Корисні копалини Бразилії.
Загальна інформація
За запасами залізних, берилієвих і ніобієвих руд, гірського кришталю, бітумінозних сланців, бокситів, руд рідкісноземельних елементів Бразилія займає одне з провідних місць серед промислово розвинених країн світу. Є запаси нафти, природного газу, вугілля, руд урану, нікелю, олова, вольфраму, міді, свинцю, цинку, літію, танталу, фосфатів, бариту та ін.:
Основні корисні копалини Бразилії станом на 1998—1999 рр.
Запаси | Вміст корисного компоненту в рудах, % | Частка у світі, % | ||
Підтверджені | Загальні | |||
17 |
| 1,7 г/т |
| |
Алмази, млн кар. -природних -ювелірних |
|
11 4 |
|
0,9 0,9 |
Боксити, млн т | 4000 | 6150 | 51 (Al2O3) | 14,6 |
Барит, тис. т | 1000 | 1500 | 25 — 80 (BaSO4) | 0,3 |
Берилій, тис. т | 41 | 380 | 0,3 (ВеО) | 18 |
Вольфрам, тис. т | 20 | 20 | 0,5 (WO3) | 0,8 |
Залізні руди, млн т | 11000 | 17000 | 58 (Fe) | 6,4 |
Золото, т | 560 | 3760 | 2,6 — 5 г/т | 1,1 |
Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О) | 50 | 160 | 15 (К2О) | 0,7 |
Кобальт, тис. т | 4 | 15 | 0,05 (Со) | 0,1 |
Марганцеві руди, млн т | 180 | 350 | 41 (Mn) | 5 |
Мідь, тис. т | 16670 | 18120 | 0,9(Cu) | 2,5 |
Молібден, тис. т | 45 | 60 | 0,01 | 0,5 |
Нафта, млн т | 660 |
|
| 0,5 |
Нікель, тис. т | 845 | 3200 | 1,71 (Ni) | 1,7 |
, тис. т | 3300 | 3600 | 2,5 | 34,8 |
Олово, тис. т | 1500 | 2000 | 0,2 |
|
Плавиковий шпат, млн т | 6 | 8 | 55 (CaF2) | 3,2 |
Природний горючий газ, млрд м³ | 230 |
|
| 0,2 |
Свинець, тис. т | 1990 | 2900 | 6,1 (Pb) | 1,6 |
Срібло, т | 2800 | 7440 | 100 г/т | 0,5 |
Тантал, т | 900 | 1400 | 0,02 | 1,17 |
Вугілля, млн т | 10365 | 31050 |
|
|
Апатити, млн т | 31,7 | 35,5 | 9,6 (Р2О5) | 0,63 |
Фосфорити, млн т | 40 | 72 | 16 (Р2О5) | 0,79 |
Хромові руди, млн т | 19,9 |
| 31,3 (Cr2O3) | 0,44 |
Цинк, тис. т | 2552 | 8442 | 8 (Zn) | 0,9 |
Уран, тис. т | 162 | 262 | 0,13 | 6,4 |
Окремі види корисних копалин
Нафта і газ. Бразилія на 2001 р. має в своєму розпорядженні (2001) порівняно невеликі доведені запаси нафти (1.1 млрд т) і природного газу (230 млрд м³). Відкрито бл. 150 родов. Найбільші — Дон-Жуан, Агуа-Ґранді, Аракас, Кармополіс, Сірізінью, Намораду та ін. В Амазонії відкритий великий осадовий басейн Солімойнс, перспективний за можливими запасами нафти і газу.
