Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Штучне підсвічування зокрема фітолампи застосовуються для створення потрібних умов світлолюбним посівам або у разі створ

Штучне освітлення рослин

Штучне освітлення рослин

Штучне підсвічування, зокрема фітолампи застосовуються для створення потрібних умов світлолюбним посівам, або у разі створення декоративних композицій із залученням рослин.

image
Подвійноспектрова компактна флуорисцентна лампа для підсвічування рослин. Довжина близько 40 см

Для вирощування рослин під штучним освітленням здебільшого використовують електричні джерела світла, розроблені навмисно для заохочення росту рослин завдяки випромінюванню хвиль електромагнітного спектру, сприятливих для фотосинтезу. Джерела фітоактивного освітлення використовуються за цілковитої відсутності природного світла або його нестачі. Наприклад, у першій половині зими і в похмурі дні упродовж всього холодного півріччя, коли тривалості світлового дня недостатньо для зростання рослин, штучне освітлення дозволяє збільшити тривалість їх світлового опромінення.

Штучне освітлення повинне забезпечувати той спектр електромагнітного випромінювання, що рослини в природі отримують від Сонця, або, у разі неможливості його забезпечення — спектр тих кольорів, які потребує рослина на даному щаблі розвитку. Вуличні умови створюються не лише шляхом підбору колірної температури світла і його спектральних характеристик, але й за допомогою зміни яскравості світіння ламп. Залежно від виду вирощуваної рослини, її щаблю розвитку (проростання, зростання, цвітіння чи дозрівання плодів), а також поточного фотоперіоду потрібен особливий спектр, світлова віддача і колірна температура джерела світла.

Застосування

Джерела штучного світла застосовуються у садівництві (лісовідновленні), під час озеленення приміщень, вирощування посівного матеріалу, у виробництві їжі (в тому числі гідропоніки й вирощування водоростей). Попри те, що більшість джерел фітоактивного світла розроблено для застосування у промислових масштабах, можливе їх застосування і в побуті.

Згідно закону обернених квадратів, інтенсивність світлового випромінювання спадає обернено пропорційно до квадрату відстані до джерела світла. Якщо, наприклад, відстань до лампи подвоїти, то інтенсивність світла, що досягає об'єкта, зменшиться вчетверо. Цей закон слугує серйозною перешкодою для садівників, тож багато зусиль вони мусять спрямовувати на поліпшення розповсюдження світла. Фермери використовують усілякі відбивачі, що дозволяють зосередити світло на невеликій площі, намагаються висаджувати саджанці якомога ближче один до одного, роблять усе для того, аби якомога значніша частина випромінювання потрапляла на площини листків, а не розсіювалася в просторі.

Джерелами світла можуть слугувати лампи розжарення, люмінесцентні лампи (ЛЛ), газорозрядні лампи (ГР), індукційні лампи, а також світлодіоди. Наразі професіонали здебільшого використовують газорозрядні і люмінесцентні лампи. У приміщеннях теплиць зазвичай встановлюють натрієві лампи високого тиску (НЛВТ) або металгалогенові (МГ) лампи, останні, щоправда, все частіше стали замінювати на люмінесцентні через їх вищу продуктивність та ощадливість.

Металгалогенові лампи часом використовують на першому (вегетативному) щаблі росту рослин, оскільки такі лампи випромінюють достатню кількість синього світла, що сприяє зростанню зеленої маси на перших порах розвитку рослини; водночас МГЛ мають найбільше випромінювання в околі жовтого кольору.

Натрієві лампи високого тиску (НЛВТ) використовуються на другому (репродуктивному) щаблі росту, оскільки їх випромінювання має червонуватий відтінок. Червоний спектр сприяє цвітінню й утворенню плодів. Якщо ж натрієві лампи використовувати під час вегетативного росту, рослини розвиваються й ростуть скоріше, але при цьому відстані між міжвузлями у них більші й загалом рослини виявляються вище. Рослина може витягнутися, а якщо й не буде яскраво вираженого витягування, то, наприклад, везти розсаду буде набагато складніше, якщо вона така росла.

Інколи тип лампи не міняють, а застосовують увесь час МГЛ з додаванням червоного спектру або НЛВТ з додаванням синього спектру.

Останнім часом з'явилися джерела фітоактивного освітлення на основі світлодіодів. Шляхом поєднання діодів різних кольорів отримують світильники, що годиться і під час вегетації, й у репродуктивний період. НАСА вже провело успішні експерименти з вирощування їжі в космосі послуговуючись світлодіодними світильниками.

Використовувані частини світлового спектру

image
Колірні температури різних штучних підсвічувачів рослин

Природне денне світло має високу колірну температуру (приблизно 5000-5800 С). Колір видимого світла змінюється залежно від погоди і ВС (кута висоти Сонця), а також конкретних кількостей світла (у люменах), що пожвавлює фотосинтез. Відстань планети від Сонця, яка дещо змінюється залежно від пори року, мало впливає на сезонні зміни якості і кількості світла і обумовлену ними поведінку рослин під час цих сезонів. Вісь Землі не перпендикулярна до площини її орбіти навколо Сонця. У середині року Північний полюс нахилений у бік Сонця, але північна півкуля отримує майже прямі сонячних промені й довгий день, а Південна півкуля отримує косе сонячне світло під час короткого дня, до того ж косі промені мусять пройти більший шлях атмосферою, перш ніж досягнути поверхні Землі. У іншій половині року все відбувається навпаки. Колірна гама видимого світла, випромінюваного Сонцем, майже не змінюється, лише кількість (більше влітку і взимку менше) і якість в цілому світла, що досягає поверхні Землі. Індекс передавання кольору дозволяє порівнювати, наскільки впритул світло, відповідає природному кольору звичайного сонячного світла.

Різні проміжки росту рослин вимагають відмінних спектрів. Початкова вегетативна стадія вимагає синього спектру світла, тоді як пізніше під час цвітіння необхідніші промені з червоно-помаранчевого спектру.

image
Залежність поглинання світла від довжини хвилі

Здатність рослин поглинати світло змінюється залежно від біологічних видів і навколишнього середовища, однак взагалі вимірювання для якості світла, як це впливає на рослини в номінальної вартості, або фотосинтетично активної радіації (ФАР). Це вимірює корисну світлову енергію, одержувану рослиною, і окремі вимірювання стосуються спектрів синьої та червоної частини світлого спектру, відкидаючи при цьому частково зелені та жовті ділянки, з яких рослини зазвичай не здатні отримати вигоду.

