Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ювелі рна промисло вість галузь легкої промисловості що продукує ювелірні вироби засобами обробки коштовного каміння так

Ювелірна промисловість

Ювелірна промисловість

Ювелі́рна промисло́вість — галузь легкої промисловості, що продукує ювелірні вироби засобами обробки коштовного каміння, також виробляє прикраси з золота, срібла, платини та інших коштовних металів.

Загальна характеристика

Історія

На території України ювелірне виробництво відоме з давніх часів, про що свідчать археологічні розкопки, що виявили різноманітність цього виробництва в різних осередках, зокрема на Київщині, Південній і Західній Україні.

Виявлено кілька майстерень ювелірів: майстерня 5-6 ст. н. е. біля с. Бернашівки Могилів-Подільського району Вінницької області [1] [ 22 лютого 2006 у Wayback Machine.], майстерня у с. Крилос. Івано-Франківської області.

У 10—12 ст. ювелірне виробництво було вже широко розвинене у більших містах України; наприклад, у Вишгороді, під Києвом, знайдено майстерню карбувальника з різними інструментами: маленькими молоточками, зубильцями тощо. Подібні знахідки зустрічаються і в інших місцях: в околицях Галича, Львова, на Чернігівщині тощо. У Київській державі зокрема поширені були високоякісні золоті вироби з перегородчатою емаллю, які українські купці продавали також за кордоном.

З татарським лихоліттям виробництво ювелірних виробів дещо занепало, згодом почало відроджуватись у зв'язку з розвитком цехів. Важливими осередками ювелірних виробів були більші міста, зокрема Київ і Львів. Наприклад, у Львові перші згадки про припадають на кінець 14 ст.; львівські золотарі в середині 16 ст. входили до одного цеху з та . З початку 17 ст. створився окремий золотарський цех, а наприкінці 18 ст. було вже 2 цехи, християнського і юдейського віровизнання. Крім українців, поляків і євреїв, ювелірами були також вірмени та німці. Щоб не допустити до фальшування золотих і срібних виробів, цехи зобов'язували золотарів ставити знаки, так звані «ґмерки», на своїх виробах. Українські ювелірні вироби вивозилися і за кордон; найповажнішим конкурентом у цій ділянці був Краків, де ювелірне виробництво було також широко розвинене.

У 19 ст. постали для виготовлення ювелірних виробів, але в Україні ще і надалі переважали дрібні форми виробництва. Після приходу більшовицької влади дрібне виробництво та ремісництво поступово було ліквідовано. Першу велику фабрику ювелірного виробництва створено 1925 в Києві, згодом збудовано більші заводи також у Харкові й Одесі. 1944 створено велику фабрику ювелірного виробництва у Львові.

З 1966 всі заводи ювелірної промисловості належали до державного об'єднання . За повоєнних років було значно вдосконалено технологію виробництва, механізовано нагрівання печей з захисною атмосферою і широко застосовано електрохімічне полірування. З 24 заводів в СРСР в Україні були розташовані чотири: у Києві, Львові, Харкові, Одесі. Переважно виробляли ювелірні вироби з дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння, бурштину, золота та срібла, а також сувеніри та тому подібне. На території України родовища коштовного і кольорового каміння виявлено вже за радянської влади; вони зосереджені в межах Українського кристалічного масиву. У Житомирській, Вінницькій та Хмельницькій областях є родовища топазів, гірських кришталів, а також моріон, опали, гранати, іризуючі лабрадори, бурштин та інше. Нові родовища відкрито також у Карпатах, на Закарпатті, в Донбасі і на Приозів'ї. Деяку частину сировини українська ювелірна промисловість діставала з інших частин СССР, використовуючи також виробництво штучного каміння.

Ювелірна промисловість України. Станом на кінець XX ст. (1997 р.) Україні функціонувало ряд великих алмазопереробних підприємств, які виробляли 97 % ювелірних виробів з дорогоцінних металів, 99 % діамантів та інструментів з технічних алмазів. Зокрема Ю.п. України була представлена київським з-дом «Українські ювеліри», Львівським, Одеським, Вінницьким з-дами. Ювелірні заводи України об'єднані в державну господарську асоціацію «Діамант». Виробничі потужності Ю.п. України — до 12 т золота на рік. В 1996 р. перероблено 1 т. золота. Крім того, на Південному машинобудівному заводі утворився окремий завод з перероблювання золота та срібла. У 1997—1998 рр. на Придніпровському хім. з-ді створено потужності з перероблювання брухту та відходів платини та металів платинової групи; в об'єднанні «Свема» (м. Шостка) створені потужності з переробки відходів кінофоторентгеноматеріалів в азотнокисле срібло. В 1996 р. цими підприємствами та декількома малими фірмами за ліцензією Мінфіну вироблено 119 кг золота, 730 кг платини і бл. 13 т срібла. Контроль обігу дорогоцінних металів та каменів в Україні здійснює Головне управління дорогоцінних металів та каменів, утворене в 1992 р і входить до складу Міністерства фінансів.

