Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гайдарабад — індійська держава, що виникла у Декані із занепадом Великих Моголів напочатку XVIII ст. Вона керувалася нізамами (на кшталт набоба) з династії Асаф Джахів, першим з яких був Асаф Джах I. У 1948 році внаслідок Операції Поло було приєднано до незалежної Індії.
| Гайдарабад | ||||
| ||||
|
Герб | ||||
 | ||||
| Столиця | Ауранґабад (1724–1763) Гайдарабад (1763–1948) | |||
| Мови | Урду Перська Телугу | |||
| Релігії | Іслам Індуїзм | |||
| Форма правління | Монархія | |||
| Історія | ||||
| - Заснування | 1724 | |||
| - Битва при Шакаркхеді | 1724 рік | |||
| - Операція Поло | 1948 рік | |||
| - Приєднання | 1948 | |||
| Валюта | рупія Гайдарабаду | |||
| ||||
Історія
Заснування
Засновником держави був Мір Камар-уд-дін Чин Калич-хан, який розпочав службу за падишаха Ауранґзеба. Виявив старанність у виконанні наказів. За Бахадур-шаха I стає субадаром Ауда. Втім піднесення кар'єри починається після падіння впливових могольських сановників Сейїдів. Тоді ж отримує посаду нізама-уль-мулька. Це ім'я дало назву подальшому титулу правителів Гайдарабаду — нізамів. Він поступово посилив свій вплив у Декані. У 1724 році при Шакаркхеді завдав поразки Мубариз-хану, тимчасовому субадару Декана. З цього моменту Нізам-уль-мульк стає фактично незалежним правителем. Він намагався встановити контроль над центральною та південною Індією. Головним суперником стали маратхи, з якими велася тривала боротьба. До 1745 року влада нізамів Гайдарабаду охоплювала колишні землі султанату Голконда та більшу частину південно-східного Індостану.
Після смерті цього правителя у 1748 році розпочався занепад держави. Він бу викликаний тривалою боротьбою нащадків Нізам-уль-мулька за трон. Протягом декількох років змінилося троє нізамів. В цю боротьбу втрутилися англійці та французи. У 1751–1758 році тут фактично хазяйнували французькі війська на чолі із Бюссі. У 1760 році нізам зазнав поразки від маратхів на чолі із Садашива Рао Бхау. У 1761 році після Третьої битви при Паніпаті Гайдарабад на деякий час повернув свій вплив у Декані.
Зміцнення
В цей час за правління Асаф Джаха II відбувається стабілізація влади. Хайдарабад намагався втрутитися у справи Карнатаки, проте без особливо успіху. В цей же час починається посилюватися вплив англійців. Разом з тим у 1795 році війська нізама знову були розбиті маратхами при Харді. З цього моменту починається остаточний занепад держави.
У 1798 році було укладено з Британською Ост-Індською компанію субсидіарний договір, згідно якого на службу до нізама поступали англійці, а французи звільнялися. Нізам погодився щорічно сплачувати англійським військовим близько 2,4 млн рупій та проводити зовнішню політику, керуючись порадами Ост-Індської компанії. У 1799 гайдарабадська армія брала участь у Четвертій англо-майсурській війні. За це нізам отримав частину володінь Тіпу Султана.
Визнання залежності
У 1801 році було укладено новий договір з британцями, згідно якого в обмін за сплату послуг англійських військових нізам віддавав Ост-Індській компанії землі на південь від рік Тунгабхадра та Крішна. В результаті Гайдарабад опинився відрізаним від моря й повністю залежним від англійців. після цього нізами зосередили увагу на внутрішніх справах своєї держави. Починається розбудова міст, освіти, культури, економіки. Водночас під час повстання сипаїв у 1857 році Гайдарабад надав військову допомогу для його придушення.
За час колоніального періоду нізами Гайдарабаду сприяли розвитку промисловості, прокладаню автомобільних та залізних шляхів. Гайдарабад став єдиним з князівств Британської Індії, який мав власний банк. При цьому вони небрали жодної участь у рухах за незалежність Індії. Під час Першої та Другої світових війн нізами зробили значний внесок в озброєння англійських військ.
Останній нізам — Асаф Джах VII — заснував у місті Гайдарабад Університет Османі (отримав назву на честь власного ім'я нізама — Мір Осман Алі-хана), який став одним з провідних вищих навчальних закладів Індії.
