Алауддін Хілджі (урду علاء الدين الخلجي, помер 1316) — другий султан династії Хілджі, що у 1296—1316 роках правив Делійським султанатом. Він відомий агресивною військовою політикою, за рахунок якої межі султанату істотно розширилися, та успішним відбиттям численних атак монгольських армій.
Алауддін Хілджі урду علاء الدین الخلجی | |
---|---|
Султан Делі | |
Правління | 1296-1316 |
Коронація | 1296 |
Попередник | Джалал-уд-дін Фіруз Хілджі |
Наступник | Кутб-уд-дін Мубарак |
Біографічні дані | |
Релігія | Сунізм |
Народження | 1266 Делі, Делійський султанат |
Смерть | 4 січня 1316 Делі, Делійський султанат набряк |
Поховання | Делі |
У шлюбі з | d |
Діти | Кутб-уд-дін Мубарак і d |
Династія | Хілджі |
Медіафайли у Вікісховищі |
Прийшов до влади зрадницьки вбивши свого дядька Джалал-ад-діна Хілджі. Значно зміцнив та розширив державу. Ввів едину адмінстративну систему, впорядкував збір феодальних поборів. Припинив спроби втручання в державні справи мусульманського духовенства. Багато земель іктадарів та релігійних мусульманських закладів ( та вакфи) було відібрано в казну, а земельний податок було помітно збільшено. Натуральні повинності з селян за Ала-ад-дін Хілджі збільшилися до половини врожаю. За рахунок зібраних таким чином коштів султан утримував величезну армію яка в 1303—1308 роках неодноразово відбивала вторгнення монголів на північно-західному кордоні та завойовувала землі на півдні Індії (походи в Декан у 1306—1313). Ала-ад-дін Хілджі вперше з часів Ашоки створив державу, яка охоплювала майже усю територію Індії.
Дитинство й ранні роки
Сучасні Алауддіну історики подають мало відомостей про деталі його дитинства. Питання про дату його народження також є дискусійним; за словами літописця , на момент походу Алауддіна на (1300—1301) йому було 34 роки. Виходячи з цієї інформації, можна припустити, що він народився приблизно у 1266—1267 роках. Його особистим іменем до воцаріння було Алі Гуршасп.
Його батьком був Шіхабуддін Масуд, що приходився старшим братом султану Джалалуддіну, засновнику династії Хілджі. Всього в нього було чотири сини: власне Алауддін або Алі Гуршасп, Алмас Бег, Кутлуг Тегін і Мухаммад. Радже за все Шіхабуддін помер доволі рано, ще до воцаріння Джалалуддіна, оскільки він не згадується в пізніших історичних документах і тому що, як це підкреслюється у Барані, його старший син Алауддін з дитинства виховувався своїм дядьком Джалалуддіном. Його донька, Маліка-і-Джахан, в майбутньому стала першою дружиною Алауддіна. Після заснування Делійського султанату Алауддін отримав від дядька звання Амір-і-Тузука, що є еквівалентним європейському церемонійместеру
Прихід до влади
Невдовзі після проголошення себе султаном, Джалалуддін зіткнувся з повстанням, яке очолив губернатор Кари, Малік Чаджу — він був родичем Балбана й сам прагнув посісти делійський престол.
В 1291 році Алауддін продемонстрував свої військові таланти у придушенні цього повстання, внаслідок чого того ж року його було призначено новим губернатором Кари. Аміри, що раніше підпорядковувалися Маліку Чаджу, не вбачали в Джалалуддіні авторитет, для них він був узурпатором делійського престолу та слабким правителем, тож вони почали підбурювати Алауддіна до державного перевороту. Врахувавши те, що повстання його попередника завершилося поразкою саме через брак ресурсів, Алауддін вирішив здійснити набіг на сусідні індуїстські князівства, щоби мати змогу фінансувати свій план із захоплення влади в державі. В 1293 році він напав на місто Бхілсу, що належало династії Парамара. Розграбувавши й сплюндрувавши тамтешні храми, Алауддін, як передбачливий політик, не привласнив усю військову здобич з Бхілси собі, натомість вирушив до Делі, щоби засвідчити свою вірність султану та зміцнити його довіру. Він також привіз із собою великого індуїстського ідола, якого за наказом Джалалуддіна було поставлено коло міських воріт, щоби його розтоптали люди. План Алауддіна спрацював: Джалалуддін був задоволений успіхами племінника й призначив його губернатором Ауду, наділив посадою військового міністра, а також задовольнив його прохання щодо найму додаткових військ на надлишки державних прибутків.
