Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Варгас Жетуліо Варгас повне ім я порт Getúlio Dornelles Vargas вимова

Жетуліо Варгас

Жетуліо Варгас
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Варгас.

Жетуліо Варгас (повне ім'я, порт. Getúlio Dornelles Vargas, вимова МФА: [ʒe'tulju doɾ'nɛlis vaɾgɐs]; 19 квітня 1882 — 24 серпня 1954) — президент Бразилії з 1930 по 1945 та з 1951 по 1954 роки, протягом періоду, відомого як Ера Варгаса.

Жетуліо Варгас
Getúlio Vargas
порт. Getúlio Dornelles Vargas
image
Жетуліо Варгас
Getúlio Vargas
14-й президент Бразилії
3 лютого 1930 — 29 жовтня 1945
Попередник Тимчасова хунта
Наступник Жозе Ліньярес
17-й президент Бразилії
31 січня 1951 — 24 серпня 1954
Віцепрезидент Кафе Філью
Попередник Еуріку Гаспар Дутра
Наступник Кафе Філью
Народився 19 квітня 1882(1882-04-19)[1][2]
Сан-Боржа, Бразильська імперія
Помер 24 серпня 1954(1954-08-24)[3][1][…] (72 роки)
d, Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Похований Сан-Боржа
Відомий як адвокат, політик
Країна Бразилія
Alma mater Федеральний університет Ріу-Гранді-ду-Сул
Політична партія БРП
Батько d[4]
Мати d[4]
У шлюбі з Дарсі Варгас
Діти d[4], d[4], d, d і d
Релігія Католик
Нагороди
image image image image image image image image image
image
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Медіафайли у Вікісховищі

Ранні роки

Народився 19 квітня 1882 року в Сан-Боржі, Ріу-Гранді-ду-Сул, на кордоні з Аргентиною, в родині Мануела ду Насіменту Варгаса й Кандіди Дорнеліс Варгас. Його батько був уродженцем Сан-Паулу, а мати народилась в багатій родині на Азорських островах.

Жетулью рано залишив школу та вступив до військового училища. Але невдовзі він пішов з армії, зайнявшись вивченням права та журналістикою, закінчив школу права в Порту-Алегрі та здобув докторський ступінь з юриспруденції.

1911 року одружився з Дарсі Сарманью, яка у подальшому народила йому п'ятьох дітей.

Початок кар'єри

1922 року був обраний до законодавчих зборів штату Ріу-Гранді-ду-Сул. Деякий час був міністром фінансів за президента Вашингтона Луїса, але пішов у відставку, щоб брати участь у виборах губернатора у своєму рідному штаті. Після свого обрання губернатором Ріу-Гранді-ду-Сул 1928 року став провідною постаттю опозиції.

1930 року Варгас створив між новою міською буржуазією та землевласниками, ворожо налаштованими до уряду, Ліберальний альянс і висунувся від Альянсу кандидатом у президенти.

Революція 1930 року

Докладніше: Революція в Бразилії 1930
image
У листопаді 1930

На початку 1930 президент Вашингтон Луїс оголосив своїм наступником губернатора штату Сан-Паулу Жуліу Престіса, що суперечило так званій політиці кави з молоком, відповідно до якої президентом мав стати губернатор штату Мінас-Жерайс Антоніу Карлус Рібейру ді Андрада. В країні розпочалась криза влади.

Антоніу Карлус, якого називали архітектором революції, долучився до опозиційного Ліберального альянсу Жетулью Варгаса. 1 березня 1930 були проведені президентські вибори. Кандидат від влади Жуліу Престіс переміг з 1 091 000 голосів проти 742 000 Варгаса.

Однак Варгас не визнав своєї поразки та звинуватив уряд у фальсифікації результатів голосування. Більше того, він оголосив свою перемогу й розпочав приготування до збройного протистояння з урядом. Приблизно за два місяці до завершення терміну повноважень Вашингтона Луїса значно посилились масові антиурядові виступи. 10 жовтня Жетулью Варгас на чолі своїх прибічників виїхав потягом до Ріо-де-Жанейро, столиці країни. Намагаючись зупинити його, урядові війська перекрили шляхи, в результаті чого 12-13 жовтня в Кватігві, на кордоні штатів Сан-Паулу й Парана, відбулись збройні сутички з революційними військами. Велика битва могла статись в Ітараре, але її попередило фактичне падіння уряду 24 жовтня 1930 року. Влада тимчасово опинилась в руках хунти у складі генералів Аугусту Фрагозу, Менни Баррети й адмірала Ісайаса ді Нороньї.

