Бразилія має найбільший серед латиноамериканських країн економічний потенціал, однак диференціація у прибутках дуже велика, як і різниця в розвитку східних і західних регіонів.
Економіка Бразилії | |
Країна | Бразилія |
---|---|
Місце розташування | Бразилія |
Номінальний ВВП | 2 055 505 502 224,7 $[1] |
Номінальний ВВП на душу населення | 9812 $[2] |
ВВП (ПКС) | 3 255 144 636 626 Міжнародний долар[3] |
ПКС ВВП на душу населення | 15 553,402 Міжнародний долар[4] |
Темп зростання реального ВВП | −3,6 ± 0,1 %[5] |
Сумарні запаси | 373 955 518 686 $[6] |
Рівень інфляції | 6,3 ± 0,1 %[7] |
Пов'язана категорія | d і d |
Економіка Бразилії у Вікісховищі |
Економіка Бразилії | ||
---|---|---|
Валюта | 1 реал (R$, BRL) = 100 сентаво | |
Фінансовий рік | Календарний рік | |
Торговельні організації | СОТ і SACN | |
Статистика | ||
Місце за ВВП | 8-ме | |
ВВП (ном.) | 2,517 трлн $ (2011) | |
ВВП (ном.) на душу населення | 12 916 $ (2011) | |
ВВП (ПКС) | 2,309 трлн $ (2011) | |
ВВП (ПКС) на душу населення | 11 845 $ (2011) | |
Приріст ВВП | 2,7 % (2011) | |
ВВП за галуззю | сіль.госп. (5,5 %), промисловість (27,5 %), послуги (54 %) (2011) | |
Інфляція | 6,6 % (2011 оцінка)big big lit kito mito | |
Населення за межею бідності | 26 % (2008) | |
Працездатне населення | 104,7 million (2011) | |
Працівників за галуззю | сіль.госп. (20 %), промисловість (14 %), послуги (66 %) (2003 оц.) | |
Безробіття | 6 % (2011 оц.) | |
Галузі промисловості | текстильна, взуттєва, хімічна, цементна, деревообробка, залізна руда, олово, сталь, авіаційна, автомобільна, інше машинобудівництво та обладнання | |
Торговельні партнери | ||
Експорт | 256 млрд $ (2011) | |
Основні партнери | Китай 17,3 %, США 10,1 %, Аргентина 8,9 %, Нідерланди 5,3 % (2011) | |
Імпорт | 219,6 млрд $ (2011) | |
Основні партнери | США 15,1 %, Китай 14,5 %, Аргентина 7,5 %, Німеччина 6,7 %, Південна Корея 4,5 % (2011) | |
Державні фінанси | ||
Внутрішній борг | 54,2 % ВВП (2011) | |
Зовнішній борг | 397,5 млрд $ (грудень 2011) | |
Доходи бюджету | 978,3 млрд $ (2011, оцінка) | |
Витрати бюджету | 901 млрд $ (2011, оцінка) | |
Економічна допомога | 30 млрд $ (2002) |
Загальна характеристика
Бразилія — індустріально-аграрна країна, найбільша за економічним потенціалом у Латинській Америці. Розміщена в східній і центральній частині материка (найбільша за площею країна континенту, майже 50 % його площі). Межує на півночі з Гвіаною, Суринамом, Гаяною та Венесуелою, на заході з Колумбією і Перу, на південному заході з Болівією, Парагваєм, Аргентиною та Уругваєм, з північного сходу, сходу, південного сходу і півдня омивається водами Атлантичного океану. Протяжність кордонів перевищує 23 тис.км(сухопутні — 16,5 тис.км;океанічне узбережжя — 7,4 тис.км). У північній частині країну перетинає екватор, а у південній — Південний тропік. Основні галузі економіки: текстильна, взуттєва, хімічна, цементна, гірнича, авіаційна, металургійна, моторо- і машинобудівна. Осн. тр-т — автомобільний, водний (річковий та морський), меншою мірою — залізничний. Висока транспортна освоєність характерна тільки для прибережних районів півдня, південного сходу і північного сходу. Основну роль тут відіграє автомобільний транспорт.
