Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
 Ця стаття є частиною серії Історія Бразилії |
| До відкриття європейцями |
| Колоніальна Бразилія |
| Бразильська імперія |
| Стара республіка |
| Ера Варгаса |
| Бразилія |
Заселення території
Археологічні знахідки у Серра-ді-Каптіва (порт. Serra de Capivara, штат Піауї) вказують на можливе прибуття людей близько 50 тисячоліття до н. е., але свідоцтво все ще викликає сумнів у деяких дослідників. Ці свідоцтва вказують або на переправу через Берингову протоку набагато раніше, ніж до того вважалося, або, що більш ймовірно, на морський маршрут досягнення Америки.
На північному сході Бразилії біля Сан-Ріймунду-Нонату на території 40000 км² знайдений цілий ряд пам'ятників доісторичного мистецтва, як кольорові малюнки, так і контурні зображення. Кольорові малюнки знайдені біля підніжжя вертикальних прибережних скель і в печерах на схилах долин. Висічені контурні зображення знаходять на окремих скелях біля входів до печер. Деякі малюнки складаються більш ніж з тисячі зображень, але більшість включають від 10 до 100 фігур. Це здебільш антропоморфні зображення. Люди представлені на ходу, деякі фігури компонують дуже динамічні композиції, хоч їх важко інтерпретувати.
Археологічні розкопки встановили приблизну хронологію розселення на цій території і розвитку стародавнього мистецтва. Найстародавнішій період — Педра Фурада (Pedra Furada) поділяється на чотири послідовні фази. Появу мистецтва звичайно відносять до періоду Педра Фурада I (близько 46 000 року до н. е.), в археологічних шарах цього періоду вже знайдені фрагменти скель з кольоровими мітками. Висічені контурні зображення з'являються тільки на кінцевій стадії (Педра Фуада IV, близько 15000 року до н. е.).
Значна міграція з Азії відбувається близько 14-10 тисячоліття до н. е., хоча точні дати знову не відомі. Переселенці, що пройшли через Берингову протоку, досягають Америки, ймовірно змішуючись з місцевим населенням. Перші залишки людиноподібної істоти у Бразилії відносяться до 11 тисячоліття до н. е., до якого відносять відому «людину Лагоа-Санта» (homem de Lagoa Santa), знайдену у селищі Лапа-Вермелья (Lapa Vermelha, район Лагоа-Санта, штат Мінас-Жерайс) (по іншим даним її вік дещо більший, до 20 тис. років).
Багато дослідників вважають, що будова тіла цієї людини не відповідає монголоїдним рисам переселенців з Азії, а тому вона належить до першої хвилі переселенців. Найближчими нащадками цієї групи вважаються індіанці Вогняної Землі. Слід зазначити, що наявність цієї першої хвилі переселенців все ще викликає сумнів у деяких дослідників.
Майже всі археологічні свідоцтва що дійшли до нас належать до періоду після 6000 р. до н. е., вже після азійської хвилі міграції. Бразильські індіанці, на відміну від індіанців Месоамерики і західних Анд, не мали письменності і не створювали кам'яних пам'ятників, а вологий клімат і кислий ґрунт знищили майже всі матеріальні сліди їх культури, зокрема деревину і кістки. Тому, майже все що відоме про історію цієї території до 1500 року, відоме з аналізу невеликих археологічних артефактів, таких як, наприклад кераміка і кам'яні наконечники стріл.
Бразилія після хвилі переселенців з Азії
Найпомітніші залишки доколумбівських суспільств — великі насипи му́шель (sambaquís), знайдені в деяких прибережних місцях, які були безперервно населені понад 5000 років, і значні бри́ли «чорної землі» (terra preta) в декількох місцях Амазонії, які вважаються стародавніми купами сміття. Недавні розкопки таких бри́л у середній і верхній течії Амазонки відкрили залишки деяких дуже великих поселень, які містили десятки тисяч домів, та вказують на складний соціальний і економічний склад суспільства.