Перше президентство

Тимчасовий уряд

За тиждень після зміни влади Варгас прибув до столиці, й 3 листопада 1930 року, о 3 годині дня, хунта офіційно передала йому владу. Так завершився період Старої Республіки. У своїй інавгураційній промові Варгас назвав 17 цілей, яких мав досягти Тимчасовий уряд. З того дня Варгас почав правити Бразилією як тимчасовий президент.

Варгас прагнув вивести Бразилію з Великої депресії за рахунок політики державної інтервенції. Йому симпатизувала нова міська буржуазія завдяки новим для Бразилії масовим ідеологіям популізму й націоналізму. Так само як і у Франкліна Рузвельта в США, його перші кроки були зосереджені на економічному стимулюванні, програми, з якою погоджувались всі фракції коаліції.

Конституція 1934 року

1934, за два роки після повстання конституціоналістів у штаті Сан-Паулу, Варгас погодився на прийняття нової конституції Бразилії. За допомогою цієї конституції він, у першу чергу, бажав отримати можливість переобратись на пост президента, оскільки його перший президентський термін завершувався вже у листопаді.

Нова конституція була ухвалена на всенародному голосуванні 16 липня 1934 року. Незважаючи на свою недовговічність, ця конституція вперше була написана обраними представниками народу на практично справедливих багатопартійних виборах. Внаслідок цього вона містила низку удосконалень політичного, соціального й економічного життя, наприклад, незалежність судової влади, надання виборчих прав жінкам, створення гілок судової влади для контролю над виборами й трудовими відносинами, проголошення свободи слова, релігії, пересувань і мітингів. З іншого боку конституція містила й деякі елементи європейського фашизму й надавала Варгасу контроль над робітничими союзами.

Багато положень нової конституції ніколи не здійснились на практиці. Після 1934 року режим став дуже реакційним та характеризувався майже повним придушенням опозиції, що не давало змоги додержуватись багатьох вимог конституції. Як стало очевидно вже за кілька років, Варгас просто накопичував сили, щоб знищити демократичні інституції та встановити фашистський диктаторський режим.

Диктатура

Режиму Варгаса все більше загрожували різні прокомуністичні групи, які шукали союзу з селянами з багатих штатів. Незважаючи на популістське прізвисько «Батько бідняків», Варгас віддав усю владу в периферійних штатах земельній олігархії, що не відповідало народним очікуванням. Його подальше просування в напрямку задоволення потреб латифундистів привело Варгаса до альянсу з інтегралістами, напіввійськовим фашистським рухом. Цей альянс сприяв помітному зростанню ролі руху, який швидко перетворився на важливу політичну силу в Бразилії. Після 1934 року також починається отримання контролю над громадськими організаціями та профспілками через створення фіктивних організацій такого роду, державне посередництво та об'єднання організацій.

Незважаючи на силове придушення будь-яких організацій селянської бідноти, вимоги стосовно земельної реформи ставали все голоснішими. Нові прокомуністичні альянси між селянами, молодшими офіцерами та міським пролетаріатом набирали сили. Потенційно вони могли привабити переважну більшість населення країни та серйозно загрожували режиму Варгаса.

Починаючи з 1935 року політика Варгаса переслідувала дві головні мети: стимулювання промислового зростання та пригнічення робітничого класу. Уряд реалізував корпоралистські ідеї, закладені в конституції 1934 року, які мали об'єднати всі шари населення, як і в фашистській Італії. На практиці це означало послаблення організованої робочої сили і здобуття повного контролю над робочим класом. При цьому зростання промисловості й урбанізація посилювала роль робочого класу, призводячи до необхідності об'єднання його в альянс. Варгас додержувався стратегії Муссоліні, об'єднуючи робочий клас під лозунгами націоналізму.