Ще під час свого перебування в Бхілсі, Алауддін почув про вражаючі багатства царства Ядавів у Декані. Після ретельної підготовки у 1296 році Алауддін нарешті здійснив напад на Девагірі — столицю царства Ядавів, яке він планував уже давно, при цьому він не отримав султанського дозволу на цей похід, оскільки сказав йому, що йтиме не на Девагірі, а на раджпутську фортецю . Набіг був успішним, Алауддін здобув у Девагірі силу силенну коштовностей, шовку, слонів, коней і рабів. Коли відомості про військовий тріумф Алауддіна дійшли до Делі, султан вирушив до Гваліору, розраховуючи на те, що племінник, як і минулого разу, віддасть йому здобуті багатства, втім, Алауддін вирушив відразу до Кари. Султана дещо насторожило те, наскільки незалежно від нього діяв племінник, який навіть не запросив у правителя дозволу на похід до Девагірі. Тому Джалалуддін скликав своїх радників, які сповнилися підозрами й рекомендували султанові перехопити Алауддіна шляхом до Кари, втім, безмежна довіра Джалалуддіна до племінника переважила і, не послухавши порад, він повернувся до Делі, думаючи, що зрештою Алауддін усе ж привезе здобич до столиці.
Сам Алауддін добре розумів характер свого дядька, тому вже з Кари надіслав йому листа з вибаченнями, де занепокоєно висловив думку, що його вороги, напевне, намагалися очорнити його ім'я перед султаном, доки він був відсутній. Султан відразу ж відправив до Алауддіна своїх посланців зі зворотнім листом, у якому вибачав його. Прибувши до Кари, посланці довідалися про плани Алауддіна з узурпації престолу, але він затримав їх і вжив заходів, аби ті не мали змоги якось оповістити Джалалуддіна.
Водночас із тим молодший брат Алауддіна, Алмас Бег, завіряючи султана у його вірності, також переконав Джалалуддіна вирушити до Кари, позаяк, з його слів, Алауддін мав намір вчинити самогубство, якщо султан особисто не пробачить його. Джалалуддін, що вже раніше зарекомендував себе як надто легковірний політик, без вагань і підозр відправився на зустріч із племінником. Незважаючи на те, що Джалалуддін вирушив із Делі з армією, основна її частина, очолювана султанським радником Ахмадом Чапом, прямувала до Кари наземним шляхом, а сам Джалалуддін вирішив скоротити собі шлях і перетнути Ганг із невеликим корпусом у 1000 солдат. Це рішення стало для нього фатальним : 20 липня 1296 року Алауддін, вдаючи, немовби зустрічає й вітає султана, вбив його, й проголосив себе новим султаном. Супровід Джалалуддіна також було вбито, а військо Ахмада Чапа відступило до Делі. Впродовж наступних двох днів Алауддін сформував у Карі тимчасовий уряд, а своїх близьких друзів наділив титулами амірів. Хоча погодні умови були несприятливими — на той момент через сильні дощі води Гангу вийшли з берегів і затоплювали околиці, Алауддін наказав набрати настільки багато солдат, наскільки буде можливим, незалежно від їхнього рівня підготовки, позаяк його метою було, передусім, створити видимість популярності своєї персони серед громадськості.
Він також роздавав золото в Карі, щоби привабити на свій бік якомога більше людей. Зрештою, коли Алауддін вирушив до Делі, цей хід зіграв на його користь: населення міст і сіл, які лежали на його шляху, довідавшись про щедрість Алауддіна, з власної волі приєднувалося до нього, і вже незабаром він міг похвалитися військом із кіннотою у 56000 вершників і піхотою у 60000 осіб. Тим часом у Делі вдовиця Джалалуддіна, Маліка-і-Джахан, посадила на престол свого молодшого сина , але цей політичний хід образив колишніх наближених Джалалуддіна, думка яких не бралася в розрахунок, і її старшого сина, Аркалі Хана, котрий був губернатором Мултану. Наближені Джалалуддіна збунтувалися проти жінки, перейшовши на бік Алауддіна (в тому числі через те, що він нагородив їх золотом), а коли Малік-і-Джахан, опинившись у безвихідному становищі, з вибаченнями звернулася до Аркалі Хана, просячи того приїхати з Мултану до Делі із допомогою в обмін на трон, той відмовився. Армії Алауддіна та Кадр Хана зійшлися біля річки Сірі, але вже опівночі половина війська супротивника перебігла на бік Алауддіна. Кадр Хан був змушений тікати, і Алауддін нарешті зайняв Делі, де 21 жовтня 1296 року його було офіційно проголошено султаном. Показовим є те, що вже в 1297 році тих аристократів, що перейшли на його бік, Алауддін наказав заарештувати, вбити або осліпити, а конфіскованим у них майном наповнити царську скарбницю. Султан активно заміняв високопосадовців, яких призначав не він сам, найвідданішими соратниками.