Велике значення для освоєння Амазонії має побудована в останні десятиліття Трансамазонська автомобільна дорога. Морські порти: Ріо-де-Жанейро, Сунтус, Ріу-Гранді, Паранагуа, Порту-Алегрі, Тубараї, Сан-Себастьян. Широко розвинене повітряне сполучення між 150 містами країни. Тільки найбільших аеропортів нараховується 29.
За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001: ВВП — $ 748 млрд Темп зростання ВВП — (-0,2) %. ВВП на душу населення — $ 4509. Прямі закордонні інвестиції — $ 22 млрд Імпорт — $ 88 млрд (г.ч. США — 23,7 %; Аргентина — 13,9 %; Німеччина — 9,1 %; Японія — 5,7 %; Італія — 4,3 %). Експорт — $ 59 млрд (г.ч. США — 19,3 %; Аргентина — 13,2 %; Німеччина — 5,9 %; Нідерланди — 5,4 %; Японія — 4,3 %).
З 1969 року Бразилія член субрегіонального торгово-економічного об'єднання «Ла-Платська група», з 1978 — учасниця торгово-економічного утворення «Амазонський пакт». У 1983 році країна набула членства в організації «Латиноамериканська асоціація інтеграції» — МЕРКОСУР.
У 1992 р в енергобалансі Бразилії на частку гідроенергії припадало бл. 1/3, нафти і природного газу — 1/3, на частку етилового спирту, що виробляється з відходів переробки цукрової тростини — 1/6, інше — на частку вугілля, деревини і біогазу. Споживання нафти і природного газу скорочується. Майже 90 % автопарку країни працює на етиловому спирті. У країні функціонує АЕС в Ангра-дус-Рейс (шт. Ріо-де-Жанейро). Розвиток атомної енергетики стримується з екологічних міркувань і через нестачу інвестицій. До 2005 р очікується і абсолютне зростання споживання нафти: з 85 до 101,5 млн т, яка займе, очевидно 1-е місце серед енергоносіїв. Суттєва частка припадатиме на вугілля. Єдина в країні атомна станція, АЕС «Ангра» в складі двох блоків забезпечує 6 % від загальнонаціонального вироблення електроенергії (Reuters).
Промисловість
У промисловості зайнято 14 % робочої сили, частка промисловості в ВВП становить 26,4 %.
Гірничовидобувна промисловість
У Бразилії видобуваються понад 40 видів корисних копалин. Найбільш значимими є залізна і марганцева руди. Видобувається більше 200 млн тонн залізної руди на рік, приблизно 80 % експортується. Бразилія займає одне з перших місць у світі з видобутку бокситів. Видобуток цинку, міді та нікелю здійснюється для внутрішнього ринку. Бразилія — постачальник стратегічної сировини: вольфрам, ніобій, цирконій, слюда та інші. Потреби у нафті Бразилія забезпечує тільки наполовину і змушена імпортувати її. Річна потреба в нафті становить 75 млн тонн. В 1970-х роках в Амазонії знайдені значні запаси золота, нині його видобуток становить приблизно 80 тонн на рік. Знайдено родовища вугілля, однак вугілля низької якості та його видобуток становить близько 5 млн тонн в рік.
Переробна промисловість
Обробна промисловість займає понад чверть у ВВП. Головними галузями є нафтопереробка і хімічна промисловість.
Автомобільна промисловість
Щорічно Бразилія виробляє більше 1,5 млн автомобілів. Основними виробниками автомобілів в країні є фірми «Сканія», «Мерседес-Бенц» і «Фіат». Головним виробником автобусів є «Мерседес-Бенц».
Легка промисловість
Текстильна промисловість — головна галузь легкої промисловості Бразилії. По виробництву виробів з текстилю Бразилія займає 6—7 місце у світі. 80 % бавовни у Бразилії ввозиться з-за кордону. Це пояснюється низькою якістю бразильської бавовни. Розвинена взуттєва промисловість — у країні працюють понад чотири тисячі взуттєвих заводів.