(PPFD) — частина сонячної радіації в межах від 400 до 700 нм, яка використовується рослинами для фотосинтезу. Ця ділянка спектру більш або менш відповідає області видимого випромінювання. Фотони із більш короткою довжиною хвилі несуть надто багато енергії, тому можуть пошкодити клітини (у випадку сонячного випромінювання вони відфільтровуються озоновим шаром у стратосфері). Кванти із великими довжинами хвиль несуть недостатньо енергії і тому не використовуються для фотосинтезу більшістю організмів. Інтеграл денного освітлення (англ. Daily Light Integral, скор. DLI) — кількість фотосинтетично активної радіації, яку рослина отримує протягом дня. Являє собою функцію інтенсивності світла (миттєве світло: мкмоль·м−2·с−1) й часу (доби). Виражається як моль світла на квадратний метр у день, тобто моль·м−2·день−1

Джерела фітосвітла

Керамічна розрядна металева лампа

Керамічні металогалогенні лампи є порівняно новим джерелом ШОР. Існує думка, що вони є достатньо вигідними джерелами світла для росту рослин для установок середніх потужностей.

Метало-галогенна лампа

Металогалогенні лампи випромінюють в синій частині спектру й непогано замінюють умови весняного та літнього природного освітлення. Але зараз вони виготовляються зокрема у версії з цифровим баластом, імпульсним стартом і можуть бути приведені в будь-який спектр від холодного білого кольору (7000 С) до теплого білого (3000 С) і навіть важкого ультрафіолету (10000 С). Металогалогенні лампи широко використовуються в садівництві.

Лампа розжарювання

Звичайні лампи розжарювання випромінюють в червоно-жовтій частині спектру й мають низьку колірну температуру (приблизно 2700 K). Лампи такого типу не застосовуються як фітоосвітлювальні, а тільки для підсвічування рослин у інтер'єрі. Деякі лампи розжарювання мають маркування «grow lights» і покриті світлофільтром синього кольору, що зменшує кількість випромінюваного червоного світла. Лампи зі світлофільтром не мають особливих переваг, оскільки фільтр лиш затримує частину випромінювання в червоній області спектру. Такі фітолампи мають короткий строк служби близько 750 годин й украй недоцільні через енергетичну витратність.

Люмінесцентна лампа

Колірна температура сучасних люмінесцентних лампи може коливатися в широких межах: від 2700 K до 7800 K. Стандартні люмінесцентні лампи можна застосовувати для вирощування овочів, трав чи розсади. Стандартні лампи виробляють удвічі більше світлової енергії на одиницю електричної потужності, аніж лампи розжарювання й мають ресурс безперервної роботи порядку 20000 годин. Інколи як фітолампи використовують менш доцільні, але дешеві люмінесцентні лампи холодної колірної температури.

Високоефективні люмінесцентні лампи виробляють вдвічі більше світлової енергії, ніж стандартні лампи. Спеціальна форма світильника з дуже тонким профілем особливо вигідна під час використання у парниках з обмеженою висотою. Високоефективні люмінесцентні лампи видають близько 5000 Люкс на 54 Вт потужності й випускаються як з теплим колірним відтінком (2700 K), так і з холодним (6500 K). Запас роботи таких ламп становить близько 10000 годин.

Компактні люмінесцентні лампи — це зменшені копії люмінесцентних ламп, які використовують як під час вирощування розсади як у будинку, так і у великих теплицях. Компактні люмінесцентні лампи використовуються зі спеціальними рефлекторами, які направляють світло на рослини, точно так само як і ГР-лампи. Випускаються у варіантах: теплий/червоний (2700 K), денне світло (5000 K) і холодний/синій (6500 K) колірних відтінках. Запас роботи компактних люмінесцентних фітоламп становить близько 10000 годин.

Натрієві лампи високого тиску (НЛВТ)

Натрієві лампи високого тиску мають жовте свічення (2200 K) з дуже низьким індексом передачі кольору 22. Як правило, такі лампи використовуються на пізніх (або репродуктивних) стадіях росту. Якщо використовувати фітолампи такого типу на ранніх стадіях вегетативного росту, рослини ростуть трохи швидше, ніж зазвичай. Зворотнім боком цього процесу, є занадто висока і розлога рослина з довгими міжвузлями. Це може призвести навіть до витягування, а в кращому випадку просто додасть багато роботи при перевезенні розсади або змусить установлювати підпори тощо. Натрієві лампи високого тиску прискорюють процес утворення квіток і плодів у рослин. Рослини використовують червоно-помаранчеву частину спектру НЛВД-ламп з репродуктивною метою, що дозволяє отримувати більш високі врожаї трав, овочів, фруктів або квітів. Інколи рослини зорово, через особливості колірного відтінку ламп, виглядають блідими і нездоровими.

Натрієві лампи високого тиску мають тривалий час служби й у шість разів більшу світловіддачу на 1 Вт електроенергії, ніж звична лампа розжарювання. Зважаючи на високу ефективність натрієвих ламп, їх використовують як додаткову підсвітку в теплицях, де необхідну їм частину синього спектру рослини отримують з природного освітлення. Але у високих широтах, де період нестачі сонячного світла дуже тривалий, НЛВТ повинні поєднуватися з іншими джерелами світла для правильного росту. НЛВТ-освітлення може приваблювати комах чи інших шкідників, що може становити загрозу для ростучих рослин. Натрієві лампи високого тиску випромінюють багато тепла, що може викликати витягування стебел, хоч у разі належного контролю температури повітря ця проблема не так актуальна.

Поєднання металгалогенових ламп (МГ) і натрієвих (НЛВТ)

У складаній НЛВТ/МГ лампі в одному рефлекторі поєднується металогалогенна колба, з натрієвою колбою високого тиску, до того ж може використовуватися спільний баласт або два індивідуальних баластних пристрої. Комбінація синьої металогалогенової і червоної натрієвої ламп високого тиску, є непоганою за спектральним складом й доцільною у рослинництві, хоча насправді становить середину між двома становищами. Лампи такого типу коштують дорожче, а служать менше. Через невеликий розмір ламп, охоплювана світловою плямою площа, виявляється значно менша тієї, що виходить у разі використанні стандартних ГР-ламп.

Світлодіоди

Останні розробки в світлодіодній галузі дозволили виробляти недорогі, яскраві, придатні для довгої служби джерела фітоосвітлення. Значною перевагою світлодіодних джерел є можливість отримання монохроматичного випромінювання у фітоактивній частині спектру. Привабливість світлодіодів для вирощування рослин в приміщеннях обумовлена багатьма факторами. Серед них: низька електрична потужність, відсутність баласту, низьке тепловиділення, що дозволяє встановлювати світлодіоди впритул до рослин без побоювань пошкодити їх. Також варто зазначити, що використання світлодіодів знижує випаровування, призводячи до подовження проміжків між поливами.