Естадо Ново

image
Варгас на плакаті, що пропагандує Естадо Ново

Фашистська диктатура Варгаса «Естадо Ново» (укр. Нова держава) остаточно матеріалізувалась 1937 року. Припускалось, що Варгас залишить пост президента в січні 1938 року, як того вимагала конституція 1934 року, проте 29 вересня 1937 року генерал Дутра представив так званий «План Коена», що змальовував детальний план комуністичної революції. «План Коена» був лише фальсифікацією, здійсненою інтегралістами, проте Варгас використав його, щоб оголосити в країни режим надзвичайного стану.

10 листопада Варгас у радіозверненні до народу заявив про прийняття на себе диктаторських повноважень, які фіксувались новою конституцією. Варгас призупинив президентські вибори, розпустив Конгрес, ліквідував опозиційні політичні партії, запровадив жорстку цензуру, організував централізовану поліцію та наповнив в'язниці політичними дисидентами, пропагуючи націоналізм та встановивши повний контроль над державною політикою.

Усунення від влади

Незважаючи на фашистську природу Естадо Ново, Бразилія виступила у Другій світовій війні на боці союзників, що призвело до непорозуміння серед бразильського середнього класу. У зв'язку з антифашистськими настроями Варгас був змушений піти на деяку лібералізацію режиму: він проголосив «нову повоєнну добу свободи», що включала амністію для політичних в'язнів, повернення президентських виборів та легалізацію опозиційних партій.

Тим не менше, саме невдоволення цією лібералізацією й призвело до нового державного перевороту. 29 жовтня 1945 року найбільш праві члени уряду Варгаса, генерали Педру Монтейру та Еуріку Гаспар Дутра, усунули його з посту президента і призначили тимчасовим президентом главу Верховного суду Бразилії Жозе Ліньяреса.

Період з 1945 до 1950 року

Невдовзі в країні відбулись президентські вибори, на яких перемогу здобув маршал Дутра, колишній військовий міністр в уряді Варгаса. Останній підтримав його політику, через що й не був висланий з країни.

1946 року Варгас був обраний сенатором від штату Ріу-Гранді-ду-Сул та засідав у Сенаті до 1950 року. Однак він не брав активної участі в засіданнях Сенату та був єдиним парламентарем, який не підписав 1946 року нову Конституцію.

Друге президентство

Варгас повернувся до великої політики 1950 року, коли взяв участь у президентських виборах на базі вільного й таємного голосування. Набравши більшість голосів, він знову прийшов до влади, проте вже як всенародно обраний президент. Запорукою успіху Варгаса стали його величезна популярність в народі і потреби національної буржуазії країни в соціальній стабільності.

В політиці Варгас додержувався свого попереднього курсу: розширив видобуток нафти й металургійну галузь промисловості, розробив національну систему забезпечення країни електроенергією, заснував Національний банк економічного розвитку. Така політика тільки зміцнювала авторитет президента.

Проте 1954 року ситуація різко загострилась: підвищився рівень інфляції, внаслідок чого почались страйки робітників, які вимагали збільшення зарплатні. У серпні 1954 року вищі військові чини зажадали відставки Варгаса.

Смерть

image
Револьвер і сорочка Варгаса з отвором від кулі в грудях (експонат у Президентському палаці)

З подачі політичних опонентів Варгаса в країні розпочалась криза, кульмінацією якої стала сутичка 5 серпня на вулиці Тонелеру, під час якої було вбито майора Рубенса Васа, який чинив замах на головного суперника Варгаса — . В організації цього замаху був звинувачений лейтенант Грегоріу Фортунату, начальник особистої охорони Варгаса. Це спровокувало невдоволення серед військовиків, і генерали зажадали відставки Варгаса. Той опирався до останнього й призначив на вечір 24 серпня екстрену нараду кабінету міністрів, але дістав звістку, що офіцери на поступки не підуть.

Усвідомивши, що контроль над ситуацією втрачено, Варгас скоїв самогубство, поціливши у груди з револьвера в палаці Катете. У передсмертній записці Варгас висловив упевненість у правильності проваджуваної ним політики і бажання своєю смертю звернути увагу на національні проблеми. Відомі останні рядки цього листа: «Я спокійно роблю свій перший крок на шляху у вічність та розстаюсь із життям, щоб увійти до історії».

Після оголошення про смерть Варгаса та оприлюднення цього листа, всією країною пройшли численні демонстрації, присвячені пам'яті президента. Народне обурення було настільки великим, що противники Варгаса були змушені на багато років забути про свої плани.