Сільське господарство
У сільському господарстві Бразилії зайнято 20 % робочої сили. По експорту сільськогосподарської продукції Бразилія знаходиться на третьому місці у світі, її частка у світовому експорті цієї продукції становить 6,1 %. Частка сільськогосподарської продукції в експорті Бразилії досягає майже третини.
Технічні культури
Кава є однією з головних статей експорту Бразилії. У 2008 році зібрано 2,79 млн тонн кави, таким чином Бразилія знаходиться на першому місці у світі за цим показником. За його виробництва Бразилія стоїть на 1 місці у світі. Бразилія займає 1 місце у світі з виробництва цукрової тростини, з якого робиться етанол, який використовується в основному, як паливо для автомобілів. Сільське господарство Бразилії може задовольняти основні потреби населення в продуктах харчування, крім пшениці. За обсягом аграрного експорту країна поступається тільки США і Франції. Бразилія — важливий постачальник на світовий ринок кави (1-е місце), какао (5-е місце), цукрової тростини (2-е місце), бавовни, тютюну (3-є місце), апельсинів (1-е місце), бананів (2-е місце).
У структурі сільського господарства переважає рослинництво (2/3 вартості сільськогосподарської продукції). Спеціалізація сільського господарства визначається вирощуванням експортних культур — кави, какао, бавовнику, цукрової тростини і сої.
У структурі посівних площ домінують продовольчі культури — кукурудза, рис, пшениця, квасоля і маніок. Їх вирощують на невеликих ділянках на всій території країни. Головна зернова культура — кукурудза. Головний виробник зернових — штат Парана. Головна експортна культура Бразилії – кава, перше місце у світі — 25 % світового виробництва. За виробництвом какао Бразилія посідає друге місце у світі. Майже всі плантації какао зосереджені в штаті Байя. На тваринництво припадає третина вартості сільськогосподарської продукції. Провідні галузі — розведення ВРХ, свинарство і вівчарство. У країні переважає екстенсивно-пасовищне м'ясне скотарство. Бразилія має друге за кількістю голів ВРХ і коней стадо у світі. На півдні Бразилії розвивається вівчарство м'ясо-шерстяного напрямку. Головна продукція його експорту — шерсть.
Споживчі культури
Основними споживчими культурами Бразилії є пшениця, кукурудза і рис. У 2008 році зібрано:
Тваринництво
Тваринництво відіграє важливу роль у сільському господарстві Бразилії і найбільше поширене на Центро-Заході країни. У 2002 році в країні налічувалося 176 млн голів великої рогатої худоби, 30 млн свиней, 1050 млн голів домашньої птиці і 15 млн овець.
Транспорт
Транспорт в Бразилії розвинений вкрай нерівномірно, залізниці в основному розташовані на сході країни.
Автошляхи
- Всього — 1 751 868 км, у тому числі
- З твердим покриттям — 96 353 км
- Без твердого покриття — 1 655 515 км
Аеропорти
- Всього — 4276
- З твердим покриттям — 714
- Без твердого покриття — 3562
Залізниці
- Всього — 29 252 км, до тому числі
- З широкою колією — 487 км
- Стандарт — 194 км
- З вузькою колією — 23 785
- Решта — 396 км
Водний транспорт
- Всього — 137 суден водотоннажністю 2 038 923 ГРТ / 3 057 820 дедвейт
- Суховантажі — 21
- Нафтові танкери — 47
- Хімічні танкери — 8
- Газові танкери — 12
- Пасажирські — 12
- Контейнерні — 8
- Навалювальні судна — 21
- Ролкери — 8
Торгівля
Експорт: 199,7 млрд доларів
- Статті експорту: транспортне обладнання, залізна руда, соя, взуття, кава, автомобілі
- Партнери по експорту: Китай — 12,49 %, США — 10,5 %, Аргентина — 8,4 %, Нідерланди — 5,39 %, Німеччина — 4,05 %
Імпорт: 187,7 млрд доларів
Економічні райони Бразилії
Виділяють п'ять великих економічних районів Бразилії.
