiv tochnosti za zorovimi parametrami ta koli neobhidno stvoriti koncentrovane osvitlennya bez utvorennya rizkih tinej Dzherela svitlaGolovnimi dzherelami svitla dlya promislovogo osvitlennya ye lampi rozzharyuvannya ta gazorozryadni lampi riznomanitnih tipiv Kozhen iz tipiv lamp maye svoyi nedoliki ta perevagi Lampi rozzharyuvannya Lampi rozzharyuvannya LR nalezhat do dzherel svitla teplovogo viprominyuvannya yih svitlova viddacha stanovit 10 15 lm Vt Voni stvoryuyut bezperervnij spektr viprominyuvannya yakij najbagatshij zhovtimi ta chervonimi tobto infrachervonimi promenyami ta bidnishij u zoni sinih ta zelenih spektriv viprominyuvannya nizh spektr prirodnogo svitla neba sho pogirshuye rozriznennya koloriv U cih lamp nizkij koeficiyent korisnoyi diyi malij termin sluzhbi do 1000 godin visoka temperatura na poverhni kolbi 250 300 S Vodnochas voni mayut deyaki perevagi shirokij diapazon potuzhnostej i tipiv porivnyano z gazorozryadnimi lampami nezalezhnist ekspluataciyi vid navkolishnogo seredovisha vologosti zapilenosti i t d prostota svitilnikiv ta kompaktnist Na pidpriyemstvah dlya osvitlennya zastosovuyut riznomanitni vidi lamp rozzharyuvannya vakuumni V gazonapovneni G gazonapovneni biospiralni B ta in Gazorozryadni lampi Gazorozryadni lampi lyuminescentni rtutni visokogo tisku dugovi tipu DRL ta in viprominyuyut svitlo blizke do prirodnogo Poverhnya kolbi cih lamp holodna voni bilsh ekonomni dozvolyayut stvoryuvati visoku osvitlenist Za spektrom yih viprominyuvannya peredacha koloriv maye velike znachennya dlya promislovosti oskilki daye mozhlivist viznachiti dijsnu yakist produkciyi zdijsnyuvati kontrol sirovini napivfabrikativ ta gotovih virobiv Lyuminescentni lampi v 2 5 Z razi ekonomnishi vid lamp rozzharyuvannya pracyuyut protyagom 5 ti tis godin yih svitloviddacha stanovit Z0 80lm Vt Nedoliki ta perevagi Nedoliki osvitlyuvalnih ustanovok iz gazorozryadnimi lampami pulsaciya svitlovogo potoku osliplyuyucha diya shum droseliv veliki pervinni vitrati na zakupivlyu ta montazh kompensuyutsya yih ekonomnichnistyu v procesi trivaloyi ekspluataciyi a takozh yih nezaminnistyu pri neobhidnosti vikonannya robit iz rozriznennyam koloriv Pulsaciya svitlovogo potoku gazorozryadnih lamp ne sprijmayetsya okom ale nebazhana oskilki ye prichinoyu viniknennya stroboskopichnogo efektu V pulsuyuchomu svitli vinikaye vikrivlennya zorovogo sprijnyattya stanu ruhomih ta obertalnih ob yektiv a ce vzhe ye nebezpechnim faktorom Oslablennya pulsaciyi dosyagayetsya pidklyuchennyam paralelno pracyuyuchih lamp na rizni fazi trifaznoyi merezhi abo zastosuvannyam visokochastotnogo postachannya osvitlyuvalnoyi ustanovki Zasliplyuvannya zminyuye sprijnyattya spektralnogo skladu svitlovogo viprominyuvannya Tomu zahist vid bliskuchosti takih svitilnikiv obov yazkovij Ne dozvolyayetsya zastosovuvati vidkriti gazorozryadni lampi Tipi gazorozryadnih lamp Zaraz vigotovlyayut taki vidi gazorozryadnih lamp yaki rozriznyayutsya za spektrom lampi dennogo svitla LD mayut blakitnij kolir za spektrom viprominyuvannya voni blizki do rozsiyanogo svitla chistogo neba lampi dennogo svitla z pokrashenoyu peredacheyu koloriv LDC voni blizki do lamp