На шельфі Бразилії є три основних НГБ: Кампус, Сантус і Ешпириту-Санту. Менш перспективні басейни Сержипі-Алагоас, Потігуар і Сеара. Найбільшим за запасами вуглеводневої сировини НГБ Бразилії вважається океанічний басейн Кампус площею близько 100 тис. км². Доведені запаси природного газу в НГБ Кампус оцінені в 105 млрд м³. Тут зосереджені основні доведені запаси нафти країни. У кожному з семи глибоководних нафтових родовищ міститься до 100 млн т нафти і конденсату. Запаси НГБ на кінець 1999 р. оцінювалися в 1.5 млрд т нафти. У басейні Кампус розташовані 4 гігантських газонафтових родовища (в дужках доведені запаси, млн т н. е.): Албакора (близько 270), Марлін (270), Барракуда (110) і Марлін-Сул і гігантське нафтове родовище Ронкадор (356). Основні пастки пов'язані з турбідітними пісками шельфового генезису, що залягають як в нижній, так і у верхній частинах сучасного материкового схилу, або з периферійними турбідітами відкритого моря, транспортованими через протоки в нижню частину материкового схилу. Є близька схожість НГБ по обидві сторони Атлантики, особливо південних частин НГБ Кампус і Кванза-Камерунського.
Всі НГБ східної Бразилії формувалися на дивергентних пасивних континентальних околицях, тектонічний розвиток яких ускладнений процесами рифтогенезу. Пастки нафти і газу, як правило, стратиграфічного типу і частіше за все приурочені до підведених горстових блоків. У зоні сучасного глибокого і надглибокого шельфу розвинені явища сольового діапіризму.
У 2003 р компанія «Петробраз» зробила найбільше газове відкриття в країні. Запаси нового родовища оцінюються в 70 млрд куб.м, що на 30 % збільшує загальний обсяг запасів газу в Бразилії. Родовище знаходиться на шельфі провінції Паулу, на відстані 137 км від берега на глибині моря 485 м. Потенціал видобутку свердловини-піонерки — 3 млн м³ газу на добу. На 2002 р загальний обсяг запасів природного газу в Бразилії оцінюється в 231 млрд м³ [Economist. 2003. V.70].
Б. приурочені до пермської формації Іраті, представленої аргілітовою і вапняковою фаціями з інтрузіями базальту і діабазу. Родов. Сан-Матеус-ду-Сул, Сан-Габріел і Дон-Педріту.
Вугілля. Запаси кам'яного вугілля в Бразилії невеликі — 2 млрд т. (25 % коксівне вугілля).
Залізо. Запаси залізних руд країни в кінці XX ст. складають бл. 26 % запасів розвинутих країн Заходу. Основна частина руд пов'язана з докембрійськими ітабіритами Бразильської платформи. Головні промислові поклади (понад. 25 млрд т) зосереджені в залізорудному бас. Мінайс-Жерайс, в межах так званого «Залізорудного чотирикутника».
Хром. Забезпеченість видобутку хромових руд їх підтвердженими запасами, розрахована за максимальним рівнем виробництва в період 1995—1997 рр. з урахуванням втрат при видобутку і збагаченні у Бразилії становить 33 роки.
Уран. Бразилія у 2000 р займала 5-е місце за розвіданими запасами урану (262 тис.т, частка у світі 7,8 %). Осн. родов. руд урану зосереджені в горах Серра-ді-Жакобіна, разом з золотоносними конґломератами (родов. ).
Олово та супутні метали. За розвіданими запасами олова в кінці XX ст. Бразилія займає 1-е місце в Америці і 2-е у світі (після Китаю). За загальними запасами олова Бразилія займає 1-е місце у світі. За ресурсами олова Бразилія займає 1-е місце серед країн світу — 12.6 % світових ресурсів (6 млн т). Бл. 40 % сумарних підтверджених запасів укладено в розсипних родовищах, що знаходяться в 15 оловорудних районах країни. Переважають алювіальні розсипи.