- Північ, що включає великий басейн Амазонки, займає 45 % площі країни, де на початку 1990-х років проживало 7 % від загального населення країни. Незважаючи на наявність декількох промислових центрів, переважає сільське господарство, особливо обробіток цукрової тростини, бавовник і какао, а також тваринництво.
- Північний схід (18 % площі і 29 % населення країни) — густонаселений сільськогосподарський район, що спеціалізується на вирощуванні цукрової тростини.
- Південний схід (11 % площі і 43 % населення) — найрозвиненіший район, що виробляє понад 80 % промислової продукції Бразилії; сільське господарство цього району постачає більшу частину кави, соєвих бобів, цукру і продукції тваринництва.
- Південь (7 % площі і 15 % населення) — важливий сільськогосподарський район, виробляють рис, пшеницю, соєві боби, вино і м'ясо. Тут також знаходяться промислові центри, що швидко розвиваються.
- У районі Центр-Захід (19 % площі і 7 % населення) провідна галузь — сільське господарство з переважанням тваринництва; в окремих місцевостях обробляють соєві боби, рис і інші культури.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
- Baer, Werner. The Brazilian Economy: Growth and Development. 5th. Westport, CT: Praeger Publishers, 2001
- Географія: Довідник / Й. Р. Гілецький, Р. Р. Сливка, М. М. Богович. — Х.:Веста: Вид-во «Ранок»,2009. — 480 с.:іл.
Примітки
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- World Bank Open Data — Світовий банк.
- http://www.imf.org/external/datamapper/PCPIEPCH@WEO?year=2016
- . International Monetary Fund. Архів оригіналу за 6 січня 2012. Процитовано 14 жовтня 2011.
- A Economia Brasileira no 4º Trimestre de 2011: Visão Geral («The Brazilian Economy in the 4th Trimester of 2011: General Overview» [ 14 травня 2012 у Wayback Machine.] Brazilian Institute of Geography and Statistics. Retrieved on 2012-04-16. (порт.).
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 2 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 серпня 2011. Процитовано 2 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 9 січня 2009. Процитовано 2 грудня 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Central Intelligence Agency's
- Sao Paulo Stock Exchange [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.] official website
- Brazil's Central Bank official website [ 9 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Think London [ 18 вересня 2007 у Wayback Machine.] in Brazil website
- International School in London [ 18 вересня 2007 у Wayback Machine.] in Brazil website
- UK House of Commons' Committee on Trade and Industry report, «Memorandum submitted by the Corporation of London» [ 26 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Betting on Brazil [ 6 липня 2011 у Wayback Machine.]: positive news and analyses on Brazilian economic issues
- UK House http://en.wikipedia.org/skins-1.5/common/images/button_math.pngof Commons' Committee on Trade and Industry report, «Trade with Brazil and Mercosur» [ 25 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- European Commission 2007—2013
- World Bank Public Policy Journal,