Існує кілька активних ділянок спектру: для хлорофілу і каротиноїдів. Тож у світлодіодному світильнику може поєднуватися декілька кольорів, що перекривають ці фітоактивні ділянки.

Рекомендації щодо доцільного поєднання світлодіодів сильно різняться. Наприклад, у одному з джерел, для якомога більшого росту і здоров'я рослин рекомендується наступна пропорція: «12 червоних світлодіодів з довжиною хвилі 660 нм та 6 помаранчевих світлодіодів з довжиною хвилі 612 нм, і один синій світлодіод з довжиною хвилі 470 нм»..

image
Бузковий відтінок світлодіодного фітоосвітлення

Також є дослідження, у яких на період вегетативного росту радиться надавати перевагу світлодіодам синього кольору (з довжиною хвилі поблизу середини спектру 400—500 нм). Для росту плодів і квітів радять збільшити частку світлодіодів глибоко червоного відтінку (з довжиною хвилі близько 660 нм). Слід відзначити, що точність під час вибору довжини хвилі червоних світлодіодів важливіша, ніж під час вибору світлодіодів синього спектру. Звичайні червоні світлодіоди з довжиною хвилі 630 нм низькопродуктивні. Червоні фітосвітлодіоди мають кармазин, оксамитове світіння. Дослідження показали корисність додаткового підсвічування рослин світлодіодами інфрачервоного й ультрафіолетового спектрів. При змішуванні червоного і синього світла виходить світло пурпурового (рожевого) чи бузкового відтінку. Зелене світло при штучному освітленні рослин може застосовуватися з метою прикрасити теплицю чи для зведення нанівець незручностей для очей від пурпурового світіння фітосвітлодіодів, або ж для полегшення окомірного контролю зелених пагонів і стану ґрунту, оскільки очі людини найкраще розрізняють дрібниці саме в зеленій частині спектру. Фотосинтетична продуктивність зеленого світла украй низька через високий ступень відбиття променів даного спектру хлорофілом.

Потужність світлодіодів, одержуваних за старою технологією, становила соті частки вата, що не дозволяло ефективно замінювати ними ГР-лампи. Сучасні ж удосконалені світлодіоди володіють потужністю, що обчислюється десятками й навіть сотнями ват, що робить їх гідною альтернативою ГР-лампам.

Потужність і продуктивність фітосвітлодіодів продовжує зростати. Світлодіоди попереднього покоління мали потужність 1 Вт. Наразі у фітосвітильниках широко використовуються світлодіоди потужністю 3 Вт і 5 Вт. Промислові підприємства та окремі одержимі цією проблемою виготовляють світильники на світлодіодах потужністю до декількох кіловат.

Світлова ефективність різних джерел світла

Категорія
 		 тип
 		 Світлова віддача (лм/Вт) ККД
На основі горіння Свіча 0,3 0,04 %
газовий пальник 2 0,3 %
Лампа розжарення 5 Вт лампа накалювання (120 В) 5 0.7 %
40 Вт лампа накалювання (120 В) 12.6 1.9 %
100 Вт лампа накалювання (120 В) 16.8 2.5 %
100 Вт лампа накалювання (220 В) 13.8 2.0 %
100 Вт галогенна лампа (220 В) 16.7 2.4 %
2.6 Вт галогенна лампа (5.2 В) 19.2 2.8 %
Кварцова галогенна лампа (12-24 В) 24 3.5 %
Високотемпературна лампа 35 5.1 %
Люмінесцентна лампа 5-24 Вт компактна флюоресцентна 45-60 6.6-8.8 %
T12 лінійна, з магнітним баластом 60 9 %
T8 лінійна, з електронним баластом 80-100 12-15 %
T5 лінійна 70-100 10-15 %
Світлодіод Білий світлодіод 10 — 97 1.5-13 %
Білий органічний світлодіод 102 15 %
Прототип світлодіода до 254 до 35 %
Дугова лампа 30-50 4.4-7.3 %
(Дугові ртутні металогалогенні лампи) 50-55 7.3-8.0 %
Газорозрядна лампа (Натрієва лампа високого тиску) 150 22 %
(Натрієва лампа низького тиску) 183 — 200 27-29 %
65-115 9.5-17 %
1400 Вт Сірчана лампа 100 15 %
Теоретична межа 683,002 100 %

Вимогливість рослин до світла

У кожної рослини особливі вимоги до освітлення для правильного розвитку. Тож джерела штучного світла мусять створювати умови освітлення, до яких пристосована рослина. Що більша рослина, то більше світла їй необхідно. За нестачі світла рослина припиняє ріст, попри усі старання й створення інших достатніх і необхідних умов.

Наприклад, овочеві культури ростуть найкраще за природного денного освітлення, тому для вирощування з підсвіткою їм потрібне постійне інтенсивне джерело світла, таке як люмінесцентна або металогалогенна лампа. Листяні рослини (наприклад, філодендрон) ростуть в умовах постійного затінення, для нормального росту їм не потрібно багато світла, тому буде достатньо звичайних ламп розжарювання.

Рослинам необхідне чергування темних і світлих («фото»-) періодів. З цієї причини освітлення має періодично вмикатися й вимикатися. Оптимальне співвідношення світлих і темних періодів залежить від виду і сорту рослини. Так деякі види воліють довгі дні й короткі ночі, а інші навпаки. До прикладу, баклажан — загалом світлолюбний, але якщо світити на нього понад 14 годин яскравою лампою — може й не зацвісти взагалі.

Освітленість, що вимірюється в люксах (лк), є важливою характеристикою для вирощування рослин у приміщеннях. Освітленість визначає кількість світла, що потрапляє на поверхню. Один люкс чисельно дорівнює одному люмену світла, що приходиться на один квадратний метр площі (лм/м2). Для офісного приміщення достатньо освітленості 400 лк.

Однак освітленість є світловою величиною, тобто характеризує світло відповідно до його здатності викликати зорові відчуття у людини і відповідним чином залежить від спектрального складу світла. Тому освітленість погано підходить для використання під час визначення ефективності систем освітлення у садівництві. Замість цього використовуються інші величини, такі як опромінення (енергетична освітленість), висловлюване у Вт/м2, або фотосинтетично активна радіація (ФАР).

Електро-заохочення росту рослин

Фотоелектрична комірка, як і клітини листа під час фотосинтезу, поглинає фотон світла й перетворює його енергію на електричну. Однак сонячний елемент на відміну від листа рослини виконує завдання перетворення набагато краще. Наприклад, звичайний сонячний елемент перетворює на електричну енергію принаймні 10 % світла, яке на нього потрапило. З іншого боку, в ході фотосинтезу, на енергію перетворюється близько 0,1 % отриманого світла.