Військові кампанії
Взимку 1297 року дали про себе знати монголи. Монголи на чолі з нояном Чагатайського ханства нападають на Пенджаб, але 6 лютого 1298 року війська Алауддіна, очолювані Улуг Ханом, завдають їм поразки. В наступні два роки інша монгольська армія вторглася до Сінду, але й цього разу силам Алауддіна вдалося вигнати їх зі своїх володінь.
Відбивши загрозу з боку монголів, Алауддін вирушає на завоювання Індії, й у 1299 році надсилає Улуг Хана та Нусрат Хана до Гуджарату. Тамтешній правитель Карна був не здатний організувати сильний опір завойовникам, тому армія Алауддіна розграбувала гуджаратські міста, захопила в полон дружину Карни, царицю Камалу Деві, що потрапила до гарему Алауддіна. Серед рабів, здобутих у цьому поході, був і , який в подальшому відіграє важливу роль в історії Делійського султанату і стане одним із найближчих полководців Алауддіна.
В 1299 році монгольська армія Чагатайського ханства під керівництвом сина хана Дуви поновила агресію в бік Делійського султанату й вирушила на підкорення Делі. Того ж року відбулася битва при Кілі, в якій Алауддін особисто керував своїм військом. Делійська армія нанесла важких втрат монголам, які невдовзі вирішили відступити. В 1301 році султан повертається до своїх планів завоювання Індії та надсилає армію під керівництвом Улуг Хана і Нусрат Хана на форт . Нусрат Хан помирає під час облоги міста, після чого Алауддін бере роль очільника військової операції на себе й завойовує форт.
В 1302 році він відправляє частину військ на завоювання столиці царства династії Какатіїв, а сам вирушає на Читор, який здобуває після облоги довжиною у 8 місяців. У пізніших інтерпритаціях цієї події, які знайшли своє відображення в літературі й мистецтві, стверджується, що Алауддін прагнув заволодіти прекрасною , дружиною Ратнасімхи, царя Читора, яка вчинила джаугар, аби не потрапити до рук завойовника. Хоча існування Падмаваті ставиться під сумнів, оскільки її постать не згадується серед сучасників і очевидців тих подій, таких як Амір Хосров Дехлеві, однак при взятті Читора дійсно мало місце масове самоспалення тисяч жінок.
Скориставшись відсутністю султана в Делі, у 1303 році до міста знову вторгаються монголи. Алауддін розташував свій табір у неприступному форті Сірі, й після кількох незначних сутичок, монголи, розграбувавши Делі, відступили.
В 1304 році Алауддін розпочинає друге вторгнення до Гуджарату, а в 1305 році вирушає на Мальву, що в центральній Індії. Південні кампанії султана очолював уже Малік Кафур. Цар Девагірі на ім'я Рамачандра припинив сплачувати данину султану, через що у 1308 році Кафур вторгається до Девагірі, повертаючи Рамачандру до покори.
Багатства, здобуті в Девагірі, розпалюють Алауддіна й підштовхують просуватися далі на Південь. Цар династії Какатіїв Пратапарудра стає данником султана після облоги Варангали у 1310 році. Вже наступного року Пратапарудра й Рамачандра надають свою допомогу Маліку Кафуру в завоюванні Декану. Політична ситуація в південній Індії була нестабільною, що полегшило військові кампанії Делійського султанату: царство Хойсала згоджується виплачувати данину султану, а царство Пандья розграбовує делійська армія.
Реформи
Алауддін Хілджі уславився не лише як великий завойовник, але і як талановитий адміністратор. Він створив в Індії таку адміністративну єдність, яка взагалі була можливою в умовах середньовічних комунікацій і транспорту.
Його попередники на престолі Делійського султанату здебільшого покладалися на існуючу систему, тоді як саме Алауддін вдався до масштабних змін. Деякі з його реформ виявилися настільки ефективними для Індії після мусульманського завоювання, що були не лише продовжені його наступниками, але й стали основою для подальших аграрних реформ, наприклад, імператора Акбара.
Першочерговими причинами нововведень Алауддіна стали регулярні напади монголів, а також декілька повстань проти нього самого. Алауддіна, що прийшов до влади, підступно вбивши власного дядька, переслідував страх повторити його долю, а тому він прагнув максимально послабити тих, хто був здатен виступити проти нього в майбутньому. Своїм підданим Алауддін заборонив вино (іслам, як відомо, не дозволяє вживання алкоголю, тим не менш воно було звичною справою для суспільства Делійського султанату тих часів), підвищив рівень контролю над аристократією султанату, чиї землі він конфісковував на користь державної скарбниці. На тих, хто відважувався висловити незгоду з існуючими порядками, чатували суворі покарання: навіть дружин і дітей зрадників ув'язнювали або страчували. Шлюбний союз, що укладався між представниками різних аристократичних родин, мав бути схвалений султаном. Маліки, аміри й люди, що мали високий соціальний статус не могли вільно навідувати один одного чи влаштовувати бенкети.