- Brazilian Public Debt [ 4 травня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Braziliya maye najbilshij sered latinoamerikanskih krayin ekonomichnij potencial odnak diferenciaciya u pributkah duzhe velika yak i riznicya v rozvitku shidnih i zahidnih regioniv Ekonomika Braziliyi Krayina Braziliya Misce roztashuvannyaBraziliya Nominalnij VVP2 055 505 502 224 7 1 Nominalnij VVP na dushu naselennya9812 2 VVP PKS 3 255 144 636 626 Mizhnarodnij dolar 3 PKS VVP na dushu naselennya15 553 402 Mizhnarodnij dolar 4 Temp zrostannya realnogo VVP 3 6 0 1 5 Sumarni zapasi373 955 518 686 6 Riven inflyaciyi6 3 0 1 7 Pov yazana kategoriyad i d Ekonomika Braziliyi u Vikishovishi San Paulu Ekonomika Braziliyi Valyuta 1 real R BRL 100 sentavo Finansovij rik Kalendarnij rik Torgovelni organizaciyi SOT i SACN Statistika Misce za VVP 8 me VVP nom 2 517 trln 2011 VVP nom na dushu naselennya 12 916 2011 VVP PKS 2 309 trln 2011 VVP PKS na dushu naselennya 11 845 2011 Pririst VVP 2 7 2011 VVP za galuzzyu sil gosp 5 5 promislovist 27 5 poslugi 54 2011 Inflyaciya 6 6 2011 ocinka big big lit kito mito Naselennya za mezheyu bidnosti 26 2008 Pracezdatne naselennya 104 7 million 2011 Pracivnikiv za galuzzyu sil gosp 20 promislovist 14 poslugi 66 2003 oc Bezrobittya 6 2011 oc Galuzi promislovosti tekstilna vzuttyeva himichna cementna derevoobrobka zalizna ruda olovo stal aviacijna avtomobilna inshe mashinobudivnictvo ta obladnannya Torgovelni partneri Eksport 256 mlrd 2011 Osnovni partneri Kitaj 17 3 SShA 10 1 Argentina 8 9 Niderlandi 5 3 2011 Import 219 6 mlrd 2011 Osnovni partneri SShA 15 1 Kitaj 14 5 Argentina 7 5 Nimechchina 6 7 Pivdenna Koreya 4 5 2011 Derzhavni finansi Vnutrishnij borg 54 2 VVP 2011 Zovnishnij borg 397 5 mlrd gruden 2011 Dohodi byudzhetu 978 3 mlrd 2011 ocinka Vitrati byudzhetu 901 mlrd 2011 ocinka Ekonomichna dopomoga 30 mlrd 2002 Zagalna harakteristikaBraziliya industrialno agrarna krayina najbilsha za ekonomichnim potencialom u Latinskij Americi Rozmishena v shidnij i centralnij chastini materika najbilsha za plosheyu krayina kontinentu majzhe 50 jogo ploshi Mezhuye na pivnochi z Gvianoyu Surinamom Gayanoyu ta Venesueloyu na zahodi z Kolumbiyeyu i Peru na pivdennomu zahodi z Boliviyeyu Paragvayem Argentinoyu ta Urugvayem z pivnichnogo shodu shodu pivdennogo shodu i pivdnya omivayetsya vodami Atlantichnogo okeanu Protyazhnist kordoniv perevishuye 23 tis km suhoputni 16 5 tis km okeanichne uzberezhzhya 7 4 tis km U pivnichnij chastini krayinu peretinaye ekvator a u pivdennij Pivdennij tropik Osnovni galuzi ekonomiki tekstilna vzuttyeva himichna cementna girnicha aviacijna metalurgijna motoro i mashinobudivna Osn tr t avtomobilnij vodnij richkovij ta morskij menshoyu miroyu zaliznichnij Visoka transportna osvoyenist harakterna tilki dlya priberezhnih rajoniv pivdnya pivdennogo shodu i pivnichnogo shodu Osnovnu rol tut vidigraye avtomobilnij transport Velike znachennya dlya osvoyennya Amazoniyi maye pobudovana v ostanni desyatilittya Transamazonska avtomobilna doroga Morski porti Rio de Zhanejro Suntus Riu Grandi Paranagua Portu Alegri Tubarayi San Sebastyan Shiroko rozvinene povitryane spoluchennya mizh 150 mistami krayini Tilki najbilshih aeroportiv narahovuyetsya 29 Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 748 mlrd Temp zrostannya VVP 0 2 VVP na dushu naselennya 4509 Pryami zakordonni investiciyi 22 mlrd Import 88 mlrd