Електростимуляція підвищує врожайність. Закладка до ґрунту сталевих дротів збагачує його іонами заліза й призводить до збільшення врожайності, а у разі закладання мідних або алюмінієвих дротів, рослини гинуть під впливом великих доз йонів міді та алюмінію. Мідь має біоцидні властивості.

Див. також

Примітки

  1. Patent US6921182 - Efficient LED lamp for enhancing commercial and home plant growth – Google Patents. Google.com. Процитовано 26 лютого 2013.
  2. Нормированный так, чтобы максимальное значение составляло 100 %.
  3. 1 кандела*4π стерадіан/40 Вт
  4. US patent # 5079473, Waymouth, John F., "Optical light source device", published September 8, 1989, issued January 7, 1992 . col. 2, line 34.
  5. Keefe, T.J. (2007). The Nature of Light. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 5 листопада 2007.
  6. . Архів оригіналу за 21 квітня 1999. Процитовано 17 лютого 2015.
  7. Bulbs: Gluehbirne.ch: Philips Standard Lamps (German)
  8. (PDF). www.osram.de (нім.). Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2007. Процитовано 28 січня 2008. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |7= ()
  9. Osram Miniwatt-Halogen. www.ts-audio.biz. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 28 січня 2008. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |7= ()
  10. Klipstein, Donald L. (1996). The Great Internet Light Bulb Book, Part I. Архів оригіналу за 1 червня 2012. Процитовано 16 квітня 2006.
  11. China energy saving lamp. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 16 квітня 2006.
  12. Federal Energy Management Program. How to buy an energy-efficient fluorescent tube lamp. — U.S. Department of Energy, 2000. — 1 грудня.
  13. Department of the Environment, Water, Heritage and the Arts, Australia. . Архів оригіналу за 24 січня 2007. Процитовано 14 серпня 2008. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |5= ()
  14. Klipstein, Donald L. The Brightest and Most Efficient LEDs and where to get them. Don Klipstein's Web Site. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2008.
  15. Cree launches the new XLamp 7090 XR-E Series Power LED, the first 160-lumen LED!. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 17 лютого 2015.
  16. Cree XM-L;. Архів оригіналу за 3 червня 2012. Процитовано 17 лютого 2015.
  17. Cree Sets New R&D Performance Record with 254 Lumen-Per-Watt Power LED. Cree, Inc. Press Release. 12 квітня 2012. Архів оригіналу за 27 червня 2012. Процитовано 17 лютого 2015.
  18. Technical Information on Lamps (pdf). Optical Building Blocks. (PDF) оригіналу за 27 жовтня 2007. Процитовано 14 жовтня 2007. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |6= () Note that the figure of 150 lm/W given for xenon lamps appears to be a typo. The page contains other useful information.
  19. OSRAM Sylvania Lamp and Ballast Catalog. 2007.
  20. . Архів оригіналу за 9 квітня 2008. Процитовано 17 лютого 2015.
  21. Why is lightning coloured? (gas excitations). Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 17 лютого 2015.
  22. The Metal Halide Advantage. Venture Lighting. 2007. Архів оригіналу за 17 лютого 2012. Процитовано 10 серпня 2008.
  23. Ю.Н. Куценко - Моделирование электрического поля в грунте, созданного системой заряженных металлических штырей.
  24. Ю.Н.Куценко, А.Е.Пиротти, Е.Л.Пиротти - моделирование стационарного электрического поля, взаимодействующего с семенами и корневой системой сельскохозяйственных культур в грунте.
  25. Ксенз Николай Васильевич, Сидорцов Иван Георгиевич, Степанчук Геннадий Владимирович, Белоусов Александр Васильевич - Влияние естественных электрических полей на урожайность сельскохозяйственных культур.
  26. Цицуашвили Виктория Сергеевна, Минкина Татьяна Михайловна, Невидомская Дина Георгиевна, Раджпут Вишну Даял, Манджиева Саглара Сергеевна - Воздействие наночастиц меди на растения и почвенные микроорганизмы (обзор литературы).
  27. Ужас Шемура - экологическая катастрофа на Северном Урале.