Для підтримання покори серед підлеглих і населення завойованих територій Алауддін потребував регулярну армію, а її утримання було недешевим. Султан встановив сталу платню солдатам у розмірі 234 танка. В країні були запроваджені фіксовані цін на основні продукти (пшениця, рис, ячмінь, цукор, олія), а також на тканини, коней, рабів та інше майно. Податки збиралися у вигляді товарів і продуктів замість грошей, зерно складалося в засіки в столиці і звідти ж розподілялося в разі посухи чи неврожаю. Не дозволялося робити запаси зерна й продавати його за завищеними цінами.
Останні роки й смерть
В останні роки свого життя Алауддін став надзвичайно підозрілим навіть до свого найближчого оточення. Найбільший вплив на султана мав Малік Кафур, який став фактичним правителем держави. Високопосадовців, що могли становити загрозу для Кафура, було усунуто. Також Кафур осліпив старших синів Алауддіна — Шаді Хана та , який тривалий час розцінювався підданими Алауддіна як найбільш імовірний спадкоємець свого батька.
Наприкінці життя Алауддін страждав на хворобу, але важко сказати, на яку саме. Так, згідно з Барані, султан потерпав від водянки, тоді як Амір Хосров стверджує, що він мав якусь хворобу печінки.
Султан помер 4 січня 1316 року. Деякі історики, наприклад, Зія-уд-Дін Барані, припускають, що Алауддін все ж помер не своєю смертю, а був отруєний Маліком Кафуром. Сам Кафур теж невдовзі був убитий у боротьбі за владу між спадкоємцями султана, коли на престол зійшов інший син Алауддіна, Мубарак Хан
Джерела
- Советская историческая энциклопедия, Москва, 1961
- A. B. M. Habibullah (1992). The Khaljis: Jalaluddin Khalji. У Mohammad Habib; Khaliq Ahmad Nizami (ред.). . Т. 5: The Delhi Sultanat (A.D. 1206–1526). The Indian History Congress / People's Publishing House. OCLC 31870180. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 7 червня 2018.
- (2015). . Penguin Books. ISBN . Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
- (1950). . Allahabad: The Indian Press. OCLC 685167335. Архів оригіналу за 4 квітня 2021. Процитовано 7 червня 2018.
- Рубель, Вадим (2002). (Українська) . Київ: Видавництво "Либідь". с. 528. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018.
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alauddin Hildzhi urdu علاء الدين الخلجي pomer 1316 drugij sultan dinastiyi Hildzhi sho u 1296 1316 rokah praviv Delijskim sultanatom Vin vidomij agresivnoyu vijskovoyu politikoyu za rahunok yakoyi mezhi sultanatu istotno rozshirilisya ta uspishnim vidbittyam chislennih atak mongolskih armij Alauddin Hildzhi urdu علاء الدین الخلجی Sultan DeliPravlinnya 1296 1316Koronaciya 1296Poperednik Dzhalal ud din Firuz HildzhiNastupnik Kutb ud din MubarakBiografichni daniReligiya SunizmNarodzhennya 1266 Deli Delijskij sultanatSmert 4 sichnya 1316 Deli Delijskij sultanat nabryakPohovannya DeliU shlyubi z dDiti Kutb ud din Mubarak i dDinastiya Hildzhi Mediafajli u Vikishovishi Prijshov do vladi zradnicki vbivshi svogo dyadka Dzhalal ad dina Hildzhi Znachno zmicniv ta rozshiriv derzhavu Vviv edinu adminstrativnu sistemu vporyadkuvav zbir feodalnih poboriv Pripiniv sprobi vtruchannya v derzhavni spravi musulmanskogo duhovenstva Bagato zemel iktadariv ta religijnih musulmanskih zakladiv ta vakfi bulo vidibrano v kaznu a zemelnij podatok bulo pomitno zbilsheno Naturalni povinnosti z selyan za Ala ad din Hildzhi zbilshilisya do polovini vrozhayu Za rahunok zibranih takim chinom koshtiv sultan utrimuvav velicheznu armiyu yaka v 1303 1308 rokah neodnorazovo vidbivala vtorgnennya mongoliv na pivnichno zahidnomu kordoni ta zavojovuvala zemli na pivdni Indiyi pohodi v Dekan u 1306 1313 