Педру I (порт. Pedro I; 12 жовтня 1798 — 24 вересня 1834) — імператор Бразилії (1822—1831), регент (1822). Король Португалії як Педру IV (порт. Pedro IV (1826—1828); регент при своїй дочці Марії з 3 березня до 3 липня 1828 та з 15 березня 1830 до 20 вересня 1834 року). Представник Браганського дому. Був масоном, прихильником лібералізму і антиклерикалізму. Невдовзі після смерті батька Жуана VI передав престол дочці Марії II. Здобув перемогу в громадянській війні з мігелістами у Португалії (1828—1834). Розпустив релігійні ордени на теренах Португалії та колоній (1834). Прізвиська — Визволи́тель (порт. o Libertador), король-солдат (порт. Rei Soldado).
Педру I (IV) | ||
| ||
---|---|---|
11 березня 1826 — 24 вересня 1834 | ||
Коронація: | 1 грудня 1822 | |
Попередник: | Жуан I | |
Наступник: | Педро II | |
| ||
10 березня 1826 — 2 травня 1826 | ||
Попередник: | Жуан VI | |
Наступник: | Марія II | |
Народження: | 12 жовтня 1798[1][2][…] палац Келуш, d, Сінтра, Лісабонський округ, Португалія або d, Келуш, Сінтра, Лісабонський округ, Португалія[4] | |
Смерть: | 24 вересня 1834[1][2][…](35 років) палац Келуш, d, Сінтра, Лісабонський округ, Португалія або d, Келуш, Сінтра, Лісабонський округ, Португалія[4] | |
Причина смерті: | туберкульоз | |
Поховання: | Пам'ятник Іпіранзі | |
Країна: | Португальське королівство і Бразильська імперія | |
Релігія: | католик | |
Рід: | Браганська | |
Батько: | Жуан VI | |
Мати: | Карлота Жоакіна Іспанська | |
Шлюб: | Марія Леопольдіна Австрійська | |
Діти: | Марія II, d, d, Жануарія Бразильська, d, Франсішка Бразильська, Педру II, Марія Амелія Бразильська, Ізабелла Марія Бразильська, d, d, d, d і d | |
Автограф: | ||
Нагороди: | — | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Імена
- Пе́дру I (порт. Pedro I) — у португальських джерелах як імператор Бразилії.
- Пе́дру IV (порт. Pedro IV) — у португальських джерелах як король Португалії.
- Пе́дру IV Брага́нський (порт. Pedro IV de Bragança) — за назвою династії.
- Пе́дру I Брази́льський (порт. Pedro IV do Brasil) — за назвою країни.
- Пе́дру Визволи́тель (порт. Pedro, o Libertador) — за прізвиськом.
- Пе́дру IV Португа́льський (порт. Pedro IV de Portugal) — за назвою країни.
- Петро́ I, або Петро́ IV (лат. Petrus I, Petrus IV) — у латинських джерелах.
- Пе́дро I, або Пе́дро IV (ісп. Pedro I, Pedro IV) — в іспанських джерелах.
Родина
Народився 12 жовтня 1798 року в Лісабоні. Син португальського короля Жуана VI Клемента та іспанської інфанти Шарлоти Жоакіни. Ім'я при народженні — Педру ді Алкантара Франсішку Антоніу Жуан Карлуш Шав'єр де Паула Мігел Рафаел Жоакім Жозе Гонзага Пашкуал Кіпріану Серафим де Браганса і Бурбон (Pedro de Alcântara Francisco António João Carlos Xavier de Paula Miguel Rafael Joaquim José Gonzaga Pascoal Cipriano Serafim de Bragança e Bourbon).
З 1817 року був одружений з Австрійською ерцгерцогинею Марією Леопольдіною (1797—1826), дочкою імператора Франца II. У них народились семеро дітей, з яких вижили:
- Марія (1819—1853), королева Португалії Марія II,
- Жануарія (1822—1901), 1844 року вийшла заміж за Людовіка, принца Обох Сицилій,
- Франсішка (1824—1898), 1843 року вийшла заміж за Франсуа Орлеанського, принца де Жуанвіль,
- Педру II (імператор Бразилії) (1825—1891), імператор Бразилії.
З 1829 року був одружений з Амелією (1812—1873), дочкою герцога Лейхтенберзького Євгенія Богарне. Подружжя мало одну дочку Марію Амелію (1831—1853).
Правління
1808 року втік від французьких військ разом із батьком королем Жуаном VI Клементом до Бразилії. З цією країною була пов'язана уся його подальша доля. У 1820 року, після революцій в Іспанії та Португалії, в Бразилії, як і у всій Латинській Америці, почались сильні заворушення. Серед офіцерів та жителів Ріо-де-Жанейро було багато прибічників незалежності. Педру співчував їхнім планам, тож у його особі вони вбачали свого вождя. 1821 року Жуан VI повернувся до Європи, залишивши принца замість себе керувати колоніями. У лютому 1822 Педру скликав дорадчі збори й доручив їм розробити конституцію для Бразилії. У червні він зібрав Установчі збори та звернувся до бразильців із закликом до звільнення. При цьому він висунув лозунг: «Незалежність чи смерть!».
12 жовтня 1822 року Педру був проголошений мешканцями Ріо-де-Жанейро першим імператором Бразилії, а 1 грудня відбулась церемонія коронації.
До кінця 1823 року владу нового імператора визнали усі провінції Бразилії, включаючи північні, які давно мріяли про створення власної держави. 1825 року король Жуан визнав незалежність Бразилії.
Після цього поведінка Педру змінилась. Імператор ігнорував палату депутатів, призначав та звільняв міністрів на власний розсуд і взагалі поводив себе, як абсолютний монарх. Придушував республіканський рух, заохочував проникнення англійського капіталу.
29 серпня 1825 року, за посередництва Великої Британії, в Ріо-де-Жанейро було підписано португальсько-бразильську мирну угоду договір між Королівством Португалія і самопроголошеною Бразильської імперією, чим формально завершено португальско-бразильську війну.
Жуан VI залишався королем Португалії і отримав титул імператора Бразилії — «Його Імператорська і Найчесніша Величність» до своєї смерті 26 березня 1826 році. Таким чином він став сувереном двох держав Бразилії та Португалії, першої як імператора, а другої як король, що символізувало особистий династичний союз двох португальськомовних країн. Він визнав Педру своїм спадкоємцем. Саме в цей час надійшла звістка про смерть Жуана в Португалії. Престол перейшов до Педру як до старшого сина.
Педру, який під час португальсько-бразильської війни вже був проголошений імператором Бразилії, також почав використовувати титул «Його Імператорська і Найчесніша Величність» після смерті батька.
Відречення короля-імператора Петру від португальського престолу 1826 року на користь його старшої доньки тодішньої імператорської принцеси Бразилії та принцеси де Бейра, майбутньої королеви Марії II, і народження імператорського принца Бразилії Педро ІІ, який негайно він став спадкоємцем бразильського престолу, а пізніше імператором Бразилії поклав край особистому союзу двох корон, що призвело до того, що титул перестав вживатись.
Очікувалось, що він відмовиться від нього на користь свого молодшого брата Мігеля. Проте Педру почав діяти в інший спосіб. У березні 1828 року він зрікся португальської корони на користь своєї дочки Марії, якій на той момент було лише сім років. Щоб примирити всі партії, він обручив її з братом Мігелем. Але події розвивались зовсім не так, як того хотів Педру — 1828 року Мігель здійснив переворот і проголосив себе королем. Марія, так і не вступивши у свої права, мала тікати з країни. Тоді в Португалії визначились дві партії: консерватори — за Мігеля, а ліберали — за Марію. Останніх очолив Педру. Проте тільки у травні 1834 після низки поразок і вступу іспанських військ до Португалії Мігель зрікся престолу та відплив до Генуї. У серпні Марію проголосили королевою, а Педру — регентом.
Втратив Педру I і бразильський престол. Прибічники незалежності Бразилії з підозрою ставились до бажання Педру брати участь в португальських подіях. Боялись, аби він, ставши королем Португалії, не об'єднав знову обидві держави. 1830 року в провінції Мінас-Жерайс почалось повстання, яке потім перекинулось до столиці. Через це Педру I 7 квітня 1831 року був змушений зректись престолу на користь свого малолітнього сина Педру. За кілька днів він виїхав до Європи.
1834 року після перемоги у Ліберальних війнах розпустив релігійні ордени на теренах Португалії та колоній.
Творчість
Петро I також був композитором, учнем , та . Серед його творів: «Credo» для солістів, хору й оркестру, увертюра «Te Deum», численні марші, а також Гімн незалежності Бразилії, який за часів правління Педру I був державним гімном.
Титули і звання
- Imperador Constitucional e Defensor Perpétuo do Império do Brasil (Конституційний імператор та вічний захисник Бразильської імперії)
- 1826 р. — «Sua Majestade Imperial e Fidelíssima» («Його Імператорська і Найчесніша Величність»).
Сім'я
Генеалогія
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118983318 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Itaú Cultural Enciclopédia Itaú Cultural — São Paulo: Itaú Cultural, 2001. —
- Musica Brasilis Project
Джерела
- Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
- Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
- Педро I, император бразильский // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.) (рос.)
- Історія Португалії [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Історія Бразилії [Архівовано 12 лютого 2012 у WebCite] (англ.)
Посилання
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Pedru I Pedru I port Pedro I 12 zhovtnya 1798 17981012 24 veresnya 1834 imperator Braziliyi 1822 1831 regent 1822 Korol Portugaliyi yak Pedru IV port Pedro IV 1826 1828 regent pri svoyij dochci Mariyi z 3 bereznya do 3 lipnya 1828 ta z 15 bereznya 1830 do 20 veresnya 1834 roku Predstavnik Braganskogo domu Buv masonom prihilnikom liberalizmu i antiklerikalizmu Nevdovzi pislya smerti batka Zhuana VI peredav prestol dochci Mariyi II Zdobuv peremogu v gromadyanskij vijni z migelistami u Portugaliyi 1828 1834 Rozpustiv religijni ordeni na terenah Portugaliyi ta kolonij 1834 Prizviska Vizvoli tel port o Libertador korol soldat port Rei Soldado Pedru I IV Imperator Braziliyi11 bereznya 1826 24 veresnya 1834Koronaciya 1 grudnya 1822Poperednik Zhuan INastupnik Pedro IIKorol Portugaliyi10 bereznya 1826 2 travnya 1826Poperednik Zhuan VINastupnik Mariya II Narodzhennya 12 zhovtnya 1798 1798 10 12 1 2 palac Kelush d Sintra Lisabonskij okrug Portugaliya abo d Kelush Sintra Lisabonskij okrug Portugaliya 4 Smert 24 veresnya 1834 1834 09 24 1 2 35 rokiv palac Kelush d Sintra Lisabonskij okrug Portugaliya abo d Kelush Sintra Lisabonskij okrug Portugaliya 4 Prichina smerti tuberkulozPohovannya Pam yatnik IpiranziKrayina Portugalske korolivstvo i Brazilska imperiyaReligiya katolikRid BraganskaBatko Zhuan VIMati Karlota Zhoakina IspanskaShlyub Mariya Leopoldina AvstrijskaDiti Mariya II d d Zhanuariya Brazilska d Fransishka Brazilska Pedru II Mariya Ameliya Brazilska Izabella Mariya Brazilska d d d d i dAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiImenaPe dru I port Pedro I u portugalskih dzherelah yak imperator Braziliyi Pe dru IV port Pedro IV u portugalskih dzherelah yak korol Portugaliyi Pe dru IV Braga nskij port Pedro IV de Braganca za nazvoyu dinastiyi Pe dru I Brazi lskij port Pedro IV do Brasil za nazvoyu krayini Pe dru Vizvoli tel port Pedro o Libertador za prizviskom Pe dru IV Portuga lskij port Pedro IV de Portugal za nazvoyu krayini Petro I abo Petro IV lat Petrus I Petrus IV u latinskih dzherelah Pe dro I abo Pe dro IV isp Pedro I Pedro IV v ispanskih dzherelah RodinaNarodivsya 12 zhovtnya 1798 roku v Lisaboni Sin portugalskogo korolya Zhuana VI Klementa ta ispanskoyi infanti Sharloti Zhoakini Im ya pri narodzhenni Pedru di Alkantara Fransishku Antoniu Zhuan Karlush Shav yer de Paula Migel Rafael Zhoakim Zhoze Gonzaga Pashkual Kiprianu Serafim de Bragansa i Burbon Pedro de Alcantara Francisco Antonio Joao Carlos Xavier de Paula Miguel Rafael Joaquim Jose Gonzaga Pascoal Cipriano Serafim de Braganca e Bourbon Z 1817 roku buv odruzhenij z Avstrijskoyu ercgercogineyu Mariyeyu Leopoldinoyu 1797 1826 dochkoyu imperatora Franca II U nih narodilis semero ditej z yakih vizhili Mariya 1819 1853 koroleva Portugaliyi Mariya II Zhanuariya 1822 1901 1844 roku vijshla zamizh za Lyudovika princa Oboh Sicilij Fransishka 1824 1898 1843 roku vijshla zamizh za Fransua Orleanskogo princa de Zhuanvil Pedru II imperator Braziliyi 1825 1891 imperator Braziliyi Z 1829 roku buv odruzhenij z Ameliyeyu 1812 1873 dochkoyu gercoga Lejhtenberzkogo Yevgeniya Bogarne Podruzhzhya malo odnu dochku Mariyu Ameliyu 1831 1853 Pravlinnya1808 roku vtik vid francuzkih vijsk razom iz batkom korolem Zhuanom VI Klementom do Braziliyi Z ciyeyu krayinoyu bula pov yazana usya jogo podalsha dolya U 1820 roku pislya revolyucij v Ispaniyi ta Portugaliyi v Braziliyi yak i u vsij Latinskij Americi pochalis silni zavorushennya Sered oficeriv ta zhiteliv Rio de Zhanejro bulo bagato pribichnikiv nezalezhnosti Pedru spivchuvav yihnim planam tozh u jogo osobi voni vbachali svogo vozhdya 1821 roku Zhuan VI povernuvsya do Yevropi zalishivshi princa zamist sebe keruvati koloniyami U lyutomu 1822 Pedru sklikav doradchi zbori j doruchiv yim rozrobiti konstituciyu dlya Braziliyi U chervni vin zibrav Ustanovchi zbori ta zvernuvsya do brazilciv iz zaklikom do zvilnennya Pri comu vin visunuv lozung Nezalezhnist chi smert 12 zhovtnya 1822 roku Pedru buv progoloshenij meshkancyami Rio de Zhanejro pershim imperatorom Braziliyi a 1 grudnya vidbulas ceremoniya koronaciyi Do kincya 1823 roku vladu novogo imperatora viznali usi provinciyi Braziliyi vklyuchayuchi pivnichni yaki davno mriyali pro stvorennya vlasnoyi derzhavi 1825 roku korol Zhuan viznav nezalezhnist Braziliyi Pislya cogo povedinka Pedru zminilas Imperator ignoruvav palatu deputativ priznachav ta zvilnyav ministriv na vlasnij rozsud i vzagali povodiv sebe yak absolyutnij monarh Pridushuvav respublikanskij ruh zaohochuvav proniknennya anglijskogo kapitalu 29 serpnya 1825 roku za poserednictva Velikoyi Britaniyi v Rio de Zhanejro bulo pidpisano portugalsko brazilsku mirnu ugodu dogovir mizh Korolivstvom Portugaliya i samoprogoloshenoyu Brazilskoyi imperiyeyu chim formalno zaversheno portugalsko brazilsku vijnu Zhuan VI zalishavsya korolem Portugaliyi i otrimav titul imperatora Braziliyi Jogo Imperatorska i Najchesnisha Velichnist do svoyeyi smerti 26 bereznya 1826 roci Takim chinom vin stav suverenom dvoh derzhav Braziliyi ta Portugaliyi pershoyi yak imperatora a drugoyi yak korol sho simvolizuvalo osobistij dinastichnij soyuz dvoh portugalskomovnih krayin Vin viznav Pedru svoyim spadkoyemcem Same v cej chas nadijshla zvistka pro smert Zhuana v Portugaliyi Prestol perejshov do Pedru yak do starshogo sina Pedru yakij pid chas portugalsko brazilskoyi vijni vzhe buv progoloshenij imperatorom Braziliyi takozh pochav vikoristovuvati titul Jogo Imperatorska i Najchesnisha Velichnist pislya smerti batka Vidrechennya korolya imperatora Petru vid portugalskogo prestolu 1826 roku na korist jogo starshoyi donki todishnoyi imperatorskoyi princesi Braziliyi ta princesi de Bejra majbutnoyi korolevi Mariyi II i narodzhennya imperatorskogo princa Braziliyi Pedro II yakij negajno vin stav spadkoyemcem brazilskogo prestolu a piznishe imperatorom Braziliyi poklav kraj osobistomu soyuzu dvoh koron sho prizvelo do togo sho titul perestav vzhivatis Ochikuvalos sho vin vidmovitsya vid nogo na korist svogo molodshogo brata Migelya Prote Pedru pochav diyati v inshij sposib U berezni 1828 roku vin zriksya portugalskoyi koroni na korist svoyeyi dochki Mariyi yakij na toj moment bulo lishe sim rokiv Shob primiriti vsi partiyi vin obruchiv yiyi z bratom Migelem Ale podiyi rozvivalis zovsim ne tak yak togo hotiv Pedru 1828 roku Migel zdijsniv perevorot i progolosiv sebe korolem Mariya tak i ne vstupivshi u svoyi prava mala tikati z krayini Todi v Portugaliyi viznachilis dvi partiyi konservatori za Migelya a liberali za Mariyu Ostannih ocholiv Pedru Prote tilki u travni 1834 pislya nizki porazok i vstupu ispanskih vijsk do Portugaliyi Migel zriksya prestolu ta vidpliv do Genuyi U serpni Mariyu progolosili korolevoyu a Pedru regentom Vtrativ Pedru I i brazilskij prestol Pribichniki nezalezhnosti Braziliyi z pidozroyu stavilis do bazhannya Pedru brati uchast v portugalskih podiyah Boyalis abi vin stavshi korolem Portugaliyi ne ob yednav znovu obidvi derzhavi 1830 roku v provinciyi Minas Zherajs pochalos povstannya yake potim perekinulos do stolici Cherez ce Pedru I 7 kvitnya 1831 roku buv zmushenij zrektis prestolu na korist svogo malolitnogo sina Pedru Za kilka dniv vin viyihav do Yevropi 1834 roku pislya peremogi u Liberalnih vijnah rozpustiv religijni ordeni na terenah Portugaliyi ta kolonij TvorchistPetro I takozh buv kompozitorom uchnem ta Sered jogo tvoriv Credo dlya solistiv horu j orkestru uvertyura Te Deum chislenni marshi a takozh Gimn nezalezhnosti Braziliyi yakij za chasiv pravlinnya Pedru I buv derzhavnim gimnom Tituli i zvannyaImperador Constitucional e Defensor Perpetuo do Imperio do Brasil Konstitucijnij imperator ta vichnij zahisnik Brazilskoyi imperiyi 1826 r Sua Majestade Imperial e Fidelissima Jogo Imperatorska i Najchesnisha Velichnist Sim yaDokladnishe Braganskij dimGenealogiyaZhuan V Mariya Anna Avstrijska Filip V Yelizaveta Farneze Pedru III Zhoze I Marianna Viktoriya IspanskaKarl III Mariya Amaliya SaksonskaFilip Parmskij Mariya Luyiza Francuzka Mariya I Karl IV Mariya Luyiza Parmska Zhuan VI Karlota Hoakina Pedru IPrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118983318 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 International Music Score Library Project 2006 d Track Q523660 Itau Cultural Enciclopedia Itau Cultural Sao Paulo Itau Cultural 2001 ISBN 978 85 7979 060 7 d Track Q174d Track Q10304263d Track Q41599984 Musica Brasilis Project d Track Q25427665DzherelaLivermore H V History of Portugal Cambridge University Press 1947 Livermore H V A New History of Portugal Cambridge University Press 1969 Pedro I imperator brazilskij Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref ros Istoriya Portugaliyi 6 serpnya 2020 u Wayback Machine angl Istoriya Braziliyi Arhivovano 12 lyutogo 2012 u WebCite angl Posilannya ros