У статті подано Список індійських монархів.
До списку увійшли стародавні міфічні правителі та більш пізні династії, що правили у різних частинах індійського субконтиненту.
Від найдавніших часів до 1947 року на території сучасної Індії існувало багато великих і дрібних державних утворень. У VII столітті, за підрахунками Сюаньцзана, в Індії існували сімдесят князівств, правителі яких (раджі і магараджі) воювали між собою. На початку XIII століття було утворено першу велику мусульманську державу в Індії — Делійський султанат. Ще пізніше свою державу утворили Великі Моголи — нащадки Тимура. У 1674—1818 роках значний вплив мала Імперія Маратха, а від 1876 до 1947 року Індія перебувала під владою Великої Британії. 1947 року Індія здобула незалежність, одночасно на її території припинили існувати будь-які монархії. Утім, представники деяких династій дотепер є титулярними раджами (магараджами) земель, якими фактично володіли їхні пращури.
Маґадгійські династії (бл. 1900 до н. е. — 550 н. е.)
Династія Бріхадратха (бл. 1700—799 до н. е.)
|
|
|
Династія Прадиота (799—684 до н. е.)
- Прадиота
- Палака
- Вісакхаюпа
- Аджака
- Варттівардхана
Династія Хар'янта (558—412 до н. е.)
- Бімбісара (558—491 до н. е.), засновник першої Маґадганської імперії
- Аджаташатру (491—461 до н. е.)
- Удайїн
- Анірудха
- Мунд
- Даршака (від 461 до н. е.)
- Нагадасака
Династія Шайшунага (412—345 до н. е.)
- Шайшунага (412—395 до н. е.), засновник Маґадгійського королівства
- Какаварна (395—367 до н.е)
- Кшемадхарман
- Кшатрауджас
- Нандівардхана
- Маганандін (до 345 до н. е.), імперію завоював його незаконнонароджений син Магападма Нанда
Династія Нанда (345—321 до н. е.)
Дев'ять представників династії були сучасниками та братами, яких називають Нава Нанда (Дев'ять Нанда). Вони правили у різних частинах Маґадги(сучасний Біхар, індійський штат). Найвпливовішим правителем чотирнадцяти індійських царств того часу був Дхана Нанда.
|
|
Маур'ї (321—184 до н. е.)
Ім'я | Роки правління | Зображення | Коментар |
---|---|---|---|
Чандраґупта Маур'я Великий | 322–298 до н. е. | Засновник імперії Маур'їв, яку було створено після падіння імперії Нанда | |
Біндусара | 298–273 до н. е. | Син попереднього | |
Ашока Великий | 273–232 до н. е. | Син попереднього. Розширив кордони імперії від Кашміру й Непалу до Майсура. Підкорив територію сучасного Афганістану | |
Дашаратха | 232–224 до н. е. | Онук попереднього. За часів його правління послабилась централізована влада, а деякі території, що раніше належали до імперії, стали незалежними. Продовжив релігійну та соціальну політику свого діда | |
Сампраті | 224–215 до н. е. | Онук Ашоки. Запам'ятався зведенням джайнських храмів як на території Індії, так і за її межами | |
Шалішука | 215–202 до н. е. | Вважався несправедливим правителем, утім шанувався за підтримку джайнізму | |
Деваварман | 202–195 до н. е. | ||
Шатадханван | 195–187 до н. е. | За часів його правління імперія втратила частину своїх територій | |
Бріхадратха | 187–184 до н. е. | Останній правитель імперії Маур΄їв. Був убитий своїм «сенапаті» (головнокомандувачем), Пуш'ямітрою Шунгою |
Династія Шунга (185–73 до н. е.)
- Пуш'ямітра Шунга (185—149 до н. е.), засновник династії, що прийшла до влади після убивства Бріхадратхи
- Агнімітра (149—141 до н. е.)
- Васуджиєштха (141—131 до н. е.)
- Васумітра (131—124 до н. е.)
- Андрака (124—122 до н. е.)
- Пуліндака (122—119 до н. е.)
- Ґхоша
- Ваджрамітра
- Бхагабхадра (бл. 110 до н. е.)
- Девабхуті (83–73 до н. е.)
Династія Канва (73–26 до н. е.)
- Васудева (бл. 75 — бл. 66 до н. е.)
- Бумімітра (бл. 66 — бл. 52 до н. е.)
- Нараяна (бл. 52 — бл. 40 до н. е.)
- Сусарман (бл. 40 — бл. 26 до н. е.)
Західні Кшатрапи (35–405 н. е.)
Ім'я | Роки правління | Зображення | Коментар |
---|---|---|---|
Абхірака | бл. 110 | ||
Бхумака | до 119 | Син попереднього | |
Нахапана | 119–124 | Син попереднього | |
Кхаштана | 78–130 | Правив саками, а також був сатрапом Удджайна | |
Рудрадаман I | бл. 130—150 | Успішно воював проти сатаваханів та Кушанської імперії | |
Дамаджадасрі I | 170–175 | ||
Джівадаман | 175 | Син попереднього | |
Рудрасімха I | 175–188 | ||
Ісварадатта | 188–191 | ||
Рудрасімха I | 191–197 | Відновлений на престолі | |
Джівадаман | 197–199 | Відновлений на престолі | |
Рудрасена I | 200–222 | ||
Самгадаман | 222–223 | ||
Дамасена | 223–232 | ||
Дамаджадасрі II | 232–239 | ||
Вірадаман | 234–238 | Співправитель попереднього | |
Ясодаман I | 239–240 | ||
Ясодаман II | 240 | ||
Віджаясена | 240–250 | ||
Дамаджадасрі III | 251–255 | ||
Рудрасена II | 255–277 | ||
Вісвасімха | 277–282 | ||
Бхартрдаман | 282–295 | ||
Вісвасена | 293–304 | Первинно був співправителем попереднього | |
Рудрасімха II | 304–348 | Мав двох співправителів | |
Ясодаман II | 317–332 | Співправитель попереднього | |
Рудрадаман II | 332–348 | Співправитель Рудрасімхи II | |
Рудрасена III | 348–380 | ||
Сімхасена | після 380 |
Імперія Гуптів (бл. 240—550)
Ім'я | Роки правління | Зображення | Коментар |
---|---|---|---|
Шрі-Гупта | бл. 240—290 | Засновник династії | |
Гхатоткача | 290–319 | Син попереднього | |
Чандрагупта I | 319–335 | Засновник імперії Гуптів. Часи його правління вважаються золотою добою індійської культури | |
Самудрагупта | 335–370 | Був талановитим полководцем, покровителем мистецтва в цілому й літератури, зокрема | |
Рамагупта | 370–375 | ||
Чандрагупта II Великий | 375–415 | Син Самудрагупти. За часів його правління розквіт імперії сягнув свого зеніту | |
Кумарагупта I | 415–455 | Син попереднього. Успішно правив упродовж майже сорока років, але наприкінці свого царювання мав певні проблеми: імперії Гуптів загрожувало повстання у центральній Індії, а також вторгнення білих гунів, з чим правитель, втім, успішно впорався | |
Скандагупта | 455–467 | Син попереднього | |
Пуругупта | 467–473 | Син Кумарагупти I | |
Кумарагупта II | 473–477 | Син попереднього | |
Будагупта | 477–496 | Син Пуругупти | |
Чандрагупта III | 496–500 | ||
Вайнягупта | 500–515 | Син Пуругупти | |
Нарасімагупта | 515–530 | ||
Кумарагупта III | 530–540 | ||
Вішнугупта I | 540–550 |
Династія Пандья (бл. 550 до н. е. — 1345 н. е.)
Центральна династія Пандья (бл. 550 до н. е. — 1311 н. е.)
Ранні Пандья
|
|
Перша імперія
|
|
Відновлення династії
- Садаяварман Сундара Пандьян I (1251—1268), відновив славу Пандьян, ставши одним з найвеличніших завойовників Південної Індії
- Мараварман Сундара Пандьян
- Мараварман Куласекаран I (1268—1308)
- Сундара Пандья (1308—1311), син попереднього, змагався зі своїм братом, Вірою Пандья, за престол
- Віра Пандья (1308—1345), останній представник династії, Мадурай був завойований династією Хілджі
Іноземні імператори Північно-Західної Індії (бл. 538 до н. е. — 750 н. е.)
Імперії, правителів яких наведено у списку нижче, були величезними з центрамиу Персії чи Середземномор'ї, тому їхні індійські сатрапії розташовувались на околицях імперії.
Перська династія Ахеменідів (бл. 538—330 до н. е.)
Ім'я | Роки правління | Зображення | Коментар |
---|---|---|---|
Кир Великий | бл. 538—529 до н. е. | Засновник імперії Ахеменідів | |
Камбіс II | 530–521 до н. е. | Син попереднього | |
Бардія | 521 до н. е. | Син Кира | |
Дарій I Великий | 521–486 до н. е. | Один з найвизначніших правителів Стародавнього Сходу, видатний реформатор. Повалив свого попередника, а задля підтвердження прав на престол одружився з донькою Кира Атоссою | |
Ксеркс I | 486–465 до н. е. | Син попереднього | |
Артаксеркс I | 474–424 до н. е. | Син попереднього | |
Ксеркс II | 424–423 до н. е. | Син попереднього | |
Согдіан | 424–423 до н. е. | Син Артаксеркса I | |
Дарій II | 424–404 до н. е. | Син Артаксеркса I | |
Артаксеркс II | 404–358 до н. е. | Син попереднього | |
Артаксеркс III | 358–338 до н. е. | Син попереднього | |
Артаксеркс IV | 338–336 до н. е. | Син попереднього | |
Дарій III | 336–330 до н. е. | Був переможений Александром Великим |
Династія Аргеадів (326—323 до н. е.)
- Александр Великий (326—323 до н. е.), засновник Македонської імперії, що здобула перемогу над Ахеменідами
- Філіпп III Аррідей - брат Александра.
- Александр Молодший - син Александра.
Селевкіди (323—321 до н. е.)
- Селевк I Нікатор (323—321 до н. е.), полководець Александра Великого, засновник Держави Селевкідіву східній частині Македонської імперії після смерті Александра
Елліністичні Євтидиміди (бл. 230–85 до н. е.)
Ім'я | Роки правління | Зображення | Коментар |
---|---|---|---|
Євтидем I | бл. 230—200 до н. е. | Греко-Бактрійський цар, засновник династії | |
Деметрій I | бл. 200—170 до н. е. | Син попереднього | |
Панталеон | бл. 190—185 до н. е. | ||
Агатокл | бл. 190—180 до н. е. | Син Деметрія I | |
Аполлодот I | бл. 180—160 до н. е. | Правив західною та південною частинами царства (від Таксили у Пенджабі до Сінду та, можливо, Гуджарату) | |
Антімах II | 160–155 до н. е. | Правив територією від гір Гіндукуш до Пенджабу | |
Деметрій II | 155–150 до н. е. | Син Деметрія I | |
Менандр I | 150–135 до н. е. | За часів його правління держава сягнула найбільшого розквіту, був покровителем буддизму | |
Агатоклея | 135–125 до н. е. | Перша жінка-правителька серед елліністичних монархів | |
Стратон I | 125–110 до н. е. | Син Менандра й Агатоклеї | |
Геліокл II | 110–100 до н. е. | ||
Поліксен | бл. 100 до н. е. | Можливо, правив Гандхарою | |
Деметрій III | бл. 100 до н. е. | ||
Амінта I | 95–90 до н. е. | ||
Певколай | бл. 90 до н. е. | ||
Менандр II | 90–85до н. е. | Правив територіями Арахозії та Гандхари (північ сучасного Пакистану) | |
Архебій | 90–85до н. е. |
Арабський Омеядський халіфат (711—750 н. е.)