Приєднання та реформа
Після проголошення Індії та Пакистану незалежними Гайдарабаду надана була можливість обрати суб'єктність. Проте правитель Гайдарабаду коливався: правителі й знать були мусульманами, а переважна більшість населення — індусами. Зрештою було оголошено незалежність Гайдарабаду. Проте це не влаштовувало уряд Д.Неру. У вересні 1948 року було проведено Операцію Поло. Індійські війська стрімко увійшли на територію держави Гайдарабад. Нізаму довелося поставити підпис під наказом щодо приєднання до Індії.
Деякий час Гайдарабад існував як окремий штат. Лише у 1956 році територія розділена між штатами Махараштра, Андхра-Прадеш, Карнатака.
Нізами
- Асаф Джах I (1724–1748)
- Насір Джанг (1748–1750)
- Музаффар Джанг (1750–1751)
- Салабат Джанг (1751–1762)
- Асаф Джах II (1762–1802)
- Асаф Джах III (1802–1829)
- Асаф Джах IV (1829–1857)
- Асаф Джах V (1857–1869)
- Асаф Джах VI (1869–1911)
- Асаф Джах VII (1911–1948)
Джерела
- Prasad Rajendra: The Asif Jahs of Hyderabad: Their Rise and Decline. New Delhi 1984
- Margrit Pernau-Reifeld: Verfassung und politische Kultur im Wandel: der indische Fürstenstaat Hyderabad 1911-48. Stuttgart 1992,
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайдарабад (держава) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gajdarabad Gajdarabad indijska derzhava sho vinikla u Dekani iz zanepadom Velikih Mogoliv napochatku XVIII st Vona keruvalasya nizamami na kshtalt naboba z dinastiyi Asaf Dzhahiv pershim z yakih buv Asaf Dzhah I U 1948 roci vnaslidok Operaciyi Polo bulo priyednano do nezalezhnoyi Indiyi Gajdarabad 1724 1948 Gerb Gajdarabad istorichni kordoni na kartiderzhava Gajdarabad u 1903 roci Stolicya Aurangabad 1724 1763 Gajdarabad 1763 1948 Movi Urdu Perska Telugu Religiyi Islam Induyizm Forma pravlinnya Monarhiya Istoriya Zasnuvannya 1724 Bitva pri Shakarkhedi 1724 rik Operaciya Polo 1948 rik Priyednannya 1948 Valyuta rupiya Gajdarabadu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gajdarabad derzhava IstoriyaZasnuvannya Zasnovnikom derzhavi buv Mir Kamar ud din Chin Kalich han yakij rozpochav sluzhbu za padishaha Aurangzeba Viyaviv starannist u vikonanni nakaziv Za Bahadur shaha I staye subadarom Auda Vtim pidnesennya kar yeri pochinayetsya pislya padinnya vplivovih mogolskih sanovnikiv Sejyidiv Todi zh otrimuye posadu nizama ul mulka Ce im ya dalo nazvu podalshomu titulu praviteliv Gajdarabadu nizamiv Vin postupovo posiliv svij vpliv u Dekani U 1724 roci pri Shakarkhedi zavdav porazki Mubariz hanu timchasovomu subadaru Dekana Z cogo momentu Nizam ul mulk staye faktichno nezalezhnim pravitelem Vin namagavsya vstanoviti kontrol nad centralnoyu ta pivdennoyu Indiyeyu Golovnim supernikom stali marathi z yakimi velasya trivala borotba Do 1745 roku vlada nizamiv Gajdarabadu ohoplyuvala kolishni zemli sultanatu Golkonda ta bilshu chastinu pivdenno shidnogo Indostanu Pislya smerti cogo pravitelya u 1748 roci rozpochavsya zanepad derzhavi Vin bu viklikanij trivaloyu borotboyu nashadkiv Nizam ul mulka za tron Protyagom dekilkoh rokiv zminilosya troye nizamiv V cyu borotbu vtrutilisya anglijci ta francuzi U 1751 1758 roci tut faktichno hazyajnuvali francuzki vijska na choli iz Byussi U 1760 roci nizam zaznav porazki vid marathiv na choli iz Sadashiva Rao Bhau U 1761 