g ch SShA 23 7 Argentina 13 9 Nimechchina 9 1 Yaponiya 5 7 Italiya 4 3 Eksport 59 mlrd g ch SShA 19 3 Argentina 13 2 Nimechchina 5 9 Niderlandi 5 4 Yaponiya 4 3 Z 1969 roku Braziliya chlen subregionalnogo torgovo ekonomichnogo ob yednannya La Platska grupa z 1978 uchasnicya torgovo ekonomichnogo utvorennya Amazonskij pakt U 1983 roci krayina nabula chlenstva v organizaciyi Latinoamerikanska asociaciya integraciyi MERKOSUR U 1992 r v energobalansi Braziliyi na chastku gidroenergiyi pripadalo bl 1 3 nafti i prirodnogo gazu 1 3 na chastku etilovogo spirtu sho viroblyayetsya z vidhodiv pererobki cukrovoyi trostini 1 6 inshe na chastku vugillya derevini i biogazu Spozhivannya nafti i prirodnogo gazu skorochuyetsya Majzhe 90 avtoparku krayini pracyuye na etilovomu spirti U krayini funkcionuye AES v Angra dus Rejs sht Rio de Zhanejro Rozvitok atomnoyi energetiki strimuyetsya z ekologichnih mirkuvan i cherez nestachu investicij Do 2005 r ochikuyetsya i absolyutne zrostannya spozhivannya nafti z 85 do 101 5 mln t yaka zajme ochevidno 1 e misce sered energonosiyiv Suttyeva chastka pripadatime na vugillya Yedina v krayini atomna stanciya AES Angra v skladi dvoh blokiv zabezpechuye 6 vid zagalnonacionalnogo viroblennya elektroenergiyi Reuters PromislovistU promislovosti zajnyato 14 robochoyi sili chastka promislovosti v VVP stanovit 26 4 Girnichovidobuvna promislovist U Braziliyi vidobuvayutsya ponad 40 vidiv korisnih kopalin Najbilsh znachimimi ye zalizna i marganceva rudi Vidobuvayetsya bilshe 200 mln tonn zaliznoyi rudi na rik priblizno 80 eksportuyetsya Braziliya zajmaye odne z pershih misc u sviti z vidobutku boksitiv Vidobutok cinku midi ta nikelyu zdijsnyuyetsya dlya vnutrishnogo rinku Braziliya postachalnik strategichnoyi sirovini volfram niobij cirkonij slyuda ta inshi Potrebi u nafti Braziliya zabezpechuye tilki napolovinu i zmushena importuvati yiyi Richna potreba v nafti stanovit 75 mln tonn V 1970 h rokah v Amazoniyi znajdeni znachni zapasi zolota nini jogo vidobutok stanovit priblizno 80 tonn na rik Znajdeno rodovisha vugillya odnak vugillya nizkoyi yakosti ta jogo vidobutok stanovit blizko 5 mln tonn v rik Pererobna promislovist Obrobna promislovist zajmaye ponad chvert u VVP Golovnimi galuzyami ye naftopererobka i himichna promislovist Avtomobilna promislovist Dokladnishe Avtomobilna promislovist u Braziliyi Shorichno Braziliya viroblyaye bilshe 1 5 mln avtomobiliv Osnovnimi virobnikami avtomobiliv v krayini ye firmi Skaniya Mersedes Benc i Fiat Golovnim virobnikom avtobusiv ye Mersedes Benc Legka promislovist Tekstilna promislovist golovna galuz legkoyi promislovosti Braziliyi Po virobnictvu virobiv z tekstilyu Braziliya zajmaye 6 7 misce u sviti 80 bavovni u Braziliyi vvozitsya z za kordonu Ce poyasnyuyetsya nizkoyu yakistyu brazilskoyi bavovni Rozvinena vzuttyeva promislovist u krayini pracyuyut ponad chotiri tisyachi vzuttyevih zavodiv Silske gospodarstvoU silskomu gospodarstvi Braziliyi zajnyato 20 robochoyi sili Po eksportu silskogospodarskoyi produkciyi Braziliya znahoditsya na tretomu misci u sviti yiyi chastka u svitovomu eksporti ciyeyi produkciyi stanovit 6 1 Chastka silskogospodarskoyi produkciyi v eksporti Braziliyi dosyagaye majzhe tretini Tehnichni kulturi Kava ye odniyeyu