В оловоносному районі (штат Амазонас) розташований рудний вузол Пітінга. Рудні жили і штокверки локалізовані в альбітизованих гранітах. Руди комплексні, до їх складу входять каситерит, колумбіт, танталіт, пірит, кріоліт, флюорит. Запаси руд корінного олова — 1.19 млн т; сер. вміст металу в рудах тут становить 0.141 %. Руди містять також 6 млн т кріоліту, 4 млн т циркону (середній вміст 1.5 %), промислові концентрації колумбіт-танталіту (сер. вміст пентоксиду Ni 0.223 %, пентоксиду Ta — 0.028 %), флюориту, а також ітрію, в основному в складі ксенотиму. Основні запаси к.к. зосереджені в корах вивітрювання і розсипах, що виникли за їх рахунок і займають площу близько 250 км². Головними з них є алювіальні розсипи річок Мала Мадейра, Жабуті і Кейшада. Рудні піски залягають на глибині близько 6 м. Запаси руди в розсипах становлять 195 млн т, олова — 343 тис. т при середньому вмісті каситериту 2.0 кг/куб.м, пентоксиду ніобію — 435 тис. т при сер. вмісті Nb2O5 4.3 %, пентоксиду танталу — 55 тис. т при сер. вмісті Ta2O5 0.3 %, діоксиду цирконію — 1.7 млн т. У результаті ГРР, приріст запасів пентоксиду ніобію до 2000 р. становив 30 млн т руди при сер. вмісті 4.1 % (1.2 млнт Nb2O5).
Марганець. Основою марганцеворудної бази країни є родовища Урукум (шт. Мату-Гросу-ду-Сул, регіон Корумба) з підтвердженими запасами 15.8 млн т, Азул і Бурітірама (шт. Пара, район хр. Каражас) — 10 млн т, Серра-ду-Навіу (федеральна територія Амапа) — 5.8 млн т, Мігель-Конгу в районі «Залізорудного Чотирикутника» і інші родовища в штаті Мінас-Жерайс, а також ряд дрібніших об'єктів в докембрійських метаморфічних товщах. Найбільші родовища марганцевих руд пов'язані з породами фундаменту. Лінзи марганцевмісних спесартитових порід (гондиту, карбонатного родоніту) мають потужність 10-30 м і довж. 200—1000 м.
Боксити. За запасами бокситів Б. займає 1-е місце в Лат. Америці (2000 р) і 2-е місце у світі (після Ґвінеї). Пром. поклади бокситів пов'язані з латеритною корою вивітрювання. Осн. ресурси зосереджені в басейні річки Амазонка в штаті Пара (родовища Тромбетас, Парагомінас та інші).
Латеритні родовища гібситових бокситів розташовуються в штатах Пара (муніципалітети Ориксіміна, Парагомінас, Фаро, Домінго-ді-Капім і Альмайрім) і Мінас-Жерайс (в основному муніципалітети Посус-ді-Калдас, Прето і Катагуазес). Родовища Порту-Тромбетас (загальні запаси 1700 млн т, підтверджені — 800 млн т) і Парагомінас (загальні запаси 2400 млн т, підтверджені — 1600 млн т) належать до гігантських. Родовища як правило розташовані близько від земної поверхні і відпрацьовуються відкритим способом. За темпів видобутку, близьких до сучасних, Бразилія забезпечена підтвердженими запасами на 340 років.
Вольфрам. Руди вольфраму, представлені шеєлітовими скарнами — родовища Брежу, Кішаба, Мальяда в межах області Борборема.
Нікель. Родов. нікелевих руд в осн. силікатного типу представлені гарнієритовими рудами. Рудні тіла залягають на невеликій глибині, бл. 75 % запасів знаходиться в шт. Гояс (родов. Нікеландія та ін.). У Б. є дек. міднорудних родов., найбільше з яких — Караїба (шт. Баія). У Б. нараховується понад 100 невеликих поліметалічних гідротермальних родов., розвідані багаті олов'яні розсипи.
Рідкісні елементи (берилій, ніобій, тантал, цирконій та ін.) в Б. зустрічаються переважно в комплексних пегматитових рудах, приурочених до фундаменту.
Золото і платиноїди. Запаси золота виявлені у другій половині XX ст. в бас. р. Амазонки. Прогнозні ресурси МГП Бразилії незначні і складають до 300 т (~ 0,6 % світових).
Берилій. В Бразилії зосереджено бл. 35 % світових прогнозних ресурсів берилію (бл. 700 тис.т), що обумовлює її провідне (разом з Росією) місце у світі.