- Мухаммед бін-Касім, 711—715, Арабський генерал, який завоював Сінд, Белуджистан та південний Пенджаб
- Сулайман ібн Абд аль-Малік, 715—717, Омеядський халіф, син Абд аль-Маліка, засновник міста Рамла
- Умар ібн Абдул-Азіз, 717—720
- Язід II ібн Абдул-Малік, 720—724
- Хішам ібн Абдул-Малік, 724—743
- Аль-Валід II ібн Язід, 743—744
- Язід III ібн аль-Валід, 744
- Ібрагім ібн аль-Валід, 744
- Марван II, 744—750
Династія Чера (бл. 400 до н. е. — 1314 н. е.)
Роки правління представників династії Чера дотепер викликають суперечки серед істориків, тому дати наведено лише приблизно.
Стародавні царі Чера (бл. 400 до н. е. — 397 н. е.)
|
|
|
Династія Куласекхара (1020—1314)
- Куласекхара Алвар (800—820)
- Раджасекхара Варман (820—844)
- Стану Раві Варман (844—885)
- Рама Варма Куласекхара (885—917)
- Года Раві Варман (917—944)
- Інду Котха Варма (944—962)
- Бхаскара Раві Варман I (962—1019)
- Бхаскара Раві Варман II (1019—1021)
- Віра Керала (1021—1028)
- Раджасімха (1028—1043)
- Бхаскара Раві Варман III (1043—1082)
- Рама Варман Куласекхара (1090—1122)
- Раві Варман Куласекхара (бл. 1250—1314)
Династія Чола (бл. 301 до н. е. — 1279 н. е.)
Чола (бл. 300 до н. е. — 240)
- Іламчетчені (бл. 301 до н. е.)
- Карікала Чола (бл. 270 до н. е.)
- Недункіллі (бл. 150 н. е.)
- Наланкіллі (бл. 150)
- Кіллівалаван (бл. 200)
- Коценганнан (бл. 220)
- Перунаркіллі (бл. 300)
Імператори Чола (848—1279)
- Віджаялая Чола (848—871), засновник імперії
- Адітья I (871—907)
- Парантака I (907—955)
- Гандарадітья (950—956)
- Арінджая (956—957)
- Парантака Чола II (957—970)
- Уттама Чола (973—985)
- Раджараджа Чола I (985—1014), найвидатніший з правителів Чола, розширив кордони імперії до Шрі-Ланки
- Раджендра Чола I (1012—1044), розширив кордони імперії до Південно-Східної Азії
- Раджадхіраджа Чола I (1044—1054)
- Раджендра Чола II (1051—1063)
- Вірараджендра Чола (1063—1070)
- Атіраджендра Чола (1070)
- Кулотунга Чола I (1070—1118)
- Віккрама Чола (1118—1135)
- Кулотунга Чола II (1133—1150)
- Раджараджа Чола II (1146—1163)
- Раджадхіраджа Чола II (1163—1178)
- Кулотунга Чола III (1178—1218)
- Раджараджа Чола III (1216—1246)
- Раджендра Чола III (1246—1279), останній представник династії
Період правління Сатаваханів викликає суперечки серед істориків. Початок правління династії, за різними джерелами, коливається між 271 роком до н. е. та 30 роком до н. е..Сатавахани домінували у районі Декан від I століття до н. е. до III століття н. е..
- Сімук (230 до н. е.—207 до н. е.)
- Крішна I (207 до н. е.—189 до н. е.)
- Сатакарні I Шрімалакарні (189 до н. е.—179 до н. е.)
- Пурнотанга (179 до н. е.—161 до н. е.)
- Скандастабхі (161 до н. е.—143 до н. е.)
- Сатакарні II (143 до н. е.—78 до н. е.)
- Ламбодата (78 до н. е.—60 до н. е.)
- Апілака (60 до н. е.—48 до н. е.)
- Мегасваті (48 до н. е.—30 до н. е.)
- Сваті (30 до н. е.—12 до н. е.)
- Скандасваті (12 до н. е.—5 до н. е.)
- Мріхендра Сватікарні (5 до н. е.—2 до н. е.)
- Кунтала Сватікарні (2 до н. е.—6)
- Сватікарні (6—7)
- Пулумаві I (7—31)
- Гауракрішна (31—56)
- Ґала (56—57)
- Манділака (57—62)
- Пуріндрасена (62—83)
- Сундара Сватікарні (83—84)
- Чокара Сватікарні (84)
- Шивасваті (84—112)
- Гаутаміпутра Сатакарні (112–136)
- Шрі Пулумаві (136–164)
- Шрі Васіштхіпутра (164–171)
- Шива Сканда Сатакарні (171–178)
- Шри Яджня (178–207)
- Віджая (207–213)
- Чандра Шрі Сатакарні (213–216)
- Пулумаві II (216–224)
Династія Вакатаків (250-ті–500-ті)
- Віндхиясакті (250—270)
- Праварасена I (270—330)
Гілка Праварапура-Нандівардхана
|
|
Гілка Ватсагулма
Індо-скіфські правителі (бл. 90 до н. е. — 45 н. е.)Північно-Західна Індія (бл. 90 до н. е. — 10 н. е.)
Територія Матхури (бл. 20 до н. е. — 20 н. е.)
Правителі Апрака (12 до н. е. — 45 н. е.)
Локальні правителі
Індо-парфянські правителі (бл. 21–100 н. е.)
Кушанська імперія (80–225)
Династія Паллавів (275—882)Ранні Паллави (275—355)
Середні Паллави (355—537)
Пізні Паллави (537—882)
Династія Кадамба, правителі Банавасі (345—525)
Західні Ганги (350—1024)
Династія Майтрака (470—776)
Династія Чалук'я (543—1156)Правителі Бадамі (543—757)
Правителі (973—1156)
Династія Шашанка (600—626)
Династія Харша (606—647)
Династія Гуджара-Пратіхари (650—1036)
Раштракути (735—982)
Династія Томар (736—1192)Представники клану правили містом Делі, західною частиною сучасного штату Уттар-Прадеш та більшою частиною штатів Хар'яна і Пенджаб. Династія Пала (бл. 750—1174)Різні джерела подають роки правління представників династії по різному.
Династія Парамара (бл. 800 — бл. 1305)
Династія Сеунів (850—1334)
(бл. 890—895)
Шахі (964—1026)
Династія Хойсалів (1000—1346)
Династія Сена (1070—1230)
Східні Ганги (1078—1434)
Династія Какатія (1083—1323)
Династія Калачура (1130—1184)
(1187—1524)
(бл. 1190—1260)Династія Кадава (бл. 1216—1279)
Мусульманське правління (1206—1526)Делійський султанат (1206—1526)Рабська династія (1206—1290)
Династія Хілджі (1290—1320)
Династія Туґлак (1321—1414)
Династія Сайїд (1414—1451)
Династія Лоді (1451—1526)
Бахмані (1347—1527)
Малавський султанат (1392—1562)Гхорі (1390—1436)
Хілджі (1436—1535)
Кадиріди (1535—1555)
Шаджаатиди (1555—1562)
Ахомська династія (1228—1826)
Династія Редді (1325—1448)
Віджаянагарська імперія (1336—1646)Династія Сангама (1336—1487)
(1490—1567)
(1542—1614)
Правителі Майсуру/Худабада (1399—1950)Династія Вадіяр (перше правління, 1399—1761)
Династія Гайдара Алі (1761—1799)
Династія Вадіяр (друге правління, 1799—1950)
Гаджапатське царство (1434—1541)
Кочійське царство (1503—1964)
Імперія Великих Моголів (1526—1857)
Суріди (1540—1555)
Імперія Маратха (1674—1818)Шиваджі
Імперія була розділена між двома гілками династії Шиваджі.
Бхонсле чатрапаті Сатари (1707—1848)
Пешва (1713—1858)Формально, вони монархами не були, а фактично були спадковими прем'єр-міністрами.
Бхонсле магараджі Тханджавура (1674—1855)
Бхонсле магараджі Наґпура (1799—1853)
Після здобуття Індією незалежності 1947 року держава увійшла до складу Індійського Союзу.