Ala ad din Hildzhi vpershe z chasiv Ashoki stvoriv derzhavu yaka ohoplyuvala majzhe usyu teritoriyu Indiyi Ditinstvo j ranni rokiSuchasni Alauddinu istoriki podayut malo vidomostej pro detali jogo ditinstva Pitannya pro datu jogo narodzhennya takozh ye diskusijnim za slovami litopiscya na moment pohodu Alauddina na 1300 1301 jomu bulo 34 roki Vihodyachi z ciyeyi informaciyi mozhna pripustiti sho vin narodivsya priblizno u 1266 1267 rokah Jogo osobistim imenem do vocarinnya bulo Ali Gurshasp Jogo batkom buv Shihabuddin Masud sho prihodivsya starshim bratom sultanu Dzhalaluddinu zasnovniku dinastiyi Hildzhi Vsogo v nogo bulo chotiri sini vlasne Alauddin abo Ali Gurshasp Almas Beg Kutlug Tegin i Muhammad Radzhe za vse Shihabuddin pomer dovoli rano she do vocarinnya Dzhalaluddina oskilki vin ne zgaduyetsya v piznishih istorichnih dokumentah i tomu sho yak ce pidkreslyuyetsya u Barani jogo starshij sin Alauddin z ditinstva vihovuvavsya svoyim dyadkom Dzhalaluddinom Jogo donka Malika i Dzhahan v majbutnomu stala pershoyu druzhinoyu Alauddina Pislya zasnuvannya Delijskogo sultanatu Alauddin otrimav vid dyadka zvannya Amir i Tuzuka sho ye ekvivalentnim yevropejskomu ceremonijmesteruPrihid do vladiNevdovzi pislya progoloshennya sebe sultanom Dzhalaluddin zitknuvsya z povstannyam yake ocholiv gubernator Kari Malik Chadzhu vin buv rodichem Balbana j sam pragnuv posisti delijskij prestol V 1291 roci Alauddin prodemonstruvav svoyi vijskovi talanti u pridushenni cogo povstannya vnaslidok chogo togo zh roku jogo bulo priznacheno novim gubernatorom Kari Amiri sho ranishe pidporyadkovuvalisya Maliku Chadzhu ne vbachali v Dzhalaluddini avtoritet dlya nih vin buv uzurpatorom delijskogo prestolu ta slabkim pravitelem tozh voni pochali pidburyuvati Alauddina do derzhavnogo perevorotu Vrahuvavshi te sho povstannya jogo poperednika zavershilosya porazkoyu same cherez brak resursiv Alauddin virishiv zdijsniti nabig na susidni induyistski knyazivstva shobi mati zmogu finansuvati svij plan iz zahoplennya vladi v derzhavi V 1293 roci vin napav na misto Bhilsu sho nalezhalo dinastiyi Paramara Rozgrabuvavshi j splyundruvavshi tamteshni hrami Alauddin yak peredbachlivij politik ne privlasniv usyu vijskovu zdobich z Bhilsi sobi natomist virushiv do Deli shobi zasvidchiti svoyu virnist sultanu ta zmicniti jogo doviru Vin takozh priviz iz soboyu velikogo induyistskogo idola yakogo za nakazom Dzhalaluddina bulo postavleno kolo miskih vorit shobi jogo roztoptali lyudi Plan Alauddina spracyuvav Dzhalaluddin buv zadovolenij uspihami pleminnika j priznachiv jogo gubernatorom Audu nadiliv posadoyu vijskovogo ministra a takozh zadovolniv jogo prohannya shodo najmu dodatkovih vijsk na nadlishki derzhavnih pributkiv She pid chas svogo perebuvannya v Bhilsi Alauddin pochuv pro vrazhayuchi bagatstva carstva Yadaviv u Dekani Pislya retelnoyi pidgotovki u 1296 roci Alauddin nareshti zdijsniv napad na Devagiri stolicyu carstva Yadaviv yake vin planuvav uzhe davno pri comu vin ne otrimav sultanskogo dozvolu na cej pohid oskilki skazav jomu sho jtime ne na Devagiri a na radzhputsku fortecyu Nabig buv uspishnim Alauddin zdobuv u Devagiri silu silennu koshtovnostej shovku sloniv konej i rabiv Koli vidomosti pro vijskovij triumf Alauddina dijshli do Deli sultan virushiv do Gvalioru rozrahovuyuchi na te sho pleminnik yak i minulogo razu viddast jomu zdobuti bagatstva vtim Alauddin virushiv vidrazu do Kari Sultana desho nastorozhilo te naskilki nezalezhno vid nogo diyav pleminnik yakij navit ne zaprosiv u pravitelya dozvolu na pohid do Devagiri Tomu Dzhalaluddin sklikav svoyih radnikiv yaki spovnilisya pidozrami j