Похований у рідному місті Сан-Боржа в Ріу-Гранді-ду-Сул. Піжама президента з кульовим отвором у грудях експонується в палаці Катете.

Пам'ять

На честь Варгаса названо муніципалітети Жетулью-Варгас у штаті Ріу-Гранді-ду-Сул та Презіденті-Жетулью в Санта-Катаріні. Також його ім'ям було названо один з найбільших у світі алмазів (вагою понад 726 карат), видобутий у Бразилії 1938 року.

Примітки

  1. Poppino R. E. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. Geni.com — 2006.
    d:Track:Q2621214
  5. . Архів оригіналу за 30 квітня 2012. Процитовано 5 листопада 2012.

Джерела

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vargas Zhetulio Vargas povne im ya port Getulio Dornelles Vargas vimova MFA ʒe tulju doɾ nɛlis vaɾgɐs 19 kvitnya 1882 24 serpnya 1954 prezident Braziliyi z 1930 po 1945 ta z 1951 po 1954 roki protyagom periodu vidomogo yak Era Vargasa Zhetulio Vargas Getulio Vargasport Getulio Dornelles VargasZhetulio Vargas Getulio Vargas14 j prezident Braziliyi3 lyutogo 1930 29 zhovtnya 1945Poperednik Timchasova huntaNastupnik Zhoze Linyares17 j prezident Braziliyi31 sichnya 1951 24 serpnya 1954Viceprezident Kafe FilyuPoperednik Euriku Gaspar DutraNastupnik Kafe FilyuNarodivsya 19 kvitnya 1882 1882 04 19 1 2 San Borzha Brazilska imperiyaPomer 24 serpnya 1954 1954 08 24 3 1 72 roki d Rio de Zhanejro BraziliyaPohovanij San BorzhaVidomij yak advokat politikKrayina BraziliyaAlma mater Federalnij universitet Riu Grandi du SulPolitichna partiya BRPBatko d 4 Mati d 4 U shlyubi z Darsi VargasDiti d 4 d 4 d d i dReligiya KatolikNagorodi Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiRanni rokiNarodivsya 19 kvitnya 1882 roku v San Borzhi Riu Grandi du Sul na kordoni z Argentinoyu v rodini Manuela du Nasimentu Vargasa j Kandidi Dornelis Vargas Jogo batko buv urodzhencem San Paulu a mati narodilas v bagatij rodini na Azorskih ostrovah Zhetulyu rano zalishiv shkolu ta vstupiv do vijskovogo uchilisha Ale nevdovzi vin pishov z armiyi zajnyavshis vivchennyam prava ta zhurnalistikoyu zakinchiv shkolu prava v Portu Alegri ta zdobuv doktorskij stupin z yurisprudenciyi 1911 roku odruzhivsya z Darsi Sarmanyu yaka u podalshomu narodila jomu p yatoh ditej Pochatok kar yeri1922 roku buv obranij do zakonodavchih zboriv shtatu Riu Grandi du Sul Deyakij chas buv ministrom finansiv za prezidenta Vashingtona Luyisa ale pishov u vidstavku shob brati uchast u viborah gubernatora u svoyemu ridnomu shtati Pislya svogo obrannya gubernatorom Riu Grandi du Sul 1928 roku stav providnoyu postattyu opoziciyi 1930 roku Vargas stvoriv mizh novoyu miskoyu burzhuaziyeyu ta zemlevlasnikami vorozho nalashtovanimi do uryadu Liberalnij alyans i visunuvsya vid Alyansu kandidatom u prezidenti Revolyuciya 1930 rokuDokladnishe Revolyuciya v Braziliyi 1930 U listopadi 1930 Na pochatku 1930 prezident Vashington Luyis ogolosiv svoyim nastupnikom gubernatora shtatu San Paulu Zhuliu Prestisa sho superechilo tak zvanij politici kavi z molokom vidpovidno do yakoyi prezidentom mav stati gubernator shtatu Minas Zherajs Antoniu Karlus Ribejru di Andrada V krayini rozpochalas kriza vladi Antoniu Karlus yakogo nazivali arhitektorom revolyuciyi doluchivsya do opozicijnogo Liberalnogo alyansu Zhetulyu Vargasa 1 bereznya 1930 buli provedeni prezidentski vibori Kandidat vid vladi Zhuliu Prestis peremig z 1 091 000 golosiv proti 742 000 Vargasa Odnak Vargas ne viznav svoyeyi porazki