Аділ-шахи (1490—1686)
Нізам-шахи (1490—1636)
Берарський султанат (1490—1572)
Бідарський султанат (1492—1619)
Султанат Голконда (1518—1687)
Головні мусульманські васали Моголів (1707—1856)Наваби Бенгалії (1707—1770)
Наваби Ауду (1719—1858)
Хайдарабаду (1720—1948)
Царство Траванкор (1729—1947)
Держава Сикхів (1801—1849)
Британські імператори Індії (1876—1947)
Індійський Союз (1947—1950)
Домініон Пакистан (1947—1956)
Див. такожПримітки
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U statti podano Spisok indijskih monarhiv Do spisku uvijshli starodavni mifichni praviteli ta bilsh pizni dinastiyi sho pravili u riznih chastinah indijskogo subkontinentu Vid najdavnishih chasiv do 1947 roku na teritoriyi suchasnoyi Indiyi isnuvalo bagato velikih i dribnih derzhavnih utvoren U VII stolitti za pidrahunkami Syuanczana v Indiyi isnuvali simdesyat knyazivstv praviteli yakih radzhi i magaradzhi voyuvali mizh soboyu Na pochatku XIII stolittya bulo utvoreno pershu veliku musulmansku derzhavu v Indiyi Delijskij sultanat She piznishe svoyu derzhavu utvorili Veliki Mogoli nashadki Timura U 1674 1818 rokah znachnij vpliv mala Imperiya Maratha a vid 1876 do 1947 roku Indiya perebuvala pid vladoyu Velikoyi Britaniyi 1947 roku Indiya zdobula nezalezhnist odnochasno na yiyi teritoriyi pripinili isnuvati bud yaki monarhiyi Utim predstavniki deyakih dinastij doteper ye titulyarnimi radzhami magaradzhami zemel yakimi faktichno volodili yihni prashuri Magadgijski dinastiyi bl 1900 do n e 550 n e Div takozh Magadga Dinastiya Brihadratha bl 1700 799 do n e Brihadratha Dzharasandha Sahadeva Somapi 1678 1618 do n e Srutasravas 1618 1551 do n e Ayutayus 1551 1515 do n e Niramitra 1515 1415 do n e Sukshatra 1415 1407 do n e Brihatkarman 1407 1384 do n e Senadzhit 1384 1361 do n e Srutandzhaya 1361 1321 do n e Vipra 1321 1296 do n e Suchi 1296 1238 do n e Kshemaya 1238 1210 do n e Subrata 1210 1150 do n e Dharma 1150 1145 do n e Susuma 1145 1107 do n e Dridhasena 1107 1059 do n e Sumati 1059 1026 do n e Subhala 1026 1004 do n e Sunita 1004 964 do n e Satiadzhit 964 884 do n e Bisvadzhit 884 849 do n e Ripundzhaya 849 799 do n e Dinastiya Pradiota 799 684 do n e Dokladnishe Dinastiya Pradiota Pradiota Palaka Visakhayupa Adzhaka VarttivardhanaDinastiya Har yanta 558 412 do n e Dokladnishe Dinastiya Har yanta Bimbisara 558 491 do n e zasnovnik pershoyi Magadganskoyi imperiyi Adzhatashatru 491 461 do n e Udajyin Anirudha Mund Darshaka vid 461 do n e NagadasakaDinastiya Shajshunaga 412 345 do n e Dokladnishe Shajshunaga dinastiya Shajshunaga 412 395 do n e zasnovnik Magadgijskogo korolivstva Kakavarna 395 367 do n e Kshemadharman Kshatraudzhas Nandivardhana Maganandin do 345 do n e imperiyu zavoyuvav jogo nezakonnonarodzhenij sin Magapadma NandaDinastiya Nanda 345 321 do n e Dokladnishe Dinastiya Nanda Dev yat predstavnikiv dinastiyi buli suchasnikami ta bratami yakih nazivayut Nava Nanda Dev yat Nanda Voni pravili u riznih chastinah Magadgi suchasnij Bihar indijskij shtat Najvplivovishim pravitelem chotirnadcyati indijskih carstv togo chasu buv Dhana Nanda Magapadma Nanda vid 345 do n e sin Maganandina zasnovnik imperiyi Nanda pislya zavoyuvannya imperiyi batka Pandhukananda Panghupatinanda Bhutapalananda Rashtrapalananda Govishanakananda Dashasidkhakananda Kajvartananda Dhana Nanda do 321 do n e Karvinatha NandaMaur yi 321 184 do n e Dokladnishe Imperiya Maur yiv Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarChandragupta Maur ya Velikij 322 298 do n e Zasnovnik imperiyi Maur yiv yaku bulo stvoreno pislya padinnya imperiyi NandaBindusara 298 273 do n e Sin poperednogoAshoka Velikij 273 232 do n e Sin poperednogo Rozshiriv kordoni imperiyi vid Kashmiru j Nepalu do Majsura Pidkoriv teritoriyu suchasnogo AfganistanuDasharatha 232 224 do n e Onuk poperednogo Za chasiv jogo pravlinnya poslabilas centralizovana vlada a deyaki teritoriyi sho ranishe nalezhali do imperiyi stali nezalezhnimi Prodovzhiv religijnu ta socialnu politiku svogo didaSamprati 224 215 do n e Onuk Ashoki Zapam yatavsya zvedennyam dzhajnskih hramiv yak na teritoriyi Indiyi tak i za yiyi mezhamiShalishuka 215 202 do n e Vvazhavsya nespravedlivim pravitelem utim shanuvavsya za pidtrimku dzhajnizmuDevavarman 202 195 do n e Shatadhanvan 195 187 do n e Za chasiv jogo pravlinnya imperiya vtratila chastinu svoyih teritorijBrihadratha 187 184 do n e Ostannij pravitel imperiyi Maur yiv Buv ubitij svoyim senapati golovnokomanduvachem Push yamitroyu ShungoyuDinastiya Shunga 185 73 do n e Dokladnishe Dinastiya Shunga Push yamitra ShungaPush yamitra Shunga 185 149 do n e zasnovnik dinastiyi sho prijshla do vladi pislya ubivstva Brihadrathi Agnimitra 149 141 do n e Vasudzhiyeshtha 141 131 do n e Vasumitra 131 124 do n e Andraka 124 122 do n e Pulindaka 122 119 do n e Ghosha Vadzhramitra Bhagabhadra bl 110 do n e Devabhuti 83 73 do n e Dinastiya Kanva 73 26 do n e Dokladnishe Dinastiya Kanva Vasudeva bl 75 bl 66 do n e Bumimitra bl 66 bl 52 do n e Narayana bl 52 bl 40 do n e Susarman bl 40 bl 26 do n e Zahidni Kshatrapi 35 405 n e Dokladnishe Zahidni Kshatrapi Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarAbhiraka bl 110Bhumaka do 119 Sin poperednogoNahapana 119 124 Sin poperednogoKhashtana 78 130 Praviv sakami a takozh buv satrapom UddzhajnaRudradaman I bl 130 150 Uspishno voyuvav proti satavahaniv ta Kushanskoyi imperiyiDamadzhadasri I 170 175Dzhivadaman 175 Sin poperednogoRudrasimha I 175 188Isvaradatta 188 191Rudrasimha I 191 197 Vidnovlenij na prestoliDzhivadaman 197 199 Vidnovlenij na prestoliRudrasena I 200 222Samgadaman 222 223Damasena 223 232Damadzhadasri II 232 239Viradaman 234 238 Spivpravitel poperednogoYasodaman I 239 240Yasodaman II 240Vidzhayasena 240 250Damadzhadasri III 251 255Rudrasena II 255 277Visvasimha 277 282Bhartrdaman 282 295Visvasena 293 304 Pervinno buv spivpravitelem poperednogoRudrasimha II 304 348 Mav dvoh spivpravitelivYasodaman II 317 332 Spivpravitel poperednogoRudradaman II 332 348 Spivpravitel Rudrasimhi IIRudrasena III 348 380Simhasena pislya 380Imperiya Guptiv bl 240 550 Dokladnishe Imperiya Guptiv Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarShri Gupta bl 240 290 Zasnovnik dinastiyiGhatotkacha 290 319 Sin poperednogoChandragupta I 319 335 Zasnovnik imperiyi Guptiv Chasi jogo pravlinnya vvazhayutsya zolotoyu doboyu indijskoyi kulturiSamudragupta 335 370 Buv talanovitim polkovodcem pokrovitelem mistectva v cilomu j literaturi zokremaRamagupta 370 375Chandragupta II Velikij 375 415 Sin Samudragupti Za chasiv jogo pravlinnya rozkvit imperiyi syagnuv svogo zenituKumaragupta I 415 455 Sin poperednogo Uspishno praviv uprodovzh majzhe soroka rokiv ale naprikinci svogo caryuvannya mav pevni problemi imperiyi Guptiv zagrozhuvalo povstannya u centralnij Indiyi a takozh vtorgnennya bilih guniv z chim pravitel vtim uspishno vporavsyaSkandagupta 455 467 Sin poperednogoPurugupta 467 473 Sin Kumaragupti IKumaragupta II 473 477 Sin poperednogoBudagupta 477 496 Sin PuruguptiChandragupta III 496 500Vajnyagupta 500 515 Sin PuruguptiNarasimagupta 515 530Kumaragupta III 530 540Vishnugupta I 540 550Dinastiya Pandya bl 550 do n e 1345 n e Dokladnishe Derzhava Pandya Centralna dinastiya Pandya bl 550 do n e 1311 n e Kadunkoen bl 550 450 do n e Pandion bl 50 do n e 50 n e vidomij yak mifichnij car Afin Ranni Pandya Nedunzh Chelyan I Pudappandyan Mudukudumi Paruvaludhi Nedunzh Chelyan II Nan Maran Nedunzh Chelyan III Maran Valudi Musiri Mutriya Chelyan Ukkirap Peruvaluthi Persha imperiya Kadungon bl 590 620 vidnoviv vladu dinastiyi Avani Sulamani 620 645 Dzhayantavarman 645 670 Arikesari Maravarman 670 710 Kochadayan Ranadhiran 710 735 Maravarman Radzhasinga I 735 765 Dzhatila Parantaka 765 790 Rasasingan II 790 800 Varagunan I 800 815 Shrimara Shrivallabha 815 862 Varagunavarman II 862 880 Parantaka Viranarayana 862 905 Radzhasima Pandyan II 905 920 Vidnovlennya dinastiyi Sadayavarman Sundara Pandyan I 1251 1268 vidnoviv slavu Pandyan stavshi odnim z najvelichnishih zavojovnikiv Pivdennoyi Indiyi Maravarman Sundara Pandyan Maravarman Kulasekaran I 1268 1308 Sundara Pandya 1308 1311 sin poperednogo zmagavsya zi svoyim bratom Viroyu Pandya za prestol Vira Pandya 1308 1345 ostannij predstavnik dinastiyi Maduraj buv zavojovanij