Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Династія Гу птів династія що правила в Північній Індії в 4 6 столітті імперією Гуптів із столицею в Паталіпутрі Походжен

Династія Гуптів

Династія Гуптів

Династія Гу́птів — династія, що правила в Північній Індії в 4-6 столітті імперією Гуптів із столицею в Паталіпутрі, Походження династії Гуптів викликає ряд суперечок. Проте, загальноприйнято вважати, що засновником династії став Гупта (Шрі-Гупта — «вельмишановний Гупта»), який вийшов з дрібних князів Магадхи.

image
Імперія Гуптів

Розвиток династії

image
Монета Чандрагупти II з ім'ям царя

При ЧандрагуптіІ, внукові Шрі-Гупти, що правив в 320 — близько 340 рр. і прийняв імператорський титул, почалося утворення держави Гуптів. Самудрагупта і Чандрагупта ІІ Вікрамадітья (правив близько 380–414 рр.) підкорили всю Північну Індію, крім Кашміру, Західного Пенджабу і . Самудрагупта здійснив також військовий похід в Декан і Південну Індію. Скандагупта (5 століття) вів важку боротьбу з племенами в Західній Індії та з ефталітами на північно-західному кордоні держави.

При Будхагупті почався розпад імперії Гуптів. Від неї відпали Гуджарат, Малва, на початку 6 століття ефталіти оволоділи західною частиною держави. Близько 528 р. гуптський правитель Баладітья в союзі з правителем Центральної Індії Яшодхарманом з розбив ефталітів, і їх влада в Індії майже була знищена. Однак Гупти були настільки ослаблені війнами з ефталітами та серйозною внутрішньою кризою в державі, що не змогли запобігти остаточному розпаду. В кінці 6 століття імперія Гуптів перестала існувати.

Після розпаду імперії Гуптів, територія Індії знову подрібнилася на ряд маленьких регіональних царств. Невелике відгалуження династії Гуптів продовжувало правити Магадхою до першої половини 7 століття, коли цар Харша Вардхана остаточно покінчив з династією Гуптів і заснував свою державу — імперію Харші.

Характеристика доби

За часів розквіту імперія відрізнялася стабільністю політичного і економічного життя. Тоді ж почалася і «золота», або «класична», доба релігії, філософії, літератури й архітектури. Цей період, за свідченням китайського буддистського монаха Фа Сяня, який подорожував Північною Індією на початку 5 століття, був відзначений процвітанням індуїзму і буддизму.

image
Кам'яний Будда Сарнатха

При імперському дворі говорили на санскриті. Писав свої поеми та п'єси придворний поет Калідаса. В цей же час здійснював свої відкриття Аріабхата I — батько індійської астрономії, який довів, що Земля обертається навколо своєї осі, розрахував довжину екватора, пророкував місячні і сонячні затемнення і створив числа «нуль» і «пі». Своєю діяльністю відзначився і астроном та астролог Варахаміхіра

Філософ Васубандху (автор численних буддійських трактатів) частенько перемагав в релігійних суперечках з ерудитами інших конфесій. Оскільки розум і переконливість в ті часи цінувалися високо, за свої перемоги Васубандху отримував від уряду великі грошові призи. Так за перемогу в диспуті з представниками школи самкх'я він отримав 300 000 золотих монет і витратив їх на будівництво буддійських монастирів.

Матеріальними свідоцтвами процвітання Індії в «золотої доби» є печерні монастирі Аджанти, Делійська залізна колона, кам'яний Будда Сарнатха та ін.

Представники династії

Відновити подальшу послідовність і дати правління окремих царів неможливо, тут наводиться найдостовірніший варіант.

Гупти, князі в Мальві («пізні Гупти»): ймовірно, ця династія була бічною гілкою династії Гуптів.

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 29 грудня 2013. Процитовано 17 квітня 2012.
  2. Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу, Київ, «Либідь», 2002, ст. 513
  3. Константин Рыжов. Все монархи мира. Древний Восток. Москва, 2001 г.