Хоча деякі автори вказують на можливі контакти представників Старого Світу з територією Бразилії до 1500 року, більшість істориків вважають ці гіпотези недоведеними або навіть конспіративними теоріями.
Суспільство на час прибуття європейців
Інструменти
Найдавніші бразильські народи використовували кістки, кам'яні інструменти та зброю, подібні до тих, що були знайдені на всій території Америки. З часом вони були замінені полірованими кам'яними інструментами.
Списи та луки використовувалися для полювання, риболо́влі та військових дій. Рибу ловили також за допомогою кістяних рибальських гачків, сіток та отрути.
Кераміка
Кераміка з'явилася дуже давно, найдавніші керамічні вироби в Америці знайдені саме в Амазонії, що може вказувати на виникнення в цьому місці та культурне розповсюдження з півдня на північ, на протилежність до загалом очікуваної тенденції. Бразильські гончарі використовували складні матеріали (наприклад, мікроскопічні кварцові голки, одержані від певних прісноводих губок), виробляючи прекрасні ужиткові та церемоніальні посу́дини, із заплутаною різьбле́ною та фарбованою декорацією. Проте їм не були відомі гончарне коло та склоподібна поли́ва.
Еволюція стилів кераміки в різних місцях указує складні процеси внутрішньої міграції і заміни народів. Зокрема, здається, що індіанці тупі-гуарані — які до 1500 були головною етнічною групою на схід від Анд — виникли як невелике плем'я в Амазонії, і мігрували до своєї нової території — від Центральної Бразилії до Парагваю — можливо в першому тисячолітті н. е.
Економіка
Здається, перші індіанські народи Бразилії існували завдяки полюванню, риболо́влі та збиранню плодів. У деяких місцях вони розвили технологію сільського господарства. Деякі харчі (наприклад, кукурудза) були завезені з розвиненішої цивілізації Західних Анд, тоді як маніока, яка стала головним продуктом харчування для багатьох народів, як вважається, була розвинена тут.
Бразильські індіанці не мали свійських тварин, які могли б використовуватися для транспортування або орання, тому у сільському господарстві використовувалася повністю ручна праця: корчування джунглів, щоб розчистити ділянку, спалювання деревини для отримання мінеральних добрив, сі́янка і збирання врожаю. Звичайно висаджували дві або три культури. Поля часто покидали і через деякий час знову відновлювали.
Бразильські індіанці виробляли алкогольний напій , з кукурудзи або маніоки — традиція яку вони ймовірно завезли з Анд разом з сільським господарством.
Посилання
- The Lost World : Prehistoric Brazil — Хронологія доістороичної Бразилії (англійською мовою)
- Arte Rupestre na Ilha de Santa Catarina — Опис культури острова Санті-Катаріна (португальською мовою)
- Marajó Island Archaeology and Precolonial History [ 30 серпня 2006 у Wayback Machine.] — Опис культури Маражороара (англійською та португальською мовами)