Сучасна ювелірна промисловість

Станом на 2012 р. українська ювелірна галузь була представлена бл. 7500 суб'єктами господарювання, понад 99 % — недержавної форми власності. У 2000—2008 роках галузь набирала обертів, досягнувши обсягів виробництва ювелірних виробів понад 100 т на рік. У 2008—2012 рр. спостерігався спад обсягів ювелірного виробництва, падіння попиту на ювелірні вироби. 2014 на ювелірному виробництві, розташованому на ПАТ «Хартрон» (Харків) спалахнула пожежа, унаслідок якої 8 людей загинули.

Див. також

Інтернет-ресурси

  • .
  • Інформаційний портал «Союзу ювелірів України». 2012 р. [ 1 листопада 2013 у Wayback Machine.]

Література


image Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (грудень 2012)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yuveli rna promislo vist galuz legkoyi promislovosti sho produkuye yuvelirni virobi zasobami obrobki koshtovnogo kaminnya takozh viroblyaye prikrasi z zolota sribla platini ta inshih koshtovnih metaliv Zagalna harakteristikaIstoriya Na teritoriyi Ukrayini yuvelirne virobnictvo vidome z davnih chasiv pro sho svidchat arheologichni rozkopki sho viyavili riznomanitnist cogo virobnictva v riznih oseredkah zokrema na Kiyivshini Pivdennij i Zahidnij Ukrayini Viyavleno kilka majsteren yuveliriv majsternya 5 6 st n e bilya s Bernashivki Mogiliv Podilskogo rajonu Vinnickoyi oblasti 1 22 lyutogo 2006 u Wayback Machine majsternya u s Krilos Ivano Frankivskoyi oblasti U 10 12 st yuvelirne virobnictvo bulo vzhe shiroko rozvinene u bilshih mistah Ukrayini napriklad u Vishgorodi pid Kiyevom znajdeno majsternyu karbuvalnika z riznimi instrumentami malenkimi molotochkami zubilcyami tosho Podibni znahidki zustrichayutsya i v inshih miscyah v okolicyah Galicha Lvova na Chernigivshini tosho U Kiyivskij derzhavi zokrema poshireni buli visokoyakisni zoloti virobi z peregorodchatoyu emallyu yaki ukrayinski kupci prodavali takozh za kordonom Z tatarskim liholittyam virobnictvo yuvelirnih virobiv desho zanepalo zgodom pochalo vidrodzhuvatis u zv yazku z rozvitkom cehiv Vazhlivimi oseredkami yuvelirnih virobiv buli bilshi mista zokrema Kiyiv i Lviv Napriklad u Lvovi pershi zgadki pro pripadayut na kinec 14 st lvivski zolotari v seredini 16 st vhodili do odnogo cehu z ta Z pochatku 17 st stvorivsya okremij zolotarskij ceh a naprikinci 18 st bulo vzhe 2 cehi hristiyanskogo i yudejskogo viroviznannya Krim ukrayinciv polyakiv i yevreyiv yuvelirami buli takozh virmeni ta nimci Shob ne dopustiti do falshuvannya zolotih i sribnih virobiv cehi zobov yazuvali zolotariv staviti znaki tak zvani gmerki na svoyih virobah Ukrayinski yuvelirni virobi vivozilisya i za kordon najpovazhnishim konkurentom u cij dilyanci buv Krakiv de yuvelirne virobnictvo bulo takozh shiroko rozvinene U 19 st postali dlya vigotovlennya yuvelirnih virobiv ale v Ukrayini she i nadali perevazhali dribni formi virobnictva Pislya prihodu bilshovickoyi vladi dribne virobnictvo ta remisnictvo postupovo bulo likvidovano Pershu veliku fabriku yuvelirnogo virobnictva stvoreno 1925 v Kiyevi zgodom zbudovano bilshi zavodi takozh u Harkovi j Odesi 1944 stvoreno veliku fabriku yuvelirnogo virobnictva u Lvovi Z 1966 vsi zavodi yuvelirnoyi promislovosti nalezhali do derzhavnogo ob yednannya Za povoyennih rokiv bulo znachno vdoskonaleno tehnologiyu virobnictva mehanizovano nagrivannya pechej z zahisnoyu atmosferoyu i shiroko zastosovano