ta zvinuvativ uryad u falsifikaciyi rezultativ golosuvannya Bilshe togo vin ogolosiv svoyu peremogu j rozpochav prigotuvannya do zbrojnogo protistoyannya z uryadom Priblizno za dva misyaci do zavershennya terminu povnovazhen Vashingtona Luyisa znachno posililis masovi antiuryadovi vistupi 10 zhovtnya Zhetulyu Vargas na choli svoyih pribichnikiv viyihav potyagom do Rio de Zhanejro stolici krayini Namagayuchis zupiniti jogo uryadovi vijska perekrili shlyahi v rezultati chogo 12 13 zhovtnya v Kvatigvi na kordoni shtativ San Paulu j Parana vidbulis zbrojni sutichki z revolyucijnimi vijskami Velika bitva mogla statis v Itarare ale yiyi poperedilo faktichne padinnya uryadu 24 zhovtnya 1930 roku Vlada timchasovo opinilas v rukah hunti u skladi generaliv Augustu Fragozu Menni Barreti j admirala Isajasa di Noronyi Pershe prezidentstvoTimchasovij uryad Za tizhden pislya zmini vladi Vargas pribuv do stolici j 3 listopada 1930 roku o 3 godini dnya hunta oficijno peredala jomu vladu Tak zavershivsya period Staroyi Respubliki U svoyij inavguracijnij promovi Vargas nazvav 17 cilej yakih mav dosyagti Timchasovij uryad Z togo dnya Vargas pochav praviti Braziliyeyu yak timchasovij prezident Vargas pragnuv vivesti Braziliyu z Velikoyi depresiyi za rahunok politiki derzhavnoyi intervenciyi Jomu simpatizuvala nova miska burzhuaziya zavdyaki novim dlya Braziliyi masovim ideologiyam populizmu j nacionalizmu Tak samo yak i u Franklina Ruzvelta v SShA jogo pershi kroki buli zoseredzheni na ekonomichnomu stimulyuvanni programi z yakoyu pogodzhuvalis vsi frakciyi koaliciyi Konstituciya 1934 roku 1934 za dva roki pislya povstannya konstitucionalistiv u shtati San Paulu Vargas pogodivsya na prijnyattya novoyi konstituciyi Braziliyi Za dopomogoyu ciyeyi konstituciyi vin u pershu chergu bazhav otrimati mozhlivist pereobratis na post prezidenta oskilki jogo pershij prezidentskij termin zavershuvavsya vzhe u listopadi Nova konstituciya bula uhvalena na vsenarodnomu golosuvanni 16 lipnya 1934 roku Nezvazhayuchi na svoyu nedovgovichnist cya konstituciya vpershe bula napisana obranimi predstavnikami narodu na praktichno spravedlivih bagatopartijnih viborah Vnaslidok cogo vona mistila nizku udoskonalen politichnogo socialnogo j ekonomichnogo zhittya napriklad nezalezhnist sudovoyi vladi nadannya viborchih prav zhinkam stvorennya gilok sudovoyi vladi dlya kontrolyu nad viborami j trudovimi vidnosinami progoloshennya svobodi slova religiyi peresuvan i mitingiv Z inshogo boku konstituciya mistila j deyaki elementi yevropejskogo fashizmu j nadavala Vargasu kontrol nad robitnichimi soyuzami Bagato polozhen novoyi konstituciyi nikoli ne zdijsnilis na praktici Pislya 1934 roku rezhim stav duzhe reakcijnim ta harakterizuvavsya majzhe povnim pridushennyam opoziciyi sho ne davalo zmogi doderzhuvatis bagatoh vimog konstituciyi Yak stalo ochevidno vzhe za kilka rokiv Vargas prosto nakopichuvav sili shob znishiti demokratichni instituciyi ta vstanoviti fashistskij diktatorskij rezhim Diktatura Rezhimu Vargasa vse bilshe zagrozhuvali rizni prokomunistichni grupi yaki shukali soyuzu z selyanami z bagatih shtativ Nezvazhayuchi na populistske prizvisko Batko bidnyakiv Vargas viddav usyu vladu v periferijnih shtatah zemelnij oligarhiyi sho ne vidpovidalo narodnim ochikuvannyam Jogo podalshe prosuvannya v napryamku zadovolennya potreb latifundistiv privelo Vargasa do alyansu z integralistami