Посилання

  • Освітлення // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 5. — 224 с.
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або . (січень 2019)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Shtuchne pidsvichuvannya zokrema fitolampi zastosovuyutsya dlya stvorennya potribnih umov svitlolyubnim posivam abo u razi stvorennya dekorativnih kompozicij iz zaluchennyam roslin Podvijnospektrova kompaktna fluoriscentna lampa dlya pidsvichuvannya roslin Dovzhina blizko 40 sm Dlya viroshuvannya roslin pid shtuchnim osvitlennyam zdebilshogo vikoristovuyut elektrichni dzherela svitla rozrobleni navmisno dlya zaohochennya rostu roslin zavdyaki viprominyuvannyu hvil elektromagnitnogo spektru spriyatlivih dlya fotosintezu Dzherela fitoaktivnogo osvitlennya vikoristovuyutsya za cilkovitoyi vidsutnosti prirodnogo svitla abo jogo nestachi Napriklad u pershij polovini zimi i v pohmuri dni uprodovzh vsogo holodnogo pivrichchya koli trivalosti svitlovogo dnya nedostatno dlya zrostannya roslin shtuchne osvitlennya dozvolyaye zbilshiti trivalist yih svitlovogo oprominennya Shtuchne osvitlennya povinne zabezpechuvati toj spektr elektromagnitnogo viprominyuvannya sho roslini v prirodi otrimuyut vid Soncya abo u razi nemozhlivosti jogo zabezpechennya spektr tih koloriv yaki potrebuye roslina na danomu shabli rozvitku Vulichni umovi stvoryuyutsya ne lishe shlyahom pidboru kolirnoyi temperaturi svitla i jogo spektralnih harakteristik ale j za dopomogoyu zmini yaskravosti svitinnya lamp Zalezhno vid vidu viroshuvanoyi roslini yiyi shablyu rozvitku prorostannya zrostannya cvitinnya chi dozrivannya plodiv a takozh potochnogo fotoperiodu potriben osoblivij spektr svitlova viddacha i kolirna temperatura dzherela svitla ZastosuvannyaDzherela shtuchnogo svitla zastosovuyutsya u sadivnictvi lisovidnovlenni pid chas ozelenennya primishen viroshuvannya posivnogo materialu u virobnictvi yizhi v tomu chisli gidroponiki j viroshuvannya vodorostej Popri te sho bilshist dzherel fitoaktivnogo svitla rozrobleno dlya zastosuvannya u promislovih masshtabah mozhlive yih zastosuvannya i v pobuti Zgidno zakonu obernenih kvadrativ intensivnist svitlovogo viprominyuvannya spadaye oberneno proporcijno do kvadratu vidstani do dzherela svitla Yaksho napriklad vidstan do lampi podvoyiti to intensivnist svitla sho dosyagaye ob yekta zmenshitsya vchetvero Cej zakon sluguye serjoznoyu pereshkodoyu dlya sadivnikiv tozh bagato zusil voni musyat spryamovuvati na polipshennya rozpovsyudzhennya svitla Fermeri vikoristovuyut usilyaki vidbivachi sho dozvolyayut zoserediti svitlo na nevelikij ploshi namagayutsya visadzhuvati sadzhanci yakomoga blizhche odin do odnogo roblyat use dlya togo abi yakomoga znachnisha chastina viprominyuvannya potraplyala na ploshini listkiv a ne rozsiyuvalasya v prostori Dzherelami svitla mozhut sluguvati lampi rozzharennya lyuminescentni lampi LL gazorozryadni lampi GR indukcijni lampi a takozh svitlodiodi Narazi profesionali zdebilshogo vikoristovuyut gazorozryadni i lyuminescentni lampi U primishennyah teplic zazvichaj vstanovlyuyut natriyevi lampi visokogo tisku NLVT abo metalgalogenovi MG lampi ostanni shopravda vse chastishe stali zaminyuvati na lyuminescentni cherez yih vishu produktivnist ta oshadlivist Metalgalogenovi lampi chasom vikoristovuyut na pershomu vegetativnomu shabli rostu roslin oskilki taki lampi viprominyuyut dostatnyu kilkist sinogo svitla sho spriyaye zrostannyu zelenoyi masi na pershih porah rozvitku roslini vodnochas MGL mayut najbilshe viprominyuvannya v okoli zhovtogo koloru Natriyevi lampi visokogo tisku NLVT vikoristovuyutsya na drugomu reproduktivnomu shabli rostu oskilki yih viprominyuvannya maye chervonuvatij vidtinok Chervonij spektr spriyaye cvitinnyu j utvorennyu plodiv Yaksho zh natriyevi lampi vikoristovuvati pid chas vegetativnogo rostu roslini rozvivayutsya j rostut skorishe ale pri comu vidstani mizh mizhvuzlyami u nih bilshi j zagalom roslini viyavlyayutsya vishe Roslina mozhe vityagnutisya a yaksho j ne bude yaskravo virazhenogo vityaguvannya to napriklad vezti rozsadu bude nabagato skladnishe yaksho vona taka rosla Inkoli tip lampi ne minyayut a zastosovuyut uves chas MGL z dodavannyam chervonogo spektru abo NLVT z dodavannyam sinogo spektru Ostannim chasom z yavilisya dzherela fitoaktivnogo osvitlennya na osnovi svitlodiodiv Shlyahom poyednannya diodiv riznih koloriv otrimuyut svitilniki sho goditsya i pid chas vegetaciyi j u reproduktivnij period NASA vzhe provelo uspishni eksperimenti z viroshuvannya yizhi v kosmosi poslugovuyuchis svitlodiodnimi svitilnikami Vikoristovuvani chastini svitlovogo spektruKolirni temperaturi riznih shtuchnih pidsvichuvachiv roslin Prirodne denne svitlo maye visoku kolirnu temperaturu priblizno 5000 5800 S Kolir vidimogo svitla zminyuyetsya zalezhno vid pogodi i VS kuta visoti Soncya a takozh konkretnih kilkostej svitla u lyumenah sho pozhvavlyuye fotosintez Vidstan planeti vid Soncya yaka desho zminyuyetsya zalezhno vid pori roku malo vplivaye na sezonni zmini yakosti i kilkosti svitla i obumovlenu nimi povedinku roslin pid chas cih sezoniv Vis Zemli ne perpendikulyarna do ploshini yiyi orbiti navkolo Soncya U seredini roku Pivnichnij polyus nahilenij u bik Soncya ale pivnichna pivkulya otrimuye majzhe pryami sonyachnih promeni j dovgij den a Pivdenna pivkulya otrimuye kose sonyachne svitlo pid chas korotkogo dnya do togo zh kosi promeni musyat projti bilshij shlyah atmosferoyu persh nizh dosyagnuti poverhni Zemli U inshij polovini roku vse vidbuvayetsya navpaki Kolirna gama vidimogo svitla viprominyuvanogo Soncem majzhe ne zminyuyetsya lishe kilkist bilshe vlitku i vzimku menshe i yakist v cilomu svitla sho dosyagaye poverhni Zemli Indeks peredavannya koloru dozvolyaye porivnyuvati naskilki vpritul svitlo vidpovidaye prirodnomu koloru zvichajnogo sonyachnogo svitla Rizni promizhki rostu roslin vimagayut vidminnih