elektrohimichne poliruvannya Z 24 zavodiv v SRSR v Ukrayini buli roztashovani chotiri u Kiyevi Lvovi Harkovi Odesi Perevazhno viroblyali yuvelirni virobi z dorogocinnogo i napivdorogocinnogo kaminnya burshtinu zolota ta sribla a takozh suveniri ta tomu podibne Na teritoriyi Ukrayini rodovisha koshtovnogo i kolorovogo kaminnya viyavleno vzhe za radyanskoyi vladi voni zoseredzheni v mezhah Ukrayinskogo kristalichnogo masivu U Zhitomirskij Vinnickij ta Hmelnickij oblastyah ye rodovisha topaziv girskih krishtaliv a takozh morion opali granati irizuyuchi labradori burshtin ta inshe Novi rodovisha vidkrito takozh u Karpatah na Zakarpatti v Donbasi i na Prioziv yi Deyaku chastinu sirovini ukrayinska yuvelirna promislovist distavala z inshih chastin SSSR vikoristovuyuchi takozh virobnictvo shtuchnogo kaminnya Yuvelirna promislovist Ukrayini Stanom na kinec XX st 1997 r Ukrayini funkcionuvalo ryad velikih almazopererobnih pidpriyemstv yaki viroblyali 97 yuvelirnih virobiv z dorogocinnih metaliv 99 diamantiv ta instrumentiv z tehnichnih almaziv Zokrema Yu p Ukrayini bula predstavlena kiyivskim z dom Ukrayinski yuveliri Lvivskim Odeskim Vinnickim z dami Yuvelirni zavodi Ukrayini ob yednani v derzhavnu gospodarsku asociaciyu Diamant Virobnichi potuzhnosti Yu p Ukrayini do 12 t zolota na rik V 1996 r pererobleno 1 t zolota Krim togo na Pivdennomu mashinobudivnomu zavodi utvorivsya okremij zavod z pereroblyuvannya zolota ta sribla U 1997 1998 rr na Pridniprovskomu him z di stvoreno potuzhnosti z pereroblyuvannya bruhtu ta vidhodiv platini ta metaliv platinovoyi grupi v ob yednanni Svema m Shostka stvoreni potuzhnosti z pererobki vidhodiv kinofotorentgenomaterialiv v azotnokisle sriblo V 1996 r cimi pidpriyemstvami ta dekilkoma malimi firmami za licenziyeyu Minfinu virobleno 119 kg zolota 730 kg platini i bl 13 t sribla Kontrol obigu dorogocinnih metaliv ta kameniv v Ukrayini zdijsnyuye Golovne upravlinnya dorogocinnih metaliv ta kameniv utvorene v 1992 r i vhodit do skladu Ministerstva finansiv Suchasna yuvelirna promislovist Stanom na 2012 r ukrayinska yuvelirna galuz bula predstavlena bl 7500 sub yektami gospodaryuvannya ponad 99 nederzhavnoyi formi vlasnosti U 2000 2008 rokah galuz nabirala obertiv dosyagnuvshi obsyagiv virobnictva yuvelirnih virobiv ponad 100 t na rik U 2008 2012 rr sposterigavsya spad obsyagiv yuvelirnogo virobnictva padinnya popitu na yuvelirni virobi 2014 na yuvelirnomu virobnictvi roztashovanomu na PAT Hartron Harkiv spalahnula pozhezha unaslidok yakoyi 8 lyudej zaginuli Div takozhIstoriya yuvelirnoyi spravi v Ukrayini Kiyivskij yuvelirnij zavod Edem DP Svitova yuvelirna promislovistInternet resursi Informacijnij portal Soyuzu yuveliriv Ukrayini 2012 r 1 listopada 2013 u Wayback Machine LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ekonomichnij chasopis 11 12 1997 Rybakov B Remeslo drevnej Rusi M 1948 Bezpalyj L Yuvelirnye izdeliya M 1950 Kiz Ya Promislovist Lvova u period feodalizmu XIII XIX st L 1968 Utkin P Russkie yuvelirnye ukrasheniya M 1970 Asyeyev Yu Dzherela mistectva Kiyivskoyi Rusi K 1980 Zholtovskij P Hudozhnye zhittya na Ukrayini v XVIII st K 1983 Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Josip Marshak vidkriv na Podoli neveliku yuvelirnu majsternyu persha fabrika yuvelirnih virobiv 20 travnya 2020 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin gruden 2012

Дата публікації:
Топ