napivvijskovim fashistskim ruhom Cej alyans spriyav pomitnomu zrostannyu roli ruhu yakij shvidko peretvorivsya na vazhlivu politichnu silu v Braziliyi Pislya 1934 roku takozh pochinayetsya otrimannya kontrolyu nad gromadskimi organizaciyami ta profspilkami cherez stvorennya fiktivnih organizacij takogo rodu derzhavne poserednictvo ta ob yednannya organizacij Nezvazhayuchi na silove pridushennya bud yakih organizacij selyanskoyi bidnoti vimogi stosovno zemelnoyi reformi stavali vse golosnishimi Novi prokomunistichni alyansi mizh selyanami molodshimi oficerami ta miskim proletariatom nabirali sili Potencijno voni mogli privabiti perevazhnu bilshist naselennya krayini ta serjozno zagrozhuvali rezhimu Vargasa Pochinayuchi z 1935 roku politika Vargasa peresliduvala dvi golovni meti stimulyuvannya promislovogo zrostannya ta prignichennya robitnichogo klasu Uryad realizuvav korporalistski ideyi zakladeni v konstituciyi 1934 roku yaki mali ob yednati vsi shari naselennya yak i v fashistskij Italiyi Na praktici ce oznachalo poslablennya organizovanoyi robochoyi sili i zdobuttya povnogo kontrolyu nad robochim klasom Pri comu zrostannya promislovosti j urbanizaciya posilyuvala rol robochogo klasu prizvodyachi do neobhidnosti ob yednannya jogo v alyans Vargas doderzhuvavsya strategiyi Mussolini ob yednuyuchi robochij klas pid lozungami nacionalizmu Estado Novo Vargas na plakati sho propaganduye Estado Novo Fashistska diktatura Vargasa Estado Novo ukr Nova derzhava ostatochno materializuvalas 1937 roku Pripuskalos sho Vargas zalishit post prezidenta v sichni 1938 roku yak togo vimagala konstituciya 1934 roku prote 29 veresnya 1937 roku general Dutra predstaviv tak zvanij Plan Koena sho zmalovuvav detalnij plan komunistichnoyi revolyuciyi Plan Koena buv lishe falsifikaciyeyu zdijsnenoyu integralistami prote Vargas vikoristav jogo shob ogolositi v krayini rezhim nadzvichajnogo stanu 10 listopada Vargas u radiozvernenni do narodu zayaviv pro prijnyattya na sebe diktatorskih povnovazhen yaki fiksuvalis novoyu konstituciyeyu Vargas prizupiniv prezidentski vibori rozpustiv Kongres likviduvav opozicijni politichni partiyi zaprovadiv zhorstku cenzuru organizuvav centralizovanu policiyu ta napovniv v yaznici politichnimi disidentami propaguyuchi nacionalizm ta vstanovivshi povnij kontrol nad derzhavnoyu politikoyu Usunennya vid vladi Nezvazhayuchi na fashistsku prirodu Estado Novo Braziliya vistupila u Drugij svitovij vijni na boci soyuznikiv sho prizvelo do neporozuminnya sered brazilskogo serednogo klasu U zv yazku z antifashistskimi nastroyami Vargas buv zmushenij piti na deyaku liberalizaciyu rezhimu vin progolosiv novu povoyennu dobu svobodi sho vklyuchala amnistiyu dlya politichnih v yazniv povernennya prezidentskih viboriv ta legalizaciyu opozicijnih partij Tim ne menshe same nevdovolennya ciyeyu liberalizaciyeyu j prizvelo do novogo derzhavnogo perevorotu 29 zhovtnya 1945 roku najbilsh pravi chleni uryadu Vargasa generali Pedru Montejru ta Euriku Gaspar Dutra usunuli jogo z postu prezidenta i priznachili timchasovim prezidentom glavu Verhovnogo sudu Braziliyi Zhoze Linyaresa Period z 1945 do 1950 rokuNevdovzi v krayini vidbulis prezidentski vibori na yakih peremogu zdobuv marshal Dutra kolishnij vijskovij ministr v uryadi Vargasa Ostannij pidtrimav jogo politiku cherez sho j ne buv vislanij z krayini 1946 roku Vargas buv obranij senatorom