- — Дані про переше переселення людини до Бразилії та її найдавнішу культуру (англійською мовою)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ye chastinoyu seriyi Istoriya BraziliyiDo vidkrittya yevropejcyamiKolonialna BraziliyaBrazilska imperiyaStara respublikaEra VargasaBraziliyaZaselennya teritoriyiArheologichni znahidki u Serra di Kaptiva port Serra de Capivara shtat Piauyi vkazuyut na mozhlive pributtya lyudej blizko 50 tisyacholittya do n e ale svidoctvo vse she viklikaye sumniv u deyakih doslidnikiv Ci svidoctva vkazuyut abo na perepravu cherez Beringovu protoku nabagato ranishe nizh do togo vvazhalosya abo sho bilsh jmovirno na morskij marshrut dosyagnennya Ameriki Na pivnichnomu shodi Braziliyi bilya San Rijmundu Nonatu na teritoriyi 40000 km znajdenij cilij ryad pam yatnikiv doistorichnogo mistectva yak kolorovi malyunki tak i konturni zobrazhennya Kolorovi malyunki znajdeni bilya pidnizhzhya vertikalnih priberezhnih skel i v pecherah na shilah dolin Visicheni konturni zobrazhennya znahodyat na okremih skelyah bilya vhodiv do pecher Deyaki malyunki skladayutsya bilsh nizh z tisyachi zobrazhen ale bilshist vklyuchayut vid 10 do 100 figur Ce zdebilsh antropomorfni zobrazhennya Lyudi predstavleni na hodu deyaki figuri komponuyut duzhe dinamichni kompoziciyi hoch yih vazhko interpretuvati Arheologichni rozkopki vstanovili pribliznu hronologiyu rozselennya na cij teritoriyi i rozvitku starodavnogo mistectva Najstarodavnishij period Pedra Furada Pedra Furada podilyayetsya na chotiri poslidovni fazi Poyavu mistectva zvichajno vidnosyat do periodu Pedra Furada I blizko 46 000 roku do n e v arheologichnih sharah cogo periodu vzhe znajdeni fragmenti skel z kolorovimi mitkami Visicheni konturni zobrazhennya z yavlyayutsya tilki na kincevij stadiyi Pedra Fuada IV blizko 15000 roku do n e Znachna migraciya z Aziyi vidbuvayetsya blizko 14 10 tisyacholittya do n e hocha tochni dati znovu ne vidomi Pereselenci sho projshli cherez Beringovu protoku dosyagayut Ameriki jmovirno zmishuyuchis z miscevim naselennyam Pershi zalishki lyudinopodibnoyi istoti u Braziliyi vidnosyatsya do 11 tisyacholittya do n e do yakogo vidnosyat vidomu lyudinu Lagoa Santa homem de Lagoa Santa znajdenu u selishi Lapa Vermelya Lapa Vermelha rajon Lagoa Santa shtat Minas Zherajs po inshim danim yiyi vik desho bilshij do 20 tis rokiv Bagato doslidnikiv vvazhayut sho budova tila ciyeyi lyudini ne vidpovidaye mongoloyidnim risam pereselenciv z Aziyi a tomu vona nalezhit do pershoyi hvili pereselenciv Najblizhchimi nashadkami ciyeyi grupi vvazhayutsya indianci Vognyanoyi Zemli Slid zaznachiti sho nayavnist ciyeyi pershoyi hvili pereselenciv vse she viklikaye sumniv u deyakih doslidnikiv Majzhe vsi arheologichni svidoctva sho dijshli do nas nalezhat do periodu pislya 6000 r do n e vzhe pislya azijskoyi hvili migraciyi Brazilski indianci na vidminu vid indianciv Mesoameriki i zahidnih And ne mali pismennosti i ne stvoryuvali kam yanih pam yatnikiv a vologij klimat i kislij grunt znishili majzhe vsi materialni slidi yih kulturi zokrema derevinu i kistki Tomu majzhe vse sho vidome pro istoriyu ciyeyi teritoriyi do 1500 roku vidome z analizu nevelikih arheologichnih artefaktiv takih yak napriklad keramika i kam yani nakonechniki stril Braziliya pislya hvili pereselenciv z AziyiNajpomitnishi zalishki dokolumbivskih suspilstv veliki nasipi mu shel sambaquis znajdeni v deyakih priberezhnih miscyah yaki buli bezperervno naseleni ponad 5000 rokiv i znachni bri li chornoyi zemli terra preta v dekilkoh miscyah Amazoniyi yaki vvazhayutsya starodavnimi kupami smittya Nedavni rozkopki takih bri l u serednij i verhnij techiyi Amazonki vidkrili zalishki deyakih duzhe velikih poselen yaki mistili desyatki tisyach domiv ta vkazuyut na skladnij socialnij i ekonomichnij sklad suspilstva Hocha deyaki avtori vkazuyut na mozhlivi kontakti predstavnikiv Starogo Svitu z teritoriyeyu Braziliyi do 1500 roku bilshist istorikiv vvazhayut ci gipotezi nedovedenimi abo navit konspirativnimi teoriyami Suspilstvo na chas pributtya yevropejcivInstrumenti Najdavnishi brazilski narodi vikoristovuvali kistki kam yani instrumenti ta zbroyu podibni do tih sho buli znajdeni na vsij teritoriyi Ameriki Z chasom voni buli zamineni polirovanimi kam yanimi instrumentami Spisi ta luki vikoristovuvalisya dlya polyuvannya ribolo vli ta vijskovih dij Ribu lovili takozh za dopomogoyu kistyanih ribalskih gachkiv sitok ta otruti Keramika Keramika z yavilasya duzhe davno najdavnishi keramichni virobi v Americi znajdeni same v Amazoniyi sho mozhe vkazuvati na viniknennya v comu misci ta kulturne rozpovsyudzhennya z pivdnya na pivnich na protilezhnist do zagalom ochikuvanoyi tendenciyi Brazilski gonchari vikoristovuvali skladni materiali napriklad mikroskopichni kvarcovi golki oderzhani vid pevnih prisnovodih gubok viroblyayuchi prekrasni uzhitkovi ta ceremonialni posu dini iz zaplutanoyu rizble noyu ta farbovanoyu dekoraciyeyu Prote yim ne buli vidomi goncharne kolo ta sklopodibna poli va Evolyuciya stiliv keramiki v riznih miscyah ukazuye skladni procesi vnutrishnoyi migraciyi i zamini narodiv Zokrema zdayetsya sho indianci tupi guarani yaki do 1500 buli golovnoyu etnichnoyu grupoyu na shid vid And vinikli yak nevelike plem ya v Amazoniyi i migruvali do svoyeyi novoyi teritoriyi vid Centralnoyi Braziliyi do Paragvayu mozhlivo v pershomu tisyacholitti n e Ekonomika Zdayetsya pershi indianski narodi Braziliyi isnuvali zavdyaki polyuvannyu ribolo vli ta zbirannyu plodiv U deyakih miscyah voni rozvili tehnologiyu silskogo gospodarstva Deyaki harchi napriklad kukurudza buli zavezeni z rozvinenishoyi civilizaciyi Zahidnih And todi yak manioka yaka stala golovnim produktom harchuvannya dlya bagatoh narodiv yak vvazhayetsya bula rozvinena tut Brazilski indianci ne mali svijskih tvarin yaki mogli b vikoristovuvatisya dlya transportuvannya abo orannya tomu u silskomu gospodarstvi vikoristovuvalasya povnistyu ruchna pracya korchuvannya dzhungliv shob rozchistiti dilyanku spalyuvannya derevini dlya otrimannya mineralnih dobriv si yanka i zbirannya vrozhayu Zvichajno visadzhuvali dvi abo tri kulturi Polya chasto pokidali i cherez deyakij chas znovu vidnovlyuvali Brazilski indianci viroblyali alkogolnij napij z kukurudzi abo manioki tradiciya yaku voni jmovirno zavezli z And razom z silskim gospodarstvom PosilannyaThe Lost World Prehistoric Brazil Hronologiya doistoroichnoyi Braziliyi anglijskoyu movoyu Arte Rupestre na Ilha de Santa Catarina Opis kulturi ostrova Santi Katarina portugalskoyu movoyu Marajo Island Archaeology and Precolonial History 30 serpnya 2006 u Wayback Machine Opis kulturi Marazhoroara anglijskoyu ta portugalskoyu movami Dani pro pereshe pereselennya lyudini do Braziliyi ta yiyi najdavnishu kulturu anglijskoyu movoyu