z golovnih statej eksportu Braziliyi U 2008 roci zibrano 2 79 mln tonn kavi takim chinom Braziliya znahoditsya na pershomu misci u sviti za cim pokaznikom Za jogo virobnictva Braziliya stoyit na 1 misci u sviti Braziliya zajmaye 1 misce u sviti z virobnictva cukrovoyi trostini z yakogo robitsya etanol yakij vikoristovuyetsya v osnovnomu yak palivo dlya avtomobiliv Silske gospodarstvo Braziliyi mozhe zadovolnyati osnovni potrebi naselennya v produktah harchuvannya krim pshenici Za obsyagom agrarnogo eksportu krayina postupayetsya tilki SShA i Franciyi Braziliya vazhlivij postachalnik na svitovij rinok kavi 1 e misce kakao 5 e misce cukrovoyi trostini 2 e misce bavovni tyutyunu 3 ye misce apelsiniv 1 e misce bananiv 2 e misce U strukturi silskogo gospodarstva perevazhaye roslinnictvo 2 3 vartosti silskogospodarskoyi produkciyi Specializaciya silskogo gospodarstva viznachayetsya viroshuvannyam eksportnih kultur kavi kakao bavovniku cukrovoyi trostini i soyi U strukturi posivnih plosh dominuyut prodovolchi kulturi kukurudza ris pshenicya kvasolya i maniok Yih viroshuyut na nevelikih dilyankah na vsij teritoriyi krayini Golovna zernova kultura kukurudza Golovnij virobnik zernovih shtat Parana Golovna eksportna kultura Braziliyi kava pershe misce u sviti 25 svitovogo virobnictva Za virobnictvom kakao Braziliya posidaye druge misce u sviti Majzhe vsi plantaciyi kakao zoseredzheni v shtati Bajya Na tvarinnictvo pripadaye tretina vartosti silskogospodarskoyi produkciyi Providni galuzi rozvedennya VRH svinarstvo i vivcharstvo U krayini perevazhaye ekstensivno pasovishne m yasne skotarstvo Braziliya maye druge za kilkistyu goliv VRH i konej stado u sviti Na pivdni Braziliyi rozvivayetsya vivcharstvo m yaso sherstyanogo napryamku Golovna produkciya jogo eksportu sherst Spozhivchi kulturi Osnovnimi spozhivchimi kulturami Braziliyi ye pshenicya kukurudza i ris U 2008 roci zibrano Kukurudza 59 mln tonn zbirayetsya dva vrozhayi Ris 12 mln tonn Pshenicya 5 mln tonn Tvarinnictvo Tvarinnictvo vidigraye vazhlivu rol u silskomu gospodarstvi Braziliyi i najbilshe poshirene na Centro Zahodi krayini U 2002 roci v krayini nalichuvalosya 176 mln goliv velikoyi rogatoyi hudobi 30 mln svinej 1050 mln goliv domashnoyi ptici i 15 mln ovec TransportTransport v Braziliyi rozvinenij vkraj nerivnomirno zaliznici v osnovnomu roztashovani na shodi krayini Avtoshlyahi Vsogo 1 751 868 km u tomu chisli Z tverdim pokrittyam 96 353 km Bez tverdogo pokrittya 1 655 515 km Aeroporti Vsogo 4276 Z tverdim pokrittyam 714 Bez tverdogo pokrittya 3562 Zaliznici Vsogo 29 252 km do tomu chisli Z shirokoyu koliyeyu 487 km Standart 194 km Z vuzkoyu koliyeyu 23 785 Reshta 396 km Vodnij transport Vsogo 137 suden vodotonnazhnistyu 2 038 923 GRT 3 057 820 dedvejt Suhovantazhi 21 Naftovi tankeri 47 Himichni tankeri 8 Gazovi tankeri 12 Pasazhirski 12 Kontejnerni 8 Navalyuvalni sudna 21 Rolkeri 8TorgivlyaEksport 199 7 mlrd dolariv Statti eksportu transportne obladnannya zalizna ruda soya vzuttya kava avtomobili Partneri po eksportu Kitaj 12 49 SShA 10 5 Argentina 8 4 Niderlandi 5 39 Nimechchina 4 05 Import 187 7 mlrd dolariv Statti importu mashini elektrichne ta transportne obladnannya himichna produkciya nafta avtomobilni zapasni chastini elektronika