vid shtatu Riu Grandi du Sul ta zasidav u Senati do 1950 roku Odnak vin ne brav aktivnoyi uchasti v zasidannyah Senatu ta buv yedinim parlamentarem yakij ne pidpisav 1946 roku novu Konstituciyu Druge prezidentstvoVargas povernuvsya do velikoyi politiki 1950 roku koli vzyav uchast u prezidentskih viborah na bazi vilnogo j tayemnogo golosuvannya Nabravshi bilshist golosiv vin znovu prijshov do vladi prote vzhe yak vsenarodno obranij prezident Zaporukoyu uspihu Vargasa stali jogo velichezna populyarnist v narodi i potrebi nacionalnoyi burzhuaziyi krayini v socialnij stabilnosti V politici Vargas doderzhuvavsya svogo poperednogo kursu rozshiriv vidobutok nafti j metalurgijnu galuz promislovosti rozrobiv nacionalnu sistemu zabezpechennya krayini elektroenergiyeyu zasnuvav Nacionalnij bank ekonomichnogo rozvitku Taka politika tilki zmicnyuvala avtoritet prezidenta Prote 1954 roku situaciya rizko zagostrilas pidvishivsya riven inflyaciyi vnaslidok chogo pochalis strajki robitnikiv yaki vimagali zbilshennya zarplatni U serpni 1954 roku vishi vijskovi chini zazhadali vidstavki Vargasa SmertRevolver i sorochka Vargasa z otvorom vid kuli v grudyah eksponat u Prezidentskomu palaci Z podachi politichnih oponentiv Vargasa v krayini rozpochalas kriza kulminaciyeyu yakoyi stala sutichka 5 serpnya na vulici Toneleru pid chas yakoyi bulo vbito majora Rubensa Vasa yakij chiniv zamah na golovnogo supernika Vargasa V organizaciyi cogo zamahu buv zvinuvachenij lejtenant Gregoriu Fortunatu nachalnik osobistoyi ohoroni Vargasa Ce sprovokuvalo nevdovolennya sered vijskovikiv i generali zazhadali vidstavki Vargasa Toj opiravsya do ostannogo j priznachiv na vechir 24 serpnya ekstrenu naradu kabinetu ministriv ale distav zvistku sho oficeri na postupki ne pidut Usvidomivshi sho kontrol nad situaciyeyu vtracheno Vargas skoyiv samogubstvo pocilivshi u grudi z revolvera v palaci Katete U peredsmertnij zapisci Vargas visloviv upevnenist u pravilnosti provadzhuvanoyi nim politiki i bazhannya svoyeyu smertyu zvernuti uvagu na nacionalni problemi Vidomi ostanni ryadki cogo lista Ya spokijno roblyu svij pershij krok na shlyahu u vichnist ta rozstayus iz zhittyam shob uvijti do istoriyi Pislya ogoloshennya pro smert Vargasa ta oprilyudnennya cogo lista vsiyeyu krayinoyu projshli chislenni demonstraciyi prisvyacheni pam yati prezidenta Narodne oburennya bulo nastilki velikim sho protivniki Vargasa buli zmusheni na bagato rokiv zabuti pro svoyi plani Pohovanij u ridnomu misti San Borzha v Riu Grandi du Sul Pizhama prezidenta z kulovim otvorom u grudyah eksponuyetsya v palaci Katete Pam yatNa chest Vargasa nazvano municipaliteti Zhetulyu Vargas u shtati Riu Grandi du Sul ta Prezidenti Zhetulyu v Santa Katarini Takozh jogo im yam bulo nazvano odin z najbilshih u sviti almaziv vagoyu ponad 726 karat vidobutij u Braziliyi 1938 roku PrimitkiPoppino R E Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Geni com 2006 d Track Q2621214 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2012 Procitovano 5 listopada 2012 DzherelaBraziliada Vsi prezidenti Braziliyi 13 bereznya 2013 u Wayback Machine Zhetulyu Vargas 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine v enciklopediyi Krugosvet port LiteraturaV I Golovchenko Vargas Zheguliu Dornelis Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 HPosilannyaVargas Dornelis Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