spektriv Pochatkova vegetativna stadiya vimagaye sinogo spektru svitla todi yak piznishe pid chas cvitinnya neobhidnishi promeni z chervono pomaranchevogo spektru Zalezhnist poglinannya svitla vid dovzhini hvili Zdatnist roslin poglinati svitlo zminyuyetsya zalezhno vid biologichnih vidiv i navkolishnogo seredovisha odnak vzagali vimiryuvannya dlya yakosti svitla yak ce vplivaye na roslini v nominalnoyi vartosti abo fotosintetichno aktivnoyi radiaciyi FAR Ce vimiryuye korisnu svitlovu energiyu oderzhuvanu roslinoyu i okremi vimiryuvannya stosuyutsya spektriv sinoyi ta chervonoyi chastini svitlogo spektru vidkidayuchi pri comu chastkovo zeleni ta zhovti dilyanki z yakih roslini zazvichaj ne zdatni otrimati vigodu PPFD chastina sonyachnoyi radiaciyi v mezhah vid 400 do 700 nm yaka vikoristovuyetsya roslinami dlya fotosintezu Cya dilyanka spektru bilsh abo mensh vidpovidaye oblasti vidimogo viprominyuvannya Fotoni iz bilsh korotkoyu dovzhinoyu hvili nesut nadto bagato energiyi tomu mozhut poshkoditi klitini u vipadku sonyachnogo viprominyuvannya voni vidfiltrovuyutsya ozonovim sharom u stratosferi Kvanti iz velikimi dovzhinami hvil nesut nedostatno energiyi i tomu ne vikoristovuyutsya dlya fotosintezu bilshistyu organizmiv Integral dennogo osvitlennya angl Daily Light Integral skor DLI kilkist fotosintetichno aktivnoyi radiaciyi yaku roslina otrimuye protyagom dnya Yavlyaye soboyu funkciyu intensivnosti svitla mittyeve svitlo mkmol m 2 s 1 j chasu dobi Virazhayetsya yak mol svitla na kvadratnij metr u den tobto mol m 2 den 1Dzherela fitosvitlaKeramichna rozryadna metaleva lampa Keramichni metalogalogenni lampi ye porivnyano novim dzherelom ShOR Isnuye dumka sho voni ye dostatno vigidnimi dzherelami svitla dlya rostu roslin dlya ustanovok serednih potuzhnostej Metalo galogenna lampa Metalogalogenni lampi viprominyuyut v sinij chastini spektru j nepogano zaminyuyut umovi vesnyanogo ta litnogo prirodnogo osvitlennya Ale zaraz voni vigotovlyayutsya zokrema u versiyi z cifrovim balastom impulsnim startom i mozhut buti privedeni v bud yakij spektr vid holodnogo bilogo koloru 7000 S do teplogo bilogo 3000 S i navit vazhkogo ultrafioletu 10000 S Metalogalogenni lampi shiroko vikoristovuyutsya v sadivnictvi Lampa rozzharyuvannya Zvichajni lampi rozzharyuvannya viprominyuyut v chervono zhovtij chastini spektru j mayut nizku kolirnu temperaturu priblizno 2700 K Lampi takogo tipu ne zastosovuyutsya yak fitoosvitlyuvalni a tilki dlya pidsvichuvannya roslin u inter yeri Deyaki lampi rozzharyuvannya mayut markuvannya grow lights i pokriti svitlofiltrom sinogo koloru sho zmenshuye kilkist viprominyuvanogo chervonogo svitla Lampi zi svitlofiltrom ne mayut osoblivih perevag oskilki filtr lish zatrimuye chastinu viprominyuvannya v chervonij oblasti spektru Taki fitolampi mayut korotkij strok sluzhbi blizko 750 godin j ukraj nedocilni cherez energetichnu vitratnist Lyuminescentna lampa Kolirna temperatura suchasnih lyuminescentnih lampi mozhe kolivatisya v shirokih mezhah vid 2700 K do 7800 K Standartni lyuminescentni lampi mozhna zastosovuvati dlya viroshuvannya ovochiv trav chi rozsadi Standartni lampi viroblyayut udvichi bilshe svitlovoyi energiyi na odinicyu elektrichnoyi potuzhnosti anizh lampi rozzharyuvannya j mayut resurs bezperervnoyi roboti poryadku 20000 godin Inkoli yak fitolampi vikoristovuyut mensh docilni ale deshevi lyuminescentni lampi holodnoyi kolirnoyi temperaturi Visokoefektivni lyuminescentni lampi viroblyayut vdvichi bilshe svitlovoyi energiyi nizh standartni lampi Specialna forma svitilnika z duzhe tonkim profilem osoblivo vigidna pid chas vikoristannya u parnikah z obmezhenoyu visotoyu Visokoefektivni lyuminescentni lampi vidayut blizko 5000 Lyuks na 54 Vt potuzhnosti j vipuskayutsya yak z teplim kolirnim vidtinkom 2700 K tak i z holodnim 6500 K Zapas roboti takih lamp stanovit blizko 10000 godin Kompaktni lyuminescentni lampi ce zmensheni kopiyi lyuminescentnih lamp yaki vikoristovuyut yak pid chas viroshuvannya rozsadi yak u budinku tak i u velikih teplicyah Kompaktni lyuminescentni lampi vikoristovuyutsya zi specialnimi reflektorami yaki napravlyayut svitlo na roslini tochno tak samo yak i GR lampi Vipuskayutsya u variantah teplij chervonij 2700 K denne svitlo 5000 K i holodnij sinij 6500 K kolirnih vidtinkah Zapas roboti kompaktnih lyuminescentnih fitolamp stanovit blizko 10000 godin Natriyevi lampi visokogo tisku NLVT Natriyevi lampi visokogo tisku mayut zhovte svichennya 2200 K z duzhe nizkim indeksom peredachi koloru 22 Yak pravilo taki lampi vikoristovuyutsya na piznih abo reproduktivnih stadiyah rostu Yaksho vikoristovuvati fitolampi takogo tipu na rannih stadiyah vegetativnogo rostu roslini rostut trohi shvidshe nizh zazvichaj Zvorotnim bokom cogo procesu ye zanadto visoka i rozloga roslina z dovgimi mizhvuzlyami Ce mozhe prizvesti navit do vityaguvannya a v krashomu vipadku prosto dodast bagato roboti pri perevezenni rozsadi abo zmusit ustanovlyuvati pidpori tosho Natriyevi lampi visokogo tisku priskoryuyut proces utvorennya kvitok i plodiv u roslin Roslini vikoristovuyut chervono pomaranchevu chastinu spektru NLVD lamp z reproduktivnoyu metoyu sho dozvolyaye otrimuvati bilsh visoki vrozhayi trav ovochiv fruktiv abo kvitiv Inkoli roslini zorovo cherez osoblivosti kolirnogo vidtinku lamp viglyadayut blidimi i nezdorovimi Natriyevi lampi visokogo tisku mayut trivalij chas sluzhbi j u shist raziv bilshu svitloviddachu na 1 Vt elektroenergiyi nizh zvichna lampa rozzharyuvannya Zvazhayuchi na visoku efektivnist natriyevih lamp yih vikoristovuyut yak dodatkovu pidsvitku v teplicyah de neobhidnu yim chastinu sinogo spektru roslini otrimuyut z prirodnogo osvitlennya Ale u visokih shirotah de period nestachi sonyachnogo svitla duzhe trivalij NLVT povinni poyednuvatisya z inshimi dzherelami svitla dlya pravilnogo rostu NLVT osvitlennya mozhe privablyuvati komah chi inshih shkidnikiv