Посилання

М. Д. Бухарин, И. А. Ладынин, Б. С. Ляпустин, А. А. Немировский История Древнего Востока [ 14 серпня 2012 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Большая Советская энциклопедия [ 29 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  • Хронос [ 16 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
  • Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу, Київ, «Либідь», 2002.
  • Константин Рыжов. Все монархи мира. Древний Восток. Москва, 2001 г.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dinastiya Gu ptiv dinastiya sho pravila v Pivnichnij Indiyi v 4 6 stolitti imperiyeyu Guptiv iz stoliceyu v Pataliputri Pohodzhennya dinastiyi Guptiv viklikaye ryad superechok Prote zagalnoprijnyato vvazhati sho zasnovnikom dinastiyi stav Gupta Shri Gupta velmishanovnij Gupta yakij vijshov z dribnih knyaziv Magadhi Imperiya GuptivRozvitok dinastiyiMoneta Chandragupti II z im yam carya Pri ChandraguptiI vnukovi Shri Gupti sho praviv v 320 blizko 340 rr i prijnyav imperatorskij titul pochalosya utvorennya derzhavi Guptiv Samudragupta i Chandragupta II Vikramaditya praviv blizko 380 414 rr pidkorili vsyu Pivnichnu Indiyu krim Kashmiru Zahidnogo Pendzhabu i Samudragupta zdijsniv takozh vijskovij pohid v Dekan i Pivdennu Indiyu Skandagupta 5 stolittya viv vazhku borotbu z plemenami v Zahidnij Indiyi ta z eftalitami na pivnichno zahidnomu kordoni derzhavi Pri Budhagupti pochavsya rozpad imperiyi Guptiv Vid neyi vidpali Gudzharat Malva na pochatku 6 stolittya eftaliti ovolodili zahidnoyu chastinoyu derzhavi Blizko 528 r guptskij pravitel Baladitya v soyuzi z pravitelem Centralnoyi Indiyi Yashodharmanom z rozbiv eftalitiv i yih vlada v Indiyi majzhe bula znishena Odnak Gupti buli nastilki oslableni vijnami z eftalitami ta serjoznoyu vnutrishnoyu krizoyu v derzhavi sho ne zmogli zapobigti ostatochnomu rozpadu V kinci 6 stolittya imperiya Guptiv perestala isnuvati Pislya rozpadu imperiyi Guptiv teritoriya Indiyi znovu podribnilasya na ryad malenkih regionalnih carstv Nevelike vidgaluzhennya dinastiyi Guptiv prodovzhuvalo praviti Magadhoyu do pershoyi polovini 7 stolittya koli car Harsha Vardhana ostatochno pokinchiv z dinastiyeyu Guptiv i zasnuvav svoyu derzhavu imperiyu Harshi Harakteristika dobiZa chasiv rozkvitu imperiya vidriznyalasya stabilnistyu politichnogo i ekonomichnogo zhittya Todi zh pochalasya i zolota abo klasichna doba religiyi filosofiyi literaturi j arhitekturi Cej period za svidchennyam kitajskogo buddistskogo monaha Fa Syanya yakij podorozhuvav Pivnichnoyu Indiyeyu na pochatku 5 stolittya buv vidznachenij procvitannyam induyizmu i buddizmu Kam yanij Budda Sarnatha Pri imperskomu dvori govorili na sanskriti Pisav svoyi poemi ta p yesi pridvornij poet Kalidasa V cej zhe chas zdijsnyuvav svoyi vidkrittya Ariabhata I batko indijskoyi astronomiyi yakij doviv sho Zemlya obertayetsya navkolo svoyeyi osi rozrahuvav dovzhinu ekvatora prorokuvav misyachni i sonyachni zatemnennya i stvoriv chisla nul i pi Svoyeyu diyalnistyu vidznachivsya i astronom ta astrolog Varahamihira Filosof Vasubandhu avtor chislennih buddijskih traktativ chastenko peremagav v religijnih superechkah z eruditami inshih konfesij Oskilki rozum i perekonlivist v ti chasi cinuvalisya visoko za svoyi peremogi Vasubandhu otrimuvav vid uryadu veliki groshovi prizi Tak za peremogu v disputi z predstavnikami shkoli samkh ya vin otrimav 300 000 zolotih monet i vitrativ yih na budivnictvo buddijskih monastiriv Materialnimi svidoctvami procvitannya Indiyi v zolotoyi dobi ye pecherni monastiri Adzhanti Delijska zalizna kolona kam yanij Budda Sarnatha ta in Predstavniki dinastiyiShri Gupta Ghatotkacha blizko 270 320 Chandragupta I blizko 320 340 Samudragupta blizko 340 375 80 Ramagupta Kachagupta blizko 375 380 Chandragupta II blizko 375 80 415 16 Kumaragupta I 415 16 455 56 Purugupta Skandagupta 455 56 467 Vidnoviti podalshu poslidovnist i dati pravlinnya okremih cariv nemozhlivo tut navoditsya najdostovirnishij variant Kumaragupta II blizko 467 476 Budagupta blizko 477 500 Narasimagupta Baladitya blizko 500 Chandragupta III Vajnyagupta Banugupta Narasimagupta II Baladitya Vadzhra Prakasaditya Kumaragupta III blizko 550 Vishnugupta I dr pol 6 stolittya Gupti knyazi v Malvi pizni Gupti jmovirno cya dinastiya bula bichnoyu gilkoyu dinastiyi Guptiv kin 5 st poch 6 st Dzhivitagupta I Kumaragupta Damodaragupta kin 6 st Mahasenagupta poch 7 st Madavagupta Adit yasena prijnyav titul imperatora ser 7 st Devagupta kin 7 st Vishnugupta II poch 8 st Dzhivitagupta II blizko 725 731 Div takozhImperiya Guptiv Pohodzhennya dinastiyi GuptivPrimitki Arhiv originalu za 29 grudnya 2013 Procitovano 17 kvitnya 2012 Rubel V A Istoriya Serednovichnogo Shodu Kiyiv Libid 2002 st 513 Konstantin Ryzhov Vse monarhi mira Drevnij Vostok Moskva 2001 g PosilannyaM D Buharin I A Ladynin B S Lyapustin A A Nemirovskij Istoriya Drevnego Vostoka 14 serpnya 2012 u Wayback Machine DzherelaBolshaya Sovetskaya enciklopediya 29 grudnya 2013 u Wayback Machine Hronos 16 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Rubel V A Istoriya Serednovichnogo Shodu Kiyiv Libid 2002 Konstantin Ryzhov Vse monarhi mira Drevnij Vostok Moskva 2001 g

Дата публікації:
Топ