Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бразильський карнавал (порт. Carnaval, походить від слова «м'ясний») — щорічний фестиваль в Бразилії, що проводиться за 40 днів до Великодня і відзначає початок Великого посту.
| Бразильський карнавал | |
 | |
| Країна |  Бразилія |
|---|---|
| Розташування штаб-квартири | Бразилія |
| Традиційна їжа | Фейжоада |
 Бразильський карнавал у Вікісховищі | |
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2015) |
Бразильський Карнавал є найбільшим народним святом країни, та має деякі відмінності від карнавалів як у Європі, так і в інших країнах Латинської Америки. Крім того, існують регіональні варіації карнавалу в самій Бразилії.
Історія
Бразильський карнавал взяв початок від португальської масляної — вуличних розваг, під час яких пустуни обливали один одного водою, обсипали борошном і сажею, кидалися тухлими яйцями і т. д. Португальська масляна відбувалась напередодні Великого посту за католицьким календарем, тобто періодом спокути, що символізувало звільнення — саме цей аспект був сприйнятий карнавалом.
Завезена до Бразилії у [XVII] столітті португальська масляна у [XIX]столітті сприйняла вплив карнавалів інших європейських країн — Італії та Франції. Саме тоді маски, фантастичні костюми і такі персонажі як П'єро, Коломбіна (Мальвіна) та Король Момо (веселий товстун) прийшли на бразильське свято. У цей же період з'являються перші «блоки» (blocos — святкові групи вишикувані прямокутником), «мотузки» (cordoes — святкові групи вишикувані верверчою) і «корсари» (corsos — святкові групи стилізовані під піратів), а також паради прикрашених автомобілів.
Відтоді свято набирає сили і сягає практично всіх куточків Бразилії. Рік за роком стають багатшими танці й пісні, з'являються нові наспіви і ритми, як наприклад славнозвісні маршики. У 1928 році у Ріо-де-Жанейро виникає перша школа танцю самби під назвою «Дай Скажу» (Deixa Falar). Створена танцівником самби Ісмаелем Сілвою, її пізніше перейменували на «Естасіо ду Са» (Estacio do Sa), за іменем засновника Ріо-де-Жанейро.
З Ріо традиція карнавальних парадів шкіл самби поширилася на інші міста й особливо прижилася в Сан-Паулу. Однак не зникла й традиція вуличного карнавалу, в якому можуть брати участь всі охочі. Вона збереглася на північному сході Бразилії, в основному у містах Ресіфе і Олінда, де виділяються «фрево» (frevo) і «маракату» (maracatu). У Салвадорі використовують так звані «тріос елетрікос» (прикрашені вантажівки з музиками), вуличні «блоки», такі як «Афоше Фільос де Ганді» (Afoxe Filhos de Ghandi) — групи, стилізовані під прихильників вчення індійського філософа Ганді), та негритянські «блоки» - такі як «Олодум» (Olodum) та «Іле Ає» (Ile Aye — Дім Життя), які мають африканське міфологічне коріння.
Див. також
Посилання
- Журнал "Країна", №62, 11.03.2011
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Brazilskij karnaval port Carnaval pohodit vid slova m yasnij shorichnij festival v Braziliyi sho provoditsya za 40 dniv do Velikodnya i vidznachaye pochatok Velikogo postu Brazilskij karnavalKrayina BraziliyaRoztashuvannya shtab kvartiriBraziliyaTradicijna yizhaFejzhoada Brazilskij karnaval u VikishovishiCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2015 Brazilskij Karnaval ye najbilshim narodnim svyatom krayini ta maye deyaki vidminnosti vid karnavaliv yak u Yevropi tak i v inshih krayinah Latinskoyi Ameriki Krim togo isnuyut regionalni variaciyi karnavalu v samij Braziliyi IstoriyaBrazilskij karnaval vzyav pochatok vid portugalskoyi maslyanoyi vulichnih rozvag pid chas yakih pustuni oblivali odin odnogo vodoyu obsipali boroshnom i sazheyu kidalisya tuhlimi yajcyami i t d Portugalska maslyana vidbuvalas naperedodni Velikogo postu za katolickim kalendarem tobto periodom spokuti sho simvolizuvalo zvilnennya same cej aspekt buv sprijnyatij karnavalom Zavezena do Braziliyi u XVII stolitti portugalska maslyana u XIX stolitti sprijnyala vpliv karnavaliv inshih yevropejskih krayin Italiyi ta Franciyi Same todi maski fantastichni kostyumi i taki personazhi yak P yero Kolombina Malvina ta Korol Momo veselij tovstun prijshli na brazilske svyato U cej zhe period z yavlyayutsya pershi bloki blocos svyatkovi grupi vishikuvani pryamokutnikom motuzki cordoes svyatkovi grupi vishikuvani ververchoyu i korsari corsos svyatkovi grupi stilizovani pid pirativ a takozh paradi prikrashenih avtomobiliv Vidtodi svyato nabiraye sili i syagaye praktichno vsih kutochkiv Braziliyi Rik za rokom stayut bagatshimi tanci j pisni z yavlyayutsya novi naspivi i ritmi yak napriklad slavnozvisni marshiki U 1928 roci u Rio de Zhanejro vinikaye persha shkola tancyu sambi pid nazvoyu Daj Skazhu Deixa Falar Stvorena tancivnikom sambi Ismaelem Silvoyu yiyi piznishe perejmenuvali na Estasio du Sa Estacio do Sa za imenem zasnovnika Rio de Zhanejro Z Rio tradiciya karnavalnih paradiv shkil sambi poshirilasya na inshi mista j osoblivo prizhilasya v San Paulu Odnak ne znikla j tradiciya vulichnogo karnavalu v yakomu mozhut brati uchast vsi ohochi Vona zbereglasya na pivnichnomu shodi Braziliyi v osnovnomu u mistah Resife i Olinda de vidilyayutsya frevo frevo i marakatu maracatu U Salvadori vikoristovuyut tak zvani trios eletrikos prikrasheni vantazhivki z muzikami vulichni bloki taki yak Afoshe Filos de Gandi Afoxe Filhos de Ghandi grupi stilizovani pid prihilnikiv vchennya indijskogo filosofa Gandi ta negrityanski bloki taki yak Olodum Olodum ta Ile Aye Ile Aye Dim Zhittya yaki mayut afrikanske mifologichne korinnya Div takozhKarnaval u Rio de Zhanejro Den svyatkuvannya samotnostiPosilannyaZhurnal Krayina 62 11 03 2011