dinastiyeyu HildzhiInozemni imperatori Pivnichno Zahidnoyi Indiyi bl 538 do n e 750 n e Imperiyi praviteliv yakih navedeno u spisku nizhche buli velicheznimi z centramiu Persiyi chi Seredzemnomor yi tomu yihni indijski satrapiyi roztashovuvalis na okolicyah imperiyi Perska dinastiya Ahemenidiv bl 538 330 do n e Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarKir Velikij bl 538 529 do n e Zasnovnik imperiyi AhemenidivKambis II 530 521 do n e Sin poperednogoBardiya 521 do n e Sin KiraDarij I Velikij 521 486 do n e Odin z najviznachnishih praviteliv Starodavnogo Shodu vidatnij reformator Povaliv svogo poperednika a zadlya pidtverdzhennya prav na prestol odruzhivsya z donkoyu Kira AtossoyuKserks I 486 465 do n e Sin poperednogoArtakserks I 474 424 do n e Sin poperednogoKserks II 424 423 do n e Sin poperednogoSogdian 424 423 do n e Sin Artakserksa IDarij II 424 404 do n e Sin Artakserksa IArtakserks II 404 358 do n e Sin poperednogoArtakserks III 358 338 do n e Sin poperednogoArtakserks IV 338 336 do n e Sin poperednogoDarij III 336 330 do n e Buv peremozhenij Aleksandrom VelikimDinastiya Argeadiv 326 323 do n e Aleksandr VelikijAleksandr Velikij 326 323 do n e zasnovnik Makedonskoyi imperiyi sho zdobula peremogu nad Ahemenidami Filipp III Arridej brat Aleksandra Aleksandr Molodshij sin Aleksandra Selevkidi 323 321 do n e Selevk I Nikator 323 321 do n e polkovodec Aleksandra Velikogo zasnovnik Derzhavi Selevkidivu shidnij chastini Makedonskoyi imperiyi pislya smerti AleksandraEllinistichni Yevtidimidi bl 230 85 do n e Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarYevtidem I bl 230 200 do n e Greko Baktrijskij car zasnovnik dinastiyiDemetrij I bl 200 170 do n e Sin poperednogoPantaleon bl 190 185 do n e Agatokl bl 190 180 do n e Sin Demetriya IApollodot I bl 180 160 do n e Praviv zahidnoyu ta pivdennoyu chastinami carstva vid Taksili u Pendzhabi do Sindu ta mozhlivo Gudzharatu Antimah II 160 155 do n e Praviv teritoriyeyu vid gir Gindukush do PendzhabuDemetrij II 155 150 do n e Sin Demetriya IMenandr I 150 135 do n e Za chasiv jogo pravlinnya derzhava syagnula najbilshogo rozkvitu buv pokrovitelem buddizmuAgatokleya 135 125 do n e Persha zhinka pravitelka sered ellinistichnih monarhivStraton I 125 110 do n e Sin Menandra j AgatokleyiGeliokl II 110 100 do n e Poliksen bl 100 do n e Mozhlivo praviv GandharoyuDemetrij III bl 100 do n e Aminta I 95 90 do n e Pevkolaj bl 90 do n e Menandr II 90 85do n e Praviv teritoriyami Arahoziyi ta Gandhari pivnich suchasnogo Pakistanu Arhebij 90 85do n e Arabskij Omeyadskij halifat 711 750 n e Muhammed bin KasimMuhammed bin Kasim 711 715 Arabskij general yakij zavoyuvav Sind Beludzhistan ta pivdennij Pendzhab Sulajman ibn Abd al Malik 715 717 Omeyadskij halif sin Abd al Malika zasnovnik mista Ramla Umar ibn Abdul Aziz 717 720 Yazid II ibn Abdul Malik 720 724 Hisham ibn Abdul Malik 724 743 Al Valid II ibn Yazid 743 744 Yazid III ibn al Valid 744 Ibragim ibn al Valid 744 Marvan II 744 750Dinastiya Chera bl 400 do n e 1314 n e Roki pravlinnya predstavnikiv dinastiyi Chera doteper viklikayut superechki sered istorikiv tomu dati navedeno lishe priblizno Starodavni cari Chera bl 400 do n e 397 n e Udiyancheralatan Antuvacheral Nedum Cheralatan 56 115 Vel Kelu Kuttuvan vid 115 Ralyanaj Sel Kelu Kuttuvan 115 130 Porayan Kadungo vid 115 Kalankaj Kanni Narmudi Cheral 115 140 Vel Kelu Kuttuvan 130 185 Selvak Kadungo 131 155 Adukotpattu Cheralatan 140 178 Kuttuvan Irumporaj 178 185 Perum Cheral Irumporaj 185 201 Yanajkatchaj Mantaran Cheral Irumporaj 201 241 Ilamcheral Irumporaj 241 257 Perumkadungo 257 287 Ilamkadungo 287 317 Kanajkal Irumporaj 367 397 Dinastiya Kulasekhara 1020 1314 Kulashekhara AlvarKulasekhara Alvar 800 820 Radzhasekhara Varman 820 844 Stanu Ravi Varman 844 885 Rama Varma Kulasekhara 885 917 Goda Ravi Varman 917 944 Indu Kotha Varma 944 962 Bhaskara Ravi Varman I 962 1019 Bhaskara Ravi Varman II 1019 1021 Vira Kerala 1021 1028 Radzhasimha 1028 1043 Bhaskara Ravi Varman III 1043 1082 Rama Varman Kulasekhara 1090 1122 Ravi Varman Kulasekhara bl 1250 1314 Dinastiya Chola bl 301 do n e 1279 n e Chola bl 300 do n e 240 Karikala CholaIlamchetcheni bl 301 do n e Karikala Chola bl 270 do n e Nedunkilli bl 150 n e Nalankilli bl 150 Killivalavan bl 200 Kocengannan bl 220 Perunarkilli bl 300 Imperatori Chola 848 1279 Radzharadzha Chola IVidzhayalaya Chola 848 871 zasnovnik imperiyi Aditya I 871 907 Parantaka I 907 955 Gandaraditya 950 956 Arindzhaya 956 957 Parantaka Chola II 957 970 Uttama Chola 973 985 Radzharadzha Chola I 985 1014 najvidatnishij z praviteliv Chola rozshiriv kordoni imperiyi do Shri Lanki Radzhendra Chola I 1012 1044 rozshiriv kordoni imperiyi do Pivdenno Shidnoyi Aziyi Radzhadhiradzha Chola I 1044 1054 Radzhendra Chola II 1051 1063 Viraradzhendra Chola 1063 1070 Atiradzhendra Chola 1070 Kulotunga Chola I 1070 1118 Vikkrama Chola 1118 1135 Kulotunga Chola II 1133 1150 Radzharadzha Chola II 1146 1163 Radzhadhiradzha Chola II 1163 1178 Kulotunga Chola III 1178 1218 Radzharadzha Chola III 1216 1246 Radzhendra Chola III 1246 1279 ostannij predstavnik dinastiyiDinastiya SatavahanivMoneta Gautamiputri Satakarni Period pravlinnya Satavahaniv viklikaye superechki sered istorikiv Pochatok pravlinnya dinastiyi za riznimi dzherelami kolivayetsya mizh 271 rokom do n e ta 30 rokom do n e Satavahani dominuvali u rajoni Dekan vid I stolittya do n e do III stolittya n e Simuk 230 do n e 207 do n e Krishna I 207 do n e 189 do n e Satakarni I Shrimalakarni 189 do n e 179 do n e Purnotanga 179 do n e 161 do n e Skandastabhi 161 do n e 143 do n e Satakarni II 143 do n e 78 do n e Lambodata 78 do n e 60 do n e Apilaka 60 do n e 48 do n e Megasvati 48 do n e 30 do n e Svati 30 do n e 12 do n e Skandasvati 12 do n e 5 do n e Mrihendra Svatikarni 5 do n e 2 do n e Kuntala Svatikarni 2 do n e 6 Svatikarni 6 7 Pulumavi I 7 31 Gaurakrishna 31 56 Gala 56 57 Mandilaka 57 62 Purindrasena 62 83 Sundara Svatikarni 83 84 Chokara Svatikarni 84 Shivasvati 84 112 Gautamiputra Satakarni 112 136 Shri Pulumavi 136 164 Shri Vasishthiputra 164 171 Shiva Skanda Satakarni 171 178 Shri Yadzhnya 178 207 Vidzhaya 207 213 Chandra Shri Satakarni 213 216 Pulumavi II 216 224 Dinastiya Vakatakiv 250 ti 500 ti Vindhiyasakti 250 270 Pravarasena I 270 330 Gilka Pravarapura Nandivardhana Rudrasena I 330 355 Prithvishena I 355 380 Rudrasena II 380 385 Divakarasena 385 400 Prabhavatigupta regentka 385 405 Damodarasena Pravarasena II 400 440 Naredrasena 440 460 Prithvishena II 460 480 Gilka Vatsagulma Sarvasena I 330 355 Vindh yashakti II 355 400 Pravarasena II 400 415 Sarvasena II 415 450 width 50 align left valign top Devasena 450 475 Garishena 475 500 im ya nevidomo 500 510 abo 515 im ya nevidomo 510 abo 515 520 Indo skifski praviteli bl 90 do n e 45 n e Pivnichno Zahidna Indiya bl 90 do n e 10 n e Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarMauyu bl 85 60 do n e Vonon bl 75 65 do n e Praviv u Sistani ta ArahoziyiSpalahor bl 75 65 do n e Brat poperednogoSpalaris bl 60 57 do n e Brat poperednogoAzes I bl 57 35 do n e Panuvav u GandhariAzilis bl 57 35 do n e Panuvav u GandhariAzes II bl 35 12 do n e Panuvav u GandhariZejnon bl 10 do n e 10 n e Karahost bl 10 do n e 10 n e GayatriyaLiaka Kusuluka Satrap ChuksiPatika Kusulaka Satrap Chuksi sin poperednogoTeritoriya Mathuri bl 20 do n e 20 n e Moneta RadzhuvuliHagamasha satrap Hagana satrap Radzhuvula velikij satrap bl 10 n e Sodasa sin poperednogoPraviteli Apraka 12 do n e 45 n e Vidzhayamitra 12 do n e 15 n e Itravasu bl 20 n e Aspavarma 15 45 Lokalni praviteli Bhadrayasha Niggas Mamvadi ArsaksIndo parfyanski praviteli bl 21 100 n e GondofarGondofar I bl 21 50 Abdagas I bl 50 65 Satavastr bl 60 Sarpedon bl 70 Ortan bl 70 Ubouzan bl 77 Sas II bl 85 Abdagas II bl 90 Pakor bl 100 Kushanska imperiya 80 225 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarVima Takto bl 80 105Vima Kadfiz bl 105 127 Na pochatku svogo pravlinnya zumiv zavoyuvati centralnu Indiyu ta znachno zbilshiv mogutnist imperiyiKanishka I bl 127 147 Za jogo pravlinnya Kushanske carstvo syagnulo apogeyu svogo rozvitku peretvorivshis na mogutnyu imperiyu z centrom u PeshavariHuvishka bl 155 187Vasudeva I bl 191 225 Ostannij z velikih kushanskih imperatorivKanishka II bl 227 247 Vtrativ chastinu imperiyi u borotbi z indijskimi SasanidamiVasishka bl 247 265 Buv povalenij v rezultati narodnih zavorushenKanishka III bl 268Vasudeva II bl 275 300Shaka Kushan 300 350Dinastiya Pallaviv 275 882 Ranni Pallavi 275 355 Simha Varman I 275 300 abo 315 345 Skanda Varman I 345 355 Seredni Pallavi 355 537 Vishnugopa 350 355 Kumaravishnu I 355 370 SkandaVarman II 370 385 Vira Varman 385 400 Skanda Varman III 400 438 Simha Varman II 438 460 Skanda Varman IV 460 480 Nandi Varman I 480 500 Kumaravishnu II bl 500 510 Budda Varman bl 510 520 Kumaravishnu III bl 520 530 Simha Varman III bl 530 537 Pizni Pallavi 537 882 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarSimhavishnu 537 570 Keruvav imperiyeyu z centrom u KanchipuramiMahendravarman I 571 630Narasimhavarman I 630 668 Sin poperednogoMahendravarman II 668 672 Sin poperednogoParameshvaravarman I 672 700 Sin poperednogoNarasimhavarman II 700 728 Sin poperednogoParameshvaravarman II 705 710Nandivarman II 732 796Dantivarman 775 825 Sin poperednogoNandivarman III 825 869Nirupatungan 869 882Aparadzhithavarman 882 897Dinastiya Kadamba praviteli Banavasi 345 525 Mayura Sharma 345 365 Kangavarma 365 390 Bagitarha 390 415 Raghu 415 435 Kakusthavarma 435 455 Santivarma 455 460 Mrigeshavarma 460 480 Shivamandhativarma 480 485 Ravivarma 485 519 Garivarma 519 525 Zahidni Gangi 350 1024 Konganivarma Madhava 350 370 Madhava II 370 390 Harivarman 390 410 Vishnugopa 410 430 Tadangala Madhava 430 466 Avinita 466 495 Durvinita 495 535 Mushkara 535 585 Shrivikrama 585 635 Bhuvikarma 635 679 Shivamara I 679 725 Shripurusha 725 788 Shivamara II 788 816 Radzhamalla I 817 853 Nitimarga Ereganga 853 869 Radzhamalla II 870 907 Ereyappa Nitimarga II 907 919 Narasimhadeva 919 925 Radzhamalla III 925 935 Butuga II 935 960 Takkolamin 949 Maruladeva 960 963 Marasimha III 963 974 Radzhamalla IV 974 985 Rakkasa Ganga 985 1024 Dinastiya Majtraka 470 776 Bhatarka bl 470 bl 492 Darasena I bl 493 bl 499 Dronasinha bl 500 bl 520 Druvasena I bl 520 bl 550 Darapatta bl 550 bl 556 Guhasena bl 556 bl 570 Darasena II bl 570 bl 595 Siladitiya I bl 595 bl 615 Karagraha I bl 615 bl 626 Darasena III bl 626 bl 640 Druvasena II bl 640 bl 644 Darasena IV bl 644 bl 651 Druvasena III bl 651 bl 656 Karagraha II bl 656 bl 662 Siladitiya II bl 662 Siladitiya III Siladitiya IV Siladitiya V Siladitiya VI Siladitiya VII bl 766 bl 776 Dinastiya Chaluk ya 543 1156 Praviteli Badami 543 757 Pulakeshin IIPulakeshin I 543 566 Kirtivarman I 566 597 Mangalesha 597 609 Pulakeshin II 609 642 Vikramaditya I 655 680 Vinayaditya 680 696 Vidzhayaditya 696 733 Vikramaditya II 733 746 Kirtivarman II 746 757 Praviteli 973 1156 Tajlapa II 973 997 Satiyashraya 997 1008 Vikramaditya V 1008 1014 Ajyana 1014 1015 Dzhayasimha II 1015 1042 Someshvara I 1042 1068 Someshvara II 1068 1076 Vikramaditya VI 1076 1127 Someshvara III 1127 1138 Dzhagadekamalla II 1138 1151 Tajlapa III 1151 1164 Dzhagadekamalla III 1164 1183 Someshvara IV 1183 1200 Dinastiya Shashanka 600 626 Shashanka 600 625 pershij zadokumentovanij car Bengaliyi yakij stvoriv pershij ob yednanij politichnij centr u Bengaliyi Manava 625 626 Dinastiya Harsha 606 647 Harsha Vardana 606 647 ob yednav pivnichnu Indiyu ta praviv ponad 40 rokiv buv ostannim nemusulmanskim imperatorom hto praviv u Pivnichnij IndiyiDinastiya Gudzhara Pratihari 650 1036 Dadda I II III 650 750 Nagabhata I 750 780 Vatsaradzha 780 800 Nagabhata II 800 833 Ramabhadra 833 836 Mihira Bhodzha I 836 890 Mahendrapala I 890 910 Bhodzha II 910 913 Magipala I 913 944 Mahendrapala II 944 948 Devpala 948 954 Vinajkpala 954 955 955 956 Vidzhajpala II 956 960 Radzhapala 960 1018 Trilochanpala 1018 1027 Dzhasapala 1024 1036 Rashtrakuti 735 982 Dantidurga 735 756 Krishna I 756 774 Govinda II 774 780 Dhruva 780 793 Govinda III 793 814 Amogavarsha I 814 878 Krishna II Akalavarsha 878 914 Indra III 914 929 Amogavarsha II 929 930 Govinda IV 930 935 Amogavarsha III 934 939 Krishna III 939 967 Kottiga Amogavarsha 967 972 Karka II Amogavarsha IV 972 973 Indra IV 973 982 Dinastiya Tomar 736 1192 Predstavniki klanu pravili mistom Deli zahidnoyu chastinoyu suchasnogo shtatu Uttar Pradesh ta bilshoyu chastinoyu shtativ Har yana i Pendzhab Dinastiya Pala bl 750 1174 Rizni dzherela podayut roki pravlinnya predstavnikiv dinastiyi po riznomu 1971 Choduri 1967 1977 1975 76 Ganguli 1994 Gopala I 750 770 756 781 755 783 750 775 750 774Dgarmapala 770 810 781 821 783 820 775 812 774 806Devapala 810 bl 850 821 861 820 860 812 850 806 845Mahendrapala Nemaye danih 845 860Shurapala I 850 853 861 866 860 865 850 858 860 872Vigrahapala I 858 60 872 873Narayanpala 854 908 866 920 865 920 860 917 873 927Radzh yapala 908 940 920 952 920 952 917 952 927 959Gopala II 940 957 952 969 952 967 952 972 959 976Vigrahapala II 960 bl 986 969 995 967 980 972 977 976 977Mahipala I 988 bl 1036 995 1043 980 1035 977 1027 977 1027Nayapala 1038 1053 1043 1058 1035 1050 1027 1043 1027 1043Vigrahapala III 1054 1072 1058 1075 1050 1076 1043 1070 1043 1070Mahipala II 1072 1075 1075 1080 1076 1078 9 1070 1071 1070 1071Shurapala II 1075 1077 1080 1082 1071 1072 1071 1072Ramapala 1077 1130 1082 1124 1078 9 1132 1072 1126 1072 1126Kumarapala 1130 1125 1124 1129 1132 1136 1126 1128 1126 1128Gopala III 1140 1144 1129 1143 1136 1144 1128 1143 1128 1143Madanapala 1144 1162 1143 1162 1144 1161 62 1143 1161 1143 1161Govindapala 1155 1159 Nemaye danih 1162 1176 abo 1158 1162 1161 1165 1161 1165Palapala Nemaye danih Nemaye danih Nemaye danih 1165 1199 1165 1200Dinastiya Paramara bl 800 bl 1305 Statuya Bhodzhi bl 800 bl 818 bl 818 bl 843 bl 843 bl 893 bl 893 bl 918 bl 918 bl 948 Siyaka II bl 948 bl 974 Vakpatiradzha bl 974 bl 995 Sindhuradzha bl 995 bl 1010 Bhodzha I bl 1010 bl 1055 Dzhayasimha I bl 1055 bl 1060 Udayaditya bl 1060 bl 1087 Lakshmadeva bl 1087 bl 1097 Naravarman bl 1097 bl 1134 Yasovarman bl 1134 bl 1142 Dzhayavarman I bl 1142 bl 1160 Vindhiyavarman bl 1160 bl 1193 Subhatavarman bl 1193 bl 1210 Ardzhunavarman I bl 1210 bl 1218 Devapala bl 1218 bl 1239 Dzhajtugideva bl 1239 bl 1256 Dzhayavarman II bl 1255 1274 Ardzhunavarman II bl 1274 bl 1283 Bhodzha II bl 1283 Mahalakadeva bl 1305 Dinastiya Seuniv 850 1334 Dridhaprahara Seunachandra 850 874 Dhadiyappa 874 900 Bhillama I 900 925 Vadugi 950 974 Dhadiyappa II 974 975 Bhillama II 975 1005 Vesugi I 1005 1020 Bhillama III 1020 1055 Vesugi II 1055 1068 Bhillama III 1068 Seunachandra II 1068 1085 Ayiramadeva 1085 1115 Singhana I 1115 1145 Mallugi I 1145 1150 Amaragangeya 1150 1160 Govindaradzha 1160 Amara Mallugi II 1160 1165 Kaliya Ballala 1165 1173 Bhillama V 1173 1192 progolosiv nezalezhnist vid Kalyani Chaluk ya Dzhajtugi I 1192 1200 Singhana II 1200 1247 Kannara 1247 1261 Mahadeva 1261 1271 Amana 1271 Ramachandra 1271 1312 Singhana III 1312 1313 Harapaladeva 1313 1318 Mallugi III 1318 1334 bl 890 895 Brahmani Shahi bl 890 964 Lalliya bl 890 895 Kamaluka 895 921 Bhima 921 964 Shahi 964 1026 Dzhayapala 964 1001 Anandapala 1001 1011 Rupak 1011 1022 Bhimapala 1022 1026 Dinastiya Hojsaliv 1000 1346 Nripa Kama 1000 1045 Vinayaditiya I 1045 1098 Ereyanga 1098 1100 Ballala 1100 1108 Vishnuvardhana 1108 1142 Narasimha I 1142 1173 progolosiv nezalezhnist vid Kalyani Chaluk ya Ballala II 1173 1220 Narasimha II 1220 1235 Vira Someshvara 1235 1253 Narasimha III spilno z Ramanathoyu 1253 1295 Ballala III 1295 1342 Dinastiya Sena 1070 1230 Hemanta Sen 1070 1096 Vidzhaj Sen 1096 1159 BallalSen 1159 1179 Lakshman Sen 1179 1206 Vishvarup Sen 1206 1225 Keshab Sen 1225 1230 Shidni Gangi 1078 1434 Anantavarman Chodaganga 1078 1147 Anangabhima Deva II 1170 1198 Anangabhima Deva III 1211 1238 Narasimha Deva I 1238 1264 Bhanu Deva I 1264 1279 Narasimha Deva II 1279 1306 Bhanu Deva II 1306 1328 Narasimha Deva III 1328 1352 Bhanu Deva III 1352 1378 Narasimha Deva IV 1378 1414 Bhanu Deva IV 1414 1434 Dinastiya Kakatiya 1083 1323 Beta I 1000 1030 Prola I 1030 1075 Beta II 1075 1110 Prola II 1110 1158 Prataparudra I Rudradeva I 1158 1195 Mahadeva 1195 1198 Ganapati Deva 1199 1261 Rudrama Deva 1262 1296 Prataparudra II Rudradeva II 1296 1323 Dinastiya Kalachura 1130 1184 Bidzhala II 1130 1167 progolosiv nezalezhnist vid Kalyani Chaluk ya 1162 roku Sovideva 1168 1176 Mallugi Sankama 1176 1180 Ahavamalla 1180 83 Singhana 1183 84 1187 1524 Birpal 1187 1224 Rathadhvadzhpal 1224 1250 Vidzhayadhvadzhpal 1250 1278 Vikramadhvadzhpal 1278 1302 Gauradhvadzhpal 1302 1322 Sankhadhvadzhpal 1322 1343 Mayuradhvadzhpal 1343 1361 Dzhayadhvadzhpal 1361 1383 Karmadhvadzhpal 1383 1401 Satiyaranayan 1401 1421 Lakshminarayan 1421 1439 Darmanarayan 1439 1458 Pratiyashnarayan 1458 1480 Purnadhabnarayan 1480 1502 Dharmadhadzhpal 1502 1522 Nitipal 1522 1524 bl 1190 1260 Dinastiya Kadava bl 1216 1279 Kopperunchinga I bl 1216 1242 Kopperunchinga II bl 1243 1279 Musulmanske pravlinnya 1206 1526 Delijskij sultanat 1206 1526 Rabska dinastiya 1206 1290 Moneti sultana RaziyiKutb ad Din Ajbek 1206 1210 Aram shah 1210 1211 Shams ad din Iltutmish 1211 1236 Rukn ad din Firuz shah 1236 Raziyatad din Sultana 1236 1240 Muiz ud din Bahram 1240 1242 Ala ud din Masud 1242 1246 Nasir ud din Mahmud 1246 1266 Gijyas ud din Balban 1266 1286 Muyiz ud din Kejkabad 1286 1290 Shamsuddin Kayumars 1290 Dinastiya Hildzhi 1290 1320 Dzhalal ud din Firuz Hildzhi 1290 1296 zasnovnik dinastiyi Alauddin Hildzhi 1296 1316 vvazhayetsya najmogutnishim sultanom Deli Kutb ud din Mubarak 1316 1320 Husrohan 1320 Dinastiya Tuglak 1321 1414 Firoz Shah TughlakGiyath al Din Tuglak 1321 1325 Muhammad bin Tuglak 1325 1351 Firoz Shah Tughlak 1351 1388 Tuglak han 1388 1389 Abu Bakr shah 1389 1390 Nasir ud din Muhammad shah III 1390 1394 Mahmud Nasir ud din 1394 1413 Nusrat shahDinastiya Sajyid 1414 1451 Hizr 1414 1421 Mubarik II 1421 1434 Muhamed IV 1434 1445 Alem I 1445 1451 Dinastiya Lodi 1451 1526 Bahlul Han Lodi 1451 1489 Sikandar Lodi 1489 1517 Ibragim Lodi 1517 1526 zaznav porazki vid BaburaBahmani 1347 1527 Ala ud din Bahman Shah 1347 1358 zasnuvav svoyu stolicyu u misti Muhammed Shah I 1358 1375 Ala ud din Mudzhahid Shah 1375 1378 Daud Shah I 1378 Muhammed Shah II 1378 1397 Giyas ud din Tahmatan Shah 1397 Shams ud din Daud Shah II 1397 Tadzh ud din Feroz Shah 1397 1422 Shahab ud din Ahmad Shah I 1422 1435 zasnuvav stolicyu u Bidari Ala ud din Ahmad Shah II 1436 1458 Ala ud din Gumayun Shah 1458 1461 Nizam ud din Ahmad Shah III 1461 1463 Shams ud din Muhammed Shah III 1463 1482 Mahmud Shah 1482 1518 Ahmad Shah IV 1518 1521 Ala ud din Shah 1521 1522 Valiulla Shah 1522 1524 Kalimulla Shah 1524 1527 Malavskij sultanat 1392 1562 Baz Bagadur i RupamatiGhori 1390 1436 Dilavar Han Husejn 1390 1405 Alp Han Hushang 1405 1435 Gazni Han Muhammed 1435 1436 Masud Han 1436 Hildzhi 1436 1535 Mahmud Shah I 1436 1469 Giyat Shah 1469 1500 Nasr Shah 1500 1511 Mahmud Shah II 1511 1530 Kadiridi 1535 1555 Kadir Shah 1535 1542 Shadzhaatidi 1555 1562 Shadzhaat Han 1555 Baz Bagadur 1555 1562 Ahomska dinastiya 1228 1826 SekafaSekafa 1228 1268 Setefa 1268 1281 Subinfaa 1281 1293 Sekaangfa 1293 1332 Sekramfa 1332 1364 Mizhcarstvo 1364 1369 Sutufa 1369 1376 Mizhcarstvo 1376 1380 Tiao Hamti 1380 1389 Mizhcarstvo 1389 1397 Sudangfa 1397 1407 Sudzhangfa 1407 1422 Sefakfa 1422 1439 Susenfa 1439 1488 Suhenfa 1488 1493 Supimfa 1493 1497 Suhungmung 1497 1539 Seklenmung 1539 1552 Sukhaamfa 1552 1603 Susengfaa 1603 1641 Suramfaa 1641 1644 Sutingfaa 1644 1648 Sutamla 1648 1663 Supangmung 1663 1670 Sunyatfa 1670 1672 Suklamfaa 1672 1674 Suhunga 1674 1675 Gobar 1675 1675 Sudzhinfaa 1675 1677 Sudoyifaa 1677 1679 Sulikfaa 1679 1681 Supaatfaa 1681 1696 Sukrungfaa 1696 1714 Sutanfaa 1714 1744 Sunenfaa 1744 1751 Suremfaa 1751 1769 Sineofaa 1769 1780 Suhitpangfaa 1780 1795 Suklingfaa 1795 1811 Sudingfaa 1811 1818 Purandar Singha 1818 1819 Sudingfaa 1819 1821 Dzhogeshvar Singha 1821 1822 Purandar Singha 1833 1838 Dinastiya Reddi 1325 1448 Prolaya Vema Reddi 1325 1335 Anatova Reddi 1335 1364 Anavema Reddi 1364 1386 Kumaragiri Reddi 1386 1402 Kataya Vesa Reddi 1395 1414 Allada Reddi 1414 1423 Veyerabhadra Reddi 1423 1448 Vidzhayanagarska imperiya 1336 1646 Dinastiya Sangama 1336 1487 Harihara I 1336 1343 Bukka I 1343 1379 Harihara II 1379 1399 Bukka II 1399 1406 Devaraya I 1406 1412 Vira Vidzhaya 1412 1419 Devaraya II Sangama 1419 1444 Nevidomij 1444 1449 Mallikardzhuna 1452 1465 Radzhasekhara 1468 1469 Virupaksha I 1470 1471 Praudha Deva Raya 1476 Radzhasekhara 1479 1480 Virupaksha II 1483 1484 Radzhasekharak 1486 1487 1490 1567 Narasimha 1490 1503 Narasara 1503 1509 Ak yuta 1530 1542 Sadasiva 1542 1567 1542 1614 Krishnadevraya Rama 1542 1565 Tirumala 1565 1567 Tirumala 1567 1575 Ranga II 1575 1586 Venkata I 1586 1614 Praviteli Majsuru Hudabada 1399 1950 Dinastiya Vadiyar pershe pravlinnya 1399 1761 Kantirava NarasaradzhaYaduraya 1399 1423 Hiriya Bettada Kamaradzha Vadiyar I 1423 1459 Timmaradzha Vadiyar I 1459 1478 Hiriya Kamaradzha Vadiyar II 1478 1513 Hiriya Bettada Kamaradzha Vadiyar III 1513 1553 Timmaradzha Vadiyar II 1553 1572 Bola Kamaradzha Vadiyar IV 1572 1576 Bettada Devaradzha Vadiyar 1576 1578 Radzha Vadiyar I 1578 1617 Kamaradzha Vadiyar V 1617 1637 Radzha Vadiyar II 1637 1638 Ranadhira Kantirava Narasaradzha Vadiyar I 1638 1659 Dodda Devaradzha Vadiyar 1659 1673 Chikka Devaradzha Vadiyar 1673 1704 Kantirava Narasaradzha Vadiyar II 1704 1714 Dodda Krishnaradzha Vadiyar I 1714 1732 Kamaradzha Vadiyar VI 1732 1734 Immadi Krishnaradzha Vadiyar II 1734 1766 buv vasalom Gajdara Ali vid 1761 Nanadzharadzha Vadiyar 1766 1772 buv vasalom Gajdara Ali Bettada Kamaradzha Vadiyar VII 1772 1776 Buv vasalom Gajdara Ali Khasa Kamaradzha Vadiyar VIII 1776 1796 buv vasalom Gajdara Ali do 1782 potim Tipu SultanaDinastiya Gajdara Ali 1761 1799 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarGajdar Ali 1761 1782 Musulmanskij vijskovik sultan Majsura Bivsya proti britanciv ta Hajdarabadu pid chas pershoyi z chotiroh anglo majsurskih vijnTipu Sultan Majsurskij Tigr 1782 1799 Sin poperednogo vvazhayetsya najvelichnishim pravitelem Majsura voyuvav proti britanciv ta ni zamiv Hajdarabadu u 3 j anglo majsurskij vijni bulo vpershe zastosovano zalizni raketi stav soyuznikom Franciyi j utrativ vseDinastiya Vadiyar druge pravlinnya 1799 1950 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarKrishnaradzha Vadiyar III 1799 1868Kamaradzhendra Vadiyar X 1868 1894Kempa Nandzhammani Vani Vilasa Sannidhana 1894 1902 Druzhina poperednogo Regentka pri svoyemu malolitnomu siniKrishna Radzha Vadiyar IV 1894 1940 Sin Kamaradzhendri Vadiyara X ta poperednoyiDzhayakamaradzha Vadiyar 1940 1950Gadzhapatske carstvo 1434 1541 Kapilendra Deva 1434 67 Purushottama Deva 1467 97 Prataparudra Deva 1497 1540 Kalua Deva 1540 41 Kakarua Deva 1541 Kochijske carstvo 1503 1964 Rama Varma XVRama Varma XVIIIUnniraman Koyikal I 1503 Unniraman Koyikal II 1503 1537 Veyera Kerala Varma 1537 1565 Keshava Rama Varma 1565 1601 Veyera Kerala Varma 1601 1615 Ravi Varma I 1615 1624 Veyera Kerala Varma 1624 1637 Godavarma 1637 1645 Veyerarayira Varma 1645 1646 Veyera Kerala Varma 1646 1650 Rama Varma I 1650 1656 Rani Gangadaralakshmi 1656 1658 Rama Varma II 1658 1662 Goda Varma 1662 1663 Veyera Kerala Varma 1663 1687 Rama Varma III 1687 1693 Ravi Varma II 1693 1697 Rama Varma IV 1697 1701 Rama Varma V 1701 1721 Ravi Varma III 1721 1731 Rama Varma VI 1731 1746 Veyera Kerala Varma I 1746 1749 Rama Varma VII 1749 1760 Veyera Kerala Varma II 1760 1775 Rama Varma VIII 1775 1790 Shaktan Tampuran Rama Varma IX 1790 1805 Rama Varma X 1805 1809 Veyera Kerala Varma III 1809 1828 Rama Varma XI 1828 1837 Rama Varma XII 1837 1844 Rama Varma XIII 1844 1851 Veyera Kerala Varma IV 1851 1853 Ravi Varma IV 1853 1864 Rama Varma XIV 1864 1888 Kerala Varma V 1888 1895 Rama Varma XV 1895 1914 Rama Varma XVI 1915 1932 Rama Varma XVII 1932 1941 Kerala Varma VI 1941 1943 Ravi Varma V 1943 1946 Kerala Varma VII 1946 1948 Rama Varma XVIII 1948 1964 Imperiya Velikih Mogoliv 1526 1857 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarZahireddin Muhammed Babur 1526 1530 Nashadok Tamerlana sin pravitelya Fergani Omar shejha Zasnovnik Imperiyi Velikih MogolivNasir ud din Muhammad Humayun 1530 1540 Sin poperednogo Timchasovo vtrativ svoyu imperiyu zaznavshi porazki vid afganskogo polkovodcya Sher shaha Vidnoviv svoyu vladu pislya peremogi nad Adil Shahom Suri 1556 rokuDzhelal ad Din Muhammad Akbar 1556 1605 Onuk Babura Buv vidatnim derzhavnim diyachem dopitlivoyu hoch i negramotnoyu lyudinoyu mav prekrasnu pam yat buv smilivim ta zdibnim