Ніобій. Бразилія займає серед країн світу 1-е місце за прогнозними ресурсами ніобію. Основні родовища пентоксиду ніобію в країні — Араша, Тапіра. Родовища знаходяться в основному у відомих гірничорудних районах штатів Мінас-Жерайс і Гояс. Руди локалізовані в латеритних корах вивітрювання карбонатитів і не вимагають інтенсивного дроблення. Потужності рудоносних кір досягають 200 м, покривів — від 0.5 м до 40 м. Середній вміст Nb2O5 в рудах — 2.5 %. Розробка ведеться відкритим способом.
. Важливе значення в Б. мають ресурси фосфатних руд, які включають три гол. пром. типи: апатитові (родов. Жакупіранга), повторні апатитові (родов. Араша, Тапіра, Каталан) та фосфоритові осадові родов. в серії Бамбуї. Особливо перспективні фосфоритові родов. — Патус-ді-Мінас (запаси 300 млн т).
. У Б. знаходяться найбільші у світі родов. дорогоцінних і виробних каменів: гірського кришталю, ювелірного берилу, топазу, турмаліну, аметисту, агату; відомі також пром. родов. смарагду, алмазу, благородного опалу та ін. Ювелірні берил, топаз і турмалін зустрічаються в гранітних пегматитах, поширених в штатах Мінас-Жерайс (алмазоносний район Діамантина), Баія.
Індустріальні і будівельні корисні копалини. Осн. родов. високосортної листової слюди — мусковіту пов'язані з виходами архейського фундаменту і утворюють Бразильський слюдоносний район. У Б. є також родов. бариту (Ілья-Ґранді, Мігел-Калмон), калійної солі (Контігулеба), кам'яної солі (Масейо), флюориту (Салгадінью, Катунда), магнезиту (Ігуату), графіту (Ітапасеріка, Сан-Фіделіс), азбесту (Іпанема), бентоніту (Лапсіс, Браво).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- U.S. Geological Survey, 2021, Mineral commodity summaries 2021: U.S. Geological Survey, 200 p. [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.], https://doi.org/10.3133/mcs2020.
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korisni kopalini Braziliyi Zagalna informaciyaZa zapasami zaliznih beriliyevih i niobiyevih rud girskogo krishtalyu bituminoznih slanciv boksitiv rud ridkisnozemelnih elementiv Braziliya zajmaye odne z providnih misc sered promislovo rozvinenih krayin svitu Ye zapasi nafti prirodnogo gazu vugillya rud uranu nikelyu olova volframu midi svincyu cinku litiyu tantalu fosfativ baritu ta in Osnovni korisni kopalini Braziliyi stanom na 1998 1999 rr Korisni kopalini Zapasi Vmist korisnogo komponentu v rudah Chastka u sviti Pidtverdzheni ZagalniMetali platinovoyi grupi t 17 1 7 g t Almazi mln kar prirodnih yuvelirnih 11 4 0 9 0 9Boksiti mln t 4000 6150 51 Al2O3 14 6Barit tis t 1000 1500 25 80 BaSO4 0 3Berilij tis t 41 380 0 3 VeO 18Volfram tis t 20 20 0 5 WO3 0 8Zalizni rudi mln t 11000 17000 58 Fe 6 4Zoloto t 560 3760 2 6 5 g t 1 1Kalijni soli mln t v pererahunku na K2O 50 160 15 K2O 0 7Kobalt tis t 4 15 0 05 So 0 1Margancevi rudi mln t 180 350 41 Mn 5Mid tis t 16670 18120 0 9 Cu 2 5Molibden tis t 45 60 0 01 0 5Nafta mln t 660 0 5Nikel tis t 845 3200 1 71 Ni 1 7 tis t 3300 3600 2 5 34 8Olovo tis t 1500 2000 0 2 Plavikovij shpat mln t 6 8 55 CaF2 3 2Prirodnij goryuchij gaz mlrd m 230 0 2Svinec tis t 1990 2900 6 1 Pb 1 6Sriblo t 2800 7440 100 g t 0 5Tantal t 900 1400 0 02 