rekomenduvali sultanovi perehopiti Alauddina shlyahom do Kari vtim bezmezhna dovira Dzhalaluddina do pleminnika perevazhila i ne posluhavshi porad vin povernuvsya do Deli dumayuchi sho zreshtoyu Alauddin use zh priveze zdobich do stolici Sam Alauddin dobre rozumiv harakter svogo dyadka tomu vzhe z Kari nadislav jomu lista z vibachennyami de zanepokoyeno visloviv dumku sho jogo vorogi napevne namagalisya ochorniti jogo im ya pered sultanom doki vin buv vidsutnij Sultan vidrazu zh vidpraviv do Alauddina svoyih poslanciv zi zvorotnim listom u yakomu vibachav jogo Pribuvshi do Kari poslanci dovidalisya pro plani Alauddina z uzurpaciyi prestolu ale vin zatrimav yih i vzhiv zahodiv abi ti ne mali zmogi yakos opovistiti Dzhalaluddina Vodnochas iz tim molodshij brat Alauddina Almas Beg zaviryayuchi sultana u jogo virnosti takozh perekonav Dzhalaluddina virushiti do Kari pozayak z jogo sliv Alauddin mav namir vchiniti samogubstvo yaksho sultan osobisto ne probachit jogo Dzhalaluddin sho vzhe ranishe zarekomenduvav sebe yak nadto legkovirnij politik bez vagan i pidozr vidpravivsya na zustrich iz pleminnikom Nezvazhayuchi na te sho Dzhalaluddin virushiv iz Deli z armiyeyu osnovna yiyi chastina ocholyuvana sultanskim radnikom Ahmadom Chapom pryamuvala do Kari nazemnim shlyahom a sam Dzhalaluddin virishiv skorotiti sobi shlyah i peretnuti Gang iz nevelikim korpusom u 1000 soldat Ce rishennya stalo dlya nogo fatalnim 20 lipnya 1296 roku Alauddin vdayuchi nemovbi zustrichaye j vitaye sultana vbiv jogo j progolosiv sebe novim sultanom Suprovid Dzhalaluddina takozh bulo vbito a vijsko Ahmada Chapa vidstupilo do Deli Vprodovzh nastupnih dvoh dniv Alauddin sformuvav u Kari timchasovij uryad a svoyih blizkih druziv nadiliv titulami amiriv Hocha pogodni umovi buli nespriyatlivimi na toj moment cherez silni doshi vodi Gangu vijshli z beregiv i zatoplyuvali okolici Alauddin nakazav nabrati nastilki bagato soldat naskilki bude mozhlivim nezalezhno vid yihnogo rivnya pidgotovki pozayak jogo metoyu bulo peredusim stvoriti vidimist populyarnosti svoyeyi personi sered gromadskosti Vin takozh rozdavav zoloto v Kari shobi privabiti na svij bik yakomoga bilshe lyudej Zreshtoyu koli Alauddin virushiv do Deli cej hid zigrav na jogo korist naselennya mist i sil yaki lezhali na jogo shlyahu dovidavshis pro shedrist Alauddina z vlasnoyi voli priyednuvalosya do nogo i vzhe nezabarom vin mig pohvalitisya vijskom iz kinnotoyu u 56000 vershnikiv i pihotoyu u 60000 osib Tim chasom u Deli vdovicya Dzhalaluddina Malika i Dzhahan posadila na prestol svogo molodshogo sina ale cej politichnij hid obraziv kolishnih nablizhenih Dzhalaluddina dumka yakih ne bralasya v rozrahunok i yiyi starshogo sina Arkali Hana kotrij buv gubernatorom Multanu Nablizheni Dzhalaluddina zbuntuvalisya proti zhinki perejshovshi na bik Alauddina v tomu chisli cherez te sho vin nagorodiv yih zolotom a koli Malik i Dzhahan opinivshis u bezvihidnomu stanovishi z vibachennyami zvernulasya do Arkali Hana prosyachi togo priyihati z Multanu do Deli iz dopomogoyu v obmin na tron toj vidmovivsya Armiyi Alauddina ta Kadr Hana zijshlisya bilya richki Siri ale vzhe opivnochi polovina vijska suprotivnika perebigla na bik Alauddina Kadr Han buv zmushenij tikati i Alauddin nareshti zajnyav Deli de 21 zhovtnya 1296 roku jogo bulo oficijno progolosheno sultanom Pokazovim ye te sho vzhe v 1297 roci tih aristokrativ sho perejshli na jogo bik Alauddin nakazav zaareshtuvati vbiti abo oslipiti a konfiskovanim u nih majnom napovniti carsku skarbnicyu Sultan aktivno zaminyav visokoposadovciv yakih priznachav ne vin sam najviddanishimi soratnikami Vijskovi