roci pislya Tretoyi bitvi pri Panipati Gajdarabad na deyakij chas povernuv svij vpliv u Dekani Zmicnennya V cej chas za pravlinnya Asaf Dzhaha II vidbuvayetsya stabilizaciya vladi Hajdarabad namagavsya vtrutitisya u spravi Karnataki prote bez osoblivo uspihu V cej zhe chas pochinayetsya posilyuvatisya vpliv anglijciv Razom z tim u 1795 roci vijska nizama znovu buli rozbiti marathami pri Hardi Z cogo momentu pochinayetsya ostatochnij zanepad derzhavi U 1798 roci bulo ukladeno z Britanskoyu Ost Indskoyu kompaniyu subsidiarnij dogovir zgidno yakogo na sluzhbu do nizama postupali anglijci a francuzi zvilnyalisya Nizam pogodivsya shorichno splachuvati anglijskim vijskovim blizko 2 4 mln rupij ta provoditi zovnishnyu politiku keruyuchis poradami Ost Indskoyi kompaniyi U 1799 gajdarabadska armiya brala uchast u Chetvertij anglo majsurskij vijni Za ce nizam otrimav chastinu volodin Tipu Sultana Viznannya zalezhnosti U 1801 roci bulo ukladeno novij dogovir z britancyami zgidno yakogo v obmin za splatu poslug anglijskih vijskovih nizam viddavav Ost Indskij kompaniyi zemli na pivden vid rik Tungabhadra ta Krishna V rezultati Gajdarabad opinivsya vidrizanim vid morya j povnistyu zalezhnim vid anglijciv pislya cogo nizami zoseredili uvagu na vnutrishnih spravah svoyeyi derzhavi Pochinayetsya rozbudova mist osviti kulturi ekonomiki Vodnochas pid chas povstannya sipayiv u 1857 roci Gajdarabad nadav vijskovu dopomogu dlya jogo pridushennya Za chas kolonialnogo periodu nizami Gajdarabadu spriyali rozvitku promislovosti prokladanyu avtomobilnih ta zaliznih shlyahiv Gajdarabad stav yedinim z knyazivstv Britanskoyi Indiyi yakij mav vlasnij bank Pri comu voni nebrali zhodnoyi uchast u ruhah za nezalezhnist Indiyi Pid chas Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn nizami zrobili znachnij vnesok v ozbroyennya anglijskih vijsk Ostannij nizam Asaf Dzhah VII zasnuvav u misti Gajdarabad Universitet Osmani otrimav nazvu na chest vlasnogo im ya nizama Mir Osman Ali hana yakij stav odnim z providnih vishih navchalnih zakladiv Indiyi Priyednannya ta reforma Pislya progoloshennya Indiyi ta Pakistanu nezalezhnimi Gajdarabadu nadana bula mozhlivist obrati sub yektnist Prote pravitel Gajdarabadu kolivavsya praviteli j znat buli musulmanami a perevazhna bilshist naselennya indusami Zreshtoyu bulo ogolosheno nezalezhnist Gajdarabadu Prote ce ne vlashtovuvalo uryad D Neru U veresni 1948 roku bulo provedeno Operaciyu Polo Indijski vijska strimko uvijshli na teritoriyu derzhavi Gajdarabad Nizamu dovelosya postaviti pidpis pid nakazom shodo priyednannya do Indiyi Deyakij chas Gajdarabad isnuvav yak okremij shtat Lishe u 1956 roci teritoriya rozdilena mizh shtatami Maharashtra Andhra Pradesh Karnataka NizamiAsaf Dzhah I 1724 1748 Nasir Dzhang 1748 1750 Muzaffar Dzhang 1750 1751 Salabat Dzhang 1751 1762 Asaf Dzhah II 1762 1802 Asaf Dzhah III 1802 1829 Asaf Dzhah IV 1829 1857 Asaf Dzhah V 1857 1869 Asaf Dzhah VI 1869 1911 Asaf Dzhah VII 1911 1948 DzherelaPrasad Rajendra The Asif Jahs of Hyderabad Their Rise and Decline New Delhi 1984 Margrit Pernau Reifeld Verfassung und politische Kultur im Wandel der indische Furstenstaat Hyderabad 1911 48 Stuttgart 1992 ISBN 3 515 06231 9 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gajdarabad derzhava