1 17Vugillya mln t 10365 31050 Apatiti mln t 31 7 35 5 9 6 R2O5 0 63Fosforiti mln t 40 72 16 R2O5 0 79Hromovi rudi mln t 19 9 31 3 Cr2O3 0 44Cink tis t 2552 8442 8 Zn 0 9Uran tis t 162 262 0 13 6 4 Okremi vidi korisnih kopalinNafta i gaz Braziliya na 2001 r maye v svoyemu rozporyadzhenni 2001 porivnyano neveliki dovedeni zapasi nafti 1 1 mlrd t i prirodnogo gazu 230 mlrd m Vidkrito bl 150 rodov Najbilshi Don Zhuan Agua Grandi Arakas Karmopolis Sirizinyu Namoradu ta in V Amazoniyi vidkritij velikij osadovij basejn Solimojns perspektivnij za mozhlivimi zapasami nafti i gazu Na shelfi Braziliyi ye tri osnovnih NGB Kampus Santus i Eshpiritu Santu Mensh perspektivni basejni Serzhipi Alagoas Potiguar i Seara Najbilshim za zapasami vuglevodnevoyi sirovini NGB Braziliyi vvazhayetsya okeanichnij basejn Kampus plosheyu blizko 100 tis km Dovedeni zapasi prirodnogo gazu v NGB Kampus ocineni v 105 mlrd m Tut zoseredzheni osnovni dovedeni zapasi nafti krayini U kozhnomu z semi glibokovodnih naftovih rodovish mistitsya do 100 mln t nafti i kondensatu Zapasi NGB na kinec 1999 r ocinyuvalisya v 1 5 mlrd t nafti U basejni Kampus roztashovani 4 gigantskih gazonaftovih rodovisha v duzhkah dovedeni zapasi mln t n e Albakora blizko 270 Marlin 270 Barrakuda 110 i Marlin Sul i gigantske naftove rodovishe Ronkador 356 Osnovni pastki pov yazani z turbiditnimi piskami shelfovogo genezisu sho zalyagayut yak v nizhnij tak i u verhnij chastinah suchasnogo materikovogo shilu abo z periferijnimi turbiditami vidkritogo morya transportovanimi cherez protoki v nizhnyu chastinu materikovogo shilu Ye blizka shozhist NGB po obidvi storoni Atlantiki osoblivo pivdennih chastin NGB Kampus i Kvanza Kamerunskogo Vsi NGB shidnoyi Braziliyi formuvalisya na divergentnih pasivnih kontinentalnih okolicyah tektonichnij rozvitok yakih uskladnenij procesami riftogenezu Pastki nafti i gazu yak pravilo stratigrafichnogo tipu i chastishe za vse priurocheni do pidvedenih gorstovih blokiv U zoni suchasnogo glibokogo i nadglibokogo shelfu rozvineni yavisha solovogo diapirizmu U 2003 r kompaniya Petrobraz zrobila najbilshe gazove vidkrittya v krayini Zapasi novogo rodovisha ocinyuyutsya v 70 mlrd kub m sho na 30 zbilshuye zagalnij obsyag zapasiv gazu v Braziliyi Rodovishe znahoditsya na shelfi provinciyi Paulu na vidstani 137 km vid berega na glibini morya 485 m Potencial vidobutku sverdlovini pionerki 3 mln m gazu na dobu Na 2002 r zagalnij obsyag zapasiv prirodnogo gazu v Braziliyi ocinyuyetsya v 231 mlrd m Economist 2003 V 70 B priurocheni do permskoyi formaciyi Irati predstavlenoyi argilitovoyu i vapnyakovoyu faciyami z intruziyami bazaltu i diabazu Rodov San Mateus du Sul San Gabriel i Don Pedritu Vugillya Zapasi kam yanogo vugillya v Braziliyi neveliki 2 mlrd t 25 koksivne vugillya Zalizo Zapasi zaliznih rud krayini v kinci XX st skladayut bl 26 zapasiv rozvinutih krayin Zahodu Osnovna chastina rud pov yazana z dokembrijskimi itabiritami Brazilskoyi platformi Golovni promislovi pokladi ponad 25 mlrd t zoseredzheni v zalizorudnomu bas Minajs Zherajs v mezhah tak zvanogo Zalizorudnogo chotirikutnika Hrom Zabezpechenist vidobutku hromovih rud yih