kampaniyiTeritoriya Delijskogo sultanatu za Alauddina Hildzhi temno zelegij i teritoriyi yaki splachuvali daninu svitlo zelenij Vzimku 1297 roku dali pro sebe znati mongoli Mongoli na choli z noyanom Chagatajskogo hanstva napadayut na Pendzhab ale 6 lyutogo 1298 roku vijska Alauddina ocholyuvani Ulug Hanom zavdayut yim porazki V nastupni dva roki insha mongolska armiya vtorglasya do Sindu ale j cogo razu silam Alauddina vdalosya vignati yih zi svoyih volodin Vidbivshi zagrozu z boku mongoliv Alauddin virushaye na zavoyuvannya Indiyi j u 1299 roci nadsilaye Ulug Hana ta Nusrat Hana do Gudzharatu Tamteshnij pravitel Karna buv ne zdatnij organizuvati silnij opir zavojovnikam tomu armiya Alauddina rozgrabuvala gudzharatski mista zahopila v polon druzhinu Karni caricyu Kamalu Devi sho potrapila do garemu Alauddina Sered rabiv zdobutih u comu pohodi buv i yakij v podalshomu vidigraye vazhlivu rol v istoriyi Delijskogo sultanatu i stane odnim iz najblizhchih polkovodciv Alauddina V 1299 roci mongolska armiya Chagatajskogo hanstva pid kerivnictvom sina hana Duvi ponovila agresiyu v bik Delijskogo sultanatu j virushila na pidkorennya Deli Togo zh roku vidbulasya bitva pri Kili v yakij Alauddin osobisto keruvav svoyim vijskom Delijska armiya nanesla vazhkih vtrat mongolam yaki nevdovzi virishili vidstupiti V 1301 roci sultan povertayetsya do svoyih planiv zavoyuvannya Indiyi ta nadsilaye armiyu pid kerivnictvom Ulug Hana i Nusrat Hana na fort Nusrat Han pomiraye pid chas oblogi mista pislya chogo Alauddin bere rol ochilnika vijskovoyi operaciyi na sebe j zavojovuye fort V 1302 roci vin vidpravlyaye chastinu vijsk na zavoyuvannya stolici carstva dinastiyi Kakatiyiv a sam virushaye na Chitor yakij zdobuvaye pislya oblogi dovzhinoyu u 8 misyaciv U piznishih interpritaciyah ciyeyi podiyi yaki znajshli svoye vidobrazhennya v literaturi j mistectvi stverdzhuyetsya sho Alauddin pragnuv zavoloditi prekrasnoyu druzhinoyu Ratnasimhi carya Chitora yaka vchinila dzhaugar abi ne potrapiti do ruk zavojovnika Hocha isnuvannya Padmavati stavitsya pid sumniv oskilki yiyi postat ne zgaduyetsya sered suchasnikiv i ochevidciv tih podij takih yak Amir Hosrov Dehlevi odnak pri vzyatti Chitora dijsno malo misce masove samospalennya tisyach zhinok Skoristavshis vidsutnistyu sultana v Deli u 1303 roci do mista znovu vtorgayutsya mongoli Alauddin roztashuvav svij tabir u nepristupnomu forti Siri j pislya kilkoh neznachnih sutichok mongoli rozgrabuvavshi Deli vidstupili V 1304 roci Alauddin rozpochinaye druge vtorgnennya do Gudzharatu a v 1305 roci virushaye na Malvu sho v centralnij Indiyi Pivdenni kampaniyi sultana ocholyuvav uzhe Malik Kafur Car Devagiri na im ya Ramachandra pripiniv splachuvati daninu sultanu cherez sho u 1308 roci Kafur vtorgayetsya do Devagiri povertayuchi Ramachandru do pokori Bagatstva zdobuti v Devagiri rozpalyuyut Alauddina j pidshtovhuyut prosuvatisya dali na Pivden Car dinastiyi Kakatiyiv Prataparudra staye dannikom sultana pislya oblogi Varangali u 1310 roci Vzhe nastupnogo roku Prataparudra j Ramachandra nadayut svoyu dopomogu Maliku Kafuru v zavoyuvanni Dekanu Politichna situaciya v pivdennij Indiyi bula nestabilnoyu sho polegshilo vijskovi kampaniyi Delijskogo sultanatu carstvo Hojsala zgodzhuyetsya viplachuvati daninu sultanu a carstvo Pandya rozgrabovuye delijska armiya ReformiMidni moneti chasiv pravlinnya Alauddina Hildzhi Alauddin Hildzhi uslavivsya ne lishe yak velikij zavojovnik ale i yak talanovitij administrator Vin stvoriv v Indiyi taku administrativnu yednist yaka vzagali bula mozhlivoyu v umovah serednovichnih komunikacij i transportu Jogo poperedniki na prestoli