voyenachalnikomNur ad Din Muhammad Dzhahangir 1605 1627 Sin poperednogo Buv talanovitim hudozhnikom pidtrimuvav mitcivShihab ad Din Shah Dzhahan 1627 1657 Sin poperednogo Za jogo pravlinnya bulo zbudovano Tadzh MahalAbul Muzaffar Muni ud din Muhammad Aurangzeb 1658 1707 Sin poperednogo U borotbi za prestol znishiv svoyih brativ ta zaareshtuvav batka yakij pomer u v yaznici za 8 rokiv Za chasiv jogo pravlinnya imperiya syagnula piku svoyeyi mogutnostiMuhammad Azam Shah 1707 Sin poperednogoBahadur shah I 1707 1712 Sin Aurangzeba Ostannij z praviteliv kogo mozhna vpevneno nazvati Velikim Mogolom za jogo nastupnikiv derzhava pochala vtrachati svij vplivDzhahandar shah 1712 1713 Sin poperednogo Imperiyeyu faktichno keruvala jogo druzhina kolishnya tancivnicya Lal KunvarFaruk siyar 1713 1719 Onuk Bahadur shahaRafi ud Dardzhat 1719 Onuk Bahadur shahaShah Dzhahan II 1719Muhammad Shah 1719 1748Ahmad shah Bahadur 1748 1754Alamgir II 1754 1759 Jogo pravlinnya vidznachilos ostatochnim zanepadom vijskovoyi ta politichnoyi mici imperiyi a takozh vplivu dinastiyiShah Dzhahan III 1760Shah Alam II 1759 1806 Za jogo pravlinnya imperiya potrapila pid vpliv Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyiAkbar Shah II 1806 1837 Sin poperednogoBahadur Shah Zafar 1837 1857 Ostannij imperator Velikih Mogoliv Buv poetom skladav gazeliRadzhputi Mevar Sesodiya Maldeva RathorHammir Singh 1326 1364 Kshetra Singh 1364 1382 Lakha Singh 1382 1421 Mokal Singh 1421 1433 Rana Kumba 1433 1468 Udayi Singh I 1468 1473 Rana Rajmal 1473 1508 Rana Sanga 1508 1527 Ratan Singh II 1528 1531 Vikramaditya Singh 1531 1536 Vanvir Singh 1536 1540 Udayi Singh II 1540 1572 Magarana Pratap 1572 1597 Amar Singh I 1597 1620 Karan Singh II 1620 1628 Dzhagat Singh I 1628 1652 Radzh Singh I 1652 1680 Dzhaj Singh 1680 1698 Amar Singh II 1698 1710 Sangram Singh II 1710 1734 Dzhagat Singh II 1734 1751 Pratap Singh II 1751 1754 Radzh Singh II 1754 1762 Ari Singh II 1762 1772 Hamir Singh II 1772 1778 Bhim Singh 1778 1828 Dzhavan Singh 1828 1838 Shambu Singh 1861 1874 Sadzhan Singh 1874 1884 Fateh Singh 1884 1930 Bhupal SinghRathor Maldeva Rathor 1532 1562 Suridi 1540 1555 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarSher Shah Suri 1540 1545 Afganskij voyenachalnik Pervinno sluzhiv imperatoru BaburuIslam Shah Suri 1545 1554 Sin poperednogoFiruz Shah Suri 1554 Sin poperednogoMuhammad Adil Shah 1554 1555Ibragim Shah Suri 1555 Sin poperednogoSikandar Shah Suri 1555Adil Shah Suri 1555 1556Chog yali Sikkimu ta Ladakhu 1642 1975 Im ya Roki pravlinnya KomentarPhuncog Namg yal 1642 1670 Vstupiv na tron i buv progoloshenij pershim chog yalom Sikkimu Vstanoviv stolicyu v YuksomiTensung Namg yal 1670 1700 Perenis stolicyu z Yuksoma do RabdenceChakdor Namg yal 1700 1717 Zvedena sestra Chakdora sprobuvala skinuti jogo Chakdor big do Lhasi j povernuv vladu za dopomogoyu tibetcivG yurmed Namg yal 1717 1734 Za jogo pravlinnya pochalis chasti nabigi nepalciv na SikkimPhuncog Namg yal II 1734 1780 Nepal zahopiv ta zrujnuvav stolicyu Sikkimu RabdenceTenczin Namg yal 1780 1793 Chog yal utik do Tibetu j pomer u vignanniCudphud Namg yal 1793 1863 Perenis stolicyu z Rabdence do Tumlonga Uklav dogovir mizh Sikkimom ta Britanskoyu Indiyeyu za yakim teritoriyi ranishe zahopleni Nepalom buli povernuti Sikkimu 1835 roku sikkimskij okrug Dardzhiling buv podarovanij Britanskij Indiyi a mizh krayinami zrosla napruzhenistSidekong Namg yal 1863 1874Thutob Namg yal 1874 1914 U 1889 roci Klod Vajt buv priznachenij politichnim poslancem u Sikkimi 1894 roku stolicya bula perenesena z Tumlonga do Gangtoka Sidekong Namg yal II 1914Tashi Namg yal 1914 1963 1950 roku pidpisav dogovir z Indiyeyu pro protektorat nad Sikkimom Palden Thondup Namg yal 1963 1975 Buv nepopulyarnim sered naselennya Buv zmushenij zrektis prestolu pislya provedenogo referendumu Buv odruzhenij z gromadyankoyu SShA Pomer 1982 rokuVangchuk Namg yal Spadkoyemec tronu nikoli ne pravivImperiya Maratha 1674 1818 Shivadzhi Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarChatrapatti Shivadzhi Magaradzh 1674 1680 Zasnovnik imperiyiSambhadzhi 1680 1688 Sin poperednogo Jogo pravlinnya poznachilos napruzhenimi vidnosinami z Velikimi MogolamiRadzharam 1688 1700 Molodshij sin Shivadzhi Vtrativ bilshu chastinu svoyeyi derzhaviTara Bayi 1700 1707 Vdova poperednogoShivadzhi II 1700 1714 Pershij z praviteliv Kolhapura Imperiya bula rozdilena mizh dvoma gilkami dinastiyi Shivadzhi Bhonsle Kolhapura 1700 1947 Shivadzhi II 1700 1714 Sambhadzhi II 1714 1760 Radzhmata Dzhidzhibaj 1760 1773 regentka druzhina Shivadzhi II Radzhmata Durgabaj 1773 1779 regentka molodsha druzhina Shivadzhi II Shahu Shivadzhi II 1762 1813 Sambhadzhi III 1813 1821 Shivadzhi III 1821 1822 rada regentiv Shahadzhi I 1822 1838 Shivadzhi IV 1838 1866 Radzharam I 1866 1870 Rada regentiv 1870 1894 Shivadzhi V 1871 1883 Radzharshi Shahu IV 1884 1922 Radzharam II 1922 1940 Indumati Tarabaj regentka 1940 1947 vdova Radzharama II Shivadzhi VI 1941 1946 Shahadzhi II 1947 Bhonsle chatrapati Satari 1707 1848 ShahudzhiShahudzhi 1708 1749 Radzharam II 1749 1777 Shahu II 1777 1808 Pratapsinh 1808 1839 Shahadzhi III 1839 1848 Peshva 1713 1858 Formalno voni monarhami ne buli a faktichno buli spadkovimi prem yer ministrami Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarBaladzhi Vishvanath 1713 1720 Zdibnij politik i diplomat glava uryadu imperiyi Maratha Zrobiv svoyu posadu spadkovoyuBadzhi Rao I 1720 1740 Za chasiv jogo pravlinnya peshva faktichno stali volodaryami MarathiBaladzhi Badzhi Rao 1740 1761Madhav Rao I 1761 1772 Sin poperednogoNarayan Rao 1772 1773 Molodshij brat poperednogo Buv ubitij v rezultati zmovi svogo dyadka j regenta Raghanatha RaoRaghanath Rao 1773 1774 Dyadko poperednogoMadhav Rao II 1774 1795 Ne mav realnoyi vladi Pokinchiv zhittya samogubstvom u vici 21 rokuBadzhi Rao II 1796 1818 Ostannij peshva derzhavi MarathivNana Sagib 1857 1858 Odin z lideriv povstannya sipayivBhonsle magaradzhi Thandzhavura 1674 1855 Serfodzhi IEkodzhi I Shahudzhi I Serfodzhi I Tukkodzhi Ekodzhi II Sudzhana Baj Shahudzhi II Pratapsingh 1737 1763 Tuldzhadzhi II 1763 1787 Serfodzhi II 1787 1793 1798 1832 Ramasvami Amarasimha 1793 1798 Shivadzhi 1832 1855 Bhonsle magaradzhi Nagpura 1799 1853 Raghodzhi IIRaghodzhi I 1738 1755 Dzhanodzhi 1755 1772 Sabadzhi 1772 1775 Mudhodzhi I 1775 1788 Raghodzhi II 1788 1816 Parsodzhi 1816 1817 Mudhodzhi II 1816 1818 Raghodzhi III 1818 1853 Holkari praviteli Indora 1731 1948 Malhar Rao IAhil ya BayiMalhar Rao I 1731 1766 Malhar Rao II 1766 1767 Ahil ya Bayi 1767 1795 Tukodzhi Rao I 1795 1797 Kashi Rao 1797 1798 Yasvant Rao I 1798 1811 Malhar Rao III 1811 1833 Martand Rao 1834 1834 Hari Rao 1834 1843 Klande Rao 1843 1844 Tukodzhi Rao II 1844 1886 Shivadzhi Rao 1886 1903 Tukodzhi Rao III 1903 1926 Yasvant Rao II 1926 1961 Skindiyi praviteli Gvaliora 1731 1948 Mahadzhi SkindiyaRanodzhi Skindiya 1731 1745 Dzhayappadzhi Rao Skindiya 1745 1755 Dzhankodzhi Rao I Skindiya 1755 1761 Megarban Dattadzhi Rao Skindiya regent 1755 1760 Mizhcarstvo 1761 1763 Kedardzhi Rao Skindiya 1763 1764 Manadzhi Rao Skindiya 1764 1768 Mahadzhi Skindiya 1768 1794 Daulat Rao Skindiya 1794 1827 Dzhankodzhi Rao II Skindiya 1827 1843 Dzhayadzhi Rao Skindiya 1843 1886 Madho Rao Skindiya 1886 1925 Dzhordzhe Dzhivadzhi Rao Skindiya 1925 1956 Pislya zdobuttya Indiyeyu nezalezhnosti 1947 roku derzhava uvijshla do skladu Indijskogo Soyuzu Gajkvadi praviteli Vadodari 1721 1947 Sayadzhi Rao Gajkvad IIIPiladzhi Rao Gajkvad 1721 1732 Damadzhi Rao Gajkvad 1732 1768 Govind Rao Gajkvad 1768 1771 Sayadzhi Rao Gajkvad I 1771 1789 Manadzhi Rao Gajkvad 1789 1793 Govind Rao Gajkvad vidnovlenij 1793 1800 Anand Rao Gajkvad 1800 1819 Sayadzhi Rao Gajkvad II 1819 1847 Ganpat Rao Gajkvad 1847 1856 Khande Rao Gajkvad 1856 1870 Malhar Rao Gajkvad 1870 1875 Sayadzhi Rao Gajkvad III 1875 1939 Pratap Singh Gajkvad 1939 1951 Dekanski sultanati Adil shahi 1490 1686 Ibragim II Adil shahYusuf Adil shah 1490 1511 Ismayil Adil shah 1511 1534 Mallu Adil shah 1534 Ibragim Adil shah I 1534 1558 Ali Adil shah I 1558 1579 Ibragim Adil shah II 1580 1627 Muhammad Adil shah 1627 1657 Ali Adil shah II 1657 1672 Sikandar Adil shah 1672 1686 Nizam shahi 1490 1636 Burhan Nizam shah IIMalik Ahmad Nizam shah I 1490 1510 Burhan shah I 1510 1553 Hussejn Nizam shah I 1553 1565 Murtaza Nizam shah 1565 1588 Miran Nizam Hussejn 1588 1589 Ismayil Nizam shah 1589 1591 Burhan Nizam shah II 1591 1595 Ibragim Nizam shah 1595 1596 Ahmad Nizam shah II 1596 Bagadur Nizam shah 1596 1600 Murtaza Nizam shah II 1600 1610 Burhan Nizam shah III 1610 1631 Hussejn Nizam shah II 1631 1633 Murtaza Nizam shah III 1633 1636 Berarskij sultanat 1490 1572 Fathulla Imad ul Malk 1490 1504 Ala ud din Imad shah 1504 1530 Daria Imad shah 1530 1562 Burhan Imad shah 1562 1574 Tufal han uzurpator 1574Bidarskij sultanat 1492 1619 Kasim Barid I 1492 1504 Amir Barid I 1504 1542 Ali Barid shah 1542 1580 Ibragim Barid shah 1580 1587 Kasim Barid shah II 1587 1591 Ali Barid shah II 1591 Amir Barid shah II 1591 1600 Mirza Ali Barid shah III 1600 1609 Amir Barid shah III 1609 1619 Sultanat Golkonda 1518 1687 Muhammad Kuli Kutb shahSultan Kuli Kutb shah 1518 1543 Dzhamshid Kuli Kutb shah 1543 1550 Subhan Kuli Kutb shah 1550 Ibragim Kuli Kutb shah 1550 1580 Muhammad Kuli Kutb shah 1580 1612 Muhammad Kutb shah 1612 1626 Abdulla Kutb shah 1626 1672 Abul Hasan Kutb shah 1672 1687 Golovni musulmanski vasali Mogoliv 1707 1856 Navabi Bengaliyi 1707 1770 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarMurshid Kuli han 1707 1727 U ditinstvi buv prodanij mogolam pislya chogo zrobiv bliskuchu derzhavnu kar yeruShudzha ud din Muhammad han 1727 1739 Zyat poperednogoSarfaraz han 1739 1740 Onuk Murshida Kuli hanaAlivardi han 1740 1756 Pridushiv povstannya afganciv yaki namagalis zahopiti BiharSiradzh ud Daula 1756 1757 Osterigayuchis posilennya u Bengaliyi vplivu anglijciv zdijsniv napad na Fort Vilyam u Kalkutti ta zahopiv jogoMir Dzhafar 1757 1760 Buv pershim navabom Bengaliyi yakij mav pidtrimku Britanskoyi Ost Indskoyi kompaniyiMir Kasim 1760 1763Mir Dzhafar 1763 1765 Vidnovlenij na prestoliNadzhmuddin Ali han 1765 1766 Sin poperednogoNadzhabat Ali han 1766 1770 Sin Mir Dzhafara Praviv za regentstva svoyeyi materiNavabi Audu 1719 1858 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarSaadat Ali han I 1719 1737 Priyednavsya do virishalnoyi kampaniyi imperatora Aurangzeba proti marathiv u Dekani za sho otrimav titul Han BagadurSafdardzhung 1737 1753 Stav gubernatorom Kashmiru j centralnoyu postattyu u delijskomu sudiShudzha ad Daula 1753 1775 Naprikinci pravlinnya potrapiv u politichnu ta finansovu zalezhnist vid britanskoyi Ost Indijskoyi kompaniyiAsaf ad Daula 1775 1797 Perenis stolicyu svoyeyi derzhavi z Fajzabada do Lakhnau peretvorivshi ostannij na spravzhnye arhitekturne divoVazir Ali han 1797 1798 Vtrativ vladu v rezultati perevorotu na choli z jogo dyadkom Saadatom Ali hanomSaadat Ali han II 1798 1814 Vidvoyuvav tron u svogo pleminnika poperednika Gazi ad din Gajdar shah 1814 1827 1818 roku pid vplivom Vorrena Gastingsa britanskogo general gubernatora progolosiv sebe nezalezhnim padishahom AuduNasir ad din Gajdar shah 1827 1837 Buv lyubitelem zhinok i vina doviryav astrologamMuhammad Ali shah 1837 1842 Dyadko poperednogoAmdzhad Ali shah 1842 1847 Sin poperednogoVadzhid Ali shah 1847 1856 Jogo volodinnya sho trivalij chas perebuvali pid pokrovitelstvom britanciv zreshtoyu buli zahopleni bezkrovno Pislya cogo navab utik do KalkuttiBirdzhis Kadra 1856 1858 Navab ta jogo piddani borolis iz vijskovoyu prisutnistyu britanciv v Indiyi ob yednavshis z inshimi monarhami ta povstancyami Ce stalo poshtovhom dlya pochatku pershoyi vijni za nezalezhnistHajdarabadu 1720 1948 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarAsaf Dzhah I 1720 1748Nasir Dzhang 1748 1750 Brav uchast u drugij Karnatikskij vijni na boci Velikih MogolivMuhieddin Muzaffar Dzhang Hidayat 1750 1751Salabat Dzhang 1751 1762Asaf Dzhah II 1762 1803Asaf Dzhah III 1803 1829 Za jogo pravlinnya derzhava perezhivala finansovu krizuAsaf Dzhah IV 1829 1857 Britanskij kontingent vijshov zi skladu armiyi nizama j pochav zabezpechuvati bezpeku HajdarabaduAsaf Dzhah V 1857 1869Asaf Dzhah VI 1869 1911 Zaboroniv obryad sati zapochatkuvav policiyu ta penitenciarnu sluzhbu proviv zakonodavchu reformu uhvalivshi konstituciyu Za jogo pravlinnya znachno pokrashilos medichne obslugovuvannya naselennyaAsaf Dzhah VII 1911 1948 Za jogo pravlinnya u knyazivstvi z yavilas elektrika zaliznicya ta aviaspoluchennya Zasnuvav vlasnij bank derzhava mala svoyu valyutu V rezultati selyanskogo povstannya buv zmushenij zrektis prestoluCarstvo Travankor 1729 1947 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarMartanda Varma 1729 1758 Sformuvav regulyarnu armiyu blizko 50 000 osibDharma Radzha 1758 1798 Ob yednav usi teritoriyi yaki nadbav jogo poperednik pid yedinim upravlinnyamBalarama Varma 1798 1810 Chasi jogo pravlinnya poznachilis znachnimi vnutrishnimi ta zovnishnimi problemamiGovri Lakshmi Bayi 1810 1815 Yedina zhinka caricya TravankoruGovri Parvati Bayi 1815 1829 Regentka sestra poperednoyiSvati Tirunal Rama Varma 1829 1846 Buv talanovitim kompozitoromUtram Tirunal Martanda Varma 1846 1860 Vidomij svoyeyu progresivnoyu politikoyu skasuvav u carstvi rabstvoAyilam Tirunal 1860 1880 Pleminnik poperednogoVisakham Tirunal 1880 1885 Buv talanovitim hudozhnikomMulam Tirunal 1885 1924 Zasnuvav Zakonodavchu radu sho stala pershoyu v indijskij istoriyiSetu Lakshmi Bayi 1924 1931 RegentkaChitira Tirunal Balarama Varma 1931 1949 Vidkriv Universitet Kerali zbuduvav mizhnarodnij aeroportDerzhava Sikhiv 1801 1849 Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarRandzhit Singh 1801 1839 Zasnovnik imperiyi Buv tolerantnim do riznih religijKharak Singh 1839 1840Nau Nihal Singh 1840Chand Kaur 1840 1841 RegentkaSher Singh 1841 1843 Buv ne nadto rozumnim pravitelem tomu peredav usyu vladu bratam DograDulip Singh 1843 1849 Britanska imperiya aneksuvala PendzhabBritanski imperatori Indiyi 1876 1947 Dokladnishe Imperator Indiyi Im ya Roki pravlinnya Zobrazhennya KomentarViktoriya 1876 1901 Otrimala titul pislya rozformuvannya Indijskoyi kompaniyi Proklamaciya vidbulasya 28 kvitnya 1876 obijmala posadu z 1 travnya togo zh roku Eduard VII 1901 1910 Sin Viktoriyi imperator Indiyi korol dominioniv i kolonij Georg V 1910 1936 Sin Eduarda VII imperator Indiyi korol Korolivstv Spivdruzhnosti ta kolonij Eduard VIII 1936 Sin Georga V imperator Indiyi korol Korolivstv Spivdruzhnosti ta kolonij Vidriksya vid prestolu Georg VI 1936 1947 Sin Georga V imperator Indiyi do 1948 r korol Korolivstv Spivdruzhnosti ta kolonij Indijskij Soyuz 1947 1950 Georg VI korol Indiyi 1947 1950 zberig titul imperatora Indiyi do 22 chervnya 1948 rokuDominion Pakistan 1947 1956 Georg VI korol Pakistanu 1947 1952 Yelizaveta II koroleva Pakistanu 1952 1956 Div takozh Spisok kerivnikiv derzhav za rokamiPrimitki Dayanand Sarasvati Satiarta Prakash Kyulke Germann Rotermund Ditmar 2004 Istoriya Indiyi vid 4 te London Routledge ISBN 0 415 15481 2 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Ram Sharan Sharma Perspectives in social and economic history of early India Munshiram Manoharlal Publishers 1995 ISBN 978 8121506724 stor 107 Raychaudhuri H C 1972 Political History of Ancient India Calcutta University of Calcutta stor 312 3n Thapar Romila 1998 Asoka and the decline of the Mauryas vid 2 e Deli Oxford University Press s 182 183 ISBN 0 19 564445 X Arhiv originalu za 8 travnya 2021 Procitovano 30 serpnya 2016 Arhiv originalu za 27 veresnya 2007 Procitovano 30 serpnya 2016 Elizabeth Errington Vesta Sarkhosh Curtis red 2007 British Museum Press ISBN 9780714111650 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 30 serpnya 2016 Buddhist critical spirituality Prajna and Sunyata by Shōhei Ichimura Motilal Banarsidass Publishers 2001 ISBN 81 208 1798 2 Rapson Edward James A catalogue of the Indian coins in the British Museum Catalogue of the coins of the Andhra dynasty the Western Ksatrapas the Traikutaka dynasty and the Bodhi dynasty Eastern Book House India 1990 First published in 1908 Mookerji Radha Krishna 1995 The Gupta Empire Majumdar R C 2007 vid 8 e Deli Motilal Banarsidass Publ ISBN 81 208 0436 8 Arhiv originalu za 12 kvitnya 2016 Procitovano 30 serpnya 2016 Arhiv originalu za 5 sichnya 2014 Procitovano 30 serpnya 2016 Encyclopaedia Britannica Arhiv originalu za 29 kvitnya 2015 Procitovano 30 serpnya 2016