pidtverdzhenimi zapasami rozrahovana za maksimalnim rivnem virobnictva v period 1995 1997 rr z urahuvannyam vtrat pri vidobutku i zbagachenni u Braziliyi stanovit 33 roki Uran Braziliya u 2000 r zajmala 5 e misce za rozvidanimi zapasami uranu 262 tis t chastka u sviti 7 8 Osn rodov rud uranu zoseredzheni v gorah Serra di Zhakobina razom z zolotonosnimi konglomeratami rodov Olovo ta suputni metali Za rozvidanimi zapasami olova v kinci XX st Braziliya zajmaye 1 e misce v Americi i 2 e u sviti pislya Kitayu Za zagalnimi zapasami olova Braziliya zajmaye 1 e misce u sviti Za resursami olova Braziliya zajmaye 1 e misce sered krayin svitu 12 6 svitovih resursiv 6 mln t Bl 40 sumarnih pidtverdzhenih zapasiv ukladeno v rozsipnih rodovishah sho znahodyatsya v 15 olovorudnih rajonah krayini Perevazhayut alyuvialni rozsipi V olovonosnomu rajoni shtat Amazonas roztashovanij rudnij vuzol Pitinga Rudni zhili i shtokverki lokalizovani v albitizovanih granitah Rudi kompleksni do yih skladu vhodyat kasiterit kolumbit tantalit pirit kriolit flyuorit Zapasi rud korinnogo olova 1 19 mln t ser vmist metalu v rudah tut stanovit 0 141 Rudi mistyat takozh 6 mln t kriolitu 4 mln t cirkonu serednij vmist 1 5 promislovi koncentraciyi kolumbit tantalitu ser vmist pentoksidu Ni 0 223 pentoksidu Ta 0 028 flyuoritu a takozh itriyu v osnovnomu v skladi ksenotimu Osnovni zapasi k k zoseredzheni v korah vivitryuvannya i rozsipah sho vinikli za yih rahunok i zajmayut ploshu blizko 250 km Golovnimi z nih ye alyuvialni rozsipi richok Mala Madejra Zhabuti i Kejshada Rudni piski zalyagayut na glibini blizko 6 m Zapasi rudi v rozsipah stanovlyat 195 mln t olova 343 tis t pri serednomu vmisti kasiteritu 2 0 kg kub m pentoksidu niobiyu 435 tis t pri ser vmisti Nb2O5 4 3 pentoksidu tantalu 55 tis t pri ser vmisti Ta2O5 0 3 dioksidu cirkoniyu 1 7 mln t U rezultati GRR pririst zapasiv pentoksidu niobiyu do 2000 r stanoviv 30 mln t rudi pri ser vmisti 4 1 1 2 mlnt Nb2O5 Marganec Osnovoyu margancevorudnoyi bazi krayini ye rodovisha Urukum sht Matu Grosu du Sul region Korumba z pidtverdzhenimi zapasami 15 8 mln t Azul i Buritirama sht Para rajon hr Karazhas 10 mln t Serra du Naviu federalna teritoriya Amapa 5 8 mln t Migel Kongu v rajoni Zalizorudnogo Chotirikutnika i inshi rodovisha v shtati Minas Zherajs a takozh ryad dribnishih ob yektiv v dokembrijskih metamorfichnih tovshah Najbilshi rodovisha margancevih rud pov yazani z porodami fundamentu Linzi margancevmisnih spesartitovih porid gonditu karbonatnogo rodonitu mayut potuzhnist 10 30 m i dovzh 200 1000 m Boksiti Za zapasami boksitiv B zajmaye 1 e misce v Lat Americi 2000 r i 2 e misce u sviti pislya Gvineyi Prom pokladi boksitiv pov yazani z lateritnoyu koroyu vivitryuvannya Osn resursi zoseredzheni v basejni richki Amazonka v shtati Para rodovisha Trombetas Paragominas ta inshi Lateritni rodovisha gibsitovih boksitiv roztashovuyutsya v shtatah Para municipaliteti Oriksimina Paragominas Faro Domingo di Kapim i Almajrim i Minas Zherajs v osnovnomu municipaliteti Posus di Kaldas Preto i Kataguazes Rodovisha Portu Trombetas zagalni zapasi 1700 mln t pidtverdzheni 800 mln t i Paragominas zagalni zapasi 2400 mln t pidtverdzheni 1600 mln t nalezhat do gigantskih Rodovisha yak pravilo roztashovani blizko vid zemnoyi poverhni i vidpracovuyutsya vidkritim sposobom Za tempiv vidobutku blizkih do suchasnih Braziliya zabezpechena pidtverdzhenimi zapasami na 340 rokiv Volfram Rudi volframu predstavleni sheyelitovimi skarnami rodovisha Brezhu Kishaba Malyada v mezhah oblasti Borborema Nikel Rodov nikelevih rud v osn silikatnogo tipu predstavleni garniyeritovimi rudami Rudni tila zalyagayut na nevelikij glibini bl 75 zapasiv znahoditsya v sht Goyas rodov Nikelandiya ta in U B ye dek midnorudnih rodov najbilshe z yakih Karayiba sht Baiya U B narahovuyetsya ponad 100 nevelikih polimetalichnih gidrotermalnih rodov rozvidani bagati olov yani rozsipi Ridkisni elementi berilij niobij tantal cirkonij ta in v B zustrichayutsya perevazhno v kompleksnih pegmatitovih rudah priurochenih do fundamentu Zoloto i platinoyidi Zapasi zolota viyavleni u drugij polovini XX st v bas r Amazonki Prognozni resursi MGP Braziliyi neznachni i skladayut do 300 t 0 6 svitovih Berilij V Braziliyi zoseredzheno bl 35 svitovih prognoznih resursiv beriliyu bl 700 tis t sho obumovlyuye yiyi providne razom z Rosiyeyu misce u sviti Niobij Braziliya zajmaye sered krayin svitu 1 e misce za prognoznimi resursami niobiyu Osnovni rodovisha pentoksidu niobiyu v krayini Arasha Tapira Rodovisha znahodyatsya v osnovnomu u vidomih girnichorudnih rajonah shtativ Minas Zherajs i Goyas Rudi lokalizovani v lateritnih korah vivitryuvannya karbonatitiv i ne vimagayut intensivnogo droblennya Potuzhnosti rudonosnih kir dosyagayut 200 m pokriviv vid 0 5 m do 40 m Serednij vmist Nb2O5 v rudah 2 5 Rozrobka vedetsya vidkritim sposobom Vazhlive znachennya v B mayut resursi fosfatnih rud yaki vklyuchayut tri gol prom tipi apatitovi rodov Zhakupiranga povtorni apatitovi rodov Arasha Tapira Katalan ta fosforitovi osadovi rodov v seriyi Bambuyi Osoblivo perspektivni fosforitovi rodov Patus di Minas zapasi 300 mln t U B znahodyatsya najbilshi u sviti rodov dorogocinnih i virobnih kameniv girskogo krishtalyu yuvelirnogo berilu topazu turmalinu ametistu agatu vidomi takozh prom rodov smaragdu almazu blagorodnogo opalu ta in Yuvelirni beril topaz i turmalin zustrichayutsya v granitnih pegmatitah poshirenih v shtatah Minas Zherajs almazonosnij rajon Diamantina Baiya Industrialni i budivelni korisni kopalini Osn rodov visokosortnoyi listovoyi slyudi muskovitu pov yazani z vihodami arhejskogo fundamentu i utvoryuyut Brazilskij slyudonosnij rajon U B ye takozh rodov baritu Ilya Grandi Migel Kalmon kalijnoyi soli Kontiguleba kam yanoyi soli Masejo flyuoritu Salgadinyu Katunda magnezitu Iguatu grafitu Itapaserika San Fidelis azbestu Ipanema bentonitu Lapsis Bravo Div takozhIstoriya osvoyennya mineralnih resursiv Braziliyi Girnicha promislovist Braziliyi Zagalna harakteristika gospodarstva Braziliyi Geologiya BraziliyiDzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X U S Geological Survey 2021 Mineral commodity summaries 2021 U S Geological Survey 200 p 7 serpnya 2020 u Wayback Machine https doi org 10 3133 mcs2020 Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s