Delijskogo sultanatu zdebilshogo pokladalisya na isnuyuchu sistemu todi yak same Alauddin vdavsya do masshtabnih zmin Deyaki z jogo reform viyavilisya nastilki efektivnimi dlya Indiyi pislya musulmanskogo zavoyuvannya sho buli ne lishe prodovzheni jogo nastupnikami ale j stali osnovoyu dlya podalshih agrarnih reform napriklad imperatora Akbara Pershochergovimi prichinami novovveden Alauddina stali regulyarni napadi mongoliv a takozh dekilka povstan proti nogo samogo Alauddina sho prijshov do vladi pidstupno vbivshi vlasnogo dyadka peresliduvav strah povtoriti jogo dolyu a tomu vin pragnuv maksimalno poslabiti tih hto buv zdaten vistupiti proti nogo v majbutnomu Svoyim piddanim Alauddin zaboroniv vino islam yak vidomo ne dozvolyaye vzhivannya alkogolyu tim ne mensh vono bulo zvichnoyu spravoyu dlya suspilstva Delijskogo sultanatu tih chasiv pidvishiv riven kontrolyu nad aristokratiyeyu sultanatu chiyi zemli vin konfiskovuvav na korist derzhavnoyi skarbnici Na tih hto vidvazhuvavsya visloviti nezgodu z isnuyuchimi poryadkami chatuvali suvori pokarannya navit druzhin i ditej zradnikiv uv yaznyuvali abo strachuvali Shlyubnij soyuz sho ukladavsya mizh predstavnikami riznih aristokratichnih rodin mav buti shvalenij sultanom Maliki amiri j lyudi sho mali visokij socialnij status ne mogli vilno naviduvati odin odnogo chi vlashtovuvati benketi Dlya pidtrimannya pokori sered pidleglih i naselennya zavojovanih teritorij Alauddin potrebuvav regulyarnu armiyu a yiyi utrimannya bulo nedeshevim Sultan vstanoviv stalu platnyu soldatam u rozmiri 234 tanka V krayini buli zaprovadzheni fiksovani cin na osnovni produkti pshenicya ris yachmin cukor oliya a takozh na tkanini konej rabiv ta inshe majno Podatki zbiralisya u viglyadi tovariv i produktiv zamist groshej zerno skladalosya v zasiki v stolici i zvidti zh rozpodilyalosya v razi posuhi chi nevrozhayu Ne dozvolyalosya robiti zapasi zerna j prodavati jogo za zavishenimi cinami Ostanni roki j smertV ostanni roki svogo zhittya Alauddin stav nadzvichajno pidozrilim navit do svogo najblizhchogo otochennya Najbilshij vpliv na sultana mav Malik Kafur yakij stav faktichnim pravitelem derzhavi Visokoposadovciv sho mogli stanoviti zagrozu dlya Kafura bulo usunuto Takozh Kafur oslipiv starshih siniv Alauddina Shadi Hana ta yakij trivalij chas rozcinyuvavsya piddanimi Alauddina yak najbilsh imovirnij spadkoyemec svogo batka Naprikinci zhittya Alauddin strazhdav na hvorobu ale vazhko skazati na yaku same Tak zgidno z Barani sultan poterpav vid vodyanki todi yak Amir Hosrov stverdzhuye sho vin mav yakus hvorobu pechinki Sultan pomer 4 sichnya 1316 roku Deyaki istoriki napriklad Ziya ud Din Barani pripuskayut sho Alauddin vse zh pomer ne svoyeyu smertyu a buv otruyenij Malikom Kafurom Sam Kafur tezh nevdovzi buv ubitij u borotbi za vladu mizh spadkoyemcyami sultana koli na prestol zijshov inshij sin Alauddina Mubarak HanDzherelaSovetskaya istoricheskaya enciklopediya Moskva 1961 A B M Habibullah 1992 The Khaljis Jalaluddin Khalji U Mohammad Habib Khaliq Ahmad Nizami red T 5 The Delhi Sultanat A D 1206 1526 The Indian History Congress People s Publishing House OCLC 31870180 Arhiv originalu za 1 bereznya 2021 Procitovano 7 chervnya 2018 2015 Penguin Books ISBN 978 93 5118 658 8 Arhiv originalu za 25 grudnya 2018 Procitovano 7 chervnya 2018 1950 Allahabad The Indian Press OCLC 685167335 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2021 Procitovano 7 chervnya 2018 Rubel Vadim 2002 Ukrayinska Kiyiv Vidavnictvo Libid s 528 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 7 chervnya 2018 Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi