Кумарагу́пта I (Mahendraditya) — один із правителів імперії Гуптів в 415–455 роках. Як і його батько та попередник, Чандрагупта ІІ, Кумарагупта I був гідним правителем. Він зберіг територіальну цілісність великої імперії, яка простягалася від Бенгалії до Катхіавари, та від Гімалаїв до Нармади. Він правив ефективно протягом майже сорока років. Тим не менш, в останні дні його царювання не були успішними. Імперії Гуптів загрожувало повстання в центральній Індії і вторгнення білих гунів. Тим не менш, Кумарагупті I вдалося відвернути ці загрози, які, щоб відсвяткувати свою перемогу, закінчились жертвопринесенням коня, що зображено на одній із монет.
Кумарагупта I | |
---|---|
Золота монета із зображенням Кумарагупти І | |
цар | |
Правління | 415—455 |
Попередник | Чандрагупта ІІ |
Наступник | Скандагупта |
Біографічні дані | |
Релігія | індуїзм |
Народження | 399 |
Смерть | 455 |
Діти | Пуругупта і Скандагупта |
Династія | династія Гуптів |
Батько | Чандрагупта ІІ |
Мати | Дхурадеві |
Медіафайли у Вікісховищі |
Історичні джерела
Джерелами вивчення правління Кумарагупти стали золоті та срібні монети. Монети були вилучені з знаменитого скарбу Баяна. Цей скарб із монет було знайдено в лютому 1946 року поблизу села Баяна в князівстві Бхаратпур, які знайшов махараджа (король) Бхаратпур, полковник Його Високості Шрі Махараджа, який любив полювання на диких тварин. Цей скарб був використаний для виготовлення ювелірних виробів для членів королівської сім'ї, а решту монет скарбу люб'язно передали в Національний музей Індії в Делі, Музей Чатрапаті Шиваджі Магараджа в Мумбаї.
Правління Кумарагупти
Успадкувавши трон у Чандрагупти ІІ, Кумарагупта І утвердив свою владу над величезною імперією своїх предків, яка покривала велику частину Індії, за винятком південних чотирьох штатів Індії. Пізніше він також виконав ритуал яджну і проголосив себе «царем всіх царів». Але на відміну від свого батька Чандрагупти ІІ прийняв Шиваїзм, чим поглибив релігійно-ідеологічну невпорядкованість своєї імперії і започаткував епоху її організаційної нестабільності.
Карбування монет — було однією із особливостей правління Кумарагупти І, але чомусь монети, присвячені цій події, не були накарбовані. Кумарагупта також був великим покровителем мистецтва і культури, існують докази, що він сприяв розвитку школи мистецтв у великому древньому університеті в Наланда, яка процвітала протягом V–XII століття. Нумізматичні дані свідчать про те, що під час його правління імперія Гуптів була у зеніті слави. Кумарагупта І карбував 14 різних видів золотих монет, цим перевершивши інших правителів династії Гуптів. Серед них зображення із Носорогом-вбивцею, годування павича, які є унікальними в усій індійській нумізматичній історії. Він також карбував монети двох типів Тигр-вбивця і лірик, які започаткував його дід Самудрагупта. Ці два типи монет припинено карбувати за часів правління Чандрагупти.
Кумарагупта також карбував срібні монети, які були в основному призначені для поширення в західній частині імперії Гуптів. На відміну від золотих монет, де була зроблена спроба показати діяльність правителів, срібні монети були більш-менш просто стандартні без урахування фактичних поглядів правителя.
Про розвиток ремесла в цей час свідчить залізний стовп, який є одним з провідних металургійних курйозів світу. Стовп спочатку знаходився в храмі Мітри, а пізніше, в часи османського завоювання навколо стовпа було збудовано Мінар Кутуб — ісламську мечеть. Стовп складається з 98% кованого чистого заліза високої якості, має 23 футів 8 дюймів у висоту та діаметр 16 дюймів. Колона є свідченням високого рівня майстерності досягнутої давньоіндійськими ковалями заліза та про розвиток видобутку і переробки заліза. Стовп привернув увагу археологів і металургів, як той, що витримав корозію протягом останніх 1600 років, незважаючи на суворі погодні умови.
Особистість царя
Зображення на монетах свідчать, що цар був вправним мисливцем. Зокрема на одній з монет зображено самого царя з луком в правій руці та тигра, який лежить із роззявленою пащею. Права нога царя стоїть на поваленому тигрові. Напис на монеті свідчить, що його величність має силу та звитягу тигра. З тих же монет можна дізнатись, що цар носив пальто з короткими рукавами та тюрбан, сережки, намиста, браслети.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 14 липня 2012.
Джерела
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kumaragu pta I Mahendraditya odin iz praviteliv imperiyi Guptiv v 415 455 rokah Yak i jogo batko ta poperednik Chandragupta II Kumaragupta I buv gidnim pravitelem Vin zberig teritorialnu cilisnist velikoyi imperiyi yaka prostyagalasya vid Bengaliyi do Kathiavari ta vid Gimalayiv do Narmadi Vin praviv efektivno protyagom majzhe soroka rokiv Tim ne mensh v ostanni dni jogo caryuvannya ne buli uspishnimi Imperiyi Guptiv zagrozhuvalo povstannya v centralnij Indiyi i vtorgnennya bilih guniv Tim ne mensh Kumaragupti I vdalosya vidvernuti ci zagrozi yaki shob vidsvyatkuvati svoyu peremogu zakinchilis zhertvoprinesennyam konya sho zobrazheno na odnij iz monet Kumaragupta IZolota moneta iz zobrazhennyam Kumaragupti IcarPravlinnya 415 455Poperednik Chandragupta IINastupnik SkandaguptaBiografichni daniReligiya induyizmNarodzhennya 399Smert 455Diti Purugupta i SkandaguptaDinastiya dinastiya GuptivBatko Chandragupta IIMati Dhuradevi Mediafajli u VikishovishiIstorichni dzherelaDzherelami vivchennya pravlinnya Kumaragupti stali zoloti ta sribni moneti Moneti buli vilucheni z znamenitogo skarbu Bayana Cej skarb iz monet bulo znajdeno v lyutomu 1946 roku poblizu sela Bayana v knyazivstvi Bharatpur yaki znajshov maharadzha korol Bharatpur polkovnik Jogo Visokosti Shri Maharadzha yakij lyubiv polyuvannya na dikih tvarin Cej skarb buv vikoristanij dlya vigotovlennya yuvelirnih virobiv dlya chleniv korolivskoyi sim yi a reshtu monet skarbu lyub yazno peredali v Nacionalnij muzej Indiyi v Deli Muzej Chatrapati Shivadzhi Magaradzha v Mumbayi Zoloti moneti Kumaragupti IPravlinnya KumaraguptiUspadkuvavshi tron u Chandragupti II Kumaragupta I utverdiv svoyu vladu nad velicheznoyu imperiyeyu svoyih predkiv yaka pokrivala veliku chastinu Indiyi za vinyatkom pivdennih chotiroh shtativ Indiyi Piznishe vin takozh vikonav ritual yadzhnu i progolosiv sebe carem vsih cariv Ale na vidminu vid svogo batka Chandragupti II prijnyav Shivayizm chim poglibiv religijno ideologichnu nevporyadkovanist svoyeyi imperiyi i zapochatkuvav epohu yiyi organizacijnoyi nestabilnosti Karbuvannya monet bulo odniyeyu iz osoblivostej pravlinnya Kumaragupti I ale chomus moneti prisvyacheni cij podiyi ne buli nakarbovani Kumaragupta takozh buv velikim pokrovitelem mistectva i kulturi isnuyut dokazi sho vin spriyav rozvitku shkoli mistectv u velikomu drevnomu universiteti v Nalanda yaka procvitala protyagom V XII stolittya Numizmatichni dani svidchat pro te sho pid chas jogo pravlinnya imperiya Guptiv bula u zeniti slavi Kumaragupta I karbuvav 14 riznih vidiv zolotih monet cim perevershivshi inshih praviteliv dinastiyi Guptiv Sered nih zobrazhennya iz Nosorogom vbivceyu goduvannya pavicha yaki ye unikalnimi v usij indijskij numizmatichnij istoriyi Vin takozh karbuvav moneti dvoh tipiv Tigr vbivcya i lirik yaki zapochatkuvav jogo did Samudragupta Ci dva tipi monet pripineno karbuvati za chasiv pravlinnya Chandragupti Zaliznij stovp na chest boga Mitri Kumaragupta takozh karbuvav sribni moneti yaki buli v osnovnomu priznacheni dlya poshirennya v zahidnij chastini imperiyi Guptiv Na vidminu vid zolotih monet de bula zroblena sproba pokazati diyalnist praviteliv sribni moneti buli bilsh mensh prosto standartni bez urahuvannya faktichnih poglyadiv pravitelya Sribni moneti Kumaragupti I Pro rozvitok remesla v cej chas svidchit zaliznij stovp yakij ye odnim z providnih metalurgijnih kurjoziv svitu Stovp spochatku znahodivsya v hrami Mitri a piznishe v chasi osmanskogo zavoyuvannya navkolo stovpa bulo zbudovano Minar Kutub islamsku mechet Stovp skladayetsya z 98 kovanogo chistogo zaliza visokoyi yakosti maye 23 futiv 8 dyujmiv u visotu ta diametr 16 dyujmiv Kolona ye svidchennyam visokogo rivnya majsternosti dosyagnutoyi davnoindijskimi kovalyami zaliza ta pro rozvitok vidobutku i pererobki zaliza Stovp privernuv uvagu arheologiv i metalurgiv yak toj sho vitrimav koroziyu protyagom ostannih 1600 rokiv nezvazhayuchi na suvori pogodni umovi Osobistist caryaZobrazhennya na monetah svidchat sho car buv vpravnim mislivcem Zokrema na odnij z monet zobrazheno samogo carya z lukom v pravij ruci ta tigra yakij lezhit iz rozzyavlenoyu pasheyu Prava noga carya stoyit na povalenomu tigrovi Napis na moneti svidchit sho jogo velichnist maye silu ta zvityagu tigra Z tih zhe monet mozhna diznatis sho car nosiv palto z korotkimi rukavami ta tyurban serezhki namista brasleti Div takozhImperiya GuptivPrimitki Arhiv originalu za 2 serpnya 2009 Procitovano 14 lipnya 2012 Dzherela