LD ale mayut krashu peredachu koloriv teplih vidtinkiv u tomu chisli zovnishnogo viglyadu lyudini lyuminescentni lampi tipu LYe najblizhchi do spektru prirodnogo sonyachnogo svitla lampi bilogo koloru LB dayut viprominyuvannya z menshim vmistom sino fioletovih promeniv svitlo u nih trohi fioletove nagaduye svitlo neba kritogo hmarami sho osvitlyuyutsya soncem lampi holodno bilogo svitla LHB LHYe dayut krashu peredachu svitla nizh lampi LB ta LD lampi teplo bilogo svitla LTB dayut svitlo rozhevo bilogo vidtinku U virobnichih primishennyah pidpriyemstv docilno zastosovuvati lyuminescentni lampi bilogo svitla LB Voni najekonomnishi ta dayut svitlo teplih toniv Lampi LTB mozhna zastosovuvati v primishennyah dlya vidpochinku Tam de neobhidno provoditi retelnij kontrol yakosti produkciyi nalezhit zastosovuvati lampi LDC Lyuminescentni lampi treba zastosovuvati nasampered tam de nedostatnye prirodne osvitlennya primishennya z viknami sho zatinyayutsya budivlyami derevami abo vihodyat na pivnich ekspediciyi pidvalni primishennya tosho Dlya kombinovanogo osvitlennya krashe zastosovuvati lampi LB Lampi DRL dugovi rtutni nalezhat do lamp visokogo tisku Voni ekonomni svitlova viddacha majzhe 75 100 lm Vt Taki lampi zastosovuyut dlya osvitlennya v cehah pri vikonanni grubih robit ta robit serednoyi tochnosti pri zagalnomu naglyadi a takozh dlya zovnishnogo osvitlennya misc navantazhennya vivantazhennya i v cehah velikoyi visoti ta ploshi SvitilnikiSvitilniki skladayutsya z dzherela svitla ta armaturi Armaturu priznacheno dlya pererozpodilu svitlovogo potoku zahistu ochej vid bliskuchosti zapobigannya zabrudnennya dzherela svitla ta jogo poshkodzhen Svitilniki klasifikuyutsya za spryamuvannyam svitlovogo potoku v robochij zoni ta zahistom vid faktoriv navkolishnogo seredovisha Za napryamkom svitlovogo potoku voni podilyayutsya na svitilniki pryamogo svitla viprominyuvannya nizhche za svitilnik ne menshe 80 svitlovogo potoku spryamovano na robochu poverhnyu vidbitogo svitla viprominyuvannya svitlovogo potoku ponad 80 spryamovano na stelyu ta verhnyu chastinu stin vishe za svitilnik napivvidbitogo svitla 40 60 svitlovogo potoku spryamovuyetsya na robochu poverhnyu a reshta na stelyu Za stupenem zahistu vid navkolishnogo seredovisha svitilniki podilyayutsya na pilonezahisheni vidkriti pilozahisheni ta pilonepronikni vodozahisheni vid potraplyannya krapel zverhu vodonepronikni abo germetichni navit pri zanurenni u ridinu vibuhozahisheni dlya vibuhonebezpechnih i pozhezhonebezpechnih primishen napriklad primishen de zastosovuyetsya spirt gas rozchinniki farb Vimogi bezpeki do svitlovogo obladnannya vstanovleni vidpovidnim standartom Normuvannya shtuchnogo osvitlennyaNormami vstanovlyuyutsya minimalno dopustimi velichini osvitlenosti virobnichih ta dopomizhnih primishen zhitlovih ta gromadskih budivel teritorij virobnichih pidpriyemstv vidkritih prostoriv ta zaliznichnih shlyahiv Minimalna osvitlenist vstanovlyuyetsya zalezhno vid harakteru zorovoyi roboti za najmenshim rozmirom ob yekta rozriznennya kontrastom ob yekta z fonom i harakteristikoyu fonu Vrahovuyetsya sistema robochogo osvitlennya zagalne abo kombinovane ta dzherela svitla lampi rozzharyuvannya abo gazorozryadni Zgidno z normami vsi roboti v zalezhnosti vid rozmiru ob yekta rozriznennya podilyayutsya na 8 rozryadiv bilshist z yakih dilitsya na 4 pidrozryadi a b v g za harakterom fonu ta velichinoyu kontrastu ob yekta z fonom Na promislovih pidpriyemstvah roboche osvitlennya bilshosti virobnichih primishen vidpovidaye III VIII rozryadam zorovih robit Primishennya v osnovnomu obladnuyutsya sistemami kombinovanogo osvitlennya Na potochnih liniyah vono lokalizovane Krim robochogo osvitlennya normami peredbachayetsya vstanovlennya avarijnogo evakuacijnogo ta ohoronnogo osvitlennya Avarijne osvitlennya priznachayetsya dlya prodovzhennya robit tam de u vipadku vidsutnosti robochogo osvitlennya mozhe porushuvatisya tehnologiya viniknuti nebezpeka vibuhu pozhezhi otruyennya lyudej napriklad kompresorni kotelni pichni viddilennya tosho Najmensha osvitlenist robochih poverhon pri comu povinna stanoviti 5 vid robochogo osvitlennya ale ne menshe 2 lk u primishenni i 1 lk na teritoriyi pidpriyemstva Evakuacijne osvitlennya peredbachayut dlya bezpechnoyi evakuaciyi lyudej iz primishen u miscyah nebezpechnih dlya prohodu shodovih klitkah a takozh na shlyahu evakuaciyi lyudej iz primishennya abo teritoriyi Ce osvitlennya povinno zabezpechuvati osvitlenist 0 5 lk na pidlozi abo shidcyah i 0 2 lk na zemli Dlya cogo zastosovuyutsya svitilniki avarijnogo osvitlennya Ohoronne osvitlennya peredbachayut uzdovzh teritoriyi v nichnij chas abo chergove v primishenni Dlya cogo vidilyayut chastinu svitilnikiv robochogo abo avarijnogo osvitlennya yaki zabezpechuyut osvitlenist na rivni zemli abo pidlogi ne menshe 0 5 lk U rozrahunku shtuchnogo osvitlennya dlya konkretnih umov virobnictva vinikaye potreba dosliditi isnuyuchu osvitlyuvalnu ustanovku abo sproektuvati novu dlya danogo vidu robit U pershomu vipadku rozrahovuyut osvitlenist yaku povinna stvoriti osvitlyuvalna ustanovka vimiryuyut dijsnu osvitlenist ta porivnyuyut yiyi z normovanoyu U drugomu vipadku obirayut sistemu osvitlennya tip dzherela svitla viznachayut normovanu osvitlenist i rozrahovuyut kilkist svitilnikiv abo lamp yaki zabezpechuyut normovanu osvitlenist Dlya cogo zastosovuyut metodi pitomoyi potuzhnosti koeficiyenta vikoristannya svitlovogo potoku i tochkovij PrimitkiDBN V 2 5 28 2006 Derzhavni budivelni Normi Ukrayini Inzhenerne obladnannya budinkiv i sporud Prirodne i shtuchne osvitlennya p 4 1Div takozhShtuchne osvitlennya roslinLiteraturaDBN V 2 5 28 2006 Derzhavni budivelni Normi Ukrayini Inzhenerne obladnannya budinkiv i sporud Prirodne i shtuchne osvitlennya Achkasov A Ye Lushkin V A Ohrimenko V M Kuznecov A I Chernyavska M V Voronkova T B Elektrotehnika u budivnictvi Navchalnij posibnik Harkiv HNAMG 2009 363 s Dovidnik silskogo elektrika Za redakciyeyu kandidata tehnichnih nauk V S Olijnika 3 tye vidannya pereroblene i dopovnene Kiyiv Vid vo Urozhaj 1989 264 s DSTU 2843 94 Elektrotehnika Osnovni ponyattya Termini ta viznachennya Chinnij vid 1995 01 01 Kiyiv Derzhspozhivstandart Ukrayini 1995 65 s PosilannyaPravilne svitlo v kozhnu shkolu obgovorennya na sajti Forum proyektuvalnikiv elektrichnih ta slabostrumnih merezh