Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мухаммад бін Туґлак (*д/н — 20 березня 1351) — 2-й делійський султан з династії Туґлак у 1325–1351 роках. Мав прізвисько Кхуні (Кривавий).
| Мухаммад бін Туґлак | |
|---|---|
 Золоті динари Мухаммада бін Туґлака | |
| Ім'я при народженні | Джауна-хан |
| Народився | невідомо Делі |
| Помер | 20 березня 1351 d, Сінд, Пакистан або Сінд, Пакистан |
| Поховання | Туґхлакабад |
| Країна |  Делійський султанат |
| Діяльність | воєначальник |
| Титул | султан |
| Посада | султан |
| Термін | 1325—1351 |
| Попередник | Ґіятх ал-Дін Туґлак |
| Наступник | Фіроз Шах Туґхлак |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Туґлак |
| Батько | Ґіятх ал-Дін Туґлак |
| |
Життєпис
Початкова кар'єра
При народжені отримав ім'я Джауна-хан. Почав політичну та військову кар'єру разом з батьком Ґіятх ал-Діном Туґлаком. Після сходження останнього у 1320 році на трон Мухаммад стає одним з найдієвішим помічників нового султана. У 1323 році очолив військову кампанію проти Пратапарудри II з династії Какатіїв. Мухаммаду вдалося розбити ворога вщент, він захопив столицю Оругаллу (сучасне місто Варангал).
У 1325 році після смерті свого батька внаслідок падіння мосту, в чому підозрювали Мухаммада, він став султаном Делі.
Внутрішня політика
Новий султан у внутрішній політиці впроваджував терпимість до немусульман (першим серед султанів був присутній на індуїстському святі Дівалі), водночас намагався приборкати улемів. При цьому зробив спробу спертися на суфіїв. При цьому жорстко придушував виступи проти себе, не даючи пощади ні мусульманам, ні індусам.
Його гарні наміри щодо поліпшення економічного стану держави, проведення судової реформи, боротьби з корупцією зводилися нанівець особливостями характеру. Мухаммад міг переходити у своїх настроях від поваги до презирства. Водночас він страждав підозрілістю до кожного. Це на собі відчув відомий мандрівник Ібн Батута.
Для поліпшення управління величезною державою Мухаммад поділив Делійський султанат на 23 провінції, на чолі яких поставив маліків (намісників).
У 1327 році наказав перенести столицю з Делі до Девагірі (колишню столицю Сеунів). Незважаючи на спротив знаті та населення, він змусив усіх переселитися. Таким чином султан намагався зміцнити державу, перенісши столицю до її центру. Втім, план провалився, й у 1330—1331 роках султанський двір повернувся до Делі.
Така поведінка викликала невдоволення серед знаті, внаслідок чого спалахували численні повстання, які жорстоко придушувалися. Все це погіршувало економічний стан. Щоб змінити ситуацію Мухаммад бін Туґлак декілька разів збільшував земельний податок. Це у свою чергу спричинило повстання селян у межиріччі Гангу та Джамни. На півночі держави панував голод. Тому султан змушений був зрештою списати всі борги.
Іншим заходом поліпшення економічного та фінансового стану Мухаммад вбачав у встановленні контролю за обігом золотих та срібних монет (1328 рік). Водночас карбувалися монет з міді й латуні. Але їх швидко навчилися підробляти. Тому султан у 1330 році скасував обіг цих монет й змушений був викупляти як справжні, так й підробні.
Усі ці дії призвели до повного відторгнення усіх прошарків від султана. Наприкінці його життя відпала Бенгалія, бунтували раджпути, утворились незалежні султанати на півдні, зокрема Мадурайський. У 1336 році з частини південних земель виникає Віджаянагарська держава, у 1347 році утворюється Бахмандіський султанат. Помер Мухаммад під придушення повстання Самма у Сінді 20 березня 1351 року.
Зовнішня політика
Спочатку вимушений був відбивати атаки монгольських військ. Протягом 1328–1329 років бої точилися у Пенджабі. Лише підкупом військовиків монголів султан зумів домогтися їх відступу.
Мухаммад бін Туґлак мріяв про створення великої імперії, куди б сходили землі Мавераннахра, Хорасану, Сейстану, Персії. Втім, великий похід провалився. Також невдалою виявилася спроба 60-тисячної армії вдертися до західних Гімалаїв, тут війська дійшли до Кумаона, де були розбиті. Зрештою тяжке внутрішнє становище змусило султана відмовитися від активної зовнішньої політики.
Культура
Прославився як покровитель вчених, поетів, письменників. Мухаммад бін Туґлак сам був відомий як автор численних віршів арабською та перською мовами, був майстром епістолярної творчості.
В цей час зведено численні мечеті, медресе. За наказом султана засновано місто Джаханпанах, від якого до Делі проведено величну греблю Сатпулу.
Джерела
- Lal Ashirbadi Sivastava: The Sultanate of Delhi (711–1526 A.D.) Shiva Lal Agarwala & Company, Agra 1969
- Keay, John (2000). India, a History. London: Harper Collins Publishers. .