sho mozhe stanoviti zagrozu dlya rostuchih roslin Natriyevi lampi visokogo tisku viprominyuyut bagato tepla sho mozhe viklikati vityaguvannya stebel hoch u razi nalezhnogo kontrolyu temperaturi povitrya cya problema ne tak aktualna Poyednannya metalgalogenovih lamp MG i natriyevih NLVT U skladanij NLVT MG lampi v odnomu reflektori poyednuyetsya metalogalogenna kolba z natriyevoyu kolboyu visokogo tisku do togo zh mozhe vikoristovuvatisya spilnij balast abo dva individualnih balastnih pristroyi Kombinaciya sinoyi metalogalogenovoyi i chervonoyi natriyevoyi lamp visokogo tisku ye nepoganoyu za spektralnim skladom j docilnoyu u roslinnictvi hocha naspravdi stanovit seredinu mizh dvoma stanovishami Lampi takogo tipu koshtuyut dorozhche a sluzhat menshe Cherez nevelikij rozmir lamp ohoplyuvana svitlovoyu plyamoyu plosha viyavlyayetsya znachno mensha tiyeyi sho vihodit u razi vikoristanni standartnih GR lamp Svitlodiodi Ostanni rozrobki v svitlodiodnij galuzi dozvolili viroblyati nedorogi yaskravi pridatni dlya dovgoyi sluzhbi dzherela fitoosvitlennya Znachnoyu perevagoyu svitlodiodnih dzherel ye mozhlivist otrimannya monohromatichnogo viprominyuvannya u fitoaktivnij chastini spektru Privablivist svitlodiodiv dlya viroshuvannya roslin v primishennyah obumovlena bagatma faktorami Sered nih nizka elektrichna potuzhnist vidsutnist balastu nizke teplovidilennya sho dozvolyaye vstanovlyuvati svitlodiodi vpritul do roslin bez poboyuvan poshkoditi yih Takozh varto zaznachiti sho vikoristannya svitlodiodiv znizhuye viparovuvannya prizvodyachi do podovzhennya promizhkiv mizh polivami Isnuye kilka aktivnih dilyanok spektru dlya hlorofilu i karotinoyidiv Tozh u svitlodiodnomu svitilniku mozhe poyednuvatisya dekilka koloriv sho perekrivayut ci fitoaktivni dilyanki Rekomendaciyi shodo docilnogo poyednannya svitlodiodiv silno riznyatsya Napriklad u odnomu z dzherel dlya yakomoga bilshogo rostu i zdorov ya roslin rekomenduyetsya nastupna proporciya 12 chervonih svitlodiodiv z dovzhinoyu hvili 660 nm ta 6 pomaranchevih svitlodiodiv z dovzhinoyu hvili 612 nm i odin sinij svitlodiod z dovzhinoyu hvili 470 nm Buzkovij vidtinok svitlodiodnogo fitoosvitlennya Takozh ye doslidzhennya u yakih na period vegetativnogo rostu raditsya nadavati perevagu svitlodiodam sinogo koloru z dovzhinoyu hvili poblizu seredini spektru 400 500 nm Dlya rostu plodiv i kvitiv radyat zbilshiti chastku svitlodiodiv gliboko chervonogo vidtinku z dovzhinoyu hvili blizko 660 nm Slid vidznachiti sho tochnist pid chas viboru dovzhini hvili chervonih svitlodiodiv vazhlivisha nizh pid chas viboru svitlodiodiv sinogo spektru Zvichajni chervoni svitlodiodi z dovzhinoyu hvili 630 nm nizkoproduktivni Chervoni fitosvitlodiodi mayut karmazin oksamitove svitinnya Doslidzhennya pokazali korisnist dodatkovogo pidsvichuvannya roslin svitlodiodami infrachervonogo j ultrafioletovogo spektriv Pri zmishuvanni chervonogo i sinogo svitla vihodit svitlo purpurovogo rozhevogo chi buzkovogo vidtinku Zelene svitlo pri shtuchnomu osvitlenni roslin mozhe zastosovuvatisya z metoyu prikrasiti teplicyu chi dlya zvedennya nanivec nezruchnostej dlya ochej vid purpurovogo svitinnya fitosvitlodiodiv abo zh dlya polegshennya okomirnogo kontrolyu zelenih pagoniv i stanu gruntu oskilki ochi lyudini najkrashe rozriznyayut dribnici same v zelenij chastini spektru Fotosintetichna produktivnist zelenogo svitla ukraj nizka cherez visokij stupen vidbittya promeniv danogo spektru hlorofilom Potuzhnist svitlodiodiv oderzhuvanih za staroyu tehnologiyeyu stanovila soti chastki vata sho ne dozvolyalo efektivno zaminyuvati nimi GR lampi Suchasni zh udoskonaleni svitlodiodi volodiyut potuzhnistyu sho obchislyuyetsya desyatkami j navit sotnyami vat sho robit yih gidnoyu alternativoyu GR lampam Potuzhnist i produktivnist fitosvitlodiodiv prodovzhuye zrostati Svitlodiodi poperednogo pokolinnya mali potuzhnist 1 Vt Narazi u fitosvitilnikah shiroko vikoristovuyutsya svitlodiodi potuzhnistyu 3 Vt i 5 Vt Promislovi pidpriyemstva ta okremi oderzhimi ciyeyu problemoyu vigotovlyayut svitilniki na svitlodiodah potuzhnistyu do dekilkoh kilovat Svitlova efektivnist riznih dzherel svitlaKategoriya tip Svitlova viddacha lm Vt KKD Na osnovi gorinnya Svicha 0 3 0 04 gazovij palnik 2 0 3 Lampa rozzharennya 5 Vt lampa nakalyuvannya 120 V 5 0 7 40 Vt lampa nakalyuvannya 120 V 12 6 1 9 100 Vt lampa nakalyuvannya 120 V 16 8 2 5 100 Vt lampa nakalyuvannya 220 V 13 8 2 0 100 Vt galogenna lampa 220 V 16 7 2 4 2 6 Vt galogenna lampa 5 2 V 19 2 2 8 Kvarcova galogenna lampa 12 24 V 24 3 5 Visokotemperaturna lampa 35 5 1 Lyuminescentna lampa 5 24 Vt kompaktna flyuorescentna 45 60 6 6 8 8 T12 linijna z magnitnim balastom 60 9 T8 linijna z elektronnim balastom 80 100 12 15 T5 linijna 70 100 10 15 Svitlodiod Bilij svitlodiod 10 97 1 5 13 Bilij organichnij svitlodiod 102 dzherelo ne vkazane 4224 dni 15 Prototip svitlodioda do 254 do 35 Dugova lampa 30 50 4 4 7 3 Dugovi rtutni metalogalogenni lampi 50 55 7 3 8 0 Gazorozryadna lampa Natriyeva lampa visokogo tisku 150 22 Natriyeva lampa nizkogo tisku 183 200 27 29 65 115 9 5 17 1400 Vt Sirchana lampa 100 15 Teoretichna mezha 683 002 100 Vimoglivist roslin do svitlaU kozhnoyi roslini osoblivi vimogi do osvitlennya dlya pravilnogo rozvitku Tozh dzherela shtuchnogo svitla musyat stvoryuvati umovi osvitlennya do yakih pristosovana roslina Sho bilsha roslina to bilshe svitla yij neobhidno Za nestachi svitla roslina pripinyaye rist popri usi starannya j stvorennya inshih dostatnih i neobhidnih umov Napriklad ovochevi kulturi rostut najkrashe za prirodnogo dennogo osvitlennya tomu dlya viroshuvannya z pidsvitkoyu yim potribne postijne intensivne dzherelo svitla take yak lyuminescentna abo metalogalogenna lampa Listyani roslini napriklad filodendron rostut v umovah postijnogo zatinennya dlya normalnogo rostu yim ne potribno bagato svitla tomu bude dostatno zvichajnih lamp