Partneri po importu SShA 16 12 Kitaj 12 61 Argentina 8 77 Nimechchina 7 65 Yaponiya 4 3 Ekonomichni rajoni BraziliyiVidilyayut p yat velikih ekonomichnih rajoniv Braziliyi Pivnich sho vklyuchaye velikij basejn Amazonki zajmaye 45 ploshi krayini de na pochatku 1990 h rokiv prozhivalo 7 vid zagalnogo naselennya krayini Nezvazhayuchi na nayavnist dekilkoh promislovih centriv perevazhaye silske gospodarstvo osoblivo obrobitok cukrovoyi trostini bavovnik i kakao a takozh tvarinnictvo Pivnichnij shid 18 ploshi i 29 naselennya krayini gustonaselenij silskogospodarskij rajon sho specializuyetsya na viroshuvanni cukrovoyi trostini Pivdennij shid 11 ploshi i 43 naselennya najrozvinenishij rajon sho viroblyaye ponad 80 promislovoyi produkciyi Braziliyi silske gospodarstvo cogo rajonu postachaye bilshu chastinu kavi soyevih bobiv cukru i produkciyi tvarinnictva Pivden 7 ploshi i 15 naselennya vazhlivij silskogospodarskij rajon viroblyayut ris pshenicyu soyevi bobi vino i m yaso Tut takozh znahodyatsya promislovi centri sho shvidko rozvivayutsya U rajoni Centr Zahid 19 ploshi i 7 naselennya providna galuz silske gospodarstvo z perevazhannyam tvarinnictva v okremih miscevostyah obroblyayut soyevi bobi ris i inshi kulturi Div takozhKorisni kopalini Braziliyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Braziliyi Girnicha promislovist Braziliyi Geologiya BraziliyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Baer Werner The Brazilian Economy Growth and Development 5th Westport CT Praeger Publishers 2001 Geografiya Dovidnik J R Gileckij R R Slivka M M Bogovich H Vesta Vid vo Ranok 2009 480 s il PrimitkiWorld Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 World Bank Open Data Svitovij bank d Track Q21540096d Track Q7164 http www imf org external datamapper PCPIEPCH WEO year 2016 International Monetary Fund Arhiv originalu za 6 sichnya 2012 Procitovano 14 zhovtnya 2011 A Economia Brasileira no 4º Trimestre de 2011 Visao Geral The Brazilian Economy in the 4th Trimester of 2011 General Overview 14 travnya 2012 u Wayback Machine Brazilian Institute of Geography and Statistics Retrieved on 2012 04 16 port Arhiv originalu za 22 grudnya 2015 Procitovano 2 grudnya 2018 Arhiv originalu za 30 serpnya 2011 Procitovano 2 grudnya 2018 Arhiv originalu za 9 sichnya 2009 Procitovano 2 grudnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaCentral Intelligence Agency s Sao Paulo Stock Exchange 27 veresnya 2007 u Wayback Machine official website Brazil s Central Bank official website 9 lyutogo 2009 u Wayback Machine Think London 18 veresnya 2007 u Wayback Machine in Brazil website International School in London 18 veresnya 2007 u Wayback Machine in Brazil website UK House of Commons Committee on Trade and Industry report Memorandum submitted by the Corporation of London 26 chervnya 2009 u Wayback Machine Betting on Brazil 6 lipnya 2011 u Wayback Machine positive news and analyses on Brazilian economic issues UK House http en wikipedia org skins 1 5 common images button math pngof Commons Committee on Trade and Industry report Trade with Brazil and Mercosur 25 lyutogo 2009 u Wayback Machine European Commission 2007 2013 World Bank Public Policy Journal Brazilian Public Debt 4 travnya 2009 u Wayback Machine