- Muḥammad ibn Tughluq. Britannica.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muhammad bin Tuglak d n 20 bereznya 1351 2 j delijskij sultan z dinastiyi Tuglak u 1325 1351 rokah Mav prizvisko Khuni Krivavij Muhammad bin TuglakZoloti dinari Muhammada bin TuglakaIm ya pri narodzhenniDzhauna hanNarodivsyanevidomo DeliPomer20 bereznya 1351 d Sind Pakistan abo Sind PakistanPohovannyaTughlakabadKrayina Delijskij sultanatDiyalnistvoyenachalnikTitulsultanPosadasultanTermin1325 1351PoperednikGiyath al Din TuglakNastupnikFiroz Shah TughlakKonfesiyaislamRidTuglakBatkoGiyath al Din Tuglak Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPochatkova kar yera Pri narodzheni otrimav im ya Dzhauna han Pochav politichnu ta vijskovu kar yeru razom z batkom Giyath al Dinom Tuglakom Pislya shodzhennya ostannogo u 1320 roci na tron Muhammad staye odnim z najdiyevishim pomichnikiv novogo sultana U 1323 roci ocholiv vijskovu kampaniyu proti Prataparudri II z dinastiyi Kakatiyiv Muhammadu vdalosya rozbiti voroga vshent vin zahopiv stolicyu Orugallu suchasne misto Varangal U 1325 roci pislya smerti svogo batka vnaslidok padinnya mostu v chomu pidozryuvali Muhammada vin stav sultanom Deli Vnutrishnya politika Novij sultan u vnutrishnij politici vprovadzhuvav terpimist do nemusulman pershim sered sultaniv buv prisutnij na induyistskomu svyati Divali vodnochas namagavsya priborkati ulemiv Pri comu zrobiv sprobu spertisya na sufiyiv Pri comu zhorstko pridushuvav vistupi proti sebe ne dayuchi poshadi ni musulmanam ni indusam Jogo garni namiri shodo polipshennya ekonomichnogo stanu derzhavi provedennya sudovoyi reformi borotbi z korupciyeyu zvodilisya nanivec osoblivostyami harakteru Muhammad mig perehoditi u svoyih nastroyah vid povagi do prezirstva Vodnochas vin strazhdav pidozrilistyu do kozhnogo Ce na sobi vidchuv vidomij mandrivnik Ibn Batuta Dlya polipshennya upravlinnya velicheznoyu derzhavoyu Muhammad podiliv Delijskij sultanat na 23 provinciyi na choli yakih postaviv malikiv namisnikiv U 1327 roci nakazav perenesti stolicyu z Deli do Devagiri kolishnyu stolicyu Seuniv Nezvazhayuchi na sprotiv znati ta naselennya vin zmusiv usih pereselitisya Takim chinom sultan namagavsya zmicniti derzhavu perenisshi stolicyu do yiyi centru Vtim plan provalivsya j u 1330 1331 rokah sultanskij dvir povernuvsya do Deli Taka povedinka viklikala nevdovolennya sered znati vnaslidok chogo spalahuvali chislenni povstannya yaki zhorstoko pridushuvalisya Vse ce pogirshuvalo ekonomichnij stan Shob zminiti situaciyu Muhammad bin Tuglak dekilka raziv zbilshuvav zemelnij podatok Ce u svoyu chergu sprichinilo povstannya selyan u mezhirichchi Gangu ta Dzhamni Na pivnochi derzhavi panuvav golod Tomu sultan zmushenij buv zreshtoyu spisati vsi borgi Inshim zahodom polipshennya ekonomichnogo ta finansovogo stanu Muhammad vbachav u vstanovlenni kontrolyu za obigom zolotih ta sribnih monet 1328 rik Vodnochas karbuvalisya monet z midi j latuni Ale yih shvidko navchilisya pidroblyati Tomu sultan u 1330 roci skasuvav obig cih monet j zmushenij buv vikuplyati yak spravzhni tak j pidrobni Usi ci diyi prizveli do povnogo vidtorgnennya usih prosharkiv vid sultana Naprikinci jogo zhittya vidpala Bengaliya buntuvali radzhputi utvorilis nezalezhni sultanati na pivdni zokrema Madurajskij U 1336 roci z chastini pivdennih zemel vinikaye Vidzhayanagarska derzhava u 1347 roci utvoryuyetsya Bahmandiskij sultanat Pomer Muhammad pid pridushennya povstannya Samma u Sindi 20 bereznya 1351 roku Zovnishnya politika Spochatku vimushenij buv vidbivati ataki mongolskih vijsk Protyagom 1328 1329 rokiv boyi tochilisya u Pendzhabi Lishe pidkupom vijskovikiv mongoliv sultan zumiv domogtisya yih vidstupu Muhammad bin Tuglak mriyav pro stvorennya velikoyi imperiyi kudi b shodili zemli Maverannahra Horasanu Sejstanu Persiyi Vtim velikij pohid provalivsya Takozh nevdaloyu viyavilasya sproba 60 tisyachnoyi armiyi vdertisya do zahidnih Gimalayiv tut vijska dijshli do Kumaona de buli rozbiti Zreshtoyu tyazhke vnutrishnye stanovishe zmusilo sultana vidmovitisya vid aktivnoyi zovnishnoyi politiki KulturaProslavivsya yak pokrovitel vchenih poetiv pismennikiv Muhammad bin Tuglak sam buv vidomij yak avtor chislennih virshiv arabskoyu ta perskoyu movami buv majstrom epistolyarnoyi tvorchosti Greblya Satpula V cej chas zvedeno chislenni mecheti medrese Za nakazom sultana zasnovano misto Dzhahanpanah vid yakogo do Deli provedeno velichnu greblyu Satpulu DzherelaLal Ashirbadi Sivastava The Sultanate of Delhi 711 1526 A D Shiva Lal Agarwala amp Company Agra 1969 Keay John 2000 India a History London Harper Collins Publishers ISBN 0 00 638784 5 Muḥammad ibn Tughluq Britannica