rozzharyuvannya Roslinam neobhidne cherguvannya temnih i svitlih foto periodiv Z ciyeyi prichini osvitlennya maye periodichno vmikatisya j vimikatisya Optimalne spivvidnoshennya svitlih i temnih periodiv zalezhit vid vidu i sortu roslini Tak deyaki vidi voliyut dovgi dni j korotki nochi a inshi navpaki Do prikladu baklazhan zagalom svitlolyubnij ale yaksho svititi na nogo ponad 14 godin yaskravoyu lampoyu mozhe j ne zacvisti vzagali Osvitlenist sho vimiryuyetsya v lyuksah lk ye vazhlivoyu harakteristikoyu dlya viroshuvannya roslin u primishennyah Osvitlenist viznachaye kilkist svitla sho potraplyaye na poverhnyu Odin lyuks chiselno dorivnyuye odnomu lyumenu svitla sho prihoditsya na odin kvadratnij metr ploshi lm m2 Dlya ofisnogo primishennya dostatno osvitlenosti 400 lk Odnak osvitlenist ye svitlovoyu velichinoyu tobto harakterizuye svitlo vidpovidno do jogo zdatnosti viklikati zorovi vidchuttya u lyudini i vidpovidnim chinom zalezhit vid spektralnogo skladu svitla Tomu osvitlenist pogano pidhodit dlya vikoristannya pid chas viznachennya efektivnosti sistem osvitlennya u sadivnictvi Zamist cogo vikoristovuyutsya inshi velichini taki yak oprominennya energetichna osvitlenist vislovlyuvane u Vt m2 abo fotosintetichno aktivna radiaciya FAR Elektro zaohochennya rostu roslinFotoelektrichna komirka yak i klitini lista pid chas fotosintezu poglinaye foton svitla j peretvoryuye jogo energiyu na elektrichnu Odnak sonyachnij element na vidminu vid lista roslini vikonuye zavdannya peretvorennya nabagato krashe Napriklad zvichajnij sonyachnij element peretvoryuye na elektrichnu energiyu prinajmni 10 svitla yake na nogo potrapilo Z inshogo boku v hodi fotosintezu na energiyu peretvoryuyetsya blizko 0 1 otrimanogo svitla Elektrostimulyaciya pidvishuye vrozhajnist Zakladka do gruntu stalevih drotiv zbagachuye jogo ionami zaliza j prizvodit do zbilshennya vrozhajnosti a u razi zakladannya midnih abo alyuminiyevih drotiv roslini ginut pid vplivom velikih doz joniv midi ta alyuminiyu Mid maye biocidni vlastivosti Div takozhKolirna temperatura Zakon viprominyuvannya Planka Emisijnij spektr Dovzhina hvili Lyuminofor Spektr poglinannya HlorofilPrimitkiPatent US6921182 Efficient LED lamp for enhancing commercial and home plant growth Google Patents Google com Procitovano 26 lyutogo 2013 Normirovannyj tak chtoby maksimalnoe znachenie sostavlyalo 100 1 kandela 4p steradian 40 Vt US patent 5079473 Waymouth John F Optical light source device published September 8 1989 issued January 7 1992 col 2 line 34 Keefe T J 2007 The Nature of Light Arhiv originalu za 1 chervnya 2012 Procitovano 5 listopada 2007 Arhiv originalu za 21 kvitnya 1999 Procitovano 17 lyutogo 2015 Bulbs Gluehbirne ch Philips Standard Lamps German PDF www osram de nim Arhiv originalu PDF za 7 listopada 2007 Procitovano 28 sichnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 7 dovidka Osram Miniwatt Halogen www ts audio biz Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 28 sichnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 7 dovidka Klipstein Donald L 1996 The Great Internet Light Bulb Book Part I Arhiv originalu za 1 chervnya 2012 Procitovano 16 kvitnya 2006 China energy saving lamp Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 16 kvitnya 2006 Federal Energy Management Program How to buy an energy efficient fluorescent tube lamp U S Department of Energy 2000 1 grudnya Department of the Environment Water Heritage and the Arts Australia Arhiv originalu za 24 sichnya 2007 Procitovano 14 serpnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 5 dovidka Klipstein Donald L The Brightest and Most Efficient LEDs and where to get them Don Klipstein s Web Site Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 15 sichnya 2008 Cree launches the new XLamp 7090 XR E Series Power LED the first 160 lumen LED Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 17 lyutogo 2015 Cree XM L Arhiv originalu za 3 chervnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2015 Cree Sets New R amp D Performance Record with 254 Lumen Per Watt Power LED Cree Inc Press Release 12 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 27 chervnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2015 Technical Information on Lamps pdf Optical Building Blocks PDF originalu za 27 zhovtnya 2007 Procitovano 14 zhovtnya 2007 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr 6 dovidka Note that the figure of 150 lm W given for xenon lamps appears to be a typo The page contains other useful information OSRAM Sylvania Lamp and Ballast Catalog 2007 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2008 Procitovano 17 lyutogo 2015 Why is lightning coloured gas excitations Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 17 lyutogo 2015 The Metal Halide Advantage Venture Lighting 2007 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2012 Procitovano 10 serpnya 2008 Yu N Kucenko Modelirovanie elektricheskogo polya v grunte sozdannogo sistemoj zaryazhennyh metallicheskih shtyrej Yu N Kucenko A E Pirotti E L Pirotti modelirovanie stacionarnogo elektricheskogo polya vzaimodejstvuyushego s semenami i kornevoj sistemoj selskohozyajstvennyh kultur v grunte Ksenz Nikolaj Vasilevich Sidorcov Ivan Georgievich Stepanchuk Gennadij Vladimirovich Belousov Aleksandr Vasilevich Vliyanie estestvennyh elektricheskih polej na urozhajnost selskohozyajstvennyh kultur Cicuashvili Viktoriya Sergeevna Minkina Tatyana Mihajlovna Nevidomskaya Dina Georgievna Radzhput Vishnu Dayal Mandzhieva Saglara Sergeevna Vozdejstvie nanochastic medi na rasteniya i pochvennye mikroorganizmy obzor literatury Uzhas Shemura ekologicheskaya katastrofa na Severnom Urale PosilannyaOsvitlennya Enciklopediya roslin sadovih ta kimnatnih dovidkove vidannya uklad S V Anufriyeva Doneck Gloriya Trejd 2013 S 5 224 s Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2019

Дата публікації:
Топ